Дерева потрібно просто залишити біля найближчих сміттєвих контейнерів, пише Tvoemisto.tv.
Львів’ян закликають здати новорічну ялинку на переробку. Завтра, 16 січня, львів’яни можуть залишати свої ялинки біля сміттєвих контейнерів, після чого деревця заберуть працівники ЛКП «Зелений Львів». Ялинки потрібно залишити зранку, до 12:00.
Так само ялинки забиратимуть біля сміттєвих контейнерів наступного тижня, 23 січня.
Для тих мешканців, які не встигнуть винести деревця у ці дні, 25 та 26 січня з 11:00 до 18:00 працюватимуть шість пунктів прийому ялинок за адресами:
вул. Замарстинівська, 167А;
просп. Чорновола, 93 (площа перед ТЦ «Арсен», Шевченківський район);
вул. Виговського, 34 (Залізнична районна адміністрація);
вул. Володимира Великого, 14а (біля входу в кінотеатр «Сокіл», що у парку «Горіховий Гай», Франківський район);
вул. Шафарика, 15 (біля входу у парк «Погулянка», Личаківський район).
вул. Хоткевича (вхід в парк Святого Івана Павла ІІ, поблизу церкви Різдва Пресвятої Богородиці).
Також використані ялинки можна кожного дня з 8:00 до 18:00 безкоштовно здати на утилізацію за адресою: вул. Замарстинівська, 167а (ЛКП «Зелений Львів»). Для утилізації прийматимуть лише живі ялинки без новорічних прикрас та ті, які не викинули безпосередньо у смітник.
Раз на тиждень, у неділю, тут відбувається незвична служба Божа — для спільноти нечуючих людей. Вона проходить із сурдоперекладом — мовою жестів, пише – Укрінформ.
Члени спільноти почали збиратися у храмі задовго до початку служби: щоб встигнути поспілкуватися. Приходять поодинці й сім`ями, з дітьми, які весело щебечуть. Вірні також жваво “перемовляються” між собою, очевидно, діляться новинами. При цьому у храмі зберігається тиша. Усі присутні знайомі між собою, адже збираються на “свою” недільну службу вже протягом восьми років. Спочатку вона проходила у храмі святого Михайла, що також належить студитам. Потім керівники Львівської архієпархії УГКЦ благословили спільноту на використання церкви Всіх святих: вона краще відповідає аудиторії і за розмірами, і за комфортністю. Це монастирський храм, тому тут менше руху, спокійніше.
Нарешті служки запалюють лампадки перед образами на іконостасі. Починається молебень. Священик і диякон проводять служіння двома мовами — звичайною і мовою жестів. Так само перекладають і спів служебниці.
А поза цим – все, як у звичайній християнській громаді — і сповідь, і причастя, і цілування образу Христа на вівтарі.
Після завершення служби отець Любомир, який її проводив, люб`язно погодився відповісти на кілька моїх питань.
– Отче, кому належить ініціатива проводити спеціальні служби для людей із вадами слуху?
– Церква опікується всіма. Але є серед нас люди, які потребують особливої опіки, зараз їх називають людьми з особливими потребами. Серед них – і нечуючі, і з вадами зору, і з неврологічними відхиленнями. Церква не може відвернутися від них, приймати тільки здорових. Ми всі є немічними. Власне таких церква кличе, горне до себе, служить їм, дає нагоду спастися кожній людині, незалежно від того, в якому вона стані — хвора чи здорова, чує чи ні, бачить чи не бачить. А в державі завжди були спільноти, які гуртувались довкола своєї біди. Серед нечуючих — і ті, хто народжувався з вадами слуху, і ті, хто через хворобу чи за інших обставин втратив його. І минулого і позаминулого століття церква опікувалася ними. Тепер на нашу долю випала така місія в цьому служінні. А все, що діється у церкві, — діється з благословення архієрея — єпископа. Він дає дозвіл священикові, а вже той виконує. І тут ми, з благословення архієрея, вже восьмий рік. А самій спільноті нечуючих пішов 13-й рік. Вона жива: вчиться на уроках з катехизації, ставить вистави, їздить на екскурсії в Карпати. Чудово вийшла вистава на хресну дорогу. Тепер готуємось до Різдва. Теж будуть і вертеп, і вистави.
