Міжнародний автобусний оператор FlixBus відновлює роботу із 28 травня на окремих маршрутах.
Зокрема, з прикордонної Медики запустять прямі рейси до Перемишля, Жешува, Кракова, Катовіце, Вроцлава, Берліна, Гамбурга, Амстердама. Про це інформує ZAXID.NET.
Загалом перевізник FlixBus з 28 травня охопить понад 30 європейських міст, у тому числі 14 у Польщі та 19 у Німеччині та Нідерландах.
Для безпеки пасажирів і водіїв компанія дезінфікує транспортні засоби після кожного рейсу, вимагає від усіх пасажирів та водіїв носити маску при посадці в автобус, проводити дезінфекцію рук біля входу в транспортний засіб та дотримуватись двометрової дистанції під час завантаження і отримання вантажу.
Популярний український співак Dzidzio (справжнє ім’я Михайло Хома) відправився в рідне село Бортники на Львівщині для зйомок нової кінострічки, а також показав фото рідного дому, де він народився і виріс. Кадри з цього місця увійдуть у черговий фільм, над яким зараз працює команда. Про це він розповів в своєму Інстаграмі.
Однак, коли розпочнеться робота над новим фільмом і чого очікувати глядачам, наразі достеменно невідомо.
«Скільки разів я собі казав: «Все, більше не буду знімати в цій хаті, вона себе вичерпала!» Та коли стало питання, де мені знімати новий фільм на глибоку тему, яка стосується кожної людини, то конкуренцій їй не було! Бо саме тут, де я народився, і починається моя чесна, справжня творчість. Дякую, всім, знято », – розповів Dzidzio.
Dzidzio також показав своїм підписникам інтер’єр рідної хати. Щоправда заліз він туди у своєму взутті, на що шанувальники звернули увагу і дорікнули. Хоча, можливо, це так було задумано для фото.
Як відомо, мама DZIDZIO вже багато років живе в Португалії, тому кожна зустріч з матір’ю для артиста на вагу золота. Зараз жінка далеко, але разом вони добудовують сімейний будинок у селі Бортники Львівської області. Музикант зізнається – мріє про те, щоб вся сім’я як можна швидше зібралася в ньому за великим святковим столом.
Львівська область має багату і унікальну природу. Різноманітні ландшафти від рівнин до високих гір, багаті басейни річок Дністер, Стрий і Західний Буг. Рекомендуємо вам заглянути у блакитне вікно, побувати на оборонній вежі та поблукати серед скель та в давньому княжому городі.
1. Озеро Барвінок у Новому Роздолі
Серед Стільського горбогір’я, неподалік Нового Роздолу знаходиться одне з наймальовничіших місць Львівщини – озеро Барвінок. Воно утворене в результаті перекриття дамбою річки Барвінок і оточене заповідними дубово-буковими лісами.
Озеро Барвінок має 5 відпочинкових пляжів. Воно простягається у 2-3 км і має глибину 3-8 метрів, проте є місця із впадинами до 9 метрів. В озері є багато риби: карпи, щуки, судаки, окуні, плотви, верховодки, а також водяться раки. Барвінок належить Українському товариству мисливців та рибалок.
2. Верецький перевал
Краєвид з Верецького перевалу
Верецький перевал — перевал в Українських Карпатах на межі Закарпатської і Львівської областей. Він розташований на розділі річок Стрий та Латориця, на висоті 841 метр над рівнем моря. Звідси відкриваються неймовірні гірські пейзажі, в тому числі на Боржавські полонини.
Перевал був свідком історичних подій. Тут у 1939 року польські прикордонники розстріляли біля 600 полонених захисників Карпатської України, вихідців з Галичини. У 2017 році на цьому місці відкрили меморіал.
Пам’ятний знак на Верецькому перевалі з нагоди 1100 роковин переходу фіно-угорських племен через Карпати
Перевал також вважається визначним і для угорців, бо за літописними свідченнями саме через нього у 895 році угорські племена на чолі з князем Алмошем пройшли в Європу й оселилися в Панонії.
3. Турківський район. Річка Стрий та серпантин
Якщо бажаєте на трішки переміститись у своєрідну Швейцарію чи Норвегію з гірськими серпантинами, то вам сюди. На дорозі Н-13 біля села Явора Турківського району простягається дуже гарний дорожній серпантин. Звідти відкривається прекрасний краєвид на річку Стрий та навколишні красоти. Дорога там, до речі, вже гарно відремонтована.
Львівська область, Турківський район. Річка Стрий.
