Дипломати зосередилися на країнах Європи, Північної та Південної Америки, Азії і Перської затоки
Україна активно веде перемовини із запровадження безвізових поїздок для своїх співгромадян з країни Європи, Північної та Південної Америки, Азії і Перської затоки, пише Главком.
Таку відповідь на запит «Главкома» надало Міністерство закордонних справ України.
Наразі питання спрощення режиму поїздок порушено перед Вануату, Гренадою, Колумбією, Кувейтом, Південною Кореєю, Маршалловими островами, Мексикою, Об’єднаними Арабськими Еміратами, Самоа, Соломоновими островами, Таїландом, Тринідадом і Тобаго, Тувалу та Уругваєм.
За результатами переговорів укладено двосторонні угоди про безвізові поїздки громадян із Сент-Кіттс і Невісом та Албанією. Одностороннє рішення про запровадження безвізового режиму для громадян України ухвалено Коста-Рикою і Маврикієм.
За даними прес-служби ДПСУ, з початку запровадження безвізового режиму для українців і станом на 19 червня кордон з країнами ЄС перетнуло більше півмільйона громадян України.
Нагадаємо, що 11 червня 2017 року, набуло чинності рішення Ради Європейського Союзу про запровадження безвізового режиму для короткострокових поїздок громадян України до 30 країн Євросоюзу та Шенгенської зони.
17-річний Руслан Коптєв із Кропивницького створив робота «Riveroni», який збиратиме сміття на поверхні річки. Вже відбувся перший успішний пробний запуск робота в річку Інгул. Про це пише місцеве видання «Рідний край», передає Zaxid.net.
Як пише видання, хлопець вже два роки займається розробкою роботів.
«Спочатку займався дома, дивився YouTube уроки. А потім прийшов у школу програмування «Ш++». Мені тут зручно, адже я можу поспілкуватися з своїми однодумцями, і в школі програмування є інструменти, деталі, які можна використовувати», – розповів хлопець.
За його словами, створити робота, який би збирав річкове сміття, запропонував наставник школи програмування.
«Наразі робот «Riveroni» має з обох боків два гребних гвинта, які дозволяють рухатися у будь-який бік, навіть крутитися на місці. У пластикові боксі знаходиться вся електроніка: сенсори, GPS, мобільний зв’язок. Паралельно з пластиковим боксом знаходиться сонячна батарея, яка дозволяє «Riveroni» працювати автономно, адже енергії вистачить навіть на роботу у нічний час. Спереду робота знаходиться камера з датчиком, зараз ми його не зробили повністю автономним, тому ним керуватиме оператор. До речі, роботу робота транслюватимуть в он-лайн режимі, ним можна буде керувати на відстані близько п’яти кілометрів», – зазначив розробник.
За словами винахідника, робота пристрою максимально проста: посередині робота вільний простір, де згодом натягнуть сітку, і фактично «Riveroni» напливатиме на сміття і захоплюватиме непотріб, який буде знаходитися на поверхні води.
Винахід створений із підручних матеріалів, а сам винахідних працює над його вдосконаленням. Повноцінно запустити «Riveroni» він планує вже цієї осені.
Нагадаємо, раніше український школяр переміг на конкурсі у США з винаходом для очищення води від нафти.
Від сьогодні, 1 серпня 2017 року, починає діяти угода про зону вільної торгівлі з Канадою. Відтак, 98% товарів Україна зможе експортувати за океан, не розмитнюючи. Канада теж отримає пільги.
Без мита та в необмеженій кількості до Канади з України їхатиме усе, крім м’яса птиці, молочних продуктів, сирів, яєць та цукру. На ці продукти діятимуть квоти. Найбільші ж обмеження поширюються на автомобілі. Мито на експорт тут діятиме щонайменше 7 років.
“Кожна країна захищає ті товари, які для неї є чуттєвими. Канада у всіх своїх угодах про вільну торгівлю встановила спеціальний режим для цих товарів”, – розповіла заступник міністра економіки і торгівлі України Наталія Микольська.
Найбільше в Канаді потребують українського одягу, взуття, дерев’яних меблів, концентратів овочів і фруктів для соків та солодощів. Попри це популяризувати український продукт таки доведеться, кажуть експерти. Цим і має займатись український уряд.
“Спільно з державними органами презентувати і проводити “Be to be” форуми або спеціалізовані виставки саме там, де будуть баєри по закупівлі цих товарів”, – зазначила директор “Української асоціації легкої промисловості” Тетяна Ізовіт.
За угодою, Канада може без мита експортувати 80 % товарів. Це менше, аніж дозволили Україні. У нас чекають на постачання з Канади арахісу, арахісової олії, риби, вина, пива та міцного алкоголю. Цей імпорт державі вигідний так само, як і експорт, переконують економісти.
