Дорога до Бахмута: як десантники львівської 80-ки тримають трасу і відсувають росіян

Журналісти “Української Правди” спостерігали за тим, як львівські десантники з 80 окремої десантно-штурмової бригади тримають дорогу “Бахмут-Костянтинівка” й відсувають росіян.

“Давай, Рома, відправляй!” – чути позаду невеликої радянської гаубиці Д-30, дуло якої ледь визирає з посадки. Після цього в повітрі лунають два величезні вибухи – з гаубиці почергово вилітають два 122-міліметрові снаряди.

Від першого обидвоє журналістів УП, які навприсядки знімають роботу розрахунку, падають на землю. Ми сіли занадто близько.

За кілька секунд після другого “виходу” військові вже накидають маскувальні сітки та гілки на установку. Вона працює зі стаціонарної, незмінної позиції, тож питання маскування тут більш ніж принципове.

Далі – швидка пробіжка в броні до укриття.

– Нашою ціллю був ворожий міномет, – пояснює УП уже в підвалі артилерист на ім’я Павло. – Станція засікла його виходи, передала нам, і от ми відпрацювали.

Роман, Павло та інші члени розрахунку Д-30 – військовослужбовці 80-ої окремої десантно-штурмової бригади (місце базування – Львів), яка наразі працює на Бахмутському напрямку.

Тут підрозділ уже втретє. Цього разу має непросте завдання – не дати росіянам дійти до стратегічної траси “Костянтинівка – Бахмут” і спробувати відсунути їх на південь, повертаючи раніше втрачені позиції.

“Костянтинівка – Бахмут” – це широка асфальтована дорога, яка впродовж багатьох місяців битви за Бахмут слугувала головною трасою постачання для українських військових та евакуації цивільних.

Вона впирається в “літачок” – нещодавно зруйнований пам’ятник МіГ-17 – на в’їзді в Бахмут, біля якого було зроблено сотні фото українських військових і волонтерів.

Утім, з лютого користуватися трасою “Костянтинівка – Бахмут”, особливо на деяких ділянках, небезпечно.

З траси постачання вона перетворилася на своєрідний рубіж – утримання цієї дороги українською армією не дає росіянам з півдня наблизитися до Часового Яру, по якому окупанти хочуть замкнути оточення Бахмута.

На момент зйомок цього відео, 12 березня, росіяни стояли приблизно за 2 кілометри від траси. 22 березня на найкоротшому відрізку, за даними УП, ця відстань складає вже менше 500 метрів. Ситуація динамічно змінюється в обидва боки.

Чим ближче до траси посуваються росіяни, тим більше дістається як Бахмуту, де йдуть інтенсивні вуличні бої, так і сусідній Костянтинівці – місту, де ще лишаються тисячі цивільних, працюють магазини та заправки.

– Як тримаємо (трасу – УП)? Хлопцями. Пораненими, вбитими, так і тримаємо, – описує журналістам УП оборону дороги “Костянтинівка – Бахмут” один із військовослужбовців 80-ої бригади, з яким ми їдемо на зйомки бойової піхоти по тій самій Костянтинівці.

Разом із товаришем, який керує автомобілем, вони воюють з 2014 року.

– Вартий Бахмут тих зусиль і тієї ціни? – запитуємо в нього.

– Розташування Бахмута того варте, там висоти, – долучається до розмови той самий товариш, що за кермом. – Ціна війни дуже висока.

– Це далеко не 2014 рік, – підтверджує його слова побратим.

– Демократія світу лежить у Європі на складах. От коли вони нам це передадуть…

Цією фразою військовослужбовець 80-ої бригади описує одну з головних проблем української оборони на Бахмутському напрямку – брак боєприпасів. 120-ті міни, 122-мм і 152-мм снаряди – вкотре за час повномасштабного вторгнення в дефіциті.

Водночас російська армія не шкодує снарядів навіть на цивільні об’єкти: поки ми записуємо піхотинців 80-ки у Костянтинівці, по місту з величезним свистом прилітають чотири снаряди.

Впродовж кількох днів “Українська правда” спостерігала за тим, як львівські десантники тримають дорогу “Бахмут – Костянтинівка”.