4. Мисливське господарство “Стир
Поруч з районним центром Броди на Львівщині розташоване державне підприємство “Мисливське господарство “Стир”.
Фото: bogdan_susol / Інстаграм
Тут є всі умови для хорошого відпочинку: невеликий готель, вольєри з дикими кабанами, фазанами, сосновий ліс, озеро, пасіка і навіть будиночок “Баби Яги”. У лісі водяться зубри і козулі,лосі, благородні олені, є дикі кабани, лисиці, зайці, бобри У лісництві можна порибалити, приїхати на полювання, подивитися на місцеву пасіку, покупатися в озері, посмажити шашлики, зварити юшку і інше.
5. Скельний монастир села Розгірче
У цьому карпатському селі знаходиться скельний монастир XIII-XIX ст., який є унікальним двоярусним печерним комплексом, на першому ярусі якого колись були видовбані в скелі-пісковику житлові і господарські споруди, а на другому була монастирська церква.
Печерний монастир біля села Розгірче. Фото: uk.wikipedia.org
Із монастиря відкривається чудовий краєвид на навколишні хребти Сколівських Бескидів та річку Стрий.
6. Національний природний парк “Сколівські Бескиди”
Національний природний парк в Українських Карпатах. Розташований, в межах Сколівського і (частково) Турківського та Дрогобицького районів. Парк охоплює частини басейнів річок Стрий та Опір і займає площу 35 261 га, з яких 24 639,3 га передані парку в постійне користування.
Національний природний парк “Сколівські Бескиди”
На території парку збереглися рештки природних високопродуктивних і біологічно стійких деревостанів – вікові чисті букові ліси природного походження, еталонні смерекові і ялицеві ліси, які значною мірою відображають різноманітність лісового покриву Бескид. Тут водяться олень благородний, козуля, кабан дикий, заєць-русак, білка, лисиця звичайна, куниці лісова і кам’яна, вовк, ведмідь бурий, з рідкісних видів – борсук, кутора мала, полівка мала водяна, горностай, кіт лісовий, рись звичайна, нічниця довговуха, нічниця Наттетера, підковоніс малий. Загалом на території парку охороняються 11 видів тварин, занесених до Європейського червоного списку та 30 видів, занесених до Червоної книги України.
Найвідомішою вершиною Сколівських Бескидів є гора Парашка (1268 м.) до якої ведуть добре промарковані маршрути від Сколе.
7. Бірюзові озера біля села Ясенів
Серед чудової природи Вороняцьких гір знаходиться унікальний природній об’єкт – карстові водойми «Сині вікна». Вони утворилися в результаті розчинення карбонатних порід водою. Через яскравий бірюзовий колір води, яка заповнила вапняковий карст, ці водойми називають бірюзовими озерами.
Синє Вікно розташоване в межах Бродівського району Львівської області, на південний схід від села Ясенева, на території національного природного парку «Північне Поділля».
Біля озер пролягає багатий на пам’ятки природи, архітектури та історії туристичний маршрут з Підгірців до Підкаменя — «Стежками Вороняцького кряжу». Саме озеро розташоване на узліссі за 1,5 км. Його довжина становить 43 м, а глибина сягає 14 м..
8. Тустань
Княжий град у ІХ-ХІІІ ст., давньоруський наскельний оборонний комплекс, митниця та місто-фортеця, залишки якого розташовані в Сколівському районі Львівської області, поблизу с. Урич, Пісковики в c. Урич — природний об’єкт, що має наукову, естетичну, рекреаційну та історико-культурну цінність. Тепер ці пісковики оголошено Державним історико-культурним заповідником “Тустань”, який щорічно відвідують до 3 000 туристів.
Tустань -унікальна пам’ятка історії та архітектури ІХ-ХІІІ століття, аналогів якої немає в Європі. Неповторність Тустані полягає не лише у її природних особливостях, хоча скеля, сама по собі, вражає. Унікальність Тустані полягає ще й у можливості точного (90%) відтворення дерев’яної забудови, що існувала на скелях. Річ у тім, що будівничі, споруджуючи неприступну дерев’яну фортецю на скелях, довбали в камені пази для закріплення дерев’яних конструкцій. Дерева давно немає, а сліди в камені збереглися.
9. П’ятничанська вежа
П’ятничани знаходилися на торговому шляху зі Львова до Галича. З метою захисту тут збудували оборонну і спостережну вежу XIV-XV ст., яка зараз є частиною Музею-заповідника «П’ятничанська оборонна вежа».
