Категорія: Україна

Володимир Зеленський підписав закон, який змінює дати державних свят відповідно до новоюліанського церковного календаря.

Відповідний закон “Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України” отримав підпис глави держави 28 липня.

14 липня проєкт закону підтримала Верховна Рада. Згідно з новими нормами, 25 грудня в Україні відзначатиметься Різдво Христове, 15 липня – День Української Державності, 1 жовтня – День захисників і захисниць України.

“Метою законопроєкту є відмова від російської спадщини нав’язування відзначення Різдва Христового 7 січня та встановлення дати святкування Різдва Христового 25 грудня.

І, як наслідок, перенесення дат святкування Дня Української Державності, коли вшановується пам’ять видатного державотворця святого рівноапостольного князя Київського Володимира Великого, та Дня захисників і захисниць України, яке пов’язане з українськими військовими традиціями вшанування Дня Покрови Пресвятої Богородиці”, – йдеться у пояснювальній записці.

Цього року День Української Державності ще відзначається 28 липня.

Нагадаємо, 27 липня ПЦУ офіційно затвердила перехід на новоюліанський календар для нерухомих свят з 1 вересня.

Раніше Різдво відзначали 7 січня, День Української Державності – 28 липня, а День захисників і захисниць України – 14 жовтня.

ПЦУ відзначатиме Різдво 25 грудня, а не 7 січня. Покрову – 1 жовтня, Водохреще – 6 січня, а День Святого Миколая – 6 грудня.

Стефан Хміль, професор кафедри акушерства та гінекології, зазначив, що мало уваги у державі приділяється проблемі збереження та відродження генофонду української нації

Про це він розповів в етері Еспресо.

“Збереження генофонду української нації, а також фертильності (репродуктивна здатність – ред.) чоловіків і жінок є дуже актуальними на сьогодні. На мою думку, мало цьому питанню приділяється уваги. Більше ми плануємо відроджувати підприємства, будинки та інше, але треба думати й про відродження нашої нації. Сьогодні демографічна ситуація у нашій країні є катастрофічною. Ось вам наведу декілька цифр. У 1990 році населення України було 52 млн, у рік народжувалося 673 тис. дітей. У 2020 році народилося 293 тис. немовлят. Вже у 2022 році нас було 37 млн, а станом на 5 травня 2023 року залишилося 28 млн. Минулого року народилося 195 тис. дітей, при тому, що народжували жінки, які завагітніли ще до повномасштабної війни. Коефіцієнт фертильності цього року за даними Інституту демографії становить 0,8, а можливо, буде нижчим”, – зауважив професор кафедри акушерства та гінекології.

Стефан Хміль пояснив, щоб підтримувати кількість населення і щоб відбувалося відновлення нації, то цей коефіцієнт щодо народжуваності має бути 2,15 дитини, тобто кожна жінка має народити трохи більш як двоє дітей. А ми маємо коефіцієнт 0,8, відповідно, катастрофічно падає народжуваність.

“Я думаю, що це питання заслуговує великої уваги. Треба цю проблему підіймати як на регіональних рівнях, так і на державному, допомагати тим жінкам, які хочуть планувати вагітність. Повинні бути регіональні, міські, обласні проєкти, де б виділялися кошти на лікування безпліддя. Можливо, буде трохи недоречно сказати, однак зараз йде дискусія про фільм з бюджетом у 33 млн грн, я собі порахував, що приблизно за ці кошти народилося б 200 дітей за допомогою репродуктивних технологій. Однак це моя думка, як репродуктолога”, – сказав професор Хміль.

Православна церква України затвердила перехід на новоюліанський календар з 1 вересня 2023 року під час Помісного Собору 27 липня.

Помісний Собор тривав 5 годин, повідомила ПЦУ на сторінці у Facebook, пише УП.

Релігієзнавець та член Експертної ради у Державній службі України з етнополітики та свободи совісті Андрій Смирнов також заявив, що “за” перехід проголосували 156 осіб, а “проти” – 5.

Сьогодні у соборі святої Софії Київської відбулось засідання вищої владної соборної інституції ПЦУ – Помісного Собору.

Серед питань на порядку денному – доповідь Митрополита Епіфанія про життя ПЦУ за період від попереднього Собору (2018 року), а також затвердження рішення Архієрейського Собору про перехід на новоюліанський календар з 1 вересня 2023 року.

Також ПЦУ засвідчила готовність до діалогу, мета якого – “досягнення єдності українського Православ’я навколо Київського престолу на засадах Томосу про автокефалію”.

Предстоятеля ПЦУ підтримали в питанні незалежності Церкви від зовнішніх впливів на церковне життя і управління. Інші рішення Собору обіцяють опублікувати на сайті.

Нагадаємо, з переходом на новоюліанський календар для нерухомих свят, ПЦУ відзначатиме Різдво 25 грудня, а не 7 січня. Покрову – 1 жовтня, Водохреще – 6 січня, а День Святого Миколая – 6 грудня.

