Українська зіркова пара Катерина Осадча та Юрій Горбунов продовжують мандрувати Україною під час карантину.
Цього разу знаменитості вирушили на захід України і влаштували собі культурну екскурсію Свірзьким замком, що у Львівській області. Катя також порівняла Львівщину з італійським регіоном.
На сторінці в Instagram Юрій Горбунов розмістив світлину, на якій разом з Осадчою позує на фоні замку. Подружжя тримається за руки.
“Свірзький замок. 15-17 ст. Тут, до речі, знімали “Д’Артаньяна і трьох мушкетерів!”, – повідомив Юрій.
Замок сподобався парі. Вони також зробили селфі на його фоні, а Катерина Осадча показала загальну світлину будівлі у своєму фотоблозі.
“Моя красива країна! Цього літа відкриваємо по новому для себе Україну, Львівщина ні чим не гірше за Тоскану”, – підписала кадри ведуча.
Замок у с. Свірж закладений у XV столітті Андрієм і Мартином Свірзькими, вперше згадується у 1484 році. Спершу замок був суто оборонною мурованою спорудою. Неодноразово перебудовувався, рік завершення одного з етапів робіт вказано безпосередньо на стінах — над центральною брамою з внутрішньої сторони збереглося вирізьблене число “1530”.
Сучасний стан замку залишає бажати кращого, але Союз архітекторів намагається вберегти його від руйнування. В задовільному стані збереглися не тільки зовнішні стіни і дах будівлі, але і внутрішній простір, який використовується для проведення різних заходів і знімань фільмів.
Після цього Осадча та Горбунов зупинилися в п’ятизірковому SPA комплексі Edem Resort Medical & Spa, розташованому в 25 кілометрах від Львова.
Телеведуча показала кілька образів, сфотографувавшись на величезній території готелю.
На одному з них зірка зображена в білій футболці, широких джинсах, кросівках і з червоним пальто в руках (в цьому самому луці Катя пішла на прогулянку Свірзьким замком), в іншому – вона позувала у смугастій рожевій кофті під якою була біла футболка і рожевих шортах зі стрілками в поєднанні з кросівками.
Це фото Катя зробила на фоні річки на піщаному пляжі, розташованому на території комплексу.
У селі Солонці, одразу біля Львова, виставили на продаж елітний особняк, що належить сім’ї ректора Академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного генералу Павлові Ткачуку, за майже 2 мільйона доларів. Про це повідомляють Наші Гроші. Львів.
Оголошення про продаж елітного особняка у Солонці за 1,95 млн доларів з’явилось на сайті OLX 7 липня.
Особняк, за даними журналістів Наші Гроші.Львів, належить ректорові Академії Сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного генералу Павлові Ткачуку, хоча він ніколи не фігурував у декларації генерала, тому що записаний на його родину.
«Пропоную на продаж ВІП будинок в Солонці (початок). 650 кв. м, 30 сотих землі. На першому поверсі знаходиться робочий кабінет і 2 зали. На другому поверсі 2 спальні, гардероб, санвузол. На третьому поверсі 4 спальні, вітальня, санвузол, гардероб, 2 балкони. В цокольному поверсі є ще одна кімната, санвузол, кухня. Зроблений ремонт з якісних матеріалів. Індивідуальне опалення», – йдеться в оголошенні.
Фото з OLXФото з OLXФото з OLX
Офіційно будинок належить племінниці Петра Ткачука Анні Сенаторовій та її чоловіку Денису Сенаторову. На них також зареєстровано і земельні ділянки, на яких розташований будинок. Родина племінниці генерала мешкає в місті Бердичів (Житомирська область), де займається успішним бізнесом – виготовленням автомобільного скла на заводі Safe Glass Factory.
Фото з OLXФото з OLXФото з OLX
Про те, що генерал Ткачук мешкає в Солонці в незадекларованому будинку, «Наші гроші. Львів» писали ще у 2017 році. Тоді вони з’ясували, що племінниця генерала стала власницею цього будинку у грудні 2016 року. Але з огляду на соціальне життя її родини, відбувалось воно саме в Бердичеві, а не в Солонці. З того часу власність не змінювалась, про що свідчать дані з Єдиного державного реєстру нерухомого майна.
