Кіберполіція та банки розповіли про нову схему шахрайства, що із листопада набирає обертів в Україні. Шахраям вже вдалося виманити в українців десятки мільйонів гривень, ідеться в матеріалі Forbes Україна.
Із листопада українці отримують у месенджерах Telegram і WhatsApp розсилку з номерів США та країн Азії й Африки.
«Ми шукаємо людей на неповний робочий день – все, що вам потрібно зробити, це лайкнути відео TikTok», – ідеться в повідомленнях із закордонних номерів.
Також людям пропонують оцінювати ресторани й готелі в Google Maps, а взамін отримати заробіток у 600-1500 грн на день.
Автори повідомлень одразу просять реквізити банківської карти та надсилають 50-150 грн за перші виконані завдання, описує роботу схеми заступниця голови ПриватБанку з питань керування ризиками Лариса Чернишова.
Після кількох вдалих транзакцій шахраї пропонують переказати їм від декількох сотень до десятків тисяч гривень, які обіцяють повернути швидко та з відсотками.
«Коли користувач зробив переказ, шахраї припиняють спілкуватись із жертвою та блокують її в месенджерах», – каже Лариса Чернишова.
Скільки грошей втратили довірливі українці?
Частка звернень клієнтів до ПриватБанку, який на кінець липня мав 49 млн виданих карток, за цим видом шахрайства становить близько 7% від усіх звернень щодо шахраїв, говорять в банку. Медіанна сума втрат клієнтів – 25 тис. грн.
У другого за кількістю виданих карток банку, monobank, від шахрайської схеми постраждали близько 3000 клієнтів за підсумками листопада, повідомив співзасновник проекту Олег Гороховський. Клієнти mono загалом втратили 65 млн грн, додав він, в середньому кожна людина віддала шахраям трохи більше 21 тис. грн.
«Це цифри за заявленим шахрайством. Є припущення, що більше половини клієнтів соромляться розповісти про те, що вони так попалися на гачок», – каже Олег Гороховський.
А-Банк відмовився надавати дані про масштаби шахрайської схеми. Державний Ощадбанк та приватні ПУМБ та Райффайзен Банк відмовилися коментувати ситуацію з цим типом шахрайства.
Як банки протидіють шахраям?
Коли один-два клієнти переказують кошти й потім звертаються в службу підтримки зі скаргою на шахрайство – банк вже розуміє закономірність і блокує рахунки, розповідає керівник відділу кібербезпеки одного з українських банків. Також банки моніторять ситуацію за сумами переказів – повторювані стандартні суми можуть ставити на моніторинг.
Та шахраї навчилися обходити заходи безпеки банків. Вони залучають інших жертв як посередників і «пропускають» через них гроші – гроші зараховуються як платіж з картки іншої людини.
«У такому випадку жертва стає співучасником піраміди, а коли організатор припиняє комунікації, претензія залишається до отримувача коштів, який по факту є такою ж жертвою шахраїв», – пояснює Лариса Чернишова.
У monobank схема закодована у зверненнях у підтримку як «заробіток в інтернеті». Щоб врятувати кошти клієнтів, у mono аналізують нетипову активність для карток та паттерни поведінки шахраїв. На цій базі працюють моделі, що «відловлюють» нетипову активність, зупиняють операції та просять у клієнта додаткові підтвердження, що він робить їх свідомо.
Чому схема працює?
Інколи, кажуть представники банків, клієнти відправляють гроші шахраям навіть після блокування платежів системою моніторингу банку та розʼяснення, що кошти не повернуться. Вони відправляють гроші або на інший рахунок, або на іншій платформі, або в додатках інших банків.
«Схема пропонує людям підробіток у ситуації, коли в країні мало роботи через війну», – коментує керівник відділу кібербезпеки одного з українських банків.
За даними НБУ, станом на кінець жовтня в Україні було понад 97 тис. безробітних.
Співробітники банків попереджають, що зазвичай шахраї більш активні ближче до нового року, тому ця шахрайська схема ще не на піку.