У 1995 року П’ятничанську вежу відкрили як музей. Експозиція музею розташована на другому та третьому ярусах кам’яної надбрамної вежі. Тут виставили археологічні знахідки з території колишнього оборонного двору та відомі зразки мілітарної архітектури періоду Галицько-Волинського князівства. На пам’ятці відновлено звідний міст, який піднімається за принципом противаги.
З чим для вас асоціюється Золочів на Львівщині? Із Золочівським замком, якому вже 600 років? З нобелівським лауреатом Роалдом Гоффманом, який родом з Золочева чи просто місто, крізь яке ви проїжджаєте, прямуючи на Тернопіль? А може з потужним центром космічного зв’язку та досліджень, який за 5,5 км на північ від міста Золочів!?
Журналіст ІП «Діло» Юрій Мартинович розповів про справжню наукову перлину Золочівщини, про яку загал знає геть мало. Більше того, серед місцевих людей ходять різні легенди про радіацію від антен (насправді, радіаційний фон у Львові більший), чи про 15-поверховий бункер з тунелями, які тягнуться ледь не до Львова. Та все це вигадки з часів СРСР, коли до об’єкту було годі підступити.
Центр космічних досліджень і зв’язку в Золочеві (в народі «Азимут») розташований у мальовничій місцині серед кілометрів полів та лісів. Довкола нього тиша і спокій. Та на теперішній час – це найбільший подібний об’єкт в нашій державі (з окупацією Росією Криму, Україна тимчасово втратила більший центр поблизу Євпаторії). Центр у Золочеві складається з двох потужних антен, які з’явилися ще за радянських часів. Вони були інформаційним вікном всього СРСР у західний світ.
Фото: VargaA / Wikipedia
Коротка історія
25-метрову антену КТНА-200 поставили у середині 70-х років минулого століття у рамках програми міжнародного співробітництва «Союз-Аполлон» (співпраця радянських космічних науковців з американськими). Але першочергово антена дозволяла мати прямий урядовий канал зв’язку між Москвою та Вашингтоном, а вже далі здійснювати міжнародні телекомунікації через супутники системи «Інтелсат». Тобто завдяки цій антені могли не лише говорити Брежнєв з Картером, чи Горбачов з Рейганом, але і прості радянські люди дивитися наживо, для прикладу, хокейні матчі між збірними СРСР та США, або весь світ міг спостерігати, як «мішка» покинув стадіон і полетів у небо під час літніх Олімпійських ігор 1980 року.
У 1986 році 25-метрова антена перестала бути самотньою. У центрі зв’язку постала нова, ще більша 32-метрова! На відміну від антени КТНА-200, яка була суто радянською розробкою і свого часу стояла на науково-дослідному кораблі «Юрій Гагарін», MARK-4B збудували японці. 32-метрову антену розробила японська компанія NEC, а вже на місці радянські спеціалісти склали її докупи. Завданням антени був зв’язок у південно-східному напрямку – Індія, Китай і так далі.
Що ж сталося з антенами зі здобуттям Україною незалежності? До 2017 року, практично нічого не відбувалося. Антени були частиною Львівської філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення. На початку 90-х, антени продовжували виконувати свої функції, однак із розвитком оптичного волокна, прокладання трансатлантичних магістралей та загальним розвитком техніки, потреба у такому типу зв’язку відпала і стала економічно не вигідною. Більше того, для трансляцій через супутники почали використовувати стандартні 7-метрові антени. Тому дві великі антени все менше застосовувалися у роботі Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення. Для прикладу, на початку 2010-х 25-метрова антена займалася трансляцією радіо FM Галичина.
Від радіо і телебачення до космічних завдань
Все змінилося з початком військової агресії Росії на Сході України та окупацією Криму. Після втрати парку космічних антен поблизу Євпаторії, постало питання про відновлення роботи Центру далекого космічного зв’язку. 2,5 роки бюрократичної тяганини, суперечок з Концерном радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, який мав (чи не мав) свої плани стосовно антен біля Золочева, і у 2017 році вони офіційно увійшли до Державного космічного агентства України, до Національного центру управління та випробування космічних засобів. З того часу з антенами відбуваються разючі зміни – їх модернізують і роблять з них величезні радіотелескопи, які займатимуться дослідженням далекого космосу. Стежать за оновленням та займатимуться експлуатацією українські військові у відрядженні.
Цікаво, що Національний центр управління та випробування космічних засобів постав на основі ракетних військ. У 1996 році Україна відмовилася від ядерної зброї, тому військові, які займалися їх обслуговуванням, стали частиною Державного космічного агентства і є у «відрядженні» у центрі досліджень. Тобто ці військові – це, по суті, науковці з армійським вишколом.
