У Львові мама загиблого воїна Артема Димида заспівала сину останню колискову

21 червня у Гарнізонному храмі у Львові прощались з 27-річним воїном Артемом Димидом. Він загинув 18 червня у бою біля Донецька від мінометного вогню.

В Українському католицькому університеті розповіли, як пройшло прощання з героєм. Проводжаючи в останню путь, мати Артема Іванка Димид заспівала для сина щемку колискову.

“Ой дитинонько, а я ж твою колисоньку буду колисати.
Дитиночку буду присипляти.
Ой ле-лю-ляй, ой ле-лю-ляй.
Дитинонько моя,
Ой ле-лю-ляй”.

На похороні зібрались друзі, родичі, побратими та звичайні львів’яни, які прийшли віддати останню шану Герою.

Батько загиблого – отець та викладач Українського католицького університету. Під час проповіді він сказав:

“Той, хто боїться смерті, не може бути Воїном, не може бути добрим патріотом. Маємо роздумувати про смерть, бо вона є частиною нашого життя. Нам треба бути відважними. Треба вміти жертвувати собою.

Герої вмирають. Але Герої дають нам насіння, як дають його святі мученики Церкві. На основі цього насіння народжується відвага, нові перспективи. У цьому і є сенс останніх слів Артема, які він мені сказав за кілька днів до смерті: “Я вижив”.

Артем з дитинства був “пластуном”. На фронті воював з 2014 року у складі одного з добровольчих батальйонів. Мав позивний “Курка”.

Артем Димид в одній зі своїх подорожей

Сім’я загиблого воїна ініціювала створення стипендії в Українському католицькому університеті для пластунів, що вступатимуть на бакалаврські та магістерські програми з історії.

“Селфі з самообороною Криму” – так підписав Артем це фото, зроблене в Сімферополі на початку російської окупації в березні 2014 року

Львів’яни обрали нові назви для 14 вулиць

Львівська міська рада провела онлайн-опитування серед мешканців для вибору найкращої нової назви вулиць з російським наративом. У голосуванні взяли участь понад 20 тис. людей, які запропонували нові назви для першого блоку з 14 вулиць, передає zaxid.net.

«Пропозиція, що набрала найбільше голосів, отримає один додатковий голос, який враховуватиме робоча група при затвердженні нової назви вулиці. Засідання робочої групи, де мають остаточно визначитися з новими назвами для першого блоку вулиць, відбудеться в четвер, 23 червня. Фінальне ж рішення щодо перейменування вулиць прийматимуть депутати на сесії Львівської міськради», – повідомили 21 червня у прес-службі міської ради.

Результати першого етапу голосування:

Вул. Карла Брюлова:

  • 49,4% – Ірини Калинець,
  • 14,4% – Емануїла Миська,
  • 14,1% – Юрія Клена.

Вул. Олександра Герцена:

  • 32,4% – Левка Лукʼяненка,
  • 17,8 % – Ігоря Білозіра,
  • 15,2 % – професора Івана Вакарчука.

Вул. Михайла Глінки:

  • 31,3% – Мирослава Скорика,
  • 27% – Галицької Армії,
  • 24,6% – Василя Сліпака.

Вул. Дагестанська:

  • 73,4% – Гостомельська,
  • 26,6% – імені «Львівських письменників».

Вул. Василя Жуковського:

  • 34,8% – Василя Кука,
  • 31,9% – Валерʼяна Підмогильного,
  • 14,1% – професора Івана Багенського.

Вул. Петра Козланюка:

  • 64% – Героїв Маріуполя,
  • 14,3% – Маріупольська,
  • 11,4% – Стефанії Шабатури.

Вул. Володимира Короленка:

  • 16% – Романа Іваничука,
  • 15,4 % – Василя Кука,
  • 15,1% – Ігоря Зінича.

Вул. Миколи Некрасова:

  • 42,8% – Юрія Руфа (Юрій Дадак),
  • 14,8% – Піярів,
  • 11,6% – академіка Якуба Парнаса.

Вул. Івана Сєчєнова:

  • 60,9% – Шумлянських,
  • 20,4% – Любомира Пирога,
  • 18,7% – Професора Степана Мартиніва.

Вул. Льва Толстого:

  • 38,5% – Богдана Ступки,
  • 27,4% – Кардинала Гузара,
  • 20,8% – Станіслава Лема.

