Львів’янка Оксана Денис встановила підключила квартиру до сонячних панелей та вітроенергетичну установку. Жінка почала перетворювати своє помешкання на енергоефективну фортецю 15 років тому, передає Львівська газета.
«Я купила у центрі міста квартиру на останньому поверсі будинку – дах протікав так, що треба було підставляти посуд на горищі, – згадує Оксана Денис. – Коли я три роки безрезультатно вимагала від комунальних служб ремонту даху: 72% конструкцій покриття було в аварійному стані, тобто треба було міняти практично всі крокви, – і врешті-решт зрозуміла, що доведеться все робити самотужки, то вирішила встановити сонячний дах».
У 2003 році Оксана Денис не знайшла необхідних фахівців у Львові.
«Довелося звернутися до польських фірм, які зробили сонячний дах за два тижні, – розповідає львів’янка. – Бляху на дах замовила у відомої австрійської фірми, щоб вся конструкція була як приймач енергії, а зараз вже створили такі кріпильні елементи сонячних панелей, які дозволяють монтувати дах з панелей без дахового покриття».
Зараз електроенергією квартиру забезпечують сонячні панелі та вітряк, який Оксана Денис встановила цьогоріч. «У міру можливостей доставляю сонячні панелі – збільшую потужність станції», – розповідає вона.
Є в помешканні і камін на дрова з водяним контуром як резервне джерело тепла. Нагріта таким чином вода надходить в підлогову і стінову систему опалення, яка функціонує або завдяки сонцю, або каміну.
За словами Оксани Денис, дерев’яні вікна набагато кращі зберігають тепло. На дерев’яні рами жінка додатково натягнула спеціальні плівки: їх важко помітити візуально, а от ефект – відчутний.
«Спочатку треба думати, як зменшити споживання енергії, а потім – які джерела енергії можна використати, – говорить львів’янка. – Тобто треба добре утеплитися, ущільнитися, максимально ліквідувати втрати тепла – “містки холоду”.
Зараз Оксана Денис використовує лише електрику – газ взагалі у квартиру не підведений. «У мене своя електрична проводка від сонячних панелей, а від мережі працюють лише пральна машина, теплова помпа та холодильник, але з часом сподіваюсь і їх підключити до нашої електрики, – розповідає вона. – Теплову помпу використовую для опалення, вона працює за системою повітря- повітря: коли нікого немає вдома, у нас все вимкнено і температура, завдяки хорошому утепленню, тримається 14-15°C, а коли я приїжджаю, включаю теплову помпу і дуже швидко стає тепло».
За електропостачання львів’янка влітку платить 300 гривень, а взимку понад 1000 гривень.
«Найбільш комфортна система – площинна, тобто теплі стіни або теплі підлоги, – пояснює вона. – Ми відчуваємо, що нам холодно, коли є різниця температур між тілом і навколишніми поверхнями, тобто потрібно хоч мінімально робити теплими поверхні, в мене, наприклад на стінах є корок. До речі, зараз дуже хороші є системи капілярного опалення: це такі тоненькі трубочки, в яких циркулює дистильована вода – її потрібно набагато менше ніж в звичайних системах, тому енергії на її нагрів потрібно відповідно також менше».
Мінюст оприлюднив найпопулярніші імені львівських малюків за перше півріччя 2018 року. Відтак хлопчиків найчастіше називають Матвієм та Максимом, а дівчаток – Софією та Анною, передає Твоє Місто.
Топ-10 найпопулярніших імен для хлопчиків:
Матвій
Максим
Артем
Олександр
Давид
А також Владислав, Данило, Марко, Роман та Богдан.
Топ-10 найпопулярніших імен для дівчаток:
Софія
Анна
Анастасія
Вероніка
Вікторія
А також Марія, Злата, Соломія, Марта, Яна.
Серед найрідкісніших імен, якими на Львівщині називають дітей – Йосип, Лука, Едгар, Мефодій, Дарій, Кирило, Северин, Устим, Натан, Іларія, Патриція, Стефанія, Квітка, Елеонора, Амелія, Ванесса, Дзвенислава, Тіна.
На семи вулицях Львова виділять смуги для руху громадського транспорту. Таке рішення у середу, 21 листопада, прийняла міська комісія з безпеки дорожнього руху.