За словами отця Любомира, на кожну недільну службу приходить 30-40 чоловік. Серед пастви є і чуючі віряни, які співчувають обділеним долею одновірцям і моляться разом із ними і за них.
– Це звичайні служіння, а що відбуваються у такій нетрадиційній формі, то донести Слово Боже потрібно до всіх. Ще один нюанс. За дозволом владики, священик під час служби повернений лицем не до вівтаря, як зазвичай, а до пастви. Щоб вірні могли побачити жести. Так проходить уся відправа, – розповідає отець Любомир.
– В Україні ще десь проводяться такі служби для спільнот з особливими потребами?
– Наскільки я знаю, є ще в церкві УГКЦ в Тернополі. За решту потрібно молитися нам всім, щоб були покликання у священників до місійного служіння серед таких людей. Це не просто. Для цього недостатньо знати мову жестів. Треба бути серед них. Треба бути одним із них, вникати у їхні обставини. Ці люди, зустрічаючись із якимось нерозуміння оточуючих, відмежовуються, ставляться до”чужих” насторожено. А коли бачать, що ти прийшов зі щирими прагненнями, хочеш бути їм товаришем — відкриваються, пускають тебе у свою спільноту, тоді вже мають довіру. Тому самих тільки жестів недостатньо. Треба розуміти, чим вони живуть, як живуть.
– І все-таки, як ви вивчали мову жестів?
– Ще потрібно вивчати, щоб вийти на професійний рівень. Є таке прагнення вдосконалюватися. А вивчав в Українському католицькому університеті, де були організовані спеціальні курси. І після того в жовтні 2011 розпочав перші служіння. Відтоді стараємось кожної неділі, кожного свята відправляти службу для нечуючих. Тепер уже, крім мене, її відправляє ще отець Михайло, є диякон.
– А як проходить сповідь, теж мовою жестів?
– Так.
– І ви розумієте все, що вам повіряють?
– Обов`язково мусиш розуміти. Це дуже тонка справа.
– Я спостерігала за сурдоперекладом і мені здалося, що молитовні жести, з яких він складається, красномовніші навіть за слова. Зокрема, у звертанні до Господа піднімають догори вказівний палець.
– Це не жест, це дактиль (абетка), який означає букву Г (Господь), сформовану вказівним і великим пальцями. Тільки у звичайній розмові нечуючих вона відображається опущеними донизу пальцями. А з поваги до Всевишнього — звернута догори. Взагалі нечуючі сприймають не сам жест, а те, як ви його подаєте, з якими емоціями. Вони і читають по губах.
Ще треба розуміти, що лексикон цих людей дуже обмежений — кілька тисяч слів. Тому, якщо ти правдиво переживаєш літургію, то обов’язково донесеш Слово Боже, і воно буде діяти у їхньому житті. Щоб донести живе Боже Слово, потрібно досконало володіти сурдоперекладом.
– А катехизація?
– Все, як у звичайних людей. Ми теж звичайні люди.
– Які ще спільноти з особливими потребами у нас обслуговуються?
– Витає таке бажання — налагодити спеціальні богослужіння для людей із вадами зору. Нечуючі моляться жестами, а сліпі — надзвичайно гарно співають.
– Але для них ще немає окремих служб?
– Для цього потрібно організувати спільноту, зібрати її.
