У Підкамені коштом ЄС відреставрують дзвіницю монастиря

У червні розпочнеться реалізація проекту транскордонної співпраці, у межах якого коштом ЄС проведуть комплексну реставрацію 56-метрової дзвіниці колишнього домініканського монастиря у смт. Підкамінь у Бродівському районі Львівської області. На реставрацію витратять 795 тис. євро. Про це у середу, 7 березня, під час громадських слухань повідомила виконавча директорка Асоціації органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати-Україна» Галина Литвин, пише Zaxid.net.

Реставрація дзвіниці храму, який є пам’яткою архітектури національного значення, відбуватиметься у межах ширшого українського-польського проекту зі створення транскордонного паломницького маршруту для промоції збереження пам’яток на українсько-польському прикордонні. Відтак на території монастирського комплексу у Підкамені мають створити також центр паломницького туризму.

фото Роман Бречко

Загалом цей проект отримає фінансування у 1,8 млн євро від «Програми транскордонного співробітництва Польща – Білорусь – Україна 2014-2020» на два роки. Його реалізуватимуть у партнерстві із двома релігійними громадами у Мазовецькому воєводстві Польщі, де також відреставрують храми та створять туристичні центри для паломників.

Проектно-кошторисну документацію для реставрації дзвіниці у Підкамені виготовило ТзОВ «Діаграм Студіо», і вона уже пройшла експертизу. Виконавця робіт обиратимуть на міжнародному тендері, повідомила директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА Оксана Ткачук.

У 2009 році стан дзвіниці визнали гостроаварійним. Відтоді витратили 5,5 млн грн на реставрацію пам’ятки. Зокрема, влаштували протиаварійне риштування, відреставрували перші 26 метрів несучих стін дзвіниці, відновили та покрили міддю її купол, встановили грозозахист.

У межах майбутнього проекту планують завершити комплексну реставрацію дзвіниці: продовжать реставрацію стін, проведуть оновлення внутрішнього інтер’єру, фасаду.

Проектанти також передбачили будівництво дерев’яних сходів, які вестимуть на верхній ярус дзвіниці з виходом на оглядовий майданчик на висоті 42 метри. На куполі дзвіниці мають змонтувати хрест із кулею, зорею та короною, який зараз зберігається у настоятеля монастиря.

На подвір’ї монастирського комплексу мають провести роботи з водовідведення, покращать благоустрій, встановлять інформаційні банери і таблиці.

фото Роман Бречко
фото Роман Бречко
фото Роман Бречко
фото Роман Бречко

Розвиток центр туризму передбачає розробку туристичного маршруту, інформаційного ресурсу та культурних заходів у Підкамені. Їх почнуть напрацьовувати у червні.

Це видатна пам’ятка архітектури XVII–XVIII ст. на теренах України. За висловом короля Яна Собеського — «Східна Ченстохова».

Перша згадка про монастир — 1464 р., у зв’язку із заснуванням містечка Підкамінь, замку та костелу оо. домініканців за ініціативою Петра Цебровського з Жабокруків — власника довколишніх земель. Посідач з цією метою звернувся до монастиря РКЦ у Львові прислати сюди ченців. Архиєпископ львівський Григорій Сяноцький сам приїхав до Підкаменя, а в день Внебовзяття Пресвятої Діви Марії 1464 року спровадив сюди братів. Ченці осіли при костелі Внебовзяття Пресвятої Діви Марії, Святого Хреста, апостолів Петра і Павла та всіх святих. Для утримання монастиря П. Цебровський записав села Попівці, Нем’яч.

У 1519 р. під час навали турків-османів селище і монастир домініканців пограбовані і зруйновані.

В 1524 році Марцін Каменецький наказав утопити у ставі Попівців двох ченців-домініканців з Підкаменя, які боронили проти його волі фундацію монастиря. 8 січня 1688 року село Чехи стало власністю домініканського монастиря.

15 серпня 1727 р. в монастирі відбулась коронація ікони Підкамінської Богородиці (латинський обряд, за дозволом Папи Римського Бенедикта ХІІІ).

