У Карпатах дослідили місця падіння збитого партизанами в 1943 році німецького літака

Учасники громадської організації “Пошук літаків ДСВ в Україні” дослідили місця падіння месершміта Ме-110, збитого в 1943 році партизанами Ковпака в Карпатах

Про це на facebook-сторінці повідомив керівник громадської організації “Пошук літаків ДСВ в Україні” Андрій Кір’янов, передає “Еспресо.Захід“.

Він розповів, що в мемуарах Ковпака є згадка за два збитих німецьких літаків під час карпатського рейду. Інформація в художній літературі не підтверджена архівними документами завжди викликає сумніви, тому це місце шукали давно.

“Якраз нещодавно наш колега Михайло повідомив що знає місце де впав один з літаків збитий ковпаківцями. На місці падіння він знаходив уламки та шильдік де було зазначено конкретну модель Bf-110C. Отже, можливо, якраз це і є один з тих літаків. Тому вирушили на місце, щоб детально дослідити його. Невелика команда, також нові учасники пошуку приєдналися”, – йдеться у дописі.

Місце падіння було неподалік села Манява, що на Франківщині, під самим хребтом на висоті 650 м. Сам літак був підбитий в районі села Солотвін.

В самій Маняві місцеві мешканці вважають що літак збила Марія Евенко, партизанка зі з’єднання Ковпака. В селі є її постамент. Загинула 19.07.1943 року. Якраз в той день коли загін збив літак. Посада Марії – медсестра.

“Подивились по архівах – є дані про її загибель та поховання, також дані про поранення та нагороди. За літак нічого ніде не згадувалось. Сам Ковпак також нічого за неї не писав”, – додав Кір’янов.

Місце падіння знаходиться на схилі, неподалік хребта. Великих уламків не знайшли, адже вважають, що скоріш за все їх вивезли місцеві. Також на місці падіння вже раніше проводились пошуки.

Розповідають, що уламків наразі знайдено небагато: гільзи маузера, частина приборки, уламки скла кабіни та бронескло, шильдік блоку пуску димів, ймовірно частини моторного відсіку.

По деяких Fl номерах встановили звідки є ці прилади, частина з них використовувалась тільки на моделях літаків Ме110 та Рама. Номер літака так і не вдалося розшукати. Зауважують, що в архівах поки що також немає інформації, хоча дата падіння зазначена 19 липня 1943 року.

Місце ретельно дослідили, радіус падіння не є великий для такого типу літака. По декількох наявних деталях та уламках літак відповідає моделі Ме110. Дослідники наголошують, що вони фактично підтвердили версію збиття літака партизанами, бо досі то були лише легенди та художня література.

“Цікава деталь – Ковпак старався уникати сутичок з упівцями, тобто домовлявся з ними, щоб не вступати в бій. Велике сподівання партизани мали на місцеве населення. Але їх надії не виправдались – західна Україна дуже неохоче допомогла їм харчами та необхідним. Мета Ковпака була налаштувати населення на збройний супротив німцям, але це не вдалося. Сам Ковпак був типовий радянський командувач. Матеріалів про нього є багато. Але наша мета була знайти збитий літак. Місію виконано, хоча і номерів літака не знайдено. Можливо колись архів підкаже що і як”, – розповів керівник громадської організації.

Всі деталі знайдені на місці падіння будуть передані в державний музей ім.Антонова в Києві.

Си­дір Ков­пак став ві­до­мий зав­дя­ки кар­патсь­ко­му рей­ду, який був про­ве­де­ний у 1943 ро­ці. За сто днів з’єд­нання під ко­ман­ду­ван­ням С. А. Ков­па­ка прой­шло по тилах гіт­ле­рів­ців у Рів­ненсь­кій, Тер­но­піль­ській, Іва­но-Фран­ківсь­кій об­ластях. За цей пе­рі­од бу­ло зни­ще­но біль­ше як 3000 ні­мець­ких сол­да­тів та офі­це­рів, зни­щи­ли 17 гар­ні­зо­нів, пі­дір­ва­ли 19 еше­ло­нів, 52 мос­ти, 43 наф­то­ві виш­ки, 13 наф­тосхо­вищ, 4 наф­то­пе­ре­гін­них за­во­ди і наф­топро­від.

