Протягом цього року в дорожню інфраструктуру було інвестовано майже 50 мільярдів гривень.
Про це заявив міністр інфраструктури Володимир Омелян під час інспектування дорожніх робіт в Житомирській області, передає прес-служба міністерства.
З його слів, досягти такого успіху вдалося завдяки Дорожньому фонду, а також, єдності в парламенті і в уряді по інфраструктурним питанням.
Омелян стверджує, що за 2018 рік Україна інвестувала 32,6 мільярда гривень в дорожнє будівництво безпосередньо з Дорожнього фонду.
“Фактично, за всіма іншими джерелами фінансування, – це майже 50 мільярдів гривень – рекордна сума для України”,- підкреслив міністр.
4 млрд грн виділено на будівництво і реконструкцію доріг Львів – Тернопіль — Умань; Біла Церква — Одеса — Миколаїв — Херсон. Ще 2 млрд грн передбачено на ремонт дороги М-03 Київ — Харків — Довжанський. Також 357,6 млн гривень виділено на реалізацію проекту «Покращення стану автомобільних доріг загального користування у Львівській області».
До відома, будівництво доріг в Україні фінансується за рахунок кількох джерел, зокрема завдяки запровадженому “митному експерименту” та Дорожньому фонду, започаткованого у 2016 році, що почав працювати з 1 січня 2018 року.
Дорожній фонд це фактично акцизний податок з реалізованих нафтопродуктів. Детальніше у скріншоті нижче:
Так званий митний експеримент щодо фінансування реконструкції автодоріг стартував у вересні 2015 року. Згідно з ним, половину суми перевиконання планових щомісячних митних надходжень спрямовують у спеціальні фонди регіональних бюджетів.
У січні-жовтні 2018 року додаткові надходження митних платежів, які у рамках експерименту мають бути спрямовані на реконструкцію доріг, складають 3,2 млрд гривень.
У бюджеті на 2019 рік тільки на Дорожній фонд буде передбачене сукупне фінансування фонду в розмірі близько 50 мільярдів гривень.
У День української писемності та мови, 9 листопада, всі охочі мали нагоду написати вісімнадцятий радіодиктант національної єдності, пише Львівська газета
Текст «Крила України»
Що спадає на думку, коли чуємо слово «мрія»? Щось піднесене: небо, крила, політ… Недарма саме «Мрією» назвали найбільший у світі літак, сконструйований, до речі, у Києві. Щоб злетів цей велетенський і, на перший погляд, непідйомний залізний птах у синю височінь, свій досвід і талант у нього вклали люди різних національностей. Власне, сила наша в тому, що нас багато і ми різні. А здійснених разом, здавалося б, нездійсненних мрій нам не бракує.
Скажімо, Сергій Параджанов, вірменин за походженням, захопив увесь світ фільмом «Тіні забутих предків», зібравши десятки нагород на численних міжнародних кінофестивалях. Народжена в російському Смоленську Тетяна Яблонська полонила наші душі українськими мотивами, від споглядання яких неначебто очищаєшся й стаєш добрішим. А як не згадати нащадка давнього грузинського роду Iвана Кавалерідзе, якого знають у світі як талановитого українського скульптора, що перетворював мармур на живі фігури?
Упродовж сторіч земля від Сяну й до самого Дону кожного обдаровує творчими крилами. Головне – усім нам робити свою справу з любов’ю, відчувати політ, і тоді обов’язково мрія здійсниться!
Виконком Львівської міської ради погодив будівництво велодоріжки на проспекті Чорновола, вулиці Варшавській та Замарстинівській. Відповідні містобудівні умови та обмеження на проектування ухвалили 9 листопада.
Зокрема на Чорновола велодоріжку прокладуть від вулиці Липинського до Варшавської, звідти — до Замарстинівської та вулиці Гетьмана Мазепи. Велодоріжку мають запроектувати у межах червоних ліній наявних вулиць.
Її довжина становитиме приблизно 2 кілометри.
Замовником об’єкта інфраструктури буде департамент житлового господарства ЛМР, який має отримати технічні умови та дозволи з ДАБК у місті Львові, розробити відповідний робочий проект.
Нагадаємо, що першу частину велодоріжка на Чорновола від залізничного мосту до вулиці Липинського збудували у 2015-2016 роках.
На стенді Національного університету «Львівської політехніки» представлені розробки викладачів та студентів інституту, повідомляє Defence.
