Куди у Львові нести допомогу для військових та біженців. Локації, потреби

Унаслідок вторгнення в Україну російських окупантів багатьом військовим доводиться боронити нашу землю, а мирним мешканцям з територій, де ведуться воєнні дії, – покинути власні оселі та рятуватися шляхом евакуації. Tvoemisto.tv зібрало контакти гуманітарних штабів, благодійних організацій, які збирають, надають допомогу військовим та прихисток для внутрішньо переселених людей.

Гуманітарний штаб допомоги ЛПМ

Станом на 8 березня, як зазначили у Гуманітарному штабі допомоги населенню та військовим, що діє у Львівському палаці мистецтв (вул. Коперника, 17), дуже потрібні: великі термоси, великі промислові чайники, випічка, хліб, сода, олія, крупи, борошно.

Серед потреб також: вода питна, м’ясні консерви, енергетики, кабаноси, згущене молоко, Мівіна, хлібці, вафлі Артек. Із сухпайка: горішки, сухофрукти, родзинки, курага, манго, інжир, журавлина, абрикос, серветки вологі (маленькі), серветки сухі (маленькі), прокладки, сірники, сигарети, побутова хімія, господарські предмети, засоби для миття туалетів, господарське мило, дитяче тверде мило, піна для гоління, пральні порошки в малих упаковках, пакети для сміття, будівельні мішки та рукавиці, швабри, віники, сміттярки.

Волонтери просять львів’ян приносити все необхідне на вул. Коперника, 17. З усіма питаннями та уточненнями звертайтесь за телефоном: 098 941 62 36. Штаб працює цілодобово – приймає і видає допомогу переселенцям та військовим, а також координує роботу волонтерів.

Гарнізонний храм Свв. Апостолів Петра і Павла

У Гарнізонному храмі свв. апостолів Петра і Павла збирають допомогу для наших захисників. Як повідомили у храмі, потреб у продуктах харчування не має. Серед найнагальнішого – речі для військових, а саме спальники, каремати, бронежилети і каски.

Якщо у когось є змога це придбати, просять приносити до Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла на вул. Театральній, 11. Також кожен, якщо немає часу придбати конкретно ці речі,  може переказати кошти на їхню закупівлю.

Найменування отримувача:

РО Центр військового капеланства УГКЦ. Код отримувача: 35775549. Рахунок отримувача у форматі відповідно до стандарту IBAN: UA733052990000026009031005216. Назва банку: АТ КБ «Приватбанк»

Контактні телефони «Ресурсного центру» Гарнізонного храму: 097 340 19 33, 067 373 08 79, 067 779 95 87.

Храм Святого Лазаря

Прихисток для внутрішньо переміщених осіб облаштували у приміщенні костелу та шпиталю Святого Лазаря на вул. Коперника, 27. Зараз тут перебуває близько 50 людей з Харкова, Запоріжжя, Дніпра, Києва, Кривого Рога, Кропивницького. Продуктів харчування і все решта для перебування та ночівлі людей вистачає, а ось вільних місць для поселення немає. Єдина потреба у допомозі з розселенням людей, тому запрошують долучитися готельєра, адміністратора чи людину, яка б допомогла із розселенням в інші місця.

Контактувати за номером: 068 227 43 24 (комендант – Ярема Кордуба).

Будинок воїна

На цілодобовий режим роботи перейшов «Будинок воїна», що на вул. Короленка, 1а. Тут працює Координаційна рада волонтерів та військових. Потрібні речі для військових, каремати, спальники, матеріали для маскувальних сіток, рюкзаки медичні, ампульниці. Першочергово у потребі: турнікети для критичних кровотеч (типу САТ чи СІЧ), турнікети для поранень тазу з роздувними манжетами, ізраїльські бандажі, кровоспинні бинти, кровоспинні губки, онклюзійні наліпки, протиопікові наліпки, шини для кінцівок, інфузії натрій хлор, Рінгер, ГЕК в м’яких упаковках, кісткові катетери, щитки на око. Також потрібні: цигарки та енергетики, окуляри тактичні, налобні ліхтарики (з червоним світлом).