Через аномальну спеку на заході країни виникали пожежі на енергетичних обʼєктах

У західному регіоні вимикалась високовольтна повітряна лінія через пожежу, спричинену спекою. Пожежу ліквідовано, після чого лінію включено в роботу.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства енергетики.

Як зазначають у повідомленні, в Україні тримається спекотна погода, тому можливе зростання споживання електроенергії, зокрема через активне використання кондиціонерів.

Спека також спричинила деякі надзвичайні ситуації, зокрема займання на енергообʼєктах. Зокрема, на заході країни вимикалась високовольтна повітряна лінія через пожежу, спричинену спекою. Пожежу ліквідовано.

Окрім цього, вночі відключилася високовольтна підстанція, що призвело до знеструмлення повітряної лінії, яка з’єднує енергосистеми України та Молдови. Через спеку на території підстанції виникла пожежа, яку ліквідували.

Прикордонники заборонили підйом на Піп Іван та ще понад 20 туристичних маршрутів

Прикордонники сформували перелік додаткових тимчасових обмежень в межах Зеленської і Білоберезької громад Верховинського району. Серед них – заборона відвідування двотисячників Піп Івана та Бребенескула та низки інших популярних гірських туристичних маршрутів, пише ZAXID.NET

Про це йдеться в додатках до наказу начальника 31 прикордонного загону Миколи Романчука. Наказ діє з 23 травня, а додаток до нього зі списком заборон оприлюднили 10 липня.

За ним на Верховинщині забороняється відвідування туристичних маршрутів урочища Погорілець, Гаджини, Подороватого, Угорських Скель, полонини Кринта, Луковиці, Широкої та Веснерки, гір Чивчин, Смотрин, Вухатий камінь, Піп Іван, Беребенскул, Пожижевська Мергул, Туркул, Мала Говерла, Брескул, Кострич, Явірник, Попадя, Масний Присліп, Гоїчна, Дуконя, Пнів’є, озера Марічейка та Кривопільського перевалу.

Також обмеження стосуються в’їзду у 5-кілометрову прикордонну смугу, на який потрібен дозвіл ДПСУ. У цій зоні забороняється рух транспорту під час дії комендантської години, окрім осіб, які їдуть за кордон та водіїв вантажівок зі сфери мультимодальних перевезень.

У прикордонній зоні забороняються зупинки транспорту на понад 20 хвилин, не пов’язані з технічними несправностями, а також на узбіччях доріг поза встановленими автомобільними стоянками (за винятком транспорту місцевих мешканців). Не дозволяється їздити шляхами, які відсутні в реєстрі автомобільних доріг і ведуть до державного кордону.

Водіям заборонено везти у прикордонну зону або вивозити з неї осіб, які не мають дозволів від ДПСУ. Також у цій смузі не дозволяється полювати, використовувати прилади нічного бачення, радіостанції та керувати БПЛА.

У Держприкордонслужбі додали, що ці додаткові обмеження не поширюються на працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, а також правоохоронців, органів цивільного захисту, військовослужбовців ЗСУ та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, працівників комунальних служб та медиків швидкої допомоги.

“Укрзалізниця” запустила додаткові жіночі купе на чотирьох потягах

З 1 серпня “Укрзалізниця” додає жіночі купе у пасажирських поїздах ще чотирьох напрямів. Відтак загальна кількість напрямків із жіночими купе зросте до 12, пише Lviv.media.

Жіночі купе облаштують у рейсах з довгим часом курсування. За словами голова правління “Укрзалізниці” Євгена Лященка, жіночі купе сьогодні мають рекордний рівень актуальності та задоволеності пасажирів. “Ми внесли необхідні програмні доопрацювання, щоб розширити кількість рейсів із жіночими купе до 12. На піку літнього сезону перевезень ми обрали ще 4 напрямки з довгим часом курсування, що є популярними саме для відпочинку мам із дітьми наймолодшого віку” — розповів Лященко.