Мобільна роботизована платформа «Борсук» призначена для використання на дистанціях до 600 м в середовищі з середнім рівнем невизначеності та агресивності. Рухається за допомогою металевих гусениць, має електромеханічний привід із задніми тяговими зірочками. Корпус каркасний, бронезахист відсутній. Платформа має високу маневреність та прохідність, не потребує особливих навичок керування, є модульним рішенням. Вирішує задачу дистанційного переміщення та транспортування вантажів та навісних модулів різноманітного призначення: проведення радіаційної, хімічної розвідки.
Наразі машина тестується, зокрема і в зоні ООС та доробляється з урахуванням побажань та вимог військових. Зокрема розглядається варіант співробітництва з компанією Global Dynamics.
Вектор-3 – портативний прилад, призначений для вимірювання модуля вектора магнітного поля корабля «на стопі», складається з герметичного контейнеру з трикомпонентним ферозондовим давачем, блоку електроніки та фал-кабельного барабану.
Наземна радіотелеметрична система (виріб РПА 1810 МЗ) призначена для приймання по радіоканалах телеметричної інформації від бортових систем ракет-носіїв типу «Циклон» та інших, формат інформаційного кадру яких відповідає стандартам IRIG-106, CCSDS. Є можливість приймання сигналів зі структурою інформації, яка пройшла процедури рандомізації та згорткового кодування.
До Львова привезли контейнери, які згодом мають встановити на вулиці Словацького. Про це йдеться на сторінці ТзОВ «Грінера Україна» у Facebook.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради, яке ухвалили 19 жовтня, Галицька районна адміністрація разом із ТзОВ «Грінера Україна» власним коштом мають до 1 березня облаштувати контейнерний майданчик навпроти будинку №18 на вулиці Словацького.
Візуалізація
Новий підземний контейнерний майданчик буде облаштовано замість існуючого сміттєвого майданчика, який знаходиться поруч з будинком на Словацького, 16. Будуть встановлені 4 контейнери різного об’єму: 2 контейнери для змішаних відходів — об’ємом по 5 м3 кожен, 1 контейнер для вторсировини (папір, пластик, ПЕТ, метал) — об’ємом 4 м3 і 1 контейнер для скла — об’ємом 3 м3.
Машина для забору сміття в контейнерах
Якщо проект буде вдалим, то підземні контейнери встановлять і на інших вулицях міста.
Нагадаємо, вперше підземні контейнери для сміття запропонували облаштувати у 2016 році. Цього року у відповіді на запит депутата ЛМР Сергія Іваха в міськраді повідомили, що загалом у центральній частині міста планують встановити 55 підземних таких контейнерів за дев’ятьма адресами.
Відео нижче демонструє те, як відбувається забір сміття із підземних контейнерів.
У Трускавці до кінця 2018 року планують прийняти до 240 тисяч туристів, 30% із яких – іноземці.
Як заявив під час зустрічі з учасниками прес-туру Львівщиною міський голова Трускавця Андрій Кульчинський, це справжній туристичний рекорд для міста – торік мандрівників було 210 тисяч, повідомила асоціація «Туристичний прес-клуб України» на сторінці в Facebook.
Посадовець зазначив, що такі дані було отримано завдяки інформації, яку надали санаторії та готелі міста. Водночас ще близько 30% відпочивальників селяться в приватному секторі – їх офіційна статистика не враховує.
За словами Кульчинського, 30% всіх гостей – іноземці, що є дуже гарним показником. Найбільше в Трускавці туристів з Польщі, Молдови, Білорусі, а також Азербайджану.
Уперше за багато років українська мова домінує не лише на радіо, а й у телеефірі. Вже традиційно україномовним залишається кінопрокат, ще більше української мови стало в освіті, перші позитивні тенденції помітні у сфері послуг.
Про це свідчать дані аналітичного огляду “Становище української мови в Україні в 2018 році”, оприлюдненого рухом “Простір свободи”.
“Частка української мови у прайм-тайм телеканалів за рік зросла з 39% до 64%, а російської – впала з 32% до 7%. Решту часу займають двомовні російсько-українські програми”, – йдеться в дослідженні.
Дослідження частки української мови
Зазначається, що 54% всіх пісень у загальнонаціональних і 48% – на місцевих і регіональних радіостанціях лунають українською мовою. 84% часу програм на загальнонаціональному і 92% часу на місцевому й регіональному радіо ведуть українською мовою.