Начальник Центру космічних досліджень та зв’язку у Золочеві Національного центру управління космічних засобів державного космічного центру України Віктор Ожинський служив біля Євпаторії. У 2014 році він, як і інші українські дослідники, змушений був покинути це місце. З 2017 року військовий фахівець у відрядженні працює на базі біля Золочева.
«Коли ми прибули сюди, то будівля була у напіврозваленому стані: ні води, ні каналізації. Було страшно зайти. Але почали відбудовувати, відмивати все, ремонтувати і робити умови праці належними. За ті декілька років, які тут, то зробили набагато більше, ніж за 20 років у центрі у Криму. Ми тут у відрядженні для виконання певних спеціальних завдань. Вони не є суто військовими, але не є і цивільними. Така специфіка. Однак розповісти про ці завдання ми не можемо, вони є секретними», – каже Віктор Ожинський.
Ситуація зараз та “спілкування” з космосом
Центр у Золочеві є напівзакритим об’єктом. Тобто просто прогулятися там не вийде. Він під охороною. Та для науково-освітніх проєктів тут завжди відкриті двері.
«Ми закриті для справ суто військових. А з приводу наукових досліджень, освітніх чи гуманітарних проєктів, то ми повністю відкриті. До нас приїздлять учні зі шкіл і ми проводимо невеликі семінари. Всі ініціативи від місцевих та місцевої влади намагаємося підтримувати. Бо важливим є цивільно військове співробітництво», – розповідає Віктор Ожинський.
У вересні минулого року відбулася масштабна благодійна акція, до якої залучили Центр космічних досліджень і зв’язку в Золочеві. Тоді було оцифровано та відправлено 100 тис. дитячих малюнків у далекий космос! Їх малювали діти зі всієї України. Малюнки у вигляді радіосигналу і досі летять на планетарну систему TRAPPIST-1, яка на відстані 41 світловий рік від нас. Це ряд планет, на яких, можливо, є життя… Військові у відряджені самі змонтували власними силами передавач, щоб зробити таку одноразову акцію. Зараз передавач розібраний, оскільки основне завдання антени – це приймати сигнали.
32-метрова MARK-4B Фото: Юра Мартинович
«Коли ми прийшли сюди, то антени механічно працювали, але ніде не були задіяними. На даний момент відбувається процес модернізації 32-метрової антени. MARK-4B називатиметься Радіотелескоп-32. Відновлюється поворотна система, та приймачі. Хочемо її оновити до сучасного стану. Зараз все у дослідній експлуатації. Експлуатуємо, досліджуємо, модернізуємо разом із науково-дослідницькими українськими інститутами з різних міст, які зараз налаштовують надточну апаратуру. Перший етап модернізації завершився. Зараз починається дослідна експлуатація. Ми починаємо досліджувати те, що вони модернізували. На скільки воно правильно, шукати недоліки. У перспективі і планах включити антену у європейську систему радіотелескопів», – розповідає начальник групи космічного зв’язку майор Олександр Салівончик
Цікаво, що вже зараз 32-метрова антена MARK-4B під Золочевом є потужнішою за 72-метрову, якою користувалися у Криму. Оскільки сучасні підсилювачі та розробки українських вчених, які вмонтовані в антену, дають більші можливості.
Найбільший радіотелескоп Європи
Чому європейцям може бути цікаво включити цю антену у свою систему? Оскільки чим більша відстань між радіотелескопами, тим більшу площу охоплення вони покривають. Більше того, 32-метрова антена може стати найбільшою у Європі.
«Після завершення модернізації – це буде найбільший радіотелескоп у Європі! Подібні телескопи у Європі є, але вони однодіапазонні. Один приймач одного діапазону. А у нас планується багатодіапазонний. Буде одночасно декілька приймачів ловити сигнали з далекого космосу», – каже Олександр Салівончик.
У планах до кінця року завершення тестування 32-метрової антени. За словами Віктора Ожинського, вчені з Європи зацікавлені у включені нашого радіотелескопу у свою систему, однак не спішать фінансувати, оскільки вкладають гроші у проєкти країн ЄС. Відповідно, модернізація відбувається за кошти України.
«Наразі цей проєкт більш іміджевий для нас, але також важливий і для національної безпеки. Бо є національні інтереси країни у космосі. Україна завжди позиціонувалася, як космічна держава. Тому цей проєкт – це маленький крок, щоб нашу країну підняти в очах світового товариства», – говорить Віктор Ожинський.
