Сьогодні Львівщина прощається з вісьмома захисниками

Сьогодні у Львівській області попрощаються із захисниками: Миколою Ільницьким, Володимиром Козакевичем, Тарасом Семенюком, Олегом Штогрином, Русланом Савичем, Марією Дихтяр, Антоном Долинським, Володимиром Грабовським.

Сьогодні Львівщина прощається із захисниками та захисницею:

Микола Ільницький – житель Дрогобича. Захисника мобілізували 12 травня 2024 року. Воїн поповнив лави 95 бригади Збройних сил України. Загинув 1 вересня у Курській області.

Володимир Козакевич – уродженець Бібрки. Був стрільцем-снайпером аеромобільного відділення військової частини А0281. Загинув у Курській області.

Тарас Семенюк – житель міста Жидачів Стрийського району. Був навідником у складі 63-ої окремої механізованої бригади. Загинув 8 січня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Діброва Сєверодонецького району Луганської області. Воїну було 44 роки.

Олег Штогрин родом із Стрия. 25 лютого 2022 року добровольцем подався на захист Батьківщини. Був солдатом Національної гвардії України. Загинув 30 серпня 2024 року внаслідок ворожого артилерійського обстрілу в Торецьку на Донеччині.

Руслан Савич – уродженець селища Підкамінь Золочівського району. Був солдатом, стрільцем-зенітником.

Загинув 30 серпня 2024 року від отриманих поранень. Захиснику був 51 рік.

Марія Дихтяр «Пантера» – уродженка села Борок Сокальської громади. Була капітаном медичної служби 63 батальйону 103-ї окремої бригади Сил територіальної оборони.

Вона – одна з перших жінок-добровольців, які наважилися усе залишити в мирному житті і піти служити заради порятунку захисників України на Донбасі. Впродовж трьох років служила начальницею медичної служби у 25 окремому мотопіхотному батальйоні «Київська Русь».

2 жовтня 2023 року Указом Президента за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Марію Дихтяр нагороджено орденом “За мужність” III ступеня. Нагороду вручав особисто Президент.

Антон Долинський – львів’янин. З початком повномасштабного вторгнення вступив на захист України до лав 103-ї окремої бригади територіальної оборони імені Митрополита Андрея Шептицького Виконував бойові завдання на території Донецької, Запорізької та Сумської областей. У серпні 2022 року нагороджений медаллю «Учасник бойових дій».

Володимир Грабовський – уродженець села Зіболки Львівської області. Після завершення військової служби проживав в рідному селі, де й працював.

З початком повномасштабного російського вторгнення боронив державу у складі 7-го прикордонного Карпатського загону Західного регіонального управління. Проходив військову службу на Волині, згодом виконував бойові завдання на Донеччині та Луганщині.

Вічна памʼять усім полеглим захисникам та захисницям!

Мешканця Львівщини посадили у тюрму за неявку у ТЦК після вручення повістки

Стрийський міськрайонний суд Львівщини виніс вирок 41-річному Миколі Ц., який проігнорував бойову повістку та не прийшов у ТЦК. У суді військовозобов’язаний заявив, що не прийшов у ТЦК, бо того дня був п’яним. Суд призначив йому три роки тюрми, повідомляє ZAXID.NET.

Як вказано у вироку, який оприлюднили у судовому реєстрі у вересні 2024 року, мешканець Львівщини Микола Ц. у вересні 2023 року пройшов ВЛК, яка визнала його придатним до військової служби. Згодом він отримав повістку про необхідність прийти у ТЦК на відправку до військової частини. Чоловік її проігнорував і щодо нього порушили кримінальну справу за фактом ухилення від мобілізації.

У суді 41-річний Микола Ц. свою провину визнав та розповів, що 16 вересня він пройшов ВЛК і йому дали повістку на 18 число. У вказаний день він прийшов, його «возили по різним частинам, але ніхто його не прийняв». Після цього йому сказали прийти 4 жовтня, у вказаний день він не прийшов у військкомат, бо був п’яним.

Представник ТЦК у суді пояснив, що інколи так буває, що військова частина повертає військовозобов’язаних, не вказуючи причину їх повернення.

Справу розглянув суддя Руслан Шрамко, який дослідив усі матеріали та визнав чоловіка винним в ухиленні від мобілізації, призначивши покарання – три роки тюрми. Вирок ще можна оскаржити.

