Як виглядає сучасна бібліотека: приклади Львова і Вільнюса

Якість навчання в університеті залежить не тільки від викладачів, а й від організації просторів університету та доступу до матеріалів навчання. Найочевиднішою комбінацією таких умов виступають університетські бібліотеки, які можуть стати головним мотиваційним фактором для студентів. Українські ВНЗ поволі приймають і для себе цю ідею, у зв’язку з чим у вересні 2017 року було відкрито першу в Україні сучасну бібліотеку при університеті УКУ. Схожа ідея бібліотеки вже була реалізована у 2013 році Вільнюським університетом, тож ми вирішили повіряти ці два освітні простори, збудовані на пострадянському просторі.

Про це йдеться на Happymisto.

Спершу зауважимо деякі критичні відмінності, такі як графік роботи бібліотек на вартість читального квитка для не пільгових категорій населення:

Інші порівняльні таблиці будут наведені наприкінці статті.

Центр Митрополита Андрея Шептицького
(Львів, Український Католицький Університет)


Історичний екскурс. Історію становлення і розвитку бібліотеки УКУ пов’язують із заснуванням Андрієм Шептицьким Греко-католицької богословської академії у 1928-1929  роках. Спочатку до бібліотеки академії увійшло близько 1 тис.книг, переданих до неї її засновником. До радянської окупації бібліотека збільшила кількість книг до 6 тис.та мала зв’язки з іноземними видавництвами. Унаслідок німецького бомбардування 15 вересня 1939 року було зруйновано бібліотеку разом із Церквою Святого Духа. А в 90-х, після відкриття Університету, бібліотеку відновили, почавши збирати та упорядковувати книги. У 1999-2000 роках бібліотечний фонд нараховував вже 35 тис. одиниць.

Фонди. Сьогодні бібліотечні фонди знаходяться у двох корпусах Університету: у Центрі Митрополита Андерея Шептицького, де розміщені основні читальні зали та книгосховища, а також у корпусі Філософсько-богословського факультету, де функціонують два читальні зали. Бібліотечні фонди нараховують понад 146 000 назв книг та 2 600 назв періодичних видань, знаходяться у двох корпусах Університету.

У Центрі Митрополита Андрея Шептицького бібліотечні фонди розміщені на чотирьох поверхах:

• I поверх: виставкові стелажі з поточними періодичними виданнями та з новими надходженнями книг, спеціалізовані виставки;
• II поверх: G-Z (соціальні науки, мистецтво, філологія, література, прикладні науки, бібліографія), періодика за 3 останні роки, книги Бізнес-школи;
• III поверх: BL-F (богослов’я, історія), спеціальний фонд стародруків та рідкісної книги, спеціальна колекція періодичних видань ХІХ-ХХ ст.
• IV поверх: A-BJ (довідкові видання, філософія, психологія, етика).
У цокольному приміщенні Центру також розташоване дослідницьке книгосховище з відкритим доступом до книг.

Фонди, якими пишаються. Бібліотека володіє колекцією самвидавної преси кінця 80-х рр. ХХ ст. («Віко», «Закарпатська Гурка», «Тарасова Україна», «Думка» та інші) рідкісними літургійними стародруками, архівними, аудіо- та відео- матеріалами.

Графік: 9.00-22.00; Сб. 10.00-17.00; Нд. 12.00-17.00; щосереди зачинено з 13.20-14.50

Членство. Є учасником Європейської асоціації католицьких бібліотек та офіційним членом Української бібліотечної асоціації (УБА).

Електроні бази даних: JSTOR та HeinOnline.

Транспортна доступність:

До бібліотеки ходить три прямі маршрути громадського транспорту, проїзд на яких займе 34-46 хв.

Відео-відгук про бібліотеку: Andrés Olivia a  journalist from Spain.

Новий корпус бібліотеки Вільнюського університету – SCIC
(Вільнюський Університет, Литва)

Історичний екскурс та структура. Бібліотека Вільнюського університету має два корпуси: центральний та SCIC. Бібліотека гуманітарних наук, була відкрита ще у 1570 році, за 9 років до відкриття Вільнюського університету. Подібна історія спіткала в новий корпус бібліотеки: вона була відкрита 6 лютого 2013 року, за 3 роки до офіційного відкриття корпусу природничих наук Вільнюського університету. В центральному корпусі університету розміщені навчальні матеріали гуманітарних дисциплін, в корпусі на Саультекіо (SCIC) — природничі, технологічні та соціальні дисципліни. Керівництво університету послуговується формулою «1+1=1», наполягаючи, що бібліотеки хоча і різні, та являють собою єдине ціле.

