Львів’янин, який має 81 рік, намалював на стінах багатоповерхівки старовинні львівські герби та церкви. До того ж, із шматків дерева та металу поряд побудував непересічну інсталяцію. Над проектом чоловік працював ціле літо.
Про це йдеться у сюжеті інформаційного проекту «Про головне. Львів» на телеканалі ZIK.
Довжина інсталяції, яку створив львів’янин, сягає двадцяти метрів. Усі елементи композиції дідусь спочатку змальовував з натури на папір, а тоді на стіни багатоповерхівки. Поряд із малюнками – інсталяція веж та оборонних валів. Їх митець зробив із непотрібних нікому шматочків дерева та металу.
«Спочатку я змальовував багато в центрі міста, а згодом переніс все сюди. Але цього було замало. Я подумав, що чогось не вистачає. Так і виникла ідея зробити на перилах оборонні вали та вежу. Матеріали я добував по-різному: щось купував, інше на смітнику знаходив. Бувало й таке, що сусіди якісь бляшки давали», – говорить автор проекту Юрій Краєвський.
Люди, які живуть у цьому районі, не можуть намилуватися красою. Приводять сюди дітей, фотографуються на фоні малюнків і викладають світлини у соцмережі.
«Це добре, що людина не втрачає інтересу до життя, сповнена енергії і займається творчістю», – каже львів’янка Ірина Король.
Хоча чоловік не має художньої освіти, малювати йому дуже подобається. От тільки не завжди за пенсію може купити потрібні фарби й пензлі.
«Матеріали дуже дорогі. Один колір фарби коштує 47 гривень. Я купив дев’ять штук, що приблизно обійшлось у півтисячі гривень. Для мене головне мати чотири кольори: чорний, синій, білий та жовтенький. Я їх змішую і отримую різноманітні тони», – додає Юрій Краєвський.
Проекту дідусь ще не закінчив. Планує домалювати стіну будинку до кінця, як тільки збере необхідну суму фарби.
Друді зустрівся з президентом Реала Флорентіно Пересом. Аргентинець веде переговори про співпрацю з європейськими грандами, повідомляє твіттер Карпат.
Нагадаємо, що Друді офіційно став виконавчим директором Карпат у червні 2017-го року. Раніше він очолював Зірку та працював у тренерському штабі Монако.
Італійська авіакомпанія Ernest Airlines цього року почне здійснювати польоти з київського аеропорту Жуляни в Бергамо і Неаполь, а також зі Львова в Бергамо, Венецію і Неаполь. Про це повідомляє сайт AviaNews, передає Zaxid.net.
Рейс із Києва до Бергамо запустять із 4 грудня, а в Неаполь – з 9 грудня. Вони будуть виконуватися два рази на тиждень по понеділках і суботах.Під час новорічних свят буде додатковий рейс у середу.
Рейси зі Львова до Бергамо відкриють із 20 жовтня, а до Венеції і Неаполя – з 8 грудня. За цими трьома напрямками польоти здійснюватимуть два рази на тиждень по п’ятницях та неділях.
Квитки на нові рейси вже можна придбати на сайті авіакомпанії за ціною від 50 євро в одну сторону або від 100 євро в обидві сторони. В ціну входить перевезення ручної поклажі вагою до 10 кг і з габаритами до 55х35х25 см.
За попередньої оплати перевезення багажу до 15 кг обійдеться в 8 євро. Якщо вага багажу становитиме 15-20 кг, багажний збір – 14 євро, а за валізу вагою 20-25 кг доведеться заздалегідь заплатити 19 євро. Якщо ж перевезення багажу оплачуватиметься в аеропорту, авіакомпанія стягуватиме підвищений збір.
Ernest Airlines – невелика авіакомпанія з албанськими корінням і флотом з двох літаків A320 і A319. Зараз авіакомпанія виконує польоти зі столиці Албанії Тірани в кілька міст Італії.
«1 вересня відкрилися 5 оновлених військових їдалень у різних регіонах України. Реформування системи харчування ЗСУ йде за планом» — Міністр оборони.
Сьогодні, 1 вересня, під час робочої поїздки на Львівщину Міністр оборони України генерал армії України Степан Полторак ознайомився з умовами харчування та приготування страв у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Сагайдачного.
“Першого вересня відкрилися п’ять оновлених їдалень у різних регіонах України. Сьогодні я відвідав одну із них та залишився задоволений побаченим. Наступного місяця заплановано відкриття ще шести оновлених їдалень”, — повідомив генерал армії України Степан Полторак.
