Категорія: Область

Опубліковано

На Львівщині засудили чоловіка, який не прийшов у військкомат після вручення повістки

Турківський районний суд Львівщини визнав винним в ухиленні від призову чоловіка, який не прийшов у військкомат після вручення йому повістки, пише zaxid.net.

Йому призначили три роки тюрми, але звільнили від відбування покарання з річним іспитовим терміном.

Як вказано у вироку суду, у вересні 2022 року чоловік пройшов медкомісію та був визнаний придатним до військової служби, йому вручили повістку для проходження служби, але він не з’явився до військкомату. Щодо нього порушили справу через ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.

У суді обвинувачений визнав свою провину та розповів, що у нього був страх йти служити «по повістці». Розповів, що у той день, коли він мав з’явитись у військкомат, перебував у Волинській області на похоронах.

Справу розглядав суддя Ростислав Ференц, який дослідив матеріали справи та визнав чоловіка винним в ухиленні від призову та призначив покарання – три роки тюрми, але його звільнили від відбування покарання з річним іспитовим терміном. На вирок ще може бути подана апеляція.

Нагадаємо, що нещодавно аналогічний вирок виніс львівський суд, львів’янин також не прийшов у військкомат після врученої повістки.

Опубліковано

У Самборі заборонили УПЦ МП

Самбірська міська рада заборонила діяльність УПЦ Московського патріархату. Відповідне рішення прийняли на сесії 19 квітня, про це Львівському порталу повідомили у мерії Самбора.

«Після заслуханих аргументів усіх сторін на сесії міської ради прийняли рішення про заборону діяльності у Самборі Української православної церкви (Московського патріархату)», – йдеться у повідомленні.

Двері місцевої парафії УПЦ МП опечатали, допоки церква остаточно не вийде зі складу Московського патріархату і не впорядкує відповідним чином свої документи.

Зазначимо, на початку квітня після скандалу з побиттям військового священнослужителем у храмі УПЦ МП у Хмельницькому, в Україні з новою силою спалахнуло суспільне обурення щодо діяльності московської церкви. Після інциденту мешканці Хмельницького на зборах виступили за те, щоб парафія УПЦ МП перейшла до Православної церкви України.

Невдовзі після цього рішення про перехід до ПЦУ прийняла й парафія Свято-Георгіївського кафедрального собору УПЦ МП у Львові. Сталося це після наполягань львів’ян. Тепер це є храм Великомученика Юрія Переможця, богослужіння на Вербну неділю тут відправила ПЦУ.

Паралельно на Сихові нарешті демонтували дерев’яну церкву УПЦ МП, яку ще у 1990-х роках звели незаконно, ще одну московську церкву виселили з приміщення на вул. Антоновича. Всі церкви УПЦ МП у Львові досі функціонували, незважаючи на заборону мерії, введену ще влітку 2022 року.

Після всіх цих подій у Львові Митрополит Львівський і Галицький УПЦ МП Філарет офіційно заявив, що відмовляється переходити до Православної церкви України.

8 квітня мешканці Борислава зібрались біля місцевої церкви УПЦ МП і закликали духовенство й парафіян перейти до ПЦУ. Сам храм наразі опечатали. Хоча Бориславська міська рада заборонила діяльність УПЦ МП ще в травні 2022 року.

10 квітня у Трускавці парафія УПЦ МП подала звернення, аби її прийняли до ПЦУ.

Опубліковано

Відновлення євроколії зі Львова до Варшави: у Раві-Руській відремонтують залізничну станцію

Зі Львова до Варшави через Раву-Руську проклали нову колію. Натомість в межах цього проєкту планують відремонтувати залізничну станцію у Раві-Руській, щоб в майбутньому проводити тут митний контроль. Про це Lviv.Media розповіли у керівництві Рава-Руської станції.

«Колія Варшава-Рава-Руська з нашої сторони вже все готово, може їхати, питання з польською стороною. Там ще має узгодитися все у міністерстві. А далі з нашої сторони ще вирішується, чи буде це Рава-Руська, чи будемо євроколію прокладати до Брюховичів – це в процесі.