Святкування рухомого Великодня і прив’язаних до нього свят залишиться без змін.

Водночас парафії та монастирі, які бажають дотримуватися старого календаря, матимуть цю можливість.

“Календарна реформа відбудеться без примусу, поступово і усвідомлено”, – пояснювали у ПЦУ.

Раніше УГКЦ також ухвалила рішення про перехід на григоріанський календар.

Вагітні жінки в Україні тепер самі вирішуватимуть, коли їм піти у декретну відпустку. Так, 26 липня президент України підписав ухвалений законопроект №9271. Всі подробиці про нову декретну відпустку в Україні.

Що потрібно знати про новий закон

Новий закон дозволяє вагітним жінкам, які працюють, за бажанням йти у відпустку пізніше ніж за 70 днів до пологів.

Закон визначає право працюючих жінок у разі відсутності медичних протипоказань за власним бажанням починати відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами пізніше, ніж за 70 (90) днів до очікуваної дати пологів. А фактично – працювати до самих пологів.

При цьому загальна тривалість відпустки не зміниться. Для прикладу: жінка зможе використовувати 10 днів відпустки до очікуваної дати пологів та 116 днів після, а загальна тривалість відпустки залишиться незмінною – 126 днів.

У пояснювальній записці зазначається, що такий підхід враховує позиції та інтереси тих жінок, вагітність яких протікає без ускладнень і хочуть продовжувати працювати до пологів, а після народження дитини мати більше часу для її відновлення.

До ухвалення цього Закону вагітних жінок обов’язково відправляли у відпустку і вони не могли приймати рішення самостійно.

Декретна відпустка у різних країнах світу

Цікаво, що лише у двох країнах світу жінкам не оплачують декретну відпустку, це США та Папуа Нова Гвінея.

В Австралії декретна відпустка молодим мамам не надається і робоче місце не зберігається. Надання відпустки для догляду за дитиною та її оплата може бути лише жестом доброї волі з боку роботодавця.

У Таїланді на декретну відпустку мають право лише мами. Триває вона лише 3 календарні місяці, і лише протягом 1,5 місяця гарантується збереження зарплати.

А ось в Ісландії частка чоловіків, які доглядають своїх дітей, становить 90 %. Згідно з ісландським законодавством чоловік, у якого народилася дитина, може отримати відпустку на 3 місяці нарівні з жінкою.

Виконувачка обов’язки Генерального директорки Національного музею Голодомору-геноциду, кандидатка історичних наук Леся Гасиджак готує позов до суду через образу честі та гідності – частина користувачів соцмереж цькували її через зовнішність. Про це сама Гасиджак заявила в ефірі «Радіо Свобода», пише ZAXID.NET.

За її словами, мета судового позову – зробити так, щоб подібні цькування більше не повторялись.

«Готую офіційну заяву. Позов буде обов’язково. Це питання не в мені. Я спокійно до цього хейту поставилася. Це дуже смішна історія, і сумна з іншого боку. Я принципово буду подавати до суду, бо розумію, що такі історії трапляються кожного дня. Хейту піддається дуже багато жінок в Україні. І не лише через зовнішність. А просто через те, що вони є жінками на керівних посадах. Я вважаю, що це має бути повчальний кейс. Щоб він ніколи більше не повторився», – заявила очільниця музею, не уточнивши, на кого саме вона подає до суду..

Гасиджак додала, що українцям необхідно «перестати сприймати інакшість як щось погане і неправильне».

«Це сумна історія. Ми живемо в 21 столітті. Дуже багато зусиль фахівці різних рівнів докладають до того, щоб суспільство наше трохи змінилось. Щоб ми перестали інакшість сприймати як щось погане, неправильне і незручне. Виявляється, роботи попереду ще дуже багато. У нас іде війна. З війни повертаються захисниці і захисники без рук, без ніг. Потім ці люди будуть зазнавати хейту? Тому що вони некрасиві?», – зазначила Леся Гасиджак.

Після новини про призначення Лесі Гасиджак на посаду в.о. директорки Національного музею Голодомору-геноциду деякі користувачі в соцмережах почали цькувати виконувачку обов’язків директорки музею Голодомору через зовнішність. Юрист Клим Братківський написав у своєму Facebook, що Леся Гасиджак не може очолювати музей Голодомору, бо нібито має «невідповідну зовнішність». Деякі коментатори підтримали таку думку. Однак більшість користувачів засудили цькування та висловилися про неприпустимість таких заяв. Після цього Клим Братківський видалив свою публікацію і закрив сторінку.

На скандальну ситуацію відреагував Уповноважений з прав людини України. Він засудив цькування Лесі Гасиджак. Дмитро Лубінець зазначив, що «професійні якості та здібності» мають бути єдиними критеріями для оцінки людини.