Отець Любомир поспішив на урок катехизації. А храм ненадовго спорожнів. Незабаром сюди прийдуть на свої моління сестри-служебниці. А поки під високими склепіннями, що бачили короля Яна ІІІ Собеського з дружиною, який часто відвідував тут свою тітку — абатису Дороту Данилович, архітектора Павла Римлянина, який брав участь у побудові храму і розробив план монастирського парку, що був зразком садово-паркової архітектури ренесансної доби, та інших визначних осіб, стало безлюдно і тихо. Нічим не прикрашені стіни і стеля дихали якимось особливим віковим спокоєм, що викликав бажання подякувати Господові за всі блага, якими він тебе наділив і за те, що не залишає без своєї опіки і ласки й тих, хто чогось позбавлений.
В Департаменті дорожнього господарства, транспорту та зв’язку Львівської ОДА планують впродовж цього року встановити освітлення для 226 пішохідних переходів на автошляхах області. У відповіді на інформаційний запит Tvoemisto.tv, Департамент надав перелік всіх локацій області, де планують встановити нове освітлення.
Зокрема, на трасі М-06 Київ-Чоп встановлять нове освітлення для 47 пішохідних переходів. Планують освітити вісім переходів неподалік Запитова, сім – близько села Козьова, шість – неподалік села Коростів, п’ять – неподалік села Велике Синьовидне і один біля Нижнього Синьовидного, три – недалеко від села Дубина, як і три біля Сколе, два – неподалік села Гірне, два – біля села Сможе, один неподалік Плав’я і ще один між цими населеними пунктами, а також по одному пішохідному переходу біля Малих Підлісків, Красова, Лубяни, Конюхова, Нижньої Стинави, Оряви, Мохнатого та Івашківців.
Також освітлення встановлять для 24 пішохідних переходів на трасі М-09 Тернопіль-Львів-Рава Руська. Нове освітлення отримають два пішохідних переходи неподалік Ясенівців, а також по одному пішохідному переходу біля сіл Підгірне, Печенія, Куровичі, Підгайчики, Якторів, Словіта, Митулин, Новосілки, Червоне, Зарваниця, Перемивки, Смереків, Воля Висоцька, Комарівка, Острів, Пили, Добросин, Гараєць, Мощана, Загірне, Равське, а також неподалік села Лука, поворот на Поморяни.
Автошлях М-11 Львів-Шегині отримає освітлення для 27 пішохідних переходів. Сім з них встановлять біля Волиця, вісім – неподалік самих Шегинь, три з них встановлять неподалік Зимної Води, три – біля Городку, три – неподалік села Бартатів і по одному біля Конопниці, Твіржа і Мостиська.
На трасі Н-09 Мукачево-Львів також встановлять освітлення для десяти пішохідних переходів. Три – на вулиці Зеленій у Львові, два – неподалік Соколівки і по одному для Кнісело, Баківців, Репехова, Пятничан і Старого Села.
Крім того, нове освітлення отримає автошлях М-10 Львів-Краковець . Тут встановлять освітлення для дев’яти переходів: три – неподалік села Івано-Франкове, два – біля села Страдч, ще по два – біля Дачі і села Терновиця.
Одразу для 51 пішохідного переходу автошляху Н-13 Львів-Самбір-Ужгород встановлять нове освітлення. Оновлять п’ять переходів у Великому Любліні, сім – в Старому Самборі, п’ять – неподалік Бусовиська, три в Рудках і один за ними, три – неподалік Самбора, ще три – неподалік Оброшино, три – неподалік села Стрілки, як і три – неподалік села Великий Лужок, по два переходи освітлять неподалік Торчиновичів, Торгановичів, Лопушанки та села Ясениця Замкова, а також по одному неподалік Стрілковичів, Морозовичів, Хлопчиць, Самбора, Малої Волосянки, Турки, Борині і Сянок. Без нового освітлення не залишаться переходи неподалік дачного кооперативу Калинка і будинків військових частин.
