У Львові реорганізували рух на перехресті вулиць Стрийської – Сахарова

У Львові реорганізували рух на перехресті вулиць Стрийської – Сахарова. Зокрема, змінили розмітку та облаштували нові дорожні знаки. Відповідне рішення прийняли на засіданні міської комісії з безпеки дорожнього руху, пише Твоє Місто.

Так, водії, які їдуть в напрямку центру, матимуть більше смуг для руху прямо.

«Якщо раніше в нас була крайня права смуга для руху прямо, а крайня ліва – для повороту ліворуч в напрямку вулиці Сахарова, то тепер дві смуги – для руху прямо і одна – ліворуч. У такий спосіб збільшиться пропускна здатність цього перехрестя, зокрема для руху прямо на 50%. Також зручніше буде рухатися водіям, які повертають ліворуч, бо раніше їхній рух дещо блокували водії, які їдуть прямо по Стрийській», – каже у коментарі Tvoemisto.tv член комісії з безпеки дорожнього руху Роман Зубачик.

Додамо, що раніше вже передбачали проєкт реконструкції перехрестя вул. Стрийської – вул. Сахарова, у межах якого також мали замінити світлфлофорний об’єкт та облаштувати острівок безпеки в зоні пішохідного переходу.

Нагадаємо, що у Львові внесли зміни до організації дорожнього руху на вул. Пекарській – перед перехрестям із вулицями Тершаковців та Чехова (нова назва – вул. Патріарха Димитрія Яреми).

Звільнена з полону “Пташка” виконала гімн України перед футбольним матчем у Львові

У неділю, 16 жовтня, у рамках 7 туру чемпіонату України донецький Шахтар грає проти київського Динамо. Команди зустрілися на “Арені Львів”.

Це перша зустріч для команд з жовтня 2021 року, пише 24 канал.

Перед грою українська захисниця Катерина Поліщук (“Пташка”) зворушливо виконала гімн України.

Нагадаємо, що Катерина брала участь у героїчній обороні Маріуполя. Вона запам’яталася своїм співом на “Азовсталі”. На весні мережею поширювалось відео на якому Катерина зі зброєю в руках співає пісні “Зродились ми великої години” та “Батько наш Бандера”.

21 вересня її повернули з російського полону.

У Львові помітили густий дим. У ДСНС пояснили причину

Сьогодні, 17 жовтня, на вулиці Зеленій у Львові сталася пожежа. Очевидці у соцмережах поширювали фото, на яких видно дим поміж будинками, пише Твоє Місто.

У пресслужбі управління ДСНС у Львівсьій області у коментарі Tvoemisto.tv уточнили, що зайнялося сміття, яке було зібране на відкритій території. Наразі рятувальники працюють, загрози для житлових будинків, що розташовані поруч з місцем пожежі, немає.

Завтра Львів прощатиметься з п’ятьма Героями

Завтра, 18 жовтня, Львів попрощається ще з п’ятьма Героями. Валерій Хорошев, Юрій Ленько, Назарій Чигінь, Максим Моклович, В’ячеслав Волгін загинули у бою з російськими окупантами, пише Гал-Інфо.

Чин похорону відбудеться у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, поховають військовослужбовців на Личаківському кладовищі, лиш Назарія Чигіня – у рідному Запитові.

Об 11.00 розпочнеться Чин похорону Валерія Хорошева, Юрія Ленька, Назарія Чигіня та Максима Мокловича, об 11.30 – міська церемонія прощання на площі Ринок.

О 15.00 відбудеться Чин похорону В’ячеслава Волгіна, о 15.30 – міська церемонія прощання на площі Ринок.

Біографічні довідки Героїв

Юрій Ленько (14.06.1984-09.10.2022) Львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №49 міста Львова, згодом перейшов до тоді середньої загальноосвітньої школи №16 міста Львова.

Після завершення навчання проходив службу в армії у лавах прикордонників. У мирний час займався підприємницькою діяльністю у будівельній сфері, активно співпрацював із іспанською дистриб’юторською групою “Inditex”. Був учасником благодійної організації «Благодійний фонд «Фундація імені князів Острозьких».

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації займався волонтерською діяльністю та збором гуманітарної допомоги на потреби Збройних сил України. У квітні добровольцем став на захист України, боровся із російськими загарбниками у складі військової частини А4574.

У Юрія Ленька залишилися батьки, дружина та двоє синів.