“У кінопрокаті понад 90% фільмів демонструють українською мовою. Частка газет, що видається українською мовою, знизилася і становить 34% від сумарного тиражу, частка книг, навпаки, зросла до 76%. При цьому дозвільна процедура ввезення книг із країни-агресора, що діє вже другий рік, значно знизила обсяги імпорту російськомовної літератури”, – йдеться у повідомленні.
Дані аналітичного оглядуДані аналітичного оглядуДані аналітичного оглядуДані аналітичного огляду
За підсумками моніторингу кафе й ресторанів у 26 містах (усі обласні центри, крім окупованих, а також Кривий Ріг, Маріуполь, Краматорськ і Сєверодонецьк) лише 40% закладів харчування мають українську вивіску, лише в 74% є меню українською і тільки в 56% закладів персонал обслуговує україномовних клієнтів українською мовою.
За результатами дослідження, на жаль, російська мова досі домінує в українському сегменті інтернету. Серед 100 найпопулярніших серед українців сайтів – лише 10% україномовних. Як і раніше, у двомовних сайтах часто російська версія є основною, а українська є вторинною.
На думку авторів дослідження, для подолання загроз мовній ідентичності й національній безпеці, спричинених русифікацією, держава має від фрагментарних кроків на захист української мови перейти до системної мовної політики.
Важливими кроками в цьому напрямі стало скасування Конституційним Судом закону Ківалова-Колесніченка і ухвалення в першому читанні законопроекту про державну мову №5670-д. А подальші перспективи розвитку і поширення української мови залежать від здатності парламенту скористатися історичним шансом і ухвалити закон про мову в цілому.
У п’ятницю, 9 листопада, виконком ЛМР визнав атракціон «Сюрприз» непридатним для використання і вирішив списати його з балансу Парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького, пише Zaxid.net.
Під час прийняття рішення члени виконкому керувались експертним висновком про стан атракціону. Експерти підтвердили, що «Сюрприз» 1979 року виготовлення більше не підлягає експлуатації і оцінили його вартість у 6 тис. грн.
Відтак атракціон спишуть з балансу парку, а згодом демонтують і здадуть на металобрухт.
«На місці «Сюрприза» ми плануємо встановити схожий, але більш сучасний і драйвовий атракціон – центрифугу італійського виробництва. Ми вже контактували з виробниками, поки що шукаємо кошти», – розповів ZAXID.NET директор львівського Парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького Олександр Молодий.
Атракціони «Сюрприз» були типовими для розважальних парків на території колишнього СРСР.
Від 1989 року «Сюрприз» був одним з небагатьох екстремальних атракціонів у львівському парку культури. Цю модель атракціонів розробили і виробляли в Росії від 1974 року.
Після демонтажу «Сюрпризу» у львівському парку культури залишиться 9 атракціонів радянських часів, з яких 2 екстремальні: «Клоун» і «Орбіта». Також у 2016-2017 рр. в парку встановили декілька нових дитячих атракціонів ітілійського виробництва.
З понеділка, 12 листопада, автобус № 47А змінить маршрут і буде курсувати до станції Підзамче. Раніше кінцевою зупинкою автобуса № 47А була площа Різні.
Це покращить сполучення району. Випуск автобусів на цьому маршруті збільшиться до 13. Про це розповів заступник директора львівського комунального АТП № 1 Олександр Струтинський.
«З понеділка маршрут автобуса буде з просп. Червоної Калини через вул. Зелену, Пасічну, Личаківську і до станції Підзамче.
Таке рішення було прийнято внаслідок того, що управління транспорту ЛМР зафіксувало велику кількість людей на станції Підзамче в ранковий час. Зокрема, там зупиняються швидкісні поїзди «Інтерсіті», і пасажирам відтак постійно потрібно переміщуватися містом”, — повідомив заступник директора львівського комунального АТП № 1 Олександр Струтинський.
На маршруті № 47А курсуватимуть 12-тиметрові автобуси МАЗ та «Електрон». Тепер їх на маршруті буде 13, а в салонах машин розмістять оголошення про зміну маршруту.
Нагадаємо, АТП № 1 стало переможцем в конкурсі на визначення перевізників на автобусних маршрутах загального користування за чотирма лотами і 5 листопада уклало договори на обслуговування 17 маршрутів, серед них також і на № 47А.
9 листопада виконавчий комітет ЛМР прийняв рішення про обмеження комерційного використання одноразових поліетиленових пакетів у торгових мережах міста Львова.
Метою такого рішення є збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров’я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища та збереженням довкілля.
