Мінекономіки склало прогноз зростання тарифів на три роки

Мінекономіки оновило прогноз зі зростання тарифів в 2020-2023 роках.

Так, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України очікує підвищення тарифів на залізничні перевезення на 17% в цьому році, а також на 22% і 26% – в два наступні роки (+ -3%).

Зростання тарифів на вантажні залізничні перевезення в поточному році очікується на рівні 7,1%, в наступному – на 11,3%, а також по 20% – в 2022-2023 роках.

«Прогнозується, що протягом 2021-2023 рр. середньорічна ціна на імпортований природний газ буде зростати на 19,6% в середньому щорічно – до $214 за 1 тис. Куб. М в 2023 році», – зазначено в документі.

У зв’язку з цим очікується підвищення цін на газ для населення на 19% (+ -3%) в 2021 році, на 24% і 6% (+ -3%) – в наступні два роки, проте в 2020-му зміни цін на нього не передбачається, свідчить прогноз. Середньорічне зростання цін на газ для промпідприємств прогнозується: у 2021 році – на 43,8%, у 2022 – на 11,7%, в 2023 – на 8% (всюди + -3%).

Також промпідприємства очікує зростання цін на електроенергію в 10% в наступні три роки. Про ціни для населення не повідомляється.

Також МЕРТ прогнозує подорожчання водопостачання в цьому році на 23% (± 5%), в 2021 – на 20% (± 5%), в наступні два роки – на 11% і 5% (± 5%). Аналогічне підвищення цін передбачається і для централізованого водовідведення.

В цілому щорічне зростання економіки України в 2021-2023 роках прогнозується на рівні 4,5%, чому має сприяти зростання експорту в середньому на 5,8% щорічно.

Угорщина закриває свої кордони для іноземців із 1 вересня

Із 1 вересня уряд Угорщини закриває кордони країни для іноземців. Винятками будуть лише військові конвої, гуманітарний транзит, дипломати та люди, які подорожують у бізнесових справах, передає Reuters.

Уряд Угорщини зазначає, що в країні зросла захворюваність на коронавірус і переважно ці випадки не є внутрішніми.

У п’ятницю, 28 вересня, в країні підтверджено 132 нових випадки інфікування, що є найбільшим числом з часу піку пандемії. Загалом в Угорщині захворіли 5511 людей, а 614 – помrpли. Карантинні обмеження в Угорщині послабили у травні.

Рішення уряду, кажуть посадовці, викликане тим, щоб у країні могли вчасно розпочати навчальний рік, а також захистити людей та економіку.

Громадяни Угорщини, які повертатимуться після 1 вересня з-за кордону, повинні будуть упродовж двох тижнів перебувати на карантині або здати два ПЛР-тести, що покажуть негативний результат.

Понад 80% українців вважають комунальні тарифи завищеними – опитування

Понад 80% українців вважають тарифи на комунальні послуги для населення вищими за їх реальну вартість.

Про це свідчать дані опитування Центру Разумкова.

Проведене соціологічне дослідження свідчить про те, що:

  • 83% відсотки споживачів вважають, що тарифи на комунальні послуги для населення є вищими за їх реальну вартість;
  • майже 90% виступають категорично проти подальшого підвищення тарифів на комунальні послуги;
  • українці виступають категорично проти підвищення тарифів на комунальні послуги навіть в умовах ризику зриву опалювального сезону.

Очікування респондентів:

  • 30% респондентів очікують на успішне проходження опалювального сезону незважаючи на заборгованість, що сформувалась на ринках енергетики і комунальних послуг;
  • 24,2% опитаних вважають, що існують ризики перерв у постачанні енергоносіїв через накопичену заборгованість.

Можливість списання боргів:

  • 54,4% виступають проти списання заборгованості побутових споживачів перед постачальниками комунальних послуг;
  • 23,9% опитаних підтримують списання боргових зобов’язань.