“Україна поруч з Європою розташовується. Відтак Україну розглядають, як потенційний виробничий ринок багато країн і на Північноамериканському континенті”, – повідомив директор Канадсько-українського центру підтримки інвестицій Ігор Санжаровський.
Експерт вважає, щоб зекономити, канадські компанії будуть відкривати промисловість в Україні та виробляти тут товари для ЄС. А це інвестиції та збільшення робочих місць.
Нагадаємо, Україна та Велика Британія незабаром мають намір почати консультації щодо зони вільної торгівлі між країнами.
Автори: Анна Калюжна, Едуард Крижанівський для 24tv.ua
Львівська мерія витратить понад 5,4 млн грн на реставрацію та консервацію руїн Високого замку. Про це пише Zaxid.net.
Як зазначено на порталі публічних закупівель Prozorro, переможцем відкритих торгів стала компанія «Арка-Пік», яка раніше проводила ремонт площі Митної у центрі Львова.
У проекті договору вказано, що реставрацію та консервацію руїн компанія має провести впродовж 2017-2018 років. Однак наразі управління охорони історичного середовища Львівської міськради не підписало договору з ТОВ «Арка-Пік».
Це вже друга спроба укласти угоду на реставрацію руїн Високого замку. Попередні торги відбулися 30 травня, однак компанія, яка на них перемогла, відмовилася підписувати угоду через надто низьку ціну (тоді за підсумками торгів ціна з 5,5 млн грн опустилася до 4,8 млн грн).
«Під час торгів вартість робіт була знижена настільки, що переможець тендеру відмовився від укладення угоди. Вони стверджують, що не зможуть за таку ціну виконати роботи. Доведеться тендер оголошувати знову», – пояснювала ZAXID.NET керівниця управління охорони історичного середовища ЛМР Лілія Онищенко-Швець.
Окрім консервації руїн Високого замку планують провести укріплення схилів від зсувів та упорядкувати навколишню територію – жодних добудов чи надбудов робити не планують.
Додамо, що власниками компанії «Арка-Пік» є Олег Дубровний, який у 2015 році балотувався від партії «Воля» до Івано-Франкіської облради, та киянка Наріне Мартиросян.
Поштівка з руїнами стіни Високого замку, 1906
Як відомо, Високий замок – кам’яна фортеця на Замковій горі у Львові. Фрагмент однієї з його стін можна побачити поблизу телевізійної вежі. Згідно з описом, 1562-го року замок був у доброму стані, мав каплицю з необхідними предметами, «королівське мешкання», «муровані хідники», склепіння для «чуваючих», 10 гармат, інструменти для розбивання мурів, чимало куль та пороху. На початку XVIII століття через численні пошкодження замок вже не міг забезпечувати оборону Львова. Поступово міська влада дозволила розібрати його руїни на будівельний матеріал.
З 13 по 17 вересня іноземні гості 24-го Форуму видавців у Львові поділяться секретами успіху та джерелом натхнення. Вони спробують пояснити читачам та шанувальникам, що спонукало їх перевернути своє звичне життя з ніг на голову та перепрофілюватися у літераторів, поетів та письменників. Чому для того, щоб стати автором бестселера, не потрібно бути філологом за спеціальністю, ви зможете дізнатися під час особистої зустрічі з успішними письменниками, завітавши на найбільший літературний захід Центрально-Східної Європи у Львові.
Для початку – трохи інсайду про найочікуваніших гостей цьогорічного Форуму видавців:
1. Вітольд Шабловський
Вітольд Шабловський Фото DR
Польський журналіст, який має диплом політолога. Довгий час стажувався в Туреччині. Більшість його репортажів присвячені турецькому питанню. Вітольд Шабловський – єдиний польський журналіст, який спромігся взяти інтерв’ю у терориста Мехмета Алі Агджи.
Його книга «Вбивця з міста абрикосів» була визнана кращою публікацією про інші релігії та культури. Це не звичайна повість, а збірка репортажів про Туреччину, розірвану між Заходом та Сходом, ісламом та ісламофобією, консерватизмом та сучасністю. Вітольд Шабловський описує величезну країну, в якій кожному притаманна власна специфічна ментальність.
Приїзд цього автора організовано за підтримки Польського інституту в Києві.
2. Філіп Сендс
Філіп Сендс Фото DR
Британський юрист-міжнародник, що має львівське коріння. Вшановуючи пам’ять своєї родини, Філіп Сендс уже вкотре відвідує Львів з лекціями із міжнародного права.