Потяги, які тепер включатимуть жіноче купе:

  • ⁠ № 1/2 Харків — Івано-Франківськ.
  • ⁠  ⁠№ 5/6 Запоріжжя — Ясіня;
  • ⁠  ⁠№ 43/44 Черкаси — Івано-Франківськ;
  • ⁠  ⁠№ 95/96 Київ — Рахів.

Також ці поїзди поповняють перелік з 8 поїздів, що вже зараз курсують із жіночими купе:

  • ⁠№15/16 Харків – Ясіня;
  • ⁠№17/18 Харків – Ужгород;
  • ⁠№26/236 Одеса – Ясіня;
  • ⁠№3/4 Запоріжжя – Ужгород;
  • ⁠  ⁠№41/42 Дніпро – Трускавець;
  • ⁠№29/30 Київ – Ужгород;
  • ⁠№81/82 Київ – Ужгород;
  • ⁠№75/76 Київ – Кривий Ріг.

Жіночі купе функціонують вже понад рік. У них можуть подорожувати лише жінки та діти.

російський військовий передав ГУР дані винних у ракетній атаці на «Охматдит»

російський льотчик передав Головному управлінню розвідки міноборони України дані офіцерів 22-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії, причетних до ракетної атаки на київську дитячу лікарню «Охматдит». Про це у четвер, 11 липня, повідомив «Інформаційний спротив», повідомий ZAXID.NET.

Як повідомляє «Інформаційний спротив», рісля ракетного удару по дитячій лікарні «Охмадит» у Києві у чат-бот ГУР звернувся один з льотчиків 22-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії (в/ч 06987, аеродром базування «Енгельс», з якого росіяни сисмематично обстрілюють Україну).

«Російський військовий написав, що шокований ударом по дитячій лікарні і не розуміє, як і декілька його колег, навіщо їх змушують бити саме по цивільній інфраструктурі України. Тому він вирішив передати українській стороні документи, які стосуються діяльності його військової частини, а також приватні фото командного складу 22-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії», – йдеться у повідомленні.

Серед переданої інформації є документи з особових справ старшого офіцерського складу, персональні дані військових ЗС Росії та членів їхніх родин тощо. Найціннішими є грифовані документи 22-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії.

«Інформаційний спротив» зазначив, що поки що не може оприлюднити всі документи, але опублікували фото приватні фото російських війсьвоих зі святкування. На світлині 30 осіб командного складу підрозділів 22 важкої бомбардувальної авіаційної дивізії.

Ідентифіковані на фото особи:

  • Олексій Геннадійович Печкарьов (рос. Печкарев Алексей Геннадьевич), командир корабля Ту-95, 121 вбап 22 вбад КДА ВПС ВКС РФ;
  • Андрій Павлович Мартинов (рос. Мартынов Андрей Павлович), помічник штурмана авіаційної ескадрильї, 121 вбап 22 вбад КДА ВПС ВКС РФ;
  • Владислав Сергійович Говоров (рос. Говоров Владислав Сергеевич), ймовірно начальник служби захисту державної таємниці, 121 вбап 22 вбад КДА ВПС ВКС РФ, капітан;
  • В’ячеслав Георгійович Голованов (рос. Голованов Вячеслав Георгиевич);
  • Олександр Миколайович Алуєв (рос. Алуев Александр Николаевич), ймовірно займає командну посаду управління кадрів 22 вбад КДА ВПС ВКС РФ;
  • Денис Петрович Хохряков (рос. Хохряков Денис Петрович), старший офіцер, 52 вбап 22 вбад КДА ВКС ПКС РФ;
  • Олег Володимирович Міхайлішин (рос. Михайлишин Олег Владимирович), заступник командира по роботі з особовим складом 22 вбад КДА ВПС ПКС РФ, полковник;
  • Олександр Юрійович Азаренков (рос. Азаренков Александр Юрьевич), старший офіцер, 22 вбад КДА ВПС ВКС РФ;
  • Олег Юрійович Баранов (рос. Баранов Олег Юрьевич), старший штурман 22 вбад КДА ВПС ВКС РФ, полковник;
  • Павло Володимирович Бурдаков (рос. Бурдаков Павел Владимирович), командир корабля Ту-160, 121 вбап 22 вбад КДА ВПС ВКС РФ, підполковник;
  • Володимир Бронеславович Татур (рос. Татур Владимир Брониславович);
  • Сергій Володимирович Долгушин (рос. Долгушин Сергей Владимирович), старший офіцер 22 вбад КДА ВПС ВКС РФ;
  • Микола Лукашевич Папікян (рос. Папикян Николай Лукашевич), заступник начальника штабу 22 вбад КДА ВПС ВКС РФпо зв’язку та радіотехнічному забезпеченню, підполковник;
  • Ілля Володимирович Корякін (рос. Корякин Илья Владимирович), начальник штабу 22 вбад КДА ВПС ВКС РФ, полковник;
  • Максим Владиславович Смірнов (рос. Смирнов Максим Владиславович), старший офіцер, 22 вбад КДА ВПС ВКС РФ, підполковник.
  • Олександр Сергійович Кашлєв (рос. Кашлев Александр Сергеевич), старший офіцер, 22 вбад КДА ВПС ВКС РФ, підполковник;
  • Костянтин Петрович Бєлокобильський (рос. Белокобыльский Константин Петрович);
  • Станислав Дмитриевич Стручков (рос. Стручков Станислав Дмитриевич);
  • Олексій Сергійович Цибізов (рос. Цибизов Алексей Сергеевич), старший офіцер, 121 вбап 22 вбад КДА ВПС ВКС РФ;
  • Андрій Іванович Малюков (рос. Малюков Андрей Иванович), ймовірно начальник метеорологічної служби 22 вбад КДА ВПС ВКС РФ;
  • Дмитро Вікторович Степаненко (рос. Степаненко Дмитрий Викторович), заступник начальника штабу 22 вбад КДА ВПС ВКС РФ по службі військ і безпеці військової служби, підполковник;
  • Руслан Арсланович Соловйов (рос. Соловьёв Руслан Арсланович), старший офіцер, 22 вбад КДА ВПС ВКС РФ;
  • Віталій Євгенович Зиков (рос. Зыков Виталий Евгеньевич), старший офіцер, 22 вбад КДА ВПС ВКС РФ, підполковник;
  • Олександр Сергійович Покатісов (рос. Покатисов Александр Сергеевич);
  • Владислав Вікторович Малінін (рос. Малинин Владислав Викторович), старший штурман 121 вбап 22 вбад КДА ВПС ВКС РФ, підполковник;
  • Олег Ігорович Скітський (рос. Скитский Олег Игоревич), командир 121 вбап 22 вбад КДА ВПС ПКС РФ, полковник;
  • Сергій Вікторович Тетєрєв (Тетерев Сергей Викторович), старший офіцер, 22 вбад КДА ВПС ПКС РФ, майор;
  • Микола Миколайович Варпахович (рос. Варпахович Николай Николаевич), командир 22 вбад КДА ВПС ВКС РФ, полковник.
  • Трофим Олександрович Капша (рос. Капша Трофим Александрович), заступник командира 22 вбад КДА ВПС ВКС РФ, полковник;
  • Володимир Олександрович Горлов (рос. Горлов Владимир Александрович), старший офіцер 22 вбад КДА ВПС ВКС РФ, майор.

Суд визнав незаконним виділення 54 ділянок у Карпатах під будівництво вітроелектростанцій

10 липня Західний апеляційний господарський суд визнав незаконним виділення 54 ділянок за 39 договорами про оренду землі під будівництво ВЕС (вітроелектростанцій)

Про це повідомили на сторінці Всеукраїнського громадського руху Save Borzhava, передає “Еспресо.Захід“.

“Позов був поданий заступником керівника Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави. Громадськість представляла ГО “Міжнародний інститут людини і глобалістики Ноосфера” і наша незмінна юристка Наталя Майстренко, якій ми щиро вдячні за величезну пророблену роботу і витривалість у цій надзвичайно довгій боротьбі. Чекаємо на кроки у відповідь від представників забудовника і плануємо подальші дії”, – зазначили у повідомленні.

