На Львівщині Volkswagen зіткнувся з поїздом

На Львівщині внаслідок зіткнення з дизель-поїздом травмований водій легковика – поліцейські встановлюють обставини події. ДТП сталася 21 квітня, близько 08.30, на переїзді ділянки колії перегону «Добросин-Рава-Руська» у селі Панчишини Львівського району.

Як попередньо встановили правоохоронці, відбулося зіткнення автомобіля «Volkswagen Passat», яким керував 27-річний житель одного з сіл району, та дизель-поїзда під керуванням 37-річного машиніста з Івано-Франківської області.

Внаслідок ДТП водій легковика отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований.

За фактом слідчі відділу поліції №2 Львівського районного управління поліції №1 відкрили кримінальне провадження за ч.1 ст.286 (Порушення правил безпеки дорожнього руху) Кримінального кодексу України. Максимальне покарання, передбачене санкцією статті – обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років. Правоохоронці встановлюють обставини події.

Кожна 10 дитина з кашлем має кашлюк: на Львівщині за три місяці зафіксували понад 120 випадків хвороби

На Львівщині за три місяці 2024 року зареєстрували 122 випадки захворювання на кашлюк, в той час як за увесь 2023 рік було 85 випадків. Також рівень захворюваності зріс і в інших областях України. Причиною цього є велика кількість нещеплених дітей. Які симптоми кашлюку, чим він відрізняється від ГРВІ та для кого тривалий кашель особливо небезпечний, дізнавалось Суспільне.

У 20 разів більше випадків, ніж торік

В Україні захворюваність на кашлюк почала зростати з 2023 року. За даними Міністерства охорони здоров’я України, за перші два місяці 2024 року зафіксували 515 випадків захворювання, у той час як за аналогічний період минулого року – лише 27 випадків. Тобто, зростання фіксують у майже 20 разів. Абсолютна більшість хворих — 95,9% – це діти.

На Львівщині, як зазначила головна епідеміологиня, генеральна директорка Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України Наталія Іванченко, ситуація також складна.

“Під час коронавірусної інфекції випадки кашлюка були поодинокі. У 2022 році на Львівщині зареєстрували лише один випадок, упродовж 2023 року — 85 хворих в нашій області, одна дитина померла. За три місяці 2024 року вже 122 людини звернулись за медичною допомогою і їм встановили діагноз кашлюк. Ріст є і він дуже помітний. Але, якщо згадати доковідний час, то щороку фіксували по 130-200 випадків захворювання на кашлюк. Це означає, що хвороба має циклічність, і кожні п’ять років є підвищення числа хворих”, – зазначає Наталія Іванченко.

Як припускає заступниця директора з материнства і дитинства 5 міської лікарні Другого ТМО Львова Ірина Полюга, насправді хворих на кашлюк може бути набагато більше, адже не всі звертаються із кашлем за медичною допомогою, а лікуються самостійно і симптоматично.

Перші симптоми кашлюка схожі на ГРВІ

Кашлюк є дуже заразним бактеріальним захворюванням, що легко поширюється від людини до людини повітряно-крапельним шляхом при кашлі чи чханні. Як зазначила Ірина Полюга, на кашлюк переважно хворіють діти дошкільного і молодшого шкільного віку. Більшість з тих, хто хворіє, не є вакцинованими або мають лише частину щеплень.

Хвороба може бути тривалою і виснажливою для організму. Вкрай небезпечним кашлюк є для немовлят і дітей до року через важкий перебіг і ймовірний ризик виникнення ускладнень. Одним із них є апное – тимчасова зупинка дихання, про яку може свідчити посиніння обличчя. Високою серед маленьких пацієнтів є й летальність.

“Це єдина інфекція, якою діти можуть захворіти з першого дня життя. Серед наших пацієнтів кожна десята дитина, яка приходить на прийом з кашлем, має підтверджений кашлюк. При тому що минулого року випадків захворювання не було”, — каже медикиня.

Як наголосила Наталія Іванченко, перші симптоми кашлюка такі ж як у ГРВІ — підвищення температури тіла, нежить тощо. А далі з’являється сухе покашлювання, згодом, через 5-8 днів після інфікування, сам кашель. При цьому він нападоподібний, спазматичний, із свистом, аж до почервоніння обличчя та сльозотечі. Кількахвилинні напади трапляються частіше вночі, ніж удень, можуть завершуватись блювотою, зупинкою дихання, “свистячим видихом”.