Ми зафіксували роботу артилеристів, які працюють з Д-30 та 2С1 “Гвоздикою”, поговорили зі “стугністами”, які полюють на поодинокі російські танки та БМП, і бойовими піхотинцями, які штурмують російські позиції з автоматами в руках.

А також записали тренування новобранців, які готувалися до свого першого в житті бойового виходу. Уся група повернулася з нього цілою.

У гірському селі на Закарпатті ферма безкоштовно роздає саджанці яблунь

На Рахівщині еко-ферма «Розенталь» безкоштовно роздає саджанці зимових сортів яблунь для усіх мешканців села Кваси. Таким чином ферма спільно з громадською організацією «Кваси – Наповнюйся» планують захоти місцевих мешканців до вирощування невеличких садів та переробки яблук, пише ZAXID.NET.

Як повідомляє громадська організація «Кваси – Наповнюйся», соціальний проект стартував 20 березня і триватиме протягом десяти днів – до 30 березня. Отримати саджанці дерев можуть лише мешканці села Кваси Рахівського району. «Мета нашого проекту полягає в збільшенні кількості садів в селі, та створення можливості для населення займатися переробкою яблук в громаді», – зазначають ініціатори проекту.

Також представники еко-ферми уточнюють, що яблука, зібрані з садів, мешканці села Кваси можуть передавати на переробку в соки та сидри. Це може стати що стане додатковим джерелом доходу для карпатського села.

Запис на отримання саджанців можна зробити за телефоном +380 67 339 37 87.

У Карпатах почали гніздитись червонокнижні тинівки

На горі Піп Іван почали гніздитись альпійські тинівки, які попри зимову погоду шукають тріщини в кам’яній вежі обсерваторії, щоб вивести потомство.

Як передає Укрінформ, альпійську тинівку помітив і виклав її фото у Фейсбуці начальник Явірницького пошуково-рятувального відділення управління ДСНС в Івано-Франківській області Василь Фіцак.

«Вперше цього року на Попіван завітала тинівка альпійська. Хоча тут ще панує зима, пташина активно шукає тріщини в кам’яній вежі обсерваторії, щоб, як і кожного року, вивести потомство», – зазначив Фіцак.

Він зауважив, що тинівка альпійська внесена до Червоної книги України. Популяція цього виду в Українських Карпатах – 190 пар, з них 60% гніздиться в Чорногорі.

Тинівка альпйська, завирушка альпійська – невеликий горобцеподібний птах родини тинівкових, мешканець високогір’я. Його пісня — голосні дзвонкі трелі, які нагадують пісню польового жайворонка. Взимку птах здійснює кочівлі у долини, з’являється біля поселень людей. До розмноження приступає у кінці травня — червні, в залежності від сходження снігу на гніздових ділянках.

Піп Іван (також Попіван, Піп Іван Чорногірський або Чорна Гора) — одна з найвищих вершин Українських Карпат висотою 2020.5 м. На вершині гори знаходяться руїни польської астрономо-метеорологічної обсерваторії, частково відновлені для туристичних потреб і відомі під назвою «Білий Слон».

Фото: Василь Фіцак

Третьому фігуранту справи про так звані «п’яні» вечірки оголосили підозру у сексуальному насильстві

Третьому співорганізатору “пʼяних” вечірок у Києві правоохоронці повідомили про підозру у сексуальному насильстві. Як й іншим підозрюваним, йому загрожує до 7 років за ґратами, повідомив голова нацполіції Київщини Андрій Нєбитов у Telegram.

21-річного блогера підозрюють, що він був співучасником сексуального насильства та запису злочинних дій.

Правоохоронці області повідомили хлопцеві про підозру за ч. 3 ст. 153 КК України щодо сексуального насильства, вчиненого групою осіб. Йому загрожує до 7 років позбавлення волі.

До цього правоохоронці затримали двох організаторів “пʼяних” вечірок у Києві. Їм теж оголосили про підозру за що їм загрожує до 7 років за ґратами.

Нагадаємо, 31 січня 2023 року громадська діячка та режисерка Ярослава Кравченко на своїй Facebook-сторінці розмістила допис про “малолітніх пацанів із Франківська”, які переїхали в Київ і почали влаштовувати вечірки. На них запрошували дівчат, яких “накачували” алкоголем та, ймовірно, підсипали снодійне з наркотичною дією.