Вул. Антона Чехова:

  • 36,8% – «Чорних запорожців»,
  • 14,4% – Станіслава Лема,
  • 13,3% – Миколи Вінграновського.

Вул. Чуваська:

  • 62,5% – Чорнобаївська,
  • 37,5% – Яна Вебера.

Вул. Миколи Скрипника:

  • 43,6% – Софії Яблонської,
  • 40,9% – Михайла Гориня,
  • 15,6% – Софії Караффи-Корбут.

Вул. Миколи Кибальчича:

  • 62,1% – Херсонська,
  • 21,7% – Сильвестра Дрималика,
  • 8,9% – Люни Дрекслер.

Загалом у Львові та громаді перейменують 53 вулиці, які досі названі на честь російських діячів або асоціюються з Росією чи СРСР.

Нагадаємо, що після перейменування вулиць їхнім мешканцям не потрібно буде змінювати документи. Лише підприємці будуть змушені замінити їх, однак для них ця процедура буде безкоштовною. З результатами голосування можна ознайомитися тут.

Командувач Сухопутних військ відвідав на фронті 24-у бригаду

Головнокомандувач Сухопутних військ ЗСУ генерал-полковник Олександр Сирський відвідав позиції 24-ї окремої механізованої бригади з Львівщини на фронті. Про це повідомили на сторінці королівської бригади у соцмережі Facebook.

“Генерал-полковник Олександр Сирський привітав мужніх воїнів, які хоробро боронять суверенітет та територіальну цілісність України від російських загарбників, та відзначив їх стійкість і героїзм”,- пишуть в 24-й бригаді.

Довідка: Сирський Олександр Станіславович – український військовик, генерал-полковник, командувач Сухопутних військ Збройних сил України з 2019-го року. У 2014-у році очолював штаб АТО, а зголом на посаді очільника Об’єднаного оперативного штабу командував всіма українськими силами на Донбасі, до переходу на посаду командувача Сухопутних військ.

Під час першого етапу повномасштабного російського вторгнення у 2022-у році командував обороною Києва, яка завершилась перемогою Сил Оборони України.

Нагадаємо, 24-а окрема механізована бригада короля Данила Галицького з першого дня повномасштабного вторгнення перебувала в епіцентрі важких боїв на Луганщині, проти переважаючих сил ворога.

У боях за Попасну 24-а бригада знищила значну частину військ регулярної 150-ї мотострілецької дивізії російської армії, яка разом з так званим 6-м козацьким полком та найманцями так званих “приватних військових компаній” наступала на місто. Під час боїв бригада успішно відбила штурм російських десантників.

Зараз королівська бригада продовжує виконувати завдання в зоні бойових дій. Зокрема, нещодавно в одному з боїв бійці бригади захопили ворожу БМД (бойова машина десанту) та знищили її екіпаж. Крім того, для ураження ворога 24-а бригада застосовує безпілотники.

Також, за допомогою протитанкового ракетного комплексу українського виробництва “Стугна” воїни 24-ї бригади знищили склад ворожих боєприпасів. Під час візиту на фронт на початку червня президент Володимир Зеленський нагородив 7 воїнів 24-ї окремої механізованої бригади.

На Львівщині вилучили товару на 70 млн грн: під виглядом гуманітарки везли дорогі телефони та одяг

У Львівській області викрили схему ввезення нової техніки і брендового одягу під виглядом гуманітарної допомоги на 70 млн грн. Про це повідомляє Офіс Генерального прокурора.

Cхему викрито завдяки прикордонникам, які вирішили уважно перевірити вантаж у одному з транспортних засобів.

У документах було вказано, що везуться гуманітарні товари для ЗСУ. Однак перевірка пакунків показала, що насправді ділки планували ввезти товари на продаж.

Правоохоронцями виявлено факт перевезення через державний кордон України комп’ютерної техніки, мобільних телефонів відомих марок, а також нового брендового жіночого одягу вантажівкою із напівпричепом. При цьому в офіційних документах було вказано, що товар є гуманітарною допомогою (ч. ч. 1, 4 ст. 358 КК України).

“В ході огляду транспортного засобу виявлено та вилучено 14 палетів та 951 коробку з незаконно переміщеними товарами. За попередніми даними, їх вартість складає понад 70 млн грн”, – ідеться в повідомленні.

Зокрема, у затриманому автомобілі виявили наступні товари:

  • комп’ютерна техніка і телефони -14 палетів та 951 коробки, у яких містилась техніка Apple, Xiaomi, Samsung,
  • брендований одяг Dior,
  • жіноче взуття брендів Сasadei, Vero, Bomond.

