Категорія: Україна

Опубліковано

Зарплати в Україні зросли майже на 94% за чотири роки

Медіанна зарплата в Україні з січня 2022 року по січень 2026 року зросла майже на 94%, кількість вакансій на 13%, тоді як кількість відгуків на них скоротилася на 3,5%.

Про це йдеться в релізі “OLX Робота”, пише Економічна Правда.

У переліку найбільш високооплачуваних пропозицій у 2026 році залишилися вакансії зі сфери будівництва, а також з’явилася окрема високооплачувана категорія — служба в Силах оборони.

Найвищу медіанну зарплату, як і до війни, OLX фіксує у брокерів з нерухомості — 112,5 тис. грн, тоді як у січні 2022-го це було 65,5 тис. грн. Також серед топових за оплатою — фасадники, штукатури та мулярі.

Змінилися й уподобання пошукачів роботи. Якщо у 2022 році найбільше відгуків збирали переважно робітничі вакансії, то у 2026 інтерес змістився в бік посад у комунікаціях та онлайн-сфері — копірайтингу, SMM, контенті, роботі з клієнтами, операторів чатів і менеджерів інтернет-магазинів, що часто передбачає гнучкіший графік або дистанційний формат.

Попит роботодавців при цьому загалом лишається прив’язаним до торгівлі та логістики: серед наймасовіших вакансій — продавці та водії.

Водночас у 2026 році помітно додалися позиції вантажників і пропозиції у категорії служби в Силах оборони, які увійшли до числа напрямів із найбільшою кількістю оголошень.

Опубліковано

Верховний Суд вперше визнав сімʼєю українську одностатеву пару

Верховний Суд України вперше в Україні визнав факт фактичних шлюбних відносин між двома чоловіками – першим секретарем Посольства України в Ізраїлі Зоряном Кісем та громадським активістом Тимуром Левчуком. Суд відхилив касаційну скаргу ГО «Всі разом!» та залишив у силі рішення Деснянського районного суду Києва, повідомила ГО «Інсайт».

Зорян Кісь та Тимур Левчук проживають разом з 2015 року, мають спільний побут, бюджет, та піклуються одне про одного. У 2021 році вони уклали офіційний шлюб у США.

У червні 2024 року Зорян Кісь, призначений на посаду першого секретаря Посольства України в Ізраїлі, хотів поїхати туди зі своїм партнером Тимуром Левчуком як із членом сімʼї. Тоді МЗС України йому відмовило, оскільки «законодавством України визначено поняття шлюбу як сімейного союзу жінки та чоловіка». Після цього посадовець звернувся до суду.

У червні 2025 року Деснянський районний суд Києва вперше в Україні визнав пару Зоряна Кіся та Тимура Левчука такою, яка перебуває у фактичних шлюбних відносинах.

Після цього громадський рух «Всі разом», який позиціює себе як «найбільший сімейний рух в Європі», подав касаційну скаргу до Верховного Суду України. Рух пояснив свою зацікавленість справою одностатевої пари положенням власного статуту. У зверненні рух «Всі разом» заявив, що його діяльність полягає в «недопущенні легалізації в Україні одностатевих шлюбів та партнерств».

Втім, Верховний Суд відхилив скаргу, пояснивши, що рішення не може оскаржувати сторона, яка не брала участі у справі. Також суд зазначив, що касаційні скарги не можу подавати сторона, на яку не впливає рішення суду.

Так, Верховний Суд залишив у силі рішення нижчої інстанції, яка затвердила фактичні шлюбні відносини (спільне проживання однією сім’єю) між чоловіками без офіційного узаконення.

«Що це означає для всіх нас? Це колосальний прецедент. Жодна гомофобна чи консервативна організація не зможе використовувати суди як інструмент для переслідування чи скасування рішень на користь ЛГБТІ+ людей, прикриваючись “суспільною мораллю”. Держава захистила межі приватного життя», – повідомили у громадській організації «Інсайт», яка висвітлювала розгляд справи.

Зазначимо, Зорян Кісь народився у Львові. Його батько Роман Кісь був відомим в місті культурологом, філософом і поетом – він помер у 2020 році та похований на Личаківському кладовищі.

Опубліковано

Нафтопровід «Дружба» не працює після удару рф по станції «Броди»

Нафтопровід «Дружба» зупинений через пошкодження внутрішнього обладнання після російського удару по нафтоперекачувальній станції «Броди». Про це заявив перший віцепрем’єр-міністр, міністр енергетики Денис Шмигаль.

