Тепер незрячі львів’яни можуть навчатися у загальноосвітній школі

Незрячі діти – єдина категорія дітей з інвалідністю, яким для навчання потрібні не зошит і ручка, а спеціальні технічні засоби і спеціальне письмо, а також – спеціальні методики викладання. Тому аби вони могли безперешкодно навчатися у звичайній загальноосвітній школі, як їх зрячі ровесники, у Львові розробили українську модель інклюзивної освіти незрячих дітей, і за кошти міста вперше в Україні закупили такі спеціальні технічні засоби для навчання.

Так, протягом 2017 року ЛОО ВГО «Українська спілка інвалідів – УСІ» реалізовував соціально-культурний проект «Освіта школярів з важкими порушеннями зору в умовах інклюзії», який фінансово підтримало управління освіти Львівської міської ради. Цей проект зробив інклюзію відкритою для родин, які виховують незрячих дітей. Першою незрячою дитино у Львові, яка навчається за такою формою навчання, є Діана Патерега, учениця 2-го класу Львівської загальноосвітньої школи I – III ступенів №34 ім. Маркіяна Шашкевича.

«Розвиток інклюзивної освіти у місті Львові був розпочатий ще в середині 90-х років – тоді були створені перші класи у загальноосвітніх школах нашого міста. І на сьогоднішній день це питання є надзвичайно важливим, тому що кількість дітей, які мають особливі потреби і навчаються у школах міста, дуже швидко зростає. У порівняні із 2015 роком, кількість таких дітей зросла втричі. Тому місто намагається усіляко допомагати, підтримувати таку форму освіти, як інклюзивна, шляхом впровадження інновацій, шляхом реалізації різноманітних проектів, співпраці із громадськими організаціями. Так, останніми кроками було впровадження додаткової штатної одиниці асистент-вчителя, оскільки розуміємо, що на пів ставки асистент вчителя не завжди готовий працювати у класі, де є троє діток з особливими потребами. Окрім того, у навчально-методичному центрі нашого міста було створено відділ, який займається безпосередньо інклюзивною освітою, де проводиться навчання для батьків, вчителів, асистентів вчителів для того, щоб вони розуміли, як правильно працювати з такими дітьми.

В рамках реалізації соціально-культурних проектів, у 2017 році одним із переможців став Львівський осередок громадської організації Українська спілка інвалідів, які нам запропонували дуже гарний проект – налагодження роботи в інклюзивному класі, де навчаються діти із важкими порушеннями зору. Це був перший такий проект, реалізований у нашому місті. Завдяки цій співпраці було придбано спеціальне обладнання для того, щоб діти могли навчатися, а також була проведена велика кількість навчань, тренінгів, семінарів для педагогів, щоб вони могли розуміти, як це обладнання використовувати у навчально-виховному процесі», – розповіла начальник управління освіти ЛМР Зоряна Довганик.

Машинка Брайля

Так, в рамках реалізації проекту:

  • організовано 5 майстер-класів і практичних тифлотренінгів для співробітників навчально-методичного центру освіти м. Львова. Заняття проводили Галина Ліщинська – перший в Україні вчитель, яка навчала в умовах інклюзії повністю незрячу дитину, а також Оксана Потимко – незрячий науковець, фахівець в галузі освітніх технологій для осіб з важкими порушеннями зору, автор української моделі інклюзивної освіти незрячих школярів. Під час занять слухачі знайомилися з шрифтом Брайля, методиками проведення уроків за умов присутності в класі незрячого учня, адаптацією підручників і дидактичних матеріалів, роботою на ПК з мовним виводом;
  • закуплене спеціальне технічне обладнання – брайлівську друкарську машинку, комп’ютер з програмою екранного доступу, дейзі-плеєр). Це обладнання використовується незрячими учнями замість звичного зошита і ручки, та є дуже дороговартісним;
  • придбано низку допоміжних засобів для навчання (озвучені м’ячі, калькулятор з мовним виводом, прилад для рельєфного малювання, карту України та ін.);
  • виготовлено 30 шкільних підручників у форматі DAISY, рельєфну мапу України, книги брайлем і тактильні малюнки.