В’ячеслав Волгін (04.05.1999-19.09.2022) Львів’янин.

Навчався у початковій школі «Дивосвіт» Львівської міської ради та у середній загальноосвітній школі № 90 міста Львова. Під час навчання був дитячим аніматором, прислуговував при храмі Зіслання Святого Духа УГКЦ.
У 2016 році вступив на підготовчий курс до Львівської духовної семінарії Святого Духа УГКЦ. Згодом протягом двох років навчався у Національному університеті «Львівська політехніка». Працював у товаристві з обмеженою відповідальністю «Нова пошта».

Надихався військовою справою, пробував власні сили при вступі до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. У 2019 році вступив до лав 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України.

У 2020-2021 роках виконував бойові завдання із стримування агресії росії на території Донецької та Луганської областей. Із першого дня повномасштабного вторгнення російської федерації боровся із окупантами у «гарячих точках».

У Вячеслава Волгіна залишилися мати, сестра та дружина.

Назарій Чигінь (24.03.1995-06.10.2022) Уродженець селища міського типу Запитів Львівської області.

Навчався у закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів селища міського типу Запитів та навчально-виховному комплексі «Школа комп‘ютерних технологій-Львівський технологічний ліцей». Закінчив механіко-математичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка.
Опісля протягом року проходив строкову військову службу. Працював кур‘єром, займався репетиторством із математики, у вільний час вивчав мову програмування. Захоплювався бігом, брав активну участь у марафонах.

Із початком повномасштабного вторгнення боронив державу у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних сил України.

У Назарія Чигіня залишилися батьки, сестра та брат.

Максим Моклович (15.09.1982-18.09.2022) Львів’янин.
Навчався у середній школі №4 та середній загальноосвітній школі №16 міста Львова. Закінчив юридичний факультет Львівського торговельно-економічного університету.
Із 2006 року працював юристом у мережі підприємств зовнішньої економічної діяльності. Згодом обіймав посаду менеджера у товаристві з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Tрадос».

Із початком повномасштабного вторгнення став на захист України. Пройшов підготовку офіцерів запасу в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Боровся із загарбниками у складі військової частини А4279.

Виконував бойові завдання на територіях Луганської, Донецької, Миколаївської і Херсонської областей на посадах командира взводу та командира роти мотопіхоти.

У Максима Мокловича залишився батько.

Валерій Хорошев (01.01.1974-06.10.2022) Уродженець міста Сальськ Ростовської області. У 5-річному віці разом із родиною переїхав до Львова.

Навчався у ліцеї №45 Львівської міської ради. Після завершення навчання проходив строкову військову службу у лавах Національної гвардії України. У 2000-му році разом із батьками переїхав до Краматорська. Протягом двох років працював шахтарем, згодом – робітником із видобутку корисних копалин на місцевому приватному підприємстві.
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся до Львова. У липні добровольцем став на захист України, боровся із окупантами у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних сил України.

У Валерія Хорошева залишилися мати, сестра, племінниці та швагро.

МОН рекомендує відновити навчання у школах. Яким воно буде на Львівщині

Міністерство освіти і науки рекомендує відновити принаймні змішане навчання у школах після перерви, викликаної масштабною ракетною атакою росії проти України 10-11 жовтня. Водночас учні шкіл Львівщини повертаються за парти від сьогодні, 17 жовтня.

Про це повідомляє Твоє місто з посиланням на міністра освіти і науки Сергія Шкарлета і голова Львівської ОВА Максима Козицького в ефірі телемарафону.

«Я абсолютно впевнений, що безпекова ситуація по наявності сховищ сьогодні дозволяє 70% закладів освіти проводити принаймні змішане навчання. Тобто відновити соціалізацію всіх учасників освітнього процесу, спілкування учнів і вчителів», – каже міністр.

Окрім цього, він закликав керівників департаментів освіти і науки та керівників шкіл врахувати думку батьків щодо формату навчання їхніх дітей. Тобто, за його словами, те, як продовжуватиме навчання кожна дитина: очно, дистанційно чи змішано, – мають вирішувати батьки.

«Ми плануємо, що з понеділка ми маємо виходити на навчання. Тому що ми маємо надавати основні послуги, діти – наше майбутнє, війна має закінчитися на нашому поколінні. Наступне покоління має навчатися. Ми з понеділка відновляємо навчання», – додав Козицький.

