На банкнотах України з’явиться гасло “Слава Україні! Героям слава!” – НБУ

Національний банк України випустив модифіковані банкноти національної валюти, доповнивши їх дизайн гаслом сучасної України: “Слава Україні! Героям слава!”. Про це повідомляє пресслужба НБУ.

Національний банк повідомив, що нові банкноти з’являться в обігу:

  • з 08 серпня 2024 року – номіналами 500 та 1000 гривень;
  • із 23 серпня 2024 року – номіналом 50 гривень;
  • у наступних роках – номіналами 20, 100 та 200 гривень.

Модифіковані банкноти як законний платіжний засіб перебуватимуть в обігу разом з іншими банкнотами відповідних номіналів попередніх років випуску.

Водночас громадянам не потрібно спеціально обмінювати банкноти старого зразка.

Бізнесмен зі Львова допомагав обходити санкції куму з Білорусі та возив авто для топів «Газпрому»

Львівський бізнесмен, який постачав автівки посадовцям «Газпрому», причетний до експорту підсанкційного білоруського калію. Йдеться про підприємця зі Львова Віталія Бобиря, пишуть “Схеми”.

СБУ викрила його на тому, що він з серпня 2022-го по березень 2023-го в обхід санкцій постачав до Росії «Роллс-Ройси» та «Майбахи». Серед замовників, за версією слідства, були топ-менеджери «Газпрому» та співробітники Russia Today.

Журналісти «Схем» та БРЦ виявили, що кіпрська компанія Dimicandum Invest Holding LTD, документи та печатку якої знайшли українські правоохоронці під час обшуку у Віталія Бобиря, здійснила перевалку близько 3,5 мільйона тонн калійних добрив (їх використовують для живлення сільськогосподарських культур) на причалах Балтійського судномеханічного заводу у Санкт-Петербурзі (Росія). Такий обсяг – це третина річного експорту білоруського підприємства «Білоруськалій» до запровадження санкцій.

У документах, які отримали журналісти, йдеться, що за минулий рік Dimicandum Invest Holding LTD мала отримати за свої послуги від «Білоруськалію» понад 68,6 мільйона доларів США.

Державне підприємство «Білоруськалій» перебуває під санкціями США з 9 серпня 2021 року. Як йдеться на сайті Мінфіну США, воно вважається «головним джерелом податкових надходжень та іноземної валюти для режиму Олександра Лукашенка».

Журналістам також вдалося встановити того, хто міг заробляти на угоді. Це – Віктор Шейман, якого називають «гаманцем» і правою рукою Олександра Лукашенка. Саме Шеймана чи особу, пов’язану з ним, Віталій Бобир назвав у листуванні своїм «кумом» і «другою людиною в Білорусі» (скріншот переписки опублікував Офіс генпрокурора).

Сам бізнесмен свою причетність до поставок заперечує. У березні 2023 року в рамках кримінального провадження суд у Києві заарештував речі, знайдені у Бобиря під час обшуків: документи, техніку та печатки двох десятків компаній з України, двох кіпрських (Dimicandum Invest Holding LTD і Rostumel Holding Limited) та однієї білоруської – ООО «Бел-Битфайндер».

У відповіді «Схемам» на запитання, чи дійсно під час обшуків була знайдена печатка кіпрської Dimicandum Invest Holding LTD, Віталій Бобир зазначив: «Печатка цієї компанії у нас була, тому що ми колись там вантаж купляли, перепродавали».

Українські правоохоронці виявили зв’язок підозрюваного бізнесмена з Білоруссю. У листуванні на одному з конфіскованих телефонів Бобир стверджує, що його кумом є високопоставлений білоруський чиновник: «…щодо політичного питання, вони не знають, що мій кум – друга людина в Білорусі і може прогарантувати за мене. Він свого часу до Януковича телефонував щодо мене».