В Солонці є ще один особняк площею 260 кв.м., пов’язаний з генералом Ткачуком. Відразу навпроти ВІП-помешкання, що продається, є дещо скромніший будинок. Про це він вказав у своїй декларації за 2019 рік
Він належить сестрі генерала Ніні Шкляренко, власне матері Анни Сенаторової, яка також мешкає в Бердичеві. А в цьому будинку, за даними останньої декларації, мешкає генерал Ткачук. Сестра надала йому будинок в користування безоплатно. А його зять Руслан Сапіга також безоплатно дав у користування автомобіль Hyundai Sonata.
На вулицях Дрогобича Львівської області помітили стару «Волгу» з дуже цікавим тюнінгом. ГАЗ-21 – радянський легковий автомобіль середнього класу, який серійно виготовлявся на Горьківському автомобільному заводі з 1956 по 1970 рік.
Як пише видання auto.24, тюнінг старої дрогобицької «Волги» хоч і скромний, але вельми стильний. Крізь отвір в капоті автівки визирає щось на зразок турбіни та карбюратора. Окрім того, є додаткова оптика і бічний вихлоп.
Цікаво, що традиційного оленя на капоті «Волги» замінила качка.
У салоні привертає увагу важіль з рукояткою у вигляді гранати.
Характеристики ГАЗ-21 невідомі, але, швидше за все під капотом стоїть потужний двигун. А рукоятка у вигляді гранати – не що інше, як важіль гідравлічного “ручника”, як на машинах для дрифту.
Крім того, модифікована “Волга” отримала перероблену підвіску і в результаті стала помітно нижче. Щоправда, зміни не торкнулися салону, так як він і без цього відмінно вписується, так і зберігся він цілком собі добре. Крім змін під капотом, тюнери змінили вихлоп.
Кабмін погодив пропозицію внести місто Раву-Руську до складу Львівського району. Рава-Руська входить у склад Жовківського району, але після територіальної реформи його скасовують.
Основний склад теперішнього Жовківського належатиме до новоствореного Львівського району з адміністративним центром у Львові, пише ZAXID.NET.
Мер міста Рава-Руська та голови сільських рад, які увійдуть до складу майбутньої Рава-Руської ОТГ, висловили бажання приєднатися до Львівського району. Тому комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування врахував інтереси громади і вніс зміни до постанови.
На розгляд Верховної Ради постанова подаватиметься в тій редакції, відповідно до якої територію Рава-Руської міської громади передбачається включити до складу Львівського району, повідомило Міністерство розвитку громад та територій.
«На сьогодні маємо офіційне підтвердження від Міністерства щодо розподілу Рава-Руської ОТГ, так само як і Перемишлянської ОТГ у складі майбутнього Львівського району, а також планування поділу області на 7 районів з окремим Яворівським районом», — повідомили у Жовківській РДА, до повноважень якої наразі належить Рава-Руська.
У 12 працівників фабрики “Датський текстиль” у місті Сокаль Львівської області підтвердили коронавірус. У Сокальській райдержадміністрації заявили, що підприємство йде на карантин, на фабриці стверджують, що у планову відпустку.
12 працівників фабрики підтвердили коронавірус методом ПЛР-тестування.
Головний лікар Сокальської центральної районної лікарні Роман Швед розповів, що загалом тестування методом полімеразної ланцюгової реакції та імуноферментного аналізу пройшли 274 працівники фабрики, керівництво планує обстежити всіх працівників.
Голова Сокальської райдержадміністрації Ігор Дацюк повідомив ZAXID.NET, що із 13 липня фабрику закриють на карантин на два тижні. Водночас заступник директора підприємства Ігор Тріска заявив виданню, що всі працівники підуть на два тижні у планову відпустку, мовляв, це не пов’язано з коронавірусом.
“Щороку на третій тиждень липня на два тижні фабрика закрита. У нас такі відпустки є на Різдво, на Великдень і влітку”, – стверджує він.
Загалом на сьогодні спалахів захворювання по окремих населених пунктах на Сокальщині медики не зафіксували.
“Датський текстиль” – це українська текстильна фабрика, головний офіс компанії розташований у Данії. На підприємстві працює приблизно 800 осіб.
Нагадаємо, що Львівська область – лідер за кількістю хворих на коронавірус серед регіонів України. Там заразилися, станом на ранок 10 липня, 6763 осіб.
Згодом львівський дослідник та засновник проєкту Explorer Lviv Андрій Риштун планує відкрити у селі Хоросно біля Львова музей збитих літаків часів Другої світової війни. Облаштування зібраної колекції в музей планують завершити до кінця 2020 року. Про це він розповів Еспресо.TV.
Усі деталі літаків група експедиторів знайшли під час пошукових експедицій.