“Кашлюк також називають стоденним кашлем, оскільки люди кашляють понад три місяці. Це дуже виснажує і психологічно, і фізично, а також може призводити до ускладнень: запалення бронхів (бронхіт), запалення легень (пневмонія), енцефалопатії, перелому ребер, а в дорослих – до порушення мозкового кровообігу, тобто інсультів”, – каже епідеміологиня.

Оскільки хвороба розвивається не стрімко, а поступово, важливо вчасно зреагувати і її діагностувати. Якщо батьки помітили, що їхні діти мають нападоподібний кашель, він тривалий, призводить до блювоти чи затримки дихання, втрати свідомості, варто негайно звернутись за медичною допомогою. Лікарі призначать всі необхідні обстеження та підберуть лікування.

За словами Ірини Полюги, діагностувати кашлюк можна методом ПЛР (взяття мазка з носоглотки), за аналізом крові (кашлюк у крові може показувати підвищену кількість лейкоцитів), а також здавши аналіз на імуноглобулін М і G до кашлюку.

Заразність і гостра стадія настає від першого дня покашлювання і до завершення приступного періоду. Одужання чи то радше покращення самопочуття можливе за чотири-вісім тижнів, напади кашлю поступово стають менш інтенсивними та виникають рідше. Іноді цей процес може тривати від двох до шести місяців.

Оскільки кашлюк – це бактеріальна інфекція, її можна лікувати антибіотиками. Звісно, якщо у цьому є потреба. Якщо потреби немає, лікування симптоматичне, зокрема, застосовують протикашльові препарати.

Також у період хвороби важливо гуляти на свіжому повітрі, удома робити часте вологе повітря, провітрювання. Усе це може зменшити приступи кашлю, переконані лікарі.

Як захиститись від кашлюка і чи хворіють дорослі

Медики наголошують: кашлюк належить до імунокерованих хвороб, тому єдиний спосіб захистити себе та своїх дітей – це зробити щеплення. Відповідно до обов‘язкового календаря щеплень, діти мають отримати чотири вакцини – у віці 2, 4, 6 і 18 місяців. Безкоштовну вакцинацію можна зробити у найближчому поліклінічному відділення чи кабінетах щеплення інших закладів охорони здоров’я. Якщо з якоїсь причини вакцинацію пропустили, варто її якнайшвидше наздогнати.

Але вакцинація не дає довічного імунітету проти кашлюка, тому навіть перехворівши можна знову інфікуватись. Починаючи з шестирічного віку кашлюк належить до рекомендованих щеплень. В аптеках та приватних медичних центрах можна придбати вакцину “Бустрікс”, яка призначена для вакцинації дітей від чотирьох років і захищає відразу від кількох інфекцій, у тому числі кашлюка. Вартість вакцини у Львові стартує від 800 гривень.

Важливо те, що на кашлюк можуть хворіти не лише діти, а й дорослі, тож їм також треба подбати про вакцинацію.

“Кашлюк у дорослих протікає значно важче, ніж у дітей. У моїй практиці були випадки, коли на кашлюк хворіли дорослі. Приступи у них були важкі і тривалі, зі синюшністю на обличчі та тілі, гіпертонією, загальною інтоксикацією. Захиститись можна також вакциною “Бустрікс”, – каже Ірина Полюга.

Також медики радять робити щеплення від кашлюка вагітним жінкам. Бажано це зробити у термін від 16 до 32 тижня вагітності, незалежно від того, чи вакцинували їх у дитинстві. Це необхідно, щоб захистити дитину від кашлюка в перші місяці її життя до отримання нею вакцини.

Наталія Іванченко додає, що якщо жінка вагітніє щороку, робити щеплення від кашлюка можна при кожній вагітності. Також епідеміологиня радить вакцинуватись і майбутньому батьку та іншим членам родини, які спілкуватимуться з дитиною до досягнення нею двомісячного віку, тим самим створивши “ефект кокона”.

Закопали в землю під час Другої світової війни: на Львівщині знайшли рідкісний німецький мотоцикл

На виставці у Львові експонується раритетний мотоцикл NSU 201 ZDL 1934 року. Особливістю моделі є те, що мотоцикл 80 років лежав у землі, інформує wheel-news.com.

Транспорт відкопали торік у Радехівському районі Львівщини звідки він відправився до музею. Мотоцикл має повний комплект, залишились навіть гайкові ключі та запасні свічі запалення. Неймовірно, але навіть в баку до цих пір знаходився бензин.

Невідомо за яких обставин, але мотоцикл спеціально залишили в землі. На ньому був шар смазки, котра утворила своєрідну кірку і врятувала метал від іржі.

