Категорія: Україна

Опубліковано

Археологи потрапили в один із шести склепів Галицького замку

Археологи потрапили в один із шести склепів Галицького замку, відкриття ще попереду. Про це Укрінформу розповів український археолог, дослідник архітектури княжої доби, доцент кафедри архітектури та реставрації Львівської політехніки, кандидат архітектурних наук Юрій Лукомський.

«У підземеллях Галицького замку зберігалась зброя, документація міста і цілого краю. Там були тюрми і приміщення для стрільби з бійницями. Зараз вони закриті ззовні ґрунтом… За описом 1582 року під поверхом, який розкопали, згадується шість склепів. Нам вдалося потрапити в один із них через вікно. Він збережений у прекрасному стані. Це – велика кімната зі склепінням, з бійницями, а таких склепів має бути шість – три на одному поверсі і нижче ще три. Тобто перед нами ще велике відкриття», – зазначив Лукомський.

За його словами, йдеться про дослідження в’їздової або губернаторської вежі Галицького замку. Її ще називали судовою вежою.

«Це – одна із найбільших веж і споруд Старостинського замку Галича, датується 16 століттям. Споруда є надзвичайно цікавою, оборонного характеру, має кілька поверхів. Дослідження підземелля там почали торік. Хлопці з Національного заповідника «Давній Галич» взялися будувати собі браму, щоб продавати квитки на Галицький замок, і наштовхнулись на колосальний мур», – зауважив науковець.

Свої розкопки Юрій Лукомський там проводив ще у 1995 році. Тоді вони були законсервовані. Торік розкопки почали за ініціативи керівника Національного заповідника «Давній Галич» Володимира Олійника. Юрія Лукомського запросили в якості консультанта.

Він припускає, що поховань у підземеллях замку не може бути, але не виключає сюрпризів.

«Поховання здійснювались лише у сакральних спорудах, а це – оборонна. Але, якщо там сиділи ув’язнені і їх привалило, то можемо знайти навіть кістяки. Археологія зовсім не передбачувана», – запевнив Лукомський.

Наразі він вважає, що розкопки підземелля Галицького замку можуть відкрити автентичні речі у їх первозданному вигляді.

Як повідомляло агенство, археологи потрапили у в’їзну вежу Галицького замку, яка 300 років перебувала під завалами.

Галицький замок або Старостинський замок — замок у місті Галич, Івано-Франківська область. Руїни замку розташовані на високому пагорбі Галич-гори на правому березі річки Дністер над містом — в минулому служив фортифікаційною спорудою.

Опубліковано

Польські виробники вимагають квоти на український цукор і обіцяють приєднатися до протестів

Національна асоціація виробників цукрових буряків Польщі (KZPBC) вимагає запровадити квоти на український цукор і заявила, що приєднається до загальнонаціональної фермерської акції протесту, запланованої на 24 січня 2024 року. Про це повідомляється на сайті асоціації.

“Після запровадження заходів автономної торгівлі необмежений імпорт цукру з України до ЄС у 2022/23 маркетинговому році збільшився у 20 разів, а в сезоні 2023/24 ці обсяги можуть бути до 35 разів вищими, ніж упродовж 2022/23 маркетингового року, коли було скасовано квоти, встановлені в Угоді про асоціацію ЄС-Україна”, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що масштаби збільшення імпорту непропорційно великі стосовно можливостей використання додаткового цукру.

“Це спотворює конкуренцію і дестабілізує ринок Співтовариства. Цукровий сектор не може впоратися з безпрецедентним зростанням імпорту і стабільно функціонувати в короткостроковій і середньостроковій перспективі”, – пояснили польські виробники.

Асоціація переконана, що збереження статус-кво в торговельних відносинах з Україною є неприйнятним для місцевих виробників цукрових буряків, оскільки має спиратися на принципи партнерства та дотримуватися інтересів обох сторін, чого наразі не відбувається.

Асоціація наполягає на впровадженні інструментів для захисту польських виробників від несприятливих наслідків необмеженого імпорту українського цукру, зберігаючи при цьому необхідний рівень підтримки громадян України.

Зазначається, що експортний потенціал України після запровадження автономних торговельних заходів збільшився в 16 разів, а за відсутності тарифів, ймовірно, ще більше.