Як відомо, йдеться про 54 земельні ділянки, загальною площею 42 га і вартістю майже 20 млн грн, які незаконно передало ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області компанії “Атлас Воловець Енерджи” для будівництва вітроелектростанцій загальною потужністю 120 МВт на найдовшій полонині Закарпаття – Боржаві.

У листопаді 2020 року на Закарпатті голова ОДА та прокуратура виступили на захист Боржави від будівництва ВЕС. Згодом повідомлялося, що Верховний Суд дозволив збудувати кілька десятків вітряків на закарпатській Боржаві.

У березні 2023 року на Закарпатті місцеві мешканці, екологи та туристи почали бити на сполох через підготовку до будівництва вітрових електростанцій поблизу гори Пікуй та меж природоохоронних зон і туристичних маршрутів. Раніше, у червні 2022, року стало відомо, що на території Вододільного Верховинського хребта око поклали компанії, які займаються альтернативними джерелами енергії, а саме вітропарками. Як повідомляла тоді Наталія Вишневська, керівниця ГО “Зберегти Пікуй”, у зоні ймовірного зведення ВЕС перебувають заказник “Либохорівський”, ботанічний заказник загальнодержавного значення “Пікуй”, ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Пікуй”, національний природний парк “Бойківщина”, ландшафтний заказник місцевого значення “Бескид”.

У жовтні керівництво ГО “Зберегти Пікуй” зафіксували на Боржавському хребті розриття полонини завдовжки з 30 метрів на спуску між Плаєм та Великим Верхом. Українців закликали підписати колективне звернення щодо недопущення забудови високогір’ї українських Карпат.

Уночі на Львівщині ППО збила російський “Шахед”

У ніч на 11 липня російські військові здійснили комбіновану атаку на Україну за допомогою безпілотників та ракет. Про це повідомив командувач Повітряних сил Микола Олещук.

Ворог ударив по Сумщині двома балістичними ракетами «Іскандер-М» із Курської області, а також атакував 6 ударними БпЛА типу «Shahed» із Приморсько-Ахтарська Російської Федерації. Ворожі ударні БпЛА були збиті у Миколаївській, Хмельницькій, Львівській та Івано-Франківській областях.

Начальник Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім у ранковому зведенні зазначив, що уночі над областю сили ППО знищили один БпЛА типу «Shahed». Внаслідок падіння уламків збитого БпЛА на відкритій місцевості виникла пожежа сухої трави, яку швидко загасили вогнеборці. Постраждалих немає.

Очільник Львівської ОВА Максим Козицький розповів, що під час повітряної тривоги уночі над Львівщиною сили та засоби ППО ПвК «Захід» знищили один ворожий безпілотник. Попередньо обійшлося без жертв, постраждалих та руйнувань, додав Козицький.

Також один ворожий безпілотник збили у межах Хмельницької області. За інформацією начальника Хмельницької ОВА Сергія Тюріна, станом на цей час, обійшлося без наслідків.

Керівниця Івано-Франківської обласної військової адміністрації Світлана Онищук повідомила, що уночі ворог атакував Прикарпаття повітряними цілями. Завдяки роботі Повітряних сил, в області обійшлося без жертв та руйнувань цивільної інфраструктури.

До бойової роботи залучались винищувальна авіація, зенітні ракетні підрозділи Повітряних сил, розрахунки мобільних вогневих груп Сил оборони України.

У Сумській обласній військовій адміністрації зазначили, що внаслідок удару балістичними ракетами РФ на область поранень зазнала одна людина у Кролевецькій громаді.

Зазначимо, уночі 11 липня Повітряні сили оголошували тривогу, зокрема у східних та західних регіонах через загрозу ударних БпЛА.

Спроба підкупу керівника ДБР за $500 тисяч: львівський бізнесмен Гринкевич постане перед судом

Офіс Генерального прокурора скерував до суду обвинувальний акт стосовно львівського підприємця, якого підозрюють у наданні хабара одному з керівників підрозділу ДБР, повідомляє пресслужба відомства 9 липня.

«За 500 тисяч доларів США він просив організувати повернення майна, яке знаходиться на території митного поста «Чайки» Київської митниці. Під час передачі коштів його затримали правоохоронці», – йдеться у повідомленні прокуратури.