Хлопці на камеру знущалися з напівпритомних дівчат, роздягали їх, знімали на відео статеві органи та ґвалтували пальцями. Відео організатори вечірок публікували в закритих Telegram-каналах та в Instagram.

Правоохоронці 1 лютого розпочали кримінальне провадження після того, як в інтернеті оприлюднили контент “п’яних” вечірок. Вони провели обшуки за місцем мешкання фігурантів у Києві та Івано-Франківській області.

Як повідомили Суспільному у поліції, двом фігурантам оголосили про підозру, ще шістьом людям вручили повістки до військкомату.

Повістки до військкомату вручили не лише організаторам “п’яних вечірок” у Києві, але й адвокату Артему Захарову. Він у коментарі Суспільному розповів, що був там лише як захисник під час обшуку.

Зеленський відвідав передові позиції ЗСУ на бахмутському напрямку

Президент України Володимир Зеленський у середу відвідав передові позиції Збройних сил України в Донецькій області, повідомляє пресслужба глави держави.

“Під час робочої поїздки в Донецьку область президент України Володимир Зеленський відвідав передові позиції українських військових на бахмутському напрямку. Глава держави заслухав доповіді про оперативну ситуацію та перебіг бойових дій на ділянці фронту”, – йдеться в повідомленні.

У ньому зазначається, що Зеленський також поспілкувався з військовослужбовцями, подякувавши їм за захист України, після чого вручив військовослужбовцям державні нагороди.

“Маю честь бути сьогодні тут, нагородити героїв. Дякую, що захищаєте державу, суверенітет, схід України”, – сказав Зеленський перед нагородженням.

“Бачили сьогодні багато зруйнованого навколо. Після перемоги все відбудуємо. Складна у вас доля – захистити нашу землю, повернути все в Україну для наших дітей”, – зазначив він.

У Карпатах в небі помітили “привида”: що це за рідкісне явище

“Привид” може навіть рухатися, коли спостерігач непорушний.

У Карпатах зареєстрували рідкісне природне явище – “Брокенський привид”. За таких умов людина бачить у хмарах свою тінь.

Про це повідомляє “Укрінформ“.

“Це рідкісне явище, коли спостерігач бачить у хмарах свою тінь від сонця. Примітно, що тінь може бути дуже великою і навіть оточеною кількома кольоровими кільцями”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, іноді “привид” може рухатись навіть тоді, коли спостерігач стоїть непорушно. Це відбувається через рух хмар та коливанням їхньої щільності.

Новий міністр освіти України. Хто такий Оксен Лісовий?

Верховна Рада призначила нового міністра освіти замість Сергія Шкарлета. Ним став 50-річний Оксен Лісовий – директор Малої академії наук України, філософ, який курував відкриття музею науки, одного з найцікавіших в Україні. Показово, що за нього віддала голоси конституційна більшість депутатів – 313, пише BBC Україна.

Напередодні голосування у Раді на адресу Оксена Лісового з’явилися закиди у плагіаті. На сайті, присвяченому помилкам у наукових дослідженнях, проаналізували дисертацію Лісового на тему “Соціокультурна самоідентифікація особистості”, яку він захистив у 2012 році.

Зокрема, там йдеться про те, що частина тексту збігається з текстами двох дисертацій, захищених у 2011 році. ВВС звернулась за коментарем до Оксена Лісового.

Профільний комітет Ради одноголосно підтримав кандидатуру Лісового, але питання плагіату не обговорював.

“Один абзац у нього виглядає скопійованим з попередньої праці. Більше таких випадків у нього не було. Напевно, це була одна помилка з його боку. У працях Шкарлета було дуже багато плагіату. Одна помилка у Лісового є, але її масштаб не такий, щоб його не призначати. Він визнає цю помилку”, – повідомила ВВС член профільного комітету Ради Наталя Піпа.

Керував МАН

Оксен Лісовий майже 20 років керував Малою академією наук України, де діти знайомляться з наукою, роблять перші наукові дослідження й відкриття. Лісовий реформував МАН, залучив численних спонсорів, щоб розвивати наукові проєкти. Під його керівництвом у МАН запровадили систему прозорості для захисту наукових проєктів, організували проведення літніх наукових шкіл по всій Україні.