Польські виробники цукру закликали Європейську Комісію впровадити механізми, що дадуть змогу ефективно убезпечити ринки держав-членів, зокрема ринки “прифронтових країн”, від подальшого збільшення імпорту цукру з України та його негативних наслідків для рентабельності сільгоспвиробництва та функціонування фермерських господарств у Польщі.

Опубліковано

У Міноборони пояснили, коли і як працюватиме електронний кабінет військовозобов’язаного

Міністерство оборони України планує запустити електронний кабінет військовозобов’язаного у другому кварталі 2024 року. Про це повідомила заступниця міністра оборони Катерина Чорногоренко в ефірі національного телемарафону, цитує “АрміяInform”.

“Ми плануємо на початку другого кварталу запустити таку можливість, як тільки закон набуде чинності. Це достатньо короткий термін, для подібних інструментів можна сказати миттєвий”.

За словами заступниці міністра, в кабінеті військовозобов’язаного буде можливість оновити дані без відвідування територіальних центрів комплектації і далі ці дані уже будуть використовувати ТЦК.

Чорногоренко також пояснила, що ухвалений Верховною Радою законопроєкт №10062 про цифровізацію армії удосконалив взаємодію між реєстрами, розширив перелік відомостей про військовозобов’язаних, резервістів і призовників в системі “Оберіг”.

Вона наголосила, що це дозволить наповнювати “Оберіг” за спрощеною процедурою без зайвої бюрократії, довідок і ксерокопій. “Не потрібно буде нести купу документів. Ми зможемо отримувати ці дані в режимі реального часу з інших реєстрів”, — заявила вона.

Також заступниця міністра зазначила, що реєстр військовозобов’язаних не буде розміщуватися в хмарних сховищах країн-членів НАТО.

“Він розміщений на території України. Це важливо зазначити й сказати, що цей реєстр буде знаходиться на території України. Він вже розгорнутий, вже працює, вже отримав комплексну систему захисту інформації”.

Нагадаємо, Верховна Рада підтримала в цілому проєкт закону про створення єдиного електронного реєстру військовозобовʼязаних і автоматичне отримання посвідчення учасника бойових дій.

Опубліковано

Україна працює над відновленням авіасполучень з Києва та Львова

Заступник глави Офісу президента Ростислав Шурма під час економічного форуму у Давосі запевнив, що Україна інтернсивно працює над відновленням авіасполучень з Києва та Львова, пише “Суспільне”.

“Ми дуже інтенсивно працюємо над відновленням авіасполучення в Україні. Обов’язково зробимо все можливе, аби це реалізувати”, — зазначив Шурма.

За його словами, фундаментально важливими елементами ділової та інвестиційної діяльності країни є логістика та транспортного сполучення, а особливо авіасполучення.

Відповідаючи на запитання про те, чи дійсно українська влада розглядає питання стосовно відкриття аеропортів у Києві (“Бориспіль”) та Львові, Шурма підкреслив, що обидва летовища розглядають, але “основний фокус” спрямований на “Бориспіль”.

Однак про точну дату відновлення авіасполучення посадовець не зміг назвати, оскільки це залежить від рішень міжнародних партнерів, незалежних регуляторів, страхових компаній та від здатності України забезпечити фізичну безпеку польотів.

Шурма поінформував, що українська влада та військові “тісно співпрацюють з ізраїльськими колегами для вивчення їхнього досвіду”. Також важливим є отримання схвалення європейського регулятора IATA і пошук надійних страхових механізмів, аби лізингодавці змогли без побоювань надати повітряні судна.

Опубліковано

На кордоні з Польщею затримали відомого бізнесмена Ігоря Мазепу

Бізнесмен та засновник інвестиційної компанії Concorde Capital Ігор Мазепа не зміг виїхати за кордон – він був затриманий на КПП “Медика– Шегині” сьогодні,18 січня, о 15:00.

Про це виданню NV Бізнес повідомили три джерела – власники трьох великих компаній.

Державне бюро розслідувань проводить обшуки в офісі компанії.

Повідомляється, що справа пов’язана із отриманням права на землю для будівництва котеджного містечка преміум-класу Goodlife Park у Вишгородському районі Київської області.

Котеджне містечко преміум-класу Goodlife Park побудоване у 2013 році, його площа складає 40 га. Інфраструктура включає яхт-клуб, міні-готель, ресторан, дитячий парк, спортивні майданчики та фітнес-центр.