Денис Шмигаль виступив із поясненнями на брифінгу у вівторок, 3 березня, після того як напередодні прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан оприлюднив супутникові знімки «Бродів», які, на його думку, свідчать про працездатність нафтопроводу.

Міністр енергетики повідомив, що внаслідок атаки було влучання російського дрону в один із найбільших резервуарів.

“Було влучання російського дрону в один з найбільших резервуарів. Це найбільший резервуар в Європі, 75 000 метрів кубічних нафти. Там на той момент було 25 000 метрів кубічних нафти. Частину з цієї нафти вже в момент, коли вона горіла, для того щоб уникнути великої техногенної і екологічної катастрофи, відкачали в труби. Нафта фактично була в киплячому стані”, – сказав міністр енергетики.

За його словами, через високі температури було пошкоджено внутрішнє обладнання нафтопроводу.

“Велика частина внутрішнього обладнання цього нафтопроводу, різноманітних датчиків, іншого обладнання всередині нафтопроводу була пошкоджена температурним режимом. Цього не видно зовні, але це великий об’єм роботи. Зараз компанія Нафтогаз завершує дефектацію. Після завершення буде порахований кошторис, час і необхідні засоби для того, щоби це відремонтувати і мати можливість далі фізично управляти цим нафтопроводом”, – заявив Шмигаль.

Транзит російської нафти через південну гілку нафтопроводу «Дружба» до Угорщини та Словаччини припинився після російського удару по станції «Броди» 27 січня 2026 року.

Угорщина та Словаччина вважають, що Україна свідомо затягує відновлення транзиту. У відповідь Будапешт заблокував уже погоджений кредит у 90 млрд євро для України та 20-й пакет санкцій проти росії. Словаччина, своєю чергою, заявила, що не надаватиме аварійну допомогу для енергосистеми України.

Президент Володимир Зеленський запропонував Угорщині домовитися з путіним про енергетичне перемир’я, зазначивши, що Україна не бачить сенсу відновлювати нафтопровід, якщо він може знову бути пошкоджений під час наступної атаки.

Опубліковано

21-річного хлопця підозрюють у викраденні 127 мільйонів з рахунків компаній Козицького

Львівське райуправління поліції заочно повідомило підозру громадянину Денису Ніколаєву в причетності до крадіжки коштів з банківських рахунків компаній Зіновія Козицького. Підозру оприлюднили на сайті Офісу генпрокурора, інформує Судовий репортер.

12 листопда 2025 року до поліції надійшла заява, що невідомі особи втрутилися у систему дистанційного банківського обслуговування «клієнт-банк» і зробили платежі з рахунків ТОВ «Західнадрасервіс» на 78,5 млн гривень і з рахунків ТОВ «Енергопарк «Яворів» на суму близько 48,7 млн гривень.

Поліція заочно повідомила підозру Денису Ніколаєву, 2004 р.н. Він уродженець Хмельницького, зареєстрований в окупованому Донецьку і місце перебування його зараз невстановлене.

За даними слідства, Ніколаєв розповсюдив архів «Документи.zip», при запуску якого на компʼютері встановлювалося шкідливе програмне забезпечення. Це дало можливість втрутитися в систему керування рахунком і здійснити платежі від імені компаній.

Під час досудового розслідування встановлено, що під час кібератаки із заволодіння коштами було використано 11 банківських установ, 7 рахунків юридичних компаній, 68 розрахункових рахунків фізичних осіб підприємців та 100 карточних рахунків відкритих на фінансових мулів («дропів»). Фінансові мули (або «дропи») — це люди, які за винагороду перекидають через свої картки незаконно здобуті кошти, допомагаючи шахраям «відмивати» гроші.

Згідно з текстом підозри, Ніколаєв із викрадених коштів легалізував 104 мільйони гривень, спрямувавши їх на рахунки підконтрольних йому організацій і фізосіб. Підозрюваний домовився про придбання автомобілів Cadillac ats та BMW  320 і перерахував за них близько мільйона гривень.

Зіновій Козицький — засновник групи компаній «Західнадрасервіс», що є найбільшим приватним видобувачем нафти та газу в західній Україні. Син підприємця Максим Козицький з лютого 2020 року є головою Львівської обласної державної адміністрації.