Технічний проект нової бібліотеки був створений за 2004-2006 роки. А у 2010 році почалось будівництво бібліотеки. Будівництво бібліотеки зайняло 1414 днів, або 33963 годин. Понад 548 людей були задіяні в будівництві і біля тонни мізків, що постійно думають як вдосконалити центр (More than 548 people contributed to the establishment of this Centre and that makes about 1 ton of brain constantly thinking on how to make this Centre the best place to work in). Під час будівництва фотографи постійно робили знімки процесу, в результаті чого отримали 4562 фотографі. Та усього лиш 29 з них були представлені відвідувачам бібліотеки на виставці, присвячений бібліотеці, після її відкриття.

Принципи та місія. Бібліотека має 5 основоположних принципів: відкритість, партнерство, відповідальність, традиції, динаміка –

Openness, partnership, responsibility, tradition and dynamism – these are the values guiding our every-day activities, helping us to define new trends of the Library development

Місія бібліотеки звучить так:

Mission: In line with the mission of Vilnius University, to create an inviting environment that supports information search, studies, research, and cultural learning

Планування побудови. Перед заснуванням SCIC, було проведено дослідження що вивчило основні потреби користувачів бібліотеки. Но його основі було спроектовано та створено простір, який надає різноманітні послуги, та де кожен може знайти інформацію та фізичне середовище, що відповідає його потребам — високоякісні інформаційні ресурси різних типів і форм, безшумні зони та кімнати для індивідуальної роботи, читальні зали та конференц-зали, зони відпочинку, де користувачі можуть замовити чашечку кави та провести дружню бесіду.

Фонди. Загалом, два корпуси бібліотеки Вільнюського університету нараховують 5.2 млн. Найменувань.

Фонди, якими пишаються. В бібліотеці зберігається 325 тисяч манускриптів і документів від 13 століття до наших днів. Бібліотека також славиться своєю колекцією рідкісних рукописів і зображень, що налічують 167 тисяч стародавніх і рідкісних екземплярів 15-20 століть. Колекція з 94 тисяч оригіналів графічних зображень – є найстарішою колекцією гравюр у Литві. Серед них 10 тис.графіка 17-20 ст.

Графік: 24/7

Співпраця, членство. З 1965 року бібліотека є депозитарієм Організації Об’єднаних Націй. Публікації в бібліотеку надходять з Генеральної Асамблеї ООН та інших підрозділів наступних організацій: ЮНЕСКО, ВООЗ, МАГАТЕ, ФАО, МОП, ЮНІДО, МВФ та Міжнародного суду.

Електроні бази даних. З 2016 року користувачі бібліотеки можуть шукати інформацію в 73 електронних базах даних (наприклад, Web Science, Science Direct (SciVerse), Springer LINK, Інтернет-бібліотека Wiley, JSTOR, Колекція eJournals Collection Emerald Management, EBSCO Publishing, IEEE Xplore Digital Library, Passport, Американський інститут фізики (AIP), Американське фізичне товариство (APS), журнал, Sage Journals, Річні огляди тощо).

Статистика відвідування. У 2016 році бібліотека налічувала понад 45 тис. користувачів. Вони відвідали бібліотеку понад 1 200 тисяч разів. Друковані матеріали були взяті понад 452 тис. Разів, а інформаційні ресурси з підписаних баз даних були завантажені 996 тис. Разів. Загалом інформаційні ресурси були використані 1 448 тисяч разів.


Разом в двох бібліотеках 23 читальні зали: 14 в центральній бібліотеці, 9 – в SCIC.
В читальних залах обладнано 1722 робочих місця, з яких 323 мають комп’ютери. В SCIC також обладнано 5 місць для групової роботи, в центральній бібліотеці таких залів три. У 2016 році ці 8 просторів використовувались протягом 19 тис.годин. 8 ІТ лабораторій в SCIC використовувались протягом майже 9 тис.годин в 2016 році. В SCIC також є 34 індивідуальні кімнати для роботи.

