Категорія: Україна

Міністерство закордонних справ України опублікувало ще одне роз’яснення щодо призупинення консульських послуг для українських чоловіків за кордоном. В МЗС наголосили, що рішення стосується лише чоловіків призовного віку та означає тимчасове призупинення прийому заяв від цієї категорії громадян для того, щоб підготуватися до роботи в умовах нового законодавства.

“Чоловіки призовного віку, які уточнили свої дані відповідно до вимог законодавства, матимуть можливість подати заяви на отримання консульських послуг, отримати свій слот в електронній черзі та попасти на прийом до консульства”, – зазначили у роз’ясненні.

“Механізм оновлення та перевірки військово-облікових даних для чоловіків призовного віку, які тимчасово перебувають за кордоном, наразі визначається з-поміж доступних варіантів й узгоджується причетними державними органами. Щойно ця міжвідомча робота буде завершена, дипломатичні установи та МЗС оприлюднять додаткові докладні роз’яснення”, – зазначають у відомстві.

По-друге, заявили в МЗС, це рішення не стосується надання екстреної консульської допомоги громадянам України в разі надзвичайних ситуацій (ДТП, затримання, стихійні лиха тощо) – у таких випадках консульська допомога надаватиметься усім у повному обсязі.

МЗС відкидає твердження, що рішення є незаконним, тому що на той час закон про мобілізацію ще не набрав чинності.

“Йдеться не про припинення надання послуг як таких, а лише про тимчасове призупинення прийому нових заяв на отримання консульських послуг. Таке рішення було вимушеним, оскільки строк їхнього розгляду може перевищувати термін вступу в дію нового законодавства. Мета – забезпечити ефективне та організоване надання послуг усім категоріям громадян в умовах змін в законодавчій базі.

Термін призупинення прийому нових заяв  продиктований часом, який необхідний для внесення технічних змін до алгоритмів роботи інформаційно-комунікаційних систем, які використовуються для виконання відповідних консульських функцій, а також актуалізації підзаконних нормативних актів після ухвалення нового закону”, – зазначають у роз’ясненні.

МЗС зазначає, що усі заяви на отримання консульських послуг, подані до 23 квітня 2024 року у закордонних установах, “розглядаються та опрацьовуються консульськими установами в повному обсязі, у тому числі подані до цієї дати заяви на оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон”.

Крім того, у відомстві повідомили, що готують модернізацію надання консульських послуг для громадян України, який загалом спростить доступ усіх категорій громадян до консульського обслуговування, скоротить час процедур і дозволить вирішити низку проблем, пов’язаних із підвищеним попитом внаслідок збільшення кількості українців за кордоном з 2022 року.

98-річна Лідія Степанівна, мешканка Очеретиного на Донеччині, подолала 10 кілометрів пішки, аби вийти з окупованої частини села. Її вдалося доставити у безпечне місце.

Про це розповіли в Головному управлінні Нацполіції в Донецькій області, пише Громадське.

Будинок жінки, у якому вона жила, зруйнували росіяни. Тому Лідія Степанівна вирішила рятуватися від окупантів та пішки виходила з окупованої частини Очеретиного.

Лідія Степанівна йшла пішки впродовж дня. Вона не мала з собою їжі чи води, а під час дороги засинала і двічі впала. Як переказують у поліції, жінка трималася на двох палицях і «на характері».

Уже надвечір пенсіонерку помітили військові, які передали її «Білим янголам» — підрозділу Нацполіції, що займається евакуацією цивільних з прифронтових районів. Вони відвезли Лідію Степанівну в шелтер для евакуйованих, їй надали усю необхідну допомогу.

«Я ту війну пережила і цю війну переживаю. Залишилась без нічого. Але я своєю Україною на ногах вийшла», — каже жінка.

Україна відступає від зобов’язань з дотримання Конвенції з прав людини на основі статті 15 цієї конвенції

Україна подала до Ради Європи заявку про часткове зупинення дії деяких пунктів Європейської конвенції з прав і свобод людини у звʼязку з воєнним станом. Відповідний документ опублікований на сайті Ради Європи 28 квітня, саму заявку було подано ще 4 квітня, пише Lviv.media.