Наразі на продукцію накладено арешт та призначено проведення судово-товарознавчих експертиз.

Слідчі дії тривають, встановлюються особи, причетні до вчинення кримінального правопорушення.

Львівська обласна прокуратура між тим зазначає, що постійно працює над тим, щоб викривати недоброчесних громадян, які під виглядом гуманітарної допомоги завозять комерційні товари. Зокрема, викрито кілька шахрайських схем, у яких було задіяно досить високопоставлених посадовців:

  • експосадовець ОДА,
  • в.о. мера одного з міст Львівщини.

В основному незаконними оборудками займаються мешканці Львову та Львівщини, а також жителі столиці.

Суд виніс вирок львів’янці за роботу вебкам-моделлю, призначивши іспитовий термін

Личаківський районний суд Львова виніс вирок львів’янці Поліні К., яка працювала вебкам-моделлю та розповсюджувала порнографічні матеріали на відповідних сайтах для іноземців. Суд призначив їй рік іспитового терміну, інформує zaxid.net.

Як вказано у матеріалах справи, із лютого по жовтень 2018 року злочинна група, до якої входило семеро людей, організували у кількох орендованих квартирах у Львові порностудії. Квартири орендували для дівчат, які працювали моделями секс-відеочатів, під час яких демонтрували своє тіло на камеру та виконували сексуальні побажання клієнтів.

Хвилина такої «роботи» коштувала від 5 до 8 доларів США, а за півмісяця жінам платили по 300-400 доларів.

Крім безпосередньої роботи вебкам-моделями, до обов’язків жінок також входила реєстрація та розповсюдження відео на відповідних порносайтах. Доступ до цих сайтів мали лише іноземці.

Під час засідання суду львів’янка Поліна К. повідомила, що знайшла роботу вебкам-моделі через Facebook. За її словами, спершу вона була переконана, що йдеться про роботу в шлюбному агентстві, а потім, що доведеться просто спілкуватися з іноземцями. Однак після того, як організатори порностудій пояснили їй обов’язки, через скрутне матеріальне становище вона погодилась секс-відеочати. У суді Поліна К. визнала свою провину в незаконному розповсюджені порновідео та попросила суворо її не карати, оскільки виховує неповнолітню дитину.

Враховуючи докази та каяття моделі, 8 червня суддя Личаківського районного суду Львова Роман Грицко визнав винною Поліну К. у розповсюджені порнографічних відео за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст.301 ККУ та признчив їй три роки позбавлення волі, заборонивши на рік займатися будь-якою діяльністю, пов’язаною з розповсюдженням фото чи відео в інтернеті. Втім від відбування покарання суд її звільнив, призначивши рік іспитового терміну. Цей вирок можна оскаржити в апеляційному суді.

На місці занедбаного фонтану з русалками у Стрийському парку створять громадський простір

На місці занедбаного фонтану із русалками у Стрийському парку у Львові облаштують громадський простір.

Ним зможуть користуватися переселенці, що живуть у модульному містечку поруч.

Відповідне рішення у вівторок, 21 червня, ухвалив виконавчий комітет Львівської міськради, пише zaxid.net.

За проектом, замість фонтану у його чаші облаштують місця для відпочинку і сцену для проведення масових подій. Громадський простір діятиме з травня до кінця жовтня.

Роботи буде виконувати ФОП Інна Кляп. За даними аналітичною системи YouControl, вона зареєстрована у Рахові Закарпатської області. Інна Кляп також є співвласницею ГО «Культурний піпл», що володіє торговими марками «Street food so good» та «Lviv ice cream festival».

Фонтан на цьому місці в Стрийському парку функціонував ще з 1894 року. У радянські роки на місці фонтану була клумба. У такому вигляді, як він є зараз, фонтан із русалками, що тримають вінок, встановили у 1980-х роках за проектом архітектора Миколи Обідняка і скульптора Ярослава Скакуна. В останні роки фонтан не функціонує.

Фонтан в Стрийському парку на фоні павільйону “Східних торгів”

Зазначимо, що 19 квітня у Стрийському парку відкрили модульне містечко для переселенців. На вул. Уласа Самчука встановили контейнерні будиночки, в яких проживають 350 людей. Модульні будинки для переселенців Львову безкоштовно надав уряд Польщі.

