Завжди персики вважалися південним фруктом, і навіть в тепліших регіонах України їх вирощували поодинокі садівники. Зараз ситуація значно інша: нові насадження персиків й абрикосів тепер можна зустріти в багатьох областях України, зокрема й на західній Україні. Лише у Мостиському районі на Львівщині зараз росте близько 50 га персикових садів, розповідає садівник Любомир Стельмащук. Про це повідомляє techdrinks.
Свою першу персикову плантацію він посадив у 2003 році. Відтоді займається вирощуванням персиків, абрикосів та інших фруктових дерев у власному саду в с. Твіржа Мостиського району й у ФГ «Еко-Ягода».
Для Мостиського району персикові сади – вже давно не екзотика. Їх успішно вирощують у кількох господарствах. Нині приватне підприємство Любомира Стельмащука вирощує сад на 4 гектарах, з яких 2 га займають насадження персика. Натомість у господарстві «Еко-Ягода», де зараз працює садівник, ростуть 20 га персиків і 8 га абрикосів.
Сорти персика підбирали методом проб та експериментів, розповідає садівник. Адже районованих для Львівщини різновидів на той час не було. Перші саджанці разом з однодумцями купували у Польщі, привозили й з інших країн. А потім не лише самостійно забезпечили власні потреби у садивному матеріалі, а й почали його реалізовувати.
“Спочатку з Польщі привозили готові саджанці, а згодом – підщепу. Шукали живці для прищеплювання, і з часом ми вже вирощували багато сортів з США, Італії, Франції. Лише торік спробували внести до реєстру два сорти – Мостиський і Мостиський Діамант, оскільки вони з’явилися у наших умовах і добре себе проявили. Втім, садимо різноманітні сорти, аби випробувати їх у наших
умовах. Звісно, певні саджанці не приживаються. Однак якщо сорт адаптується до клімату західної України, ми його розмножуємо, оскільки він вартує уваги”, – розповідає Любомир Стельмащук.
Поступово у господарстві «Еко-Ягода» налагодили процес вирощування підщеп. Зараз там мають відібрані маточні дерева, з яких збирають насіння. Згодом методом окулірування прищеплюють сорти, і наступного року отримують готові саджанці. А цьогоріч планують повністю відмовитися від польського насіння і забезпечувати власні потреби самостійно.
Складність вирощування пізніх сортів персика
Утім, настрій у садівників з Мостиськ далеко не завжди оптимістичний. Адже розширенню бізнесу перешкоджає низка факторів, серед яких і бюрократичні перепони до офіційного оформлення діяльності.
“У якийсь момент навіть хотілося припинити займатися садом… Торік намагалися офіційно зареєструвати розсадник, однак вимоги до цієї сфери діяльності дуже високі, а високопродуктивні сорти від селекціонерів США та Канади, адаптовані до різних кліматичних умов, в Україні не внесені до вітчизняного реєстру. Тож займатися вирощуванням саджанців невигідно. Натомість офіційно зареєстровані в Україні сорти часто неякісні, а смакові властивості та зовнішній вигляд плодів далекі до ідеалу. Хоча деякі наші сорти вирощуємо вже понад 10 років. Серед них Мостиський – дуже ранній сорт, який вже вирощують і в Молдові, і в Росії, і по всій Україні”, – розповідає Любомир Стельмащук.
Збільшуючи насадження персика, садівник зі Львівщини керувався тим, що у Львівській області все ж краще ростимуть і плодоноситимуть дерева пізніх сортів, плоди яких дозрівають наприкінці липня – в середині вересня. Ранні персики у цій кліматичній зоні не встигають набрати цукрів і поступаються смаком плодам, що ростуть у південних регіонах.