Сьогодні Львівщина прощається із десятьма захисниками

Сьогодні Львівщина прощається із захисниками:

Артур Тищук

Родом із села Братківці Стрийської громади. Добровільно вступив до лав ЗСУ в квітні 2022 року. Був старшим солдатом, старшим розвідником-гранатометником 5-тої окремої штурмової бригади. 21 червня 2023 року отримав медаль-нагрудний знак «Ветеран війни-учасник бойових дій». Понад два роки воював на Бахмутському напрямку, де і загинув 30 серпня 2024 року.

Назар Проказюк

Житель села Гаї Золочівського району. Воїн був капітаном, командиром вертольота вертолітної ланки вертолітної ескадрильї військової частини.

Загинув, виконуючи військовий обов’язок.

Захиснику було 28 років.

Іван Пащак

Житель села Городовичі Хирівської громади. Був стрільцем-помічником гранатометника штурмового відділення штурмового взводу військової частини А4848. Загинув 28 серпня 2024 року.

Олександр Макідонський

Житель села Суха Долина Тростянецької громади. Загинув 17 липня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Стариця Харківської області.

Роман Олійник

Житель Сокаля Червоноградського району. Був мобілізований на військову службу 22 лютого 2023 року. За це час проходив службу у декількох військових частинах. Внаслідок поранень і контузії, отриманих під час проходження служби, помер.

Юрій Батюк

Житель Стоянова, що на Червоноградщині. Був інспектором прикордонної служби. Загинув 29 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання у Харківській області.

Тарас Морський

Уродженець селища Щирець Львівської області. Проходив строкову військову службу в 25-й зенітній ракетній бригаді.
Під час повномасштабного вторгнення боронив Україну у лавах 103-ї окремої бригади територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького. Виконував бойові завдання на Харківщині та Сумщині.

Андрій Кубай

Народився в місті Краснодон Луганської області. У ранньому дитинстві родина переїхала до міста Дрогобич Львівської області.

Під час повномасштабного вторгнення захищав державу в складі 81-ї окремої аеромобільної Слобожанської бригади. Виконував бойові завдання на Луганщині.

Микола Вінніцький

Житель села Осталовичі Перемишлянської громади. Служив у Національній гвардії України, військова частина 3002. Загинув захисник поблизу населеного пункту Водяне Волноваського району Донецької області.

Костянтин Кость

Житель Нового Села Куликівської громади. Служив у військовій частині А3204. Загинув 30 серпня 2024 року поблизу населеного пункту Черкаське Порічне Курської області російської федерації.

Вічна памʼять усім полеглим захисникам?

“Ми знали, хто така Klavdia Petrivna, але мовчали”: односельці та викладачі про співачку

Klavdia Petrivna — українська виконавиця, яка стала відомою із відео у соціальній мережі TikTok та не розкривала своєї особистості. Під час концертів у київському Палаці Спорту 30 та 31 серпня співачка відкрила обличчя.

Більше про неї Суспільне дізналося від односельців та викладачів Дрогобицького музичного коледжу.

Klavdia Petrivna — сценічне ім’я Соломії Опришко. Дівчина родом із села Гірне на Львівщині.

“Чули, знаємо, прекрасна дитина, з нашою внучкою дружила. Гарна дівчинка, вчилася в музичній школі, співала, я пам’ятаю, з дитинства”, — розповідає мешканка Гірного Марія Орел.

“Мені дочка сказала — ти знаєш, що то Соломія Опришко? А я — я не вірю, як то так? Вона — так, то просто такий псевдонім, і просто ніхто не знає”, — додає місцева жителька Галина Орел.

Соломія навчалася у Дрогобицькому музичному коледжі в класі скрипки. Диплом співачка отримала у червні 2024 року. За словами колишньої класної керівниці Соломії Любові Мись, дівчині 19 років, а вчителі та учні коледжу знали, хто така Klavdia Petrivna, але мовчали.

“Як її почали дуже розповсюджувати в інтернеті, то хтось там казав, що не може вона так співати. А я кажу — ви не чули, як вона співає в електричці “Стрий-Славське”. Тобто, ми їздили на екскурсії і її спів був просто чудовий, люди завжди заслуховувались”, — каже Любов Мись.

Керівник Дрогобицького музичного коледжу Юрій Чумак каже, що дізнався про кар’єру Соломії від її продюсерів:

“Вперше дізнався від продюсерів, які зателефонували й домовилися про зустріч, представилися як продюсери Клавдії Петрівни. В той момент я ще не знав про таку. Після того поцікавився і зрозумів, що мова йде про зірочку. Далі вже була домовленість про те, щоб все-таки втримати інтригу і дати дитині завершити спокійно її навчання і здобути диплом”.