У 2018 році діяльність МАН отримала світове визнання: статус Центру наукової освіти II категорії під егідою ЮНЕСКО.

У 2021 році діти з МАН перемогли на сотні міжнародних конкурсах. До війни в Україні щоліта проводили понад 150 літніх шкіл. Нещодавно експерименти українських дітей відправили на МКС для досліджень в умовах мікрогравітації.

Завдання Малої академії наук – “бути всюди, де є діти: у музеї, у тік-тоці, в ютубі та в інстаграмі”, говорив Оксен Лісовий і відкрив найбільш відомий музей науки в Україні.

Створив музей

У 2020 році Оксен Лісовий курував відкриття музею науки на ВДНГ у Києві. Його називають одним із найцікавіших музеїв в Україні. Там дітям дозволяють торкатися предметів, переміщати їх, бігати, кричати, проводити експерименти.

“Музей науки в першу чергу про те, щоб зачепити, зацікавити, викликати здивування у дитини”, – розповідав Оксен Лісовий в інтерв’ю ВВС.

Попри пандемію, у музеї побували десятки тисяч дітей з усієї України. Про цей музей зробили десятки сюжетів і статей.

Військовий

Оксен Лісовий пішов добровольцем на фронт у складі 95-ї десантно-штурмової бригади. Водночас продовжував дистанційно керувати МАН. З початку війни 95-та бригада була на сході в районі Слов’янськ-Краматорськ-Дружківка. Брав участь у боях, що велись навколо Довгенького, Долини, Краснопілля, в лісах Святогірського заповідника.

“Було багато статичної інженерної роботи. Завдання було закопатися, вгризтися в землю і не відступати ні за яких обставин”, – розповідав Лісовий в інтерв’ю Вікна.

У листопаді 2022 року Оксен Лісовий прямо з фронту звертався до учасників Всеукраїнської олімпіади з філософії для школярів: “Іноді здається, що можна виграти нечесно… але в кінцевому результаті, хто обирає такий шлях — програє. І саме філософ — це та людина, яка допомагає суспільству розібратися в цих орієнтирах, у цих складних і віддалених наслідках наших з вами щоденних дій і рішень”.

Амбасадор “Чуєш? Плюс. Плюс”

Оксен Лісовий є амбасадором благодійної кампанії волонтерів “Чуєш? Плюс. Плюс”, яка допомагає військовим зберегти слух. Мета кампанії – збільшити обізнаність військових про акустичні травми та контузії, їм допомагають з реабілітацією. Такі травми трапляються не лише на фронті, а й на полігонах, стрільбищах.

Оксен Лісовий сам отримав контузію на фронті. За його словами, люди часто не надають цьому значення.

“Про це навіть говорити соромно. Поболіла голова пару днів, слух відновився за тиждень, з вух не тече та й добре. Люди втрачають ноги, руки, життя, а тут у когось у вусі дзвенить… Потім воно вилізе наслідками. Але може бути пізно, дорого і довго. Поінформованість і адекватна оцінка наслідків — важлива мета цього проєкту”, – розповідав Лісовий.

Син дисидентів

Він народився у сім’ї українського філософа і дисидента Василя Лісового і викладачки Віри Лісової-Гриценко. Василь Лісовий, який працював в Інституті філософії, виступив із листом на захист шістдесятників. За це його депортували до Сибіру.

“Я бачив його під конвоєм, знесиленим, але, зрештою, батько таки переміг. Бо цей монстр (Радянський Союз – Ред.) здох, у всякому разі на території України”, – згадував Оксен про батька в інтерв’ю Куншт.

Василь Лісовий також протестував проти введення радянських військ до Афганістану, за що його арештували.

Бізнесмен та викладач

Навчався на художника-кераміка у Решетилівському художньому училищі народних промислів, закінчив Київський державний інститут культури за спеціальністю “бібліотечно-інформаційні системи”.

Оксен Лісовий у 17 років викладав художні дисципліни в гуртках при школах та фехтування в скаутській організації «Січ», історичному клубі КНУ імені Тараса Шевченка та Києво-Могилянському колегіумі.

