Двох львів’ян ув’язнили за підпал дверей у квартирі військового

Тернопільський апеляційний суд виніс вирок двом львів’янам, які 26 листопада 2024 року близько о 05:00 на третьому поверсі багатоповерхівки на вулиці Хотинській у Львові підпалили двері у квартирі військового. Одному з чоловіків суд призначив шість років тюрми, а іншому — три роки ув’язнення. Про це йдеться у вироку від 18 вересня, пише Lviv.media.

Слідство встановило, що 26 листопада вранці один з чоловіків приніс ганчірку та пляшку з легкозаймистою рідиною, а інший підпалив. Пожежу вдалося загасити сусідам, проте двері квартири були пошкоджені. Власнику завдали матеріальної шкоди на суму близько 15 тисяч гривень.

“Обвинувачений дістав зі свого наплічного рюкзака ганчірку та пластикову пляшку, в якій знаходилася легкозаймиста речовина, яку він заздалегідь підготував з метою вчинення злочину, після чого облив нею ганчірку і поклав її під вхідні двері квартири, яка на праві приватної власності належить потерпілому, після чого обвинувачений, який був присутній при зазначених діях, підпалив дану ганчірку за допомогою запальнички”, — йдеться у вироку.

Перший обвинувачений, який уже мав судимість, отримав остаточний вирок — 6 років позбавлення волі. Його співучасника засудили до 3 років обмеження волі.

Ще у березні цього року Залізничний райсуд Львова визнав обох винними. Тоді одному з обвинувачених призначили 4 роки ув’язнення, але з урахуванням попереднього вироку Галицького райсуду — остаточне покарання склало 6 років. Його утримували під вартою.

Другому учаснику суд першої інстанції звільнив його від відбування покарання з іспитовим строком. У залі суду його відпустили з-під варти.

Прокурор оскаржив це рішення, наполягаючи, що покарання було надто м’яким і не відповідало тяжкості злочину, оскільки підпал у багатоквартирному будинку створював небезпеку для життя інших мешканців. Апеляційний суд погодився з цими доводами.

У результаті Тернопільський апеляційний суд залишив вирок щодо першого обвинуваченого без змін — 6 років позбавлення волі. А другому змінив покарання: призначив 3 роки обмеження волі без випробувального терміну.

У центрі Львова з квартири врятували 40 кролів, які жили у жахливих умовах

У самому серці Львова з двох невеликих квартир волонтери «Домівки врятованих тварин» забрали 40 кролів, які роками перебували у смітті, тісноті та антисанітарії. Про це повідомила пресслужба Домівки, пише Твоє Місто.

Коли рятувальники зайшли всередину, їх зустрів різкий сморід і ряди кліток, складених одна на одну. Усередині сиділи перелякані тварини, багато з яких тремтіли від страху та болю. Господарка помешкання запевняла, що «з кроликами все гаразд» і відмовлялася їх віддати, водночас плутаючись у поясненнях: одні тварини нібито належали іншим людям, інші були «прилаштовані», решта — її власні. Жінка навіть не знала точної кількості кролів.

За словами волонтерів, більшість тварин мали серйозні проблеми зі здоров’ям через відсутність належного догляду: зуби та кігті виросли настільки, що врізалися в тіло і завдавали сильного болю. Під час первинного огляду кроликам обрізали кігті й зуби, зробили вакцинацію, чіпування та призначили лікування.

«Ми працювали до глибокої ночі, щоб хоч трохи полегшити їхні страждання. Важко дивитися, як маленьке створіння здригається від найменшого дотику, і водночас довірливо дивиться у вічі», — розповіли у «Домівці».

Нині всі 40 кролів перебувають у безпеці. На них чекає тривале відновлення та пошук нових відповідальних господарів.

Ресторан без дозволу побудував терасу замість літнього майданчика в центрі Львова

Компанія “Глинянська вежа”, яка володіє рестораном “Колос”, замість облаштування літнього майданчика біля закладу, незаконно звела капітальну терасу. Крім того, фірма в шахрайський спосіб змінили технічний паспорт на будівлю та незаконно оформила право власності. Про це 24 вересня повідомив Офіс охорони культурної спадщини.