Відтепер військові зможуть вибирати страви, якими хочуть поласувати на сніданок, обід чи вечерю. Для цього впроваджено нові каталоги продуктів, які забезпечують більшу різноманітність у харчуванні.
«Це не обід в рідних їдальнях. Це обід нової системи харчування, де кожен отримує те, що хоче. На вибір страви, які бажаєш чи полюбляєш», — написало на своїй Фейсбук-сторінці Головне управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ.
На нову систему з 1 вересня перейшли: ВІТІ (Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації, Київ), частина ССО (Бровари), ракетна частина (Хмельницький), частина зв’язку (Одеса) та академія сухопутних військ у Львові.
Міністр оборони України наголосив, що реформування системи харчування ЗС України йде за планом.
В збудованій цьогоріч школі розпочалося навчання учнів з 1 по 9 клас. Повноцінний навчальний центр з великою пришкільною територією, сучасні класи для навчання, спортзал, їдальня, актовий зал, сцена та зал, три спортивних поля, відеоспостереження навчального комплексу, молодий сад і альтанки для занять на відкритому повітрі. Про це повідомляє Форпост.
Все це нова школа-ліцей «ЕКОЛЕНД», що відкрилася у Львові на 1-е вересня і в якому вже почали своє навчання 170 учнів з 1 по 9 клас. Фактично це стало другою новою школою, що була збудована в останні роки у Львові.
Перша з них успішно працює вже 5 років в Шевченківському районі міста. Прикметно, що обидві школи збудовані львівською будівельною компанією ЕКО-ДІМ, відому своїми високотехнологічними сучасними новобудовами і соціальними проектами.
Відкриття нової школи на Сихові стало можливим завдяки інвестиційному конкурсу, що його провела міська рада в 2014 році. На базі нововідкритої школи вже протягом року працює дитячий садок, а відтепер весь цикл середньої освіти, що об’єднав садок, підготовку до школи і школу-ліцей.
«Основний підхід – це новий формат: будівництва соціальної інфраструктури в місті, самого приміщення і новий формат сучасної якісної освіти. Тому для нас особлива гордість відкриття цієї школи, яка стала продовженням стратегії розвитку нашого міста», – розповідають представники компанії.
Адреса школи: м. Львів, вул. Скрипника, 11.
Варто зазначити, що цьогоріч в Україні відкрилася 21 нова школа, з них п’ять на Львівщині і одна безпосередньо у Львові.
Також 2017 рік став рекордним за останні 5 років – цьогоріч першачками у місті стали 8523 дитини (на 300 більше, аніж минуло річ).
Завершити роботи підрядники мали до 1 вересня. Рух трамваїв відновили, але ремонтні роботи завершені не повністю. Про це пише Твоє місто.
У трамваях, що за розкладом йдуть на Двірцеву площу, ще оголошують, що маршрут змінено у зв’язку із ремонтними роботами. Тож коли транспорт таки рушає вулицею, що була закрита понад три місяці рушає своїм звичним маршрутом, деякі пасажири щиро дивуються.
На під’їзді до кінцевої зупинки одразу можна побачити незавершені роботи: на платформах зупинок ще триває укладання плитки.
На зупинці в напрямку від центру кипить робота, вона ще недоступна для пасажирів.
Тротуар і проїжджу частину відкрили для проходу, але ще зранку він був рясно всипаний наслідками будівелних робіт.Техніка, що очищує тротуар, курсувала в одному потоці із пішоходами.
Стан покриття на тротуарі і на трамвайних коліях суттєво різниться. Тому люди обирали для себе рух по оновленому покриттю. На ділянці від Городоцької до розворотного кільця демонтували старі плити і рейки, встановили нові, засипали «подушки» із піску та щебню.
Як повідомив Tvoemisto.tv заступник міського голови Сергій Бабак, завершити всі роботи остаточно мають протягом тижня.
Тепер по Чернівецькій відкритий рух для транспорту в обидві сторони. Реконструкція всієї привокзальної території залежить від завершення проектних робіт та виділення коштів із бюджету.
“В цьому році ми робимо проект і проходимо держекспертизи, на наступний рік будемо подавати пропозиції, я особисто буду пробивати, бачу в цьому пріоритет, щоби з бюджету розвитку закладати кошти на реконструкцію вулиці Чернівецької і розвороту біля вокзвлу, Це і тротуари, і дорога, і кільце і як варіант — це тільки попередньо — можливо, за рахунок інвестора, підземний паркінг”, — сказав Сергій Бабак.