“Таким чином, споживачі займають досить послідовну позицію. Вона полягає в тому, що не можна списувати борги неплатникам, так як є велика частка людей, які вишукували можливості для оплати. Отже, перед діючою владою залишається єдина можлива альтернатива, яка може бути підтримана споживачами і дозволить успішно провести опалювальний сезон – це оздоровлення фінансового стану комунальних підприємств, а також забезпечення ліквідності газової галузі шляхом списання безнадійних боргів між учасниками ринку”, –йдеться в дослідженні.

МОЗ поянив, за яких умов у школах можуть функціонувати групи продовженого дня

Міністерство охорони здоров’я не забороняє організовувати групи продовженого дня, якщо на час проведення будуть забезпечувати виконання епідеміологічних рекомендації.

Про це повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

“Якщо керівник закладу може забезпечити виконання відповідних рекомендації для груп продовженого дня, то жодних пересторог для їх функціонування немає”, – зазначив очільник МОЗ.

Перелік епідеміологічних рекомендацій такий:

  • окремий час початку занять та перерв для різних класів;
  • наявність засобів індивідуального захисту для вчителів, антисептиків та засобів особистої гігієни;
  • навчальні класи потрібно провітрювати після кожного уроку не менше, аніж 10 хвилин;
  • робочі поверхні у класах потрібно дезінфікувати перед початком уроків і по їх закінченні.

В Україні на 5,1% зросла реальна зарплата — статистика

Найбільше зростання середньої зарплати штатних працівників в липні поточного року спостерігалося в Миколаївській області.

28 серпня стало відомо, що реальна заробітна плата в Україні в липні 2020 року у порівнянні з липнем 2019 року збільшилася на 5,1%, а до червня 2020 року – на 2,6%.

Про це повідомила Державна служба статистики.

Середня номінальна заробітна плата штатних працівників в липні-2020 у порівнянні з попереднім місяцем зросла на 2%, а в річному вимірі (до липня-2019) – на 7,6%, склавши 11 804 грн, що у 2,5 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (4 723 грн).

У червні поточного року зарплата становила 11 579 грн, травні – 10 542 грн, квітні – 10 430 грн, березні – 11 446 грн, лютому – 10 847 грн, січні – 10 727 грн.

За даними статвідомства, найбільше зростання середньої заробітної плати штатних працівників в липні 2020 року у порівнянні з аналогічним місяцем минулого року спостерігалося в Миколаївській (на 13,6%), Херсонській (на 13,1%), Кропивницький (на 12,6%), Луганській (на 12,4%), Сумській (на 11,4%), Одеській (на 11%), Тернопільській (на 10,2%), Рівненській (на 10,2%), Чернігівській (на 11%), Хмельницької (на 9,9%) і Житомирській (на 9,2%) областях.

Найвищий рівень зарплат в минулому місяці спостерігалося в Києві (17 053 грн), найнижчий – в Чернівецькій області (9 322 грн).

У липні-2020 до липня-2019 року заробітна плата підвищилася у сфері надання інших послуг – на 33,5%, в охороні здоров’я та соціальному захисті – на 17,9%, інформації та телекомунікаціях – на 14,4%, у сфері мистецтва, спорту та розваг – на 13,5%, освіті – на 10,5%, професійної, наукової та технічної діяльності – на 10,3%, держуправління та оборони, обов’язкового соціального страхування – на 8,3%, у сфері адміністративного, допоміжного обслуговування та освіті на 7,2%, на підприємствах промисловості – на 7%, у сільському господарстві на 6,1%, у сфері операцій з нерухомістю – на 5%, фінансовій і страховій діяльності – на 4,6%, у будівництві – на 4,4% і у сфері гуртової та роздрібної торгівлі – на 3,8%.

Водночас зарплати працівників у сфері тимчасового розміщення та організації харчування скоротилися на 24,9%, на підприємствах транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності – на 4%.

Володимир Зеленський отримав «чорний» пояс з карате

Володимир Зеленський відвідав у Кропивницькому спеціалізовану дитячо-юнацьку школу олімпійського резерву, де йому вручили «чорний» пояс з карате — такі отримують вже майстри.

