Категорія: Україна

Підозрюваний у корупції колишній голова Державної фіскальної служби Роман Насіров відсудив в України майже 10 тис. євро компенсації за неналежне надання медичної допомоги під час утримування у СІЗО. Відповідне рішення у четвер, 9 жовтня, ухвалив Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), пише ZAXID.NET з посиланням на проєкт «ВАКС вирішив» з посиланням на рішення суду. У справі було кілька заявників, серед яких ексголова ДФС Роман Насіров.

Вказується, що у СІЗО в Насірова діагностували дисциркуляторну енцефалопатію ІІ стадії, артеріальну гіпертензію ІІ стадії та церебральний атеросклероз, які згодом прогресували до артеріальної гіпертензії ІІІ стадії з ризиком, гіпертонічної хвороби третьої стадії, ішемічної хвороби серця та інших тяжких хронічних захворювань. Зазначається, що Насіров протягом року (листопад 2022 – листопад 2023) неодноразово скаржився на погане самопочуття, зокрема, високий тиск, але отримував здебільшого лише симптоматичне лікування. Також вказується, що Насіров проходив лише поверхневу діагностику й мав тільки дві зовнішні консультації.

При цьому ВАКС двічі ухвалював рішення про переведення Насірова до лікарні для обстеження та лікування, однак ці рішення не були виконані через недостатню кількість персоналу. Врешті ексголову ДФС на нетривалий час госпіталізували у квітні 2024 року.

Крім того, Європейський суд вважає, що підстав для попереднього ув’язнення було недостатньо, тримання під вартою необґрунтоване та вказує, що розгляд справи не відбувався належним чином.

ЄСПЛ встановив, що під час його тримання під вартою було порушено три статті Конвенції з прав людини, а саме:

• стаття 3 – неналежне медичне обслуговування під час ув’язнення;
• стаття 5 – надмірна тривалість попереднього ув’язнення, відсутність або недостатність компенсації за незаконний арешт або затримання;
• стаття 13 – відсутність ефективних засобів правового захисту у внутрішньому законодавстві щодо неналежного медичного обслуговування під час ув’язнення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ, Україна має виплатити Насірову 9 750 євро моральної та матеріальної компенсації. На виконання рішення суду Україна має три місяці.

Щороку правоохоронні органи відкривають сотні кримінальних справ щодо створення та поширення порнографічного контенту. Скільки держава витрачає на “експертизу” пікантних фото та відео і наскільки ефективна “боротьба за суспільну мораль”? Про це пише Економічна Правда

Стаття 301 Кримінального кодексу (КК) передбачає покарання за ввезення, виготовлення та поширення порнографії (за участю повнолітніх людей) у вигляді штрафів та позбавлення волі на строк до семи років. Правоохоронна система докладає чимало зусиль для розслідування таких злочинів.

За даними Офісу генерального прокурора, у січні-серпні 2025 року в Україні було 1 464 кримінальні справи щодо створення порно. Проте далеко не кожна з них доходить до суду.

З початку великої війни суди винесли 247 вироків за різними частинами ст. 301 КК. За цей час засудили 287 осіб. Більшість (близько 150) – за поширення власного контенту, решту – за поширення чужого. Найчастіше збут відбувався через сайти, вебкамери або месенджери.

Майже всіх обвинувачених (за винятком чотирьох виправдальних рішень) суд визнав винними. Однак на цьому суворість державної каральної системи завершується.

Хоча більшості обвинувачених суд формально призначає покарання у вигляді позбавлення волі, його замінюють іспитовим (пробаційним) терміном. За ґрати мали б потрапити лише десятеро осіб, але й ці вироки перебувають на стадії апеляційного розгляду.

Скільки влада витрачає коштів платників податків на боротьбу за “високу мораль”? ЕП проаналізувала всі вироки, щоб це підрахувати.

У кожній такій справі призначається експертиза: фахівці переглядають велику кількість відео- та фотоматеріалів, а держава оплачує їх роботу. У середньому вартість експертиз у межах одного вироку (таких експертиз може бути кілька) становить 11,3 тис. грн.

Загальна сума витрат на експертизи може сягати 4,9 млн грн із 2022 року. Щоправда, у кінцевому підсумку суд перекладає ці витрати на засуджених, які повинні повернути державі кошти, витрачені на експертизу.

Наскільки важка робота експерта? Згідно з одним рішенням суду, за 33 години перегляду відео експерт отримав близько 15 тис. грн – тобто, приблизно 500 грн за годину. Іншими словами, держава щедро платить за перегляд порно – під грифом “боротьби за моральність”.

Інша стаття витрат – так звані “контрольні закупки”. Це поширена практика правоохоронців у справах, пов’язаних зі ст. 301 ККУ. Поліцейські або їхні агенти під виглядом звичайних користувачів купують чи замовляють порнографічний контент, після чого фіксують факт збуту та затримують автора чи продавця.

Такий підхід викликає певні запитання. Річ у тім, що часто йдеться не про насильницьку або експлуатаційну порнографію, а про аматорський чи приватний контент, який не завдає шкоди суспільству. У результаті контрольні закупки нерідко перетворюються на провокацію злочину, створюючи простір для зловживань і тиску – особливо в умовах, коли закон не дає чіткого визначення того, що таке порно.