Під час розмови з журналістами Віталій Бобир заявив, що листування сфальшоване: «Вони (правоохоронці – ред.) не знали, як мене «за одне місце взяти». Добре, що не написали, що мій кум Путін або Лукашенко. Розумієте? Або бен Ладен, я не знаю, кого там ще могли написати. Це взагалі не мій телефон».

Розслідування, що привело журналістів до справи про нелегальне постачання до Росії підсанкційних автомобілів, спочатку не стосувалося України. Спільною ланкою стала кіпрська компанія Dimicandum Invest Holding LTD, печатку якої знайшли під час обшуку українські слідчі.

Спершу компанія потрапила у поле зору розслідувачів як діловий партнер підсанкційного білоруського підприємства «Білоруськалій». Завдяки документам від джерел у сфері вантажоперевезень «Схеми» дізналися, що Dimicandum Invest Holding LTD зобов’язалася у 2023 році здійснити перевалку близько 3,5 мільйонів тонн калійних добрив (їх використовують для живлення сільськогосподарських культур) на причалах Балтійського судномеханічного заводу. Такий обсяг – це третина річного експорту білоруського підприємства до запровадження санкцій. У документах, які отримали журналісти, йдеться, що за минулий рік Dimicandum Invest Holding LTD мала отримати за свої послуги від «Білоруськалію» понад 68,6 мільйона доларів США.

«Білоруськалій» перебуває під санкціями США з 9 серпня 2021 року. Підприємство вважається головним джерелом податкових надходжень та іноземної валюти для режиму Олександра Лукашенка. З червня 2022 року «Білоруськалій» потрапив і під санкції Євросоюзу. Імпорт та трансфер калію з Білорусі до ЄС під забороною з червня 2021 року.

Кіпрська Dimicandum Invest Holding LTD, надаючи послуги «Білоруськалію», порушує санкції. Таку думку журналістам висловили троє незалежних експертів.

«Санкції ЄС забороняють компаніям, зареєстрованим у ЄС, надавати послуги чи надавати продукцію підприємству «Білоруськалій», а перевалка калійних добрив у Санкт-Петербурзі, як я розумію, – це пряме порушення санкцій у цьому випадку. Навіть якщо калій не потрапить до будь-якої країни ЄС. Бо мета санкцій – переконатися, що «Білоруськалій» не отримує прибуток від послуг або продукції, що надаються компаніями, зареєстрованими в ЄС», – зазначив заступник генерального секретаря Норвезького Гельсінського комітету Гуннар Екелеве-Слайдал.

Журналістам вдалося отримати не лише угоду європейської компанії з підсанкційним білоруським підприємством «Білоруськалій», а й встановити того, хто міг заробляти на угоді. Це один із найближчих соратників Олександра Лукашенка – Віктор Шейман. Мабуть, саме його чи особу, пов’язану з ним, фігурант українського розслідування Віталій Бобир назвав у листуванні своїм кумом.

Офіційно Dimicandum Invest Holding LTD із моменту заснування у 2012 році належить громадянці Республіки Кіпр Галині Акритовій Олександроу. Вона ж – директорка компанії. На дзвінки та повідомлення журналістів жінка не відповіла. Втім, угоду з «Білоруськалієм» підписувала не Акритова.

Угоду про перевалку добрив у порту Санкт-Петербурга підписували генеральний директор “Білоруськалію” Іван Головатий і фінансовий директор Dimicandum Invest Holding LTD Андрій Свиридов. Це ексзаступник керівника Управсправами президента Республіки Білорусь. На той час очолював це відомство Віктор Шейман, якого називають «гаманцем» і правою рукою Олександра Лукашенка. Як з’ясували журналісти, Свиридов продовжує працювати у структурах, пов’язаних із Шейманом.

Віталій Бобир виїхав за кордон, у травні 2023 року українські правоохоронці оголосили його у розшук.

У коментарі журналістам бізнесмен підтвердив, що обшуки проводили у нього, але щодо оприлюднених правоохоронцями даних зазначив: “Усі докази, що вони там принесли, я вам кажу, що вони сфабриковані”. Бобир підтвердив, що у нього знайшли печатку Dimicandum Invest Holding LTD, але зазначив, що не знає реальних власників кіпрської фірми.