Також можна приносити: воду, каву (заварну/розчинну), чай, сухпайки, шоколадки та батончики, консерви, крупи, сублімати, таблетки для знезараження води.

Контакти «Будинку воїна»: 098 519 89 20, сторінка у Фейсбук, а сторінка Олега Височанського – тут.

Львівський Лицар

Волонтерський центр «Львівський лицар», що на вул. Коперника, 40а, займається допомогою фронту приладами та технікою (тепловізори, квадрокоптери, біноклі, труби, рації, приціл). Також потрібні вогнегасники (вуглекислі або порошкові), батарейки CR 123 A, спальники, каремати, ліки.

Сторінка волонтерського центру «Львівський лицар» у Фейсбуку, сторінка координатора центру Андрія Салюка – тут.

Пластовий осередок у Львові

Збір провізії на потреби української армії діє у Пластовому осередку, що на вул. Шептицьких, 16.

Серед необхідного: бронежилети, каски, медикаменти, продукти харчування довготривалого зберігання.

Збір провізії – вул. Шептицьких, 16. Контактний номер для зв’язку: 093 133 94 43. Для інформування про координацію збору, інформування про потреби з передової є сторінка у Пласт Львів у Фейсбуку, онлайн-радіо в YouTube.

Координаційний пункт Станиці Львів – 38 (032) 238 88 266, e-mail lviv@plast.org.ua.

Долучитися можна й фінансово:

Криптовалюта. Адреса: 0x249E37A6a92E7Cb5B80D15f489a86D7319F88567. Мережа: ВЕР-20. Доларовий рахунок. Компанія: СТАНИЦЯ ЛЬВІВ ПЛАСТУ – НСОУ. IBAN: UA063052990000026009031002736.

Гривневий рахунок. Отримувач: СТАНИЦЯ ЛЬВІВ ПЛАСТУ – НСОУ. Код отримувача: 02030399. IBAN: UA133052990000026008041002374. Назва банку: АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Євровий рахунок. Компанія: СТАНИЦЯ ЛЬВIВ ПЛАСТУ – HCOУ. ІBAN: UA603052990000026039031006661

Допомога для військових «Ми патріоти»

Для військових, які зараз воюють і захищають Україну, збирають необхідні речі волонтери на вул. Хімічна, 4. Тут діє ГО «Ми патріоти».

Серед найнеобхіднішого: сублімована їжа/їжа тривалого зберігання (супи в пакеті, мівіна, каші швидкого приготування), тушонка/м’ясні консерви (каші з м’ясом), шоколадні батончики, цукерки, мармелад, галетне печиво (Марія, крекер), сухофрукти, енергетики, лимони, цукор, чай в пакетиках, кава у стіках, одноразовий посуд, вологі серветки, чоловічі станки та пінки для гоління, папір туалетний та столові серветки.

Є потреба у ліках: Буторфанол, Налбуфін (або інші важкі уколи), бинти, системи, фізрозчин натрій хлорид, знеболювальне, лоперамід, метаклопромід, шприци, ношпа, валідол, перекись водню, корвалол, барбовал тощо.

Кошти також збирають на тепловізори: 5168745603497659 (Олексій Доманицький). ГО Ми Патріоти, також є сторінка у Телеграмі. Контактувати за номером: 063 207 57 23 (координаторка допомоги по військчастині у Львові – Анастасія).

Крем & Джем

Штаб Olga Tesliak у кондитерській Крем & Джем, що на пр. Червоної Калини, 109 займається пошуком і доставкою бойової амуніції у гарячі точки та збором продуктів тривалого зберігання, медикаментів для бійців на лініях зіткнення.

Виготовленням енергетичних батончиків та сумішей здоров’я займається Наталя Рибаченко (067 204 80 41) та Патріарший Дім у Львові (вул. Хуторівка, 35б)

Виготовленням маскувальних сіток – Olesia Mandziuk (067 670 34 26)

Виготовленням маскувальних халатів для військових – Леся (096 969 21 58), ринок Народний, Cанта-Барбара, Сихів.