В ОГП не називають імені підозрюваного, але з матеріалів справи зрозуміло, що мова йде про львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича.

Ігор Гринкевич перебуває під вартою з кінця грудня 2023 року. В грудні 2023 року Ігор Гринкевич намагався підкупити заступника керівника відділу ДБР. За повернення вилученого майна, яке зберігається на території митного поста “Чайки” Київської митниці, й закриття кримінального провадження щодо оборудок із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ бізнесмен запропонував 500 тисяч доларів США.

Посадовець повідомив про пропозицію керівництву ДБР. Ігор Гринкевич зустрівся із ним у ресторані й передав сумку з готівкою. Після цього його затримали працівники бюро.

Ігор Гринкевич перебуває під вартою із 30 грудня 2023 року. Правоохоронці скерували до суду обвинувальний акт за фактом надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище. Санкція статті — до 8 років ув’язнення з можливою конфіскацією майна.

У чому підозрюють Ігоря та Романа Гринкевичів

Кілька місяців тому Державне бюро розслідувань порушило кримінальне провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ. Компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міністерству оборони одягу на понад 1,5 мільярда гривень, зазначили в пресслужбі відомства.

“Під час слідства було встановлено, що до виконання оборонних замовлень були залучені підконтрольні бізнесмену підприємства, які раніше займались будівництвом та не мали належних виробничих, складських та інших потужностей для виготовлення та зберігання речового майна для потреб Міністерства оборони України. За попередніми оцінками це призвело до збитків бюджету на 1,2 мільярда гривень та відповідно зриву постачання”, — наголосили в ДБР.

За результатами слідчих дій правоохоронці виявили повне невиконання 6 контрактів. При цьому щонайменше за 7 договорами підприємства бізнесмена поставили товар на склади військових частин лише у невеликій кількості, але отримали державні кошти за повне виконання зобов’язань. Також ДБР з’ясувало, що 8 договорів виконані із запізненням від 3 до 5 місяців.

“Аналіз зовнішньоекономічних контрактів та митних документів вказаних підприємств виявив факти завищення вартості товарів, поставлених для МОУ. Перевіряється причетність до оборудок колишніх посадовців Міноборони, які не проводили жодних юридичних дій для забезпечення виконання або розірвання договорів”, — додали в Бюро.

29 грудня 2023 року у пресслужбі Державного бюро розслідувань повідомили про затримання бізнесмена Ігоря Гринкевича — за словами правоохоронців, той пропонував співробітнику Бюро хабар у розмірі пів мільйона доларів США. Радниця з комунікацій ДБР Тетяна Сапьян зазначила, що хабар мав посприяти поверненню майна, вилученого у підконтрольних бізнесмену компаній в ході розслідування раніше відкритого провадження.

30 грудня Ігорю Гринкевичу повідомили про підозру за ч. 3 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі). Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внести заставу в розмірі 429 мільйонів 440 тисяч гривень.

9 січня стало відомо, що Львівська обласна рада розірвала меморандум із благодійним фондом HOPE.UA, представником якого є Ігор Гринкевич. Відповідно до меморандуму, благодійний фонд мав відреставрувати приміщення комунального закладу обласної ради у Журавному.

17 січня працівники ДБР повідомили про підозру львівському бізнесмену Ігорю Гринкевичу, його сину та керівникам підконтрольних компаній у створенні та участі у злочинній організації. Наразі усі фігуранти перебувають у СІЗО.

Після цього Міноборони України подало заяву до ДБР про визнання міністерства потерпілою стороною у справі проти компаній, які пов’язані із львівським підприємцем Ігорем Гринкевичем. Також у Міноборони оголосили про розірвання останнього контракту з компанією, пов’язаною з бізнесменом — “Трейд Лайнс Рітейл”, яка постачала продукти для ЗСУ.

Еліна Світоліна з розгромною перемогою вийшла у чвертьфінал Вімблдону

Українська тенісистка Еліна Світоліна здобула чергову перемогу на Вімблдоні-2024. У 1/8 фіналу вона рогромно перемогла китаянку Ван Сіньюй 2:0 (6:2, 6:1). У чвертьфіналі українка зустрінеться з чемпіонкою Вімблдону-2022, представницею Казахстану Єлєною Рибакіною, яку перегравала на Олімпіаді-2020.