“У нас є вже більш ніж 10 різних літаків. Хоча літаками це важко назвати, це такий кульочок з супермаркету, де лежать маленькі частинки заліза. Але для нас все це цінне і дороге. Вони пов’язані з історією конкретного місця, конкретних людей і конкретного борту. Є двигуни від Junkers 52, нам їх подарували. Є кисневі балони, інші цікаві деталі”, – розповів Андрій про експонати майбутнього музею.
Музей для огляду Андрій облаштує на власному подвір’ї у селі Хоросно Пустомитівського району. Зараз ідея на стадії оформлення всіх деталей.
“У себе на подвір’ї зроблю купол, площею 30-40 кв. м і все це акуратно порозставляю, зроблю інформаційні матеріали. Подивимось, як воно буде”, – додає дослідник.
Виготовлення та монтаж купола займе кілька місяців, далі потрібно оформити інформаційні матеріали. Андрій очікує, що музей буде готовий прийняти перших відвідувачів з нового року. Наголошує, що вхід буде безкоштовним.
За словами дослідника, подібних літаків у Карпатах є дуже багато. Торік дослідники нарахували більше двох десятків, а цього року додалися нові знахідки.
Літаки знаходять за допомогою місцевих мешканців, які самі розповідають, де проводити пошукові роботи.
“Наприклад, літак біля Яйка Ілемського (популярна вершина в масиві Горгани. – Авт.) лежав за кілометр від туристичного маршруту, там роками ходять люди, але ніхто про нього не знав. Люди завжди йдуть там, де є стежка, в корчі ніхто не лізе. Відповідно, поки хтось не скаже, де він лежить, шукати надзвичайно важко”, – розповів Андрій Риштун.
Цими вихідними команда Explorer Lviv дослідила німецький бомбардувальник HE-111(Heinkel) у Карпатах біля Долини. Літак, що летів з Кросно в Чернівці, розбився внаслідок поганих погодних умов. Молодий екіпаж зaгинyв на місці.
Ця робота дослідників зайняла загалом три роки, аби вияснити обставини, зібрати всі уламки до купи, ідентифікувати екіпаж.
Міністр культури Олександр Ткаченко анонсував відновлення у 2021 році сотні пам’яток архітектури. Відомо, що на Львівщині збираються відреставрувати Підгорецький замок та оборонні мури Жовкви.
Про це на своїй сторінці у Фейсбуці повідомив очільник Мінкульту, передає Львівський портал.
Міністерство культури запропонувало включити сотню пам’яток архітектури у програму «Велике будівництво» на 2021 рік. Відтак всі всі об’єкти планують відновлювати вже з наступного року.
«Вперше за 30 років незалежності ми реально зможемо відновити історико-культурну спадщину, яка подекуди є в критичному стані – занедбана й напівзруйнована. Та ці об’єкти є кодом нашої нації. Збереження їхньої автентичності і духу – наша відповідальність, наповнення новим змістом – наш обов’язок перед наступними поколіннями», – відзначив Олександр Ткаченко.
Перелік усіх об’єктів культури, які в Україні хочуть відновити, поки ще не доступний. Втім у міністерстві обіцяють презентувати його найближчим часом.
На Львівщині пропонують відновити оборонні мури Жовкви (XVI-XVII ст.) та Підгорецький замок (1635-1640 рр, 1779 р.).
Також відомо, що у 2021 році планують відновити Замок Любарта у Луцьку, Бережанський замок на Тернопільщині, палац Потоцьких в Одесі, заповідник «Хортиця» у Запорізькій області, заповідник «Качанівка» у Чернігівській області, заповідник «Софія Київська» та інші.
7 липня у селі Підгайчики, що на Золочівщині Львівської області, відбулось відкриття сучасного м’ясопереробного комплексу по забою птиці. Із відкриттям присутніх привітав голова Львівської ОДА Максим Козицький.
«У теперішній кризовий час реалізація таких проєктів – це дійсно подвиг. Бачимо, що український бізнес глибоко вірить у свою країну і в те, що ситуація у ній змінюється на краще. Підприємці довіряють новій українській владі – і це дуже важливо.
Відкриття цього комплексу – це інвестиція в економіку не лише Золочівщини, а й усієї області. Хотів би підкреслити, що інвестиції – це не лише гроші, але в першу чергу люди. Наші люди! Від сьогодні сподіваюсь, що у понад сотні місцевих родин економічне становище покращиться. Багато з них зможуть працювати на Батьківщині, біля своїх родин, своїх дітей. Вірю, що відкриття подібних підприємств у майбутньому стане не поодиноким випадком, а закономірністю», – наголосив Максим Козицький.
