У пунктах пропуску на західному кордоні з’явиться безкоштовний Wi-Fi

В пунктах пропуску для автомобільного сполучення на західному кордоні розгорнуть безпечну Wi-Fi мережу. Про це повідомляє Державна прикордонна служба.

«Підрозділи зв’язку Держприкордонслужби в пунктах пропуску на західному кордоні розгортають безкоштовну захищену мережу Wi-Fi», — сказано в повідомленні.

Тепер ті, хто подорожує через «Шегині», вже можуть скористатися високошвидкісним вільним доступом до Інтернету, приєднавшись до мережі.

Швидкість зазначеного доступу забезпечена супутниковим терміналом Starlink, а захищеність мережі — обладнанням компанії FortiNET.

Заплановано, що до кінця квітня поточного року, мережа безкоштовного доступу до Інтернету запрацює в пунктах пропуску «Краківець», «Рава-Руська», «Ягодин», «Порубне», «Красноїльськ» та «Дяківці».

Згодом безкоштовний Інтернет запрацює ще у 18 автомобільних пунктах пропуску на ділянці Західного регіонального управління Держприкордонслужби.

Ломаченко присвятив “хвалебну оду” митрополиту УПЦ МП Онуфрію – Усик вподобав пост в Instagram

Титуловані українські боксери оскандалилися підтримкою очільника УПЦ Московського патріархату.

Колишній чемпіон світу в трьох вагових категоріях Василь Ломаченко опублікував у своєму Instagram хвалебний пост на адресу митрополита УПЦ Московського патріархату Онуфрія, пише ТСН.

“Блаженніший Митрополит Київський та всієї України Онуфрій – наш стовп. Мир усім! З Богом!” – написав Ломаченко.

Заначимо, що публікацію Василя вподобав чемпіон світу в надважкій вазі за версіями WBO, WBA, IBO та IBF Олександр Усик, якого помітили в Києво-Печерській лаврі під час виселення УПЦ МП.

Зазначимо, що це вже далеко не перший скандальний пост Ломаченка в Instagram, через що його сторінка була заблокована на території України.

Раніше Ломаченко опублікував відео з претензіями до Володимира Зеленського від УПЦ МП, назвавши поведінку президента України “демонстративним приниженням”.

Ціна нашої свободи: Аліна Михайлова показала моторошні фото “окопної хвороби”

Аліна Михайлова показала фото ніг евакуйованого захисника. Вона продемонструвала українцям, що таке “окопна хвороба”, пише 24 Канал.

Парамедикиня ЗСУ Аліна Михайлова опублікувала фото ніг евакуйованого воїна з позицій з-під Бахмуту. На світлині, яку вона виклала, можна побачити те, що називають “окопною хворобою”. Крім того, вона розповіла, як допомогти нашим захисникам уникнути її.

Михайлова повідомила, що боєць отримав осколкове поранення під Бахмутом. Проте окрім цього, він приїхав з додатковим переохолодженням та зневодненням.

Принагідно вона показала, що сталося з ногами воїна в холодних окопах. Шкіра на кінцівках сильно зморщилась та потріскалась. Такі ноги рідко можна побачити навіть у літніх людей. Також самі кінцівки дуже бліді, іноді аж білі.

Парамедикиня пояснила, що це так звана “окопна хвороба” – так постійні холод та волога впливають на шкіру військових.

Від такого стану можуть вберегти лиш сухість та тепло. Тож Аліна Михайлова дуже попросила надсилати бійцям якомога більше махрових шкарпеток, спортивні штани, кальсони. Коли людина лиш заходить в окоп – вона наскрізь мокра через секунду, тому що скрізь багно та вода. І в таких умовах військовим доводиться перебувати 24/7. Тож підходить будь-який одяг на заміну.

Мій запит – сотні шкарпеток на стабілізаційний пункт для поранених, які, на жаль, з собою запасних шкарпеток і одягу на позиції не беруть, – сказала вона.

Реквізити батальйону “Вовки Да Вінчі”:

Лідер Китаю підтвердив, що поговорить із Зеленським, “коли складуться умови” – президентка Європейської

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн після переговорів із лідером Китаю Сі Цзіньпіном заявила, що порушувала питання його переговорів з українським президентом Володимиром Зеленським. Як пише “Європейської правди“, про це вона сказала на брифінгу в четвер.

“Я закликала президента Сі поговорити з президентом Зеленським, я знаю про це (бажання Зеленського провести розмову. – Ред.) із телефонних розмов із президентом Зеленським, і він публічно просив про це”, – зазначила президентка Єврокомісії.

