Категорія: Україна

Шведська екоактивістка Грета Тунберг у четвер приїхала в Україну й зустрілась із президентом Володимиром Зеленським. Про зустріч повідомив Офіс президента, повідомляє “Європейська правда”.

Грета Тунберг є членкинею Міжнародної робочої групи щодо екологічних наслідків війни в Україні та під час візиту до Києва брала участь в обговоренні наслідків підриву Росією Каховської гідроелектростанції.

Зеленський розповів про наслідки підриву греблі Каховської ГЕС, перед якими постали жителі Херсонщини, а також шкоди, завданої аграрній сфері та біорізноманіттю регіону.

Зазначається, що Тунберг подякувала за запрошення й “наголосила, що залучатиме представників екологічних громадських організацій до діалогу стосовно основних завдань Міжнародної робочої групи та привернення уваги до екологічних наслідків війни”.

Окрім шведської активістки, до групи входять екс-віцепрем’єр-міністр Швеції Маргот Вальстрем, віцепрезидентка Європарламенту Гайді Гаутала та експрезидентка Ірландії Мері Робінсон.

Як відомо, Грета Тунберг стала відомою у 2018 році, коли почала щоп’ятниці сидіти під стінами шведського парламенту, вимагаючи ухвалення дій із захисту клімату. Започатковані нею шкільні страйки – Fridays for Future – стали глобальним рухом.

Раніше стало відомо, що факультет богослов’я Гельсінського університету присудив 20-річний Тунберг свою найвищу відзнаку – ступінь почесного доктора.

На думку розвідки, серед наслідків “заколоту Вагнера” для України значущими є компрометація російського керівництва та те, що підлеглі Євгена Пригожина більше не воюватимуть проти нашої держави.

Про це розповів керівник Головного управління розвідки МОУ Кирило Буданов у коментарі “Українській правді”.

“Ми отримали компрометацію російського керівництва. В черговий раз зруйновано міф про непохитність російського режиму. Було нанесено втрати військово-космічним силам РФ. А ще – ПВК “Вагнер” більше не братиме участь у бойових діях на території України. А це найефективніший підрозділ РФ, який вмів досягати успіху за будь-яку ціну”.

Нагадаємо, увечері 23 червня ватажок ПВК “Вагнер” Євген Пригожин заявив, що регулярна армія Росії завдала ракетного удару по тилових таборах його ПВК і через це 25 тисяч найманців ідуть “відновлювати справедливість”.

24 червня “вагнерівці” узяли під контроль військові об’єкти Ростова-на-Дону і захопили військові об’єкти у Воронежі, йшли “на Москву” – і у столиці РФ уже готувалися до оборони.

Диктатор Володимир Путін в екстреному зверненні заявив про зраду й “заколот”. За даними української розвідки, він екстрено виїхав з Москви на Валдай.

Ввечері того ж дня після розмови з самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком Пригожин заявив, що його найманці повертаються у польові табори. Кримінальну справу проти Пригожина в РФ побіцяли закрити, а він мав “піти в Білорусь”.

27 червня бізнес-джет Пригожина прилетів із російського міста Ростов-на-Дону до Білорусі, ще один літак прилетів туди із Санкт-Петербурга.

ФСБ повідомила, що кримінальну справу про “збройний заколот” керівника ПВК “Вагнер” Євгена Пригожина припинено.

Верховна Рада України скоротила перелік осіб, які можуть отримати відстрочку від призову на військову службу. Якщо ухвалений 28 червня закон №9342 підпише президент Володимир Зеленський, до лав ЗСУ зможуть мобілізувати тих чоловіків, які мають родичів з інвалідністю.

Дотепер відстрочку від мобілізації можна було отримати за умов, що у військовозобовʼязаного є родич з інвалідністю I чи II групи – дружина (чоловік), батьки або батьки дружини (чоловіка). Ця ж причина могла бути і підставою для звільнення в запас, якщо таких родичів має мобілізований до лав ЗСУ.

Після підписання закону президентом Зеленським не служити можна буде лише в тому випадку, якщо в родині більше немає інших людей, здатних утримувати особу з інвалідністю.

У законі №9342 зʼявився абзац 11 частини І статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зі словами «за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати».

Раніше Верховна Рада зменшила граничний вік перебування громадян на військовому обліку призовників з 27 до 25-річного віку.

2 травня Верховна Рада продовжила термін дії воєнного стану і загальної мобілізації в Україні у зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії ще на 90 днів: з 20 травня до 18 серпня.

Вищий антикорупційний суд у середу, 28 червня, обрав запобіжний захід голові Тернопільської обласної ради Михайлу Головку та одному із колишніх заступників начальника Тернопільської ОВА Ігорю Дем’янчуку, яких підозрюють в отриманні хабара від підприємця. Посадовці мають змогу сплатити грошову заставу або ж перебуватимуть під арештом, інформує Zaxid.net.

