Міський голова міста Самбір на Львівщині, яке потрапило в «червону» зону карантину, Юрій Гамар заявив, що через деякі обмеження люди опинились «на межі виживання».
Про це він сказав в коментарі 24 каналу.
«Ми просимо нас зрозуміти і дати можливість промисловій групі торгувати, тому що за пів року люди опинились на межі виживання. В нас прохання, щоб до нас дослухались, бо люди не мають засобів для існування. Ми просимо, щоб малий і середній бізнес могли заробляти і годувати свої сім’ї та родини», — зазначив Гамар.
За його словами, місто, як і вся Україна, недоотримує значної дохідної. частини бюджету, а це приблизно 39 — 40 мільйонів гривень.
«Ми дотримуємось всіх вимог червоної зони, але єдине, що ми просимо, аби підприємці, промислова група, мали можливість торгувати, а кафетерії працювали на терасах», − додав він.
Червона зона, куди потрапив Самбір, передбачає заборону громадського транспорту, відвідування закладів освіти, діяльність кафе, ТЦ, кінотеатрів, спортивних залів. Перетин можливий лише власним транспортом.
На середу, 19 серпня, львівський регіональний центр з гідрометеорології оголосив у Львові та області штормове попередження.
Як повідомляють синоптики, грози у Львові та області очікуються вдень, під час них – шквали 15-20 м/с та град. Повідомляє ZAXID.NET.
Температура повітря вдень становитиме 23-26 градусів, уночі – 15-17. Така ж погода очікується на всьому Заході України, тоді як на решті території буде сухо та спекотно до +33.
Грози у західних та північних областях прогнозують і на наступний день, 20 серпня. У п’ятницю, 21 серпня, зливи змістяться у центральні та східні регіони, тоді як на заході знову буде сухо. У суботу, 22 серпня, грози пройдуть на сході та півдні, а вже в неділю знову повернуться у західні області.
До кінця тижня середня температура повітря по Україні загалом знизиться на 3-4 градуси – від 22-24 на заході до 27-29 на півдні.
До дня народження Андрія Кузьменка на фасаді ПК «Кристал» у рідному Новояворівську з’явилося зображення Кузьми Скрябіна.
В понеділок, у день народження Андрія, відбулося офіційне відкриття муралу.
Авторами ідеї Проекту «Скрябін. Початок…» є львівські ротарійці, які після погодження бачення Проекту з батьками Андрія, взялися за його реалізацію. Проект «Скрябін. Початок…» передбачає втілення в життя елементів вшанування пам’яті фронтмена гурту «Скрябін» Андрія Кузьменка у містах де відбувалося творче становлення музиканта.
Саме новояворівський «Кристал» став колискою музики для Андрія, тут проходили його репетиції і був заснований славетний гурт «Скрябін». Тому першим етапом Проекту стало виготовлення муралу на одній з його стін.
Виконав мурал відомий львівський мураліст, професіонал своєї справи – Святослав Владика.
Фото suspilne.media
Проект також має на меті об’єднати усіх шанувальників творчості Андрія Кузьменка і дає можливість долучитися кожному до спільної справи як знак великої пошани, любові і пам’яті про нього.
Нагадаємо, 17 серпня Андрію Кузьмі мало б виповнитися 52 роки. Андрій Кузьменко — родом із Самбора, що на Львівщині. Пізніше його родина переїхала в м. Новояворівськ, де він і почав свій творчий шлях. У дитинстві мріяв стати водієм сміттєвоза. Мати була вчителькою музики. Навчався в Новояворівській ЗОШ № 1. Андрій закінчив музичну школу за класом фортепіано. Закінчив факультет стоматології Львівського медінституту (тепер Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького). Йому було нецікаве навчання там, однак довчився на прохання батьків.
Помep співак 2 лютого 2015 року, поблизу населеного пункту Лозуватка, Дніпропетровської області. Там авто співака зіткнулося із молоковозом. Андрій Кузьменко загинув на місці аварії.