За його словами, Соломія закінчила коледж за спеціальністю “Скрипка” та грала в симфонічному, камерному й народному оркестрі.

На Львівщині запрацювала вітрова електростанція потужністю майже 60 МВт

На Львівщині в селі Орів (неподалік Трускавця) запрацювала вітрова електростанція потужністю майже 60 МВт, достатньої для повного забезпечення невеликого міста. Це спільний проєкт української компанії “Екооптіма” та чеської MND, що належить до інвестиційної групи одного з найуспішніших чеських підприємців Карела Комарека, пише ЕП.

MND стала прикладом того, як іноземний партнер розвиває свою діяльність в Україні, попри ризики, пов’язані з війною та російськими атаками на енергетичну інфраструктуру.

 

“Те, що це рішення було правильним, підтвердили підступні атаки росії на енергетичну інфраструктуру України. Незважаючи на проблеми, проект завершено, і ми раді, що Орівська ВЕС вже постачає електроенергію в мережу”, – зазначила Яна Хамршмідова, керівник відділу енергетики та член Ради директорів MND Group.

Загалом проєкт Орівської ВЕС коштував 61,5 мільйона євро (за поточним курсом 2,76 мільярда гривень). Будівництво розпочалося у вересні 2021 року. Повномасштабне російське вторгнення затримало, але не зупинило спорудження ВЕС.

Інвестори вирішили продовжити будівництво, попри значні ускладнення. Початкова дата завершилася у серпні 2022 року. Логістика була дуже складною, оскільки техніка прямувала в Україну з кількох країн Європи.

Щоб ви розуміли, вага всієї турбіни, яких на Оріво 10, становить 600 тонн. Загалом перевозили потрібне обладнання сотнею великогабаритних вантажів, які їхали до місця призначення з кількох місць у Німеччині та Польщі. Все було доставлено до прикордонного пункту пропуску Краковець, де відбулося перевантаження з іноземного перевізника на український.

 

Лише після цього вантаж відправили до місця призначення, в передгір’ї Карпатських гір. Останній відрізок був дійсно складним, довжина лопатей ротора перевищує 72 метри, тому установка мала дуже обмежений радіус розвороту.

Інвестору довелося в кількох місцях будувати фактично нову, більш пряму дорогу для транспортування вантажу. На останній гірській ділянці для підйому важкої техніки було задіяно два тягачі та чотири трактори.

Спочатку потужність Орівської ВЕС планували на 55 МВт, але завдяки подальшому вдосконаленню технології було додано ще 4 МВт. Це означає, що станція вироблятиме майже 160 ГВт-год електроенергії на рік. Це покриє споживання понад 45 000 домогосподарств, тобто близько 115 000 людей. Такі проекти зараз дуже потрібні, вони диверсифікують джерела енергії та сприяють кращому управлінню у складній ситуації.

160 ГВт-год можна виробити, спаливши 128 000 тонн вугілля, що призведе до викидів 131 000 тонн CO2 (вугільні електростанції котируються на рівні 820 грамів CO2 на кВт-год, тоді як вітер котирується лише на рівні 11 грамів, що є найнижчим показником серед усіх джерел). Цей розрахунок включає не лише прямі викиди, але й інфраструктуру тощо).

Відновлювана енергетика – це сфера, якій MND приділяє дедалі більше уваги в останні роки. Компанія має план досягти 100% енергетичної самодостатності за рахунок “зелених” джерел до 2025 року. А до 2040 року група досягне вуглецевої нейтральності, коли 75% її енергії будуть надходити з відновлюваних та перехідних джерел.

MND Group є частиною групи KKCG, заснованої чеським бізнесменом Карелом Комареком. MND фокусується на різних сферах енергетичного сектору – від видобутку нафти і газу до виробництва відновлюваної енергії, такої як геотермальне буріння або вітроенергетика, з особливим акцентом на екологічно чистих технологіях.

MND також постачає чеським домогосподарствам газ та електроенергію. В останні роки Група також зосередилася на зеленому водні – як у секторі виробництва, так і в секторі зберігання.

На Львівщині засудили “волонтера”, який продав гуманітарної допомоги на понад 230 тисяч гривень

На Львівщині до двох з половиною років ув’язнення засудили 29-річного чоловіка, який, підробивши посвідчення учасника бойових дій, отримав гуманітарної допомоги на понад 230 тис. грн.