Згідно із документом, Україна на час війни припинить дотримуватися таких положень Конвенції:

• недоторканність житла;
• таємниця листування, телефонних переговорів та іншої кореспонденції;
• невтручання в особисте й сімейне життя;
• свобода пересування та вільний вибір місця проживання;
• право на свободу думки й слова;
• вільне вираження поглядів і переконань, а також право збору, зберігання й поширення інформації;
• право на проведення зборів, мітингів і страйків;
• право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Документ містить перелік конкретних заходів і дій, які можуть бути запроваджені під час воєнного стану на порушення Конвенції:

• примусове відчуження приватного або комунального майна для потреб держави;
• запровадження комендантської години;
• особливий режим в’їзду та виїзду, обмеження пересування громадян та іноземців, руху транспорту;
• огляд речей, транспорту, багажу, вантажів, службових приміщень і житла громадян;
• заборона громадянам, які перебувають на воєнному чи спеціальному обліку, змінювати місце проживання чи перебування без належного дозволу.

Україна відступає від зобов’язань з дотримання Конвенції з прав людини на основі статті 15 цієї конвенції — «Відступ від зобов’язань під час надзвичайної ситуації, під час війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації».

Прикордонники затримали двох волинян, які перепливли річку Західний Буг, аби повернутися з Польщі в Україну. Про це 26 квітня повідомили в Західному регіональному управлінні Держприкордонслужби.

Як з’ясували правоохоронці, порушники – двоє братів віком 25 і 26 років із Камінь-Каширського району. Чоловіки кілька років проживали в Німеччині, однак через відсутність роботи вирішили повернутися в Україну.

Волиняни приїхали до польсько-українського кордону, одягнули гідрокостюми й перепливли Західний Буг.

«З собою мандрівники прихопили запас харчів та інструмент для перерізання дроту, сподіваючись скористатися ним задля подолання інженерних загороджень. Проте на шляху до них порушників виявив прикордонний наряд», – зазначають у Держприкордонслужбі.

Чоловіків доправили до підрозділу, де на них склали адміністративні матеріали за ст. 204-1 КУпАП (Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України). Їм загрожує від 3400 до 8500 грн штрафу, однак остаточне рішення прийматиме суд.

25 квітня на фронті російсько-української війни загинула військовослужбовиця Збройних сил України та колишня журналістка видання «Український тиждень» Алла Пушкарчук (Рута).

Про це повідомив колишній головний редактор «Українського тижня», а нині військовий Дмитро Крапивенко, пише Громадське.

Він розповів, що Алла була учасницею Революції гідності. Тоді вона, покинувши навчання в університеті Карпенка-Карого, вступила до лав «Правого сектору».

Алла Пушкарчук брала участь у бойових діях ще з 2014 року. Згодом, у 2018-му, вона приєдналася до команди видання «Тиждень». Там жінка, за словами Крапивенка, зростала «від новинаря до повноцінної культурної оглядачки».

«Останній (не крайній, на жаль) раз ми говорили з нею вже в цьому році. Домовилися написати одне одному, “коли будуть якісь хороші новини”. Їх не сталося. Стався фатальний обстріл, який забрав життя Рути», — розповів Крапивенко.

У коментарі Інституту масової інформації (ІМІ) чоловік розповів, що Алла Пушкарчук була військовослужбовицею 58 окремої мотопіхотної бригади, а саме — у мінометній батареї.

За даними ІМІ, Алла Пушкарчук стала 77-ю медійницею, що загинула внаслідок російської агресії. За весь час повномасштабної війни окупанти вчинили 567 злочинів проти українських журналістів та медіа.

Під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Долинське Дніпропетровської області загинув головний сержант 13-ї бригади Національної гвардії України “Хартія” Олександр Ющенко.

“Штаб-сержант Ющенко Олександр Михайлович загинув 23.04.2024 року під час виконання бойового завдання щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України в районі населеного пункту Долинське Дніпропетровської області”.

Попрощаються з військовим у п’ятницю, 26 квітня, об 11 годині у Луцьку в Кафедральному соборі Святої Трійці.

Як повідомляють у бригаді, військову кар’єру Ющенко почав у 2005 році, вивчившись на танкіста, за рік став командиром відділення.

У 2014 році повернувся до військової справи. У складі спецпідрозділу “Омега” брав участь у бойових діях на Сході країни. Був нагороджений вогнепальною зброєю та орденом “За мужність” ІІІ ступеня.

У 2015 році був одним із засновників формування 4-тої бригади оперативного призначення Національного гвардії України “Рубіж”.

У 2018 році став командиром відділення у 25-й окремій бригаді охорони громадського порядку НГУ.

У 2022 році мобілізувався ССО ЗСУ. Згодом перевівся до 5-ї окремої бригади НГУ.

Розпочав службу в 13-ї бригаді оперативного призначення НГУ “Хартія” з квітня 2023 року. Одразу був призначений на посаду головного сержанта бригади.