Додамо, як уточнили у коментарі Tvoemisto.tv у пресслужбі ЛМР, формат навчання обговорюють батьки з вчителями, а кожна школа Львова зокрема самостійно вирішує, чи виходити на очне, чи залишатися на дистанційному навчанні тощо.

Сьогодні Стрийський парк у Львові оброблятимуть від кліщів

У понеділок, 17 жовтня, на території Стрийського парку у Львові розпочнеться другий етап акарицидної обробки для мінімазіції укусів відвідувачів кліщами. Про це повідомляє адміністрація парку, пише ZAXID.NET.

Тож львів’ян просять утриматись від відвідування парку протягом 72 годин, особливо це стосується вигулу тварин у парку.

Зазвичай парки Львова обробляють від кліщів у травні – на цей місяць, за умови сухої і теплої погоди, припадає пік активності кліщів. Утім, кліщі можуть бути активними і восени під час хорошої погоди. Через укуси кліщів можуть передаватися інфекційні захворювання, найчастіше – хвороба Лайма (бореліоз). Найчастіше кліщі присмоктуються до тварин, тож власникам собак, які вигулюють тварин у парку, варто ретельно оглядати улюбленців після прогулянок.

Медики врятували 14-річного хлопця з Лиману, який дивом вижив під час ракетного удару росіян

У Львові лікарі продовжують боротися за життя 14-річного Влада, який малював у кімнаті, коли в його будинок влучила російська ракета. Хлопець наразі не може самостійно ходити та їсти, адже численні уламки пошкодили його живіт та хребет, повідомляє Львівська міська рада.

Влад з мамою Юлею – родом із Лиману. З початком повномасштабного вторгнення переїхали до бабусі в селище Зарічне, що на Донеччині. 8 жовтня ракета влучила прямо у їхній дім. На момент вибуху в кімнаті був тільки хлопець – Юлія поралась на городі та не постраждала.

Українські військові витягнули дитину з-під завалів та одразу доправили у лікарню міста Озерного. Далі – у Краматорськ та Дніпро. Хлопець отримав осколкові поранення тонкого та товстого кишківника, ускладнені кровотечею, а також хребта. Метал проник аж до крижової кістки, пошкодивши нервові корінці. Саме через це дитина поки не може поворухнути ногами.

У Дніпрі Владу видалили частину ураженого кишківника. Невелику ділянку, яка вціліла, вивели назовні, бо тільки так вдалося уникнути ускладнення перитонітом – гнійного запалення черевної порожнини, яке супроводжується високим відсотком летальності. Також хлопчику провели хірургічні обробки ран в ділянці хребта – у ньому ще залишились уламки.

У дитячій лікарні святого Миколая Першого медичного об’єднання Львова спеціалісти анестезіологічної, нейрохірургічної та хірургічної команди стабілізували стан хлопця та підготували його до подальшої евакуації у Норвегію. Адже на нього чекає ще низка важких реконструктивних втручань для закриття стом та відновлення прохідності кишківника, ліквідації уламків снаряда спинного мозку та черевної порожнини. А після цього – тривала реабілітація, яка займе щонайменше півроку.

В палаті Влад постійно намагається розсмішити маму і мріє знову грати у футбол. Але найбільш за все – хоче побачити бабусю, яка залишилася поблизу Лиману.

Через російську агресію щодня страждають сотні людей, тому аби зробити їхнє лікування та реабілітацію комфортними та доступними в Україні, у Львові створюють екосистему підтримки та турботи про людей НЕЗЛАМНІ (UNBROKEN).

Жителів Львівщини просять економити електроенергію

Голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький закликає жителів Львівщини не використовувати потужні електроприлади в пікові години, повідомив Козицький у Telegram.

“Шановні жителі Львівщини, від вас у цій ситуації залежить дуже багато. Маю декілька важливих прохань:

Намагайтесь не користуватися електроприладами з 08:00 до 11:00 та зі 17:00 до 23:00. Це ті проміжки часу, коли на нашу енергосистему йде найбільше навантаження.

Обігрівачами, пральними машинами, бойлерами, посудомийками, прасками та іншими електроприладами з великою енергозатратністю найкраще користуватися вночі.

Так, нам треба трішки потерпіти. Маємо бути гнучкими та незламними на всіх фронтах”.

Козицький нагадав перелік найбільш енерговитратних приладів: електрообігрівач, бойлер, електроплита, мікрохвильова піч, пральна машина, електрична духова шафа, електрочайник, кавоварка, праска, посудомийна машина, кондиціонер, зарядні пристрої, порохотяг, комп’ютер, телевізор.