Опубліковано

«Я думала, вона в Польщі»: мати підозрюваної у теракті у Львові розповіла про доньку

Як повідомила жінка, вона дізналася про це від сусідки, яка натрапила в інтернеті на фотографію її дочки та показала їй.

«Востаннє ми спілкувалися вчора. Вона надіслала мені повідомлення в Телеграмі, запитала, як я себе почуваю. Вона знає, що я хворію. Я відповіла, що в мене температура. Вона поцікавилася, чи не потрібна мені допомога, можливо, ліки, запропонувала переказати гроші — злоті, але я відмовилася, сказала, щоб вона дбала про себе, а я сама про себе подбаю. Сьогодні вранці я написала їй: “Доброго ранку, гарного дня”, як роблю це завжди, але відповіді від неї не отримала», — ділиться Галина Андріївна.

За словами жінки, востаннє вона бачила свою дочку Ірину в жовтні минулого року.

«Вона не розповідала, де живе. Зібрала речі й оголосила, що їде працювати до Польщі. Через це ми з нею посварилися, я була проти її від’їзду. До сьогоднішнього дня я вважала, що вона в Польщі, але де вона перебувала насправді — мені невідомо», — пояснює Галина Андріївна.

Також жінка зазначила, що перед від’їздом до Польщі у її дочки були проблеми з фінансами — вона брала мікропозики.

Опубліковано

33-річній виконавиці теракту у Львові повідомили про підозру

Затриманій 33-річній мешканці Костополя Рівненської області повідомлено про підозру у вчиненні терористичного акту, що призвів до загибелі людини, а також у незаконному поводженні зі зброєю (ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України).

«Підозра ґрунтується на об’єктивних доказах, які вказують на вчинення затриманою теракту, що забрав життя 23-річної поліцейської та призвів до поранення ще понад 20 осіб», — зазначив начальник відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Назар Марків.

Наразі із затриманою тривають слідчі дії. За місцями її проживання та перебування проведено обшуки. Вилучено докази протиправної діяльності.

Усі невідкладні слідчі дії здійснюються за участі прокурорів, які координують хід розслідування.

Готується клопотання до суду про обрання жінці запобіжного заходу у виді тримання під вартою без права внесення застави.

Нагадаємо, у ніч проти 22 лютого у центрі Львова пролунали два вибухи.

Встановлено, що напередодні у проміжку 23:00–23:30 за адресою вул. Данилишина, 20 було закладено два саморобні вибухові пристрої. За даними слідства, це зробила мешканка Рівненщини, яка з вересня тимчасово проживала у Львові.

Близько 00:30 на лінію «102» надійшов дзвінок із Харківської області від уже встановленої слідством особи з інформацією про нібито проникнення до магазину на вул. Данилишина. Після прибуття екіпажу поліції стався вибух, а після прибуття другого наряду — ще один.

Після встановлення вибухових пристроїв жінка втекла на таксі. Вибухівка, ймовірно, була активована дистанційно.

Правоохоронцям вдалося оперативно встановити причетну до теракту особу. Жінку затримано у порядку ст. 208 КПК України в Старому Самборі.

Слідчі дії тривають. Встановлюється причетність до теракту представників рф.

Досудове розслідування здійснює Управління Служби безпеки України у Львівській області, оперативний супровід — Управління Служби безпеки України у Львівській області, Головне управління Національної поліції у Львівській області та 7 прикордонний Карпатський загін ДПСУ.

Опубліковано

Ведучий тревел-шоу «Однією правою» представить Львівщину на зимових Паралімпійських іграх 2026

Ведучий тревел-шоу «Однією правою» Владислав Хільченко здобув право виступити на зимових Паралімпійських іграх 2026 року, а разом з ним Львівщину представлятимуть ще троє спортсменів: Павло Баль, Василь Кравчук та Іван Марчишак, передає Zaxid.net.

Харківʼянин Владислав Хільченко змагатиметься у парасноуборді в класі SB-UL – це категорія для атлетів із порушеннями або ампутацією верхніх кінцівок.

Василь Кравчук братиме участь у паралижних перегонах та парабіатлоні серед осіб з ураженням опорно-рухового апарату.

Іван Марчишак змагатиметься також у паралижних перегонах та парабіатлоні. Він є лідером серед спортсменів з порушеннями зору.