Смуги для руху громадського транспорту створять на вул. Пасічній (в обох напрямках на ділянці від вул. Китайської до вул. Таджицької)
вул. Любінській та Окружній (на Любінській на ділянці від моста і до Окружної, а також вздовж всієї Окружної в обох напрямках) та на вул. Кульпарківській (від вул. Володимира Великого до Героїв УПА і від вул. Антоновича до вул. Володимира Великого у зворотному напрямку).
.
вул. Городоцькій (зі сторони приміського вокзалу на ділянці від вул. Чернівецької до вул. Народної),
просп. Чорновола (на ділянках від вул. Детька до вул. Липинського у напрямку від центру і від вул. Липинського до вул. Куліша у напрямку центру),
вул. Хмельницького (в обох напрямках від вул. Липинського до вул. Грінченка),
вул. Стрийській (в обох напрямках від вул. Героїв Майдану до вул. Вернадського),
На усіх цих ділянках крайню праву смугу виділять для руху громадського транспорту. У такий спосіб у міськраді вирішили надавати перевагу у русі не приватному, а громадському транспорту.
«Затори створюють не автобуси, а автомобілі. Тому саме автомобілі і мають стояти у цих заторах, а не громадський транспорт, який перевозить набагато більше людей», – сказав під час засідання комісії заступник директора департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР Андрій Білий, якого і підтримала комісія.
Наразі ці смуги позначать спеціальними дорожніми знаками та, за потреби, розміткою, а згодом на деяких з них встановлять делініатори. Однак те, які це будуть делініатори і де саме їх встановлять, вирішуватимуть пізніше, зважаючи також на міський бюджет на 2019 рік.
Міська комісія також обмежила рух великогабаритного транспорту через міст на вул. Кульпарківській, який потребує ремонту. За рішенням комісії, на цей міст можуть заїжджати лише вантажівки вагою до 15 тонн. Оскільки через цей міст також проходитиме смуга громадського транспорту, саме на мосту тролейбуси та автобуси повинні будуть перелаштуватися з правої смуги у лівий. Нововведення діятиме до того часу, поки не проведуть капітального ремонту цього моста.
Наразі смуги для руху громадського транспорту є на проспект Свободи, біля Привокзального ринку на вул. Городоцькій, на вул. Січових Стрільців, вул. Шота Руставелі та вул. Мечникова.
У Львові пропонують змінити схеми руху чотирьох автобусних маршрутів, на які перевізники не подали пропозицій під час проведення конкурсу. Через нерентабельність ці маршрути вже декілька років не курсують. Йдеться про маршрути №12, №30, №35 та №54. Відтак управління транспорту пропонує відкоригувати їх схему руху, інформує прес-служба ЛМР, пише ZAXID.NET.
Наразі пропонуються такі зміни для маршрутів:
Маршрут№12, який ранішекурсував з вул. Миколайчука через вул. Грінченка, вул. Липинського, центр Львова до вул.Шевченка, після змін їздитиме за такою схемою руху: Рясне-2 — ст. Підзамче — Автовокзал «Північний» — вул. Миколайчука. В управлінні транспорту запевняють, що нова схема дозволить мешканцям Рясного без пересадок доїхати до лікарні швидкої допомоги та покращить транспортне сполучення мікрорайону Підзамче.
Маршрут № 30, який раніше курсував з вул. Величковського по вул. Я. Мудрого, вул. Городоцькій, вул.Підвальній, вул. І.Франка до вул.Карбишева, тепер їздитиме за такою схемою руху: Рясне — Левандівка — вул. Бандери — вул. Сахарова — вул. Стрийська — вул. Віденська (Новий Львів). Після змін цей маршрут мав би покращити транспортне сполучення до Нового Львова, а також забезпечити доїзд з Рясного до центральної і південної частини міста, кажуть в управлінні транспорту міськради.
Маршрутки № 35 раніше возили пасажирів із вул. Польової до вул. Трильовського. В управління транспорту пропонують, щоби маршрут №35 їздив так: вул. Польова — вул. Липинського — вул. Стрийська — вул. Наварійська (Солонка). Зміна у русі дозволить скористатися міським маршрутом мешканцям Солонки.