Самбірська міськрада відмовилася виконувати рішення державної комісії ТЕБ і НС від 13 серпня, яким у цьому місті встановлено червоний – найвищий рівень епідеміологічної небезпеки, який вводить суттєві карантинні обмеження.
Це рішення місцеві депутати прийняли сьогодні у той час, коли під стінами мерії тривав пікет кількох десятків підприємців з вимогою не забороняти їм працювати. Про це повідомляє ZAXID.NET.
Цим рішенням депутати вирішили, що рішення державної комісії ТЕБ і НС про віднесення Самбора до червоної зони епідеміологічної небезпеки суперечить Конституції, а відтак громадському транспорту та підприємцям, зокрема, зі сфери торгівлі та громадського харчування, дозволили працювати у звичному режимі, але з дотриманням карантинних вимог.
Також депутати закликала поліцію утриматись від притягнення до відповідальності підприємців, які продовжуватимуть працювати, порушуючи рішення державної комісії ТЕБ і НС.
Окрім того, вони прийняли звернення до президента, міністра охорони здоров’я та голови ЛОДА щодо скасування червоного рівня епідеміологічної небезпеки у Cамборі, оскільки вважають, що воно не відповідає реальному стану справ із захворюваністю на Covid-19.
Рішення Самбірської міськради має затвердити на своєму засіданні міська комісія ТЕБ і НС.
Відповідно до рішення державної комісії ТЕБ і НС від 13 серпня , у Самборі заборонено працювати закладам культури, харчування, ТРЦ та іншим розважальним закладам, фітнес-центрам і басейнам, дитячим таборам та більшості магазинів.
У Дрогобичі унаслідок інфікування коронавірусом помep лікар-патoлогоaнатом Руслан Братунь та доцентр кафедри української мови Дрогобицького державного педагогічного університету Костантин Іваночко.
Про це повідомляє пресслужба Дрогобицької міськради.
Руслан Братунь – лікар-патологоанатом, з 1995 року працював завідувачем Дрогобицької патолого-анатомічної лабораторії міської лікарні №1. Був знаною та авторитетною людиною не лише серед колег-медиків.
Руслан Братунь
Костянтин Іваночко – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови, працював викладачем у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка. Свого часу працював заступником міського голови Дрогобича. Брав активну участь у політичному, громадському та культурно-освітньому житті міста.
Костянтин Іваночко, фото з його фейсбук-сторінки
Додамо, що станом на 16 серпня у Дрогобичі вже 233 людини інфікувалися коронавірусом, у Дрогобицькому районі – 110.
На Львівщині дещо зменшилися темпи поширення коронавірусу. Так, станом на 08:00 17 серпня на Львівщині уже 12079 підтверджених випадків інфікування коронавірусом.
Про це повідомляє пресслужба Львівської міської ради.
За оперативними даними, за вчорашню добу лабораторні центри провели 592 ПЛР-тести, з них 128 — позитивні. Серед них львів`ян — 80. Залишок проб у холодильнику — 306.
Вчора, 16 серпня, повідомлялося про 127 нових хворих, тоді як
15 серпня – 166;
14 серпня – 184;
13 серпня – 166;
12 серпня – 166;
11 серпня – 161.
Загалом 3261 людина вже одужала, 334 інфікованих помepли.
У 8-ій міській клінічній лікарні станом на ранок перебуває 86 пацієнтів, у 1-ій міській клінічній лікарні – 56 пацієнтів, у лікарні швидкої медичної допомоги — 141 пацієнт.
У червні середня зарплата становила 10 231 грн. Про це повідомляє Головне управління статистики у Львівській області.
Порівняно з травнем, середня зарплата одного працівника зросла на 11,5%, а з червнем 2019 року – на 5,5%.