Штаб не займається біженцями і переселенцями, забезпеченням блокпостами та теробороною у Львові, комплектацією нових військових бригад, які виїжджають на Схід і Центр, розмитенням TIРів, вивезенням біженців з окупованих міст, логістикою гуманітарної допомоги за кордоном.

Підтримати штаб можна фінансово: 4441114420773366 (моно) Ольга Тесляк або 5363 5423 0785 4258 (приват) Ольга Тесляк.

Координаційний центр для забезпечення прихистком вимушено переміщених осіб

Прихистком вимушено переміщених осіб займається Координаційний центр для забезпечення. Усіх, хто може допомагати фізично або засобами першої необхідності, просять телефонувати: 032 254 60 79.

Адреси пунктів збору:

  • Залізнична адміністрація – вул. Виговського, 34
  • Личаківська адміністрація – вул. Костя Левицького, 67
  • Шевченківська адміністрація – вул. Липинського, 11
  • Галицька адміністрація – вул. Ференса Ліста, 1
  • Сихівська адміністрація – просп. Червоної Калини, 66
  • Франківська адміністрація – вул. Генерала Чупринки, 85

 

Координаційний штаб допомоги від ЛОДА

У штабі допомоги ЛОДА підтримують тимчасово переміщених осіб. Якщо хочете надати будь-яку допомогу для центру, можна телефонувати за номером: 096 232 81 93. Для тих, хто потребує притулку, помешкання або гуманітарної допомоги: 068 414 79 63; 097 182 18 60; 097 347 44 59. Щодо транспортних питань звертатись: 063 663 33 71.

Волонтерський рух БУР Львів

Волонтерському руху БУР Львів зараз потрібні волонтери на вул. Чупринки, 85, які могли б розвантажувати та завантажувати машини, складати одяг, переносити продукти. У пріоритеті – хлопці.

Діє Telegram-канал. Перед тим контактувати @fayurchuk. Контактна особа – Орест (098 564 33 14).

Львівська волонтерська кухня

Львівській волонтерській кухні потрібні: яйця, цукор, мед, кориця, вівсянка, імбир свіжий, лимони, борошно, насіння соняшника чищене, арахіс, фундук, грецькі горіхи, насіння гарбуза і соняшника (чищене), родзинки, чорнослив, курага, інші сухофрукти. Дуже потрібні ножі і дощечки, порожні чисті пластикові пляшки з кефіру, йогурту чи молока з кришками (1 л), пластикові контейнери з кришками (20, 30, 40 л), відра пластикові з кришками (5 л), коробки, бананки, тканина для плетіння маскувальних сіток в зелено-коричневій гамі.

Волонтерська кухня просить купувати крупи, спеції вагові або на гуртівнях, крупи (рис, гречка, вівсянка звичайна і швидкого приготування, пшенична, ячна), горох (зелений, жовтий), горохові пластівці, квасоля, буряк, морква, томатна паста в пакетиках (70 грам), часник, цибуля, сушені яблука, груші, шкірки апельсинів і мандаринів, сіль, спеції (куркума, карі, орегано, базилік, паприка, перець чорний і червоний мелений, гвоздика, хмелі-сунелі), смалець, олія

Серед потреб також теплі шкарпетки, устілки, рукавиці, вологі серветки, сигарети.

Приносити усе можна на вул. Просвіти, 4а. контактні номери телефонів: 096 096 60 26, 098 630 69 70, Фейсбук-сторінка.

Благодійний фонд Анни-Марії

Благодійний фонд Анни-Марії займається гуманітарною допомогою, крім військового спорядження та ліків.

У пріоритеті: допомога військовим, теробороні та населенню на передову. Приймають великі вантажівки з допомогою, розвантажують за потреби та перенаправляють в області, де ведуться бої.

Потрібні: ковдри, коци, подушки, спальники, матраци, каремати, постіль, рушники, гігієна, дорослі підгузки, дитяче харчування, дитячі підгузки, продукти харчування тривалого зберігання, одноразовий посуд, термобілизна, спідня білизна, чоловічий одяг. Дитячого та жіночого одягу зараз не приймають.

Приносити речі можна на вул. Княгині Ольги, 106. Номер телефону: 098 915 91 40, Фейсбук-сторінка.