Для маршруту № 54, у якого ранішепершою зупинкою було с. Бірки, а останньою — Кінотеатр ім. Довженка, пропонують відкоригувати схему руху наступним чином: Бірки — Брюховичі — вул. Шевченка — вул. Городоцька — вул. Підвальна — вул. Кривоноса — ОХМАТДИТ. Маршрут має покращити транспортне сполучення з Брюховичами та стане першим маршрутом, який курсує до дитячої лікарні ОХМАТДИТ.
В управлінні транспорту наголосили, що такі зміни у схемі руху маршрутів напрацювали, відштовхуючись від звернень мешканців Львова. Втім відкориговані схеми руху — не остаточний варіант для цих маршрутів. Усі пропозиції та зауваження львів’ян закликають озвучувати на Facebook-сторінці управління транспорту ЛМР.
Журнал «Локальна Історія» є першим в Україні глянцевим україномовним журналом про історію України.
Перший випуск журналу вийшов накладом у тисячу примірників у жовтні. Видання має майже 100 сторінок хорошого контенту на історичну тематику, раритетні світлини та якісну інфографіку.
У журналі з’являтимуться цікаві факти з історії, незвичні долі українців, а ще – раритетні документи і світлини.
Його автори позиціонують свій продукт, як перший глянцевий журнал про історію лише України і українців у минулому та сучасності. Журнал не буде сфокусований лише на історії Галичини.
Окрім статей істориків та журналістів, там дописуватимуть письменники, громадські діячі.
Серед авторів і героїв матеріалів наступних чисел: Оля Гнатюк, Сергій Плохій, Володимир В’ятрович, Марсі Шор, Оксана Забужко, Андрій Кокотюха тощо.
«Наш журнал – це не є якась читанка історичних статей. Історичні статті професійних істориків там займають, може, чверть, а то і менше. Ми себе позиціонуємо, як журнал про минуле і сучасне», – розповів головний редактор журналу Віталій Ляска.
Часто історичні події подаватимуть через долі звичайних людей, містечок і сіл. А ще автори руйнуватимуть міфи, створені різними окупантами і самими ж українцями.
«За цей час нам вдалося зібрати приблизно 30 тис унікальних світлин та свідчення понад 5 тис людей. На жаль, частина із них вже відійшли у засвіти», – сказав Віталій Ляска.
Він наголосив, що видавництво цього журналу має просвітницьку мету, адже на сучасному ринку друкованої преси домінує не українська історія.
Журнал «Локальна історія» буде виходити щомісяця. Він розрахований на різну цільову аудиторію – від людей старшого віку до молоді та учнів.
«Упродовж останніх декількох місяців ми наполегливо працювали над створенням цікавого паперового видання для усіх, хто цікавиться історією. Великі інтерв’ю з істориками, репортажі, авторські колонки письменників і громадських діячів, ретро-світлини й багато іншого цікавого. Загалом – 100 сторінок цікавих та ексклюзивних матеріалів», – наголосили редактори.
Окрім того, планується запуск онлайн версії журналу, але з’явиться він значно пізніше.
*Журнал можна придбати у книгарнях «Є» та крамниці Центру Шептицького у Львові.
Підземний перехід на Митній розмалювали у стилі львівського метрополітену. Згодом тут встановлять відповідні мапи та написи. Про це у коментарі Tvoemisto.tv повідомила учасниця молодіжного об’єднання «Граніт», яке займається втіленням проекту, Марія Лопачак.
Читайте також: Як виглядає оновлена площа Митна у Львові. Фоторепортаж
«У Львові є сайт міського метрополітену. Ми вирішили надати йому фізичного значення, аби у перехід люди спускалися як у метро», – каже Марія Лопачак.
Наразі дизайнери вже нанесли основний малюнок при вході у підземний перехід зі сторони площі Митної. Далі планують розмалювати умовну схему та короткий опис локацій.
Як розповіла у коментарі Tvoemisto.tv керівниця управління туризму ЛМР Ліна Остапчук, проект «Створення нових туристично привабливих локацій та потенційно нового туристичного маршруту у Львові» став одним із переможців конкурсу соціально-культурних проектів у галузі «туризм». Загалом на них передбачили 65,4 тис. грн.
