Категорія: Область

Вимушені переселенці на Львівщині почали самотужки будувати собі житло. Купили закинуту ферму і землю поруч з озерами, що висохли, і тепер усе приводять до ладу. Будинок для майже сотні людей зводять із технічних конопель. Про це йдеться в сюжеті ТСН.

Каркасний будинок із коноплі, гектар землі, ферма та озера – саме таким бачать своє екопоселення вимушені переселенці. Але до цього ще чимало роботи.

Ідея екопоселення з’явилася у Євгена Мойсеєва. Чоловік має свою ІТ-компанію, в якій до війни навчав дітей з малозабезпечених родин. Коли почалися обстріли Київщини, він спочатку евакуював родину, а потім допоміг виїхати ще 2 000 людей. Чимало з них лишилися в гуртожитку на Львівщині.

“Ми почали шукати місце, де нам працювати, 170 людей живе, родини, діти”, – каже ініціатор поселення Євген Мойсеєв.

Так і купили цю територію біля Львова. Вона була недоглянута, заросла, із закинутою будівлею та обмілілими озерами. Переселенці вивезли звідси майже пів сотні машин сміття. Привели до ладу водойми, запустили в них рибу, облаштували городи і купили тварин на ферму.

“Чоловіки займаються будівництвом будинку, а ми вирощуємо овочі на зиму: огірки, помідори, капусту, буряк, моркву, кукурудзу”, – каже переселенка з Краматорська Настя Боцманова.

А тепер взялися зводити будинок на 28 кімнат. У 26-річного Олександра з Краматорська – жодного будівельного досвіду. Натомість шалене бажання мати своє житло, адже на Львівщину евакуювався разом із дружиною та семимісячною донькою.

“Це дуже гарна ініціатива. Є такі люди, в яких взагалі немає ніякого будинку, де йдуть бойові дії. То для них буде таке житло, маленька кімната, але буде”, – каже переселенець з Краматорська Олександр Стрючков.

Як тільки війна завершиться, Олександр хоче повернутися до рідного міста. Але серед переселенців чимало тих, кому вже нікуди вертатися.

“У нас є люди з Маріуполя, з Сєверодонецька, люди, які по три рази переїжджали, і вони не планують повертатися. У них є така віра, шо тут на заході спокійніше”, – каже Євген Мойсеєв.

Житло зводять з конопель, розповідає власник будівельної компанії, яка безкоштовно надає переселенцям матеріали і навчає потрібним технологіям.

Гроші на облаштування екопоселення допомагають знайти партнери Євгена з-за кордону.

“В Америці їздять по фермерах, бізнесменах, збирають гроші. У нас є бюджет 500 тисяч, які нам треба. Сюди ми вклали 100 тисяч, нам треба ще 400 тисяч”, – каже Євген Мойсеєв.

До зими переселенці планують завершити будівництво і одразу після цього – запускати крафтове виробництво. Продавати сир, молоко та м’ясо, щоб розвивати ферму й заробляти.

У четвер, 27 жовтня, на трасі Київ-Чоп у селищі Верхнє Синьовидне на Львівщині через пошкоджені резервуари вантажівки на дорогу вилилося кілька тонн олії, пише zaxid.net.

Водій дозволив місцевим мешканцям набирати олію, яка лилася з бочок, у відра та пляшки безкоштовно.

У патрульній поліції Львівщини розповіли ZAXID.NET, що інцидент на трасі Київ-Чоп трапився близько 16:00. У вантажівці, яка перевозила понад 20 тонн олії, тріснув резервуар і олія полилася на проїжджу частину дороги. 26-річний водій, що віз олію, їхав з Тернопільщини на Закарпаття. На нього оформили протокол за забруднення проїжджої частини (ст 139 КУпАП).

Патрульні викликали на місце події дорожні служби для прибирання проїжджої частини. Згодом фуру відігнали на узбіччя. На місце події зійшлися місцеві мешканці, яким водій дозволив набирати олію у пляшки та відра безкоштовно.