До допомоги можна долучитися фінансово: 5169 3305 1908 8956 (Приватбанк). Призначення: благодійний внесок. Рахунок ІBAN: UA513052990000026005031018649. Код отримувача: 41024159. Отримувач: БО БФ «Анни-Марії». Обов’язково вкажіть призначення: Благодійний внесок на допомогу в час війни.

Центр допомоги БФ «Анни-Марії» знаходиться на Левандівці, вул. Сластіона, 2. Контакти: 093 497 65 93 або 098 915 91 40.

Спільнота «Емаус-Оселя»

Мешканці «Спільноти взаємодопомоги «Оселя» та колишні бездомні допомагають амуніцією та медикаментами ЗСУ, гарячими обідами на львівському вокзалі тим, хто стоїть у чергах на поїзди, харчуванням біженцям, що розмістилися у винниківській школі. Також вони передають дитяче харчування, одягу в палаючі містах Сходу України, видають необхідний одяг та взуття для біженців та тканини для плетення маскувальних сіток.

Адреса: Винники, вул. Винниченка, 3.

Допомогти спільноті «Оселя» можна, залишивши непотрібні вам речі у доброму стані в одному із контейнерів «Оселі» (адреси тут), поділитися продуктами харчування з бездомними людьми – телефонуйте 096 426 47 96.

Також спільноту можна підтримати фінансово, переказавши кошти на картку Спільноти взаємодопомоги «Оселя»:

5169 3305 18406647 (Приват банк).

Плетіння сіток

Локації плетіння сіток для військових у Львові:

  • Церква Вознесіння – вул. Широка 81а з (Левандівка. підвальне приміщення храму)
  • Храм Пресвятого Серця Христового УГКЦ (ще потрібна тканина)
  • Порохова Вежа
  • Рясне має дві локації (може скоординувати Ірина Оршак)
  • Площа ринок, 9 – Бібліотека ім. Іваничука
  • вул. Карпінця, 27 – Гуртожиток Політехніки №3
  • вул. Лукаша, 5 – Гуртожиток Політехніки №11
  • вул. академіка Лазаренка, 42 – Гуртожиток Політехніки №15
  • проспект Червоної калини, 58 – Lviv open lab
  • вул. Гетьмана Мазепи 1А – Школа-ліцей №81
  • вул. Медової Печери, 39 – Гуртожиток ЛНУ №2
  • Брюховичі, вул. Івасюка, 2 – Народний дім
  • вул. Лукасевича, 15 Рясна – польська
  • вул. Чупринки, 70 – Церква Климента
  • вул. Новознесеньська, 32 – Храм Пресвятої Богородиці
  • вул. Митрополита Андрея, 5 – Студентська бібліотека НУ “ЛП”
  • вул. Хуторівка, 24
  • вул. Героїв Крут, 27 – НВК Софія
  • вул. Підвальна, 4 – Порохова вежа
  • вул. Ів. Виговського, 34 – Залізнична районна адміністрація
  • вул. Козельницька 2 – Колегіум Українського католицького університету
  • вул. Короленка, 7 – приміщення Центр опіки сиріт
  • вул. Пасічна, 62 В – Гуртожиток 6 ЛНУ
  • вул.Комарова, 12 – (НВК Арніка)
  • вул.Симоненка – Церва св.Вололимира і Ольги
  • Церква Покрови
  • СЗШ 63
  • Брюховичі: вул. Незалежності України, 31, дитяча бібліотека (потрібна тканина, сітки)

У Львові знайшли прихисток 200 тисяч людей, але ми на межі можливостей – Садовий

Львівський міський голова Андрій Садовий заявив, що спроможності міських закладів забезпечити житлом вимушених переселенців вичерпуються. Про це повідомила пресслужба Львівської міської ради.

“Сьогодні Львів став прихистком для 200 тисяч людей, які переїхали до Львова, ховаючись від бомбардувань і ракетних обстрілів. Люди, які поселилися у нас, отримують гарячу їжу, необхідні речі, і ми повністю облаштовуємо їх побут, і надаємо все, чим вони повинні бути забезпечені.

А це надзвичайно велике навантаження на місто Львів, і на сьогодні ми знаходимося на межі наших можливостей.