Як йдеться у повідомленні, 15 років тому департамент архітектури та просторового розвитку ЛМР видав дозвіл ТзОВ “Глинянська вежа” на літній майданчик без права капітального будівництва. Ресторан “Колос” розташований на вул. Винниченка, 3 в історичній частині міста. Втім, замість облаштування літнього майданчика, до ресторану прибудували криту терасу.

“Власники в шахрайський спосіб змінили технічний паспорт на будівлю та незаконно оформили за нею право власності, тим самим фактично збільшивши площу споруди внаслідок прибудови на 83 метри квадратних”, — зазначив Офіс охорони культурної спадщини.

Також з реєстрів зʼясували, що у 2023 році власники виготовили новий технічний паспорт, де вже відобразили прибудовану терасу. Однак Львівська міська рада жодних дозвільних документів на такі дії не давала та не відводила під це земельну ділянку.

“24 вересня представники виконавчих органів Львівської міської ради провели виїзну нараду на місці, аби зафіксувати незаконні дії. Власники закладу, попри запрошення, участі в нараді не взяли. Останній офіційний паспорт прив’язки літнього майданчика був чинним лише до кінця 2022 року. Нових звернень від власника після цього не надходило”, — йдеться в повідомленні.

Міська рада після отримання інформації вживатиме передбачені законодавством заходи для того, щоб звільнили самовільно захоплену комунальну ділянку. Також будуть вимагати, щоб прибудову знесли, а також скасували незаконно зареєстроване право власності.


За даними аналітичного порталу YouControl, ТзОВ “Глинянська вежа” зареєстроване понад 29 років тому у Львові. Основним видом діяльності компанії зазначено ресторан та надання послуг мобільного харчування. Власниками фірми є Володимир Гольонко (10 %) та Валентина Гольонко (90 %).

До слова, до ресторану “Колос” в приміщенні будівлі на вул. Винниченка, 3 був ресторан “Панська чарка”, який закрили в середині осені 2017 року через масове отруєння відвідувачів. На той момент заклад також належав компанії “Глинянська вежа”, однак тоді власниками фірми були дружина голови Солонківської ОТГ Богдана Дубневича Тетяна та його зять Тарас Колодій.

У Львові відремонтують 370-метрову вулицю Віри, Надії, Любові за 32,3 млн грн

У Львові відремонтують вул. Віри, Надії, Любові. Вона сполучає вул. Орлика із локацією соціального житла на вул. Миколайчука та входить до інклюзивного маршруту, який створюють у місті в межах проєкту «Рух без бар’єрів», інформує ЛМР.

Там облаштують водовідведення, зовнішнє освітлення, дорожнє покриття та тротуари з пониженнями на переходах.

Роботи планують розпочати у жовтні. Орієнтовно 70% їх вартості профінансує держава, решту – додасть місто.

«Зараз оголошено конкурс з визначення підрядника. 27 вересня буде відкриття тендерних пропозицій. І далі, після всіх юридичних процедур зможемо приступати до ремонту. Вулиця має складний рельєф, що відповідно ускладнить і роботи», – пояснили в Шевченківській районній адміністрації.

Очікувана вартість робіт – 32,3 млн грн. Остаточна вартість буде визначена після проведення тендеру. Водночас, державна субвенція на оновлення цієї вулиці складає 22,6 млн грн.

Нагадаємо, проєкт «Рух без бар’єрів» є проєктом Міністерства розвитку громад та територій втілюється в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської. Він реалізовується в 15 містах України: Львів, Київ, Одеса, Дніпро, Житомир, Тернопіль, Рівне, Чернівці, Полтава, Вінниця, Славутич, Кропивницький, Буча, селища Опішня та Бородянка. Фінансування безбар’єрних маршрутів мають реалізовуватись за кошти державного місцевого, та обласного бюджетів.

У Львові безбар’єрний маршрут складається з двох гілок: у Шевченківському районі – пролягає від поліклініки на вул. Мазепи до протезної майстерні на вул. Миколайчука та охоплює міські лікарні та соціальне житло у цьому районі.  А друга — у Личаківському – проходить довкола ключових медичних закладів. Між собою обидві гілки сполучаються автобусними маршрутами – № 46 і № 84 та № 47а, на яких курсує низькопідлоговий транспорт.

В Брюховичах звели котеджне містечко замість оздоровчого комплексу

Частину території колишнього профілакторію у передмісті Львова, де раніше мерія дозволила збудувати «відпочинково-оздоровчий комплекс», перевели у землі житлової забудови. Про це свідчать дані Державного земельного кадастру, пише NGL.media.