Щоб відродити історію, він написав книгу «Східно-західна вулиця: витоки геноциду та злочинів проти людяності». Це роман про Херша Лаутерпахта, Рафала Лемкіна, Манфреда Лакса та Луїса Сона – львівських юристів, які стояли біля витоків сучасної системи міжнародного права. Окрім цього, у планах письменника – презентація фільму «Моя нацистська спадщина».
Приїзд цього автора організовано за підтримки «Видавництва Старого Лева».
3. Генрі Марш
Генрі Марш Фото DR
Генрі Марш отримав медичну освіту. Зараз він – всесвітньо відомий нейрохірург, який має багаторічний досвід проведення операцій на мозку.
У колі літераторів Генрі Марш став відомий завдяки книзі мемуарів «Не зашкодь. Історії про життя, смерть і хірургію головного мозку». У бестселері описано все про лікарську кар’єру: від поразок до блискучих успіхів. Автор зазначає: «Лікарі – такі ж люди, як і всі інші. Багато речей, що відбуваються в лікарнях, є результатом гри долі, успіх або невдача часто не залежить від лікарів… Життя нейрохірурга ніколи не буває нудним і може стати надзвичайно успішним, але за це доведеться сплатити високу ціну».
Приїзд цього автора організовано за підтримки «Видавництва Старого Лева».
4. Пітер Фогтдаль
Пітер Фогтдаль Фото DR
Данський драматург, який пише романи, визнані у всій Європі.
Його книга «Царська карлиця» спричинила фурор серед читачів. «Мене звати Сорін Бентсдаттер. Я народилася 1840 року в селищі Брьоншой. Мій батько був пастором, моя мати померла під час пологів. Коли мені виповнилося шість років, моє тіло вирішило більше не рости. Мені начхати на слово «карлиця». Зазвичай я не піклуюся про карликів узагалі».
Приїзд цього автора організовано за підтримки Danish Art Counsil.
5. Алісія Ніколь Гарріс
Алісія Ніколь Гарріс Фото DR
Поетеса-перформер з Атланти, США. Алісія об’їздила всю Америку, Європу та Азію, підкоривши світ своєю поезією. А ще вона може похвалитися кандидатським ступенем у лінгвістиці.
Назва найпопулярнішої збірки віршів Алісії Гарріс «How Much We Must Have Looked Like Stars to Stars» настільки самобутня, що її практично неможливо перекласти українською мовою. Та й не хочеться. Адже вірші там абсолютно «розкішні та нещадні», вони «керовані голосом, що є чистим прискорювачем», – саме так описує збірку журналіст Public Pool (єдиний простір для поетів).
Приїзд цього автора організовано за підтримки Посольства США в Україні.
6. Ян Вагнер
Ян Вагнер Фото DR
Ян Вагнер вивчав англістику та американські студії, проте згодом став видатним німецьким поетом. Його збірки віршів перекладені багатьма мовами світу.
Однією з найвідоміших є антологія «Лірика сьогодення. 74 голоси», яка була опублікована у 2003 році. Ян Вагнер переконаний, що можна подорожувати, не виходячи дому. Саме у цьому його вірші допомагають читачам.
Приїзд здійснюється за підтримки Goethe-Institut в Україні.
7. Каталін Доріан Флореску
Каталін Доріан Флореску Фото DR
Швейцарський психолог, славу якому принесла літературна діяльність. Уже перший роман «Час чудес» був удостоєний одразу декількох престижних премій. Після цього К. Д. Флореску вирішує повністю змінити свою діяльність, залишає кар’єру психолога та з головою занурюється у письменництво.
Найвідоміший роман «Якоб вирішує любити» концентрує в собі європейську історію XVIII–XX століть. Головний герой проходить десятки випробувань у пошуках щастя. І коли навіть рідні зраджують його, все, що залишається, – це надія на краще. «Це притча про рід людський, який виживає злом, але дихає лише добром», – цитата Михайла Шишкіна, якою розпочинається книга.
Приїзд здійснюється за підтримки видавництва «Книги-ХХІ».
Ці та інші книги шукайте на 24-му Форумі видавців у Львові, що відбудеться 13–17 вересня у Палаці мистецтв.
На початку серпня температура триматиметься вище 30 градусів.
Такі дані прогнозу Українського гідрометцентру на найближчий тиждень.
З неділі по четвер опадів не прогнозують. Від неділі денна температура зростатиме і триматиметься на рівні +32…+34 градуси. Нічна температура в найбільш жаркі дні становитиме до +23 градусів.
Дані прогнозу на сайті Українського гідрометцентр
За даними сайту Gismeteo, вже в п’ятницю 4-го серпня можливе зниження температури вдень до +24…+26 градусів та гроза.