Тепер послугу раннього втручання у Львові зможуть отримати значно більше сімей, в яких виховуються діти з порушеннями розвитку. Адже з серпня цього року на базі КНП «4-а міська поліклініка м. Львова», що на Сихові, розпочав роботу Центр раннього втручання.
Тут з малюками, віком до 4 років, працюють фахівці, які допомагають їм розвиватись, а також адаптуватись їм та їхнім батькам до життя в суспільстві. А ще раннє втручання має виражену профілактичну спрямованість щодо попередження прогресування порушень у дітей. Наступні такі центри планують відкрити у Залізничному та Шевченківському районах.
Як розповіли в управлінні охорони здоров’я Львівської міської ради, послугу раннього втручання запроваджена для того, щоб допомогти батькам, в яких народилась дитина з порушенням розвитку, з раннього віку працювати з такою дитиною, правильно доглядати і виробляти в неї навички, які допоможуть їй інтегруватися в суспільство і не відчувати себе обмеженою. З цією метою, з 1 січня 2018 року в 4-тій міській поліклініці Львова було створено Кабінет раннього втручання, а вже з 1 серпня цього року — розширили надання цієї послуги, створивши Центр раннього втручання.
«Ми починали роботу у форматі Кабінету, і коли побачили, що воно потрібне, що є спеціалісти, які готові працювати з такими сім’ями, тоді ми трансформували це в Центр з відповідним набором приміщень, обладнанням, і кількість сімей сьогодні збільшилася до 69, які приходять сюди і вчаться. Бо суть цієї послуги — це підібрати індивідуальні вправи і програми для кожної дитини окремо, щоб потім батьки вдома, у звичних для них умовах, виконували ті вправи, необхідні для розвитку дитини. Звісно, не все обладнання ми могли купити самі, а тому зверталися до людей з проханням, щоб вони допомогли це купити», — розповів Володимир Зуб, керівник управління охорони здоров’я Львівської міської ради.
Головна особливість цього Центру в тому, що фахівці тут працюють не лише з дитиною, яка має вади розвитку, а зі всією сім’єю.
«До нас на послугу можна потрапити через скерування сімейного лікаря, невролога, психіатра, або навіть прийти і просто записатися. Наразі ми обслуговуємо більше дітей Сихівського району, а пізніше будемо брати й інших дітей. Тут ми займаємося із дітьми, які мають порушення нервової системи, а також з дітьми, які мають біологічний ризик, недоношені. На програмі зараз є 69 сімей, і це діти з різними діагнозами. Головна особливість нашого центру — це те, що ми акцентуємо свою увагу не лише на дитині — а на всій сім’ї. Тобто ми робимо батьків компетентними у завтрашньому дні», — розповіла Оксана Гик, керівник Центру раннього втручання КНП «4-а міська поліклініка м. Львова».
Зокрема, за 9 місяців 2018 послугу раннього втручання в Центрі отримали 69 сімей.
«Це 2 дитини з церебральним паралічем, 6 дітей з розладом спектру аутизму, 16 дітей з мовними розладами, 13 дітей з мінімальною мозковою дисфункцією, 1 дитина з вродженою вадою центральної нервової системи, 4 дітей з генетичними захворюваннями, 10 дітей з поведінковими розладами, 10 дітей з гіпоксично-ішемічними ураженнями центральної нервової системи, а також 3 сім’ї із групи соціального ризику», — каже заступник головного лікаря з охорони материнства та дитинства КНП «4-а міська поліклініка м. Львова» Галина Бєлова.
У створенні Центру раннього втручання активно допомагали фахівці навчально-реабілітаційного центру «Джерело». Зокрема, вони ділилися з фахівцями Центру досвідом роботи з такими дітками. Адже в Центрі раннього втручання працює мультидисциплінарна команда фахівців, серед яких — педіатри, психолог, логопед, фізичний реабілітолог.
«Дуже сильно тішить Львів, бо маємо безпрецедентне впровадження такої послуги на рівні двох галузей — охорони здоров’я, і соціального захисту. Ми апробуємо, і зможемо поділитися цим досвідом з іншими містами», — зауважила Зореслава Люльчак, керівник навчально-реабілітаційного центру «Джерело».