Так, голові облради Михайлу Головку ВАКС призначив два місяці арешту або заставу у розмірі 805 тис. гривень. Народна депутатка Оксана Савчук, яка є членкинею партії ВО «Свобода», просила суд віддати Михайла Головка на поруки, проте суд їй відмовив.

Щодо заступника голови Тернопільської ОВА Ігоря Дем’янчука, суддя ВАКС призначив тримання під вартою строком на два місяці (до 26 серпня 2023 року включно). Як альтернативу, суд визначив підозрюваному заставу у розмірі 805 200 гривень.

Нагадаємо, детективи НАБУ та САП в понеділок, 26 червня, заарештували голову Тернопільської облради Михала Головка та двох заступників начальника Тернопільської ОВА Ігора Дем’янчука та Ігора Гайдука у справі про одержання не правомірної вигоди у великих розмірах. Посадовці вимагали 2,4 млн гривень від підприємця Олександра Ярмоленка за закриття актів виконанних робіт і погашення боргу, який заборгувало обласне комунальне підприємство перед фірмою бізнесмена вже за зроблені ремонти.

Увечері того ж дня НАБУ оприлюднило відео розмов голови облради та двох чиновників з підприємцем. Під час спілкування посадовці постійно згадували самого начальника ОВА Володимира Труша, і ніяк не могли вирішити, кому яку суму з частини хабара передати. Наступного дня, 27 червня, під час брифінгу Володимир Труш прокоментував затримання своїх підлеглих та чутки про свою причетність до хабара. Начальник ОВА зазначив, що «якби він мав відношення до цієї справи, то він би не стояв сьогодні і не давав би брифінг».

Під час засідання ВАКС прокурори зачитали деякі подробиці того, як відбувалася передача частини неправомірної вигоди. Зокрема, 26 червня Михайло Головко зустрівся з підприємцем Олександром Ярмоленком за адресою вул. Нечая і одержав від нього 612 тис. грн за закриття актів виконаних робіт. Потім Головко поклав ці гроші в салон автомобіля, який належить його батькові. Того ж дня голова облради був затриманий правоохоронцями НАБУ та САП.

Михайло Головко у суді зазначив, що він з підприємцем Олександром Ярмоленком знайомий давно. Постійно працював з ним по питаннях передачі волонтерської допомоги батальйонам, якими опікується. І, за словами Михайло Головка, ніколи в них не виникали питання про вимагання якихось грошей. Голова облради також вважає, що зі сторони підприємця ця справа є підставною.

Ігор Дем’янчук у свій захист зазначив, що ця справа вирвана з контексту, і зізнався, що у 2022 році часто вимагав від підприємців, щоб вони надавали гроші на армію. Однак зараз до цього не має стосунку, бо сам служить в армії. Чиновник попросив суд не позбавляти його волі, щоб він міг продовжувати виконувати свої військові обов’язки.

«Я себе морально знищив… Я хочу зізнатися, я за 2022 рік більше тисячі разів вимагав у підприємців, щоб вони надавали свої авто, водія, кошти водію, на те, щоб відвезти зброю, військовослужбовців, щоб надали приміщення та сплатили за електрику», – розповів Ігор Дем’янчук і додав, що не знає, звідки буде брати гроші, щоб сплатити заставу.

Додамо, що під час обшуків детективи НАБУ і САП в кабінеті голови Тернопільської облради виявили вибухівку. Також 28 червня стало відомо, що третє пленарне засідання п’ятої сесії Тернопільської облради сьомого скликання через затримання Михайла Головка перенесли на невизначений термін.

Довідка. Михайло Головко – політик з багаторічним досвідом. На посаду голови Тернопільської обласної ради був призначений від фракції «Свобода» 25 листопада 2020 року. До того, як стати головою обласної ради, був народний депутатом 7 та 8 скликань від ВО «Свобода». У 2006 та 2010 роках обирався депутатом Тернопільської міської ради від ВО «Свобода». У 2006 році – керівник тернопільської міської організації Всеукраїнського об’єднання «Свобода».

З Головком в Тернопільській області пов’язують кілька скандалів. У січні 2013 року він захищав інтереси групи компаній «Мрія» Івана Гути від тиску податкової. А в 2021 році до Дня Незалежності за ініціативи Михайла Головка відкрили 30-метровий флагшток на Замковій горі в Кременці, під час будівельних робіт фактично зруйнувавши частину фундаменту замку XVI століття. Проводили встановлення флагштока за кошти благодійної організації «Фонд Михайла та Мар’яни Головків».