«Інклюзивна освіта є в Україні, але чомусь вважалося, що у нас незрячі діти не можуть вчитися у загальноосвітніх школах. Річ у тім, що це єдина категорія дітей з особливими потребами, які користуються не зошитом і ручкою, а спеціальними технічними засобами – озвученим комп’ютером, брайлівською друкарською машинкою і дейзі-плеєром, тому що в них є особливе письмо – шрифт Брайля. Діти інших нозологій користуються звичайним письмом. Окрім такого надзвичайно дорогого обладнання, такі діти ще потребують спеціальних методи викладання у класі. Тому ми розробили українську модель інклюзивної освіти незрячих дітей.

Школа і батьки купити своїй дитині таких засобів не можуть, бо вони є дуже дорогими. Тому ми дуже вдячні управлінню освіти Львівської міської ради, що нас підтримали, і в рамках проекту було закуплено обладнання, яке дає змогу незрячій дитині навчатися у звичайній загальноосвітній школі. Насправді немає потреби купувати такі дорогі засоби для кожної дитини і дарувати їх у постійне використання. Тому ми закупили обладнання і воно буде базі навчально-методичного центру, і якщо якась школа братиме на навчання незрячу дитину, то школа або звертатиметься до центру, щоб брати це обладнання у користування на час навчання дитини у школі. Після того, як дитина закінчить навчання, то обладнання повертається у центр, і працює для інших дітей. Бо цей проект забезпечив усі компоненти української моделі інклюзивної освіти незрячих дітей: облаштування робочого місця школяра, забезпечення доступу до підручників, навчання педагога і асистента вчителя.

Львів став першим місто України, яке впровадило у себе цю модель інклюзії незрячих дітей, і першим місто, в якому управління освіти має ці спеціальні технічні засоби для навчання незрячих дітей. І ми дуже мріємо, щоб такі центри, обладнані спеціальним засобами, як у Львові, з’явилися і в інших містах України», – розповіла Оксана Потимко, незрячий науковець, фахівець в галузі освітніх технологій для осіб з важкими порушеннями зору, автор української моделі інклюзивної освіти незрячих школярів.

Бюджет проекту склав 37 тис. грн. Окремо управління освіти закупило брайлівську друкарську машинку, комп`ютер і дейзі-плеєр (на це використали аналогічну суму коштів). Обладнання закуповувала Оксана Потимко.

Довідка

Автором української моделі інклюзивної освіти незрячих школярів є ЛОО ВГО «Українська спілка інвалідів – УСІ». Донині ця громадська організація займається впровадженням інклюзивного навчання дітей з важкими порушеннями зору в межах всіх регіонів України. Йдеться про придбання для таких дітей перелічених вище спеціальних технічних засобів, виготовлення для них підручників DAISY і публікацію творів шрифтом Брайля, а також організацію виїзних курсів для педагогів за місцем проживання дитини.

Станом на 01.09.2017 року, за інклюзивною формою навчаються 22 незрячих школярів з Львівської, Волинської, Тернопільської, Рівненської, Хмельницької, Вінницької, Черкаської, Кіровоградської, Миколаївської, Дніпропетровської, Херсонської областей. З них четверо дітей навчаються на теренах Львівщини (двоє – у м. Львові).

Джерело: прес-служба Львівської міськради.

У Львові відкрили притулок для безхатченків

В неділю, 12 листопада, у Львові освятили Дім милосердя для безхатченків та найбільш потребуючих міста, що на вул. Мазепи, 48.

Це осередок для безхатченків і бідних, яким опікується Згромадження Братів Альбертинців у Львові. Проект Дому милосердя охоплює створення будинку, де проживатимуть до 40 чоловіків, а також благодійної кухні, де щоденно готуватимуть близько 300 обідів для найбільш потребуючих осіб Львова. Окрім того, комплекс включатиме лазню, що зможе обслуговувати до 40 осіб щоденно. В наступних планах Центру також створення майстерні на 15 робочих місць для мешканців Дому милосердя.

Притулок для убогих у Львові на вул. Мазепи © прес-служба ЛМР
Притулок для убогих у Львові на вул. Мазепи © прес-служба ЛМР

Опікуватись Домом милосердя будуть брати-альбертинці та сестри-альбертинки, які відтепер працюватимуть у Львові.

Створення Дому милосердя виникає з великої потреби забезпечення базових умов життя і функціонування бідних та безхатченків, вважають його засновники. Існуючі осередки лише частково задовольняють ці потреби, в той час як соціально-економічна ситуація в Україні, пов’язана із війною, що триває на Сході країни, а також економічна криза, стають причиною зубожіння багатьох людей. Дім милосердя повинен забезпечити комплексну допомогу потребуючим особам і сприяти їхній інтеграції.