Швидше за все це буде Варшава-Рава-Руська-Брюховичі й навіть Львів. У нас є маленькі технічні нюанси, але це не заважатиме функціонуванню процесу, щоб воно вже їхало», – зазначили працівники Рава-Руської станції.

За їх словами, у Польщі ці затримки трактують тим, що це питання має узгодитись у трьох міністерствах.

«Гребенне, сусідня станція, не готова по інфраструктурі. Там де митники, прикордонники. Наразі там будуть проходити лиш пасажирські поїзди, бо Рава-Руська-Гребенне це пасажирський пункт пропуску. Щоб він був вантажно-пасажирським, то треба й у наших міністерствах це погоджувати, а це тривала процедура», – зазначили працівники.

Там додали, що орієнтовно пасажири зможуть поїхати цією євроколією у червні 2023 року, а вантажні перевезення тут розпочнуться з 2024 року.

Опубліковано

Мерія нагадує: спалювання сухостою у воєнний час можуть прирівнювати до диверсій

Мерія Львова вкотре застерігає мешканців Львівської громади не випалювати суху рослинність, бо це шкідливо, неекологічно і незаконно! А у воєнний час такі дії можуть прирівнювати до диверсійної роботи, що передбачає кримінальну відповідальність.

Зокрема, задимлення обмежує видимість та огляд місцевості бійцями Збройних сил України та територіальної оборони. Важливо й те, що рятувальники, які виїжджають на такі виклики, навіть у відносно мирних областях, фактично, змушені використовувати резерви не за призначенням, а тому можуть просто не встигнути туди, де справді буде потрібна термінова допомога.

Лише від початку року у Львівській громаді зафіксували уже 29 пожеж в екосистемах, із них 8 – великих, площа горіння яких становила від 400 до 4000 кв. м, інформують у міському управлінні з питань надзвичайних ситуацій, цивільного захисту населення та територіальної оборони. А кожна така пожежа – це забруднення повітря і ґрунту, вбивство тварин, птахів і комах, а також шкода здоров’ю людини. Адже разом із димом у повітря, а потім й у легені людини, потрапляють важкі метали, діоксини та найрізноманітніші канцерогенні сполуки.

Спалювання листя не сприяє підвищенню родючості ґрунтів. Адже висока температура при горінні знищує всю мікрофлору, що утворюється у верхньому шарі ґрунту. Від сильної трав’яної пожежі гинуть практично всі тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні ґрунту: зайці, їжаки, плазуни, земноводні.

«Щодня рятувальники ліквідують загоряння на відкритих місцевостях, що виникають через спалювання сухої трави та сміття. У зв’язку з повномасштабною війною в Україні, такі пожежі стають додатковим навантаженням на фахівців ДСНС. Замість ліквідації наслідків війни і порятунку людей, надзвичайники змушені виїжджати на гасіння пожеж, що виникають через бездумне спалювання сміття та листя. Тому ми закликаємо всіх громадян зробити свій внесок у збереження довкілля та допомогти нашим рятувальникам, не спалюючи листя та сміття», – зазначають в управлінні з питань надзвичайних ситуацій, цивільного захисту населення та територіальної оборони Львівської міської ради.

Мешканців міста вкотре просять не спалювати суху рослинність, а також не забувати телефонувати на «102», коли бачать такі горіння та паліїв.

Нагадаємо, за самовільне спалювання сухої трави, опалого листя та інших рослинних залишків, що заборонене в Україні, громадянам загрожує штраф, розміром від 3 060 до 6 120 грн, а для посадових осіб – від 15 300 до 21 420 грн. За ті ж дії, вчинені на території заповідників, паліям загрожує штраф у розмірі від 6 120 до 12 240 грн. А у воєнний час такі дії прирівнюють до диверсій, що передбачає кримінальну відповідальність (ув’язнення, строком від 10 до 15 років).