Колекціонер Любомир Полюга кілька місяців працював над відновленням NSU 201 ZDL. Також майстер хотів дізнатись історію даного транспорту. Виявилося, що власником мотоцикла був ветеринар. Коли у 1939 році почалася Друга світова війна і на Львівщину прийшли радянські війська, то вони почали конфісковувати транспорт у населення. Тому й було вирішено закопати байк на подвір’ї.

NSU 201 ZDL — це 200-кубовий мотоцикл потужністю 6,5 к. с., котрий має 4-ступінчасту механічну КПП. Байк міг розігнатись до 70 км/год.

Новий порядок перебування на прикордонній смузі Львівщини: що відомо

Аби отримати дозвіл на перебування на прикордонній смузі, слід звернутися до 7 прикордонного загону з відповідною заявою та переліком документів, пише Lviv.media

Порядок перебування на прикордонній смузі змінився. Відтак, аби перебувати в межах прикордонної смуги слід отримати дозвіл у 7 прикордонного загону. Про це у п’ятницю, 19 квітня, під час брифінгу повідомив начальник відділу організації прикордонної служби Сергій Курило.

Для перебування на прикордонній смузі потрібен дозвіл

До Постанови КМУ “Про прикордонний режим” внесли зміни до порядку перебування громадян на прикордонній смузі. Як зазначив Сергій Курило, йдеться про отримання дозволу на в’їзд, перебування, проживання та проведення робіт в межах прикордонної смуги завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону. Такий дозвіл у Львівській області надає 7 прикордонний Карпатський загін.

“Рішення про надання/відмову в наданні дозволу видаються 7 прикордонним Карпатським  загоном не пізніше десяти робочих днів з дня надходження звернення.  Станом на сьогодні видано понад три сотні дозволів, ще така ж кількість заяв знаходиться на опрацюванні,” — зазначив Сергій Курило.

Як документи потрібні, щоб отримати дозвіл

Для того, аби отримати дозвіл на в’їзд у прикордонну смугу, прикордонникам слід надати такі документи:

  • документ, що зазначає особу, дату народження та підтверджує громадянство
  • вид на отримання дозволу
  • строк дії вказаного дозволу
  • мета проведення та правові підстави

До слова, до прикордонної смуги не належать населені пункти та місця масового відпочинку населення, які визначені органами місцевого самоврядування. Тому режимні обмеження там не діють.

На Львівщині водій Audi A4 на смерть збив 12-річного велосипедиста Від отриманих травм дитина померла на місці аварії

У п’ятницю, 19 квітня, на Львівщині трапилась смертельна ДТП: автомобіль Audi збив 12-річного хлопчика на велосипеді. Від отриманих травм дитина померла на місці аварії. Про це повідомили у Нацполіції Львівщини, передає ZAXID.NET.

Як попередньо встановили правоохоронці, близько 16:20 у селі Бучали Львівського району відбулося зіткнення між автомобілем Audi A4, яким керував 40-річний житель Львівського району, та велосипедистом, 12-річним місцевим мешканцем. Від отриманих внаслідок ДТП травм хлопчик загинув на місці події.

За фактом слідчі відділу розслідування злочинів у сфері транспорту поліції Львівщини відкрили кримінальне провадження за ч.2 ст.286 (порушення правил безпеки дорожнього руху) ККУ. Санкція статті передбачає покарання – позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого. Правоохоронці встановлюють обставини ДТП.

Мешканця Львівщини звільнили від покарання за зґвалтування 33-річної жінки в авто

Львівський апеляційний суд звільнив від кримінальної відповідальності підозрюваного у зґвалтуванні 33-річної жінки. Суд першої інстанції визнав мешканця Львівщини винним у зґвалтуванні та призначив п’ять років тюрми, але адвокат засудженого скасував вирок у апеляційному суді – у справи закінчились терміни давності, пише ZAXID.NET.

У червні 2023 року мешканця Львівщини ув’язнили на п’ять років тюрми через зґвалтування 33-річної односельчанки, яке трапилось ще у січні 2019 року. На той час 38-річний чоловік керував мікроавтобусом Volkswagen Transporter та побачив 33-річну жінку, який йшла у сторону Ходорова. Водій запропонував підвезти її до Ходорова, вона погодилась та сіла у авто. Приїхавши у місто, чоловік заблокував двері авто, вдарив жінку, спричинивши їй черепно-мозкову травму, відвіз у ліс та зґвалтував. Через певний час після цього, чоловік зупинив авто уже в іншому місці та знову зґвалтував її.