Притулок для убогих у Львові на вул. Мазепи © прес-служба ЛМР
Притулок для убогих у Львові на вул. Мазепи © прес-служба ЛМР

Довідка

Чернечі згромадження братів Альбертинців та сестер Альбертинок належать до францисканських згромаджень, що відрізняються любов’ю до вбогості та служіння бідним. Перший альбертинський притулок у Львові був створений у 1892 році. До закінчення Другої світової війни брати-альбертинці й сестри-альбертинки провадили активну соціальну роботу серед вбогих і неповносправних на території Львівської Архідієцезії. Зараз на запрошення Архієпископа Мечислава Мокшицького, Митрополита Львівського Римо-католицької Церкви, це згромадження повернулось для відновлення цієї праці на Львівщині.

Окрім Львова, Згромадження Братів Альбертинців працює з бідними і безхатченками у Запоріжжі, а жіноче згромадження в Україні має ще одну спільноту у с. Плебанівка Вінницької області.

Школи Львова обладнають камерами відеоспостереження

Як повідомили у міському управлінні освіти, 11 листопада втретє за останній період було пограбування у школі «Дивосвіт», що на вул. Трильовського, 24. З класу викрадено проектор і ноутбук. На місце викликано поліцію. У зв’язку з подібними випадками в інших навчальних закладах, управління освіти Львівської міської ради реалізовує проект з оснащення навчальних закладів камерами відеоспостереження та охоронними кнопками. До кінця року така система має бути встановлена у 15 навчальних закладах.

Про це йдеться у прес-службі ЛМР, передає Твоє Місто.

«Вчора [ред. 11 листопада] втретє за останній час відбулось пограбування у школі «Дивосвіт». Вкрали обладнання з одного і того ж кабінету. Викрадено ноутбук і проектор. Працівники школи одразу ж викликали на місце події поліцію. Клас, в якому здійснено пограбування, знаходиться з тильної сторони», – розповіла Зоряна Довганик, начальник управління освіти ЛМР.

Також Зоряна Довганик розповіла, що зараз місто спільно з інвесторами реалізовує проект з оснащення навчальних закладів камерами відеоспостереження, сигнальними охоронними кнопками тощо.

«Ми вже закупили камери відеоспостереження у 10 навчальних закладів. Також місто проплачує послугу за охоронну сигналізацію та охоронну кнопку. Зображення виведено на пульт оператора. Роботи зараз завершуються у двох ДНЗ, розпочато у трьох школах і одному садочку. На кінець року плануємо такими системами охопити 15 навчальних закладів», – додала Зоряна Довганик.

Львівська спортсменка завоювала “золото” Європи з дзюдо

Львів’янка Василина Кириченко стала переможницею молодіжної першості Європи з дзюдо (спортсмени до 23-х років), який завершився в Подгориці (Чорногорія).

У фіналі вагової категорії понад 78 кг Кириченко в неділю здобула чисту перемогу больовим прийомом над Раз Гершко з Ізраїлю, повідомляє Укрінформ.

Анастасія Турчин з Рівного (до 78 кг) у вирішальній сутичці поступилася німкені Анні Марії Вагнер і завоювала срібну медаль, а киянин Артем Лесюк (60 кг) в поєдинку за 3-тє місце не залишив шансів на “бронзу” бельгійцю Жоррі Верстрайтену.

Президент України Петро Порошенко вже привітав Василину Кириченко із перемогою на чемпіонаті Європи із дзюдо серед молоді до 23 років.

У загальнокомандному заліку збірна України посіла 5-те місце серед 40 країн.

Ремонт дороги Львів–Тернопіль завершать до кінця листопада

Ремонт дороги Львів – Тернопіль обіцяють завершити до кінця листопада.

На дорозі вже повністю облаштували основу та нижній шар асфальту, залишилось лише покласти верхній шар. Реконструкція коштує 654 млн гривень. Протяжність дороги від Винників до межі з Тернопільською областю – 73 кілометри.

«Тут передбачено облаштування бар’єрного огородження, заїздів, тротуарів у населених пунктах, зупинкових майданчиків та встановлення дорожніх знаків», — зазначив в.о. керівника Служби автомобільних доріг Львівщини Юрій Яблонський.