Опубліковано

Трасу Львів – Рава-Руська капітально відремонтують і збудують додаткову смугу руху

На трасі міжнародного сполучення, що веде до кордону з Європейським Союзом, збудуть ще одну смугу руху. Йдеться про ділянку автошляху М-09 від Львова до Рави-Руської. Гроші на будівництво надасть Європейський банк реконструкції та розвитку. Рух на цій ділянці, відповідно, реорганізують, інформує zaxid.net.

Як повідомили у Службі відновлення та розвитку інфраструктури Львівської області, дорогу від обласного центру до кордону капітально відремонтують і збудують додаткову, третю, смугу руху майже на всій протяжності дороги. Це допоможе частково вирішити проблему із заторами у напрямку кордону, де вантажівки часто блокують рух.

«Через блокування морських перевезень, зосередження логістики на автомобільні дороги та, відповідно, суттєве збільшення транспортного потоку на дорогах західного регіону виникла гостра необхідність у розширенні дороги. Через збільшення автоперевезень на ділянці під’їзду до пункту пропуску Рава-Руська – Гребенне утворюються черги великовагового автотранспорту довжиною до 15-20 км, а при пікових навантаженнях і більше», – пояснив керівник Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області Олег Береза.

Зараз дорога має дві смуги руху. Через перевантаженість траси вантажівки займають не лише кілометрову ділянку безпосереднього під’їзду до митниці, а часто й праву смугу проїзної частини, що суттєво ускладнює рух, призводить до блокування і заторів. Торік для відстою великовагового транспорту на узбіччі автомобільної дороги побудували майданчик, однак це повністю не вирішило проблеми.

У середу, 19 квітня, між Львівською обласною військовою адміністрацією, Рава-Руською міською радою та Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області підписали меморандум. Також проконсультувались з представниками розробників проекту.

Під час капітального ремонту дороги заплановано збудувати додаткову смугу руху із зміною напрямків поза межами населених пунктів; постелити нове асфальтобетонне покриття з попереднім укріпленням основи, облаштувати узбіччя та відремонтувати усі штучні споруди. У межах населених пунктів на трасі влаштують дощову каналізацію, тротуари, освітлення, зупинки громадського транспорту.

На ділянці Львів – Жовква, де інтенсивність руху сягає 19 тис. авто на добу, планують влаштувати острівець безпеки, де встановлять бар’єрне огородження для розмежування зустрічних потоків.

«Будівництво додаткової смуги буде за межами населених пунктів. Нам це дозволяють узбіччя. Додаткову смугу влаштуємо із зміною напрямків: на окремих ділянках почергово буде влаштовано смугу частково в одному напрямку, частково в іншому. У межах населених пунктів не заплановано викупляти приватні ділянки. Також обговорюється облаштування велосипедних доріжок вздовж траси», – уточнила ZAXID.NET речниця Служби відновлення та розвитку інфраструктури Оксана Богуш.

Капітальний ремонт ділянки автодороги М09 від Львова до Рави-Руської профінансує Європейський банк реконструкції та розвитку. До кінця весни планується завершити напрацювання проекту.

Опубліковано

На кордоні до Польщі на Львівщині застрягли сотні фур, черга розтягнулась на 20 кілометрів

Прикордонники і митники просять водіїв вантажівок зважати на ситуацію і не стояти у черзі дарма.

Понад 350 вантажівок скупчилося на пункті пропуску Рава-Руська на Львівщині. Сталося це через заборону Польщі імпортувати сільськогосподарську продукцію з України. Ухвалили її на вихідних і кордон став, йдеться в ТСН.

350 вантажних автомобілів стоять на узбіччях, черга починається за понад 20 кілометрів від кордону. Багато водіїв везуть саме ті продукти, які заборонені. Список чималий – з 18 пунктів – зернові, молочні продукти, м’ясо, бджолина продукція, овочі та фрукти, цукор, вина і це ще не все. До Польщі тепер з таким вантажем не в’їхати, тож водії розгублені і не знають що робити. Не пускають навіть тих, хто їде транзитом через Польщу у інші країни. “Я везу цукор на Німеччину і нічого не кажуть, ходять взад- вперед і нас не пускають нікуди. Варіанти – їду додому і лягаю спати, інакше не буде, я тут живу вже 11 день”,- розповідає один із водіїв.