“Тому було цікаво почути, що президент Сі підтвердив свою готовність провести розмову, коли будуть відповідні умови і час. Я думаю, що це позитивний елемент”, – додала вона.

Також фон дер Ляєн розповіла, що під час переговорів із лідером КНР порушила питання повномасштабної війни в Україні, підтвердивши підтримку українського “мирного плану” й заяв Пекіна про неприпустимість ядерних погроз.

“Ми також розраховуємо на те, що Китай не буде прямо чи опосередковано надавати будь-яке військове обладнання росії, оскільки всі ми знаємо, що озброєння агресора суперечить міжнародному праву і суттєво зашкодить нашим відносинам”, – зазначила посадовиця.

Ще на початку березня видання The Wall Street Journal повідомило, що лідер Китаю Сі Цзіньпін планує поговорити з президентом України Володимиром Зеленським уперше за час повномасштабної війни.

Планувалося, що розмова відбудеться після візиту Сі до Москви 20-22 березня, та цього так і не сталося.

У Вашингтоні можливу розмову лідера Китаю Сі Цзіньпіна й президента України Володимира Зеленського привітали, заявивши, що це потенційно привнесе більше балансу поглядів у підхід КНР.

На Волині п’яний сержант вбив батька із сином, які з перших днів війни боронили Україну

Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону скерувала до суду справу щодо сержанта, який у стані алкогольного сп’яніння вбив двох військових – батька і сина, які спали у бліндажі однієї з військових частин на Волині.

Інцидент трапився вночі 16 січня 2023 року. За версією слідства, молодший сержант у стані алкогольного сп’яніння увійшов до бліндажа, де ночували військовослужбовці, та понад 10 разів вистрілив із ручного кулемета у одного солдата та ще декілька разів – у іншого.

У прокуратурі зазначають, що сержант мав довготривалі особисті неприязні взаємини із загиблими, які служили у одній військовій частині.

Внаслідок пострілів батько та син, 48-річний Михайло Куцик і 26-річний Олександр Куцик із Ковеля, загинули на місці.

Батько і син воювали з другого дня повномасштабного вторгнення й пішли на війну добровольцями.

Куцик Олександр Михайлович (14.08.1996-16.01.2023), служив у одній з бригад ТРО. Свого часу – з 2016 по 2021 рік також боронив Україну, був учасником бойових дій,  воював під Краматорськом. 25 лютого 2022 пішов воювати добровольцем.

Його батько Куцик Михайло Степанович (28.08.1974-16.01.2023). 25 лютого 2022 року пішов добровольцем обороняти Україну разом із сином. Був приватним підприємцем, захоплювався автомобілями.

У вівторок, 4 квітня, військова прокуратура повідомила, що за фактом умисного вбивства за п. 1 ч. 2 ст.115 ККУ Волинська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону скерувала до Ратнівського районного суду обвинувальний акт. За вчинене йому загрожує від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення.

Під час виконання бойового завдання загинула військова, що виходила заміж у львівському шпиталі

6 квітня у Глухові на Сумщині попрощаються військовою Катериною Ющенко, що загинула 4 квітня при виконанні службових обов’язків. Про це повідомили на сторінці Глухівської міськради у Фейсбуку, пише Твоє Місто.

«Допомагати українській армії вона почала із початку війни, ще у 2014 році. Юна дівчина, ще школярка, всіляко підтримувала наших військових. Коли пізніше її коханий отримав важке поранення, вона пройшла з ним всі випробування.

Рідні кажуть, що Катерина з дитинства бачила себе військовою, після школи вона навіть вступила до Академії Сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного», – йдеться в повідомленні.

25-річна Катерина Ющенко переїхала до Глухова з Луганщини разом із своїм чоловіком після того, як він отримав поранення у боях. Він не міг ходити, і Катерина допомагала йому. У сквері львівського шпиталю вони відсвяткували весілля.

РФ заявила про падіння українського літака і затримання пілота у Брянській області

У Росії заявили, що затримали пілота нібито українського легкомоторного літака, який розбився у Брянській області. Про це повідомляють росЗМІ.

Повідомляється, нібито російські прикордонники затримали пілота українського легкомоторного літака, що намагався втекти.

Літак, пишуть росЗМІ, зазнав аварії у Брянській області.

“Співробітниками Прикордонного управління ФСБ Росії по Брянській області 05.04.2023 зафіксовано порушення державного кордону з України в Російську Федерацію українським легкомоторним літаком. Літак з невстановлених причин зазнав аварії в районі населеного пункту Бутовськ Брянської області. Пілота (громадянина України), який намагався втекти на українську територію, затримано прикордонним нарядом”, – ідеться в повідомленні спецслужби.