Нагадаємо, дорога Львів – Тернопіль має важливе державне значення, окрім того, це траса міжнародного значення. Стан автошляху тривалий час викликав нарікання водіїв через численні вибоїни та зруйноване дорожнє покриття. Планують, що траса у майбутньому стане частиною транспортного коридору Go Highway, який має з’єднати українську Одесу та польський Гданськ, а відтак – Чорне море з Балтійським.

До слова, з 1 січня 2018 року 120 тис. км доріг державного значення перейдуть під відповідальність голів обласних державних адміністрацій, а 50 тис. км доріг державного значення залишиться у сфері відповідальності «Укравтодору».

Раніше також повідомлялось, що новий північний об’їзд Львова матиме дворівневі розв’язки і перехід для тварин.

Оприлюднено текст радіодиктанту національної єдності «Наші пісні» (текст)

У День української писемності та мови, 9 листопада, всі охочі вже всімнадцяте мали нагоду написати радіодиктант національної єдності, пише Львівська газета.

Цього року диктант називався «Наші пісні». Його текст прочитав доцент Київського університету імені Бориса Грінченка, теле- і радіоведучий Олександр Авраменко.

Сімнадцятий Всеукраїнський радіодиктант національної єдності 9 листопада, крім України, писали в Латвії, Литві, Португалії, Словаччині, Румунії, Казахстані, Китаї, Аргентині, США та Канаді. Цього року організатори події – Українське радіо – запросили до написання радіодиктанту посольства України за кордоном, іноземні дипломатичні представництва в Україні та міжнародні культурні інституції. Загалом було надіслано 35 запрошень.

Вчора ж, 11 листопада, на сторінці Радіодиктанту національної єдності у Facebook та на офіційному сайті Українського радіо було оприлюднено текст диктанту. Ми також подаємо текст диктанту, щоб ви змогли самостійно перевірити його. Успіхів!

Наші пісні

Ми живемо у світі, де співіснує безліч ритмів: клепання коси, тупіт копит, і дзюрчання молока у відрі, і хлюпання морських хвиль, і перестук поїзних коліс, і цокання годинника. Обдарований музикальним слухом, наш народ тонко відчуває всі ритми, тому й витворив близько трьохсот тисяч народних пісень, якими зачаровує весь світ. Їх у нас сила-силенна на будь-який смак: хлопцям подавай “Ой на горі та й женці жнуть”, а дівчатам – “Цвіте терен”.

Американцям і не лише їм важко уявити Різдво без “Колядки дзвонів” – пісні, слова якої покладено на музику славетного українського композитора Миколи Леонтовича. Наш “Щедрик” прикрашає такі всесвітньо відомі фільми: “Гаррі Поттер”, “Сам удома”, “Загублений у Нью-Йорку”.

А чи знаєте ви, що в космосі першою прозвучала українська пісня “Дивлюсь я на небо…”? Понад півстоліття тому її виконав наш земляк – космонавт Павло Попович. Напевно, автор пісні Михайло Петренко й не сподівався, що його творіння звучатиме аж за небом, де навіть сокіл не літає.
Наші пісні з будь-якими мотивами: чи з пристрасними карпатськими ритмами у виконанні Руслани, чи з тривожними кримськотатарськими інтонаціями Джамали – долають усі кордони без віз, бо в них – жива душа народу України.

Львів готує оновлення громадського транспорту та реконструкцію вулиць на 40 млн євро

Львівська міськрада планує взяти у Європейського інвестиційного банку кредит у сумі 40 млн євро на масштабне оновлення громадського транспорту та реконструкцію вулиць. Транспорт за кредитні кошти планують придбати вже у 2018 році. Проект ухвали про підтримку участі «Львівелектротрансу», АТП-1 та «Львівавтодору» в кредитній програмі ЄІБ, яку винесуть на голосування депутатів наступного тижня, оприлюднений на офіційному порталі ЛМР.

Про це повідомляє Zaxid.net.

Згідно з проектом ухвали, під час пленарного засідання сесії 16 листопада депутати розглянуть питання про підтримку участі ЛКП «Львівелектротранс», АТП-1 та ЛКП «Львівавтодор» у проекті «Міський громадський транспорт України». У разі, якщо депутати підтримають ухвалу, ці комунальні підприємства подадуть документи для отримання кредиту ЄІБ на загальну суму 40 млн євро.