Проектована потужність нових виробничих потужностей – 2000 голів на годину. Завдяки відкриттю м’ясопереробного комплексу вдалось забезпечити місцеве населення понад 120 робочими місцями із середньомісячною заробітною платою понад 10,5 тисяч гривень.
Інвестиції приватної компанії склали понад 150 млн грн.
На забійний цех надходить птиця вирощена на власних птахофабриках, а також передбачається налагодження довготривалої співпраці із діючими птахофабриками Західного регіону України, для забезпечення безперебійного функціонування цеху.
У планах компанії на 2021-2022 роки є збільшення потужностей щодо вирощування птиці до 6 млн. голів в рік, за рахунок будівництва нових сучасних птахофабрик, інкубатора та птахофабрик з вирощування батьківського поголів’я.
Місцеві вибори в Україні повинні відбутися наприкінці жовтня цього року. Соціологи вперше провели дослідження щодо настроїв до можливих кандидатів та партій до новоутвореної Львівської ОТГ.
Вибори заплановано провести 25 жовтня 2020 року. Місцеві вибори у Львові вперше пройдуть у форматі «Великого Львова», який тепер включатиме 18 міст і сіл, а загальна кількість виборців зросте з 540 тис. до 570 тис.
Дослідження провела соціологічна агенція Fama на замовлення Zaxid.net.
Рейтинги кандидатів на голову Львівської ОТГ
Проведене опитування показує, що на виборах голови ОТГ за Андрія Садового готові проголосувати 35,1% опитаних (показник моделювання електорального вибору в момент опитування *). Удвічі менше голосів має шанс отримати Руслан Кошулинський (15,7%), утричі менше – Олег Синютка (12,2%). Прикметно, що київська компанія Socis, яка поводила аналогічне опитування приблизно у той же час, показала незначну перевагу Синютки над Кошулинським.
Більше одного відсотка голосів мають шанс отримати ще дев’ятеро політиків – Ігор Зінкевич (7,1%), Ігор Васюник (4,1%), Ярослав Рущишин (3,5%), Оксана Юринець (3,3%), Микола Княжицький (2,8%), Дмитро Добродомов (2,5%), Володимир Квурт (2,5%), Володимир Гірняк (1,9%) та Валерій Веремчук (1,1%).
Водночас 22% виборців Львівської ОТГ взагалі не знають, за кого голосувати, а ще 13% не мають наміру йти на вибори.
Соціологи також досліджували, як можуть розподілитися голоси мешканців ОТГ у другому турі голосування за голову ОТГ. Результати свідчать, що у другому турі Садовий перемагає будь-якого із основних суперників. Якщо ж він не братиме участі у виборах, або не пройде у другий тур, то найбільше шансів на перемогу у Руслана Кошулинського.
Так, при сценарії Садовий/Кошулинський у другому турі чинний мер Львова отримує 39,5%, а його суперник – 29,6%. При сценарії Садовий/Синютка він перемагає з результатом 40,2% : 28,3%. Якщо ж у другий тур із Садовим вийде Ігор Зінкевич, то лідера «Варти» може отримати 18,4%. Схожа ситуація виникає і при сценарії Садовий/Рущишин – це 44,2% за першого і 12,5% за другого.
Найбільш непередбачувана ситуація у другому турі буде, якщо там не буде Садового. У випадку, якщо там зустрінуться Руслан Кошулинський та Олег Синютка, то за одного з лідерів ВО «Свобода» проголосують 30,2% виборців, а за екс-голову ЛОДА – 24,7%.
Рейтинги партій у раду Львівської ОТГ
П’ятивідсотковий бар’єр на виборах до ради ОТГ наразі долають п’ять партій. Проходження ще трьох партій – під питанням, оскільки за них наразі готові проголосувати по 4% респондентів.
Найвищий рейтинг на виборах до ради ОТГ має «Європейська солідарність», за яку готові голосувати 37%. За нею ідуть «Самопоміч» (16%), «Голос» (13%), «Свобода» (7%) та Українська Галицька партія (5%). Кожна з цих партій ще має потенціал збільшити свій рейтинг на кілька відсотків, тобто найімовірніше, що вони таки пройдуть до ради.