Мова йде про ділянку площею понад 5 га колишнього профілакторію у Брюховичах, який раніше належав братові Тараса Козака. У 2024 році цю землю поділили на шість менших ділянок, що перейшли під контроль групи осіб, пов’язаних з одним із власників найбільшої української мережі супермаркетів АТБ Віктором Карачуном.

Ще до видачі дозвільних документів на території колишнього профілакторію розпочали масштабне будівництво. Пізніше Львівська міськрада таки видала містобудівні умови та обмеження (МУО). Вже тоді було зрозуміло, що там зводять не відпочинково-оздоровчий комплекс, а житловий. Про це, зокрема, свідчили матеріали топозйомки, отримані NGL.media.

Попри очевидний намір збудувати приватні будинки, а не відпочинково-оздоровчий комплекс, заступник мера Львова Любомир Зубач запевняв, що «підстав стверджувати, що буде щось інше, ніж прописано у документах та публічно задекларовано, немає».

Тим часом зараз на території на території колишнього профілакторію уже звели оточене масивним парканом котеджне містечко з окремим заїздом. Щоправда, в реєстрі нерухомості уже зведені будинки ще вказані як відпочинково-оздоровчі комплекси.

Загалом у міськраді видали МУО на забудову 1,3 га з понад 5 га. Будівництво дозволили на ділянках Валентини Світайло, Наталії Биби, Дениса Синенка та на одній з двох ділянок Ігоря Карачуна. В усіх випадках формулювання було для «відпочинково-оздоровчого комплексу з приміщеннями для тимчасового проживання» з додаванням приміщень чи то водно-оздоровчого призначення, чи фізкультурного, чи термального і соляного лікування, чи реабілітації.

Станом на вересень 2025 року інформації про одну з ділянок у кадастрі немає, щодо чотирьох цільове призначення змінено з оздоровчих цілей на «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)».

Шоста, найбільша з усіх ділянок, площею 3,5375 га, за даними кадастру, наразі досі призначена для оздоровчих цілей. Тепер вона належить компанії «Львів резорт», власником якої є Ігор Пономаренко. Рік тому на цю ділянку також видали МУО на будівництво відпочинково-оздоровчого центру.

NGL.media звернулися за коментарем до Львівської міськради щодо зміни цільового призначення землі, однак на момент публікації його не отримала. Згідно з генпланом Брюховичів, територія колишнього профілакторію віднесена до закладів відпочинку, туризму, дачного будівництва.

Біля Високого замку у Львові знесуть будинок і зведуть новий багатоквартирний

У Львові планують збудувати чотириповерховий багатоквартирний житловий будинок з паркінгом. Існуючу споруду хочуть знести. Йдеться про вулицю Смерекову, 4, що біля Високого замку. Відповідні містобудівні умови та обмеження представили під час виконкому ЛМР, інформує «Твоє місто».

Об’єкт проходив містобудівну раду у серпні цього року, а також має позитивний висновок від Міністерства культури, запевнили на виконкомі. Площа забудови ділянки становить 0,043 га.

Начальник управління архітектури департаменту архітектури та просторового розвитку ЛМР Роман Крушельницький сказав, що заявник має вкластись в інфраструктуру району, проте не уточнив, про що саме йдеться.

«Заявник подав гарантійний лист, щоб вкладатися у інфраструктуру району. Зауважень і заперечень у нас немає», – повідомив він.

Зараз на ділянці розташовано старий будинок, який у приватній власності. Замовником будівництва є Юрій Курило.

В центрі Львова власниця приміщень, яке орендує «Добрий друг» та інші, зайняла комунальну ділянку та здійснила прибудову

У центрі Львова підприємиця самовільно зайняла комунальну земельну ділянку на вул. Лесі Українки, 19, де розташована пам’ятка архітектури місцевого значення, та здійснила незаконну прибудову. Йдеться про незаконну прибудову до приміщень, які орендує паб «Добрий друг». Власницею приміщень є львів’янка Тетяна Поплета, інформує Zaxid.net.

Як повідомили у середу, 24 вересня, в департаменті містобудування Львівської міськради, факт захоплення землі та самовільну прибудову виявили працівники управління держконтролю за використанням та охороною земель ЛМР під час чергового комісійного обстеження.