Про це повідомили на Facebook-сторінці Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, пише Суспільне.

За інформацією правоохоронців, чоловік отримував допомогу нібито для подальшої передачі військовим, що несуть службу в зоні бойових дій на Півдні України.

“Для реалізації злочинного задуму 29-річний мешканець Львівської області використовував підроблене посвідчення учасника бойових дій. Це давало йому змогу швидше здобувати довіру серед представників різних волонтерських організацій, які, зі свого боку, надавали безоплатну допомогу для потреб військових підрозділів”, — ідеться у повідомленні.

За інформацією правоохоронців, посвідчення учасника бойових дій засуджений підробив на підставні дані, адже перебував у розшуку за вчинення низки майнових злочинів.

Представляючись волонтером, фігурант отримував на складах волонтерських центрів Львівщини медичні препарати, речі першої необхідності та військову амуніцію. Все це він мав передати до військових частин та бригад, які несуть службу на Півдні України.

Усю гуманітарну допомогу, аби відправити за призначенням, чоловік привласнив та продав за готівку. У лютому 2024 року правоохоронці затримали його у приміщенні однієї з громадських організацій міста Львова під час отримання чергової партії безоплатної гуманітарної допомоги — турнікетів, кровоспинних засобів та оклюзійних наліпок. Тоді вартість отриманого склала майже 100 000 грн.

Загалом правоохоронці задокументували отримання чоловіком безоплатної допомоги на понад 230 000 грн.

Суд визнав чоловіка винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 (Шахрайство), ч. 1 та 4 ст. 358 (Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів) Кримінального кодексу України. Псевдоволонтер проведе у в’язниці два з половиною роки.

Вчителька з Львівщини увійшла до десятки найкращих педагогів України

У неділю, 1 вересня, громадська спілка «Освіторія» оголосила десятьох фіналістів, які у 2024 році претендують на національну премію Global Teacher Prize. Серед них вчителька хімії, фізики та біології Сколівського закладу загальної середньої освіти І-III ступенів №2 Лариса Романишин. Організатори премії розповідають, що вчителька розпочинала кар’єру як інженер-хімік, але перейшла в освіту, інформує Zaxid.net.

«Із початком повномасштабної війни Лариса долучилася до волонтерського проєкту School to Go, який дає можливість українським дітям у всьому світі навчатися за українською програмою та з українськими вчителями. В учнях виховує любов до природи та активно залучає їх до міжнародних ініціатив, таких як програма шкільних космічних експериментів SSEP, де вони досягли значних успіхів», – розповіли в «Освіторії».

Організатори премії розповідають, що цьогоріч конкурс провели восьмий раз, щоб акцентувати на важливості вчительської професії. Всього заявки подали 1210 освітян, а ще 2059 педагогів номінували батьки учнів, учні та колеги.

Загалом фіналістами премії Global Teacher Prize у 2024 році стали такі педагоги:

  1. вчитель історії та географії Владислав Акименко («Лозівський ліцей №1» Лозівської міської ради Харківської області);
  2. вчителька української мови та літератури Катерина Корзун (Олексіївський ліцей Покровської сільської ради Дніпропетровської області);
  3. вчитель фізичної культури Олексій Качан (Комунальний заклад «Жмеринський ліцей №3» у Вінницькій області);
  4. вчителька англійської мови Тетяна Ткач (Кагарлицької міської ради «Кагарлицький ліцей №3» Київської області);
  5. вчителька хімії, фізики та біології Лариса Романишин (Сколівський заклад загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів №2 Львівської області);
  6. вчителька початкових класів Леся Павлюк (Ліцей №7 Івано-Франківської міської ради);
  7. вчитель історії Владислав Кронгауз (Комунальний заклад «Харківський ліцей №3 Харківської міської ради»);
  8. вчитель фізики Ярослав Федько (Класична гімназія ім. Кирила і Мефодія Дніпровської міської ради);
  9. вчителька алгебри та геометрії Ольга Ензельт (Покровська загальноосвітня школа І-III ступенів №9 Донецької області);
  10. вчитель інформатики Олександр Думишинець (Ліцей міжнародних відносин №51 міста Києва).

Додамо, що з десятьох фіналістів «Освіторія» 5 жовтня обере переможця, який отримає 1 млн грн на реалізацію освітнього проєкту. Крім цього, організатори оберуть найкращого педагога дошкілля та переможців в номінації «Вибір серцем» від ведучої Наталії Мосейчук.