Монастир був власником великої земельної власности в містечку Гологорах у другій половині ХІХ ст.

У час І-ї світової під час пожежі в монастирській бібліотеці у вересні 1915 року були знищені вогнем, зокрема, рукописи праць пріора монастиря Баронча Садока.

У комплекс споруд входять:

  • колишній костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (1612–1695 рр., бароко)
  • корпуси келій
  • два внутрішні двори
  • колодязь у першому внутрішньому дворі
  • каплиця Св. Параскеви (арх. А Кастеллі та А Каппоні, бароко)
  • триаркова дзвіниця без дзвонів
  • службові приміщення, кухня
  • ораторіум
  • колона зі скульптурою Богородиці
  • оборонні мури з вежами, брамою (з 1702 р.), бастіонами.

Які дороги ремонтуватимуть на Львівщині у 2018-му. Інтерактивна мапа

На Львівщині затвердили переліки автомобільних доріг, які ремонтуватимуть за кошти обласного бюджету у 2018 році. Відповідний перелік погодила комісія з питань дорожнього господарства, інфраструктури, регулювання земельних відносин, адміністративно-територіального устрою, планування території та архітектури Львівської обласної ради.

Про це повідомляє Львівський портал.

Так, на ремонт доріг Львівщини з обласного бюджету виділять 180 мільйонів гривень на міжрайонні напрямки і 100 мільйонів гривень на напрямки місцевого значення.

Загалом на ремонти доріг, якими планують займатися в області протягом 2018-2020 років, передбачено 315 мільйонів гривень.

З переліком можна ознайомитися на інтерактивній карті.

Додамо, що цього року Львівська область також отримає на ремонт доріг з державного бюджету 400 мільйонів гривень.

А на дороги України у 2018 році виділять рекордні майже 50 мільярдів гривень. Із них на розвиток доріг Львівської області передбачено 0.4 мільярда гривень. Про це під час розширеного брифінгу «Плани Міністерства інфраструктури на 2018 рік» повідомив очільник відомства Володимир Омелян

За словами Володимира Омеляна, 2018 – це рік запуску дорожнього фонду в Україні і децентралізації «Укравтодору».

«Цьогоріч ми розраховуємо на фінансування цієї галузі в обсязі до 50 мільярдів гивень. З яких у дорожній фонд надійде 32.6 мільярда гривень. 6.4 млрд заплановано на додаткові бюджетні програми (дорогу, яка поєднає Балтику і Чорне море), ще 2 млрд на дорогу Київ – Харків – Довжанський, 2 млрд на Дніпро – Царичанка – Кобеляки – Решетилівка, 2 млрд на дорогу Харків – Богодухів – Охтирка, 1 млрд на Житомир – Чернівці і на розвиток доріг Львівської області – 0.4 мільярда гривень», – повідомив Володимир Омелян.

Також стало відомо, що в Україні продовжать практику митного експерименту з надходження частини перевиконання митних платежів до обласного бюджету на розвиток дорожньої інфраструктури.

«Близько 6 – 7 мільярдів гривень надходжень ми очікуємо від митного експерименту, але точну цифру ми матимемо посеред року», – додав міністр.

Також стало відомо, що на ремонт і будівництво доріг обласного значення буде виділено понад 11 мільярдів гривень, і це лише із дорожнього фонду. За іншими напрямками фінансування ця цифра буде суттєво більшою.

«Вкрай важливо, щоб ці дороги будувалися і ці гроші не лежали на рахунках. Якщо впродовж двох років їх не освоять по областях то я ініціюю їхнє повернення в дорожній фонд України», – додав Володимир Омелян.

Загалом в інфраструктуру України цього року планують інвестувати понад 86 мільярдів гривень.

Як відомо у 2016 році на дороги в Україні виділили 19 мільярдів гривень, у 2017 році ця сума майже подвоїлася до 35 мільярдів, а в 2018 очікується близько 50 мільярдів.

На “Бадер Україна” підняли заробітну плату

Начальник управління інвестиційної політики Львівської ОДА Роман Матис відвідав з робочою поїздкою виробництво компанії Bader Україна.