  • Павло Баль — паралижні перегони, парабіатлон серед осіб з ураженням опорно-рухового апарату. Тренери — Заведєєв Анатолій (паралижні перегони), Бабар Борис (парабіатлон).
  • Василь Кравчук — паралижні перегони, парабіатлон серед осіб з ураженням опорно-рухового апарату. Тренери — Казаков Валерій (паралижні перегони), Артьомін Дмитро (парабіатлон).
  • Владислав Хільченко — парагірськолижний спорт, парасноубординг серед осіб з ураженням опорно-рухового апарату. Тренерка — Зіньків Ольга.
  • Марчишак Іван — спортсмен-лідер для спортсменів з порушеннями зору, паралижні перегони, парабіатлон. Тренер — Лук’яненко Віталій.

«Для Владислава Хільченка та Івана Марчишака це будуть дебютні Паралімпійські ігри. А ось Василь Кравчук та Павло Баль вже мають в активі медалі найважливіших змагань чотириріччя. Кравчук – переможець в естафеті з паралижних перегонів на минулих іграх у Пекіні, а Баль брав участь у цих змаганнях. Також, у Павла є бронзова медаль з паравелосипедного спорту на літній Паралімпіаді у Парижі», – зазначив директор департаменту спорту, молоді та туризму Львівської ОВА Роман Хімʼяк.

До слова, 17 червня 2016 року під час ранкового тренування на велосипеді на трасі Харків–Щербаківка Владислава Хільченка збив автомобіль. Аварія сталася поблизу селища Слатине. Унаслідок ДТП 23-річний Владислав втратив руку. Вже після травми Владислав Хільченко відкрив для себе сноубординг, який привів до подорожей і зрештою надихнув на створення власного блогу.

Хільченко започаткував тревел-проєкт «Однією правою», який виходить на однойменному YouTube-каналі. У своїх випусках він розповідає про подорожі різними країнами світу та Україною. Нині канал має майже 380 тис. підписників.

Опубліковано

З 2 березня повністю виводять з обігу банкноти номіналом 1, 2, 5 та 10 гривень – їх замінять монетами

Із 02 березня 2026 року банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003–2007 років замінюються на відповідні обігові монети.

Із цієї дати ці банкноти перестануть бути засобами платежу та будуть вилучені з готівкового обігу. Їх не можна буде використовувати при розрахунках готівкою, а всі торговельні мережі, підприємства сфери послуг, банки та фінансові установи не прийматимуть їх для розрахунків за товари, послуги і платіжних операцій.

Громадяни матимуть достатньо часу, щоб обміняти наявні в них банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень. Обміняти їх на обігові монети та банкноти всіх номіналів, що перебувають в обігу, можна буде без обмежень та без стягнення плати за такий обмін:

  • в усіх відділеннях банків України – упродовж року з дати вилучення їх з обігу, до 26 лютого 2027 року включно;
  • в уповноважених банках (АТ “Ощадбанк”, АТ КБ “ПриватБанк”, АТ “Райффайзен Банк”, АТ “ПУМБ”) – упродовж трьох років з дати вилучення їх з обігу, до 28 лютого 2029 року включно;
  • у Національному банку – наразі безстроково.

Чому це потрібно?

Банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень наразі майже не зустрічаються у сфері роздрібної торгівлі, громадяни ними майже не розраховуються. Середній термін їх придатності становить близько 2,5 років. Тобто фактично банкноти цих номіналів, які ще залишалися в обігу, є зношеними.

Їх поступове вилучення банками України, уповноваженими банками та Національним банком розпочалося майже шість років тому:

  • з 01 жовтня 2020 року – банкнот номіналами 1 та 2 гривні;
  • з 01 січня 2023 року – номіналами 5 та 10 гривень.

В обігу вже багато років перебувають обігові монети номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень (обігові монети номіналами 1 і 2 гривні введено в обіг 27 квітня 2018 року, 5 гривень – 20 грудня 2019 року та 10 гривень – 03 червня 2020 року). Тривалість обігу  монет – значно довша ніж банкнот і становить близько 20 – 25 років.

Перехід на розрахунки відповідними обіговими монетами вже звичний для громадян, він не створює для них незручностей, водночас приносить користь і державі, і банкам, і торговельним мережам. Зокрема, це сприяє:

  • зменшенню витрат держави та учасників готівкового обігу на оброблення, транспортування, зберігання та обіг таких банкнот;
  • підвищенню якості готівки в обігу, зважаючи на зношеність таких банкнот, які вже майже 23 роки перебувають в обігу, зокрема майже вісім останніх років – одночасно з монетами відповідних номіналів;
  • поліпшенню зручності готівкових розрахунків для населення та бізнесу.
Опубліковано

Львівщина увійшла у ТОП-4 лідерів за сумою сплаченого транспортного податку на елітні авто

За підсумками січня 2026 року власники дорогих автомобілів на Львівщині сплатили до місцевих бюджетів майже 2,7 млн грн транспортного податку. Область увійшла до четвірки регіонів України з найбільшими надходженнями від цього платежу повідомили у четвер, 19 лютого, у Державній податковій службі, пише Lviv.media.