Посадовицю «Львівської політехніки» оштрафували за хабарництво

Залізничний районний суд Львова визнав винною у хабарництві директорку підрозділу «Технопарк» «Львівської політехніки» Валентину Тріщ. Їй присудили 17 тис. грн штрафу, що у понад два рази є меншим від суми хабара, пише ZAXID.NET.

Як вказано у вироку суду, у червні 2021 року Валентину Тріщ затримали на отриманні 37 тис. грн хабара. Директорка «Технопарку» здавала в оренду приміщення, які перебувають на балансі «Львівської політехніки», та брала за це відкати. Сума залежала від площі приміщення.

37 тис. грн хабара вона отримала за оренду двох приміщень: одне площею 500 м2 (посадовиця оцінила м2 у 60 грн), а інше площею 70 м2 (вартість відкату посадовиця визначила у 100 грн за м2). Валентину Тріщ затримали після отримання хабара у її робочому кабінеті.

У суді посадовця повністю визнала свою провину. Відтак суддя Іванна Іванюк визнала її винною у хабарництві та призначила покарання – 17 тис. грн штрафу з позбавленням права займати посади та займатися діяльністю, пов’язаною з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями протягом року.

Хабар у сумі 37 тис. грн суд ухвалив повернути управлінню СБУ Львівщини.

22-річну львів’янку підозрюють в організації втечі потенційних призовників за кордон

На Львівщині спецслужби викрили ще одну схему незаконного переправлення чоловіків призовного віку за кордон. В її організації підозрюють 22-річну мешканку Львова. Про це 21 червня повідомили на Facebook-сторінці управління СБУ у Львівській області, пише Суспільне.

Львів’янка обіцяла чоловікам виготовити незаконні документи, які дають змогу безперешкодно перетнути державний кордон. За свої послуги жінка брала 1800 євро.

“Під час санкціонованих слідчих дій правоохоронці виявили докази, які підтверджують ведення протиправної діяльності”, – йдеться у повідомленні.

Як уточнила у коментарі Суспільному речниця управління СБУ у Львівській області Роксолана Яворська, 22-річну львів’янку викрили в суботу 18 червня. Жінці повідомили про підозру у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 332 (незаконне переправлення осіб через державний кордон України) Кримінального кодексу України. Суд вже обрав для неї міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Зараз триває досудове слідство і встановлюють можливих спільників жінки.

Сьогодні Львів прощається з п’ятьма Героями

Сьогодні, 21 червня, Львів попрощається з п’ятьма Героями – Максимом Василишиним, Назарієм Гладким, Артемієм Димидом, Зіновієм Садовим, Олександром Сємаком, які загинули у боротьбі з російськими загарбниками. Про це повідомляє ЛМР.

Чин похорону відбудеться в Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, поховають військовослужбовців на Личаківському кладовищі, лише Назарія Гладкого на рідній Івано-Франківщині. Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до церемонії прощання з Героями та утриматися від проведення розважальних заходів та святкувань.

Об 11:00 розпочнеться Чин похорону Артемія Димида та Назарія Гладкого, 11:30 – міська церемонія прощання (пл. Ринок). Артемія Димида поховають на Личаківському кладовищі (близько 12:00), а Назарія Гладкого на Івано-Франківщині.

О 15:00 розпочнеться Чин похорону Максима Василишина, Зіновія Садового та Олександра Сємака. 15:30 – міська церемонія прощання з Героями (пл. Ринок).

Опісля церемоній прощання на площі Ринок, похоронні процесії рухатимуться до Личаківського кладовища за маршрутом: Гарнізонний храм свв. апп. Петра і Павла УГКЦ (вул. Театральна, 11) – пл. Катедральна – пл. Ринок (міська церемонія прощання) – вул. Руська – вул. Підвальна – вул. Володимира Винниченка – пл. Соборна – вул. Пекарська – вул. Шімзерів – вул. Мечникова – Личаківський цвинтар (поле почесних поховань №86-А).

На будівлях вздовж маршруту колони вивісять синьо-жовті прапори з жалобною стрічкою.

Біографічні довідки Героїв

Максим Василишин (09.11.2003-18.06.2022). Уродженець міста Новий Розділ Львівської області. Навчався на першому курсі Львівського торговельно-економічного університету. Захоплювався подорожами, мріяв розпочати власний бізнес. Кредом життя Максима Василишина було: «Радій кожному дню».