“Я взагалі не знаю. Якщо ви подивитеся по реєстрах, то по цій компанії є мільйон різних контрактів. Вони в Казахстані купують нафтопродукти якісь, знаю, що в Киргизстані купують метал… Печатка в нас була цієї компанії, бо ми металобрухт відвантажували. Вони займаються металобрухтом… Ну і десь, напевно, щоб ті документи не пересилати, ще щось, печатка у нас якась там була”, – зазначив бізнесмен. Також він заявив, що не знайомий із Андрієм Свиридовим і Віктором Шейманом.

Свиридов у розмові з журналістами заперечив свою причетність до перевалки підсанкційних білоруських мінеральних добрив. Власниця і директорка Dimicandum Invest Holding LTD на прохання журналістів про коментар не відреагувала.

Раніше, у травні 2023 року СБУ викрила бізнесмена зі Львова Віталія Бобира, який в обхід санкцій постачав до Росії елітні авто. Він раніше проживав у Росії та мав там власний бізнес. Серед замовників елітних авто були представники топменеджменту кремлівського монополіста Газпром і пропагандистського телеканалу Russia today. З серпня 2022 до березня 2023 року Бобир нелегально переправив російським замовникам 45 автомобілів на загальну суму понад 3 млн євро. Він купував преміальні транспортні засоби в українських автосалонах та оформлював їх на підконтрольні комерційні структури.

Потім за підробленими документами переправляв їх транзитом через територію Євросоюзу до Білорусі, а звідти – до Росії. Крім того, Віталій Бобир подав до Державної податкової служби України заяву на відшкодування ПДВ на загальну суму понад 6 млн грн.

Атакою дрона пошкоджено найбільший завод “Кернел” на заході України – компанія

Завод з переробки олійних культур одного з найбільших українських агрохолдингів “Кернел” на заході України пошкоджено в результаті атаки безпілотника, здійсненої росією. Про це йдеться в повідомленні компанії на Варшавській фондовій біржі, яке опубліковане 7 серпня.

“Роботу об’єкта припинено, а пожежу, що виникла внаслідок нападу, загасили. Внаслідок атаки ніхто не постраждав”, – зазначила компанія.

Агрохолдинг наразі оцінює розмір збитків. “Кернел” уточнив, що це найбільший завод компанії на заході країни. Коли саме це трапилось, не повідомляється.

Ідеться про Старокостянтинівський олійноекстракційний завод у Хмельницькій області, який став першим заводом, який агрохолдинг “Кернел” побудував на заході України. Він почав роботу в середині квітня 2024 року із закупівлі соняшнику і планував провести експеримент із переробки сої та ріпаку.

Як раніше повідомляв СЕО компанії Kernel Євген Осипов, сума інвестпроєкту становила близько 200 млн доларів на нинішній маркетинговий рік. Він також говорив, що влітку 2024 року компанія планувала запустити завод на повну потужність.

Завдяки запуску цього підприємства агрохолдинг у третьому кварталі 2024 фінансового року наростив переробку соняшнику на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Загальний обсяг переробки олійних у 2024-му фінансовому році в агрохолдингу «Кернел» склав 3,2 млн т. Це на 27% більше, ніж у попередньому році, завдяки запуску Старокостянтинівського олійноекстракційного заводу у лютому 2024-го. Продажі соняшникової олії у квітні-червні порівняно з попереднім кварталом зросли на 1% – до 384 000 т. В тому числі було продано 20 000 т бутильованої соняшникової олії. Експорт зерна компанії «Кернел» у квітні-червні склав 1,6 млн т, що у 2,6 рази більше, ніж торік, та на на 14% менше порівняно з попереднім кварталом.

Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Є одним із найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.