На трасі Н-17 Львів-Радехів-Луцьк встановлять освітлення для 25 пішохідних переходів. Шість – неподалік Кам’янки-Бузької, два – неподалік Жовтанців, по два – неподалік Руди-Сілецької, Бабичів, Радехова і Стоянова. Крім того, освітлення також встановлять неподалік Нового Ставу, Дернова, Сапіжанки, Прибужан, Гайку, Вузлового, Сабанівки, котеджів неподалік дороги, як і просто на переході через автошлях.
Автошлях Р-15 Ковель-Жовква отримає освітлення для дев’яти пішохідних переходів. Чотири – для переходів неподалік Великих Мостів, три – неподалік Туринки, два – неподалік Боянця,
Ще десять переходів освітлять на трасі Р-39 Броди-Тернопіль. Зокрема, перехід неподалік міста Броди, сіл Гаї, Гаї-Дітковецькі, Суховола, Залісся, Лукаші, Накваша і три неподалік Підкаменю.
Також десять пішохідних переходів на трасі Т-14-25 Миколаїв-Городок-Жовква-Бібркаотримають нове освітлення. Вісім з них розташовані біля Жовкви, ще один близько Глинського і один неподалік Крехова.
Окрім цього, два пішохідних переходи облаштують новим освітлення на західному обході Львова, неподалік Зимної Води і один неподалік Сокільників по трасі Т-14-16 Львів-Пустомити-Меденичі
В історичній частині Львова заборонили так зване “клаптикове” утеплення будинків.
Будівлі, які є пам’ятками архітектури, і розташовані в центральній частині міста заборонили утеплювати повністю.
Відповідне рішення було ухвалене на засіданні виконкому Львівської міськради 14 січня.
Питання про утеплення фасадів будинків у межах історичного ареалу, які не є пам’ятками архітектури, має окремо розглянути управління охорони історичного середовища Львова, пише Твоє місто.
1 грудня 2018 року в Україні вступили в дію нові державні будівельні норми щодо фасадної теплоізоляції.
Нові ДБН поширюються на проектування конструкцій зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією житлових, громадських та промислових будівель, а також споруд під час нового будівництва, реконструкції чи капітального ремонту.
18 грудня 2018-го Кабмін дозволив українцям утеплювати старі житлові будинки без отримання на це спеціальних дозволів. Йдеться, зокрема, про будівлі, які не несуть історичної цінності та не є об’єктами культурної спадщини місцевої спадщини.
3 січня у Львівській міськраді повідомили про наміри переглянути нові Державні будівельні норми.
До слова, станом на березень 2018 під час перевірок представники міської влади виявили 1322 будинки, які пофарбовані у різні кольори.
У Львові змінили схеми руху сімох маршруток, які курсують містом. Відповідне рішення прийняли на засіданні виконкому у понеділок, 14 січня. Про це повідомляє прес-служба Львівської міської ради.
Як пояснив начальник міського управління транспорту Олег Партика, рух транспорту відкоригували у зв’язку з тим, що на деякі маршрути запустили великогабаритні автобуси, які не усіма міськими вулицями можуть проїхати. Відтак, зміни відбулися на маршрутах №5а, №9, №45, №47а. Також внесено зміни у маршрути, які не курсували близько двох років — це маршрути №12, №30, №35. Їх відкоригували, відповідно до пропозицій мешканців.
Відповідно до погоджених змін, схеми цих маршрутів будуть такі:
Маршрут №5а: ст. Підзамче — вул. Б. Хмельницького — вул. Гайдамацька — вул. Замарстинівська — вул. Під Дубом — пр. Чорновола — пр. Свободи — пл. Міцкевича — пл. Галицька — пл. Соборна — вул. В. Винниченка — пл. Митна — вул. Личаківська — м. Винники (вул. Галицька — кільцева дорога — вул. Галицька) — вул. Личаківська — пл. Митна — вул. В. Винниченка — вул. Підвальна — пл. Д. Галицького — вул. І. Гонти — пл. Князя Ярослава Осмомисла — пл. Різні — пр. Чорновола — вул. Під Дубом — вул. Замарстинівська — вул. Гайдамацька — вул. Б. Хмелтницького — ст. Підзамче.