MARK-4B (Радіотелескоп-32) повертається на 1 градус за 3 секунди. Коефіцієнт використання поверхні близько 75%. Це дуже багато. Комп’ютер наводить її на відповідну точку в небі і точність спрямованості є десятитисячна градуса! Тобто це надточна багатотонна машина, яка може підслуховувати за зірками за мільярди мільярдів кілометрів від нас.
MARK-4B Фото: Юра Мартивнович
Що ще зможе робити ця антена після модернізації? Все залежить від поставлених завдань. Чи зможе вона визначити запуски ракет з ядерними боєголовками? Військові у відряджені кажуть, що все можливо і залежить знову таки від задач, які будуть поставленні.
Старша ж «сестра» 32-метрової антени, 25-метрова радянська, наразі, лише чекає змін. Цього року має стартувати програма з її модернізації і перетворення на потужний радіотелескоп. А поки що тут лише прибирають «авгієві конюшні», які перейшли у спадок. Відвідавши обидві антени, можна наочно побачити перебудову одної, та наразі застій іншої.
Висота радянської антени близько 50 метрів, а вага – сотні тонн. Вона виглядає більшою за 32-метрову японську, оскільки розміщена на багатоповерховій будівлі. Свого часу на кожному поверсі були різні структури, від дослідницьких до КГБ у кімнаті №303, які займалися зв’язком СРСР зі світом. Вся техніка досі робоча, але давно застаріла. Можна навіть побачити старі сенсорні екрани радянського зразка, які потім позабирали. Бо, кажуть, коли науковці не мали, що робити, то підводити до сенсорних кнопок маленьку напругу і били один одного струмом. Така от розвага.
Тішить те, що центр живе і розвивається. Є охочі працювати та робити дослідження під українським прапором. Тому у майбутньому, можливо, саме наші дослідники знайдуть нові планети, на яких, імовірно, може бути життя, або навіть зловлять сигнал від позаземних цивілізацій, як у фантастичному фільмі «Контакт» (1997 року)? Хто знає, все може бути. А наразі військові у відрядженні все краще обживаються на новому місці і роблять центр придатним для роботи чим більшої кількості зацікавлених вчених, компаній та міжнародних співтовариств.
«До 2014 року всі казали, що ми не потрібні і переведуть нас у цивільних, але після 2014 року – стали враз потрібними. Житомирський військовий інститут імені Сергія Корольова готує молодих кадрів, є позитивна динаміка, збільшується зацікавлення серед населення до нашої роботи. Адже це шанс робити щось дійсно унікальне та важливе у перспективі для всього світу», – підсумовує Віктор Ожинський.
На Львівщині у Сколівському районі близько 30 мешканців села Либохора перекрили дорогу і не пропустили до лісу лісозаготівельні бригади з лісовозами.
Про це повідомив активіст громадського руху «Стоп Лісоцид» Василь Курій.
Орієнтовно о 8:00 ранку близько 30 жителів села (верхнього кінця) провели протестну акції з перекриттям дороги та не пропустили до лісу лісовозів та лісозаготівельні бригади, які працюють у заповідному урочищі Магура.
Мешканці висунули свої вимоги:
1) припинити бездумне нищення Карпат.
2) очистка та посадка вже зрубаних лісосік.
3) проведення рубок догляду у молодняках.
4) відновлення доріг, які пошкоджені в тому числі лісовозами.
5) будівництво підпірної стінки, яка в випадку повного руйнування відріже частину села.
На місце даної події приїхав голова Славської ОТГ Володимир Бега з заступником та лісничі лісових господарств.
«Було обговорено дані питання та шляхи їх вирішення і після довгої дискусії всі гострі питання так і залишилися відкритими», – повідомив в «Facebook» Василь Глюдз.
Лідерка “Батьківщини” Юлія Тимошенко під час карантину пропустила позачергове засідання ВРУ 7 травня, оскільки перебувала у п’ятизірковому спа-готелі на Львівщині Edem Resort Medical & Spa разом із колегою Сергієм Власенком та “свободівцем” Ігорем Кривецьким. Про це йдеться у спецрепортажі «5-зірковий карантин Юлії Тимошенко» програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).
7 травня народні депутати позачергово зібралися у Раді, щоб розглянути низку питань щодо протидії поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, зокрема, впровадження обов’язкового тестування окремих категорій населення, оплату лікарняних для медиків та їхнього страхування. Того ж тижня до Юлії Тимошенко була прикута увага ЗМІ через те, що вона задекларувала більше 5 мільйонів доларів доходу, отриманого в США в якості компенсації за політичні репресії в часи президентства Віктора Януковича, але відмовилась назвати, хто саме сплатив їй ці кошти.
