Додому востаннє повертається захисник з Яворова – 27-річний Ігор Демченко, передає Львівський портал.
Ігор Демченко – корінний яворівчанин, який віддав своє життя на захисті України.
Середню освіту здобув у Яворові, а згодом пішов навчатися до Львова в ліцей компʼютерних технологій. Але найбільше Ігор любив спорт, зокрема футбол. За будь-якої можливості знаходив час аби зустрітися з друзями на футбольному полі. Навіть під час нетривалих відпусток хлопець не забував про футбол.
У 2019 році пішов служити на строкову службу, а потім підписав контракт з Національною гвардією України. Повномасштабна війна застала Ігоря на службі і він продовжив захищати Україну разом із старшим братом.
Живим вийшов з Маріуполя, перевівся до Азову, попри війну будував плани на майбутнє з дружиною.
На жаль, 6 травня 2024 року під час виконання бойового завдання в Сєвєродонецькому районі Ігор загинув. Тепер йому назавжди 27…
Правоохоронці затримали мешканця Львівщини, який у складі злочинної групи вимагав у чоловіка 135 тис. доларів за нерозголошення компромату, який той «хотів зберегти у таємниці». Частину грошей – 78 тис. доларів потерпілий перерахував вимагачу на криптогаманець.
Як вказано у матеріалах справи, які є у розпорядженні ZAXID.NET, уродженець колишнього Буського району Львівщини був членом злочинної групи, яка діяла на території Львівської та Закарпатської областей, та неодноразово вимагав у потерпілого гроші за «не розголошення відомостей, які він хоче зберегти у таємниці».
На початку січня 2024 року уродженець Львівщини зустрівся із чоловіком та показав отриманий на нього компромат. Щоб цю інформацію ніхто не дізнався, чоловік мав перерахувати на криптогаманець 75 тис. доларів. Він виконав вимоги вимагача та перерахував усю суму (2,8 млн грн за курсом НБУ). Із матеріалів справи відомо, що потерпілий перераховував гроші в Ужгороді. Згодом вимагач вивів з цього криптогаманця 63,2 тис. доларів (2,4 млн грн) на власний криптогаманець.
Після цього уродженець Львівщини знову вимагав у чоловіка ще 60 тис. доларів, погрожуючи оприлюднити зроблені відеозаписи. Чоловік переживав, що оприлюднення компромату може нашкодити його діловій репутації та сім’ї. З матеріалів справи невідомо, чим саме займається потерпілий чоловік.
Чоловік погодився на повторну вимогу, але сказав, що таких грошей у нього наразі немає. У квітні 2024 року потерпілий двічі перерахував гроші на криптогаманець – 2 тис. доларів та одну тисячу доларів. Після другого переказу вимагача затримали правоохоронці.
Щодо вимагача порушили кримінальну справу за ч.4 ст.189 ККУ. Йому загрожує від 7 до 12 років тюремного ув’язнення з конфіскацією майна. Суд уже обрав затриманому запобіжний захід – тримання під вартою у львівському СІЗО із можливістю вийти на волю під 2,9 млн грн застави.
Начальник Регіонального сервісного центру МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях Павло Яцина оприлюднив декларацію про доходи за 2023 рік, а також повідомлення про суттєві зміни в майновому стані в цьому році. На початку травня посадовець придбав кросовер Tesla Model Y 2022 року за 700 тис. грн, інформує Zaxid.net.
Варто зауважити, що середня ринкова ціна такого авто майже вдвічі більша.
Павло Яцина очолив Регіональний сервісний центр МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях вісім місяців тому – на початку вересня минулого року. Перед тим очолював Регіональні сервісні центри у Донецькій та Закарпатській областях. Також за сумісництвом він працює асистентом кафедри міжнародної політики Ужгородського національного університету.
Сукупний дохід Павла Яцини за 2023 рік склав трохи більше 430 тис. грн. Зокрема, він отримав 9,8 тис. грн зарплати в Ужгородському національному університеті, а також 332 тис. грн за час роботи в Регіональному сервісному центрі МВС Донецької області та близько 190 тис. грн зарплати у Регіональному сервісному центрі МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях.
Відповідно до декларації, Павло Яцина зберігає 15 тис. доларів та 3 млн грн готівкою.