“У наших умовах ранні персики найраніше дозрівають у третій декаді червня – на початку липня. Якщо весна не затяжна і тепла, то смакові властивості ранніх персиків можуть бути дещо кращими, коли ж вона холодна, то плоди не такі смачні. Зате ті плоди, які дозрівають пізніше, переважно у серпні-вересні, на смак просто неперевершені! Адже ці місяці у нас дуже теплі, тому наші пізні персики вигідно відрізняються від імпортних і за зовнішнім виглядом, і за смаковими властивостями. Але є й ризики. Ранній персик, що називається, зібрав і забув, а про пізній доводиться непокоїтися ціле літо, побоюючись граду. Торік у червні на гектарі насаджень ми встигли зібрати ранній персик, який одразу ж продали на гуртовому ринку. А пізніші сорти, починаючи від персиків сорту Редхейвен, зіпсував град. Як наслідок, цей урожай не потрапив на гуртовий ринок. Ми його продавали у роздріб, і, відповідно, суттєво втратили. Але хоч ранні персики легше вирощувати, я все одно зробив ставку на пізні сорти, бо у них краща якість і товарний вигляд. І, відповідно, дещо вища ціна, – каже Любомир Стельмащук. – Приміром, торік на початку вересня нам телефонували з Закарпаття і хотіли купити плоди. В них на той час персиків уже немає, а в нас саме дозрівають”.
Як справляються з приморозками
За ці роки садівникам з Мостиського району довелося пережити по-справжньому екстремальні умови: у 2006 році мороз сягнув позначки -30 °С, а через рік – -28 °С. Та для персикового й абрикосового саду загрозливим явищем є не лише тріскучі зимові морози, а й весняні приморозки. Втім, з негативним впливом останніх Любомир Стельмащук вже навчився боротися.
“Ефективну стратегію захисту від весняних приморозків вдалося виробити, випробувавши різні препарати. Так, у 2019 році у ніч з 15 на 16 квітня температура знизилася до -8-9 °С. У результаті я втратив до 60% урожаю. Натомість в «Еко-Ягоді», де дерева обробляли препаратами за правильною схемою, втрати врожаю становили до 10%, причому приморозки негативно вплинули не на всі сорти. Загалом я випробував багато різних препаратів і таки отримав бажаний ефект. Але для цього важливо дотримуватися технології та робити все чітко за схемою. Зараз сад обробляю на початку квітня, використовуючи двопроцентний розчин препарату Ріверм. Також використовую препарат Квантум-АміноФрост харківської фірми «Квантум». Це ефективний комплексний антистресовий препарат з кріопротекторною дією. Дуже важливо одночасно з ним одразу вносити калій. З цією метою використовую органічний калій фірми «Квантум» або калійну селітру. Препарати з калієм сприяють збільшенню концентрації клітинного соку. Адже якщо в клітинному соці високий вміст солей, він замерзає за нижчої температури. Тому можна сподіватися, що рідина в клітині не замерзне і клітина не зруйнується. Згодом, відразу після приморозку, обробляю дерева препаратом Квантум АміноМакс, у якому міститься максимальна кількість амінокислот”, – розповідає садівник.
Але продукт потрібно не тільки виростити, але й вигідно реалізувати. Наразі садівники зі Львівщини продають продукцію на вітчизняному ринку, оскільки поки що не мають достатніх обсягів для виходу на експорт. До того ж реалізація на зовнішніх ринках потребує попередньої сертифікації продукції та забезпечення оперативності доставки.
“Ми реалізуємо продукцію на великому гуртовому ринку «Шувар» у Львові. Цьогоріч у Києві я придивився також до столичного гуртового ринку. З тими обсягами врожаю, які очікуємо отримати у цьому сезоні, дамо раду і в Україні. Тим паче, що холодильним обладнанням ми забезпечені, а доглянутий і якісний персик може зберігатися у холодильнику до 10 днів. Що ж до перспектив реалізації саджанців, то поки що їх в основному реалізуємо вроздріб приватним господарствам. Наразі в Україні важко працювати за схемою, яка актуальна для Польщі чи Італії. Там покупці приїздять до розсадників, роблять замовлення і через 2 роки забирають відповідну кількість готових саджанців певних сортів. Натомість у нас все потрібно швидко і зараз”, – розповідає Любомир Стельмащук.
Але попри всі труднощі, Любомир Стельмащук та його однодумці вважають вирощування персиків на Львівщині перспективною справою.
“Усе йде до того, що клімат змінюється, і ми вже можемо садити ті культури, які раніше вирощувати навіть не сподівалися. Скажімо, у мене вже три роки плодоносить хурма. Ще зацікавився азиміною – вже маю кілька сортів цієї культури і сподіваюся цьогоріч отримати перші плоди”, – каже фермер.