Обвинувачений у судовому засіданні першої інстанції вину у зґвалтуванні не визнав, відмовився надавати суду будь-які пояснення, від виступу у судових дебатах та від останнього слова теж відмовся.

Кривднику призначили п’ять років тюрми. Він не погодився із вироком суду та подав апеляцію, у якій просив закрити справу через закінчення термінів давності (з дня вчинення правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п’ять років).

У квітні 2024 року справу розглянула колегія суддів Львівського апеляційного суду у складі Ірини Партики, Ігора Стельмаха, Оксани Маліновської-Микич. Обвинуваченого звільнили від кримінальної відповідальності, а вирок суду першої інстанції скасували через закінчення термінів давності. На ухвалу ще можна подати касаційну скаргу.

На Львівщині суд оштрафував фельдшерку за проігнорований стан військової перед самогубством

Яворівський районний суд Львівщини визнав винною у недбалому ставленні до військової служби фельдшерку медпункту однієї з військових частин Оксану Б. За даними правоохоронців. жінка належно не відреагувала на дивну поведінку військової перед тим, як вона скоїла самогубство. Обвинувачена провину не визнала та заявила, що лікарі вважали, що військова симулює психічну хворобу. Суд призначив Оксані Б. 17 тис. грн штрафу, інформує Zaxid.net.

Як вказано у постанові суду, яку оприлюднили у реєстрі у квітні 2024 року, обвинувачена у недбалому ставленні до військової служби Оксана Б. є солдаткою, фельдшеркою медпункту однієї з військових частин. За даними правоохоронців у вересні 2023 року фельдшерка неналежно виконувала свої обов’язки, не забезпечила обстеження сержантки, не повідомила начальнику медпункту про її дивну поведінку перед вчиненням самогубства.

У письмових поясненнях та у суді Оксана Б. заперечила свою провину в недбалому ставленні до служби. Вона розповіла, що близько опівночі до неї зателефонував черговий частини, до якого привели військову, яка дивно поводилась. Він повідомив, що вона потребує обстеження чи лікування в психіатричній лікарні. Оксана Б. відповіла йому, що у місцевій лікарні немає спеціалізованого відділення, а для лікування у психіатричній лікарні у Львові потрібне направлення начальника медичної служби. Фельдшерка продиктувала черговому частини телефон начальника медпункту і він сказав, що зателефонує йому. Тієї ж ночі сержантку знайшли повішеною на території військової частини.

Оксана Б. розповіла, що напередодні самогубства сержантка повернулась з навчань за кордоном, вона була на огляді у лікарів медпункту і вони вважали, що військова симулює психічну хворобу.

Фельдшерка не погоджується зі складеним щодо неї протоколом про адмінправопорушення, адже напередодні самогубства військову оглядали лікарі, які заявили, що вона симулює хворобу та нема потреби у її госпіталізації. Оксана Б. заявила, що того дня не бачила дивну поведінку сержантки, їй про це сказав черговий частини, який також заявив, що сам повідомить про цей випадок начальника медпункту.

У суді черговий військової частини розповів, що не зателефонував начальнику медпункту, але не зміг пояснити чому. Військовий додав, що його також притягнули до адмінвідповідальності за неналежне виконання посадових обов’язків.

Прокурор наголосив, що після повідомлення про дивну поведінку військової обвинувачена «не вжила жодних заходів із надання їй медичної допомоги» та не розповіла про цей випадок начальнику медпункту, хоча повинна була це зробити.

Справу розглянув суддя Дмитрій Поворозник, який дослідив усі матеріали та визнав фельдшерку винною у недбалому ставленні до військової служби, призначивши їй 17 тис. грн штрафу. Постанову ще можна оскаржити.

Громаді на Львівщині повернули водосховище площею понад 130 га

Судом задоволено позовні вимоги Яворівської окружної прокуратури до суб’єкта господарювання про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду, шляхом її повернення, йдеться у повідомленні Львівської обласної прокуратури.

На початку 1970-их років у селі Оселя створили водойму для накопичення і скиду пластових та дренажних вод із Яворівського гірничо-хімічний комбінату.

А у середині 1990-их років Яворівське родовище сірки майже виробило свої запаси, тому постало питання про ліквідації наслідків видобування сірки. Отож, було розроблено проект рекультивації кар’єру, а на його місці запропоновано утворити штучне озеро – Яворівський кар’єр.

