Податки на пальне повертаються: коли це станеться і наскільки зростуть ціни на АЗС

Щоб стабілізувати ситуацію на ринку пального й уникнути значного зростання цін на заправках, на початку великої війни парламент майже повністю скасував податки на нафтопродукти. Таке рішення дало результат і влітку урядовці почали говорити про скасування податкових пільг. У підсумку вирішили це зробити двома етапами, інформує Економічна Правда.

Перший відбувся у вересні 2022 року. Другий очікується в липні, коли Україна має повернутися до довоєнних ставок акцизів та ПДВ. Це гарантовано призведе до зростання цін на АЗС.

Що зміниться з 1 липня і наскільки подорожчають нафтопродукти?

Через три тижні після початку великої війни Верховна Рада ухвалила рішення про скасування акцизу на бензин, дизпальне та скраплений газ і зниження ставки ПДВ з 20% до 7%.

Це було виправдане рішення. Після різкої втрати понад 90% дизелю і 50% – бензину ринок не міг забезпечувати споживачів пальним.

Для наповнення ринку нафтопродуктами трейдери мусили швидко переорієнтуватися на постачання пального з більш дорогого напрямку – є ЄС.

До того ж світові ціни на нафту тоді зросли до рекордних з 2008 року 140 дол за бар, що впливало на вартість нафтопродуктів для споживачів.

Рішення парламенту дозволило подолати кризу і втримати ціни на адекватному рівні. Влітку почалися розмови про повернення податків на пальне, але депутати зробили це лише частково.

У вересні вони встановили уніфіковану ставку акцизу на дизельне пальне та бензин – 100 євро за тис літрів, на скраплений газ – 52 євро за тис літрів.

Сприятлива кон’юнктура на світових ринках, коли вартість нафти опустилася до 80-90 дол за бар, дозволила пережити часткове повернення акцизів без впливу на ціни для кінцевих споживачів.

Утім, ще під час вересневого голосування в законі передбачили термін дії податкових пільг на пальне – до кінця червня 2023 року. 1 липня ринок має повернутися до довоєнних ставок.

Що зміниться 1 липня

Після повернення податків до довоєнного рівня ставка ПДВ на нафтопродукти зросте із 7% до 20%, акциз на бензин – до 213 євро за тис літрів, на дизпальне – до 139,5 євро.

Акциз на зріджений газ не зміниться і становитиме 52 євро.

Як у такому випадку зміниться вартість пального на заправках? Директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн каже, що літр бензину А-95 подорожчає на 9-11 грн до 54,5-56,5 грн, дизпального – на 6-8 грн до 51,9-53,9 грн, автогазу – на 2-3 грн до 23,8-24,8 грн.

З ним погоджується експерт ринку пального Геннадій Рябцев: “Якщо податки повертаються на довоєнний рівень, то побачити такі ціни на стелах – реально”.

Голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев, який раніше критикував податкові пільги на пальне, має іншу думку.

“Зниження ставок було величезною помилкою. Це ніяк не вплинуло на ціни на пальне, а лише вплинуло на заробіток трейдерів.

Ціну на пальне не можна прогнозувати простим арифметичним додаванням суми податку. Теорія перекладення податку – складна наука.

Допускаю, що частину акцизів та ПДВ візьмуть на себе нафтотрейдери шляхом зменшення своєї величезної як для військового часу маржі”, – зазначив він.

Він відмовився повідомити, якою є націнка трейдерів на літрі пального: “Це я не можу коментувати, але поточний рівень маржі – не новина для учасників ринку”, – сказав Гетманцев.

“Зараз маржа набагато більша, ніж до війни: 10-12 гривень, а в окремих мережах – 15 гривень. Усе залежить від того, звідки нафтопродукти потрапляють в країну”, – розповів один з учасників ринку.

З одного боку, така націнка пояснюється втратами мереж від війни й атаками на нафтобази, з іншого – після 24 лютого постраждали всі бізнеси та громадяни, а не лише ринок пального.

Інші сценарії перегляду податків

Як розповідають співрозмовники ЕП в уряді та парламенті, наразі обговорюються й інші можливі сценарії повернення податків, реалізація яких може менше вплинути на ціни.

Перший та найбільш імовірний – описаний вище варіант повернення акцизів та ПДВ до довоєнного рівня. Тим більше, що він ухвалений ще восени 2022 року.

Другий передбачає повернення ПДВ до 20% і збереження чинних ставок акцизів. У такому випадку літр пального може подорожчати на 2-3 грн.