Очільник Регіонального сервісного центру МВС має у власності земельну ділянку площею 9 соток та з осені 2022 року володіє недобудованим житловим будинком площею майже 300 м2 в Ужгороді. Окрім того, в Ужгороді він користується житловим будинком площею 196 м2, який записаний на родичку, та квартирою площею 39 м2 у Львові.
Павло Яцина є власником мотоцикла Harley-Davidson FLTRXS 2019 року випуску (вказана вартість на момент придбання – 200 тис. грн). У 2023 році мав право безоплатного користування легковиком Škoda Kodiaq 2022 року випуску, який зареєстрований на фірму «Агрофруктсервіс».
На початку травня цього року Павло Яцина подав до НАЗК повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, задекларувавши дохід 900 тис. грн від відчуження рухомого майна. З декларації незрозуміло, яке саме рухоме майно продав посадовець. І вже за тиждень очільник Регіонального сервісного центру МВС придбав автомобіль Tesla Model Y 2022 року випуску за 700 тис. грн. Варто зауважити, що середня ринкова ціна такого авто майже вдвічі більша.
Нагадаємо, у вересні минулого року регіональні сервісні центри МВС в Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях об’єднали в один підрозділ.
Львівський активіст та волонтер Святослав Літинський у четвер, 9 травня, опублікував відео про будівництво дороги у гірському селищі Східниця, яка веде до приватного відпочинкового комплексу й пролягає його територією, йдеться в матеріалі Zaxid.net.
Він звернувся до Східницької селищної ради із запитом про вартість будівництва. Там зазначили, що у 2021 році на будівництво дороги витратили майже 2 млн грн з держбюджету, а у 2023 році – понад 23 млн грн з обласного бюджету.
Йдеться про будівництво та ремонт дороги по вулиці Гірській, що на околиці Східниці. Довжина вулиці становить приблизно 1,2 км. Відпочинковий комплекс, до якого прокладають дорогу, зводить львівська компанія «Нормаз плаза», що входить до групи родини Ломаковичів. ТОВ «Нормаз плаза» у 2021 році отримало від Східницької селищної ради відповідні містобудівні умови та обмеження на будівництво комплексу.
Активіст розповідає, що попри те, що торік обласна влада обмежила використання коштів з бюджету на не першочергові видатки, у Східниці з’явилася новенька дорога, яка веде до приватного відпочинкового комплексу, який належить компанії «Нормаз плаза».
Згідно з аналітичним порталом YouControl, власником компанії на майже 30% є Віталій Ломакович, якого підозрюють у розкраданні 44 млн грн на будівництві військового ліцею в Червонограді. Ще на 20% «Нормаз плаза» належить ТОВ «Оптіма-капітал», власником якої є також Віталій Ломакович, та на 50% компанії «Вест енерджі», яка повністю перебуває у власності батька голови Львівської ОВА Зіновія Козицького. Торік у травні АМКУ дозволив Козицькому придбати 50% у статутному капіталі «Вест Енерджі», яке займається гуртовою торгівлею пальним. Як вказано на аналітичній платформі YouControl, станом на 9 травня 2024 року Зіновій Козицький є власником компанії.
Майбутній готельно-відпочинковий комплекс зводять у три черги. Генплан передбачає, що на земельній ділянці площею 0,8891 га буде дев’ять відпочинкових будинків, котельня, трансформаторна підстанція, ресторан, парковка на 31 автомобіль тощо.
Фото комплексу з телеграм-каналу “Сніданок Химери”
На сайті держзакупівель Prozorro оприлюднені два тендери на реконструкцію вул. Гірської у Східниці. Перший тендер Східницька селищна рада оголосила 6 вересня 2021 року й планувала витратити на реконструкцію дороги понад 13 млн грн. Переможцем торгів стало ТОВ «Онур конструкціон інтернешнл», яке за 12,8 млн грн мало до кінця 2022 року завершити роботи. Договір з підрядником розірвали у 2023 році через збільшення вартості робіт. За частину виконаних робіт підряднику заплатили майже 2 млн грн. Східницька селищна рада зазначила, що ці гроші виділили з держбюджету.
У 2023 році вартість будівництва дороги зросла до майже 28 млн грн. Підряд знову отримало ТОВ «Онур конструкціон інтернешнл», яке запропонував провести роботи за 27,5 млн грн. Як повідомляв Святослав Літинський, торік з обласного бюджету на реконструкцію виділили понад 23 млн грн. Завершити роботи планують до кінця 2024 року.