Згідно з прийнятим рішенням, власникам супермаркетів та магазинів рекомендуватимуть пропонувати покупцям альтернативу використання одноразових пакетів – паперові пакети, багаторазові торбини тощо. Також торгові мережі мають розробити програму лояльності до споживачів щодо заохочення використання багаторазових пакетів.
Візуалізація: ЛМР
За словами заступника міського голови з питань розвитку Андрія Москаленка, це рішення передбачає поетапний перехід від поліетилену до більш екологічного пакування. Першим кроком буде добровільна, лояльна система пропонування різних видів пакувань у супермаркетах. Потім міська рада запропонує альтернативу використання не лише поліетиленових пакетів, але й інших шкідливих пакувань, наприклад, спіненого полістиролу (пінопласту).
«Ми визначимо все пакування, яке можна замінювати, і будемо пропонувати супермаркетам альтернативу. Це дасть поштовх різним громадським організаціям, які працюють сьогодні у Львові, пропонувати альтернативу. Ми зможемо запускати цілі виробництва таких речей», – зазначив він.
Андрій Москаленко також зазначив, що частина міських супермаркетів уже готова перейти від одноразових поліетиленових пакетів на більш екологічні. Після супермаркетів перехід від поліетилену пошириться на малі магазини та ринки.
Візуалізація: ЛМР
“Окрім поліетиленових пакетів є полістирол, який приносить теж багато шкоди. Відтак, ми маємо чітку номенклатуру від супермаркетів, що потрібно замінити, і таким чином ми будемо стимулювати велику кількість стартапів, велику кількість різних підприємств, які роблять багаторазові торбинки, упаковки
Третя важлива річ — це є власне заміна того, що є, на те, що переробляється. Тобто потрібно максимально пропонувати в магазинах багаторазові або паперові пакети.
Я також хочу згадати, що протягом цього року ярмарки, які відбуваються у Львові, вже теж відмовилися і поетапно переходять на багаторазові пакети. Декілька фестивалів, які відбувалися в місті цього року, вони вже використовують заставну тару, тобто, коли ви приходите і берете багаторазовий стаканчик і з ним маєте змогу купувати. Це все європейський досвід”, – додав Москаленко.
Візуалізація: ЛМР
Департамент гуманітарної політики ЛМР має провести просвітницьку роботу у міських школах щодо негативного впливу на довкілля поліетиленового пакування. Департамент економічного розвитку ЛМР має створити пункти прийому поліетиленових пакетів.
Довідка
Починаючи з середини минулого століття пластикові вироби з кожним роком почали набувати популярності. Пластик поступово перетворився в основну річ повсякденного вжитку. Відповідно до даних асоціації Plastics Europe, виробництво пластмас у світі з 50 млн тонн в 1950 році зросло до 335 млн тонн у 2016 році. Це сталося через те, що пластик є універсальним недорогим матеріалом, який використовується в багатьох галузях. Так, щохвилини у світі продається 1 000 000 пластикових пляшок, а за рік жителі Планети використовують 1 000 000 000 000 (трильйон) пластикових пакетів (дані National Geographic), більша частина з яких використовується один раз. Це спричинює до коригування природних процесів, які протягом тисячоліть були незмінними.
Візуалізація: ЛМР
Пластикові відходи негативно впливають на стан навколишнього середовища, а особливо на Світовий океан. Чимало тварин заплутуються в риболовецьких сітках. На поверхні пластикових відходів створюється привабливе середовище для розвитку багатьох організмів. Збільшення забруднення водойм штучними відходами, тобто матеріалами, які не розкладаються, або розкладаються в навколишньому середовищі дуже тривалий час, призводить до зміни біологічного середовища. Деякі пластикові упаковки здатні виділяти хімічні речовини, з яких виготовлені, в продукт, який міститься в ній. Вони при нагріванні потрапляють з пластикового виробу до їжі чи напою, які споживає людина.
Візуалізація: ЛМР
Наразі 33 країни світу, серед яких Франція, Італія, Румунія, Монголія, Кенія, Мадагаскар заборонили використання пластикових пакетів, ще 53 країни ввели часткову заборону або податок на пакети, а Комітет Європарламенту з навколишнього середовища взагалі проголосував за заборону в Євросоюзі з 2021 року використання одноразових пластикових виробів. В Україні на законодавчому рівні наразі не введено обмеження щодо використання пластикових виробів. Головним прогресом слугує завдання впровадження цілей Національної стратегії управління з відходами, відповідно до якої до 2030 року в нашій країні має запрацювати система відповідальності виробників, що спричинить до контролю переробки частини пластикових відходів.