Зокрема, за одну відпрацьовану годину працівникові було нараховано в середньому 86,31 грн. За січень-червень, порівняно з цими місяцями минулого року, реальна заробітна плата зросла на 5,8%.
Найбільш оплачуваними у червні 2020 року були працівники підприємств та організацій з виробництва хімічних речовин і хімічної продукції (18 136 грн), з добування сирої нафти та природного газу (18 103 грн), фінансової та страхової діяльності (17 548 грн), державного управління й оборони, обов’язкового соціального страхування (15 657 грн).
Найменший розмір заробітної плати зафіксували у працівників тимчасового розміщування й організації харчування (3 021 грн), поштової та кур’єрської діяльності (5 987 грн).
16-річна Яна Микитин з Трускавця, що на Львівщині, стала срібною призеркою Чемпіонату України з тенісу.
Про це повідомляють в управлінні фізичної культури і спорту Львівської ОДА.
Нещодавно в Ірпені завершився Чемпіонат України з тенісу серед дорослих. Львівщину на цих змаганнях представляли 14 найкращих тенісистів, зокрема 6 юнаків та 8 дівчат, серед яких неодноразові переможці та призери чемпіонатів та Кубків України.
Юна трускавчанка, вихованка ДЮСК «Спортовець» Яна Микитин, яка в парі з 15-річною Анною Пінаєвою з Броварів, послідовно перемагали вищих за рейтингом та титулами тенісистів і поступились лише у фіналі.
Яна Микитин, потрапивши до півфіналу, виконала норматив Майстра спорту України, а в фіналі, це звання підтвердила. Яна також виступила на юніорському чемпіонаті, що завершився минулого тижня у Бучі. Тут вона здобула перше місце.
Додамо, що в особистій першості серед жінок срібло виборола майстер спорту України 19-річна Анна Мартем‘янова. Львів‘янка виборола срібло і в парному змішаному розряді разом з партнером з Одеси Володимиром Захаровим.
Всього лише за 17 км. від Львова, у місцевості через яку протікає річка Верещиця, на Страдецькій горі розташоване невеличке село Страдч.
Окрім сакральних пам’яток, які становлять величезну цінність для нас, у селі Страдч є також Арборетум – це дендрологічний парк, що є структурним підрозділом Ботанічного саду Національного лісотехнічного університету України.
Цей парк виконує роль лісової дослідницької станції. Всього п’ять хвилин пішої прогулянки від головної траси Львів-Краковець до парку і ви потрапляєте в казкову місцину.
Площа парку – 5,7 га. Дендропарк має чудове розташування, на горбистому плоскогір’ї Розточчя. Він був створений в 1963 р, як дендропарк Львівського лісотехнічного інституту.
Основна мета Страдчівської лісової науково-дослідної станції – вивчити лісові насадження Розточчя, збільшити їхню продуктивність, біорізноманіття, зберегти та поповнювати колекційні насадження Страдчівського арборетуму. На території парку на сьогодні росте близько 350 представників деревної флори і стільки ж видів трав’яної флори.
Та найбільше захоплює алея дугласій Мензиса, разом із різними видами туї. Ця композиція у вигляді геометричної фігури, яка висаджена деревно-чагарниковими групами за ландшафтним принципом, захоплює і зачаровує.
@yuli4ka_suprun
Науковою діяльністю у дендропарку займається науковий відділ лісівничо-ботанічних досліджень. До речі, у дендропарку проходять практику студенти, аспіранти університетів, профільні фахівці, чия діяльність пов’язана з вирощуванням дерев і чагарників.
Арборетум відвідують також науковці, котрі провадять досліди в галузі біології, екології, дендрології та інших наук. Завдяки працівникам арборетуму, загальний склад парку завжди доповнюється новими декоративними видами. Працівники, окрім наукової роботи, займаються складанням екскурсійних маршрутів для відвідувачів цього арборетуму.