У 2016 році персонал бібліотеки організував 658 екскурсій на 4 мовах, які відвідало 9435 людей з 53 країн. Також, персонал бібліотеки в минулому році підготував 60 публікацій: книг, наукових статей, доповідей конференцій, перекладів, інтерв’ю.

Транспортна доступність:

До бібліотеки ходить три прямі маршрути громадського транспорту, проїзд на яких займе 31-45 хв.

Відео-відгук про бібліотеку: Georgy, PhD student at United Kingdom.

Віртуальний тур бібліотекою: http://www.turas.mb.vu.lt/#!startscene=access_to_scic_4

На основі отриманої інформації та відгуків відвідувачів бібліотеки ми склали порівняльну таблицю аналізу комфортності індивідуальних робочих місць:

Також ми знайшли важливими у сприйнятті середовища університетських бібліотек наступні характеристики, які розміщені у наступних  таблицях:

Висновки за Вами!

Автор Владимирова Вероніка / happymisto.od.ua

У Карпатах стартували зйомки українського фільму-фентезі «Тільки Диво»

У Карпатах стартували зйомки дитячого фільму-фентезі “Тільки диво”. Це повномасштабна казкова історія про сім’ю, кохання, пригоди, різдвяні свята та фантастичних тварин.

Бюджет фільму – майже 62 мільйони гривень. Із них 44 мільйони – державні гроші. “Тільки диво” знімають на замовлення Міністерства культури та Держкіно. Цей проект переміг у конкурсному відборі.

Для зйомок картини на Буковелі облаштували декілька знімальних локацій. Зокрема, побудували “Дім Марії” та створили штучне озеро-ковзанку. Також планують звести казкове містечко та зняти частину епізодів в Ісландії.

Над фільмом працює суто українська команда, серед них – більш як 200 акторів та професійні фігуристи. Задіяли до зйомок і тварин. У горах нині сніжить, тож на екрані глядачі бачитимуть справжній сніг і карпатські пейзажі. Дизайнерка Айна Гассе створила для фільму майже півтисячі костюмів. А режисером та автором сценарію стала Олена Каретнік. Спецефекти для фільму розробила українсько-американська компанія, яка 2016-го перемогла у премії MTV “Best Video Awards”.

Фото – ФБ сторінка фільму

“Мені дуже хотілося б, щоб світ став трошки добрішим. Тому наша різдвяна історія “Тільки диво” – історія з ароматом мандаринів і різдвяного пудингу, я думаю, даруватиме людям тепло, добро і любов”, – каже режисер-постановник фільму Олена Каретник.

“Ця казка, мабуть, про сімейні цінності, про любов, про те, що хоч як би нам було важко, хоч які були б важкі часи, треба вірити і робити дива щодня”, – зазначає актриса Анжеліка Савченко.

https://www.youtube.com/watch?v=Sm0FXzB-0_8

Прем’єра майже 2 годинного фентезі запланована на кінець наступного року.

“Кожного року з покоління в покоління родина захоче переглядати (ред. даний фільм)”, – мовила Олена Каретник.

До світового рейтингу IT-ринку потрапили 4 українські компанії

Американська дослідницька компанія Clutch опублікувала дослідження ринку IT-компаній і сервісів, до якого українські компанії (або ж, компанії з великими офісами розробки в нашій країні) потрапили одразу в декілька рейтингів, складених платформою.

Про це повідомляє асоціація «ІТ України», пише Громадське.

Clutch спеціалізується на оцінці компаній і агентств, ґрунтуючись на відгуках їх клієнтів. Вона оцінювала близько 470 компаній світу, які надають послуги корпоративним клієнтам в сферах розробки програм, мобільних додатків, маркетингу, дизайну та інших послуг для бізнесу.

У списку «56 найбільш рекомендованих ІТ-компаній світу» — чотири компанії, засновані в Україні, а саме: Ciklum, ELEKS, Intellias і N-iX.

Перші три також потрапили до першої п’ятірки рейтингу кращих аутсорсингових компаній — вони зайняли четверте, третє і п’яте місця відповідно.

Компанія N-iX в цьому ж рейтингу потрапила в першу десятку, зайнявши сьоме місце.