Нам потрібні великі палатки, щоб можна було надати підтримку людям, потрібно, щоб ці палатки були обладнані відповідними засобами санітарії, і щоб там можна було готувати їжу. Спільно з фахівцями освіти, культури ми будемо напрацьовувати окремі програми, щоб ці діти, які у нас знаходяться, мали максимально облаштований побут”.

Садовий звернувся до міжнародних організацій і закликав надати допомогу місту.

За його словами, міська влада зуміла залучити вже близько 440 закладів культури й освіти та 85 релігійних громад для надання прихистку вимушеним переселенцям.

Міський голова Львова вважає, що відомі люди мусять приїжджати до міста та допомогати в психологічній реабілітації людей та публічною підтримкою, адже вимушені переселенці “пережили одні з найскладніших днів у своєму житті”.

Населення міста за оцінками Держстату до початку повномасштабної війни Росії проти України становило 717 655 мешканців (станом на 1 січня 2021 року).

Куди львів’яни можуть скаржитися, якщо виявили завищені ціни на товари або житло

На Львівщині підприємців закликають не підвищувати ціни на товари й житло під час воєнного стану. Однак якщо ж такі випадки львів’яни чи внутрішньо переміщені особи помітили, варто про це повідомити, передає Твоє Місто.

Скаржитися на завищені ціни можна сюди:

  • Якщо виявили випадки завищених цін – варто звернутися і написати на чат-бот @derzhspozhivsluzhba_bot.
  • У разі виявлення випадків відмови представника бізнесу у розрахунку карткою при оплаті товарів/послуг – можна писати на чат-бот @pos_terminals_bot.

Також звернення щодо завищення цін приймає Держпродспоживслужба:

  • Держпродспоживслужба – е-пошта: info@dpss.gov.ua, номери телефонів: 050 230 04 28, 096 000 98 23
  • Територіальні органи Держпродспоживслужби – офіційна сторінка: dpss.gov.ua, е-пошта: office@lvivdpss.gov.ua, номер телефону: 032 261 36 90.

Повідомляти про такі випадки завищення цін можна й на Гарячу лінію міста – 1580.

Нагадаємо, що ціни на проживання у Львові мають залишатись такими, як були у довоєнний час. А якщо орендодавець чи готельєр виставляє завищену ціну за помешкання, то за словами міського голови Львова Андрія Садового, його вважатимуть мародером.

ЗМІ знайшли киянку, яка знищила ворожий дрон банкою консервації

Кілька днів тому мережу облетіла історія про те, як жінка у Києві збила ворожий дрон банкою консервації. І хоча дехто вважав це “воєнною байкою”, виявилося, що такий випадок трапився насправді.

Історія одразу розлетілась по всій мережі, а відважна жінка перетворилася на героїню натхненних артів, мемів та дописів.

У мережі повідомляли, що киянка збила російський дрон банкою огірків. Та, як з’ясувала LIGA.Life, допомогли киянці консервовані помідори.

Відомо, що жінка на ім’я Олена і досі залишається у столиці. Із міркувань безпеки вона не розголошує своє прізвище та не показує фото. Однак історію того вечора залюбки розповідає.

За її словами, ворожий дрон вона побачила, коли курила на балконі. Спершу думала, що то ворона, але, почувши дзижчання, зрозуміла, що це не так. Щоб знищити цю “пташку”, Олена схопила перше, що трапилося під руки – банку з консервацією, яка стояла під стільцем.

“Мабуть, від страху. Бо я злякалася. А що як звідти почнуть обстрілювати мене! Як же шкода тих помідорів… Не знаю, звідки взялися байки про огірки”, – розповідає киянка.

Потім разом із чоловіком оббігли будинок, розтоптали залишки дрона і розкидали уламки по різних баках зі сміттям: “Бо я не розбираюсь в цій електроніці. Може, воно пише, відстежує”.

При цьому розбиту банку з помідорами вона не фотографувала. А от знімки розбитої тари з огірками, які так активно поширювали в мережі, називає фейком.