До слова, що департамент дорожнього господарства ЛОВА уклав угоду з польською компанією DROG-BUD на ремонт дороги місцевого значення «Ясениця – Новий Кропивник», яка неподалік готелю, за майже 300 млн грн. Завершити роботи планують до кінця 2024 року. Крім цього, управління капітального будівництва ЛОВА почало за 33 млн грн будувати у Новому Кропивнику, також неподалік готелю, Центр безпеки громадян. Сайт «Наші Гроші» повідомляв, що підрядник ТОВ «Будівельний альянс “Монтажпроект”», яке належить родині скандального бізнесмена Гринкевича, виграло аукціон без конкуренції й завищило ціни на роботи.
Вчора, 9 травня, о 9:20 у селі Яси на Самбірщині тепловоз наїхав на велосипедиста. Внаслідок ДТП чоловік помер на місці.
Про це повідомили у пресслужбі поліції Львівської області, передає Суспільне.
Правоохоронці з’ясували, що на ділянці колії “Самбір-Хирів” маневрений тепловоз наїхав на 68-річного мешканця одного з сіл Самбірського району. Чоловік переїжджав колії на велосипеді. Від отриманих травм мешканець Львівщини помер на місці.
За фактом ДТП слідчі відкрили кримінальне провадження за порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту. Санкція статті — позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років.
В Україні у поминальні дні біля кладовищ будуть чергувати поліцейські. Правоохоронці можуть перевіряти людей, українців просять бути обачними. Про це розповіла заступниця начальника Департаменту комунікацій Нацполіції Юлія Гірдвіліс в ефірі телемарафону.
“Відповідно у ці дні буде посилений варіант несення служби поблизу кладовищ. Правоохоронці у складі понад 12 тисяч забезпечуватимуть правопорядок. За інформацією Головних управлінь Нацполіції, в регіонах такі поминальні заходи пройдуть на понад 9 000 кладовищ. Окремо хочемо наголосити, що відвідувати у ці дні кладовища або ні – це вибір кожного. Але ми повинні розуміти, що це є відкрита місцевість. Це підвищений ризик. І укриттів, на жаль, поряд там немає”, – сказала вона.
Представниця поліції закликала українців бути обережними на кладовищах, обмежити час перебування, а також пам’ятати, що є регіони в яких діє вибіркова заборона на відвідування кладовищ. Це Житомирська, Донецька, Херсонська та Харківська області. Усі інші кладовища в регіонах, наприклад на Чернігівщині, визначена конкретна кількість тих місць, куди люди можуть прийти і де може бути безпечно.
“Це пов’язано з мінною небезпекою та ще не всі роботи із розмінувань на деокупованих територіях завершені. Окрім того, звертаємося до громадян, які проживають у прифронтових регіонах. Щоб вони уникали в ці дні відвідування кладовищ, що безпосередньо пов’язано з безпекою. Закликаємо також не ігнорувати сигналів повітряної тривоги, однозначно прямувати з місць скупчення людей”, – додала речниця.
Вона нагадала, що у разі виявлення вибухонебезпечних предметів потрібно негайно телефонувати до профільних служб чи звертатися до правоохоронців, які поблизу кладовища несуть службу. Крім того, не виключають обстріли з боку ворога.
“Наряди поліції будуть нести службу саме поблизу кладовищ. І звичайно, що у разі виявлення підозрілих осіб чи звернення громадян, які вказують на таких осіб, будуть негайно реагувати. Можуть вибірково перевіряти людей. І основна задача – уникнути будь-яких правопорушень чи провокацій”, – заявила Гірдвіліс.
Нагадаємо, в Україні з 12 до 15 травня проходять поминальні дні. У цей період українці традиційно відвідують кладовища. Проте в умовах війни громадян закликають обмежити відвідування кладовищ через ймовірність обстрілів.
Євгеній Панькевич, Тарас Хайнус, Василь Вінтонів, Дмитро Сущик, Степан Чорний та Ігор Демідонт віддали своє життя у боротьбі за незалежність України.
Сьогодні Львівщина прощається із захисниками:
Євгеній Панькевич
Мешканець міста Броди Золочівського району. Був солдатом, водієм розвідувального відділення військової частини. З перших днів повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини.