Стіл, завдовжки понад 112 метрів, засервували українськими традиційними стравами у місті Радехові. Такий рекорд зафіксували під час Першого західноукраїнського Фестивалю «Куховарня RadoFest». Про це повідомляє прес-служба ЛОДА.
Галушки та вареники, голубці та зрази, пляцки та деруни, узвар та компот. Усе це та багато інших витребеньок вправні господині виклали на стіл посеред міста, аби почастувати гостей фестивалю.
«112 метрів 80 сантиметрів, цей стіл перевершив навіть рекорд, що встановили в Одесі три року тому. Там влаштували почастунок на 100-метровому столі», – запевнив експерт Національного реєстру рекордів Павло Горішевський.
Смаколики української кухні кілька днів готували більше 70 господинь з помічниками. Старовинні рецепти страв збирали у різних куточках Радехівщини, щоб показати різноманіття і багатство українських традицій.
«Наша земля надзвичайно багата. Але найбільше її багатство це – люди. Адже саме вони бережуть українські традиції, примножують їх та передають нашим дітям», – переконаний перший заступник голови Львівської ОДА Ростислав Замлинський.
Скуштувати традиційних українських страв міг кожен охочий. Вправних господинь за смачне пригощання нагородили почесними дипломами, а організаторам вручили сертифікат про встановлення рекорду.
Після частування розпочалися майстер-класи, виступи фольклорних колективів та концерт.
У турецькому місті Самсун у неділю, 30 липня, завершилися XXIII літні Дефлімпійські ігри.
Упродовж 13 днів спортсмени збірної України здобули 99 нагород: 21 золоту, 42 срібні та 36 бронзових медалей, посівши друге загальнокомандне місце серед 90 країн-учасниць, повідомляє Укрінформ.
“Синьо-жовтим” вдалося перевершити свій результат чотирирічної давнини. На попередній Дефлімпіаді-2013 у Софії (Болгарія) збірна України здобула 88 нагород – 21 золоту, 30 срібних та 37 бронзових.
Чемпіонами Дефлімпіади-2017 українці стали у 8 видах спорту з 21, які були представлені у Самсуні:
Дмитро Вишинський – легка атлетика, 100 метрів;
Анна Затилкіна – Раїса Рилова – пляжний волейбол;
Микола Цапкаленко – Антон Кошкаров – пляжний волейбол;
Алла Дьяченко, Катерина Ковальчук, Дарина Величко – боулінг, тріо;
Анна Шостак – дзюдо, 52 кг;
Катерина Авдєєва – дзюдо, 57 кг,
Катерина Шепелюк – дзюдо, 63 кг;
Дмитро Шеретов – дзюдо, 73 кг;
Катерина Авдєєва, Ксенія Довбищук, Марія Корнійчук, Оксана Кравченко, Марина Погорєлова, Катерина Шепелюк, Анна Шостак – дзюдо, командні змагання;
Розпочинається реалізація проекту будівництва дороги Львів – Тернопіль – Вінниця – Одеса – Миколаїв, яка стане частиною транспортного коридору між польськими портами Балтії та українськими чорноморськими портами.
Про це на своїй сторінці у Facebook написав Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, передає Укрінформ.
«Ми не тільки приводимо до ладу ті дороги, які існують. Ми започатковуємо нові проекти. Один з них – оновлена дорога Львів – Тернопіль – Вінниця – Одеса – Миколаїв, яка стане частиною транспортного коридору між польськими портами Балтії та нашими – Чорного моря GO HIGHWAY (Gdansk-Odesa). У нещодавно прийнятих змінах до бюджету закладені перші 800 млн гривень на реалізацію цього проекту. Отже, реалізація цього масштабного проекту уже розпочинається!» – написав Гройсман.
Документи оновлять до 100-річчя незалежності Польщі.
2018-го до 100-річчя незалежності Польщі випустять паспорти у новому дизайні. На його сторінках з’явиться і зображення зі Львова – польський військовий Меморіал орлят.
Міністерство внутрішніх справ Польщі зазначає, що на сторінках документа з’являться важливі для історії країни зображення історичних осіб, мотивів та місць. Про це пише ТСН з посиланням на Wyborcza.pl.
Загалом, у паспорті буде 26 графічних зображень. Половину з них уже затвердили. Серед них – і Меморіал орлят у Львові. Ще половину зображень мають обрати поляки під час онлайн-голосування.
Gazeta Wyborcza
Зазначимо, що на Меморіалі орлят поховані учасники боїв проти Західно-Української Народної Республіки (1918–1919) та проти більшовиків (1920). Комплекс розташований на території Личаківського кладовища.
