Категорія: Україна

Заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко в інтерв’ю «РБК-Україна» розповів про те, як зміниться система автоматичної фіксації порушень ПДР в Україні, а також про інші нововведення в цій області.

Вже з 1 липня 2020 року камери почнуть фіксувати не тільки перевищення швидкості, але також проїзд перехресть на червоне світло і їзду по смузі для громадського транспорту.

Також в цей день набуде чинності закон №2617-VIII, згідно з яким управління транспортним засобом в стані aлкогольного, нaркотичного або іншого сп’яніння стане кримінaльним пoрушенням.

Саму систему автоматичної фіксації запустили 1 червня. На той момент в Києві працювало 45 камер. За словами Геращенко, після запуску українці стали рідше перевищувати швидкість.

«В перший день роботи системи було: 68 000 порушень зафіксовано. А, наприклад, 18 червня – вже 13 500. Тобто динаміка йде чітко вниз, ми хочемо, щоб вона дійшла майже до нуля. Ми відіслали більше 300 000 листів порушників. Але ми не хочемо слати листи, ми хочемо, щоб люди не порушували», – заявив він.

Скільки камер ще планують встановити

Геращенко додав, що вже в цьому році Мінтранс закупить ще 220 камер, які встановлять на небезпечних місцях на автомагістралях. В цілому по Україні в найближчі два роки планують встановити 1200 камер в небезпечних місцях – 50 з них вже встановлені. При цьому, система автофіксації розрахована на 6000 камер.

«Методика така: камера ставиться в небезпечному місці, наприклад, на перехрестях. Місця розташування камери відомі всім, нам не треба це приховувати, навпаки: нехай водій знає, що там стоїть камера, і якщо він не пригальмує, він отримає штраф», – сказав заступник міністра.

Підвищення штрафів і інші ідеї для змін

Геращенко заявив, що в МВС підготували законопроект, яким пропонується істотно посилити матеріальну відповідальність за порушення ПДР. Так, за перевищення швидкості більш ніж на 50 км/год, штраф з 510 грн зросте до 3400 грн.

«Я взагалі прихильник того, щоб у нас було як Фінляндії чи Швейцарії, де сума штрафу обчислюється відсотком від доходу. У нас деякі глави держкомпаній, наприклад, отримують по 10 млн грн. Якщо штраф буде в 2% від доходу – це вже 200 000 грн за перевищення швидкості. І тоді це буде серйозно, і не буде хотітися порушувати. Це ідеальний варіант і ми до нього поступово прийдемо», – зазначив заступник міністра.

Крім того, на думку Геращенко, слід ускладнити сам процес отримання водійських прав для українців. Видавати їх слід тільки «тим, хто вартий».

«У Швеції, щоб отримати права, людина повинна провести з інструктором 100 годин. У нас тільки 20. Ми готуємося до того, щоб підняти хоча б до 80 годин. Це підвищить вартість навчання в чотири рази, але підвищить ступінь відповідальності і інструкторів, і тих, хто навчається», – заявив чиновник.

Управління служби безпеки України та прокуратура Івано-Франківської області розслідують причини пoвеней на заході Україні за статтею «Екoцид». Розслідування стосується можливої бeздіяльності посадовців різних органів влади, відповідальних за природоохоронні заходи, а також нeзаконне ведення господарства.

СБУ вже передала в органи прокуратури матеріали щодо нeзаконної вирубки лісів, неналежного здійснення лісогосподарської і природоохоронної діяльності уповноваженими особами на території західних областей України.

За офіційними даними, у червні 2020 року випала понаднормова кількість опадів. Це призвело до зaгибeлі 3 громадян, підтоплення понад 10 тисяч житлових будинків, руйнування 150 км доріг і 90 мостів. Також пошкоджено 586 доріг і 169 мостів, знищeнo 4146 метрів берегоукріплення.

Тому причини цього тепер вивчаються.

Проведення дoсудового розслідування у кримінaльному провадженні за ст. 441 (екоцид) доручено слідчому відділу Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області.

До слова, за 5 місяців цього року за фактами порушень у сфері охорони природних ресурсів розпочали 94 кримінaльні прoвадження, до сyду скерували 36 oбвинувальних актів.

Крім того, у кримінaльних провадженнях указаної категорії заявили позови про відшкодування збитків на загальну суму 5,1 млн грн.

В Головному управлінні статистики у Львівській області порахували скільки жінок вийшли заміж та скільки чоловік одружились у 2019 році. Статистику презентували до Дня молоді, що святкуватиметься 28 червня.

Минулого року на Львівщині у віці 15-34 роки одружилися 13 тисяч жінок (85,7% усіх жінок, що вступили у шлюб) та 12,2 тисяч чоловіків (80,3%). Жінки вступають у шлюб у молодшому віці, ніж чоловіки: середній вік нареченої становив 28 років, а нареченого – 30 років.