Загалом по Україні у січні власники елітних авто спрямували до місцевих бюджетів 34,6 млн грн транспортного податку. Його сплатили 2 812 платників — як фізичні особи, так і підприємства.

Хто увійшов у четвірку лідерів:

  • Київ — 10,7 млн грн;
  • Дніпропетровська область – 2,8 млн грн,
  • Київська область – 2,8 млн грн,
  • Львівська область – 2,7 млн гривень.

У 2026 році транспортний податок сплачують власники авто віком до п’яти років, середня ринкова вартість яких перевищує 3,2 млн грн. Ставка податку є фіксованою — 25 тис. грн на рік за кожен автомобіль.

До офіційного переліку Міністерства економіки, який є підставою для нарахування податку, увійшли 1 259 моделей преміум- та люкс-класу. Серед них — Mercedes-Benz, BMW, Audi, Lexus, Porsche, Land Rover, Tesla, Jaguar, Maserati, Bentley, Rolls-Royce, Ferrari, Lamborghini, Aston Martin і McLaren, а також окремі дорогі моделі Toyota та Volvo.

Усі кошти від транспортного податку надходять до місцевих бюджетів. Їх спрямовують на розвиток інфраструктури громад, соціальні програми та підтримку економічної стабільності регіонів.

Опубліковано

В Україні посилили фінмоніторинг: що змінилося з 2 лютого

З 2 лютого 2026 року в Україні набув чинності оновлений порядок фінансового моніторингу, який посилює контроль за ризиковими операціями та розширює взаємодію між державними органами. Про це повідомила народна депутатка, членкиня парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна.
Вона нагадала, що посилення фінансового контролю відбувалося поетапно.
У 2025 році Державна податкова служба, Держфінмоніторинг та Бюро економічної безпеки підписали тристоронній меморандум про співпрацю. Документ передбачав:
  • посилення обміну інформацією;
  • створення спільних робочих груп;
  • координацію дій у протидії фінансовим правопорушенням.
Із лютого 2026 року ці домовленості перейшли в практичну площину. Оновлений порядок формалізує ризик-орієнтований підхід і визначає механізми міжвідомчої взаємодії.

Що зміниться в роботі контролюючих органів

Розширений обмін даними дозволить:
  • швидше виявляти підозрілі фінансові операції;
  • підвищити ефективність розслідування фінансових злочинів;
  • зменшити кількість схем ухилення від оподаткування;
  • посилити контроль за рухом коштів у контексті економічної безпеки.

Які операції можуть потрапити під підвищену увагу

Оновлений підхід передбачає більш комплексний аналіз фінансової діяльності. Зокрема, додатковий контроль можливий у таких випадках:
  1. Нетипові операції — різке зростання оборотів, складні платіжні схеми можуть призвести до блокування операцій банками.
  2. Ознаки дроблення бізнесу — дані про пов’язаних ФОП, спільні IP-адреси, персонал, торгові точки можуть аналізуватися комплексно, а не окремо.
  3. Ризикові контрагенти — операції з компаніями, які мають ознаки ризиковості (відсутність персоналу, активів, реальної діяльності), можуть стати підставою для додаткових питань.
  4. Нерезидентські операції — платежі за кордон, особливо в юрисдикції з підвищеним ризиком, потраплятимуть під глибший аналіз.
  5. РРО, ПДВ, готівкові потоки — нетипові співвідношення оборотів і податкового навантаження можуть стати тригером для міжвідомчої перевірки.
Україна продовжує інтеграцію до європейського фінансового простору. Зміни стосуватимуться міжнародних переказів, фінансового моніторингу та обліку банківських рахунків. За оновленими правилами фінмоніторинг пропонують здійснювати через:
  • централізацію даних;
  • стандартизацію форматів звітності;
  • сумісність із європейськими системами.
Водночас йдеться не про тотальний чи жорсткіший нагляд, а лише про те, що алгоритми перевірки стають «розумнішими».