Уряд України відмовився від терміну «молдовська мова», визнавши державною мовою Молдови румунську. Про відповідне рішення України повідомив у середу, 18 жовтня, прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку під час прес-конференції з українським прем’єр-міністром Денисом Шмигалем.
«Прем’єр-міністри беруть до уваги, що державною мовою Республіки Молдова є румунська мова; ґрунтуючись на результативних дискусіях президентів України та Румунії (м. Бухарест, 10 жовтня 2023 року).
Румунська сторона вітає рішення, ухвалене сьогодні Урядом України, невідкладно розв’язати питання штучного розмежування між румунською та “молдовською” мовами шляхом імплементації відповідних практичних заходів з належним урахуванням усіх правових аспектів», – йдеться у спільній заяві міністрів, опублікованій на сторінці урядового порталу.
Марчел Чолаку подякував Денису Шмигалю за підтримку цього рішення та заявив, що молдовська мова є штучним винаходом росії.
Зазначимо, попри скасування терміну «молдовська мова» у Молдові, цю мову, яка практично ідентична до румунської, продовжують викладати у школах самопроголошеного «Придністров’я».
Нагадаємо, законопроект про заміну в усіх офіційних документах словосполучення «молдовська мова» на «румунська мова» молдовський парламент схвалив у березні 2023 року.
На Тернопільщині в аварії постраждав водій вантажівки. Під час того, як кермувальник намагався розминутися з іншим вантажним автомобілем, лобове скло та його самого приштрикнула металева труба. Чоловіка з важкими травмами голови та грудини медики доправили до реанімації.
ДТП сталася близько 20:30 17 жовтня в місті Хоростків Чортківського району. «Під час руху вантажного автомобіля КАМАЗ по вул. Незалежності, відірвався тент з трубою та врізався в лобове скло такої ж вантажівки, що рухалась слідом. Внаслідок аварії був травмований водій автомобіля, 29-річний житель с. Худиківці Мельниці-Подільської територіальної громади», – повідомили в поліції Тернопільщини, в середу 18 жовтня.
На місце події очевидці викликали поліцейських та бригаду швидкої допомоги. Лікарі попередньо діагностували в чоловіка важку травму голови та легень. Водія вантажівки транспортували в реанімаційне відділення Тернопільської обласної клінічної лікарні.
Труба відірвалася від тенту іншого вантажного автомобіля
Правоохоронці зареєстрували факт ДТП в ЄРДР за ч. 1 ста. 286 КК України (Порушення правил дорожнього руху, що призвело до травмування людини).
З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну через систему “Шлях” видали 231 000 дозволів для виїзду за кордон. Найбільше дозволів на виїзд видали у Закарпатській та Волинській областях
Про це на брифінгу розповів заступник начальника штабу – начальник відділу організації прикордонного контролю Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, полковник Ігор Матвійчук, передає “Еспресо.Захід“.
Він зазначив, що кількість дозволів не є пропорційною до кількості чоловіків, оскільки одна людина могла перетинати кордон кілька разів.
“За останній період часу найбільше дозволів для перетину кордону надали Міністерство інфраструктури України, Закарпатська та Волинська області. Зокрема, близько 47 000 дозволів на виїзд за кордон видало Міністерство інфраструктури. Також, у перший рік існування системи “Шлях” видавали близько 10-13 000 дозволів у місяць, проте зараз їхня кількість зменшилася до 6 000″, – наголосив Матвійчук.
За його словами, від початку повномасштабного вторгнення затримали 15 900 порушників кордону. 6900 людей намагалися перетнути кордон за підробленими документами.
“Найчастіше чоловіки намагаються перетнути кордон під виглядом багатодітних батьків. Вони підробляють свідоцтва про народження дітей, навіть створюють фейкову “Дію”, замовляють на телеграм-каналах такі застосунки, які максимально схожі на “Дію”. Також доволі часто чоловіки, які хочуть уникнути мобілізації, мають листи від Мінкульту або ж від релігійних організацій. Також багато з них під виглядом спортсменів та музикантів їдуть за кордон і не повертаються”, – додав начальник відділу організації прикордонного контролю.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура зареєструвала провадження щодо незаконного збагачення міського голови Тернополя Сергія Надала. САП перевірятиме статки родичів мера, зокрема доньки Анастасії Родрігес (Надал), яка проживає в США. За останні чотири роки Анастасія та її чоловік купили три об’єкти елітної нерухомості в Маямі, а саме таунхауз, будинок та квартиру, та корпоративні права на приватну охоронну фірму. За попередніми даними, донька мера та її чоловік не можуть пояснити походження цих грошей. Досудове розслідування здійснює Національне антикорупційне бюро України.