Одразу декілька громад Львівщини оголосили, що розпочнуть опалювальний сезон 1 листопада. Зокрема, про це заявили у Жидачівській та Червоноградській громадах.

За інформацією Червоноградської міської ради, подача тепла у помешкання червоноградців розпочнеться з настанням холодів (орієнтовно 1–7 листопада).

«Зважаючи на те, що середньодобова температура повітря є вищою 8 градусів, підстав для початку опалювального сезону в Червонограді наразі немає», — повідомив директор КП «Червоноградтеплокомуненерго» Степан Дмуховський.

Наразі ж підприємство займається вирішенням поточних питань, зокрема проводяться роботи із заміни теплової мережі по вулицях Грушевського та Чорновола.

Натоміть на території Жидачівської міської територіальної громади для всіх категорій споживачів опалювальний сезон розпочнеться 1 листопада. Відповідне розпорядження підписав міський голова Жидачева Володимир Левко.

Крім того, у Городку в центральній лікарні увімкнули опалення газом. Палети та дрова вже завезені, зараз триває підготовка до запуску роботи котельні. Щодо закладів освіти, то сезонних операторів шкільних котелень поки що не задіюватимуть. Річні оператори, за потреби, можуть на кілька годин подати тепло (без цілодобового споживання енергії), адже погода наразі цьому сприяє. За словами голови Городоцької територіальної громади Володимира Ременяка, під пункти обігріву можуть запропонувати 18 осередків, 16 із яких — заклади культури, де є пічне опалення на дровах чи на газі.

Нагадаємо, Україна наближається до початку опалювального сезону. На Львівщині він розпочнеться, коли три дні поспіль середньодобова температура становитиме не більше 8 градусів тепла.

Додамо, українці можуть замовити дрова на зиму у лісгоспів онлайн. Деревину для опалення у декілька кліків кожен може придбати собі чи своїм рідним.

У Сокалі на Львівщині розшукують 27-річну жінку, яка покинула свою дитину. Жінка залишила однорічного хлопчика своєму 21-річному братові, який не має постійного місця проживання, і зникла, пише ZAXID.NET.

Начальниця «Служби у справах дітей» Сокальської міськради Ірина Ващук розповіла ZAXID.NET, що 27-річна уродженка Сокаля виховувала дитину сама як одинока мама. Жінка не мала постійного місця проживання, винаймала різні помешкання. У середині жовтня вона передала дитину у візочку своєму 21-річному братові і зникла.

21-річний дядько хлопчика, який теж не має постійного місця проживання, ночував з дитиною у кількох друзів. А далі не знав, що робити з дитиною, та 21 жовтня звернувся у Службу у справах дітей. Тоді з’ясувалося, що мама хлопчика зникла ще 10 днів тому і де вона перебуває – невідомо.

Посадовці Служби у правах дітей склали акт про знайдену дитину та повідомили в поліцію, яка оголосила жінку в розшук. Хлопчика обстежили медики – він здоровий і активний. Його поселили в дитячий будинок у Львові, де він під наглядом та в безпеці.

«Наскільки пояснив брат, мама зв’язалася з якимись хлопцями і провадить аморальний спосіб життя. Жінка не оформляла допомоги на дитину. Це питання, відповіді на які може дати лише мама, коли ми її знайдемо», – каже Ірина Ващук.

Зі слів посадовиці, коли жінку знайдуть, її притягнуть до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов’язків, а в подальшому їй може загрожувати позбавлення батьківських прав.

«Ми беремо таку дитинку на облік, півроку спостерігаємо за мамою – за виконанням нею батьківських обов’язків. Дитинка може перебувати в закладі, щоб мама мала можливість стати на ноги, знайти роботу, місце проживання, налагодити свій побут. Тоді жінка може звернутися про повернення дитини в сім’ю. Якщо мама не буде цікавитися дитиною цих півроку, тоді буде стояти питання про позбавлення її батьківських прав», – пояснила Ірина Ващук.