Третій – ставка ПДВ залишається на рівні 7%, а акцизи переглядаються: на бензин і дизпальне – 190 євро за тис літрів, на автогаз – 150 євро за тис літрів.

Останній сценарій вигідний операторам АЗС, левова частка продажів яких припадає на бензин та дизпальне. Проти виступають продавці автогазу, бо тоді акциз на газ зросте майже на 100 євро.

Яка ймовірність ухвалення кожного описаного варіанта? Співрозмовники ЕП кажуть, що найбільші шанси має перший – повернення до довоєнного рівня. Підтверджує це і Гетманцев.

“На рівні комітету ці сценарії не обговорюються (другий і третій з частковим поверненням податків – ЕП). Якщо уряд звернеться з такою пропозицією – обов’язково розглянемо”, – каже депутат.

“З імовірністю 70% буде прийнятий перший сценарій. Другий за ймовірністю схвалення – підвищення акцизів із збереженням ПДВ на рівні 7%. Найменше шансів, що підвищиться ПДВ, а акциз залишиться на теперішньому рівні”, – підтверджує співрозмовник ЕП в уряді.

Український письменник Сергій Жадан розлучається з дружиною

Після майже 15 років шлюбу відомий український письменник Сергій Жадан розлучається з дружиною Іриною Куніциною. Про це стало відомо з Єдиного реєстру судових рішень, інформує Zaxid.net.

Цивільний позов про розірвання шлюбу надійшов до суду 24 квітня. Позов про розірвання шлюбу подав Сергій Жадан.

Справу розглядатиме Личаківський районний суд Львова.

49-річний Сергій Жадан та 42-річна Ірина Куніцина одружені разом з грудня 2009 року. У них є 10-річна донька Марія. Сама Ірина Куніцина досить непублічна.

Відомо, що вона працювала у харківському видавництві «Фоліо», де й познайомилась із Сергієм Жаданом, розповсюджувала книжки Жадана. Вона керує Благодійним фондом Сергія Жадана.

Сергій Жадан був одружений двічі. Першою дружиною письменника була режисерка харківського театру Світлана Олешко. Від першого шлюбу він має сина Івана.

Суд арештував приховані активи Новинського на 10,5 мільярда: сховав 230 об’єктів нерухомості

За матеріалами СБУ суд арештував приховані активи підсанкційного олігарха, колишнього народного депутата Вадима Новинського на понад 10,5 мільярда гривень. Про це повідомляє пресслужба СБУ.

До списку заблокованих активів входить 230 об’єктів нерухомості, якими Новинський володіє через офшорний трастовий фонд.

Серед них:

  • елітний готельний комплекс у центрі Києва;
  • морський торговий порт “Очаків”;
  • приміщення агрохолдингу і торговельні центри в різних регіонах України.

“Встановлено, що для уникнення санкцій РНБО Новинський перереєстрував власні активи на декількох підконтрольних іноземних громадян в офшорних юрисдикціях. Для реалізації оборудки він залучив афілійованих приватних нотаріусів і державних реєстраторів”, – зазначили правоохоронці.

Однак спецслужба викрила злочинну схему і заблокували її.

Наразі у межах кримінального провадження, розпочатого слідчими СБУ за ст. 111-2 (пособництво державі-агресору) триває розслідування.

Держдеп попередив американців про підвищену загрозу ракетних атак у Києві

Держдепартамент попередив громадян США про підвищену загрозу ракетних атак в Україні, у тому числі в Києві та Київській області. Про це йдеться у повідомленні на сайті посольства США в Україні.

Зазначається, що рівень ракетної загрози виріс «у світлі нещодавнього зростання кількості ударів по Україні та підбурливої риторики з боку Москви».

«Посольство США закликає громадян стежити за сигналами повітряної тривоги, належним чином ховатися, дотримуватися вказівок місцевої влади та ознайомитися з додатковою інформацією про безпеку», — йдеться у повідомленні.

В американському посольстві нагадали, що «навіть якщо ракету чи безпілотник буде перехоплено, падіння уламків становить значний ризик».

Виїжджати з України громадянам США рекомендують тоді, «коли це буде безпечно».

Як повідомлялося, у пресслужбі Кремля раніше заявили, що українські безпілотники начебто «намагалися завдати удару« по кремлівській резиденції президента рф путіна. Кремль назвав атаку «спланованою терористичною акцією» і «замахом на президента росії». В Офісі президент України заявили, що Київ не має інформації про так звані нічні атаки на Кремль.

Зеленський: Україна не атакувала ні путіна, ні москву

Президент України Володимир Зеленський прокоментував звинувачення москви у атаці безпілотниками на кремль.