Олена припускає, що дрон могли запустити мародери, які шукають квартири без господарів

Зараз жінка продовжує виконувати свою роботу: вона працює в маленькому магазинчику побутової хімії. Покидати столицю киянка не збирається.

“З Києва нікуди не поїду. Прийняла це рішення миттєво. Це мій дім, моя земля. Стоятиму, гризтиму, боротися буду, воюватиму. Все, що треба”, – наголошує Олена.

Після війни жінка хотіла б зайнятися своєю справою: “Будемо відбудовувати, підійматимемо все. Починати жити заново”.

Каже, що в її районі зараз відносно спокійно. Вибухи десь чутно, але люди трохи заспокоїлися.

“Багато хто вже спить ночами. Тому що ми не спали чотири дні поспіль. Місцеві вигулюють собак, обов’язково всі ходимо з документами. Це ж воєнний час, всі розуміють”, – каже Олена.

Її діти теж активно допомагають у столиці. Донька Олени – волонтерка, а син живе у Китаї, тому підтримує українську армію фінансово.

У Львові в’їзд на Головний залізничний вокзал закрили для приватного автотранспорту

Як зазначив начальник управління безпеки ЛМР Максим Смілевський, в’їзд на Головний залізничний вокзал закритий для приватного автотранспорту, зокрема і для служб таксі, інформує пресслужба ЛМР.

Відкритим залишається в’їзд тільки для громадського транспорту, спецтранспорту, військових, волонтерів та евакуаційних автобусів.

«Прошу водіїв врахувати це при русі вулицею Городоцькою, не залишати тут свої авто і не створювати заторів. Найближчі парковки – на території ТЦ «Скриня», пл. Липнева, на вулицях Тобілевича, Федьковича, Горської, а також паркінги біля приміського вокзалу», – зазначив Максим Смілевський.

Також він уточнив, що зараз у співпраці з ЛКП «Львівавтодор», управлінням патрульної поліції та компанією «Онур» на вул. Городоцькій облаштовують виокремлену смугу руху для громадського та спецтранспорту. «Наразі така лінія діє на ділянці від перетину з вул. Чернівецькою до входу на Приміський ринок, а надалі її облаштують до приміського вокзалу.

«У цій локації посилено працюють інспектори з паркування, 5 екіпажів поліції, евакуатори. Так, сьогодні евакуювали сім машин, а ще сімох власників авто оштрафували», – додав Максим Смілевський.

Також Львівська міська рада закликає водіїв не паркувати свої авто на вул. Чернівецькій та на вул. Городоцькій у районі приміського вокзалу. Таке хаотичне паркування створює суттєві перешкоди для руху автобусів, які вивозять вимушено переселених людей із залізничного вокзалу. Відтак, автомобілі, припарковані у цій локації, евакуйовують.

“Велике прохання до водіїв паркуватись таким чином, щоб не ускладнювати рух на цьому вузлі та дати можливість автобусам робити свою справу”, – зазначив директор департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури ЛМР Олег Забарило.

«У мене одні штани, але моя дитина жива». Історія біженки, яка втекла з-під обстрілів до Львова

Мешканка Бучі Анна Чаплигіна разом з сином евакуювалися до Львова. Вона розповідає, що 3 березня у Гостомелі, Бучі, Ірпені почалося пекло, передає Твоє Місто.

У будинок, де був її син Лев, потрапив уламок. А під її вікнами цілу добу не вщухали вибухи. Тієї ночі жінка ночувала не в притулку, а в квартирі, на підлозі в коридорі. Настільки втомилася, що було байдуже, чи потрапить снаряд в будинок.

«4 березня у чаті була інформація, що з вокзалу Бучі буде евакуаційний поїзд до Києва. Іншими шляхами небезпечно – обстріли. Та й нормальних мостів не залишилося. Тато Лева зателефонував і сказав, що ще буде поїзд з Ірпеня (це одна залізнична колія – Буча далі від Києва, Ірпінь трохи ближче). Лева повезли до Ірпеня. Я планувала у Бучу. Але потім рвонула і встигла в Ірпінь. І це було правильно. Здається, я потрапила до останнього поїзда, який зміг піти з того пекла», – каже жінка.