Окрім цього, Concorde Capital вкладає кошти у відому медичну мережу “Добробут” та заміський комплекс під Києвом Shelest, а також в інші бізнеси в галузі будівництва та видобутку.

Довідка:

Наприкінці травня 2023 року засновник Concorde Capital Ігор Мазепа анонсував створення антирейтингу правоохоронців та суддів, які використовують повноваження з незаконною метою.

28 червня на підтримку ініціативи Мазепи виступили 42 підприємці, які опублікували маніфест на захист 42-ї статті Конституції. Серед них – власниця фармкомпанії «Фармак» Філя Жебровська, гендиректор «Агромату» Сергій Войтенко, засновник «Текстиль-Контакту» Олександр Соколовський, фаундер компаній FinStream та Cronvest, голова Асоціації підприємців-ветеранів Сергій Позняк та інші.

У листопаді рух «Маніфест 42» вимагав виконання доручення президента Зеленського, яке він дав на зустрічі з бізнесом 30 червня 2023 року, щодо масових проявів корупційного тиску на бізнес.

19 грудня на підсумковій пресконференції Зеленський, відповідаючи на запитання журналіста Forbes, пообіцяв розібратися, чому в парламенті не проголосований законопроєкт про єдиний орган для перевірок бізнесу, який він ініціював на зустрічі з підприємцями у червні цього року.

Опубліковано

«Новий iPhone — це розкіш»: у «Слузі народу» пропонують запровадити для українців додаткові податки

В Україні в разі додаткової мобілізації значно збільшиться кількість військовослужбовців і держава потребуватиме 300 млрд грн на їх забезпечення. Тому народна депутатка від «Слуги народу», голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа запропонувала збільшити військовий збір та ввести податки на розкіш. Про це вона заявила в етері телемаратону.

Харчування бійців, мінімальні побутові видатки, екіпірування, вартість форми та персональної зброї, а також підготовка військових до бойових дій потребують чималих коштів.

«Лише на забезпечення військових без військової техніки потрібно понад 300 млрд грн додаткових видатків. І, на жаль, наразі цього ресурсу в нашому бюджеті немає, тому що всі наші доходи, внутрішні доходи, податки, митниця, розміщення облігацій внутрішньої державної позики, доходи від приватизації тощо, ми спрямовуємо на потреби оборони у повному обсязі. Лише ті податкові надходження, які заходять до місцевих бюджетів, не спрямовуються на потреби оборони», – зауважила Підласа.

Тож, у разі значного збільшення кількості військовослужбовців держбюджет потребуватиме додаткового фінансового ресурсу, який не закладений у дохідну його частину. Зокрема, варіантів, де брати гроші на забезпечення захисників, наразі небагато і вони всі обговорюються і у Кабміні, і у Верховній Раді.

«Тут можемо говорити про переспрямування коштів з місцевих бюджетів до державного. Ми можемо говорити про підвищення податків. Ви знаєте, що два бюджетоутворювальні податки, які є найбільшими джерелами доходу держбюджету, це ПДВ як імпортне, так і на вироблені всередині країни товари, та податки на доходи фізичних осіб, які містять військовий збір. Всі ці податки та один збір є фактично податками, які платять українці, споживачі товарів і працівники підприємств», – сказала нардепка.

На її думку, тут варто говорити про прогресивні ставки, тобто якщо людина заробляє найменше, вона не повинна платити більше навіть зараз, на відмінну від тих, хто отримує умовно 20 тис. грн доходу і більше.

«Якщо це новий айфон, який 60-70 тис. грн, то він може оподатковуватись додатковим митом. Якщо ви заробляєте від 20 тис. грн, наприклад, то ви могли б платити військовий збір не 1,5%, а 3%. І це би допомагало утримувати наше військо», – наголосила Підласа.

Крім того, за словами нардепки, у межах пошуку додаткових джерел фінансування мобілізованих можна подумати і про податок на розкіш, оскільки в Україну продовжують завозити дорогу техніку та автівки.

Опубліковано

Власник “Київстару” порахував збитки від масштабного збою: майже $100 мільйонів

Нідерландська компанія VEON – власник українського мобільного оператор “Київстар” – оголосила збитки від кібератаки та збою мережі у грудні 2023 року – майже 100 мільйонів доларів. Про це йдеться у повідомленні на сайті VEON.

Зазначається, що VEON і “Київстар” провели оцінку фінансового впливу, попередні результати якої стали доступними.