«Як з’ясувалося, підприємиця не лише самовільно зайняла землю, а й примудрилася прибудувати будівлю, не маючи на це жодних дозвільних документів», – повідомили в департаменті містобудування.

Матеріали обстеження посадовці скерували в правоохоронні органи, за цим фактом відкрите кримінальне провадження.

«Окрім цього клопоту, тепер підприємиця має ще й разом з іншими співвласницями будинку оформити право оренди на землю та сплатити борг за користування комунальною землею», – додали в департаменті містобудування.

Зазначимо, будинок на вулиці Лесі Українки, 19 є пам’яткою архітектури місцевого значення. На першому поверсі будинку розташований магазин «Квіти», в підвальному приміщені та частково на першому поверсі паб «Добрий друг», на другому поверсі – Kraft Boutique Apart-Hotel. Там здійснюють діяльність три підприємиці – Оксана Павлюк, Тетяна Поплета та Дарія Поплета.

За даними ZAXID.NET, на захопленні земельної ділянки (орієнтовною площею 0,0046 га) для обслуговування нежитлового приміщення, в якому зберігають продукти, та зведенні незаконної прибудови до квартири №4 – для потреб пабу «Добрий друг», викрили співвласницю приміщень Тетяну Поплету. Зазначимо, «Добрий друг» орендує згадані приміщення на вул. Лесі Українки в центрі Львова. Власником мережі пабів є Остап Гевак, торговельна марка зареєстрована на його дружину Лілію Гевак.

За інформацією YouControl, львів’янка Тетяна Поплета зареєстрована як ФОП за цією ж адресою, займається діяльністю готелів та засобів розміщення. Вона володіє 19 об’єктами нерухомості та двома земельними ділянками у Львові та Винниках.

 

У Львові наклали понад 1,9 млн грн штрафів за містобудівні порушення

Майже 2 мільйони гривень штрафів наклала міська інспекція ДАБК Львова на порушників містобудівного законодавства з початку 2025 року. Про це повідомляє управління «Львів містобудування», пише Твоє Місто.

Хоча в умовах воєнного стану в Україні діє мораторій на перевірки, відповідно до постанови Уряду, інспекції все ж можуть проводити контроль — за погодженням з Міністерством розвитку громад та територій України. Львову погодили 25 перевірок – це найбільший показник серед міст України.

Найпоширеніші порушення

Загалом з початку року інспектори ДАБК Львова провели 91 перевірку, зокрема й перевірки раніше винесених приписів. Порушення були виявлені на 47 об’єктах будівництва, з них:

  • винесено 57 постанов про адміністративні правопорушення;
  • загальна сума штрафів склала 1 968 264 грн.

Серед найтиповіших порушень – будівництво зайвих поверхів та незаконні прибудови, які не передбачені проєктною документацією.

У міській інспекції наголошують: попри складну ситуацію та формальний мораторій, архітектурно-будівельний контроль не зупиняється, адже дотримання містобудівного законодавства напряму впливає на безпеку мешканців та якість міського середовища.

«П’яна вишня» у Стрийському парку досі не повернула громаді міста понад мільйон гривень боргу за оренду: справу передали до суду

У Господарському суді Львівської області розглядається справа за позовом Природоохоронної рекреаційної установи «Стрийський парк» до ТзОВ «Холдинг емоцій «!ФЕСТ» про стягнення заборгованості в розмірі 1 041 710,64 грн. Підприємство орендує у парку приміщення, площею 44,5 кв. м з грудня 2022 року. Тоді його передали в оренду на умовах аукціону, де прозоро і публічно змагалися 12 учасників. І саме «Холдинг емоцій «!ФЕСТ» запропонував у рази більшу оплату порівняно зі стартовою ціною. У цьому приміщенні відкрили заклад «П’яна вишня», інформує ЛМР.

За результатами проведеного аукціону місячна орендна плата становила 129 629,63 грн (без ПДВ). У квітні 2023 року було укладено додаткову угоду, якою передбачено, що 10% орендної плати сплачується орендодавцю, а 90% – балансоутримувачу («Стрийський парк»).

Втім, орендар сплачував лише 50% орендної плати, посилаючись на ухвалу Львівської міської ради від 18.08.2022, яка передбачає знижку для закладів громадського харчування під час воєнного стану. Однак, умови договору оренди передбачають ширше цільове призначення (не лише кафе, а й продаж товарів та сувенірів), тому підстав для знижки для цього ТзОВ не було.