У пресслужбі російської спецслужби заявляють, що “стосовно іноземця проводиться розгляд”, за його результатами “буде ухвалено процесуальне рішення”.

Російські Telegram-канали опублікували фото нібито затриманого чоловіка та пошкодженого літака, а також відео допиту пілота.

Поблизу літака, який упав, нібито знайшли присипані землею бронежилет і автомат.

На відео чоловік назвався Олександром Морозовим.

Він повідомив, що приватно працює цивільним пілотом і не літав з початку війни. Документів при ньому не було. Також він підтвердив, що бронежилет і автомат належать йому, заявивши, що перед польотом отримав їх “для безпеки”.

Йому начебто запропонували здійснити політ на висоті 50 метрів зі стартом у Київській області (він повинен був летіти за іншим літаком), щоб перевірити роботу української ППО та зробити аерозйомку у зазначеному місці. За це він нібито мав отримати 50 тисяч гривень.

На відео чоловік також каже, що не знав, що потрапив на території РФ, оскільки його планшет вийшов з ладу.

РосЗМІ пишуть, що Морозов навчився літати у віці 50 років, пройшовши навчання наприкінці 2000-х років. Потім він придбав собі невеликий літак, а пізніше “вирішив побудувати аеродром і літати з нього собі на втіху”.

Під час конфлікту на Донбасі він доставляв до лікарень поранених українських військових. Також чоловік займався патрулюванням кордону в Харківській області.

На базі аеродрому, створеного Морозовим, працює волонтерське об’єднання пілотів “Цивільний повітряний патруль”, пілоти якого беруть участь у бойових діях.

Залізницею до Варшави: з України запустять новий маршрут через Раву-Руську

Протягом декількох місяців Україна та Польща планують запустити сполучення між Варшавою та Равою-Руською з пересадкою на Львів – цей пункт пропуску не працював 20 років.

Про це заявив віцепремʼєр з відновлення Олександр Кубраков, повідомила пресслужба Міністерства розвитку регіонів, територій та інфраструктури.

Аби запустити маршрут, Укрзалізницею було відновлено ділянку євроколії довжиною 8,4 км та відреставровано вокзал на станції Рава-Руська на Львівщині.

Зазначається, що наразі у тестову поїздку вирушив перший поїзд. З 5 квітня українські та польські залізничники проводять тестово-випробувальну поїздку маршрутом Люблін – Рава-Руська євроколією 1435 мм.

Після тестової поїздки польській стороні знадобиться декілька місяців для розгортання повноцінного митно-прикордонного контролю та завершення формальностей, після чого буде оголошено дату старту регулярного сполучення.

В міністерстві зазначають, що це створить у Раві-Руській пункт зручної пересадкиміж поїздом на євроколії та поїздом Укрзалізниці на українській колії для пасажирів, що прямують до Польщі. Після пересадки пасажири зможуть дістатися Львова.

За словами Кубракова, запуск сполучення між Варшавою, Любліном, Равою-Руською та Львовом дозволить задовольнити величезний попит українців на логістику поїздом до та з польської столиці, а також розвантажити автомобільні пункти пропуску.

Відновлений залізничний пункт пропуску у Раві-Руській, пояснюють у Мінвідновлення, не обслуговував пасажирів понад 20 років.

«Укрнафта» планує пробурити нові свердловини нафти і газу на заході України

ПАТ «Укрнафта» у 2023 році планує збільшити видобуток нафти і газу за рахунок буріння трьох нових свердловин і забурки бокових стовбурів на ще трьох свердловинах. Як розповів директор компанії Сергій Корецький, у пріоритеті компанії – буріння у західних областях України. Про це він сказав в інтерв’ю виданню ExPro, передає zaxid.net.

«У пріоритеті – буріння на заході, там менше ризиків з огляду на військову ситуацію, хоча будуть свердловини і на Сході», – сказав Сергій Корецький.

Ідеться про буріння неглибоких – 1100-2200 м – похилоспрямованих свердловин. Додамо, що у жовтні минулого року компанія повідомила про планову діяльність, що підлягає процедурі оцінки впливу на довкілля щодо «Споруджування похилоспрямованих свердловин» у Бориславському блоці Верхньомасловецького родовища.

Бурити компанія буде власними верстатами типу «Уралмаш 3Д-76» та ZJ-40.