У вересні 2022 року тернопільське видання Politerno оприлюднило розслідування, в якому зазначалося, що 26-річна донька міського голови Тернополя Сергія Надала купила в Маямі, США маєток за 1 870 000 доларів, передає «Дзеркало тижня».
Маєток доньки Надала за майже 2 млн доларів США
У розслідуванні йдеться, що в 2018 році Анастасія Надал під час того, як проходила стажування в одному із готелів Маямі, познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Рубеном Джеймсом Родрігесом. Статків в цього чоловіка не було, він навчався на бюджетній формі навчання, проживав разом з батьками, а його мати працювала в місцевому барі. В 2019 році Анастасія і Рубен одружуються. За кілька місяців до одруження її майбутній чоловік купляє таунхауз в районі Pembroke Pines за майже 250 тис. доларів США.
Донька мера Тернополя Анастасія Надал та її чоловік Рубен Родрігес
Наприкінці 2021 року молода сім’я продає згаданий таунхауз за 300 тис. дол. А вже через три місяці, за кілька днів до російського вторгнення в Україну, купує особняк в одному з найпрестижніших районів Маямі — Coral Gables в окрузі Маямі-Дейд. Вартість нової нерухомості становить 1 870 000 доларів США.
На початку літа 2022-го Рубен Родрігес стає власником охоронної компанії City Watch Protective Services, яка з 1992 року надає послуги із неозброєної та озброєної охорони для готелів, розкішних кондомініумів, багатоквартирних і житлових будинків у штаті Флорида.
Покупки дорогої елітної нерухомості Анастасії Надал-Родрігес в Маямі продовжилися і в 2023 році. 16 лютого 2023 року донька мера купила апартаменти у кондомініумі Wind у центрі Маямі за 380 тис. доларів США, йдеться в другій частині розслідування Politerno. В документах на оформлення покупки квартири Анастасія вказала адресу особняка, який був придбаний раніше майже за 2 млн доларів США.
Після цієї публікації автор розслідування, тернопільський журналіст Андрій Щесняк звернувся до НАБУ щодо невідповідності доходів і рівня життя міського голови та його родини. Детективи НАБУ переправили запит в Національне агентство з питань запобігання корупції. В НАЗК у відповіді від 7 серпня 2023 року на звернення зазначили, що наразі здійснюють моніторинг способу життя мера Тернополя.
Після публікації розслідування НАЗК звернулося у Державну службу фінансового моніторингу України для подальшої перевірки фінансовим моніторингом США рахунків Анастасії Родрігес. Як пише «Дзеркало тижня» також було направлено запит у ФБР із цією ж метою. Окремо було зроблено запити у прикордонну та митну служби США щодо перетинів кордону міським головою Тернополя.
Також журналісти звернулися із заявою про скоєння злочину в Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру. З Офісу генпрокурора України надійшла відповідь щодо реєстрації провадження 11 жовтня 2023 року. Правова кваліфікація – стаття 368-5 Кримінального кодексу України «Незаконне збагачення». Досудове розслідування здійснює Національне антикорупційне бюро України.
48-річний Сергій Надал очолює Тернопільську міську раду з 2016 року. На місцевих виборах його переобрали на третій термін із результатом 70% голосів. На цю посаду він був обраний від ВО «Свобода».
Міський голова Тернополя вже не в перше потрапляє в поле зору Національного агентства з питань запобігання корупції. У квітні 2023 року НАЗК склало адміністративний протокол на Сергія Надала, який з 2021 року та впродовж 2022 року виписував собі премії в максимальному розмірі, а також надавав собі допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань. Розмір премій міг досягати 250% від посадового окладу. У прес-службі Тернопільської міськради інформацію НАЗК назвали неправдивою й зазначили, що у 2022 році Сергій Надал ніяких премій не отримував.
Національне антикорупційне бюро оголосило у розшук чинного народного депутата Ярослава Дубневича у справі про розкрадання газу.
“НАБУ розшукує чинного народного депутата України, підозрюваного в організації заволодіння майном держави (природним газом) на суму понад 2,1 млрд грн та легалізації незаконно отриманого прибутку”.