Підприємство тривалий час без правовстановлюючих документів використовувало водосховище для здійснення рибогосподарської діяльності та отримувало прибуток прибуток. При цьому, договору оренди не було заключено та, відповідно, не здійснювалась орендна плата.

“Використання водного об’єкта із зайнятими ним землями водного фонду всупереч встановленому законодавством порядку суперечить інтересам держави у сфері ефективного і раціонального використання природних ресурсів. Реагуючи на порушення, прокуратура звернулась до Господарського суду з відповідним позовом, який задоволено в повному обсязі“, – підсумували у дописі.

Львівщині виділили понад 23 млн грн компенсації за розміщення переселенців

Найбільше коштів за розміщення переселенців надійде на рахунки Львівської, Радехівської, Буської, Дрогобицької, Червоноградської, Моршинської, Турківської та Шегинівської громад

Про це повідомляє Львівська обласна військова адміністрація, передає “Еспресо.Захід“.

Понад 23 мільйони гривень з резервного фонду державного бюджету надійшло Львівській області на компенсацію витрат комунальним закладам, які прихистили внутрішніх переселенців.

Виділені кошти спрямували місцевим бюджетам, щоб покрити витрати за спожиті комунальні послуги закладам, що безоплатно розміщували внутрішньо переміщених осіб у жовтні – грудні 2023 року. Із загального обсягу отриманої дотації 9,1 мільйона гривень або 39,6% компенсують обласним закладам.

Найбільше коштів зі 23 мільйонів гривень надійде на рахунки таких громад на Львівщині:

  • Львівської (4,8 млн грн),
  • Радехівської (1,5 млн грн),
  • Буської (1,1 млн грн),
  • Дрогобицької (0,9 млн грн),
  • Червоноградської (0,7 млн грн),
  • Моршинської (0,7 млн грн),
  • Турківської (0,6 млн грн),
  • Шегинівської (0,5 млн грн).

Додамо, з метою відшкодування додаткових витрат за спожиті енергоносії та комунальні послуги, Кабінет Міністрів України постановою від 11 березня 2022 року № 261 передбачив можливість отримання відповідної компенсації громадам, що приймають тимчасово переміщених осіб.

За 10 кроків від хати. У селі Мельнич на Львівщині річка продовжує розмивати берег

У селі Мельнич Стрийського району річка Свіча продовжує розмивати берег. Зараз він проходить через подвір’я мешканців села. Минулого року поблизу цих будинків була дорога, але її частину змила ріка. Під час дощів берег розмиває далі.

Суспільне поспілкувалося із мешканцями Мельнича.

За словами місцевого мешканця Петра Савчака, від берега річки, що зараз посеред його подвір’я, до його будинку близько десяти кроків. Чоловікові 84 роки.

“Ну та що — та й в воду отак впаду та й втоплюся. Як хоч не вмру, то в воду падати буду та й все. Бо я не можу ходити”, — каже Петро Савчак.

Щоби дістатися до потрібного кінця села, люди йдуть через двори сусідів, каже 75-річна Надія Довбняк. Жінка мешкає в Мельничі 56 років.

“Місяць тому йшла в суботу, брала хліб, ще тут переходила, а в неділю йду до церкви на пів одинадцяту годину, то все — вже нічого нема, вже все впало. Я обходила, йшла сорок хвилин до церкви! Я вже спізнилася навіть! Та де то таке може бути, ми тут топимося! Що то, хоч би стежку яку зробити”, — розповідає Надія Довбняк.

Керівник Журавненської громади Василь Вітер каже, що щоби змінити ситуацію, потрібно міняти русло річки. Поки що гроші виділили на проєктні документи.

“Нам із бюджету обласного виділили 860 тисяч на проєкт оцієї проблеми. Тобто, щоб поглибити старе русло, укріпити цей берег. Як тільки це рішення було винесено, ми зустрілися і за рекомендацією екологів дали нам проєктну організацію. Десь вже три тижні як почали, бо ми уклали договір, доклавши до цієї суми ще своїх десять процентів”, — каже Василь Вітер.

“На сьогодні укладено угоду з підприємцем Романюк Віктор і він розробляє проєктно-кошторисну документацію. Як тільки буде готова проєктно-кошторисна документація, ми зможемо шукати кошти для того, щоби провести дані роботи”, — розказала керівниця обласного департаменту екології та природних ресурсів Оксана Війтик.

За словами керівника громади Василя Вітра, документи мають бути готові у травні. Тоді ж знатимуть точну суму, потрібну для робіт на річці Свіча. Коли ж почнуть самі роботи, наразі не відомо.