У Львові проведуть благодійний гастро-вечір, щоб випікати хліб та енергетичні батончики

Ресторан «Валентино» запрошує відвідати гастровечір 21 жовтня. За усі зібрані кошти ресторан придбає продуктів, щоб і надалі могти випікати та забезпечувати випічкою і хлібом потребуючих людей в нашій країні, яким трохи складніше ніж усім нам в тилу.

“Ми скуштуємо вина, яких раніше не було в нашій карті вин і страви, які підібрав шеф-кухар до цих вин”, – повідомили організатори.

Шеф-кухар приготує страви, які пасуватимуть до локальних українських вин. Сомельє ресторану «Валентино» Курако Олег підготував чудові українські вина, які раніше не були представлені в нашій карті вин. Для вечері було розроблено спеціальне меню, де кожна страва мала свою унікальну техніку приготування і поєднується з обраним до них вином.

Гості вечора смакуватимуть поєднання тартару з лосося з вином Blaufrankisch (Chateau Chizay), Телятину «Оссо-Буко» з Beykush Winery (Artania Reserve).

Під час вечора скрипаль виконуватиме українські хіти з репертуару «Українські мотиви».

Одним з найважливіших благодійних моментів гастро-вечері стане аукціон картин.

Дата: 21 жовтня п`ятниця
Початок: 18:30
Вартість: 1100 грн.

Забронювати квиток у ресторані “Валентино” можна за телефонами:
+38 (097) 235-67-77
+38 (032) 235-67-66

Львів’яни увійшли в топ найбільш цитованих науковців світу

14 науковців зі Львова потрапили у 2% найбільш цитованих у світі науковців в оновлених загальнонаукових авторських базах стандартизованих показників цитування, підготовлених компанією Elsevier за підтримки ICSR Lab на основі профілів вчених на Scopus, пише ZAXID.NET.

За словами керівника департаменту освіти і науки Львівської ОВА Олега Паски, цьогоріч у рейтингу більше львів’ян, аніж торік. Загалом у рейтингу – 108 українців. Окрім львів’ян, у списку науковці з Києва, Харкова, Чернівців, Івано-Франківська.

На сайті з рейтингом зазначається, що до нього могли потрапити не усі справді цитовані науковці – це залежить від того, як вони оформили профіль на Scopus і чи відповідає він вимогам. Scopus – бібліографічна і реферативна база даних та інструмент для відстеження цитованості статей, опублікованих у наукових виданнях, що містить понад 50 млн реферативних записів. Рубрикатор Scopus (ASJK) має 27 базових тематичних розділів, поділених на 335 підрозділів, політематичні статті індексуються одразу в кількох розділах.

Зі Львова у рейтингу представлені восьмеро викладачів НУ «Львівська політехніка», двоє представники Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України та по одному представнику від Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Національного лісотехнічного університету України, Львівського національного університету імені Івана Франка та Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України.

У топ 2% найцитованіших науковців світу потрапили:

  • Наталія Шаховська, НУ «Львівська політехніка»;
  • Роман Лесик, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького;
  • Павло Бехта, Національний лісотехнічний університет України;
  • Іван Шацький, Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України;
  • Василь Литвин, НУ «Львівська політехніка»;
  • Іван Ізонін, НУ «Львівська політехніка»;
  • Вікторія Висоцька, НУ «Львівська політехніка»;
  • Петро Кравець, НУ «Львівська політехніка»;
  • Роман Ткаченко, НУ «Львівська політехніка»;
  • Соломія Федушко, НУ «Львівська політехніка»;
  • Ярослав Бліхарський, НУ «Львівська політехніка»;
  • Іван Кирчей, Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України;
  • Григорій Никифорчин, Фізико-механічний інститут ім. Г.В.Карпенка НАН України;
  • Любомир Чирун, Львівський національний університет імені Івана Франка.

За даними, опублікованими компанією Elsevier, часто цитуються представники галузі «Психологія і когнітивні науки», «Фізика і астрономія», «Соціальні науки», «Біомедичні дослідження», «Біологія», «Земля і науки про довкілля», «Інженерія», «ІТ», «Історичні науки» тощо. Із повним переліком і детальним описом рейтингу, що містить кілька складових, можна ознайомитись на сайті компанії Elsevier.
https://zaxid.net/news/