В Україні знімають другий сезон «Кави з кардамоном». Авторка книг каже, що не підписувала угоди на екранізацію

Телеканал СТБ і Solar Media Entertainment розпочали роботу над виробництвом другого сезону костюмованої драми «Кава з кардамоном. Сила землі», прем’єра якого запланована на 2025 рік. У головних ролях — Олена Лавренюк, Олексій Гнатковський та Олександр Кобзар. Про це повідомила пресслужба СТБ.

До написання сценарію долучилися Сергій Коротун, Ірина Громозда та Катерина Маєвська. Творці зазначають, що «Кава з кардамоном. Сила землі» є зовсім новою сюжетною лінією.

Якщо історія забороненого кохання молодої Анни, відображена в першому сезоні, була знята за мотивами роману української письменниці Наталії Гурницької «Мелодія кави у тональності кардамону», то другий сезон є «оригінальним поглядом творчої команди проєкту на нову сторінку життя Анни» і не містить подій із другої книги — «Мелодія кави у тональності сподівання». Ідея сюжету повністю належить Solar Media Entertainment.

За словами пресслужби СТБ, право на створення аудіовізуального твору, що є продовженням фільму «Кава з кардамоном» і передбачає використання теми, персонажів, графіки та інших елементів, раніше придбала компанія Solar Media Entertainment, а авторка роману нібито надала відповідні дозволи.

«Авторці романів було повідомлено про рішення команди розпочати виробництво серіалу, який стане продовженням фільму “Кава з кардамоном”. На превеликий жаль, домовитися про спільну роботу над наступним телевізійним сезоном сторонам не вдалося», — йдеться в повідомленні СТБ.

Натомість сама Наталія Гурницька на своїй фейсбук-сторінці повідомила, що до 11 липня не знала про підготовку до зйомок серіалу та досі не укладала з командою СТБ авторської угоди на продовження зйомок історії Анни після смерті Адама, яка описана у другій книзі «Мелодія кави в тональності сподівання».

«Сценарій не узгоджено, дозвіл на зйомки не отримано, а тому наголошую на забороні будь-якого використання в продовженні серіалу “Кава з кардамоном” сюжетних ліній, героїв моєї “Мелодія кави в тональності сподівання”, основного сюжетного конфлікту і загального змісту цієї книги тощо», — написала письменниця.

Гурницька вважає, що використаний образ Анни у продовженні серіалу «Кава з кардамоном» може бути спотвореною версією її головної героїні. З авторкою не узгоджували другорядних сюжетних ліній інших героїв роману, їхніх характерів і мотивів учинків.

«Все це разом вводить в оману читачів моїх книг, глядачів серіалу “Кава з кардамоном”, а також може порушувати мої авторські права і несе для мене певні репутаційні, моральні та фінансові ризики і збитки», — резюмувала вона.

«Детектор медіа» звернувся до телеканалу СТБ по коментар, на що нам надіслали офіційну позицію творчої команди пресрелізом. Наразі ми чекаємо відповіді на запитання про те, чи є між мовником та Наталією Гурницькою юридично оформлена домовленість про використання тем та персонажів її книг у продовженні серіалу, і якщо так, то коли вона була укладена. «ДМ» також звернувся по коментар до письменниці.

Нагадаємо, серіал «Кава з кардамоном» — 10-серійна історична драма, події якої розгортаються у Львові XIX століття. Сценарій першого сезону є адаптацією роману-бестселера української письменниці Наталії Гурницької «Мелодія кави у тональності кардамону». Прем’єра серіалу відбулась на СТБ 20 грудня 2021 року.

У 2022 році німецька компанія Beta Film придбала у Starlight Media права на міжнародну дистрибуцію серіалу.

У Львівській області розгортають мережу моніторингу за радіаційним фоном

Міжнародна організація Safecast і ГО SaveDnipro у співпраці з Львівською обласною військовою адміністрацією встановлюють на Львівщині мережу для моніторингу радіаційного фону. Ідеться про стаціонарні пристрої для вимірювання Radnote і мобільні пристрої. Про це повідомляє пресслужба ЛОВА.