Найбільше обурені водії, які встигли виїхати з України, але ще не пройшли контроль польських митників та прикордонників. Їх теж повернули назад з фурами, повними продуктів. Таких на цьому пункті пропуску понад півсотні. “Вони вночі нас побудили і сказали на виїзд. Туди я 16 днів їхав, там ще 2 доби простояв і от вже 3 доби стою. Ні туди, ні назад”, – обурюється водій.

“Я тут стою від 3 числа, я не знаю далі що робити. Попередили б, наприклад, за місяць часу, що от від такого числа не буде їхати зернові, не їдьте”, – додають інші водії з черги.

Рішення – заборонити імпорт сільськогосподарської продукції з України польський уряд ухвалив через протести польських фермерів. Вони жалілися, що української продукції стало так багато, що власну не було уже куди збувати. Тож польський уряд дослухався до фермерів і ухвалив рішення призупинити імпорт до червня. Чим дуже обурив і здивував українських підприємців. “З точки зору молочної продукції – мені незрозуміло! Бо наш баланс на користь поляків. Якщо за 22-й рік Україна проекспортувала саме до Польщі на 100 мільйонів, то поляки на 300 мільйонів. Якщо це питання не буде розв’язано, то треба повертати товар. Це треба оформлювати реекспорт і це додаткові втрати підприємствам”, – переконує виконавчий директор спілки молочних підприємств Арсен Дідур.

На рух легкових авто обмеження не вплинули, адже у них окрема черга. У Міністерстві аграрної політики кажуть, що ведуть перемовини з польською стороною. Водночас прикордонники і митники просять водіїв вантажівок зважати на ситуацію і не стояти у черзі дарма.

Опубліковано

ІТ-спеціаліст виростив біля Львова 800 кущів коноплі

Личаківський районний суд Львова обрав міру запобіжного заходу ІТ-спеціалісту з Львівщини, який облаштував вдома плантацію конопель. Під час обшуків правоохоронці вилучили у нього близько 800 рослин коноплі. Чоловіка взяли під варту з можливістю вийти з СІЗО під 134 тис. грн застави, передає zaxid.net.

Як вказано в ухвалі суду, тестувальник компанії Netwrix (його ім’я у судовому реєстрі приховане) облаштував на Львівщині плантацію конопель. У двох приватних будинках, які належать йому та його дружині, чоловік виростив близько 800 рослин коноплі. Для цього він облаштував спеціальні приміщення з системами вентиляції, освітлення та автоматичного поливу.

Поліція повідомляла, що затриманому 37 років, він незаконно вирощував коноплю у одному із сіл неподалік Львова.

Чоловіка обвинуватили у незаконному вирощуванні конопель (ч.2 ст. 310 ККУ). Підозрюваний свою вину визнав та заявив, що «вирощував канабіс з метою отримання насіння, продажу канабісу не здійснював».

Справу про обрання міри запобіжного заходу розглядав суддя Назар Стрепко. На час слідства підозрюваного триматимуть під вартою протягом двох місяців, або він може вийти з СІЗО, сплативши 134 тис. грн застави. Досудове розслідування справи триває.

Опубліковано

Найбільш забруднені річки Львівщини: оприлюднили список

Моніторинг проводили на 23-х затверджених пунктах спостережень, а саме на 17-ти створах суббасейну Західного Бугу та 6-ти – суббасейну Сяну. Про це інформує пресслужба ЛОВА.

Басейнове управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну у березні провело черговий моніторинг якості поверхневих вод в межах української частини басейну Вісли.

Моніторинг проводили на 23-х затверджених пунктах спостережень, а саме на 17-ти створах суббасейну Західного Бугу та 6-ти – в межах суббасейну Сяну.