У натовпі на вокзалі було багато людей, і ніхто не рухався, а навпаки – кількість охочих втекти зростала. Так вони стояли 2 години, коли навіть не могли порухатися. Анна каже, ще ніколи так міцного не тримала свого сина. Перший поїзд до Києва поїхав, і наступний мав прибути через годину. Коли вони були біля сходів платформи, почався обстріл.

«Бігти з площі, де юрба, нікуди. Треба було сісти. Присісти на відкритій місцевості під обстрілом. Але натовп був настільки щільним, що я не змогла навіть цього. Десь осторонь від мого будинку, де я була 2 години тому, пролунало попадання. Можливо, ближче. Я побачила, як дроти над шляхами пішли хвилею. Здалося, що й опорні стовпи зараз розлетяться хвилею… Військові повідомили, що шляхи знеструмлені. Поїзда не буде… Хтось у розпачі пішов. Ми лишилися. Поїзд приїхав – він не приєднувався до дротів, тягли маневрені потяги. П’ять вагонів останньої надії. У нашому купе я нарахувала 16 людей. Люди стояли скрізь. Ми дісталися до Києва», – пригадує жінка.

На вокзалі Анна з сином Левом провели 10 годин. Каже, через три години після того, як вони знайшли там тепле місце, підійшов поліцейський і сказав, що для матерів і дітей є доступна зала очікування підвищеного комфорту. Жінка цього не знала, натомість відчайдушно відстежувала заряд акумулятора в телефоні та вивчала номер телефону дівчини, яка чекала їх у пункті призначення.

«Коли сьогодні вранці ми з Левом вийшли на вокзалі (у Львові – ред.), у мене навернулися сльози від запаху кави. Тут можна було купити каву. Тут взагалі можна придбати продукти. Зараз ми з Левом у теплі та безпеці. Ми маємо умови, про які навряд чи може мріяти біженець. Але я біженка. Це жахливе почуття… У мене одні штани, одна пара кросівок та одна куртка. Але моя дитина ціла», – розповідає Анна.

Додає, що ще вранці говорила зі сусідами, а потім стало гірше. Анна Чаплигіна каже, що це жахливе відчуття – бути біженкою. І сьогодні вона не хоче в Європу, а хоче додому.

«Коли на вокзалі пролунав вибух, я зрозуміла, що біль від втрати всього, що було, нестерпний. Більше нема того, що страшно втратити. Але є нове, заради чого варто боротись далі. Ми збудуємо краще. Усім нашим захисникам –невимовна подяка», – каже біженка з Бучі.

Львiв’ян прoсять принoсити прoдyкти для вiйськoвих тa пeрeсeлeнцiв. Щo пoтрiбнo

Meшкaнцiв Львoвa тa oблaстi прoсять дoпoмoгти прoдyктaми для yкрaїнських вiйськoвих тa тимчaсoвo пeрeсeлeних oсiб. Пoтрiбнi прoдyкти вaртo дoстaвляти нa склaд Львiвськoї oблaснoї вiйськoвoї aдмiнiстрaцiї, щo нa нижньoмy Шyвaрi нa вyл Хyтoрiвкa, 4б y Львoвi.

Прo цe пoвiдoмили y ЛOВA, пищe Tвoє Miстo.

Зoкрeмa, людeй, якi мoжyть дoпoмoгти, прoсять принoсити:

  • Бoрoшнo
  • Maкaрoни
  • Kрyпи
  • Цyкoр
  • Рибнi кoнсeрви
  • Tyшoнкa
  • M’ясo (птиця, свининa, ялoвичинa)
  • Miвiнa
  • Oлiя
  • Рибa
  • Oднoрaзoвий пoсyд

Для iнфoрмaцiї прoхaння зв’язyвaтися з кoнтaктнoю oсoбoю зa тeлeфoнoм 0979790438 – Юрiй.

Святослав Вакарчук вступив до лав тероборони Львівщини

Відомий музикант, лідер гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук приєднався до лав територіальної оборони Львівщини.

Про це повідомив начальник Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Олександр Тіщенко.