Як зазначається у додатку до проекту ухвали, «Львівелектротранс» планує отримати 12 млн євро на придбання десяти трамваїв та 3 млн євро на реконструкцію вагоноремонтних майстерень на вул. Городоцькій. АТП-1 розраховує отримати 12 млн євро на придбання 60 великих та 60 малих автобусів. «Львівавтодор» планує одержати 8 млн євро на реконструкцію вул. Вітовського та прилеглих вулиць і 5 млн євро на реконструкцію вул. Шевченка (від вул. Хорватської до вул. Левандівської).

Згідно з пояснювальною запискою до проекту ухвали, закупівлю нового транспорту можна здійснити вже до кінця 2018 року. Роботу над інфраструктурними проектами також планують розпочати у 2018 році, але втілюватимуть їх імовірно вже в наступні роки.

Нагадаємо, в листопаді 2016 року Кабінет міністрів України підписав угоду з ЄІБ, яку 12 квітня 2017 року ратифіковала Верховна рада. Угода передбачає залучення 200 млн євро кредитних коштів для реалізації підпроектів в рамках проекту «Міський громадський транспорт України». 40 млн євро в кредит на 22 роки під 1,5-2% з пільговим періодом 5 років планує отримати Львів.

Шахістка Анна Музичук не поїде на чемпіонат світу до Саудівської Аравії

Українська шахістка зі Львова Анна Музичук не поїде на чемпіонат світу з шахів до Саудівської Аравії через місцеві традиції. Про це вона написала у Facebook, передає BBC Ukraine.

«Першим був Іран, потім Саудівська Аравія…цікаво, де будуть організовані наступні Чемпіонати світу серед жінок? Незважаючи на рекордний призовий фонд, я не збираюся грати в Ер-Ріяді, що означатиме втрату двох чемпіонських титулів», — заявила спортсменка.

За словами Музичук, вона не поїде на змагання через ставлення у цій країні до жінок та місцевих традицій.

«Ризикувати своїм життям і весь час носити абайю? Усе має свої межі, і хустки в Ірані було більш ніж достатньо», — сказала шахістка.

Анна Музичук є володаркою титулу чемпіонки світу зі швидких і блискавичних шахів, який вона завоювала в кінці 2016 року у Катарі.

У лютому-березні 2017 року вона брала участь в чемпіонаті світу з шахів серед жінок в Ірані, де стала срібним призером. Тоді протягом турніру пані Музичук довелося носити хустку.

Вздовж трамвайної колії на Сихові посадили дерева

У суботу, 11 листопада, біля трамвайної колії на Сихові активісти посадили 24 дерева. Як розповів ZAXID.NET один з організаторів акції Олександр Шутюк, до висадки дерев долучились приблизно два десятки людей.

Дерева садили біля кінотеатру імені Довженка та церкви Різдва Пресвятої Богородиці з 11:00.

© Alexander Shutyuck

За словами Олександра Шутюка, посадили, зокрема 15 кулястих платанів, 2 дуби болотні, 1 тюльпанове дерево, 2 сосни чорні та 4 модрини. Кошти на придбання дерев взяли із щорічного спільнокошту.

© ГО “Зручне місто”

У Львові вже кілька років поспіль активісти збирають гроші на озеленення міста. За цей час висадили уже понад 160 дерев, загальною вартістю приблизно 250 тис. грн. Половину цієї суми на висадку дерев пожертвували мешканці Львова, іншу частину коштів – підприємці.

Серед символів емодзі може з’явитись український борщ?

Не так давно користувачі Twitter обговорювали «неправильність» емодзі бургерів: там, начебто, сир не в тому порядку розміщений. Офіційний аккаунт України у Twitter вирішив розвинути тему їжі в символах і запропонувати те, чого нам всім так довго не вистачало – борщ.

Варіант української традиційної страви зображено з невід’ємними атрибутами: чорним хлібом та сметаною.

© twitter.com/Ukraine

Пропозиція спричинила такий ажіотаж, що пізніше на аккаунті з’явився англомовний рецепт українського борщу.

Користувачі Twitter з радістю підтримали цю ідею. Багато з них просять домалювати маленьке сало і шматочок чорного хліба до емодзі з борщем.