Львівська ELEKS також посіла четверте місце в рейтингу компаній, які надають консультаційні послуги в сфері хмарних технологій.

Завдяки львів’янину український військово-морський флот отримає гелікоптер Ка-226

Український військово-морський флот отримає багатоцільовий гелікоптер Ка-226, заявив львівський підприємець та волонтер Даулет Бейсембаєв. Про це повідомляє Національний Промисловий Портал, передає Форпост.

“Українська військово-морська авіація отримає новий гелікоптер Ка-226, який не літав майже 9 років і постійно зберігався в ангарі Львівського авіаремонтного заводу, – сказав Даулет Бейсембаєв.

Ка-226 (серійний номер 02-03, номер ’41 жовтий ‘) був замовлений урядом кілька років тому.

У вересні 2007 року Міністерство з надзвичайних ситуацій України (з 2012 року – Державна служба України з надзвичайних ситуацій) підписала контракт на постачання гелікоптера Ка-226 з українською компанією “Гелаксис”, яка у свою чергу замовила гелікоптер до через компанію Cantek Trading Inc. (Канада). Але в 2011 році компанія “Gelaxis” оголосила про банкрутство та не дотримала умов договору, а гелікоптер був заарештований.

Після 2014 року ініціативна група волонтерів, очолювана Даулетом, намагалася повернути гелікоптер Ка-226 на службу. Вони запропонували передати гелікоптер до української військово-морської авіації, яка експлуатує подібні гелікоптери Ка-27 з коаксіальним ротором.

За словами Даулета Бейсембаєва, гелікоптер Ка-226 може збільшити можливості української військово-морської авіації, яка втратила більшу частину свого авіаційного флоту під час російської окупації Криму.

Ка-226 – це легкий гелікоптер з з двигуном Rolls-Royce M250. Цей гелікоптер був розроблений як для військових, так і для цивільних замовників. Україна отримала санітарну версію гелікоптера, обладнану системою для перевезення поранених, та обладнана кисневиими балонами та медичним обладнанням.

Львівський аеропорт цьогоріч майже на 47% збільшив пасажиропотік

У міжнародному аеропорту “Львів” ім. Данила Галицького” за січень-листопад 2017 року пасажиропотік зріс на 46,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Про це повідомляє прес-служба аеропорту “Львів” ім. Данила Галицького”, передає Укрінформ.

“За січень-листопад 2017 року пасажиропотік зріс на 46,9% у порівнянні з показником аналогічного періоду минулого року (680,5 тис. пасажирів) і досяг позначки в 999,4 тис. пасажирів”, – йдеться у повідомленні.

Усього в зазначений період було здійснено 11 028 рейсів, що на 35,7% перевищує аналогічний показник минулого року.

За результатами діяльності летовища у листопаді 2017 року авіаперевезеннями скористалися 81 тис. пасажирів, що на 47,3% більше, ніж у листопаді 2016 року (55 тис. пасажирів)”. Кількість здійснених рейсів – 940, що на 25,8% більше, ніж аналогічного періоду минулого року (747).

Динаміка авіаперевезень за січень-жовтень 2016/2017

З понеділка вулицю Замарстинівську закривають на ремонт?

Як повідомили у ЛКП «Львівелектротранс», з понеділка, 11 грудня, буде закрито для руху електротранспорту вул. Замарстинівську.

Наприкінці жовтня 2017 року Державне підприємство «Київська державна регіональна інспекція міського електротранспорту» завершила обстеження та перевірку ділянки колії та дорожнього покриття по вулиці Замарстинівській (від вулиці Гайдамацької до розворотного кільця по вулиці Торф’яній), яка перебуває в експлуатації з 1949 року та на якій востаннє капітальний ремонт проводили ще у 1971 – 1973 роках. За результатами обстеження встановлено, що колія має понаднормативне зношення головки рейки, її бокової частини та губи рейки. Крім того, зруйнована основа трамвайної колії і дорожнє покриття.

«Відтак, з метою недопущення аварійних ситуацій та руйнування несівної здатності кузовів трамвайних вагонів, директор ЛКП «Львівелектротранс» наказав припинити рух трамвайних маршрутів №4 та № 5 на вказаній ділянці дороги, а також демонтувати контактну мережу на цій ділянці у зв’язку із проведенням повномасштабних ремонтних робіт.