Здебільшого через обмежений період, протягом якого критично важливі служби були недоступні, VEON не очікує суттєвого фінансового впливу на свої консолідовані результати за рік, що закінчився 31 грудня 2023 року.

Проте компанія очікує, що втрата доходу внаслідок заходів щодо підвищення лояльності клієнтів, вжитих “Київстаром” для компенсації незручностей, спричинених збоями, матиме вплив на її консолідовані результати доходів за 2024 рік.

Вплив цих пропозицій на дохід оцінили приблизно в 3,6 мільярда гривень (приблизно 95 мільйонів доларів США).

У найближчі місяці “Київстар” планує продовжити роботу з відновлення та компенсації. Витрати або втрата доходу від будь-яких інших подібних заходів з відновлення є невизначеними та не можуть бути обґрунтовано оцінені на даний момент.

Нагадаємо, 12 грудня стався масштабний збій у роботі оператора мобільного зв’язку “Київстар”.
Причиною масштабного збою назвали потужну хакерську атаку. “Київстар” запевняв, що персональні дані клієнтів у безпеці.

Роботи з відновлення зв’язку тривали до 19 грудня.

“Київстар” у зв’язку з масштабним збоєм унаслідок хакерської атаки звернувся до суду з позовом про втручання в роботу мережі.

Керівник Департаменту кібербезпеки Служби безпеки України Ілля Вітюк в інтерв’ю Reuters заявив, що російські хакери проникли в систему українського телекомунікаційного оператора “Київстар” щонайменше у травні минулого року, хоча масштабна атака сталася 12 грудня.

Опубліковано

Румуни заблокували ще один пункт пропуску для українських вантажівок

Рух через пункт пропуску “Дякове” для українських вантажівок ускладнився через блокування напрямку на території Румунії, повідомив речник Держприкордонслужби Андрій Демченко в коментарі Українській правді.

За словами офіцера, 18 січня від Прикордонної поліції Румунії надійшла інформація про блокування напрямку перед пунктом пропуску “Халмеу”, що навпроти українського “Дякове” в Закарпатській області.

Учасники акції – представники агросектору та автоперевізники блокують рух для вантажівок. О 10.30 учасники цих дій перекрили проїзд автошляхом до кордону великою сільськогосподарською технікою.

“Причини та орієнтовна тривалість таких дій не повідомлялися. Прикордонники України здійснюють взаємодію з румунськими колегами, щодо подальших пропускних операцій для вантажівок.

За наявною інформацією значної черги з вантажних транспортних засобів на території Румунії в напрямку України поки не відмічається.

Також відмітимо, що в пункті пропуску “Дякове” для вантажних транспортних засобів на виїзд з України діє “Є-черга”. На даний час в ній зареєстровано близько 600 автомобілів.

Рух на в’їзд з України вантажних транспортних засобів румунська сторона тимчасово призупинила з метою недопущення блокування проїзду інших категорій транспорту. Також на даний час здійснюється пропуск вантажівок, які прямують на територію України. Проте ускладнення руху може виникнути в обох напрямках.

Пропуск легкових автомобілів, пасажирських та автобусів здійснюється в звичайному режимі”.

Нагадаємо, блокування руху для вантажівок на території Румунії на кордоні з Україною також продовжується по напрямку ще двох пунктів пропуску – “Сірет-Порубне” та “Вікову-де-Сус – Красноїльськ”.

Опубліковано

В ДБР очікують, що сьогодні бізнесмену Ігорю Гринкевичу суд обере запобіжний захід

В Державному бюро розслідувань (ДБР) очікують, що 18 січня львівському бізнесмену Ігорю Гринкевичу суд обере запобіжний захід. Про це заявила радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань Тетяна Сап’ян в ефірі телемарафону.

“Почну з того, що сьогодні ДБР очікує, що буде обрано запобіжний захід, тим кому оголосили вчора підозру і затримали відповідно”, – зазначила вона.

Сап’ян нагадала, що Гринкевич перебуває в СІЗО (після того, як був затриманий за підозрою в спробі надання хабаря в 500 тисяч доларів – ред.). Саме там він отримав ще одну підозру.

“Це у шахрайстві й в участі в злочинній організації. Це суворі такі статті досить: 255 і 190. Але такі підозри також отримали ще 4 причетних до цієї оборудки з Міноборони, яке стосувалося закупівлі одягу та білизни для ЗСУ”, – додала представниця ДБР.

