Категорія: Область

У Львівській області затримали жителя Яворівського району, який виготовляв документи чоловікам призовного віку для перетину кордону з ЄС. За свої послуги він просив 12 тисяч доларів.

Про це повідомляє пресслужба Поліції Львівської області.

«Зловмисника, 22-річного мешканця Яворівського району, правоохоронці затримали в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України під час отримання ним 12 тисяч доларів США.

За вказану суму він повинен був надати замовнику — чоловіка призовного віку, комплект документів, які надають тому право безперешкодного перетину державного кордону України», — йдеться у повідомленні.

За рішенням суду, яворівчанин перебуває під арештом. За таке правопорушення йому загрожує ув’язнення терміном від семи до дев’яти років.

На війні з росією 18 квітня загинув боєць з села Вирів Жовтанецької громади на Львівщині Василь Сілецький. 23-річний воїн боровся з окупантами біля міста Попасна на Луганщині. Про це повідомили на сторінці громади, пише Твоє Місто.

«Василь народився 5 січня 1999 року, круглий сирота. Без роздумів відправився захищати свою землю з перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну. Загинув у бою із ворогом 18 квітня 2022 року під Попасною», – йдеться у повідомленні.

Про час та місце прощання у громаді повідомлять згодом.

Через загрозу ракетних ударів, імовірність хімічних чи ядерних атак з боку росії у Львові та області почали частіше вимірювати радіаційний фон. Це потрібно для того, аби знати, чи є Львівщина у безпеці і чи не потрібно вживати йодовмісні препарати, – повідомила коментарі Тvoemisto.tv керівниця Львівського обласного центру контролю і профілактики хвороб МОЗ України Наталія Іванченко-Тімко.

За її словами, радіаційний моніторинг на Львівщині проводили і до війни, проте тепер це роблять частіше.

«Якщо відбувається надзвичайна ситуація, як-от приліт російських ракет, позачергово, навіть по кілька разів на день вимірюємо радіаційний фон. Наші фахівці виїжджають на місце падіння ракет і на певній відстані обстежують повітря на різноманітні показники. Це потрібно для того, щоб знати, чи може Львівщина перебувати у вільному стані», – каже вона.

Як зазначає співрозмовниця, у разі виникнення підвищених показників чи іншої надзвичайної ситуації, населення відразу ж повідомлять. Наразі таких ситуації на Львівщині не виникало. Хоч Наталія Іванченко-Тімко не радить скуповувати в аптеках препарати йоду чи інші ліки, все ж кожному радить мати певний запас.

«Якщо виникне надзвичайна ситуація, всіх відразу повідомимо і скажемо про наступні дії, наприклад, залишитися вдома, одягнути маску чи респіратор, вжити препарати йоду (40 крапель 5% розчину йоду накапати на склянку води або молока чи 20 крапель розчину ліголя на склянку води). Але просто так, для профілактики, нічого робити не треба. Йодна профілактика має місце лише після офіційного оповіщення про радіаційну небезпеку і полягає у введенні в організм здорової людини», – каже вона.

Крім йоду, удома бажано мати харчову соду, оцет, лимонну кислоту та сорбенти.

«Кожен з нас може запастися звичайною харчовою содою, пошити ватно-марлеву пов’язку. Якщо б відбулася ситуація із витоку хлору чи хлорвмісних речовин, людям радитимуть одягнути ватно-марлеву повְ’язку, яка змочена у 2% розчині соди (не повна чайна ложка соди на 100 мл води). У випадку загрози вибуху азотної кислоти чи аміаку, радитимуть одягнути ватно-марлеву пов’язку, але змочити її розчином оцту або лимонної кислоти», – додає Наталія Іванченко-Тімко.

Що стосується сорбентів, то вони допомагають не лише при кишкових розладах, а й отруєннях.

Також кожному удома слід мати запаси бутильованої води у закритих ємкостях. У разі аварійної ситуації, яка може бути пов’язана з радіацією чи хімічною речовиною, можна споживати лише те, що було герметично закрите.

З початком воєнного стану департамент дорожнього господарства Львівської обласної військової адміністрації повністю призупинив роботи з обслуговування доріг. Про це «Нашим грошам. Львів» повідомив керівник департаменту Орест Шуліковський.