Загинув під час виконання бойового завдання на Сумщині. Захиснику було 39 років.
Тарас Хайнус
Житель села Роздільне Рудківської громади. Був військовослужбовцем військової частири 4123. Ніс службу на Харківському напрямі. Помер через вогнепальне поранення.
Василь Вінтонів
Уродженець села Бережниця Жидачівської громади. Стрілець, помічник гранатометника військової частини А7013. Загинув під час виконання бойового завдання на околицях населеного пункту Роботине Запорізької області.
Дмитро Сущик
Уродженець Стрия. Брав участь в АТО. На початку повномасштабного вторгнення знову добровольцем пішов на фронт. Старший навідник 68-ої окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. Загинув в районі населеного пункту Семенівка на Донеччині.
Степан Чорний
Житель села Шабельня Рава-Руської громади. Служив водієм відділення безпілотних авіаційних комплексів розвідувального взводу військової частини А2777.
Ігор Демідонт
Народився у Сокалі. Служив у 105 прикордонному загоні імені Князя Володимира Великого. Отримав важке поранення на Авдіївському напрямку.
Вічна памʼять усім полеглим захисникам!
Яворівський районний суд Львівської області виніс вирок уродженці Полтавщини Марії Согріні, яка є особою з інвалідністю 3 групи, за фіктивний шлюб з ухилянтом та сприяння йому у втечі за кордон. Жінці присудили умовне покарання, про це пише ZAXID.NET.
За матеріалами справи, у червні 2023 року жінка з інвалідністю з метою незаконного переправлення військовозобов’язаного чоловіка за кордон уклала з ним фіктивний шлюб. Чоловік мав намір втекти за кордон, супроводжуючи дружину з інвалідністю. У грудні подружжя спробувало виїхати до Польщі через пункт пропуску «Грушів-Будомєж», де й було затримане прикордонниками.
Обвинувачена уклала з прокурором угоду про визнання винуватості, відповідно до якої свою вину визнала.
Суддя Ігор Матвіїв визнав Марію Согріну винною у незаконному переправленні осіб через державний кордон (ч. 1 ст. 332 ККУ) та призначив їй покарання у вигляді трьох років позбавлення воді. Водночас вироком суду її звільнили від основного покарання, встановивши рік іспитового терміну. На вирок ще може бути подана апеляція.
Василь Затворницький, Роман Дребот, Роман Паращук, Андрій Грищук, Орест Климович та Степан Мишковський віддали своє життя у боротьбі за незалежність України.
Сьогодні Львівщина прощається із захисниками:
Василь Затворницький «Боцман» проживав у селі Поляна Тростянецької громади. Сержант, командир стрілецького взводу військової частини А7077. Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту М’ясожарівка, Луганської області.
Роман Дребот «Аполон» проживав у селі Добрівляни Стрийської громади. На початку 23-го року добровільно пішов захищати Батьківщину. Гранатометник стрілецького відділення військової частини А7077. Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Мʼясожарівка на Луганщині.
Роман Паращук – уродженець Стрия. Вступив до лав ЗСУ наприкінці 2023 року. Стрілець стрілецького відділення військової частини А7077. Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Мʼясожарівка на Луганщині.
Андрій Грищук – житель села Забужжя Кам’янка-Бузької громади. Став на захист Батьківщини ще в березні 2022 року. Служив водієм-механіком 5404 зенітного ракетного дівізіону військової частини А4623. Помер 5 травня 2024 року.
Орест Климович – львів’янин. Виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції. Із початком повномасштабного вторгнення рф повернувся до складу Національної гвардії України. Боровся із окупантами на південному напрямку у складі 45-го полку імені Олександра Красіцького.
Степан Мишковський – уродженець села Нижня Яблунька Львівської області. Після завершення навчання вступив на військову службу до Львова.Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся з-за кордону та добровільно став на захист Батьківщини. Виконував бойові завдання на східному напрямку у складі 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка.
Подія відбулася 8 травня о 20:50 на вулиці Івасюка. Інших громадян у цей час поруч не було. Внаслідок вибуху гранати чоловік отримав смертельні травми.
На місці події працюють слідчі, оперативники кримінальної поліції та представники інших служб. Співробітники правоохоронних структур встановлюють обставини вибуху та походження боєприпаса.