Аналізи якості води включали визначення фізико-хімічних та хімічних показників якості води (у т. ч. вмісту органічних і біогенних речовин, пестицидів, важких металів, поліароматичних і галогенованих вуглеводнів, алкілфенолів, трихлорбензолів, медикаментів).

За результатами аналізів найнижчу якість води виявили:

  • у р. Полтві – за вмістом розчиненого кисню, органічних, біогенних речовин, СПАР, галогенопохідних вуглеводнів, важких металів, пестицидів тощо;
  • у р. Західний Буг нижче гирла р. Полтви – за вмістом органічних і біогенних речовин;
  • у р. Маруньці нижче м. Винники – за вмістом органічних та біогенних речовин;
  • у р. Свині нижче м. Жовква – за вмістом органічних та біогенних речовин;
  • у р. Малехівці (с. Малехів) – за вмістом органічних, біогенних речовин та поліароматичних вуглеводнів.

Порівняно з попереднім звітним періодом (лютий 2023 року.) погіршилася якість води у р. Полтві (с. Кам’янопіль), р. Маруньці (м.Винники), р. Блех (с. Грушів) та на ділянках м. Сокаль – с. Літовеж і м. Устилуг – с. Забужжя на р. Західний Буг.

Покращилася якість води в р. Вишні (м. Мостиська, с. Черневе), р. Раті (с. Межиріччя), р. В’яр (с. Підмостичі), р. Малехівці (с. Малехів) та в пункті спостережень «р. Західний Буг – с. Старий Добротвір».

Якість води в інших пунктах спостережень суттєво не змінилася.

Зазначимо, що моніторинг якості поверхневих вод Львівської області проводить щомісячно Басейнове управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну. Вони є складовою частиною державної системи моніторингу довкілля. Згідно з програмою державного моніторингу, в межах української частини басейну р. Вісли знаходиться 8 пунктів спостереження на транскордонних ділянках та один створ – в місці питного водозабору.

Принагідно нагадаємо, що на сайті ЕкоЗагроза працює безплатна послуга – моніторинг та екологічна оцінка водних ресурсів за хімічними показниками, де  відображають інформацію щодо оцінки води у визначених пунктах спостережень.

Опубліковано

«Нам нікуди повертатися»: на Львівщині оселилася багатодітна сім’я з Донеччини

У селі на Львівщині проживає переселенка — мати одинадцятьох дітей. У їхньому рідному місті Часів Яр, що на Донеччині, знищене житло, тож повертатися багатодітній родині нікуди. Проте сім’я на новому місці вже освоїлася. Про це пише «Суспільне».

У Часовому Яру у родини залишилося дві квартири та дачний будинок. Зараз майно пошкоджене або знищене, каже Лілія Краснорудська — мама 11-х дітей. Рік тому жінка виїхала з ними на Захід країни.

«Костянтинівка, Бахмут, Краматорськ — вже були обстріли. Ми ночували у підвалах, було все більше обстрілів. Тож ми вирішили виїхати. Ми вже знали, куди їхали — у Львівську область. Ми їхали дві доби. Житла у нас немає, повертатися нам нікуди. У нас немає міста. Зараз Часів Яр — це перша лінія, вона щодня під обстрілами», — каже Лілія Краснорудська.

Спершу родина три місяці жила у сільській школі. Згодом їм запропонували будинок, втім він, за словами жінки, був у нежитловому стані. Тож сім’я почала самотужки покращувати умови.

«Ми вже не стали робити ремонт. Думали – це тимчасово. Купили унітаз, ванну, машинки, бойлер, собі облаштували таку ванну», — каже жінка.

Дехто зі старших дітей Лілії мешкає окремо. Водночас найстарший син служить у ЗСУ.

«Я тут ніколи не була. Мені дуже подобається тут, тут зовсім інші люди. Тут підтримають, підкажуть. Щодо мови — важко, але намагаємося. Працюю у Бісковичах, прибиральницею. Я планую залишатись тут. Мені подобається. Там, що тримало — це мій дім. В мене там був свій дім. Тут зовсім інше. Тут люди, робота», — розповідає Орина Краснорудська.