Маршрут №9: с. Муроване — вул. Б. Хмельницького — вул. В.Липинського — пр.Чорновола — пр.Свободи — вул. Дорошенка — вул. С. Бандери — вул. Ген. Чупринки — вул. І.Горбачевського — вул. Ак. Сахарова — вул. Кн. Ольги — вул. В.Великого — вул. Стрийська — вул. В.Вернадського (автовокзал) — вул.Стрийська — вул. І. Рубчака — вул. Тролейбусна — вул. В.Великого — вул. Кн. Ольги — вул. Ак. Сахарова — вул. М.Коперника — вул. Дорошенка — пр.Свободи — пл. Різні — пр.Чорновола — вул. В.Липинського — вул. Б.Хмельницького — с. Муроване.
Маршрут №12:вул. І. Величковського — вул. Т. Шевченка — вул. О. Ковча — вул. Винниця — вул. Тунельна — вул. Варшавська — вул. Замарстинівська — вул. І. Мазепи — вул. І. Миколайчука — вул. В. Липинського (автовокзал «Північний») — вул. І. Миколайчука — вул. І. Мазепи — вул. Замарстинівська — вул. Варшавська — вул. Тунельна — вул. Винниця — вул. О. Ковча — вул. Т. Шевченка — вул. І. Величковського.
Маршрут №30:вул. Т. Шевченка (Рясне-1) — вул. Левандівська — вул. Сяйво — вул. Городоцька — пл. М. Кропивницького — вул. С. Бандери — вул. М. Вербицького — вул. М. Коперника — вул. Д. Вітовського — пл. І. Франка — вул. І. Франка — вул. Козельницька — вул. П. Мирного — вул. Угорська — вул. Віденська — вул. С. Литвиненка — вул. П. Мирного — вул. Козельницька — вул. І. Франка — пл. І. Франка — вул. Д. Вітовського — вул. М. Коперника — вул. С. Бандери — пл. М. Кропивницького — вул. Коротка — вул. Городоцька — вул. Сяйво — вул. Левандівська — вул. Т. Шевченка (Рясне-1).
Маршрут №35: вул. Польова — вул. Новознесенська — вул. Механічна — вул. Б. Хмельницького — вул. В. Липинського — пр. Чорновола — вул. Торгова — пл. Кн. Ярослава Осмомисла — вул. І. Гонти — пл. Д. Галицького — вул. Підвальна — вул. В. Винниченка — пл. Соборна — вул. І. Франка — вул. Зелена — вул. Шото Руставелі — вул. Стрийська — с. Солонка (вул. Наварійська) — вул. Стрийська — вул. Шота Руставелі — вул. Зелена — вул. І. Франка — пл. Соборна — вул. В. Винниченка — вул. Підвальна — пл. Д. Галицького — вул. І. Гонти — пл. Князя Ярослава Осмомисла — пл. Різні — пр. Чорновола — вул. В. Липинського — вул. Б. Хмельницького — вул. Механічна — вул. Новознесенська — вул. Польова.
Маршрут №45: — ТРЦ «Вікторія Гарден» — вул. Наукова — вул. Кн. Ольги — вул. Ак. Сахарова — вул. М. Коперника — вул. Дорошенка — пр. Свободи — пл. А. Міцкевича — пл. Галицька — пл. Соборна — вул. І. Франка — пл. Франка — вул. Д. Вітовського — вул. Ак. Сахарова — вул. Кн. Ольги — вул. Наукова — ТРЦ «Вікторія Гарден».