Утім Тимошенко пропустила позачергове засідання у ВР і не з’являлась того тижня в ефірах та на публіці.
Натомість, як з’ясували “Схеми”, лідер “Батьківщини” замість участі у засіданні під час карантину перебувала в спа-готелі у селі Стрілки Львівської області – Edem Resort Medical & Spa.
Перебуваючи поблизу готельного комплексу, “Схемам” вдалось зафіксувати на території Edem Resort Toyota Camry, з якої вийшов багаторічний особистий охоронець Юлії Тимошенко. Пізніше ця автівка заїхала на територію Edem Resort. “Схеми” впізнали також особистого водія лідерки “Батьківщини”.
Згодом журналісти помітили жінку, схожу на Юлію Тимошенко, яка заходила до будівлі.
В цей же день знімальна група зафіксувала однопартійця Тимошенко: Lexus, яким користується депутат Сергій Власенко, виїжджав з готелю.
Перебуваючи поблизу готельного комплексу, “Схемам” вдалось зафіксувати на території Edem Resort Toyota Camry, з якої вийшов багаторічний особистий охоронець Юлії Тимошенко. Пізніше ця автівка заїхала на територію Edem Resort. “Схеми” впізнали також особистого водія лідерки “Батьківщини”.
Тимошенко не прокоментувала свій відпочинок, а Власенко заявив, що “не підтверджує та не спростовує” нічого.
І додав: «Все, що я пропустив, якщо я щось і пропустив, я відзвітую перед своїми виборцями… Карантин і карантинні умови я не порушую. Принаймні, наскільки я знаю, то центр Edem – це медичний центр. Припустімо. Наскільки я знайомий з ситуацією… Я нічого не підтверджую і не спростовую».
Готельний комплекс Edem Resort Medical & Spa належить бізнесменові, екс-народному депутату, заступникові голови Всеукраїнського об’єднання “Свобода” й одному з основних спонсорів цієї партії Ігореві Кривецькому.
Його журналісти також зафіксували на території готельного комплексу. Зокрема, Кривецький сів в автомобіль – і кортеж із трьох машин, серед яких вище згадана Toyota Camry з особистим охоронцем Юлії Тимошенко, одночасно виїхав із території комплексу.
Компанія «Керамбуд», керівними власниками якої є Богдан Козак і Сергій Медведчук (брати депутатів від ОПЗЖ Тараса Козака та Віктора Медведчука) розпочала вирубку лісу та будівництво дороги на Страдецькій Горі для доїзду та обслуговування кар’єру. Жодних дозволів від Львівської ОДА не було. Про це повідомляє «24 канал».
Цю інформацію підтвердили в УГКЦ. Там зазначають, що Страдецька гора є відомим місцем паломництва християн.
Зазначається, що інформацію про вирубку лісу під будівництво підтвердили в УГКЦ. Настоятель парафії Успіння Пресвятої Богородиці села Страдч, отець Іван Ковтун повідомив, що в лісі, біля Страдецької гори, щодня працюють бензопили та важка техніка. За словами священника, вирубується ліс і насипається нова дорога в дуже швидких темпах.
Зазначається, що вказаний ліс, де зараз відбувається вирубка та насипання дороги, перебуває в державній власності. Таким чином рішення щодо будь-яких робіт має ухвалювати Львівська обласна державна адміністрація.
З’ясувалося, що ведеться будівництво об’їзної дороги для доїзду та обслуговування кар’єру Великопільського родовища пісків.
Дорога будується через ліс, яким опікується Великопільське лісництво Страдчівського навчальновиробничого лісокомбінату Державного вищого навчального закладу «Національний лісотехнічний університет України», через річку Верещицю та дамби озер, які знаходяться поруч зі Страдецькою Горою. Її планують з’єднати із автомобільним шляхом Т 14-25 в підніжжі Святої Страдецької Гори, де проходить Хресна дорога. Прочани, які масово проходять хресну дорогу, дуже часто із малими дітьми, наражатимуться на смертельну небезпеку через великоваговий транспорт, який вивозитиме пісок із кар’єру, вважає священник.
Крім того, як повідомив парох отець Іван Колтун, введення в експлуатацію цієї дороги унеможливить проведення шкільних екскурсій та багатьох заходів, які проводяться для дітей та молоді.