Україна не має стосунку до “атаки” безпілотниками на Кремль, про що раніше заявила російська влада.

Про це президент України Володимир Зеленський сказав 3 травня від час пресконференції учасників саміту країн Північної Європи, пише ТСН.

“Ми не атакуємо ані Путіна, ані Москву, ми боремося на власній території, захищаємо свої села і міста. Нам зброї не вистачає навіть для цього. Саме тому ми не використовуємо її деінде. У нас дефіцит. Ми не можемо використовувати будь-що і будь-де. Ми це залишимо трибуналу”, — сказав Зеленський.

Він додав, що Кремль звинуватив Україну в “атаці” безпілотниками тому, що у Росії немає перемог на полі бою. Зеленський пояснив, що Путін не може просто так відправляти на смерть своїх військових, йому потрібно хоч якось мотивувати своїх людей, аби ті йшли вбивати українців. Однак “друга армія світу” вже програла, наголосив Зеленський.

Блінкен прокоментував ймовірну атаку безпілотника на Кремль

Держсекретар США Ентоні Блінкен прокоментував твердження російських офіційних осіб щодо нібито атаки безпілотника на Кремль. Про це повідомляє New York Times, пише “Європейська правда”.

Блінкен заявив, що не може підтвердити повідомлення про ймовірну атаку на Кремль.

“Я сприймав би все, що виходить з Кремля, з дуже великою обережністю”, – сказав держсекретар.

Коли його запитали про позицію США щодо будь-яких можливих атак України на росію, він відповів: “Це справа України, які рішення вона приймає, щоб захищати себе”.

Раніше ЗМІ повідомили, що США збирають факти інциденту з безпілотником у Москві, який, за словами російської сторони, атакував Кремль.

За словами неназваного американського чиновника, Сполучені Штати не були попереджені про ймовірну атаку безпілотника на Кремль.

У пресслужбі Кремля заявили, що українські безпілотники “намагалися завдати удару” по кремлівській резиденції президента рф путіна. Атаку Кремль назвав “спланованою терористичною акцією” і “замахом на президента росії”

Речник президента Зеленського Сергій Никифоров заявив, що Україна не має інформації про так звані нічні атаки на Кремль.

росіяни влучили в пасажирський вагон поїзда «Херсон-Львів»

У Херсоні російські окупанти влучили у вагон пасажирського потяга «Херсон-Львів», який зупинився у Херсонському вокзалі. Уламками поранено провідника потяга, повідомили у прес-службі «Укрзалізниці» у середу, 3 травня, передає Zaxid.net.

116 пасажирів потяга не постраждали, оскільки перебували в укритті. Попри ушкодження, поїзд рушив з вокзалу із затримкою 14 хвилин до Львова.


«Є влучання у пасажирський вагон на станції Херсон, поранено провідника, йому надається допомога. На момент обстрілу посадку розпочато не було, пасажири перебували у безпечному укритті. Наразі поїзд до Львова зі 116 пасажирами на борту відправився з Херсона із затримкою 14 хвилин», – повідомили у прес-службі «Укрзалізниці».

За даними «Укрзалізниці», пошкоджені обстрілом вагони замінять на станції в Миколаєві, через який прямує потяг. Залізничники закликали українців зберігати спокій та слідкувати за оголошеннями щодо змін руху потягів.

росіяни обстріляли вокзал у Херсоні. За даними Міністерства охорони здоров’я, внаслідок обстрілу вокзалу одна людина загинула, і ще шестеро – поранені, серед них – одна дитина. Крім того, окупанти влучили у машину «швидкої допомоги».

Крім цього близько 11 годин ворог завдав удару по будівельному гіпермаркету міста “Епіцентр”. За попередніми даними внаслідок обстрілу загинуло 3 людини та постраждало 4.

У Кремлі заявили, що Україна атакувала резиденцію путіна

У прес-службі Кремля заявили, що українські безпілотники “намагалися завдати удару” по кремлівській резиденції президента рф володимира путіна. Про це повідомило пропагандистське видання “РІА Новасті”

“Сьогодні вночі київським режимом була здійснена спроба нанесення удару безпілотними літальними апаратами по кремлівській резиденції президента, повідомив Кремль. Два безпілотних літальних апарати були націлені на Кремль”.

Пропагандисти пишуть, що путін не постраждав, інших постраждалих і матеріальних збитків теж немає.

Також вони стверджують, що “в результаті вжитих військовими і спеціальними службами своєчасних дій із застосуванням систем радіолокаційної боротьби (літальні) апарати були виведені з ладу”.