Для створення Центру раннього втручання, зокрема на ремонтні роботи приміщень та закупівлю обладнання й інвентаря, використали майже 1, 2 млн. грн.
Як зауважує керівник міського управління охорони здоров’я Володимир Зуб, згодом такі Центри планують відкрити й в інших міських поліклініках, щоб ця допомога стала наближенішою до родин, які її потребують. Адже, з його слів, налагодження ефективної системи раннього втручання дозволить зменшити затримки розвитку у дітей, попередити їх виникнення чи прогресування, сприятиме повноцінному розвитку дитини, а також допоможе дитині та батькам адаптуватися до життя в суспільстві. Однак головна проблема — це пошук спеціалістів, які готові працювати з такими сім’ями.
«Ми плануємо робити такі і в інших районах, але знайти приміщення, його відремонтувати — не головна проблема. Головна — це підготовка кадрів. Бо сьогодні дуже важко знайти фахівців, які хочуть працювати із сім’ями, в яких є діти з вадами розвитку. Це треба любити, і навчитися цьому. Я дякую „Джерелу“, що підготували цю команду фахівців, бо в університетах цього не вчать. Тому найбільша проблема — відсутність спеціалістів. Це проблема, яку потрібно вирішувати на державному рівні. Бо ми це робимо у Львові, а в інших містах цього, на жаль, не робиться», — розповів Володимир Зуб, керівник управління охорони здоров’я Львівської міської ради.
Додамо, що у Львові, окрім Центру раннього втручання КНП «4-а міська поліклініка м. Львова», в якому діти отримують послугу раннього втручання, діє також навчально-реабілітаційний центр «Джерело», та два осередки денного перебування для молоді з інвалідністю, де молодь отримує соціальні послуги та веде активний спосіб життя у супроводі фахівців.
Довідка
Раннє втручання — це міждисциплінарна сімейно-орієнтована допомога родині з дитиною раннього віку з порушеннями здоров’я та розвитку, яка передбачає роботу, спрямовану на розвиток дитини і нормалізацію життя родини. Раннє втручання має виражену профілактичну спрямованість щодо попередження прогресування порушень у дітей, інвалідизації та інституалізації, тобто відмов від дітей та влаштування їх під державну опіку.
За словами заступника директора департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР Андрія Білого, з понеділка, 26 листопада, маршруті №29, який сполучає залізничний вокзал Львова й Винники, курсуватимуть великі автобуси.
Про це повідомили у вівторок, 20 листопада, в прес-службі Львівської міськради.
Заступник директора департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міськради Андрій Білий розповів: «Коли ми говорили про важливість закупівлі 150 додаткових автобусів для Львова, то найперше мова йшла про необхідність їх закупівлі для залучення в роботу на проблемних напрямках. Це мікрорайони Львова, у яких не курсує електротранспорт. Сюди відносяться мікрорайон Рясне, Винники, Брюховичі й Рудне. Зараз у нас з’являється ресурс для того, щоб підсилювати ці напрямки».
«Зокрема, великі автобуси вже курсують на маршруті №49а, у мікрорайон Рясне, великі автобуси курсують на маршруті №5а у Винниках. З понеділка великими автобусами буде підсилено ще й маршрут №29. Також управління транспорту ЛМР працює в робочій групі над рішенням по підсиленню транспорту для Рудного й Брюховичів», – зазначив Андрій Білий.
Натомість, директор АТП-1 Орест Хамула повідомив: «Наше підприємство виграло конкурс на обслуговування маршруту №29. З понеділка, 26 листопада, на цьому маршруті курсуватиме 12 великих, низькопідлогових автобусів. Зараз на маршруті курсує 12 малих автобусів».
Як повідомлялось раніше, 9 жовтня, на маршрут №5А, що курсує з пл. Різні до Винників, виїхали 12-метрові автобуси МАЗ та «Електрон».
Загалом на маршруті №6А курсуватимуть шість автобусів, з них п’ять – МАЗи та «Електрони».
У вівторок, 20 листопада, Львівське комунальне АТП №1 отримало першу партію придбаних цьогоріч автобусів «Електрон».