Нагадаємо, що ремонтні роботи на Чернівецькій тривають з 12 травня. Їх виконує підрядна організація ТзОВ «Онур». Технічний нагляд здійснює французька компанія «Egis». Замовником робіт є ЛКП «Львівавтодор». Вартість робіт становить орієнтовно 1,5 млн євро.
Львівські приміські і міжміські маршрутки будуть здійснюватиостанню зупинку на автостанціях. Про це повідомляє прес-служба Львівської обласної організації роботодавців транспорту.
Перевізники, що їздять у Мостиському напрямку, будуть мати кінцеву на АС «Західна» на Городоцькій замість Залізничного вокзалу.
Для автобусів із Пустомитівського та Городоцького напрямку кінцевою буде не зупинка на Приміському вокзалі, а на автостанції №3 (вул. С. Петлюри, 11б, поблизу ринку «Новий»).
Маршрутки із Жовківського напрямку будуть їздити на оновлену АС №2 (вул. Б. Хмельницького, так званий вокзал «Північний»).
Як розповівTvoemisto.tv керівник департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв’язку ЛОДА Роман Кокотайло, ЛОДА уклала договір на транспортні перевезення із перевізниками. Нововведення почнуть діяти від завтра, 2-го вересня.
Виконавчий директор Львівської обласної організації роботодавців транспорту Іван Станчако вважає, що їздити до автостанцій буде зручніше для перевізників, адже там є все необхідне для відпочинку й харчування водіїв та інша інфраструктура.
Проте він додав, що перед тим, як почне діяти нововведення, потрібно було подбати про додатковий міський транспорт: «Достатньої кількості міських маршрутів нема. І навіть на тих, що є, їздить далеко не запланована кількість автобусів. Якщо міська влада не скоригує маршрути, то пасажири змушені будуть пересуватися переповненими автобусами, а обурення перейде на наших водіїв», – розповів Іван Станчако.
Роман Кокотайло розповів, що в міську раду вже надійшли звернення, щодо збільшення міського транспорту для зручності пасажирів, проте чи відреагують на це у міській раді, керівник департаменту дорожнього господарства не впевнений.
З 1 вересня вартість вивезення однієї тонни сміття для населення становитиме від 700 до 800 гривень.
На початку серпня виконавчий комітет Львівської міської ради затвердив нові тарифи на вивезення побутових відходів у Львові, пишуть Варіанти.
Відтак від сьогодні, 1 вересня, вартість вивезення сміття для населення становитиме від 718,97 до 803,74 грн за тонну, залежно від того, яка фірма-перевізник забирає сміття. А за вивезення великогабаритних відходів доведеться платити до 435,81 грн.
Із вартістю вивезення сміття для кожного із львівських перевізників можна ознайомитись тут.
Також виконком затвердив тарифи на послуги з вивезення побутових відходів для бюджетних установ та інших споживачів, тарифи на вивезення рідких відходів та вивезення ремонтних відходів: 842,01 грн за тонну, 114,77 грн за тонну й 368,41 грн за тонну.
Нагадаємо, у січні 2017 року Львівська міська рада уже встановила нові тарифи на вивезення сміття у Галицькому районі. Тоді вартість вивезення 1 тонни сміття визначили у 390 гривень.
Додамо також, що від сьогодні подорожчав і проїзд у міському електротранспорті. Тепер разовий квиток коштує 3 грн, а пільговий – 1 грн 50 коп.
У 2017-2018 навчальному році у місті Львові до першого класу піде найбільша кількість дітей за останні п’ять років. За інформацією управління освіти, станом на сьогодні, 8523 дитини завтра вперше сядуть за шкільну парту, що у порівнянні з минулим навчальним роком на 300 дітей більше. Про це повідомляє прес-служба ЛМР.
«Торік, у 2016-2016 н. р,. було 8223 першачків. А якщо цьогорічну кількість учнів перших класів порівняти із 2012-2013 н. р, то їх більше на 1585 дітей: тоді 6938 дітей пішли до першого класу ЗНЗ міста Львова).
Також додамо, що станом на 1 вересня 2017 року у загальноосвітніх навчальних закладах м. Львова навчатиметься 4016 учнів 11-х класів»,- зазначила Зоряна Довганик, начальник управління освіти ЛМР.
Ще з 14 ст., існуючи неначе в тіні значно більших Львова й Дрогобича, розкинулося на берегах ріки Стрий однойменне місто. Стрий і справді є маловідомим, однак має давню та цікаву історію, а ще береже вагому архітектурну спадщину.
Достеменно не відомо хто і коли заснував місто, але уже на 1385 рік, за першою згадкою про нього, Стрий уже був повітовим центром до якого входило 32 села.