«Офіцер запасу, почесний громадянин міста Львова, музикант та лідер гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук став у бойовий стрій захисників України. Відсьогодні у складі територіальної оборони Львівщини він починає виконувати свій військовий обов’язок», – написав Олександр Тіщенко у неділю, 6 березня, у Facebook.

Головний військовий комісар Львівщини привітав рішення Святослава Вакарчука та побажав йому «солдатського щастя».

Як краще зібрати продукти та речі для військових: поради з досвіду та побажань бійців

Волонтери щиро дякують усім небайдужим людям, які допомагають військовим, особливо зараз, під час повномасштабної війни РФ з Україною. Водночас, волонтери інформують усіх, хто хоче допомогти, як краще це зробити. Вказані поради – із урахуванням досвіду та побажань бійців.

1. Закрутка – це добре, але скляна тара – не дуже, бо під час транспортування може розбитися.

2. Тушонка, рибні консерви, паштети – добре, але бажано з кільцем, щоб швидше відкрити, адже спеціального ножа чи ключа може не бути під руками.

3. Зубні пасти, шампуні, гелі, піну для гоління намагайтеся купувати малим об’ємом, тому що це індивідуальні засоби. Краще менше за об’ємом, а більше за кількістю.

4. Не купуйте горох, пшеницю та перловку – вони дуже довго варяться, на це просто немає часу. Гречка, рис, вівсянка варяться удвічі менше, тому купуйте такі крупи. Загалом купуйте каші, які швидко варяться (зокрема, попитом користується й «Мівіна»).

5. Не купуйте каву в зернах та мелену, бо кавоварок там немає, як і немає часу їх заправляти, якщо все ж десь є. Кава має бути розчинна, чай – у пакетиках, можна капучино, 3 в 1.

6. Не купуйте печиво, розфасоване у пластикові коробки – вони займають багато місця. Тому краще у пачках.

7. Потрібні сигарети та запальнички з кнопкою (військові кажуть, що такі надійніші).

8. Просять шоколад у батончиках – їх зручно класти у кишеню. А також енергетики.

9. Просять цукерки, які можна смоктати.

10. Якщо купуєте медикаменти, то одразу кажіть аптекарям, що це ліки для військових, щоб вони їх одразу скомпонували у один запакований пакет: вата, бинт, шприци 1,2,5,10, жарознижувальні, знеболювальні, кровоспинні, від тиску.

Нагадаємо, для кращої координації зусиль, у Львові створили базу волонтерських ініціатив. Сайт можна знайти за посиланням: https://uahelpers.com.

Офіс президента закликав тероборону розблокувати дороги на заході України

Радник голови Офісу президента Олексій Арестович закликав членів територіальної оборони у західних областях України не блокувати дороги і не створювати затори на блокопстах, пише zaxid.net.

Це може ускладнити доставку гуманітарних вантажів та іншої допомоги в ті регіони України, які цього потребують.

У суботу, 5 березня, Олексій Арестович закликав членів добровольчих батальйонів та територіальної оборони, які чергують на блокпостах, впорядкувати свою роботу таким чином, щоб розвантажити дороги.

«Надходять сигнали, що місцева самооборона паралізувала рух на дорогах. Це погано, бо воєнна і гуманітарна допомога не зможе бути вчасно перекинута в центральні, південні і східні області», – наголосив Арестович.

Він закликав чергових на блокпостах організувати спеціальні майданчики для підозрілих машин, а не проводити огляд безпосередньо на дорогах.

«Не можна не вітати ваше бажання долучитися до оборони держави, але ми маємо розвантажити дороги. Підозрілих осіб передавите поліції, налагодьте взаємодію. Сподіваюсь, що голови ОДА візьмуть на себе врегулювання цього питання», – сказав Арестович.

Він також закликав поліцію надати професійну допомогу щодо фільтрації транспорту на дорогах і обладнання майданчиків для огляду машин.

Нагадаємо, що після запровадження воєнного стану на в’їздах та виїздах в області та у міста облаштували блокпости. Представники територіальної оборони разом з поліцією мають право зупиняти автомобілі та проводити поверхневий обшук. Водночас на Львівщині фіксують самовільні блокпости, які перешкоджають руху спецслужб, вантажів та пасажирських пересувань.