Також, зважаючи на скасування руху трамвайних маршрутів № 5 та № 4, ЛКП «Львівелектротранс» відновить трамвайний маршрут № 11 (пл. Соборна – ТЦ «Скриня») та збільшить кількість вагонів на маршруті № 3» – повідомив Іван Бондар, начальник відділу інформації та зв’язку з громадськістю ЛКП «Львівелектротранс».

Відповідно зараз опрацьовують нову схему організації дорожнього руху на вул. Замарстинівській, у зв’язку з тим, що ЛКП «Львівелектротранс» закриває експлуатацію колії. Буде встановлено додаткові попереджувальні знаки для водіїв.

За словами Олега Берези, директора ЛКП «Львівавтодор», вул. Замарстинівська знаходиться в найгіршому стані серед вулиць міста, тому її ремонт є першочерговим завданням. Вартість ремонту вул. Замарстинівської за результатами тендеру – близько 90 млн. грн. Ремонт тривати більше 8 місяців.

«У листопаді відбувся тендер на визначення виконавця робіт. За результатами тендеру ми оголосили переможця. Однак, один з учасників тендеру оскаржив рішення. Минулого тижня ми отримали рішення Антимонопольного комітету, згідно якого маємо ще раз провести засідання і прийняте нове рішення.

Також зараз ми звернулися з додатковими запитами в Податкову щодо певної інформації від учасників тендеру. Коли отримаємо усі дані то зможемо, або підтвердити своє попереднє рішення, щодо переможця тендеру, або оголосити переможцем нову компанію. Однак, вважаємо, що ті компанії, які йдуть на тендер і подають недостовірну інформацію, а такі були серед учасників, викликають сумнів щодо доброї співпраці. Тому зараз додатково опрацьовуємо документи і будемо виносити рішення. Плануємо цю процедуру завершити до кінця року, підписати угоду і приступати до робіт.

Ми хочемо якнайшвидше розпочати ремонтні роботи на цій вулиці і готові приступити до їх виконання вже взимку: це демонтаж дорожнього покриття, розриття до комунікацій. На вул. Замарстинівській передбачено замінити усі комунікації, поставити новий водопровід, колектор, дощову каналізацію, нове покриття дороги, встановити нову трамвайну колію, нову контактну мережу, освітлення», – розповів Олег Береза.

Львівський аеропорт планує відкрити рейси до Канади та США

Також зі Львова хочуть запустити авіарейси в Казахстан, Узбекистан та Киргизстан.

Міжнародний аеропорт «Львів» працює над відкриттям перших трансатлантичних рейсів до Торонто та Нью-Йорку. Про це повідомляється на офіційній сторінці летовища у Facebook, передає Твоє місто.

«У середині 1990-х років у нас вже було сполучення з Торонто, але через недостатню довжину злітної смуги ми могли лише приймати цей рейс. На відправлення у Канаду літак прямував з Києва. Тож слід врешті повернути пряме сполучення з Америкою, де у нас потужний ресурс в особі чисельної діаспори», – говорить директорка аеропорту Тетяна Романовська.

Крім того, зі Львова хочуть запустити рейси до Казахстану, Узбекистану і Киргизстану. Також, за словами Романовської, наступного року до співпраці з львівським аеропортом хочуть залучити щонайменше двох нових перевізників. Зараз ідуть перемовини з англійським лоукостером EasyJet.

Нагадаємо, що Wizz Air запустить зі Львова авіарейси до Лондона, Гданська, Катовіце та Дортмунда.

Три посилки по 50 євро: українцям обмежили безмитне ввезення товарів

Верховна Рада активно ухвалювала зміни в законодавство, націлені на бюджет 2018 року. Однією з них став законопроект #6776-д, який вносить зміни до Податкового кодексу, пише Finance.ua.

Щоб збільшити надходження в бюджет, депутати обмежили безмитне ввезення товарів в Україну: як при самостійному перетині кордону, так і при поштовому пересиланні. При цьому, в первісному тексті законопроекту таких положень не було – їх внесли з правками.