З 20 років займався бізнесом. Мав кіоски, магазини, побудував заправку. Є кандидатом філософських наук.

Обстріл Одещини: російська ракета поцілила в монастир УПЦ (МП) – Гуменюк

Внаслідок сьогоднішнього удару військ рф по Одещині одна з ракет влучила в будівлю чоловічого монастиря.

Про це в коментарі журналістам на місці події заявила керівниця об’єднаного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк, передає Укрінформ.

«По Одещині ворог завдав ракетного удару із застосуванням авіації. З винищувачів Су-35 було випущено три керовані ракети. Дві з них знищили ППО, одна влучила в 3-поверхову будівлю, що належить Українській православній церкві. В чоловічому монастирі постраждало четверо людей. Одну людину госпіталізовано, три отримали несуттєві поранення», – розповіла вона.

Ідеться про Іверський монастир УПЦ (МП).

Гуменюк зазначила, що руйнування є досить значними. Зруйновано близько 200 кв. м покрівлі. На місті влучання зайнялася пожежа на площі близько 40 кв. м, яку оперативно ліквідували працівники ДСНС.

«В такий спосіб росіяни намагались помститись за «бавовну» в Джанкої», – підкреслила керівниця об’єднаного пресцентру.

Також вона нагадала, що саме такими точковими ударами на початку повномасштабного вторгнення характеризувались атаки по півдню України.

Сили протиповітряної оборони збили над Одеською областю дві керовані авіаційні ракети.

Британія разом з танками надасть Україні бронебійні снаряди зі збідненим ураном

Велика Британія разом з танками Challenger 2 планує передати Україні бронебійні снаряди зі збідненим ураном.

Як пише “Європейська правда”, про це йдеться у відповіді члена Палати лордів Аннабель Голді на запит іншого члена Палати лордів Раймонда Джолліфа, опублікованій на сайті британського парламенту.

“Разом з наданням Україні ескадрону основних бойових танків Challenger 2 ми також надамо боєприпаси, зокрема, бронебійні снаряди, які містять збіднений уран” – написала вона.

За словами Голді, такі боєприпаси є високоефективними для ураження сучасних танків та броньованих машин.

Збіднений уран – відходи процесу збагачення урану, який полягає у виділенні ізотопу урану-235 з природного урану.

Завдяки високій густині збіднений уран також використовується у броні військової техніки (зокрема, у танках M1 Abrams) та бронебійних снарядах. Країни НАТО під час операції у Косові використовували снаряди, які містили збіднений уран, через що їх звинуватили у зростанні захворюваності на лейкемію.

За словами британського прем’єра Ріші Сунака, британські танки Challenger 2 прибудуть в Україну у березні 2023 року.

Нагадаємо, Україна отримає від Великої Британії вдвічі більше танків Challenger 2, ніж Лондон обіцяв спочатку. Тобто загалом 28 танків.

Рада підтримала закон про складання іспитів для отримання громадянства

Парламент проголосував за нові умови для прийняття громадянства України. Треба буде складати іспити зі знання Конституції, історії України та державної мови.

Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

“Парламент підтримав в цілому запровадження як умови прийняття до громадянства складання іспитів з основ Конституції України, історії України та на рівень володіння державною мовою”, – зазначив він.

Парламентарій додав, що законопроєкт підтримали 281 депутат.

Законопроєкт зареєстрували у Раді 28 липня 2022 року.

У пояснювальній записці зазначено, що іноземці мають пройти іспит для отримання громадянства. Ті, хто вже отримав, впродовж 2 років мають скласти іспит, інакше громадянство анулюють.

Нагадаємо, у 9 статті Закону Про громадянство України були такі умови для прийняття:

  • визнання і дотримання Конституції України та законів України;
  • подання декларації про відсутність іноземного громадянства або зобов`язання припинити іноземне громадянство (для іноземців);
  • безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх 5 років. Для певних осіб мінімальний термін становив 2 роки;
  • отримання дозволу на імміграцію;
  • володіння державною мовою відповідно до рівня, встановленого законодавством України. Підтверджується сертифікатом про рівень володіння державною мовою;
  • наявність законних джерел існування.