До кінця року на Львівщині буде 7 стаціонарних станцій для моніторингу радіаційного фону, згодом планується розширення мережі. Стежити за показниками радіаційного фону, а також за різними показниками якості повітря можна за допомогою боту SaveEcoBot.

Мобільні ж пристрої для картографування радіаційного фонду передали бригадам екстреної медичної допомоги, які постійно пересуваються областю, тому можуть робити велику кількість потрібних замірів.

«Співпраця між громадськістю та владою в сфері радіаційного моніторингу – це підсилення держави у напрямку громадської безпеки в складній ситуації. Особливо, враховуючи, що Львівщина – це регіон, за 190 км від якого є Хмельницька АЕС з чотирма енергоблоками потужністю 4000 МВт, за 130 км – така ж Рівненська АЕС і за 320 км – Південноукраїнська АЕС потужністю 3000 МВт», – кажуть в ЛОВА.

Зібрана завдяки пристроям для моніторингу інформація дозволить оперативно виявляти відхилення від норми і реагувати на це.

Стаціонарні пристрої для вимірювання радіаційного фону Radnote оснащені сонячною батареєю з акумулятором та резервним живленням. Вони використовують бездротову передачу даних через стільниковий зв’язок.

Мапу радіаційного фону в Україні можете глянути за посиланням

“Тіло не впізнати, потрібна ДНК-експертиза”: мама зниклого на Прикарпатті львівського студента

Мама зниклого студена Олександра Гашевського – Ірина Гашевська їздила за кордон, в Угорщину на впізнання тіла сина. Воно було настільки понівеченим, що підтвердити, що це саме її син жінка не змогла. Про це вона розповіла у коментарі для “Еспресо.Захід

Від моменту зникнення до впізнання минуло майже три тижні.

“Тіло у такому стані – не впізнати. Тому потрібно проводити ДНК-експертизу на результати якої треба зачекати місяць. На тілі був лише один черевик, коли його знайшли. У сумочці не було паспорта і не було телефона, був лише зарядний пристрій. Також був студентський квиток. Вже аж 30 липня нам подзвонили та спитали, чи він дійсно був студентом?”, – розповіла Ірина Гашевська.

Відомо, що угорські прикордонники 17 липня виявили у Тисі тіло, яке імовірно і належить зниклому студенту Гашевському. Його знайшли за 1-1,5 км від українсько-угорського пункту пропуску Вилок на стороні Угорщини. До того ж батьки кажуть, що син не вмів плавати.

“Еспресо.Захід” звернувся за коментарем до територіального управління ДБР у Львові там нам повідомили, що справу розслідує поліція. Кримінальне провадження відкрив 1 відділ поліції Львівського РУП ГУНП у Львівській області. (Ч. 1 ст. 115 ККУ).

Що відомо про зникнення студента Олександра Гашевського

За дивних обставин на Прикарпатті 14 липня, під час мандрів у горах зник студент 4 курсу ЛНУ ім. І.Франка Олександр Гашевський. У поліції Львівщини підтвердили, що знайшли тіло людини, за описом схоже на зниклого 20-річного студента Олександра Гашевського

Його батьки звернулися до Офісу генпрокурора з відкритим листом, а також керівництва СБУ і ДБР з проханням провести розслідування всіх версій імовірної трагічної загибелі сина.

У листі батьки безвісти зниклого студента просять розслідувати основні версії його ймовірної смерті: нещасний випадок (сам втопився в річці Тиса, долаючи водну перешкоду), вбивство з необережності або умисне вбивство.

До 30 липня українські прикордонники не отримували інформації від суміжної сторони про виявлення тіла громадянина України, ймовірно Олександра Гашевського. Угорці про це поінформували лише ввечері 30 липня, хоч виявили тіло ще 17 липня.

У Міноборони на запит від “Еспресо.Захід” повідомили, що працівники Верховинського ТЦК та СП не затримували та не перевіряли документів зниклого на Прикарпатті студента. Також не перевіряли документів представники Нацгвардії чи поліції.