Якщо законопроект підпише спікер і президент, то українці без сплати мита зможуть отримувати 3 посилки на місяць. Вартість товарів в кожній з них не повинна перевищувати 150 євро. Починаючи з четвертого відправлення, товари будуть обкладатися податком, митом і акцизом. Обмеження в 150 євро на товари в одній посилці було і раніше. Але відправляти такі посилки можна було раз на день. Текст правки, яка описує нове обмеження, в законопроекті виглядає так:

«…Ввезення на митну територію України на адресу одного одержувача (фізичної особи) у перших трьох міжнародних поштових та/або міжнародних експрес-відправленнях протягом одного календарного місяця товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, в одній депеші у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника у міжнародних експрес-відправленнях;»

Через будову речення можна було припустити, що загальна сума товарів в трьох посилках не повинна перевищувати 150 євро. Але остання частина вказує на те, що мова йде про вартість в 150 євро кожної з трьох посилок. Таке трактування підтверджується і тим, що ініціатива обмежити кількість посилок до 3 на місяць (по 150 євро кожна) вже обговорювалася в жовтні 2017 року. Тоді державний секретар Мінфіну Євген Капінус викладав суть правки саме так, як вона внесена в сьогоднішніх змінах.

Крім того, Капінус говорив, що покупки поза лімітом будуть обкладатися 20%-им податком. Для цього ДФС повинна створити IT-систему, яка при видачі посилки зможе ідентифікувати користувача і показати, яку за порядком посилку він отримує.

Крім посилок, в ухваленому 7 грудня законопроекті також і ввезення товарів в багажі для тих, хто часто перетинає кордон. Українці і далі можуть провозити товари загальною вартістю до 500 євро (в аеропортах – до 1000 євро) і вагою до 50 кг. Але таке правило діє для тих, хто був відсутній в країні більш ніж 24 години і в’їжджає в Україну не частіше одного разу за 72 години. Якщо не дотримуватися таких часових проміжків, ввезти товари в Україну можна на суму до 50 євро. До законодавчих змін, українці могли ввозити товари вартістю до 500 євро і вагою до 50 кг раз на добу, не проводячи за кордоном більш ніж 24 години.

Цих пунктів не було в первісному тексті законопроекту. Вони були внесені як поправка # 106 (можна знайти в таблиці поправок (RTF) до другого читання) нардепа від БПП Вадима Денисенка, частково підтримані профільним комітетом і внесені до фінального тексту законопроекту. Зміни в текст щодо цього безпосередньо перед голосуванням депутати не вносили.

Ernest Airlines запустив регулярне авіасполучення до Неаполя та Венеції

До кінця цього року та на початку наступного зі Львова відкривають кілька нових авіамаршрутів. Італійська компанія Ernest Airlines сьогодні запускає прямий рейс зі Львова до Венеції та Неаполя, пише Твоє місто.

На сайті авіаперевізника вказано, що ціна в один бік на всі маршрути становить від 49 євро. Згідно з розкладом, літаки до італійських міст курсуватимуть щотижня у п’ятницю та неділю. На апаратній нараді Львівської ОДА директорка аеропорту «Львів» Тетяна Романовська повідомила, що із наступного року літаки зі Львова полетять ще до кількох італійських міст – Сардинії, Верони та Парми.

Розклад рейсів:

Львів-Венеція: відліт – о 16:30, приліт – о 18:20
Венеція-Львів: відліт – 19:25, приліт – о 21:15
Львів-Неаполь: відліт – о 10:40, приліт – о 12:40
Неаполь-Львів: відліт – 13:40, приліт – о 15:50

Нагадаємо, що Ernest Airlines здійснює також польоти між Львовом та Міланом. Компанія нещодавно оголосила про кілька додаткових рейсів.

На свята в Карпати? Будьте обережні!

Напередодні різдвяних та новорічних свят активізувалися аферисти, що виманюють гроші, обіцяючи дешеві путівки в Карпати. Від інтернет-зловмисників страждають сотні людей, які перерахували гроші за місця у готелях, яких навіть не існує.

Оксана, жінка, яка постраждала від інтернет-зловмисників, чотири зими поспіль їздить із родиною в Карпати. Минулоріч вирішила орендувати котедж. Знайшла оголошення – будинок із сауною. Привабила ціна – 1800 гривень на добу. Відправила передоплату, а опісля зрозуміла, чому з нею телефоном говорили якось дивно, зокрема не могли відповісти на уточнювальні питання.

Детальніше в сюжеті ТРК “Україна”.