Він також вважає, що з огляду на те, як функціонує кар’єр, не вдасться уникнути запилення, загазованості повітря та забруднення довколишнього середовища, що майже унеможливить проходження Хресної дороги та проведення інших заходів, включаючи Всеукраїнську прощу, яка проходить 26 червня, в річницю мученицької смерті блаженних священномученика Миколи Конрада та мученика Володимира Прийми. Створення цієї дороги завдасть непоправної шкоди природі Українського Розточчя й міжнародному іміджу України, адже ділянка, де ведуться роботи, входить до складу транскордонного українсько-польського біосферного резервату «Розточчя», який був створений 19 червня 2019 р. на 31-й сесії Міжнародної координаційної ради Програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера».
У Львівській обласній держадміністрації з цього приводу повідомили, що ОДА не надавала жодних дозволів щодо будівництва дороги та здійснення рубок лісу у Страдчі.
Згідно із рішенням Порічанської сільської ради № 868 від 27.06.2019 ТзОВ «Керамбуд» надано погодження на користування лісовою дорогою біля водойм с. Страдч, яка проходить по території сільської ради.
За словами заступника голови Львівської обласної державної адміністрації Юрія Бучка, до департаменту дорожнього господарства облдержадміністрації не надходила для погодження проєктна документація щодо будівництва, реконструкції дороги на території Порічанської сільської ради Яворівського району. Також облдержадміністрацією та її структурними підрозділами, зокрема департаментом екології та природних ресурсів, не погоджувалося проведення рубок у кварталах 14, 15, 16 Великопільського лісництва.
В ОДА також зазначили, що видача дозволів на проведення рубок, якими є лісорубні квитки, не входить до повноважень облдержадміністрацій. Водночас, упродовж 2019-2020 років Львівською облдержадміністрацією та структурними підрозділами не погоджувалися матеріали базового лісовпорядкування Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату державного вищого навчального закладу «Національний лісотехнічний університет України».
У с. Страдч розташований Марійський паломницький центр, одна з головних святинь Української греко-католицької церкви. Страдецька Гора є одною з найдавніших українських християнських святинь, адже ще в ХІ ст. тут було засновано печерний монастир.
До слова, у 2017 році Львівська облрада погодила видобуток піску компанії брата Віктора Медведчука. Згідно з текстом рішення, «Керамбуд» отримав гірничий відвід на видобуток піску на 27,7 гектарах у межах Великопільського родовища у Яворівському районі. Користуватися цим родовищем компанія може до 17 липня 2034 року. Пісок видобуватимуть для виготовлення штукатурних розчинів.
Опівночі 16 травня Міжнародний пункт пропуску «Шегині-Медика» на українсько-польському кордоні відновлює роботу, наразі лише для пішого переходу. Про це повідомляє Західне регіональне управління Держприкордонслужби України.
Автомобільне сполучення поки не працюватиме. Таким чином, чи пропускатимуть у Шегинях автомобілі і вантажівки, буде залежати від польської сторони.
Пропуск транспорту на українсько-польському кордоні здійснюється у пунктах пропуску «Краковець-Корчова», «Рава-Руська-Гребенне», та «Ягодин-Дорогуськ».
Після відкриття пункту пропуску у Шегинях будуть припинені тимчасові перевезення людей через кордон, які здійснювалися у Краківці та Раві-Руській.
При перетині кордону необхідно дотримуватись правил карантину – мати маску, дотримуватись дистанції не менше аніж 1,5 метра між особами, які рухаються в пішки.
У Солонці неподалік Львова вже кілька років працює ферма “Західний равлик”. Це родинна ферма львів’ян Ірини та Івана Юськевичів, котрі активно займаються вирощуванням і розведенням їстівних равликів.
Вони займаються реалізацією равликів для забезпечення споживання цієї продукції в Україні та за її межами, а також проводять навчання згідно даної теми для початківців та новостворених господарств. Восени 2018 року господарство експортувало у ЄС до 25 тонн делікатесу.
На фермі проводиться масштабне спаровування та вирощування поголів’я равликів з метою подальшої переробки яєчок на ікру і слизу для фармацевтики та косметології.
На зиму чи при транспортуванні равликів за кордон молюсків вводять у анабіоз. Для цього у спеціальних приміщеннях понижується температура, і равлики не гинуть, а впадають у глибокий сон, пише Львівський портал. Тоді стелажі з приміщення забирають, равликів поміщають в ящики. Тут налаштовують певний температурний режим, завдяки якому равлики мають можливість перезимувати приблизно з серпня до середини лютого.
У цьому цеху маточне стадо. За весну равлик щомісяця відкладає свою ікру.