У Кремлі також зазначили, що “російська сторона залишає за собою право вжити заходів у відповідь там і тоді, де і коли вважатиме за потрібне”.

Атаку Кремль назвав “спланованою терористичною акцією” і “замахом на президента росії”.

Мешканці західних областей найменше економлять і найбільше донатять, – дослідження

Компанія «Делойт» в Україні дослідила, як повномасштабне вторгнення росії вплинуло на споживацькі настрої українців, що вони купували у 2022 році, скільки донатили на ЗСУ, на чому економили, а за що були готові заплатити дорожче, передає Zaxid.net.

Що стосується економії, то українці загалом стали робити менше покупок – залежно від категорії товару, менше стали купувати від 47 до 86% опитаних. Найменше заощаджують на ліках.

Мешканці західного регіону (Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська, Тернопільська, Чернівецька, Волинська, Рівненська і Хмельницька області) найменше серед українців економлять на продуктах харчування і готовій їжі – 65 і 78% відповідно. Найбільший показник економії на цих товарах – у північних регіонах: 80 і 85% відповідно.

Лише третина мешканців заходу України упродовж 2022 року рідше купувала меблі та товари для дому. Ні півночі цей показник сягає 50%. Також жителі західних областей продемонстрували найбільшу імпульсивність в онлайн-магазинах – 9% робили такі покупки.

Моральна складова

Понад третину опитаних українців готові платити більше за товари тих виробників чи у тих бізнесів, які підтримують ЗСУ та/або постраждалих від воєнних дій. Найбільшу лояльність демонструють українці зі статусом ВПО, чоловіки, жителі західних областей, респонденти вікової групи 28-57 років та українці, які працюють.

Лише 3% українців зазначили, що не зважають на підтримку ЗСУ та/або постраждалих від воєнних дій під час вибору товару.

90% українців зазначили, що донатять на допомогу ЗСУ та/або постраждалим від війни. Більшість допомагає час від часу, кожен п’ятий респондент робить це систематично, а кожен четвертий – інколи.

Найбільший відсоток тих, хто витрачає кошти на допомогу ЗСУ та/або постраждалим від наслідків воєнних дій, серед респондентів зі статусом ВПО – 94%. Систематично допомагають 25% внутрішньо переміщених громадян.

Найактивніше витрачають кошти на підтримання ЗСУ жителі столиці та західних областей (по 93%). Вони ж є і лідерами за систематичністю допомоги ЗСУ та постраждалим (25% та 22% відповідно).

Щодо активності інших регіонів, на потреби захисників донатять понад 85% жителів південних і майже 90% північних та східних областей.

Опитування українців, що лягло в основу дослідження, проводили з 30 листопада до 7 грудня 2022 року. Опитано понад 1100 споживачів віком від 18 років з усіх регіонів України (крім АР Крим та інших тимчасово окупованих територій), а також тих, хто вимушено тимчасово перебуває за кордоном.

Для дослідження використано онлайн-опитування за квотованою виб

Вже 16-й: в прикордонній Тисі знову втопився ухилянт, який намагався втекти до Румунії

Від початку повномасштабного вторгнення, це вже 16 потопельник, виявлений у Тисі на ділянках кордону з Румунією та Угорщиною.

На Закарпатті рятувальники дістали з прикордонної річки Тиса тіло чоловіка, вдягненого у гідрокостюм. Скоріш за все це був ухилянт, який намагався незаконно потрапити до Румунії.

Про це інформує Західне регіональне управління Держприкордонслужби, пише ТСН.

Тіло виявив чоловік, який рибалив у селищі Буштино. У кишені потопельника знаходився паспорт громадянина України та посвідчення водія. Згідно з документами, загиблий чоловік був зареєстрований у Дніпропетровській області.

Тіло виявили нижче за течією від ділянки, де по річці проходить кордон між Україною та Румунією. Працівники ДПСУ припускають, що потопельник загинув під час спроби незаконно перетнути державну межу через Тису.

У ДПСУ періодично звітують, як деякі військовозобов’язані українці незаконно намагаються перетнути кордон і втекти до інших держав.

На Закарпатті ухилянти дуже часто намагаються вплав переправитися через Тису, яка подекуди слугує кордоном з Румунією та Угорщиною. Зазначимо, що від початку повномасштабного вторгнення РФ, це вже 16 потопельник, виявлений у Тисі на ділянках кордону з Румунією та Угорщиною.

Також військовозобов’язані тікають за кордон небезпечними гірськими стежками. За рік троє чоловіків загинули в горах під час спроби незаконно потрапити до Румунії.