Як встановили слідчі, за її словами, угрупування було створено аби привласнювати бюджетні гроші, які виділялися на закупки білизни для військових і підконтрольні бізнесмену підприємства, які в мирний час займалися будівництвом, не мали жодних можливостей виготовляти і зберігати речі для потреб Міноборони.

“І також слідчі будуть з’ясовувати як цим підприємствам вдалося отримати договори на постачання в Міноборони на суму півтора мільярда гривень і хто в оборонному відомстві також має причетність до таких махінацій”, – констатувала вона.

За словами Сап’ян, перевіряються наразі ДБР всі, хто був або міг бути причетними до цих оборудок.

“Ну як мінімум візьмемо з вами саме тих працівників Міноборони, які робили замовлення цим фірмам і які в результаті приймали вже остаточний варіант цього замовлення, коли він у вигляді одягу і білизни прибував на склади ЗСУ. Вони перевірятимуться”, – констатувала вона.

Якщо говорити в контексті як, наприклад, будівельні фірми могли виграти тендер, то це, як зазначила представниця ДБР, також буде з’ясовуватися в процесі досудового розслідування.

На питання, який може бути вирок щодо Гринкевича, якщо будуть доведені всі факти, то, як додала вона, бізнесмена можуть позбавити волі на понад 10 років.

Опубліковано

Порошенко через суд у Львові хоче повернути 1,2 млн гривень за квитки на літак

Львівський окружний адміністративний суд у середу, 17 січня, почав розглядати позов народного депутата Петра Порошенка до першого віце-спікера Верховної Ради Олександра Корнієнка та 7-го прикордонного Карпатського загону Держприкордонслужби України. Нагадаємо, що політик 1 грудня 2023 року не зміг перетнути пункт пропуску «Краківець-Корчова», інформує Zaxid.net.

Виїзд заборонили, оскільки відрядження Порошенка скасував віце-спікер Верховної Ради Олександр Корнієнко. У суді адвокати п’ятого президента зазначили, що нардеп мав відрядження до США й оплачував власним коштом п’ять авіаквитків для себе та делегації майже за 1,2 млн грн.

За словами захисників Порошенка, нардеп придбав квитки для подорожі на міжнародний форум до США 29 листопада 2023 року, однак Верховна Рада скасувала відрядження 25 листопада. Тепер у суді представники Порошенка вимагають від Олександра Корнієнка і прикордонників сплатити по понад 500 тис. грн компенсації. Справу розглядає суддя Зіновій Гавдик.

Зазначимо, що після інциденту 1 грудня 2023 року віце-спікер Верховної Ради Олександр Корнієнко у коментарі ЗМІ розповідав, що скасував розпорядження Верховної Ради через лист від Служби безпеки України з приміткою «для службового користування», але не розкривав змісту листа. За інформацією СБУ, Порошенко планував зустрітися із проросійським прем’єром Віктором Орбаном, а Росія хотіла використати цю зустріч проти України.

Адвокати Петра Порошенка Ігор Головань та Станіслав Кунянський повідомили, що раніше їхній клієнт без успіху намагався отримати копію документа від Верховної Ради та СБУ. Вони наголошують, що невідомий не лише автор листа, але сам факт існування документа. Захисники вважають заборону перетинати кордон спробою влади тиснути на опозицію.

«Якщо сторона відповідача стверджує про якусь обставину, то вона має її доводити. Це слова самого Корнієнка, однак він не надав жодного доказу. Вважаємо таку позицію нещирою. Буде дивно, якщо цей документ пройде повз суд», – сказав Станіслав Кунянський.

Станіслав Кунянський та Ігор Головань (Фото ZAXID.NET)
Представник Олександра Корнієнка адвокат Олексій Ющенко та представник прикордонників Віталій Хиря відмовилися надавати копію листа. За словами адвоката, предметом суперечки є розпорядження першого заступника голови Верховної Ради, який скасував відрядження, а не лист від СБУ. Олексій Ющенко розповів, що йдеться про правомірність розпорядження Олександра Корнієнка, тому не потрібно долучати документи з грифом «для службового користування».

Представники Олександра Корнієнка та прикордонників просили суд додатковий час для вивчення документів. Вони зазначили, що згодом зможуть надати додаткові докази. Суд оголосив перерву у підготовчому судовому засіданні до 7 лютого.