У результаті утворилася заборгованість на понад мільйон гривень. А строк дії договору визначений на 5 років – до 14 грудня 2027 року.

У квітні цього року адміністрація Стрийського парку публічно звернулася до орендаря закладу з вимогою погасити мільйонний борг. За ці кошти планували облаштувати інклюзивні доріжки, аби люди в кріслах колісних, зокрема поранені військовослужбовці, могли вільно пересуватися парком. Однак орендар проігнорував звернення. Відтак справу передали до суду.

“Ми завжди наголошуємо: усі орендарі комунального майна повинні бути добросовісними партнерами громади та вчасно виконувати взяті на себе договірні зобов’язання. Надходження від оренди є важливим джерелом наповнення міського бюджету, з якого фінансуються ключові програми — від підтримки соціальної сфери до допомоги військовим.

Беручи участь в аукціоні в системі Prozorro.Продажі, кожен потенційний орендар заздалегідь знає умови передачі приміщення в оренду і, підписуючи договір, добровільно погоджується з ними. Відтак будь-які спроби уникнути повної та своєчасної оплати орендних платежів є порушенням не лише законодавчих норм, а й принципів чесної конкуренції. Ми переконані, що лише прозоре виконання договорів є запорукою довіри й партнерства між бізнесом і громадою Львова.

На жаль, у випадку з ТзОВ «Холдинг емоцій “!ФЕСТ”» умови договору виконувались неналежно, що призвело до накопичення заборгованості. Саме тому ми були змушені звернутися до суду для стягнення боргу в інтересах громади. Вважаємо, що лише чесне та прозоре виконання договорів є запорукою довіри й партнерства між бізнесом і містом”, – коментує справу Лілія Сторож, керівниця управління комунальної власності Львівської міської ради.

Наступне судове засідання призначене на 25 вересня 2025 року.

Абонемент на весь громадський транспорт Львова тепер доступний і в додатку LeoCard

Придбати 30-денний загальний абонемент на проїзд у міському транспорті можна і в додатку LeoCard. Про це поінформували в ЛКП «Львівавтодор». Проїзний має необмежену кількість поїздок та діє в усіх міських автобусах, трамваях та тролейбусах.

«Уже доступна оновлена версія застосунку LeoCard із можливістю придбати 30-денний абонемента на проїзд. Купувати його необхідно одразу в додатку, обравши опції: «Купити квитки» → «Довгостроковий квиток».

При купівлі абонемента оберіть дату активації – вкажіть ту, з котрої хочете користуватися абонементом. Проїзний стає доступним для першої валідації у транспорті через 15 хвилин з дати активації та рахується у календарних днях.

Важливо: якщо у налаштуваннях вашого пристрою увімкнено автоматичне оновлення застосунків, нова версія LeoCard встановиться автоматично. Якщо ж ні – оновіть версію додатку вручну через App Store або Google Play», – пояснили у комунальному підприємстві.

Як користуватися абонементом у додатку:

  • після активації абонемента у додатку з’являється квиток з QR-кодом, який діє протягом 30 днів. Він зберігається у меню «Мої квитки»;
  • QR-код з додатку необхідно обов’язково валідувати у кожному транспортному засобі. Для валідації треба піднестийого до зчитувача вгорі валідатора;
  • при перевірці оплати контролерам потрібно надати завалідований QR-код з додатку.

Водночас у Львівавтодорі наголошують: студенти можуть купувати студентський абонемент лише на свої транспортні картки, у додатку така опція для них неможлива.

Нагадаємо, проїзні абонементи у Львові запустили 1 липня. Вони мають необмежену кількість поїздок виключно для їх власників та діють в усьому міському транспорті. Придбати їх на транспортні картки ЛеоКарт можна у Центрах туристичної інформації на пл. Ринок, 1 та на пл. Двірцевій, через сервіси EasyPay – додаток, веб-сайт а термінали, а також – через сайт E-shop.

Вартість загальних абонементів – 900 грн. Для порівняння: за ці ж кошти пасажир, зможе здійснити: 53 поїздки – оплачуючи карткою ЛеоКарт, 45 – при оплаті банківською карткою та лише 36 – у разі розрахунку готівкою. В місті наголошують, що проїзний є зручним і економічно вигідними насамперед для активних користувачів транспорту.