У лютому 2022 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура за матеріалами досудвого розслідування НАБУ скерувала до суду обвинувальний акт про обвинувачення 9 осіб, серед яких – нардеп Ярослав Дубневич.
Нардепа та 8 інших обвинувачених підозрюють у незаконному заволодінні понад 93 млн гривень коштів ПАТ “Укрзалізниці”.
11 жовтня 2023 року НАБУ і САП повідомили Дубневичу про підозру в організації заволодіння майном держави (природним газом) на суму понад 2,1 млрд грн та легалізації незаконно отриманого прибутку.
Актор, телеведучий та шоумен, колишній гравець “КВК” Сергій Сивохо пішов із життя в віці 54 років. Про його смерть у Facebook 17-го жовтня повідомила подруга Світлана Бердецька.
“…Сьогодні о 5:40 ранку помер мій добрий друг, ніжно улюблена мною людина, великий друг Ізраїлю, надзвичайний артист Сергій Анатолійович Сивохо. Мені дуже тебе бракувати. Вічна пам’ять, Серьожо”, – написала вона.
Як повідомляє “Обозреватель” із посиланням на пресслужбу Сивохо, шоумен помер у Німеччині. Причиною стала хронічна хвороба легень.
Як відомо, в 1990-х Сергій Сивохо змагався в “Клубі веселих та кмітливих” спочатку в складі команди Донецького політеху, згодом “Дрім-Тім”. Шоумен знімався в кіно та був ведучим гумористичних програм.
У 2019-му році креативний продюсер ТОВ “Квартал 95” балотувався в народні депутати від партії “Слуга народу”. Того ж року Сивохо обійняв посаду радника Секретаря Ради національної безпеки і оборони з питань реінтеграції і відновлення Донбасу, на якій пробув декілька місяців.
Депутати пояснюють, що хочуть усунити вікову дискримінацію та максимально широко залучити громадян.
В Україні пропонують прибрати граничний вік перебування на військовій службі. Наразі він становить 60-65 років. Відповідний законопроєкт №10084 зареєстрували у Верховній Раді.
Адвокатка Марина Бекало у коментарі сайту ТСН.ua пояснила, чи означає це, що чоловікам старшим 60 років зможуть вручати повістки та забирати їх на фронт.
Авторами проєкту закону виступили народні депутати від фракції “Відновлення України” Олександр Юрченко і Анатолій Бурміч. У пояснювальній записці йдеться, що мета ухвалення законопроєкту – усунити вікову дискримінацію та максимально широко залучити громадян для забезпечення територіальної цілісності країни.
Документ передбачає право військовослужбовців Збройних сил України та інших військових формувань, які мають високу професійну підготовку, досвід, та які визнані військово-лікарською комісією придатними, під час дії воєнного стану залишатися на військовій службі понад граничний вік, без обмеження по віку та строку залишення на військовій службі.
“Такі зміни, у разі прийняття вказаного законопроєкту, стосуються виключно чинних військовослужбовців, які на момент проходження військової служби під час воєнного стану досягли граничного віку перебування на військовій службі та виявили бажання продовжити військову службу”, – розповіла ТСН.ua Марина Бекало.
Законопроєкт не передбачає вручення повісток та призов чоловіків після 60 років.
У ніч на 17 жовтня Збройні сили України завдали ударів по гелікоптерах та обладнанню російських окупаційних військ на аеродромах поблизу окупованих Бердянська та Луганська − уразили два вертольоти.
Про це повідомили у Центрі стратегічних комунікацій ЗСУ і Генштаб ЗСУ у Facebook.
У заяві йдеться, що удари були успішними.
Варто зазначити, що в місцевих пабліках у ніч на 17 жовтня зявилося відео з вибухами нібито у Бердянську.
Пізніше Генштаб уточнив, що підрозділи ракетних військ уразили 2 вертольоти на посадкових майданчиках, склад боєприпасів та артилерійський засіб противника.
росіяни ж пишуть, що це був ракетний удар ракетами ATACMS і це був, чи не найсерйозніший удар за всю історію війни.
Командир роти охорони Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соцпідтримки отримав підозру у перевищенні службових повноважень. Він зарахував на фіктивну військову службу сімох футболістів професійного клубу «Прикарпаття» та родичів керівництва міста, інформує zaxid.net.