У ході спілкування, керівництво компанії повідомило про те, що уже завершено тривалий і важливий процес, який розпочався у грудні 2017 року, а саме – погодження з головним офісом підняття зарплат на підприємствах в Україні.

Відтак, уже з 1 березня 2018 року заробітна плата в компанії зросла на 15%.

“Працівники позитивно сприйняли новину про підняття заробітної плати. Як результат – ми отримали ряд відкликаних заяв на звільнення”, – зазначила заступник генерального директора “Бадер Україна” Христина Горішня.

У свою чергу, керівник з HR та комунікацій компанії Андрій Лазорко повідомив: “Хоч сезонна міграція за кордон і надалі є присутня, проте зараз показники є нижчі, ніж за аналогічний період рік тому”.

“Позитивним є те, що компанія щомісяця в середньому працевлаштовує 180 осіб за рахунок росту та розширення, а не звільнень. А середня заробітна плата після підняття у 10 000 гривень “на руки” – це вже той бар’єр зарплатні, який змушує громадян задумуватися у доцільності трудової міграції”, – наголосив Роман Матис.

Нагадаємо, в листопаді 2016 р. ТзОВ «Бадер Україна» відкрило на Львівщині (с. Кожичі Яворівського району) вже другий завод, що дозволило створити 1 500 нових робочих місць. На той час середня зарплата на підприємстві складала 7 000 гривень.

Довідка. ТзОВ «Бадер Україна» є філією німецької компанії «БАДЕР ГмбХ» – одного з провідних світових виробників автомобільної шкіри преміум-сегменту. Основний вид діяльності українського підрозділу є виробництво шкіряних елементів та пошиття шкіряних сидінь для автомобілів марки «АУДІ» та «БМВ».

З часу заснування «Бадер Україна» інвестовано понад 25 мільйонів євро та загалом створено більше 3400 робочих місць.

Новий гірськолижний курорт будують у Славському: інвестори та перспективи

На території об’єднаної територіальної громади Славське побудують новий гірськолижний курорт. Факти ICTV дізнались, що саме планують збудувати, хто інвестуватиме в проект та які в нього перспективи.

Гірськолижний курорт Славське – один з популярних напрямків відпочинку серед українців. За радянських часів Славське – одна з головних баз збірної СРСР з гірських лиж. Тут проводилися міжнародні змагання зі швидкісного спуску. Саме тоді, у середині 70-х минулого століття, на курорті відкрились перші підйомники та з’явились лижні школи. Зважаючи на вдале місце розташування та розвинену інфраструктуру, курорт приваблює інвесторів, які готові вкладати гроші в його розбудову.

Факти ICTV поговорили з головою Славської об’єднаної територіальної громади Володимиром Бегою, щоб дізнатись, хто є інвестором нового курорту та коли планується його будівництво.

Пан Володимир зазначає, що з одного боку курорт буде альтернативою Буковелю, але між ними не буде змагання за туриста. Це різні концепції. Славське, на думку Беги, має краще географічне розташування:

По-перше, селище знаходяться за 130 км від Львова. По-друге, фактично, воно розміщене на стику трьох областей – Львівської, Закарпатської та Івано-Франківської. На відміну від Буковелю, Славське має залізничну станцію, через яку курорт має пряме сполучення з Києвом, Одесою, Дніпром та Харковом. Курсують також чотири потяги міжнародного сполучення.

Інвестором виступає компанія ОККО-РІТЕЙЛ, яка зайшла в Славське два роки тому і платить податки в місцевий бюджет. Однак, вони не збираються будувати готелі:

ОККО-РІТЕЙЛ планує побудувати витяги та траси, зайнятись системою засніження. Офіційна сума інвестицій від 300 до 500 млн євро. Термін реалізацій проекту – від 3 до 5 років. А для будівництва готелів будемо залучати інших інвесторів.

Зараз проходить попереднє обстеження земель. Розробляється стратегічний план розвитку майбутнього курорту, аби розуміти, де і що будувати:

На 2018 рік заплановані паперові роботи – технічна документація, затвердження і вирішення земельних питань, плани витягів. Якщо все буде – в 2019 році почнеться будівництво.