«В горщечок помістилось чотири равлика, і одночасно вони скидали ікру. Тоді ікра ця переміщається в окремі контейнери, потрапляє в інкубаторне приміщення за певний період з ікри починається молодняк», – розповідає власник сімейного фермерського господарства «Західний равлик» Іван Юськевич.
Фермерський слимак стає дорослим за дев’ять місяців, тоді як природному потрібно три роки.
«Вони виступають в певний рік з чоловічими гормонами в інший рік з жіночими гормонами. Равлики використовую ці органи дотику підбираючи пару. Після спаровування два равлика відкладає ікру», – говорить Іван Юськевич.
Набутий досвід в даній галузі дозволяє запропонувати широкий асортимент, м’яса равлика, як готової продукції в харчових цілях, так і поголів’я маточних стад для розведення наступним поколінням починаючих ферм.
«Ми не лише вирощуємо равликів для переробки чи приготування: на нашій фермі ми також готуємо маточні стада для майбутніх фермерів, які проходять у нас навчання. Загалом на Львівщині уже зареєстровано 20 ферм равликів. Попит на равликів в Україні активно зростає, проте культура поїдання молюсків ще не настільки розвинена, як у ЄС. Тож увесь надлишок равликів буде експортовано до Франції, Італії, Іспанії та Бельгії», – повідомив він.
Їдять равлики спеціально засіяну травичку та сертифікований корм. Із одного гектара поля равликів можна зібрати 20 тон продукції, але для цього необхідно затратити близько 80 тисяч євро.
Равликів розміщують у теплицях, де їм завжди тепло, комфортно й безпечно, адже жоден їх ворог у вигляді птаха чи миші не зможе зашкодити. Вона орієнтована на заселення 1 гектара поля равликами. В тепличному комплексі равлики ростуть орієнтовно до середини травня, до повного зникнення нічних приморозків.
Тричі на рік відбувається масовий забій равликів, звідки отримують свіже філе. В кінці мушлі равликів стерилізують, аби уникнути запаху та до повного уникнення інфекції. Після цього етапу в ці мушлі поміщають фаршироване філе равликів.
Делікатес звичайно не з дешевих. Наприклад, равлики в олії з медово-лимонним соусом в скляній баночці продається по 100 гривень за 100 грам.
На фермі постійно проводять дитячі екскурсії для школярів, майстер класи та гастротури, однак наразі запрошують вже після карантину.
На Львівщині відтермінували послаблення карантину ще на 4 дні до 15 травня. Попередньо планувалось послабити з понеділка, 11 травня. Таке рішення прийняла обласна комісія ТЕБ і НС під час засідання 10 травня у зв’язку із зростанням кількості захворілих на к-вірус, передає Zaxid.net.
Кабінет міністрів прийняв рішення про послаблення карантину в Україні з понеділка, 11 травня. Комісія ТЕБ і НС Львівської області під час засідання 8 травня також прийняла рішення послабити карантин з 11 травня. Проте, через зростання кількості хворих на к-вірусну інфекцію обласна комісія скликала нове засідання 10 травня і прийняла рішення не послаблювати карантин до 15 травня.
«Ті всі пом’якшення, які мали безпосередньо відбуватися з 11 травня, будуть відбуватися з 15 травня. Таке рішення ми прийняли з врахуванням збільшення кількості хворих», – повідомив ZAXID.NET заступник голови Львівської ОДА Тарас Грень.
Нагадаємо, що з 11 травня у Львівській області повинні були відкрити магазини з непродовольчими товарами, у тому числі з одягом та взуттям, перукарні, салони краси, літні майданчики ресторанів тощо. Натомість у Львові обмеження вирішили пом’якшити тільки частково, заборонивши перукарням та магазинам з одягом працювати.
Один з найбільших ТРЦ Львова King Cross Leopolis анонсував відкриття усіх магазинів з понеділка, однак тепер відкриття не відбудеться.
У Львівській ОДА не виключають ймовірності продовження жорстокого карантину і після 15 травня, якщо ситуація з кількістю хворих продовжить стрімко погіршуватись.
«Якщо ми будемо втрачати людей щодня і будемо мати 50-60 позитивних тестів щодня, то думаю, що правильно буде на кілька днів відтерміновувати», – сказав заступник голови ЛОДА Іван Собко.
Протягом останніх кількох днів на Львівщині різко зросла кількість пацієнтів, хворих на новий к-вірус. Лише протягом 9 травня ПЛР-тести підтвердили такий діагноз 54 мешканцям області.
Загалом у Львівській області станом на ранок 10 травня зафіксували 753 хворих на коронавірусну інфекцію, з яких 158 вже одужали, а 20 летальні.