За фейкову службу ухилянти отримали приблизно 1,5 млн грн. У прес-службі Держбюро розслідувань у понеділок, 16 жовтня, розповіли, що чоловіки не виконували жодних військових обов’язків.
«Командир зарахував на військову службу в роту охорони сімох осіб, які є гравцями та тренерами місцевої професійної футбольної команди. Усі вони служили лише на “папері” та не виконували жодних військових обов’язків. Ці особи “відслужили” загалом 1100 днів, отримавши від держави грошове та матеріальне забезпечення. Фіктивні військовослужбовці коштували бюджету майже 1,5 млн грн – це сума безпідставно виплачених їм коштів», – йдеться у повідомленні ДБР.
Офіс генпрокурора повідомляє, що футболісти «служили» на посадах стрільців, санітарів, водіїв-електриків. Затриманий посадовець дозволяв їм перебувати за межами військкомату та не виконувати обов’язків військової служби.
Наразі командир роти охорони ТЦК отримав підозру у перевищенні влади та службових повноважень (ч. 5 ст. 426-1 КК України). Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років. Невдовзі чоловікові оберуть запобіжний захід. Правоохоронці також перевіряють причетність до протиправних дій інших працівників ТЦК. Крім цього, псевдосолдати отримають відповідальність за ухилення від служби.
Нагадаємо, що футболістів викрили у серпні 2023 року. У керівництві професійного клубу «Прикарпаття» запевняли, що їхні футболісти та тренери служили й досі служать у війську.
У вересні з України до Польщі виїхало на 73 тисячі українців більше, ніж заїхало в Україну. Кордон в сторону Польщі перетнули 840,5 тис., а в сторону України — 767,1. У той час коли у липні в Україну в’їхало на 59 тисяч більше, ніж заїхало до Польщі. До прикладу, тоді заїхало у Польщу 1,048 млн, а в Україну — 1,064 млн.
Про це свідчать дані прикордонної служби Польщі, передає Gremi Personal.
Причини
Аналітики пояснюють, що така динаміка має цілий ряд причин — українці, що знайшли прихисток в європейських країнах, повертаються до своїх тимчасових домівок після сезону відпусток. Така тенденція була і до повномасштабної війни в Україні, коли трудові мігранти влітку приїздили додому, а восени поверталися на заробітки до Польщі.
Бажання воз’єднатися із сім’єю — це ще один важливий фактор. Адже матері з дітьми, які проживають у Європі, повертаються влітку в Україну до своїх чоловіків. За офіційними даними, 59,3% українців, що виїхали у 2022 році — це матері з дітьми.
Крім того, повторна загроза блекаутів посилила цю динаміку, а спираючись на ситуацію на кордоні у жовтні-листопаді 2022 р. кількість українців, які виїздять з України, буде збільшуватись до грудня.
«Ми дійсно очікуємо, що взимку приріст українців у Польщі стане більшим, як це і було минулого року. В довоєнні часи десятки тисяч українців виїжджали з Польщі наприкінці серпня, аби підготувати дітей до школи. Таку динаміку ми спостерігаємо і зараз, але в меншій мірі через те, що багато дітей виїхало за кордон.
У листопаді 2022-го понад половину українських біженців складали діти (52%). Цього року їх точно менше, адже багато з них повернулось до України, але мова все одно йде про сотні тисяч дітей, які перебувають у Європі та Північній Америці», — каже Анна Джоболда, директорка департаменту рекрутації Gremi Personal.
Робота в Польщі
Польща вже готується до Різдва та Нового року, з чим і відкривається період сезонних робіт. Відбувається активізація європейської промисловості, де традиційно працює багато українців.
За словами рекрутерів, найпопулярніші вакансії, які не потребують ні знання мови, ні додаткових компетенцій пропонують у сфері логістики, e-commerce, виробництві сувенірної продукції та харчовій промисловості.
У середньому, щомісячна заробітна плата на низькокваліфікованих роботах складає 38 — 40 тис. грн. А за даними Євростата, середній робочий тиждень у Польщі складає 40,5 годин.
Загалом, сьомий рік поспіль розмір мінімальної зарплати в Польщі зростає двічі на рік — з 1 січня та з 1 липня.
Відтак, у 2024 році мінімальна зарплата для працівників з трудовими договорами складе:
з 1 січня 2024 року — 4 242 злоті (36 353 грн) брутто;
з 1 липня 2024 року — 4 300 злотих (36 850 грн) брутто.