Про це повідомляють у Офісі президента.

Президент подивився на тренування дітей, а після тренування вихованці вручили йому диплом почесного першого «дану» ступеня майстра та іменний чорний пояс з вишитим прізвищем Зеленського японською мовою.

Повідомляється, що його зустріла юна спортсменка Аріанна Мурженко, яка потрапила до Книги рекордів України як наймолодша українка, яка стала чемпіонкою світу з традиційного карате у програмі ката. Вона виборола нагороду торік, коли їй було 9 років і 3 місяці.

Ступінь «дан» присвоюють вже майстрам карате, вони отримують чорний пояс. До цього є ще 10 ступенів «кю» — це рівень досягнень серед учнів, після якого вже присуджують ступені «дан» (їх також 10).

Аби отримати ступінь першого «дану», треба виконати технічну програму попередніх рівнів (тобто усіх 10 «кю»), а також низку нових професійних вимог.

Водночас слід уточнити, що йдеться про звання почесного «дану», тобто це лише спосіб «зробити приємне» якомусь високопосадовцю.

В ОП додали, що у школі займається майже 600 вихованців у п’яти видах спорту: легка атлетика, футбол, бокс, бейсбол, софтбол; працює 31 тренер-викладач, чотири з яких є заслуженими тренерами України. У середньому щороку до складу національних збірних команд України входять до 60 учнів школи.

В Україні новий рекорд: 2481 осіб інфікувались коронавірусом, на Львівщині – 190

За минулу добу, 28 серпня, в Україні зафіксовано 2481 випадок коронавірусу, 41 хворий пoмep і 1055 – одужали.

Найбільше хворих (265) виявлено у Києві. 247 випадків коронавірусу зафіксовано в Харківській області, 227 – у Тернопільській, 190 – у Львівській, 182 – в Івано-Франківській.

Найбільше лeтaльних випадків за добу сталося у Києві – тут від COVID-19 помepло 6 людей. Іще по 5 смepтей зафіксовано у Львівській та Закарпатській областях, 4 – в Івано-Франківській, 3 – в Одеській.

Раніше, 27 серпня, в Україні було діагностовано 2 438 нових випадків захворювання на коронавірусну хворобу, 48 хворих помepли, 866 людини одужали. Це був попередній рекорд за кількістю нових випадків захворювання на добу.

 

За оперативними даними, на Львівщині за вчорашню добу лабораторні центри провели 1873 ПЛР-тести, з них 190 — позитивні. Серед них львів`ян — 87. Залишок проб у холодильнику — 1384.

За весь період карантину до Львівської обласної інфекційної лікарні звернулись 8161 особа, госпіталізовані — 1820, на амбулаторному лікуванні — 6341 особа, виписані — 1660 осіб. Зараз у лікарні перебуває 159 осіб, з них в реанімації — 8 осіб, на апаратні ШВЛ — 5 осіб.

ПЦУ визнала святим гетьмана й отамана Петра Сагайдачного

Православна Церква України затвердила канонізацію гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, йдеться у церковному журналі № 25.

Цим кроком ПЦУ фактично затвердила рішення однієї зі своїх церков-засновниць – УАПЦ. Адже Сагайдачний був канонізований 25 травня 2011 року Архієрейським собором УАПЦ.

Також встановили День пам’яті Сагайдачного – його відзначатимуть 20 квітня. Ім’я полководця внесли до Місяцеслова Православної Церкви України.

Нагадаємо, Петро Конашевич-Сагайдачний – український політичний діяч, гетьман реєстрового козацтва, кошовий отаман Запорізької Січі. Він був організатором успішних походів запорозьких козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства. Меценат православних братств та опікун братських шкіл.

Петро Конашевич-Сагайдачний зробив українське козацтво провідною верствою українського суспільства. Завдяки йому була створена дисциплінована козацька армія, озброєна вогнепальною зброєю і тогочасною артилерією. Він розробив та вдосконалив тактику морського бою.