За попередніми розрахунками планується збудувати до 65 км трас.

Основний курорт буде розміщуватись на г. Чорна Ріпа (с. Верхня Рожанка), що знаходиться біля г. Високий Верх. Другий етап будівництва націлений на освоєння гори Тростян.

– Найближчим часом зміни відбудуться і у Славському. Зокрема, планується побудувати комбіновану вело – і пішохідну доріжки від вокзалу до готельного комплексу Захар Беркут, а також встановити вуличне освітлення.

Факти ICTV поспілкувались з головою Львівської ОДА Олегом Синюткою та дізнались, чому ця область приваблює інвесторів.

Синютка зазначає, що останнім часом туристична галузь в області розвивається швидкими темпами:

За минулий рік туристичний збір виріс на 23,5%. Туристична галузь – одна із базових в Львівській області. З одного боку, це динаміка та розвиток регіону, а з іншого – зайнятість людей.

Крім цього, в регіоні активно розбудовується інфраструктура. Зокрема, була відремонтована дорога до гірськолижного курорту Славське:

Минулого року відремонтували 600 км доріг. Третя частина з них знаходиться на території гірської частини. Для нас було важливо зберегти трасу М06 (Київ – Чоп), від неї ми зробили відгалуження до Славська. Інша важлива дорога – Старий Самбір – Турка – це альтернативний вихід на Закарпаття. Між ними ми зробили перемичку в 30 км.

Головним недоліком Буковелю є незручність пересування. Голова ОДА запевняє, що на новому курорті Славська такого не буде:

У Буковелі будували все хаотично і це далося їм взнаки. Ми хочемо зробити з цього висновок. У наших інвесторів правильні майстер-плани.

Лілія Ященко.

На Львівщині німці планують збудувати завод, де обіцяють зарплату 500-600 євро

Сьогодні, 22 лютого, голова Львівської ОДА Олег Синютка зустрівся з представниками німецької компанії Pоlipol з виробництва м’яких меблів, повідомляє прес-службі ЛОДА.

Очільник області ознайомив інвесторів із сприятливим інвестиційним кліматом Львівщини і розвитком інфраструктури.

“Понад 80 нових виробництв відкрили торік в області, ми активно інвестуємо кошти в інфраструктуру, це дороги, соціальна інфраструктура. Також Львівщина є найкращою з точки зору експорту. Якщо ви вирішите інвестувати у Львівщину, ми забезпечемо всі умови, щоб ви відчували себе комфортно”, – зазначив Олег Синютка.

Під час зустрічі німецькі інвестори ознайомили із діяльністю компанії і виявили намір побудувати на Львівщині підприємство з виробництва м’яких меблів на 1000 робочих місць.

“Проект запланований від одного до чотирьох років, у кінцевій фазі плануємо створити 1000 робочих місць, нам потрібна земельна ділянка площею 20 гектарів. Також важлива освіта, ми готові навчати працівників і створити умови, щоб працівники не мігрували. Заробітня плата, яку ми готові пропонувати – 500-600 євро”, – зазначив представник компанії “Polipol” в Україні Герберт Вітвер.

У відповідь Олег Синютка наголосив, що на Львівщині є достатньо земельних ділянок великої площі і ознайомив із діючими підприємствами в області такими, як “Леоні”, “Бадер”, “Фуджікура”, які успішно розвиваються.

“В області є достатня кількість робочої сили, щодо освіченості працівників, то в регіоні є технічні училища, де готують кваліфікованих робітників, зокрема це НУ “Львівська політехніка”, і це найкращий університет східної Європи, а взагалі на території області є 125 тисяч студентів, з них 20% це технічні працівники”, – зазначив Олег Синютка.

Відтак, сторони прийняли рішення ознайомитись із земельними ділянками в регіоні і визначити можливі варіанти розташування майбутнього підприємства.