«У зв’язку з воєнним станом усі дорожні роботи призупинені. Хіба що, два тижні тому сніг у горах випадав, то ми розчищали. Але про капітальний ремонт доріг чи ремонт навіть кількох кілометрів, мова не йде», ‒ пояснив керівник департаменту.

Це зумовлено забороною уряду, Кабмін видав спеціальну постанову, згідно з якою заборонено оплату ремонтних робіт.

«Казначейство не пропустить такі платежі, – пояснює Шуліковський, – виняток лише для доріг державного значення, оскільки їхнє утримання належить до заходів мобілізації. Ми всі розуміємо, що державні дороги повинні утримуватись в належному стані за будь-яких умов».

Попри те, що найближчим часом капітальних ремонтів на Львівщині не буде, Шуліковський сподівається отримати дозвіл від уряду на аварійне відновлення певних ділянок доріг.

«Ми зараз ведемо перемовини з Кабміном і Офісом президента, щоб нам дозволили проводити експлуатаційне утримання та аварійне відновлення, принаймні, деяких доріг», – пояснює він.

Щодо проведених раніше тендерів, то в департаменті дорожнього господарства розглядають можливість пролонгування угод, укладених у січні-лютому 2022 року. Проте, найімовірніше, їх розірвуть.

«Звичайно, бізнес має працювати. Ось минулого тижня і Антимонопольний комітет почав розглядати скарги по тендерах, але ми розуміємо першочерговість робіт. Так, в нас є ділянки, що потребують ремонту, але загалом в області немає непроїзних доріг і в нас доволі хороша ситуація з дорожнім покриттям», – розмірковує Шуліковський.

Начальнику головного управління Держгеокадастру у Львівській області Андрію Кавецькому оголосили підозру у незаконному виділенні комунальної землі на суму понад на 113 млн грн, пише zaxid.net.

«Він дозволив незаконно відчужити землю комунальної власності площею 26,7 га на території Зимноводівської сільської ради та роздати її приватним особам. Вартість землі оцінюється у 113 млн грн», – повідомили у ДБР 20 квітня.

Слідчі встановили, що посадовець підписав наказ про затвердження проектів землеустрою для відведення та передачі земельних ділянок. Це спричинило збитки громаді на понад 480 тис. грн.

Слідчі Державного бюро розслідування перевіряють підозрюваного на причетність до інших схожих злочинів та отримання хабарів від замовників за дозвіл на оформлення ділянок.

Процесуальне керівництво здійснює Генеральна прокуратура України. Кримінальне провадження відкрите за ч. 1 та 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем), 3 ст. 365 ККУ (перевищення влади або службових повноважень), ч. 2 ст. 367 ККУ (службова недбалість).

У повідомленні ДБР не вказано прізвища посадовця, але на сайті головного управління Держгеокадастру у Львівській області зазначено, що начальником управління досі є Андрій Кавецький. У 2017 році його звільнили з посади, а навесні 2020 року він через суд поновився на посаді.

У липні 2021 року Львівська обласна рада ініціювала його звільнення через зловживання із передачею земель об’єднаним громадам у межах реформи децентралізації, але це не дало результату. Держгеокадастр Львівщини фігурував у гучних земельних скандалах, зокрема, щодо передачі у приватну власність землі, де заплановане будівництво нової львівської вулиці, а також об’їзної дороги Рави-Руської.

На Львівщині спецслужба затримала посадовицю одного з так званих «міністерств Автономної Республіки Крим», яка проводила підривну діяльність на шкоду Україні. За це її неодноразово нагороджувала злочинна «влада» Криму, пише Твоє Місто.

Як повідомили в управління СБУ у Львівській області, протягом 2014-2021 років зрадниця обіймала керівну посаду в одному з «міністерств» тимчасово окупованого Криму. Вона відкрито підтримувала злочини російських військових та агресію рф проти України.

«У січні 2022 року жінка прибула на територію України, з її слів: «приехала по семейным обстоятельствам». Проте втекти назад їй вже не вдалось, адже росія розпочала так звану «військову спецоперацію». Тому план втечі зрадниця проклала через кордон з ЄС на Львівщині, далі – через білорусь та росію», – йдеться в повідомленні.

Наразі жінці повідомили про підозру за ч. 1 ст. 111 (державна зрада) КК України та обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внести заставу в розмірі 4 млн грн.