Як повідомив директор ЛК АТП №1 Орест Хамула, СП «Електронтранс» передало підприємству перші п’ять автобусів «Електрон», які вже прибули на територію автопарку. Автобуси «Електрон» довжиною 12 метрів вміщують понад 100 пасажирів і повністю пристосовані для перевезення маломобільних – людей з інвалідністю, батьків з дитячими візками. Крім того, станом на сьогодні АТП №1 отримало вже 78 автобусів МАЗ, а до кінця тижня постачальник планує передати ще десять.
Нагадаємо, АТП №1 підписало угоду з АБ «Укргазбанк» на придбання автобусів на умовах фінансового лізингу. До кінця року підприємство планує отримати 150 дванадцятиметрових автобусів: 100 автобусів у Мінського автобусного заводу та 50 у СП «Електронтранс». Вартість одного автобуса МАЗ з розмитненням становить 122 тис. євро, «Електрон» – 147 тис. євро.
У Львові запропонували змінити маршрути шести трамваїв. Про це у коментарі Львівському порталу повідомив керівник відділу розвитку «Львівелетротрасну» Ігор Могила.
За його словами, основною причиною, чому вирішили запропонувати такі зміни – дублювання деяких маршрутів. А також це дасть можливість краще організовувати розподіл рухомого складу під час роботи на маршруті.
«Мова йде про те, що «Львівелектротранс» планує суттєво збільшувати випуск трамваїв, адже ми отримали 30 берлінських вагонів і наступного року очікується на поставку за кредитні кошти 10 низькопідлогових вагонів. Відповідно збільшиться випуск і потрібно думати, на які маршрути ці вагони розприділити. А просте насичення існуючої трамвайної мережі цими вагонами не є дуже добре, адже деякі маршрути дублюють один одного. І тому відділ розвитку спільно з трамвайним депо та з іншими службами запропонували нову схему руху трамваїв», – пояснив він.
Без змін залишаються трамвайні маршрути: №2, №3, №6, №8.
Пропонується запровадити такі зміни:
Маршрут №1 хочуть запустити за схемою, якою користувався перший електричний трамвай. Він курсуватиме від пл. Двірцевої через вул. Степана Бандери, вул. Дорошенка до Погулянки;
Маршрут №4 в період, коли буде відкрита вул. Замарстинівська, курсуватиме вул. Замарстинівською, вул. І. Франка, вул. Вітовського до пл. Двірцевої;
Маршрут №5 їздитиме з вул. Миколайчука через вул. Івана Франка до вул. Коновальця;
Маршрут №7 курсуватиме з вул. Татарбунарська до вул. Пасічна;
Маршрут №9 їхатиме з площі Двірцевої до проспекту Червоної Калини;
Маршрут №10 курсуватиме з Погулянки до площі Двірцевої.
Коли внесуть ці зміни – наразі невідомо.
У Львові пропонують змінити маршрути деяких трамваївУ Львові пропонують змінити маршрути деяких трамваївУ Львові пропонують змінити маршрути деяких трамваїв
Майстри львівської станції технічного обслуговування Lev Garage зробили Турбо Купе зі звичайного Москвича-2140 1982 року випуску.
Турбо Купе презентували у травні цього року на Всеукраїнській ярмарці ретро техніки у Львові, а у вересні — на найбільшому технічному фестивалі Old Car Land 2018 у Києві.
Відтак, майсти повністю переробили кузов. Передні двері подовжили, задні взагалі прибрали. Дах в задній частині занизили. До ходової внесли вагомі зміни — встановили інші амортизатори і стабілізатор. Задній провідний міст з підвіскою перекочував з Mercedes-Benz W124. З’явилося 18-дюймове “взуття” на ефектних дисках, повідомляє АвтоЦентр.
Зокрема, суперкар може похвалитися 1,5-літровим 16-клапанником від ВАЗ-2110. Тут встановлена “тойотівська” турбіна з тиском 0,8 бар. Інтеркулер — від BMW. Коробка передач змонтована 4-ступінчаста механічна від ВАЗ-2101.
За словами творців, суперкар Турбо Купе вільно розганяється до 160 кілометрів на годину. Машина експлуатується кожного дня і якщо комусь дуже сподобається, може бути продана.