Шанси провести своїх депутатів у раду Львівської ОТГ мають також «Батьківщина», «Варта» та «Слуга народу», за кожну з яких готові проголосувати по 4% респондентів. Усі інші потенційні учасники виборчих перегонів отримують менше 3%.
Нагадаємо, що Львівської ОТГ увійшли 18 населених пунктів. Це міста Львів, Винники, Дубляни, селища Брюховичі та Рудне, а також Грибовицька (Великі Грибовичі, Збиранка, Малі Грибовичі), Грядівська (Гряда, Воля-Гомулецька), Зашківська (Зашків, Завадів, Зарудці), Лисиничівська (Лисиничі, Підбірці), Малехівська та Рясне-Руська (Рясне-Руське, Підрясне) сільські ради.
На Львівщині знаходиться чимало красивих водоспадів, які за висотою і потужністю поступаються своїм «браттям» із високогірніших Івано-Франківщини та Закарпаття. Тим не менше, це зовсім не применшує їхньої естетики і не нівелює енергетики, яку випромінюють ці водяні природні дива.
Ми зібрали список 10 найгарніших водоспадів Львівщини. Поїхали!
1. Кам’янецький водоспад
Висота водоспаду — близько 7 метрів. Знаходиться на висоті 550 м над рівнем моря.
Кам’янецький водоспад. Фото: Alex Zelenko
Водоспад розташований за 7 км від міста Сколе, вверх за течією річки Кам’янки (поворот на село Кам’янку між Сколе і Верхнім Синьовидним), за 4 км від мосту через річку Опір). Від залізничної станції Сколе — 10 км.
Потужний та прекрасний, він розділений велетенською кам’яною брилою на два потоки. Довкола — долина з потрощеного каміння, обваленого рікою з гір. Уявіть лишень, яку міць має вода, що сходить тут зі снігами або із затяжними літніми дощами!
Неподалік водоспаду є облаштовані місця для відпочинку, оглядові майданчики. Маршрут до Кам’янецького від с. Сколе маркований, а стежка добре втоптана — точно не переплутаєте, куди прямувати.
До речі, дорогою на водоспад можна піднятись до Мертвого озера, або як ще його називають, Журавлиного. Це унікальне озеро багате на сірководень, тому в ньому не половиш рибку: довкола болотиста місцевість, а посеред озерця плаває острівець зі сплетеного коріння, віття та моху.
2. Верхньокам’янський водоспад
Висота водоспаду — близько 3,5 метрів. Знаходиться на висоті 580 м над рівнем моря.
Вище по течії Кам’янки, 600 метрів від попереднього в бік села Кам’янка, розташувався ще один невеличкий, але симпатичний водоспад, який називають Малим Кам’янецьким або Верхньокам’янський водоспад.
Висота водоспаду — близько 12 метрів. Знаходиться на висоті близько 550 м над рівнем моря.
Це найвищий водоспад Львівської області, розташований в національному парку “Сколівські Бескиди”. Розташований він між селищами Довге і Сопіт недалеко від річки Стрий.
Водоспад Лазний
Спуск до водопаду не облаштований, так що в погану погоду будьте дуже обережні. Сходинки зроблені або просто в землі, або викладені з каменів.
Сам водоспад знаходиться в глибокій ущелині, так що ніяких місць для пікніка або стоянки тут немає. Навіть доріжки уздовж водоспаду відсутні, і щоб підійти ближче, потрібно акуратно пробиратися по мокрому камінню.
4. Водоспад Гуркало
Висота водоспаду — 5 метрів. Знаходиться на висоті близько 570 м над рівнем моря.
Знаходиться на річці Велика Річка (притока Стрию), за 4 км на південний захід від автомобільного мосту в центрі села Корчин біля міста Сколе.
Фото: igotoworld.com
Водоспад складається з одного каскаду, розділеного скельним виступом на два потоки, один з яких значно повноводніший від іншого; у посушливі пори менший струмінь майже зникає. У підніжжі водоспаду є водобійний котел близько 10 м у діаметрі, глибина води у якому сягає 2 м.
Гуркало відповідає своїй назві під час паводків (після інтенсивних злив), коли витрати води Великої Річки, сягають максимуму, і каламутний водний потік стрімко біжить зі схилів хребта Парашки, з великим гуркотом спадаючи зі скельного виходу порід менілітової світи.
Прямуючи до водоспаду навіть на автомобілі, не поспішайте. Обов’язково варто зробити кілька проміжних зупинок і помилуватися чудовими краєвидами гір!
5. Водоспад Фантом
Висота водоспаду — 8 метрів. Знаходиться на висоті близько 250 м над рівнем моря.