На Львівщині планують збудувати новий солеварний завод за €34 млн

На території Модрицької сільської ради Дрогобицького району планують збудувати новий солеварний завод. Наразі детальний план території, необхідної для цього, обговорюють у сільській раді. За попередніми підрахунками, будівництво заводу коштуватиме 34 млн євро і там створять понад 250 робочих місць.

Як розповів ZAXID.NET голова Модрицької сільської ради Мирон Флюнт, у будівництві заводу перш за все зацікавлена громада села і зараз активно обговорюють цю перспективу. «250 нових робочих місць – це для села було б дуже добре. А ще це дало б податкове наповнення для нашого бюджету, тому місцеві мешканці підтримують таку ідею. Тому, я певен, що коли інвестори отримують дозвіл на користування надрами, наші депутати підтримають виділення землі під цей проект», – сказав Мирон Флюнт.

Будувати солеварню, за його словами, має намір ТОВ «Укрінвестсистем». За даними аналітичної системи YouControl, ТОВ «Укрінвестсистем» зареєстроване у жовтні 2016 року у Києві. Його засновником є «Енкімо-ЛТД», а кінцевою бенефіціарною власницею – громадянка Південно-Африканської Республіки Магрієта Джоана Саломе Стенфорд.

На території Модрицької сільської ради є значні поклади солі, яку видобували тут ще у Середньовіччі. За словами Мирона Флюнта, кількадесят років тому розсол із Модрич також переробляли на Дрогобицькому солеварному заводі.

Китайці на Львівщині допомагатимуть виробляти електробуси

Представники китайської компанії Beijing electric power automatic цікавляться можливістю виробництва електробусів на базі Стрийського автобусного заводу. Про це повідомляє Zaxid.net.

Планується, що виробництво буде засновано на співпраці компанії з Китаю та українською ТОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром». Співробітники Львівської міськради провели зустріч з представниками Beijing electric power automatic, яка має великий досвід у виробництві електроустаткування і зацікавлена у виробництві електробусів. Проект спільної роботи був представлений на засіданні.

Власник ТОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» Богдан Шевців розповів, що українська сторона вже відвідала Китай і познайомилися з виробництвом автобусів на електродвигунах. За його словами, в Китаї виробництво чистого транспорту – це цілий комплекс виробництв і сервісів.

Якщо домовленості трансформуються в реальний спільний проект, то українські електробуси складатимуть на заводі в м.Стрий на базі заводу ТДВ «Стрий Авто». Тут будуть вироблятися кузови автобусів по кресленнях китайської сторони. Ще дві львівські компанії будуть поставляти запчастини та комплектуючі. Китайська сторона візьме на себе виробництво двигунів, блоків керування і акумуляторів.

Електробус проїжджатиме до 280 км без підзарядки, а зарядка акумуляторів буде проводитися вночі. Для того, щоб такий рухомий склад з’явився на вулицях українських міст, знадобляться спеціальні зарядні станції.

Зараз «Стрий Авто» виробляє переважно пасажирські автобуси середнього класу на шасі вантажівок Mercedes-Benz Vario та туристичні автобуси середнього класу «Карпати».

Наразі у Львові є лише один електробус, який місто придбало у львівського виробника СП «Електронтранс». Він працює на тролейбусному маршруті №9 (Університет – Аеропорт).

До 2020 року на Львівщині з’являться 8 вітрових електростанцій

Стратегія розвитку Львівщини передбачає розвиток вітрової енергетики. До 2020 року в області може з’явитися 8 нових вітрових електростанцій. Про це в коментарі Tvoemisto.tv розповів директор департаменту паливно-енергетичного комплексу ЛОДА Михайло Мельник.

«Вітрова енергетика є важливою для Львівщини та є пріорітетом номер один в стратегії розвитку Львівщини до 2020 року. Ми маємо на різних стадіях різні проекти: це 8 проектів вітрових електростанцій загальної потужності 350 МВт», – сказав він.

За його словами, вітрові електростанції планують встановити в Яворівському, Дрогобицькому, Сколівському, Старосамбірському, Турківському та Радехівському районах області. Виміряти очікувану кількість виробленої електроенергії важко, оскільки вітер не є стабільним джерелом енергії.