На матч Світоліна вийшла з чорною стрічкою на светрі в знак жалоби через нинішній масований обстріл України росією.

«Сьогодні дуже складний день для українців, було нелегко фокусуватися на матчі, читаючи з самого ранку новини. Я рада, що зіграла добре і здобула перемогу», – коротко сказала вона після гри та заплакала, а глядачі підтримали її оваціями.

Минулоріч Еліна Світоліна дійшла до півфіналу Вімблдону, тому лише за умови перемоги в наступному матчі вона збереже свої очки та поточну 21 позицію, в іншому випадку – опуститься на 30-ту сходинку. Світоліна лишається єдиною українкою в одиночному розряді на турнірі.

Крім Світоліної та Рибакіної, у чвертьфіналі травʼяного Грендслему зіграють італійка Жасмін Паоліні та американка Емма Наварро. Обидві тенісистки проводять найкращий сезон у своїх карʼєрах, зокрема, Паоліні вже виграла турнір WTA 1000 у Дубаї та вийшла у фінал Ролан-Гаррос.

Ще одна пара чвертьфіналісток – Донна Векич, яка у третьому колі перемогла Даяну Ястремську, та несподіванка турніру новозеландка Лулу Сан, яка в рейтингу WTA посідає 123 місце. За ще дві путівки до чвертьфіналу змагатимуться Юлія Путінцева з Казахстану і Єлена Остапенко з Латвії, а також американка Даніель Коллінз і чешка Барбора Крейчикова.

Бізнес включається у відновлення дитячої лікарні «Охматдит» в Києві після влучання російської ракети. Хто вже допоміг

З перших годин після влучання російської ракети в один із корпусів дитячої клінічної лікарні «Охматдиті» українські бізнесмени та компанії надають товари, техніку та гроші на рятувальну операцію та відновлення.

Бізнес включається у відновлення дитячої лікарні «Охматдит» в Києві після влучання російської ракети. Хто вже допоміг

1. Український інтернет-холдинг Genesis перерахував на відновлення «Охматдиту» 1 млн. Ще стільки ж — співзасновник та СЕО компанії Володимир Многолєтній особисто. Ще 200 000 грн зібрали співробітники Genesis.

2. 10 млн гривень виділяє на допомогу лікарні «Київстар», повідомила прес-служба оператора. Передача коштів відбудеться за допомоги фонду dobro.ua.

3. 1 млн грн виділяє IT-компанія Intelias. Таку ж суму на допомогу збирається перерахувати будівельна компанія Taryan Group. Крім цього, девелопер передає гуманітарну допомогу.

4. Також по 1 000 000 грн виділяють «Нова пошта», мережа UPG та Uklon.

5. 5 000 000 грн виділили «Охматдиту» в мережі «Аврора»

6. 3 000 000 грн виділяє «ПриватБанк».

7. 5 000 000 грн направила інвестиційна група ICU фонду «Таблеточки»

8. АТБ, «Новус», «Сільпо», Auchan, «Варус», «Коло» надали потерпілим їжу та воду

9. Медична мережа «Добробут» готова безоплатно прийняти та надати всю необхідну допомогу дітям

10. Виділити кошти на відновлення зруйнованого специфічного медичного обладнання лікарні, планує співвласник Rozetka Владислав Чечоткін

11. «Епіцентр К» надає будівельну техніку та матеріали для допомоги в розборі завалів, а також візьме участь у відновленні лікарні

12. 1 млн грн виділяє на відновлення лікарні власник мереж EVA та Varus Руслан Шостак

13. Офіційний дилер BMW АВТ Баварія перерахували 10 млн.

14. Віктор та Олена Пінчуки візьмуть на себе відновлення медичного обладнання. Наразі представники фонду спілкуються з лікарнею для виявлення найважливіших потреб.

15. А-Банк і Акордбанк по 1 млн грн. Монобанк 5 млн.

15. А-Банк і Акордбанк по 1 млн грн. Монобанк 5 млн.

16. 1 млн від АЛЛО

17. Компанія Uber 3 млн грн