Також своєю діяльністю він повернув Києву значення культурного й релігійного осередку України.

Ім’я гетьмана Сагайдачного носять Національна академія Сухопутних військ у Львові та фрегат-флагман Військово-Морських сил. Героїчні подвиги полководця відображені у серії народних та художніх творів. Також на його честь названо безліч вулиць та закладів.

Походження та діяльність Петра Конашевича є спростуванням стереотипу, що Львівщина не має відношення до козацтва. Сагайдачний, який народився в селі Кульчиці, сучасного Самбірського району, став не лише кошовим отаманом Запорозької Січі, але й одним із найбільш видатних та уславлених полководців в історії України.

Його гостру шаблю, міцну руку та світлий розум відчули на собі як потужна Османська імперія, так і Московія, яка саме розправляла у той час крила. Очевидно, якби в нас побутувало не християнське, а давньомонгольське уявлення про рай, у Сагайдачного після cмеpті було би дуже багато прислуги.

На Житомирщині знайшли срібні монети часів Київської Русі

В Городниці Житомирської області знайшли справжній скарб національного значення – 32 срібні монети, що датуються 1000-1019 рр. Понад 100 років історики не знали подібних знахідок.

Про це повідомив науковий співробітник Інституту історії НАН України Олександр Алфьоров на своїй сторінці у Facebook.

За його словами, це перші монети Русі-України, на них зображений Київський князь, а на зворотній стороні княжий знак – «тризуб у Володимира та двозуб у Святополка».

«Вчора пізно вечорі зі мною вийшли на зв’язок знайомі знайомих і сказали, що за абсолютно побутових обставин були знайдені ці монети. З перших слів ми дійшли спільної згоди – ця знахідка сторіччя має згідно з законом бути переданою державі», – зазначив Алфьоров.

Наразі відбувається передача скарбу.

«Нам необхідно убезпечити цю передачу, бо вона є прецедентом за всі роки незалежності. Водночас, монети не мають загубитись «на калідорах», а бути передані до музею. З вашої ласки, називаю цей скарб для історії та науки «Городницьким скарбом», – додав він.

Знайдена монета. Портрет київського князя Володимира. Праворуч – репліка монети від Артель ДЕЛО

КСУ дійшов висновку, що введені урядом карантинні обмеження суперечать закону

Конституційний суд України дійшов висновку, що введенні урядом карантинні обмеження суперечать закону, оскільки таке рішення могла ухвалити лише Верховна рада. Також КСУ визнав, що обмеження заробітних плат державних службовців і суддів у період карантину є незаконним.

Відповідне рішення ухвалила Велика палата КС під час засідання 28 серпня, повідомляє пресцентр КСУ.

У травні Верховний суд звернувся до КСУ з поданням, у якому оскаржив окремі положення постанови уряду №392 від 20 травня “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”. ВС просив перевірити, чи не були порушені: право на свободу пересування, право залишати територію України, право на мирні зібрання, право на підприємницьку діяльність і право на доступ до медичної допомоги.

Конституційний суд закрив конституційне провадження у справі в частині щодо перевірки на відповідність Конституції положень урядової постанови. Проте наголосив, що обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією. У КСУ наголосили, що таке обмеження може встановлюватися винятково законом – актом, ухваленим Верховною радою як єдиним органом законодавчої влади в Україні. Встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить Конституції.

Також Конституційний суд вважає неконституційними першу та третю частину статті 29 закону про державний бюджет на 2020 рік. У них йдеться, що до завершення карантину заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. Таким чином, максимальна зарплата держслужбовців не повинна була перевищувати 47 230 гривень.

“Скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить Конституції України”, – заявили в Конституційному суді.

У Суді наголосили, що обмеження виплат є допустимим, але за умов воєнного або надзвичайного стану.

Також Конституційний суд визнав неконституційною статтю 25 закон про зміни до державного бюджету. Вона дозволяла Казначейству незаперечно списувати кошти державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. У КСУ вважають, що це обмежувало право особи на судовий захист.