У 2019 році 13,4 тисяч учнів отримали свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти. На початок 2019/20 навчального року у закладах вищої освіти області навчалося 112,8 тисяч студентів у віці 15-34 роки, у закладах професійної (професійно-технічної) освіти здобували професії кваліфікованих робітників 20,7 тисяч учнів.

Кількість молодих людей, які навчалися у закладах області, що здійснюють підготовку наукових кадрів, на початок цього року становила 1599 осіб (80,1% від загальної кількості аспірантів та докторантів).

Серед молоді найвищим був рівень зайнятості осіб у віці 30-34 роки – 77,1% у загальній кількості населення відповідної вікової групи, у віці 25-29 років зайнято було 67,7% осіб, у віці 15-24 роки – 29,4%.

Читайте також: Шлюбні галицькі оголошення, які використовували століття тому.

Станом на 1 січня 2020 року у Львівській області проживало 650,7 тисяч молодих людей у віці від 15 до 34 років. Частка молоді у загальній кількості мешканців становила 26,1% та відносно 1 січня 2011 року зменшилась на 5%.

Близько двох третин молоді, а це 60,0%, є міськими жителями. Найбільше молоді живу у Львові, Жовківському і Турківському районах, а найменше – у Пустомитівському і Стрийському районах.

Цікаво, що на кожну тисячу жінок у віці від 15 до 34 років припало 1038 чоловіків.

Нагадаємо, чисельність населення на Львівщині продовжує зменшуватись. Протягом січня–квітня 2020 року мешканців області стало менше на 4630 людей. За цей період на Львівщині народилось 6598 немовлят, що на 313 дітей (на 4,5%) менше ніж у січні–квітні 2019 року.

Порівнюючи з минулим роком кількість пoмерлих в області зменшилась на 863 особи (на 7,2%) і становила 11053 особи. На 100 cмертей припало 60 живонароджених дітей. Природне скорочення населення (у результаті переважання кількості пoмерлих над кількістю живонароджених) у січні–квітні 2020 року становило 4455 осіб (у січні– квітні 2020 року – 5005 осіб).

З середини червня цього року компанія “МакДональдз Україна” поступово переходить на паперові стакани для холодних напоїв.

Дотепер МакДональдз подавав гарячі напої в паперових стаканах, а шейки, лимонади й холодні напої — у пластиковому пакуванні. Паперові стакани відтепер використовуватимуть також для всіх холодних напоїв: лимонадів, шейків і газованих напоїв. Це дасть змогу зменшити споживання пластику на 10 тонн щомісяця.

Паперові стакани для напоїв МакДональдз виробляють зі 100% целюлози із сертифікованої сировини PEFC. Участь у Програмі схвалення сертифікації лісів — Programme for the Endorsement of Forest Certification (PEFC) — означає, що заготівля не загрожує біорізноманіттю, не знижує продуктивності й екологічної функції лісів.

Виробництво паперових стаканів замовив у компанії «Хухтамакі» — фінського виробника пакування й одноразового посуду. Цього року компанія відкрила завод в Україні, що виробляє стакани спеціально для МакДональдз в Україні.

«Ми, як відповідальний лідер, постійно працюємо над рішеннями, що дадуть змогу зменшити вплив на довкілля, зокрема вдосконалюємо пакування для їжі, щоб зменшити його кількість і перейти на екологічніші матеріали. Ми раді, що нарешті знайшли надійного партнера, який виробляє паперові стакани, що можна переробляти в Україні, і зможемо зменшити наш вплив на довкілля, відмовившись від пластикового пакування для напоїв», — коментує пресслужба МакДональдз в Україні.

Відмова від пластикових стаканів — частина глобального зобов’язання компанії МакДональдз: до 2025 року повністю перейти на виробництво всіх пакувальних матеріалів з поновної сертифікованої сировини, а також сировини, яку можна використовувати повторно. Окрім цього, усі пакувальні матеріали з ресторанів мають піти на повторне перероблення.

МакДональдз в Україні вже зробив багато кроків на шляху до виконання цього зобов’язання:

• Усе пакування від продуктів на кухні компанія збирає й віддає на перероблення. Щомісяця з кухонь ресторанів на перероблення надходять харчові відходи, понад 70 тонн паперу й понад 5 тонн пластику.
• 2019 року компанія відмовилася від пластикових кришечок для МакФлурі. А це зменшення відходів на 27,5 тонни пластику на рік.

Екологічні програми компанії стосуються й зниження викидів парникових газів. Для цього МакДональдз реалізує кілька ініціатив:

• Усю використану олію спрямовують на перероблення на біопаливо.
• Відпрацьованою водою з ресторанів поливають клумби й газони біля них.
• Використовують поновні джерела електроенергії: встановлюють сонячні батареї на дахах ресторанів.

Нагадаємо, мовна політика McDonald’s недавно викликала обурення серед деяких українців. У McDonald’s затвердили, що відповідно до законодавства України основною мовою спілкування компанії в Україні є українська. Державною мовою ведеться вся офіційна документація, рекламна комунікація, спілкування у соцмережах, подається інформація на сайті та в куточку споживача.