Двоповерховий поїзд Ковель–Львів у 1961 році: історія та вплив

У 1961 році між Львовом і Ковелем був запущений перший і єдиний на той час в Україні потяг з двоповерховими вагонами. Вони були розроблені спеціально для СРСР у 1959 році та виготовлялися у Німецькій Демократичній Республіці на вагонобудівному заводі «Аммендорф» в Герліці.

Ці вагони були передані тодішньому Радянському Союзу у якості репарації, тобто компенсації за нанесену державі шкоду.

Ковельську залізницю побудували у 1870 році. У 1953-му вона увійшла до складу Львівської залізниці. А у 1961-му на станцію Ковель прибув двоповерховий пасажирський поїзд, що складався з чотирьох двоповерхових вагонів.

“Інноваційний” потяг курсував по доволі новій залізничній гілці за маршрутом Львів – Ковель. Раз на тиждень вагони відправлялися на околиці Львова, щоб довезти пасажирів до їх улюблених місць відпочинку. Вони перебували в експлуатації на Уралі, а також курсували між Москвою та Рязянню.

Двоповерхові вагони комплектувалися лише сидячими місцями. На другому поверсі місця оснащувалися столиками. Загалом вагони були дуже комфортними як для 60-тих років 20-го століття у СРСР. Для пасажирів того часу це було доволі незвичайним видовищем.

Проте подібна інновація не стала до вподоби керівництву радянських залізниць. При очевидних перевагах і позитивних рішеннях подібної компановки, конструкція не була взята за основу модернізації системи залізничних доріг в СРСР.

Двоповерховий поїзд на маршруті Ковель–Львів курсував протягом 15 років, залишаючи свій слід в історії української залізниці. Однак з часом, через технічний знос та зміни в потребах пасажирських перевезень, він був знятий з експлуатації.

Ідея двоповерхових вагонів продовжує жити в сучасних залізничних перевезеннях. Впровадження подібних вагонів у Європі та Азії значно підвищило ефективність перевезень. В Україні теж ведуться розробки щодо повернення двоповерхових поїздів на певні маршрути.

Мін’юст США працює над конфіскацією 200 млн доларів в колишнього прем’єр-міністра України на користь України

Міністерство юстиції Сполучених Штатів Америки намагається через суд конфіскувати понад 200 млн доларів у колишнього прем’єр-міністра України Павла Лазаренка на користь України. Про це в інтерв’ю вірменській службі «Голос Америки» повідомила керівниця міжнародного підрозділу відділу з питань відмивання грошей і повернення активів Міністерства юстиції США Мері Батлер.

За словами посадовиці, Павла Лазаренка засудили у Сан Франциско, де він відбув покарання за відмивання грошей. За ґратами експолітик пробув приблизно шість років. Втім, Мері Батлер зазначила, що обсяг обвинувачень у справі Лазаренка був значно вужчим за те обвинувачення, які є в юрисдикції Мін’юсту США.

«Справа досі не завершена. Але я рада повідомити, що ми досягли ще одного рішення, яке наближає нас до можливості отримати остаточне рішення щодо конфіскації. Тоді пан Лазаренко може оскаржувати, скільки йому завгодно. Але ми й нині рухаємось вперед», – повідомила Мері Батлер.

Мін’юст США намагається конфіскувати 200 млн доларів Павла Лазаренка, які заарештували у різних країнах світу. Зазначається, що судові засідання щодо конфіскації цих коштів тривають близько 20 років.

Колишній прем’єр-міністр України Павло Лазаренко з сином Олександром Лазаренком, 2004 рік, США

Що відомо про Павла Лазаренка

Павло Лазаренко очолював уряд України з червня 1996 по липень 1997 року. У 1998 році він став народним депутатом і очолив фракцію “Громада”.

Лазаренко був заарештований у США в лютому 1999 року з панамським паспортом і провів у в’язниці в очікуванні процесу приблизно чотири роки. У червні 2003 року його випустили під заставу в 65 млн доларів, однак 1 жовтня 2008 року екс-прем’єр вирішив повернутися в американську в’язницю, пояснивши це бажанням «зберегти своє життя».