Тому маємо сміливість припустити, що місто було засноване ще за княжих часів.
Та особливістю Стрия є ще й те, що це місто засновувалось двічі. Річ у тім, що в першій половині 15 ст. воно було вщент знищене татарами. Однак, в 1431 році король Польщі Владислав II Ягайло надав шляхтичу Закліці Тарлову привілей на право наново заснувати місто і розвивати його на основі Магдебурзького права. Унікальність Стрия ще й у тому, що це мабуть єдине місто, якому Магдебурзьке право надавалось двічі – у 1434 році Стрий втратив самоуправство, яке було повернуто у 1460 році уже за Казимира IV.
Торги на площі Ринок в Стрию
Парадоксально, що протягом багатьох століть Стрий постійно піддавався набігам і грабежам різноманітних військ. Його спалювали татари, двічі нищили навіть війська Богдана Хмельницького. Останнє, щоправда, не завадило тому, що сьогодні в Стрию стоїть пам’ятник гетьманові. Та не дивлячись на всі негаразди місто, щоразу відновлювалось, немов той фенікс з вогню. Цьому сприяло розміщення Стрия на перехресті важливих торгових шляхів та високий рівень торгівлі, завдяки чому місто завжди мало достатньо коштів.
У другій половині 17 ст. місто набуває певного розквіту. Цьому посприяла активна діяльність амбітного міського старости, майбутнього короля Речі Посполитої Яна III Собєського. Сьогодні з Собєським пов’язують історію будинку на вулиці Шевченка 26 (у Стрию), який, як вважається, він збудував для своєї дружини, славнозвісної Марисеньки.
Однак, після Собєського на Стрий чекало століття спустошення. Численні татарські набіги, кілька жахливих пожеж значно спинили розвиток міста. Ситуація змінилась лише після 1772 року з приходом австрійської влади. В цей період часу місто було спочатку центром округу (бецирк), пізніше — повітовим містом і осідком окружного суду та військових гарнізонів. Населення міста складалося приблизно по-третині з євреїв, поляків та українців. Передмістя здебільшого були заселені українцями.
Поступове розростання міста та збільшення в ньому українського населення, а також бурхливі події 1848 року посприяло зародженню та стрімкому розвитку в Стрию національного руху. Також місто розвивалось і у промисловому руслі. Цьому, перш за все, сприяло прокладення в 1872-1875 році залізниці та побудова вокзалу. У ті роки було відкрито паровозоремонтні майстерні, виник невеликий чавуноливарний завод Верштайна. Англійській фірмі «Перкінс та Макінтош» належав завод по випуску обладнання для нафтодобувної промисловості зведений у 1885 році. Також Стрий стає центром деревообробної промисловості Прикарпаття. Тут виникли деревообробні заводи, сірникова фабрика «Ватра». Віденський капіталіст Штаєрман побудував млин з механізованим розмелюванням зерна. Крім того, на той час діяли три парових і шість водяних млинів, десятки майстерень.
А от 1886 рік був у новітній історії Стрия, мабуть, найжахливішим. 17 квітня того року трапилась найбільша за всю історію міста пожежа, яка знищила його майже вщент. Усі головні пункти міста були зруйнованими. Тому Стрий знову довелося наново відбудовувати. Однак, варто визнати, що ця пожежа трапилася у вдалий час. Саме в той період в імперії відбувався будівельний бум, а тому місто не просто було повністю відбудовано, але ще й кожна відбудована будівля стала своєрідною пам’яткою архітектури. Тож сьогоднішній образ центральної частини міста, зберігає свій автентичний вигляд після відбудови кінця 19 ст.
Сьогодні, прогулюючись серед стрийських будинків, зведених після пожежі 1886 року, відчувається певна їх схожість з львівською архітектурою того часу. Та це не дивно, адже авторами багатьох споруд є львівські архітектори. Сам план забудови міста складало Львівське Політехнічне товариство, а міський парк впорядковував не хто інший, як сам Арнольд Рьорінг. До речі, був у Стрию й монумент аналогічний львівському, а саме пам’ятник Яну Кілінському, що розміщувався позаду Стрийської гімназії та був ідентичним до однойменного пам’ятника в Стрийському парку у Львові.
Стрийський залізничний вокзал напередодні знищення російськими військами. Фото 1915 року
На щастя, польський, а потім і радянський періоди в історії Стрия не нанесли шкоди австрійській архітектурі. Місто значно збільшилось в розмірах, розбудувалось, однак стара його частина фактично була не порушена, лишень фасади давніх будинків дещо оновили свій вигляд, але від того вони аж ніяк не втратили своєї цінності.