Тут росте чимала кількість кущових рослин, а саме: аралія маньчжурська, жимолость, садовий жасмин, рододендрон жовтий. У колекції парку виставляються близько 300 класифікаційних одиниць: ялиця одноколірна, кипарисовик Лавсона, туя велетенська, горіхи чорний та сірий, дуб червоний, черемха пізня, гортензія дерев’яниста.
Також тут можна зустріти представників роду Сосна: європейська, сибірська та корейська. Назви настільки різні, і, водночас, складні, що дивуєшся, як багато різноманітних рослин вирощується у цьому арборетумі. Дерева, які висаджені ніби під уявну лінію, створюють відчуття певної організованості у цій місцині.
Гуляючи дендропарком, натрапляєш на кілька дерев’яних будівель, чи наштовхуєшся на дерев’яний колодязь, і вони так органічно вписуються в цей ландшафт, що відчуваєш себе наче у казці, особливо в зимовий період.
Щороку кількість туристів зростає, але це не дивує, адже побачити таку красу має кожен.
Нещодавно польська мандрівниця Monika Witkowska на своїй сторінці у Фейсбуці опублікувала емоційний відгук про перетин кордону в пункті перетину Грушів – Будомєж.
Жінка просила вибачення в українців за ставлення до них польських прикордонників, пише РадіоТрек.
Моніка поверталася до Польщі автобусом з Івано-Франківська разом з українцями. Її пост розпочинається словами:
“Вітаємо в Польщі або як працюють польські прикордонники і митники. Якщо коротко: зневага до людей, грубість і зарозумілість”, – каже жінка.
Моніка Вітковська – мандрівниця, яка побувала в різних куточках світу. Про це свідчать фото у її Facebook.
Далі мандрівниця продовжує, що жодних інших транспортних засобів окрім їхнього автобуса в пункті перетину не було. Попри це полька разом з іншими пасажирами пробула на кордоні понад 4,5 години.
Більшість цього часу зайняли вихід з автобуса з багажем (у Моніки був досить тяжкий рюкзак) і очікування у черзі до закритої будівлі без місць для сидіння у сподіванні що польські прикордонні служби розпочнуть свою роботу.
Порожній кордон, на якому українці та полька простояли 4,5 години. Однак пройшло 15 хвилин, пів години, година… і нічого не відбувалося
Подаємо інші витяги з її публікації:
“Крім мене, всі пасажири були українцями, тому ніхто навіть не пискнув, напевно, побоюючись можливих проблем.
Подібні ситуації є нормою і 4,5 години на кордоні – це далеко не рекорд.
Повірите, мені було соромно. Бо навіть на кордонах в африканських країнах, де ніхто нікуди не поспішає, такої байдужості до людей я не зустрічала. А тут, в’їзд до Європи і пани-владці показують, що не мають поваги до людей (тим більше, що там було багато людей похилого віку) і водночас не переймаються своїми обов’язками.
Закінчилося усе тим, що, коли нарешті з’явилися панове з перевірки паспортів, довелося чекати ще й митників – в невеличкому переповненому коридорі, де неможливо було дотриматись протиепідемічних вимог щодо дистанції між людьми.
Коли через 4,5 години вдалося продовжити подорож, мені було так соромно за ситуацію, що я вибачилася перед пасажирами-українцями за це”, – пише обурена жінка.
Завершила Моніка свою розповідь такими словами:
“Під час мандрів Україною на кожному кроці я зустрічалася з доброзичливістю. Я подорожувала сама, маршрутками та автостопом, спала у наметі або користувалася запрошеннями різних людей – жодного разу у мене не було ситуації, в якій я могла б сказати щось негативне про українців”, – додає жінка.
У коментарях до публікації інші мандрівники відзначили, що підписуються під кожним словом Моніки, а також, що стояли на кордоні і по 10, і навіть по 28 годин, і не лише на цьому пункті перетину з Польщею.