«Вони хоч і старенькі, але працюючі, в задовільному робочому стані та дозволяють проводити буріння на невеликі глибини», – каже Сергій Корецький.

Окрім того, ПАТ «Укрнафта» веде переговори із державними та приватними, зокрема закордонними, компаніями про їхнє залучення до буріння свердловин «під ключ».

Також підприємство відновлює розвідку і пошук, чим минулі 10 років не займалося. За словами директора «Укрнафти», компанія має 89 родовищ і лише один спецдозвіл на геологічне вивчення. Ідеться, імовірно, про Свистунівсько-Червонолуцьке родовище у Полтавській області.

«Плануємо брати участь в аукціонах на нові спецдозволи, ведемо перемовини з іншими компаніями, які мають спеціальні дозволи, щодо можливої співпраці. Також плануємо на наші родовища, які мають перспективу дорозвідки, дорозробки і потребують значних капітальних інвестицій, залучати внутрішніх і зовнішніх інвесторів. Вже близько десятка компаній, переважно іноземних, виявили бажання брати участь у такій співпраці», – розповів Сергій Корецький.

За словами директора компанії, у 2022 році компанія видобула 1370 тис. тонн нафти і 1 млн 37 тис. кубометрів газу. Цьогорічні плани – 1447 тис. тонн нафти і 1 млн 40 тис. кубометрів газу.

На заході України компанія веде видобуток у Львівській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях. Найбільші родовища, де працює ПАТ «Укрнафта» у регіоні, це Борисловське нафтогазоконденсатне родовище (Львівська область), Долинське нафтове родовище (Івано-Франківська область) і Леляхівське нафтогазоконденсатне родовище (Чернівецька область).

Три львівські компанії потрапили у топ-100 найбільших бізнесів в Україні

Три львівські компанії увійшли до топ-100 бізнесів із найбільшим обігом коштів у 2022 році. Всі вони змогли суттєво наростити обіг під час воєнного року, повідомляє ZAXID.NET.

Перелік найбільших компаній України за 2022 рік склав портал Opendatabot на основі даних Держстату та Мінцифри.

Так, на 11-му місці серед найбільших українських бізнесів опинилось ТОВ «ОККО-Бізнес Партнер», що у 2022 році наростило обіг коштів на майже 26 млрд грн – із 41,5 до 67,3 млрд грн. Це компанія зі сфери львівського бізнесмена Віталія Антонова.

На 28-му місці – «ДТЕК Західенерго», що належить до групи компаній Ріната Ахметова. Компанія наростила обіг на понад 16 млрд грн – із 20,1 до 36,7 млрд грн.

На 65-му місці – ТОВ «Львівенергозбут», обіг якого зріс із 10,3 млрд грн у 2021 році до 16 млрд у 2022 році. Компанію пов’язують із братами Суркісами.

Також до топ-100 найбільших українських бізнесів потрапили дві ІТ-компанії, що мають великі офіси у Львові – це EPAM Systems і GlobalLogic. Перша наростила обіг коштів із 14,7 до 20,2 млрд грн у 2021 і 2022 році відповідно, друга – із 7,7 до 11,5 млрд грн відповідно (52-ге і 87-ме місця у топ-100).

Окрім того, до переліку найбільших українських компаній увійшло ТОВ «Нестле Україна», що має відокремлену філію у Львові. Утім, обіг коштів компанії зріс несуттєво у порівнянні з енергетичними бізнесами – із 10,9 до 12 млрд грн.

Серед 100 найбільших бізнесів України за підсумками 2022 року є і три волинські компанії – ТОВ «ВОГ Ресурс», ТОВ «Вест Петрол Маркет», ТОВ «Вест Кард», що представлені мережею АЗС WOG.

На 98-му місці у переліку найбільших українських бізнесів – ТОВ «Сіефджі Трейдинг» із Тернополя, що займається оптовою торгівлею хімічними продуктами.

Аналітики Opendatabot зазначають, що у 2022 році потужний ріст зафіксовано у бізнесів, що працюють у галузях постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (переважно державні компанії), у частини підприємств оптової торгівлі (до яких належать, зокрема, мережі АЗС), компанії з видобування вугілля, виготовлення металопродукції та її продажу.

За рік найбільше зросли показники таких компаній, як «Енергоатом», «Нафтогаз трейдинг», ОККО, Укрспецекспорт та кількох регіональних представництв ДТЕК.

Менш вдалим був рік у бізнесів, що працюють у сферах наземного та трубопровідного транспорту й телекомунікацій. До того ж, значних збитків зазнала частина металургійних підприємств, знищених внаслідок бойових дій.