Нагадаємо, що у 2023 році премію Global Teacher Prize отримав 23-річний львівський вчитель Петро Сітек. Він викладає дебати та менторство у приватній львівській Школі вільних та небайдужих від холдингу «!Фест».

На Львівщині водій мікроавтобуса на смерть збив червонокнижного лося

Сьогодні зранку, 2 вересня, на трасі “Львів — Новояворівськ” сталася ДТП за участі мікроавтобуса та лося. Тварина загинула на місці події.

Про це Суспільному розповіла речниця патрульної поліції Львівської області Катерина Рибій.

За інформацією поліції, 28-річний водій мікроавтобуса “Mercedes Sprinter” зіткнувся на дорозі з лосем, внаслідок чого тварина загинула на місці події.

Як розповів у коментарі Суспільному науковий співробітник Інституту екології Карпат НАН України Андрій-Тарас Башта, останнім часом це не надто рідкісне явище, тому що дичини стало більше.

“Очевидно, лось спробував перебігти дорогу. Вага тварини — понад 300 кг. Для легкового авто наслідки зіткнення могли б бути важкими, аж до фатальних для людини”, — сказав Андрій-Тарас Башта.

На водія склали протокол за ст. 124 КУпАП (Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна). Максимальне покарання — штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн).

Сучасних лосів ділять на два види: лось звичайний і лось американський. Перший трапляється в Україні, де його чисельність різко скоротилася. Тому 9 листопада 2017 лося внесли до Червоної книги України рішенням Національної комісії з питань Червоної книги України після відповідної пропозиції у травні 2017 року.

Сьогодні Львівщина прощається із шістьма захисниками

В останню путь проведуть Ігоря Дякова, Віктора Стрельникова, Владислава Зулкарнєєва, Михайла Литвина, Мар’яна Баліцького та Богдана Шелемея

Сьогодні Львівщина прощається із захисниками:

Ігор Дяків – житель села Верхній Дорожів Меденицької громади Дрогобицького району. Захисник був призваний на військову службу 8 березня 2022 року. Захищав державу у складі 103 бригади територіальної оборони імені Митрополита Андрея Шептицького.

Віктор Стрельников – уродженець міста Красноярськ. Під час повномасштабного російського вторгнення боронив Україну в складі 1-го прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України. Виконував бойові завдання на Харківському та Донецькому напрямках. Захисника не стало 26 серпня 2024 року.

Владислав Зулкарнєєв – львів’янин. Під час повномасштабного російського вторгнення захищав Батьківщину в лавах 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу оперативного командування «Південь». Виконував бойові завдання на Донеччині. Захисника не стало 26 серпня 2024 року.

Михайло Литвин – уродженець села Репехів Бібрської громади Львівського району. Був солдатом, водієм кулеметного взводу стрілецького батальйону військової частини А7028. Загинув 8 серпня 2024 року на Донеччині.

Мар’ян Баліцький – уродженець села Дунаїв Перемишлянської громади Львівського району. Служив у 116 окремій механізованій бригаді. Помер, повертаючись додому з Куп’янська Харківської області.

Богдан Шелемей – житель села Тудорковичі Червоноградського району. Був учасником АТО, з перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем пішов захищати Україну. Захисник був командиром стрілецького відділення військової частини А7075. Загинув 9 серпня 2024 року.

Вічна памʼять усім полеглим захисникам.

Цьогоріч на Львівщині до першого класу піде на 10 тисяч дітей менше, ніж у попередні роки

Цього року в 1 клас піде 22 200 учнів. Це менше, ніж у попередні роки, коли кількість першокласників досягала 30-40 тисяч. Про це в інтерв’ю «Твоєму місту» повідомив керівник департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска.

За його словами, раніше в системі освіти Львівщини було 300 000 учнів, а зараз залишилося 290 000. Однією з причин є зменшення народжуваності.

«Тут потрібна державна політика. Якщо хтось сумнівається в її ефективності, я хочу навести приклад державної політики 2006-2010 років, коли батьки отримували допомогу при народженні дитини. На Львівщині завдяки цій підтримці додатково народилося 30-40 тисяч дітей – це понад середньорічну статистику. Тоді народилося більше ніж на 10% учнів більше, які зараз навчаються в середніх школах. Політикам, попри війну, потрібно повернутися до комплексу заходів і державної політики, спрямованої на підтримку народжуваності», – зазначив головний освітянин Львівщини.