Знаходиться біля села Лапшин Жидачівського району, у підніжжя гори Бакоцино.
Це один із тих, які фахівці зараховують до так званих ефемерних водоспадів. Фантом знаходиться на потічку що утворюється після сильних дощів з води що стікає з гори Бакоцино. В інші дні його просто не існує. Тож варто їхати і шукати його після дощів.
Водоспад Фантом лише є після рясних дощів
Проте ті, кому пощастить, отримають неймовірне естетичне задоволення – Фантом складається з 9 каскадів. Тих, хто все-таки ризикне добиратися по розмитих дощами ґрунтових дорогах і лісових стежках (а без дощів туди їхати без потреби), зорієнтуємо в маршруті. У місті Журавно у Жидачівському районі (там, до речі, теж є на що подивитися) потрібно переїхати міст через Дністер і за мостом повернути ліворуч. Ріка виведе до села Лапшин, з якого лісом до водоспаду метрів із триста.
6. Водоспад Сопіт
Висота водоспаду — 7-8 метрів. Знаходиться на висоті близько 514 м над рівнем моря.
Водоспад Сопіт знаходиться в українських Карпатах у Сколівських Бескидах), неподалік від південної околиці села Сопота Сколівського району Львівської області.
Водоспад Сопіт біля села Сопіт Львівської області. Фото: Юра Гурняк
.Розташований на безіменному потічку, який впадає в річку Сопіт, або Сопотянка, (права притока Стрию). Потічок стрімко збігає по скелі, яка утворена відслоненням порід нижнього роговикового горизонту менілітової світи Скибової зони складчастих Карпат. При підніжжі скелі водоспад утворив розлогий неглибокий водобійний казан, заповнений галькою пісковиків.
7. Водоспад Крушельницький
Висота водоспаду — 1,5 метри. Знаходиться на висоті близько 550 м над рівнем моря.
Розташований на захід від села Крушельниця Сколівського району (масив Сколівській Бескиди).
Фото: Володимир Хвостенко
Водоспад розташований на території національного природного парку «Сколівські Бескиди», є легкодоступним, проте маловідомим туристичним об’єктом. Утворився в місці, де річка Крушельниця (притока Стрию) перетинає потужний пласт пісковиків.
Красиве гарне місце з мальовничими пейзажами, водоспад красивий, хоч не високий, але має декілька перекатів, вигляд має своєрідний.
Машиною не кожен доїде, бо дорога “типова карпатська”. Якщо йти пішки з села, то за годину (майже 3 км) прогулянки – і ви на місці.
8. Бориславський водоспад
Висота водоспаду — 2 метри. Знаходиться на висоті 398 м над рівнем моря.
Знаходиться в руслі річки Тисмениця, в межах міста Борислава.
Бориславський водоспад. Фото: Роман Весоловський
У підніжжі водоспаду є озерце, або, кажучи фаховою мовою, водобійний котел близько 5 метрів у діаметрі з двометровою глибиною.
Водоспад утворився в середині 1940-х років і поступово збільшує свою висоту через неотектонічні рухи Бориславсько-Покутської тектонічної підзони Передкарпатського крайового прогину.
Бориславський водоспад. Фото: Лена Ружило
Водоспад складається з одного каскаду (уступу). У підніжжі водоспаду є водобійний котел близько 5 м у діаметрі, глибина води у якому перевищує 2 м.
9. Водоспад Підступи
Висота водоспаду — 1,5 метри. Знаходиться в селі Кам’янка близько 600 м над рівнем моря.
Водоспад Підступи. Фото: Володимир Хвостенко
Цей водоспад варто відвідати! Він знаходиться в дуже мальовничому місці посеред самих Карпат. Знаходиться прямо в селі по вулиці Івана Франка, вище сільської ради. Він хоч і невисокий по висоті, але для тих, хто відвідує природні утворення, буде цікаво.
10. Залотом’ятий водоспад
Висота водоспаду — 1,5 метри. Знаходиться на висоті близько 640 м над рівнем моря.
На південній околиці села Кам’янка, на струмку Залотом’ятий, розташований однойменний водоспад – Залотом’ятий – висотою. Місцеві називають його – Жидівський Шипіт.
Утворився в місці, де потік Залотом’ятий (притока Кам’янка) перетинає горизонтальний пласт флішу. Вода спадає кількома невисокими каскадами, які нагадують сходи. Водоспад легкодоступний, проте маловідомий.
