Аналітичний портал VoxUkraine оприлюднив дослідження, з якою ефективністю працювали народні депутати України протягом сьомої сесії, коли була прийнята низка реформаторських законів, зокрема пенсійна, освітня та медична реформи. Інструментом, який використовувався для дослідження, став Індекс підтримки реформ, яким аналітики послуговуються не вперше. Серед лідерів у рейтингу парламентарів-реформаторів є також народні депутати від Львівщини, передає кореспондент Львівського порталу.
Аналітики наголошують, що «осінь реформ» 2017 року була насправді не дуже реформаторською. Про це свідчить кількість прийнятих Верховною Радою законів, які експерти iMoRe оцінили як реформаторські (ми не принижуємо важливість змін у медичній, пенсійній та освітній сфері). Протягом вересня 2017-го-січня 2018-го депутати прийняли всього 17 реформаторських і один антиреформаторський закон, у той час як на шостій сесії було ухвалено 26 позитивних і один негативний закон. Протягом роботи Ради цього скликання в середньому за сесію ухвалювали 36 законів.
Важливий показник роботи народного депутата – його участь у голосуваннях, тобто фізичне натискання на кнопки «За», «Проти» та «Утримався» в системі «Рада». Цей показник краще показує залучення депутата у роботу, ніж письмова чи автоматична реєстрація. Депутат може зареєструватися й піти з зали до кулуарів чи взагалі з Ради. Висловлювати свою позицію з кожного питання, яке ставиться на голосування – не проста робота. За сьому сесію відбулось понад 2 500 голосувань. Є неймовірно дисципліновані обранці – наприклад, Іван Спориш з Блоку Петра Порошенка взяв участь у 99,8% голосуваннях, Михайло Бондар з Народного фронту (обраний від Львівщини) у 99,7%, а Віктор Пинзеник з БПП у 99,3%.
Голосувати за всі законопроекти – не означає підтримувати якісні й корисні закони. За сьому сесії експерти iMoRe оцінили 18 законів, один із яких був антиреформаторським. За минулі півроку Індекс Підтримки Реформ кожного депутата міг скласти максимум 30,5 балів (це значить, що депутат проголосував за 17 реформаторських законів і не голосував за антиреформаторський). Саме стільки вдалося «заробити» Михайлу Бондарю, відповідного його Індекс за цю сесію – 100%. На другому місці розташувався Роман Заставний з НФ (95% за сьому сесію). Третю сходинку розділяють одразу 45 депутатів із фракцій «БПП», «НФ» та позафракційних.
Бути першим за результатами сесії – ще не означає бути лідером за підсумками всіх сесій. Наприклад, Бондар набрав максимум за сьому сесію, проте попередні голосування дозволили йому посісти лише 15 сходинку рейтингу корисності.
Лідер Індексу підтримки за підсумками перших шести сесії, Іван Спориш, тепер розділяє перше-друге місце з львів’янином Миколою Величковичем (Народний фронт). Обидва депутати мають однаковий Індекс підтримки реформ за 7 сесій – 96%. Депутат з БПП на один відсотковий пункт погіршив свій рейтинг – Споришу для цього достатньо було утриматись від голосування за зміни до Податкового кодексу України (6776-д), а Величковичу – проголосувати «за».
Якщо перші дві позиції не змінились, то далі депутати «помінялись місцями». Олександр Кодола (НФ), №3 у минулому рейтингу, опустився на дві позиції, що дозволило депутату від Львівщини Ігорю Васюнику й Олені Бойко (НФ) кожному піднятись на одне місце вище.
Шосте та сьоме місце залишились без змін, а ось необачність №7 Владислава Севрюкова (БПП) та №8 Ігоря Гузя (НФ) дозволили Олексію Порошенку (БПП) та ще одному львів’янину Андрію Парубію закріпитись у першій десятці.
За межами першої десятки також іде серйозна боротьба. Якщо аналізувати найбільше зростання у рейтингу, то можна знайти двох депутатів, які зробили ривок на понад 50 позицій. Це Федір Бендюженко (НФ) та Юрій Буглак (БПП). Вони піднялись зі 106 та 273 місця на 54 та 222 відповідно.
Звичайно, ці депутати збільшили власний Індекс (Бендюженко на 5 відсоткових пунктів, а Буглак на 11), але крім покращення показників, на руку деяким депутатам зіграло зменшення Індексу інших обранців. Наприклад, Марія Іонова та Олександр Жолобецький зросли у рейтингу на 12 позицій, хоча їх Індекс залишився незмінним.
Крім початку та середини рейтингу, зміни торкнулись і останніх місць. ТОП-10 з кінця покинули позафракційна Надія Савченко та депутат від Опозиційного блоку Вадим Новинський. Тепер вони посідають відповідно 11 та 14 місця з кінця.
Щодо того, яка фракція найбільш дисципліновано підтримувала реформаторські закони, то за сьому сесію ситуація не змінилась – Народний Фронт «заробив» найбільше балів – майже 80% від максимуму. На другому місті БПП – у них трохи менше за 75%.
Те, що Народний фронт та БПП залишились лідерами, доволі очікувано: без їхньої підтримки на практиці не може бути ухвалено жодного закону. Як минулого разу, за ними йдуть Самопоміч та Радикальна партія. Місця у «рейтингу партій» взагалі не змінились, проте трохи змінились цифри. Як не дивно, наростили власні показники «Опозиційний блок» та група «Відродження» (по +1% кожен). Натомість у колишніх та нинішних коаліціантів середній ІПР впав: у БПП та Самопомочі на 1%, РПЛ – на 2%, а у Батьківщини – на 3%.
Довідка:
27 листопада минулого року, до третьої річниці роботи восьмого скликання Верховної Ради VoxUkraine презентував новий інструмент оцінки роботи депутатів – Індекс підтримки реформ. Завдання ІПР – показати, наскільки максимально можливий внесок зробив обранець в ухвалення законів, які з’явилися в індексі iMoRe.
Іншими словами Індекс підтримки реформ показує, скільки балів з максимально можливих набрав кожний депутат, голосуючи за 256 реформаторських законів, які були ухвалені Радою VIII скликання протягом перших семи сесій.
Ці закони відбирали й оцінювали понад 40 незалежних експертів. Минулого разу ми аналізували голосування за 238 законів, із яких вісім були антиреформаторськими – тобто отримали негативну оцінку експертів iMoRe.
Під час краудфандингу VoxUkraine задекларував, що Індекс оновлюватиметься кожну сесію до парламентських виборів.
Вони призначені для експлуатації в містах з вузькими вулицями, оскільки мають малу ширину кузова, вузькоколійну модифікацію та є двосекційними з розташованим посередині вагона зчепленням.