Маршрут №47а: — пр. Червоної Калини — вул. Коломийська — вул. І. Кавалерідзе — вул. Сихівська — вул. Зелена — вул. Пасічна — вул. Личаківська — пл. Митна — вул. В. Внниченка — вул. Підвальна — пл. Д. Галицького — вул. І. Гонти — пл. Князя Ярослава Осмомисла — пл. Різні — пр. Чорновола — пр. Свободи — пл. А. Міцкевича — пл. Галицька — пл Соборна — вул. В. Винниченка — пл. Митна — вул. Личаківська — вул. Пасічна — вул. Зелена — вул. Сихівська — пр. Червоної Калини.
Олег Партика також повідомив, що шатл-басам, які курсують у Винники, присвоїли номер №36а. Шатл-баси курсуватимуть за маршрутом: м. Винники, вул. Забава — вул. І. Франка — вул. Галицька — вул. Т. Шевченка — вул. В. Стуса — вул. І. Франка — вул. Забава.
У понеділок, 14 січня, голова ЛОДА Олег Синютка під час наради анонсував суттєве скорочення працівників обласної адміністрації. За словами очільника області, причина звільнень полягає в неефективності роботи деяких підрозділів ЛОДА, передає Zaxid.net.
«За рахунок меншої чисельності працівників ми можемо досягнути кращих результатів. Тож після звітів департаментів ми підемо на суттєве скорочення чиновників деяких підрозділів, в тому числі апарату ЛОДА», – заявив Олег Синютка.
Він не уточнив скільки працівників установи планують скоротити, однак наголосив, що вже роздав певні доручення щодо скорочення в трьох департаментах і апараті ЛОДА.
Олег Синютка також нагадав, що в 2016 році скорочення держслужбовців ЛОДА не призвело до погіршення роботи. Тоді кількість чиновників скоротили на 20%, а працівників апарату – на 30%.
Заява Олега Синютки прозвучала несподівано на тлі постійного браку кадрів у Львівській ОДА. Лише впродовж грудня 2018 року та січня 2019 року на сайті установи з’явилося 8 оголошень про потребу заміщення вільних вакансій у різних структурних підрозділах.
У прес-службі ЛОДА повідомили ZAXID.NET, що кількість працівників адміністрації області станом на 1 січня 2019 року складала 613 осіб. Остаточне рішення про скорочення штату приймуть після підсумкових звітів керівників департаментів, які відбудуться наприкінці січня та на початку лютого.
Календар з самобутніми орнаментальними розписами – самчиківкою, видали в Україні.
Барвистий, сміливий, самобутній… Самчиківський розпис у розписах хат та інтер’єрів можна було побачити в Україні ще у п’ятдесятих роках минулого століття. Особливо славилося своїми розписами село Самчики на Хмельниччині. Нині ж дивовижна самчиківка практично забута і лише чотири українські майстри володіють ним досконало.
Українські майстри видали календар з напівзабутими розписамиУкраїнські майстри видали календар з напівзабутими розписамиУкраїнські майстри видали календар з напівзабутими розписамиУкраїнські майстри видали календар з напівзабутими розписами
Популяризацією та відновленням самчиківського розпису вже кілька років займається мистецька ініціатива «UAMAZE. Дивосвіт українського мистецтва».
– Наше традиційне мистецтво – дивовижне! Воно заслуговує бути не просто музейним експонатом, а частинкою повсякденного життя сучасних українців, – впевнена засновниця мистецької ініціативи Ірина Чиркова. – З цією метою винаходимо нові форми та формати. Уже декілька років проводимо майстер-класи для охочих і навіть створили школу петриківського та самчиківського розпису у Києві.
Одним з проектів популяризації самчиківського розпису став випуск барвистого календаря на 2019 рік. Кошти від продажу спрямують на популяризацію самчиківського розпису в Україні та світі.
– Самчиківка – суто українське мистецтво, що заслуговує на увагу та визнання. І ми віримо, що все вдасться! Адже сьогодні українці як ніколи ясно розуміють – важливо, щоб нас оточувало українське мистецтво з нашою аутентичною символікою, – відзначає Ірина Чиркова.