«Наразі ми маємо 10 вітряків на 33,5 МВт, ми в 2,5 рази збілшили потужності в 2017 році порівняно із 2016 роком, і 2018 року плануємо як мінімум подвоїти їх. Це приватні інвестиції, як правило залучення європейських фінансових інституцій: ЄБРР та інші фонди», – додав він.

У 2017 році у вітрову енергетику області інвестували 34 млн євро. Нагадаємо, 7 лютого ЄБРР виділив кредит на будівництво сонячної електростанції у Яворівському районі області.

У «Сколівських Бескидах» побільшало зубрів

У Національному заповіднику «Сколівські Бескиди» провели облік тваринного світу. Відтак, було помічено збільшення чисельності зубрів. Про повідомили у прес-службі Львівської ОДА.

Цього року в парку зафіксовано 414 особин оленя благородного, 411 особин козулі та 112 кабана. З хутрових звірів обліковано 18 особин вовка, 46 особин лисиці, 268 куниці тощо.

Особливу увагу звертали на чисельність червонокнижних рідкісних та зникаючих видів. Є збільшення чисельності зубра – 33 особини, обліковано 27 особин ведмедя бурого, 23 особини рисі та 10 особин кота лісового.

Для проведення обліку в кожному лісництві сформували бригади з числа працівників служби охорони ПЗФ під керівництвом лісничих і працівників апарату парку.

Бригади застосовували маршрутний облік звірів по слідах на снігу, метод картування слідів та анкетно-опитовий метод. На основі первинних матеріалів опрацювали зведені відомості чисельності фауни по лісництвах, дільницях та по установі в загальному.

На Львівщині збудують найпотужнішу сонячну електростанцію

У четвер, 8 лютого, у Львові підписали угоду про кредит від Європейського банку реконструкції та розвитку розміром 24,7 млн євро на будівництво нової сонячної електростанції. Про це ZAXID.NET розповів начальник управління інвестиційної політики Львівської ОДА Роман Матис. Участь у підписанні братиме прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, який перебував у Львові з робочим візитом.

Згідно з інформацією на сайті компанії ТОВ «Еко-Оптіма», яка займатиметься будівництвом, проект «Енергопарк Яворів» буде розміщений у селі Терновиця Яворівського району. Сонячна електростанція складатиметься з 131 тис. фотоелектричних модулів. Очікується, що після будівництва першої черги станція за рік вироблятиме 36 млн кВт/год. за рік. Роботи мають завершити у цьому році. Для прикладу: сонячна електростанція, яку відкрили у квітні минулого року на Яворівщині у селі Залужжя виробляє лише 11 млн. кВт/год на рік.

На будівництво станції ЄБРР готовий дати 24,7 млн євро кредитних коштів – з необхідних 36 млн євро, як йдеться на сайті компанії. Окрім ЄБРР, планується залучити до співфінасування будівництва сонячної електростанції фонд «Чистих технологій» (CFT), Світовий Банк, «Інвестиційний фонд для країн, що розвиваються» (IFU) та «Північну екологічну фінансову корпорацією» (NEFCO).

Земельну ділянку для будівництва електростанції компанія отримала ще у 2013 році, пишуть «Наші гроші». Львівська облдержадміністрація виділила ТОВ «Енергопарк Яворів» 115,34 га терміном на 49 років. Також розпорядженням голови ЛОДА компанії затвердили проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Терновицької сільської ради Яворівського району. Вартість оренди у розпорядженні не повідомлялась.

Безпосереднім оператором проекту сонячної електростанції є компанія ТОВ «Енергопарк Яворів», яка, за даними аналітичної системи YouControl, належить родині Козицьких. Ця компанія входить до групи «Еко-Оптіма», засновниками якої є Зиновій Козицький та його сини Максим і Степан. Нагадаємо, що у 2015 році ТОВ «Еко-Оптіма» відкрила першу чергу найбільшої в українських Карпатах вітроелектростанції, розташованих у Старому Самборі. Проект був реалізований спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) та фондом чистих технологій Світового Банку (СБ), його вартість становила 20,5 млн євро.