Щоправда, контрольні закупки згадуються не в кожному вироку. Ми нарахували лише приблизно 25 справ, де прямо зазначена сума, витрачена на такі операції. Загалом це близько 60 тис. грн.

Є й інші, не такі очевидні, витрати. За три роки війни у справах за ст. 301 ККУ проведено понад 1,7 тис. судових засідань із відповідними ухвалами. Держава щороку витрачає 20-25 млрд грн на утримання судової системи, яка загалом розглядає близько 8 млн засідань і ухвал. Отже, одне судове засідання коштує державі в середньому близько 3 тис. грн.

Таким чином, витрати лише на судовий процес у справах щодо порно становлять близько 5,1 млн грн. І це без урахування роботи прокурорів, слідчих дій, експертних установ та часу всіх залучених сторін.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко доручила профільним відомствам опрацювати питання упорядкування ринку рієлторських послуг в Україні з урахуванням економічних умов та пріоритетних потреб держави.

Як пише Delo.ua, про це йдеться у відповіді на петицію на сайті Кабінету міністрів.

В уряді визнали, що наразі в Україні діяльність агентств нерухомості та рієлторів здійснюється без спеціального правового регулювання у межах законодавства, що регулює питання провадження господарської діяльності.

Сьогодні рієлтори реєструються як суб’єкти господарювання на загальних підставах та сплачують податки, а провадження рієлторської діяльності без відповідної реєстрації є незаконним.

Також в уряді враховують практику ринку нерухомості в ЄС, який регулюється на рівні національного законодавства держав-членів ЄС.

Водночас ЄС встановлює загальні рамки через директиви та регламенти, які стосуються захисту прав споживачів, фінансування, сталості та загального функціонування ринку.

Свириденко вважає, що законодавче врегулювання в Україні рієлторської діяльності може сприяти підвищенню прозорості та посиленню конкуренції на ринку нерухомості, захисту прав споживачів, збільшенню надходжень до бюджету та професіоналізації сфери рієлторських послуг.

“Разом з тим, на думку Фонду державного майна, законодавче регулювання рієлторської діяльності призведе, з одного боку, до зростання бюрократичного апарату, відповідно до додаткового збільшення бюджетних витрат, а з другого боку — до зростання витрат рієлторського бізнесу, що може вплинути на ціну послуги”, – наголосила очільниця уряду.

Вона додала, що Кабінет міністрів підтримує необхідність упорядкування ринку рієлторських послуг з урахуванням економічних умов та пріоритетних потреб держави.

“Зважаючи на зазначене, мною доручено Фонду державного майна разом з Мінекономіки, Мінфіном, Мін’юстом та Мінрозвитку опрацювати це питання та поінформувати вас про вжиті заходи”, – підкреслила Свириденко.

Українці закликають уряд врегулювати діяльність рієлторів

15 вересня петиція на сайті Кабінету міністрів із закликом врегулювати діяльність рієлторів в Україні набрала необхідну для розгляду кількість голосів.

У петиції наголошувалося, що українці змушені сплачувати великі комісії — 50%, 100% від вартості оренди або 2–5% при купівлі — навіть у випадках, коли не зверталися за допомогою до рієлторів, а знайшли житло самостійно.

У петиції уряду пропонували ініціювати розробку проєкту закону або нормативно-правових актів, які встановлять:

• обов’язкову реєстрацію діяльності рієлторів у формі ФОП або юридичної особи,
• мінімальні вимоги до кваліфікації та сертифікації рієлторів,
• обов’язкову наявність договору або письмового підтвердження співпраці,
• заборону стягнення комісії без звернення клієнта,
• адміністративну відповідальність за порушення зазначених вимог.

Дев’ять людей, серед яких дитина, загинули внаслідок негоди у місті Одеса.

Про це повідомила речниця ДСНС Одеської області Марина Аверіна у коментарі “Українській правді”

“Майже добу рятувальники ліквідовують наслідки негоди в Одесі та Одеському районі. Наразі відомо про 9 загиблих осіб, з яких 1 дитина”, – ДСНС.

Деталі: Зазначається, що ДСНСники всю ніч допомагали евакуювати людей з водяних пасток, діставати автівки, відкачувати воду з будівель та шукати зниклу дівчину.

Речник ДСНС Одеської області Марина Аверіна уточнила “Українській правді”, що о 7 ранку знайшли тіло дівчини.

В ефірі марафону новин вона додала, що усі загиблі з міста Одеса.

«Найстрашніший випадок – це родина з 5 людей, які проживали на цокольному поверсі будинку. Їх накрила хвиля і вони не змогли вибратися. Ціла сім’я загинула. Також загинули три жінки, які йшли по дорозі, їх накрило хвилею і понесло течією», – розповіла Аверіна.

У ДСНС зазначили, що усього врятовано 362 особи та евакуйовано 227 транспортних засобів.

“Від ДСНС залучено 255 рятувальників та 68 одиниць техніки. Роботи тривають”, – йдеться в повідомленні.