Лівий захисник іспанського «Луго» і національної збірної України Василь Кравець, який є вихованцем і колишнім гравцем львівських «Карпат», продовжить кар’єру в клубі елітного дивізіону іспанського чемпіонату «Леганесі».
Як повідомляє іспанське видання AS, українець підпише контракт з новим клубом на 4,5 роки до літа 2023 року, передає IA ZIK.
«Леганес» зумів домовитися з «Карпатами», які володіли 50% прав на футболіста. Клуб з передмістя Мадрида заплатить за гравця 2 мільйони євро, але в договорі прописано низку бонусів, через які сума трансферу може зрости.
У нинішньому сезоні 21-річний Кравець зіграв 15 матчів за «Луго» в іспанській Сегунді аналог української Першої ліги), в яких відзначився двома результативними передачами.
Нагадаємо, в «Леганесі» вже грає один українець – воротар збірної України Андрій Лунін, який виступає за іспанський клуб на правах оренди з «Реала». Також «Леганес» цікавиться нападником львівських «Карпат» Мар’яном Шведом.
Додамо, що «Леганес» на даний момент займає 14-е місце в чемпіонаті Іспанії. В активі команди 22 очки після 19 турів.
Новим головним тренером «зелено-білих» став досвідчений, 63-річний, іспанський фахівець Фабрісіано Гонсалес. Раніше Фабрі очолював низку іспанських клубів, також працював у Португалії, Греції та Болівії.
Контракт з тренером підписано на два з половиною роки.
Фабрісіано Гонсалес (Фабрі) Fabriciano González Penelas (Fabri)
• Народився 25 квітня 1955 року в Сан Педро де Санта Комба (Іспанія).
• Виступав на позиції правого захисника у рідних галісійських клубах: «Хостелерія», «Луго», «Вівейро», «Вілальбес», «Санта Комба».
• Тренерську діяльність розпочав у середині 80-их. На Батьківщині працював з «Луго», «Мерідою», «Логроньєсом», «Ельче», «Мурсією», «Алавесом», «Альмерією», «Расінгом», «Гранадою», яку вивів до Прімери вперше за 35 років. Також тренував кілька португальських клубів.
• У 2013-му очолив грецький «Панатінаїкос». Крім того, був головним тренером болівійського «Петролеро». Останній клуб – іспанська «Лорка», де працював до червня 2018-го.
У переліку з 226-ти найкомфортніших для жителів міст планети Львів випередив решту українських міст, пише ZAXID.NET.
Львів визнали найкомфортнішим для проживання українським містом. Услід за ним у рейтингу опинились Київ та Одеса. Рейтинг «Індекс якості життя – 2019» оприлюднив міжнародний дослідницький портал Numbeo.
Нещодавно портал опублікував щорічний рейтинг міст світу за індексом якості життя. У переліку з 226 комфортних для жителів міст планети опинилися й українські великі міста.
Зокрема, Львів посів 174 місце (115,36 бали) і це найкращий результат для України. Київ – на 192-му (104 бали). Трохи позаду опинилась Одеса – 193 місце (102,76 бали), на 195-й позиції перебуває Харків (101,99), 201-ша позиція – у Дніпра (94,31).
Загалом оцінювали 226 міст світу за вісьмома показниками: індексом купівельної спроможності, індексом безпеки, охорони здоров’я, вартості житла, співвідношення ціни нерухомості до доходів, індексом часу руху транспорту, забруднення і кліматичним індексом.
Найкращим для життя в цьому рейтингу визнали австралійське місто Канберра (224,3 бали). До трійки найкращих також увійшли голландський Ейндговен (216,39 бали) і столиця американського штату Північна Кароліна Ралі (216,05 бали).
Зазначається, що рейтинг українським містам псує стан навколишнього середовища.