Із початком повномасштабного вторгнення росії добровільно став на захист Батьківщини від російських окупантів. Обороняв столицю у складі окремого загону спеціального призначення «Азов», згодом перейшов до 49-го окремого стрілецького батальйону Сухопутних військ Збройних сил України «Карпатська Січ».

У Максима Василишина залишилися мама, тато та молодший брат.

Назарій Гладкий (04.07.2000-18.06.2022). Уродженець села Залип’я Івано-Франківської області. Закінчив ліцей №57 імені Короля Данила Львівської міської ради. Навчався у Національному університеті «Львівська політехніка». Захоплювався грою в регбі, був членом спортивного клубу «Леви».

Із початком повномасштабного вторгнення активно займався волонтерською діяльністю – входив до складу благодійної організації «Українська студентська ліга» та був волонтером у одному із територіальних підрозділів ЦНАП м. Львова. На початку червня добровільно став на захист Батьківщини. Солдат. Проходив військову службу у лавах 49-го окремого стрілецького батальйону Сухопутних військ Збройних сил України «Карпатська Січ». У Назарія Гладкого залишилися батьки та двоє молодших братів.

Артемій Димид (04.07.1994-18.06.2022). Учасник Революції Гідності, боєць АТО, захищав Батьківщину у складі батальйону спеціального призначення «Гарпун» та окремого загону спеціального призначення «Азов».

Львів’янин. Син іконописиці Іванни Крип’якевич-Димид та першого ректора Українського Католицького Університету, капелана Майдану Михайла Димида. Правнук українського історика Івана Крип’якевича, а також підпільного священика Артемія Цегельського. Учень Львівської академічної гімназії, Львівського фізико-математичного ліцею, випускник кафедри історії УКУ.

Із семирічного віку був членом та виховником української скаутської організації «Пласт». Захоплювався екстремальними видами спорту: стрибками з парашутом, гірськими лижами та походами. Відвідав понад 50 країн світу. Тисячі кілометрів подолав мотоциклом у захоплюючих мандрівках.

Із початком повномасштабного вторгнення за власним бажанням повернувся зі Сполучених Штатів, щоб боронити Україну від російських окупантів. Артемій Димид загинув під мінометним обстрілом, захищаючи незалежність України.

Зіновій Садовий (10.04.1974-17.06.2022). Уродженець села Тучне Львівської області. Закінчив місцеве професійне училище за спеціальністю «столяр». Проходив військову службу у саперних військах у місті Новоград-Волинському.

У мирний час певний період працював за кордоном, а також на підприємствах «Електроконтакт-Україна» та «Агрофірма «Дзвони».

Із початком повномасштабного вторгнення пішов добровольцем на війну. Солдат. Проходив службу у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

У Зіновія Садового залишилися син, донька, невістка, онука, сестри, брат та тітка.

Олександр Сємак (28.08.1966-14.06.2022). Уродженець хутора Шевченко Донецької області. Наприкінці 80-х років проходив військову службу на посаді прикордонника на території тогочасної Грузинської РСР.

Після закінчення служби протягом 35 років пропрацював на шахті. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації родина Олександра Сємака переїхала до Львова.

Солдат. Проходив військову службу у 10-му мобільному прикордонному загоні Державної прикордонної служби України.

У Олександра Сємака залишилися дружина та донька.

На Піскових озерах розчистять водойму і зроблять посадку водних рослин

У Франківському районі Львова можна знайти парк, який досить популярний серед місцевих жителів. У народі відома також назва “Алтайські озера”. Він зовсім невеликий, однією з його родзинок є водойма. Там налічується два міські озера, які привертають увагу жителів.

Восени там планують провести розчистку водойми, що передбачає влаштування природного дна, а після – посадку водних рослин і правильне зариблення.

Про це у коментарі Tvoemisto.tv повідомила керівниця управління екології та природних ресурсів ЛМР Олександра Сладкова.

За її словами, буде добре, якщо вдасться зробити свердловину для постійного якісного живлення.

У 2014 тут збудували підпірну стінку та дозволили ловити рибу. Масштабне прибирання відбулося восени 2015-го. Крім цього, впродовж останніх кількох років у парку активно чистили водойми, утім вони й надалі заростають водоростями та мілкішають.

У 2018 році там зробили очистку поверхні водойм від ряски механічним способом.

Сьогодні ця місцевість є доволі популярною. Тут ловлять рибу, засмагають. Незважаючи на відсутність офіційного дозволу, у теплу пору року у водоймах купаються.