Американська прокуратура звинуватила Лазаренка в здирництві, шахрайстві, перевезенні вкрадених авуарів і відмиванні в 1994-1999 роках 280 млн доларів. 25 серпня 2006 року окружний суд Сан-Франциско засудив Лазаренка до 108 місяців ув’язнення і штрафу в 10 млн доларів за відмивання грошей і продаж за кордон майна, отриманого незаконним шляхом під час ведення справ на посаді прем’єра України. На волю Лазаренко вийшов у 2012 році за скороченим терміном ув’язнення.

П’яний військовий посварився з провідницею та розбив вікно в електропоїзді Лавочне-Львів

Стрийський міськрайонний суд оштрафував військовослужбовця Роман К. за хуліганство в поїзді. Чоловік, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, розбив вікно дверей між вагонами та влаштував конфлікт з провідницею. Про це йдеться у постанові, яку оприлюднили у п’ятницю, 2 серпня, у Єдиному державному реєстрі, пише Lviv.media.

За даними справи, 8 червня цього року в електропоїзді “Лавочне-Львів” військовослужбовець у стані алкогольного сп’яніння порушував громадський порядок. Чоловік нецензурно висловлювався та влаштував конфлікт з провідницею. Крім цього, Роман К. у тамбурі поїзда розбив вікно дверей між вагонами. Медичний огляд показав, що рівень алкоголю в крові порушника становив 1,5 проміле.

Обвинувачений не з’явився на судове засідання, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Однак він надав письмові пояснення, в яких підтвердив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Суд дослідив обставини справи і визнав Романа К. винним у вчиненні дрібного хуліганства. За це його оштрафували на 119 гривень. Додатково він має сплатити судовий збір — 605 гривень.

Чоловік повинен сплатити протягом 15 днів після отримання копії постанови суду. У разі несплати сума штрафу подвоїться і буде стягнута примусово. До слова, військовослужбовець ще може подати апеляцію.

77% новостворених підприємств у Польщі належать українцям

Через 2,5 роки після початку війни українці продовжують відкривати бізнес у Польщі. У першому півріччі 2024 року із нещодавно зареєстрованих іноземцями підприємств у Польщі 77% належать українцям. Сфери, в яких найбільша частка підприємств громадян України, – це будівництво, інформаційно-комунікаційні технології та послуги. Про це пише ZAXID.NET з посиланням на Bizblog.pl.

За даними Польського економічного інституту, впродовж 2,5 років (від січня 2022 року по червень 2024 року) в Польщі створили близько 59 800 активних українських СПД. Лише в першій половині цього року відкрили 15,2 тис. українських приватних підприємств – це більш ніж кожна десята компанія в Польщі (11,2%).

Олександра Вейт-Книжевська з Польського економічного інституту зазначає, що власний бізнес в Польщі для багатьох українців є альтернативою постійного працевлаштування.

«Дехто бачить у власному бізнесі надію на вищу заробітну плату, інші вважають за краще працювати на себе і не нижче свого рівня кваліфікації. Є й такі, хто не будує власну фірму з нуля, а переносить до Польщі свій бізнес», – пояснюють аналітики.

Водночас зростає ріст нелегального працевлаштування українців: за даними Державної інспекції з питань праці, у 2023 році нелегально працевлаштовані становили 16% застрахованих громадян України. У 2022 році частка українців, які нелегально працювали в Польщі, становила 11%.

За оцінками польського Закладу соціального страхування (ZUS), для збереження балансу працездатних громадян і старшого покоління, потрібно збільшити кількість іноземців на ринку праці.

«У найближчі кілька років кількість іноземців працездатного віку має зростати щороку на 200-360 тис. осіб, тобто в кілька разів більше, ніж це було дотепер. Кількість іноземців у 2033 році повинна була б досягти 2,65 мільйона осіб. Тобто 2033 році майже кожна восьма людина працездатного віку повинна бути іноземцем», – прогнозує Заклад соціального страхування.