Натомість Лілія Краснорудська каже, що виїжджати з країни вона не планує й каже, що старанно вчиться спілкуватись українською мовою.

«Ми стараємося, вчимо. Сподіваємося, що скоро будемо розмовляти тільки українською мовою. Нам тут подобається. У мене служить в ЗСУ дитина. Я не поїду звідси. Будемо до перемоги. Сподіваємося на нашу перемогу, що скоро все закінчиться і ми переможемо однозначно!», — каже Лілія Краснорудська.

Зараз родину Краснорудських підтримує благодійна організація «Українська освітня платформа». Там реалізують проєкт «Добрий сусід» — надають допомогу родинам переселенців та сім’ям у скруті.

«Вони приїхали в нові громади і інтегрувалися в них. І, відповідно, люди, які по факту стали добрими сусідами, їх підтримують. Це може бути продукти, засоби гігієни, взуття, одяг. Але тут важлива ще одна складова — спілкування людей, які приїхали, які тут проживають і опинилися в складних життєвих обставинах», — зазначила керівниця проєкту «Добрий сусід» Анна Кіх.

За її словами, зараз у проєкт шукають волонтерів. Зголошуватися можуть лише повнолітні громадяни.

Опубліковано

В етнографічному музеї на Львівщині згоріла дерев’яна бойківська хата XIX ст.

В ніч на неділю, 16 квітня, у Бориславі згоріла дерев’яна хата XIX ст., яку туди з Івано-Франківщини перевезли у приватний музей під відкритим небом «Карпатська хата». Пожежа виникла на одному з експонатів скансену на вул. Міцкевича, 7А у центрі Борислава близько 23:00. Причину займання поки встановлюють, але не відкидають версію підпалу, повідомляє ZAXID.NET.

Згоріла хата бойківського типу 1852 року, привезена зі села Вижній Березів Косівського району. У ній була зібрана велика колекція предметів побуту, її використовували для фотосесій у старовинному вбранні.

Як видно з фото, найбільше пошкоджено дерев’яний дах. За місцевою традицією, смерекову драницю, якою покрита хата, просякають нафтою.

Як повідомив керівник туристично-інформаційного центру Борислава Ігор Романюк, загоряння було з тильної частини хати, де немає проводки, піч у ній також не розпалювали давно. Цього дня у ній не було туристів. Причину пожежі встановлять фахівці, але є серйозні підстави підозрювати підпал.

У хаті знищено багато цінних експонатів, які власник збирав роками.

«Це була перлина Борислава. Дуже цінною була напівдахова конструкція. Склепіння, яке йде під ґонтовий дах, вимагає окремих специфічних брусів. Вони сильно постраждали. Унікальні двері з чистого зрубу, навіть завіси були з дерева. Але найціннішим було наповнення хати. Там були ікони кінця XVIII ст., колекція вишиванок бойківських, лемківських, польських», – пояснив Ігор Романюк.

«У хаті зібрані старовинні предмети побуту з нашого регіону, велика піч, старовинний ткацький верстат. Третя частина хати облаштована під склеп (крамницю), де можна побачити давні речі пов’язані з торгівлею, а саме: автентичні меблі зі старої сільської крамниці, ляду (прилавок) для хлібобулочних виробів, дерев’яний холодильник, машинку для виготовлення морозива», ­– так описувала цей об’єкт міська рада Борислава.

Приватний скансен облаштував на своєму обійсті бориславець Сергій Силантьєв. У 2013 році він перевіз на власне подвір’я хату з дерев’яних зрубів 1802 року зі села Вижній Березів Косівського району. У цій хаті власник музею сам і жив. Поруч був дерев’яний шпихлір (господарська будівля) 1861 року, де господар збирав найрізноманітніші предмети старовини, реманент. Ще була одна хата і стайня під одним дахом з Либохори. Четвертим об’єктом була хата, що згоріла.