Категорія: Львів

30-річний Григорій Кедрук нині живе у Львові, але народився в Сарненському районі Рівненської області. Його підозрюють у вбивстві ветерана АТО та військовослужбовця РТЦК та СП Юрія Бондаренка.

З 2011 року по 2015-й Григорій вчився на денній формі в Харківському авіаційному інституті.

Як дізналося hromadske з реєстрів, у 2013 році він подав до суду на свого батька Ярослава. Пояснював, що через навчання потребував фінансової підтримки, а батько, мовляв, добровільно грошей не давав.

Батько Ярослав розлучився з дружиною в жовтні 2003 року, однак до 2011-го продовжував жити з родиною. Син попросив суд зобов’язати батька сплачувати йому аліменти — по 500 гривень щомісяця — до завершення навчання (червень 2015 року), але не пізніше ніж до 23 років, як це передбачено Сімейним кодексом. Суд цей позов задовольнив.

У 2025 році на імʼя Кедрука Григорія Ярославовича в Харкові був зареєстрований ФОП за основним видом діяльності «Компʼютерне програмування». Однак 4 грудня він був припинений.

Нагадаємо, за даними слідства, 30-річний львів’янин під час перевірки документів ударив військового ножем, застосував газовий балончик та утік.

Потерпілий військовий ТЦК — ветеран АТО — був шпиталізований із критичним ушкодженням стегнової артерії. Попри зусилля лікарів, його життя врятувати не вдалося.

Згодом правоохоронці розшукали та затримали нападника. На місці події вилучили ніж.

У ТЦК зазначають, що дії групи оповіщення були зафіксовані на відеореєстратори, здійснювалися в межах службових повноважень і в супроводі правоохоронців.

Окрім нападу з ножем на військового ТЦК Юрія Бондаренка, чоловік також ударив у голову старшого солдата Василя Малюка, кажуть у ТЦК.

Що каже підозрюваний на суді?

Підозрюваний підтвердив, що мав при собі ніж, який носив на поясі. На запитання, чи він завдав ножового поранення військовому ТЦК, той відповів: «Судячи з усього, так».Він шкодує про скоєне, але не впевнений, чи вчинив би інакше.

Водночас, з його слів, його 3-4 працівника ТЦК побили і запшикали сльозогінним газом в обличчя.

Чоловік заявив, що в день інциденту надав усі необхідні документи групі оповіщення та не перебував у розшуку. Представники ТЦК вже перевіряли його лише кілька тижнів тому.

«Мене зупинили для перевірки документів, я надав документи. Кажу: “Перевіряйте по базі“. Викликав адвоката, чекаю. Приїхав бус, відчинили двері, одразу я отримав в обличчя. Мене забризкали балончиком. Наступне, що я пам’ятаю, — мене три-чотири працівники у формі б’ють. Поліція нічого не робить. Наступне, що пам’ятаю, — як відчиняю двері додому й намагаюся змити сльозогінний газ з обличчя», — сказав він.

Вбитий Юрій Бондаренко родом із Харкова. Він — ветеран, що після фронту продовжував службу в ТЦК та СП. У Львівській міській раді зазначили, що він був учасником Антитерористичної операції у складі 16 окремої механізованої бригади Збройних сил України.

Нагороджений відзнакою начальника Генерального штабу Збройних сил України «Учасник АТО», медалями «Захисникам Вітчизни» та «Ветеран війни».

Як розповіли LVIV.MEDIA у Львівському ТЦК та СП загиблий від ножового поранення у Львові Юрій Бондаренко народився в Харкові. Від самого початку війни, у березні 2015 року, Юрій вступив до лав ЗСУ та брав участь у бойових діях на сході у складі 16-го окремого мотопіхотного батальйону. Він служив у Донецькій та Луганській областях до квітня 2016 року, а потім, через серйозні проблеми зі здоров’ям, був звільнений у запас.

Однак, після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Юрій не залишив країну. В листопаді минулого його знову призвали на службу — майже рік він працював зв’язківцем і оператором радіолокаційної станції.

Але у червні 2025 року через різке погіршення стану здоров’я Бондаренка перевели до Галицько-Франківського ОРТЦК та СП, де він продовжував службу в тилових підрозділах, допомагаючи в мобілізаційних процесах.

“По службі, знаєте, про таких кажуть – хороша людина. Солдата Бондаренка характеризують лише з позитивного боку. Він користувався повагою у побратимів і чітко виконував поставлені завдання. Юрій був одружений. Від себе особисто і всього колективу територіального центру комплектування та соціальної підтримки висловлюємо сум і співчуття родині загиблого”, — зазначили у Львівському ТЦК та СП.

Голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький підкреслив, що вбивство це не можна називати “конфліктом із ТЦК”, адже мова йде про збройний напад на військового, який діяв виключно в межах закону.

“Людина, яка захищала країну, загинула в тилу від рук того, кого вона захищала.Такі трагедії – прямий наслідок дезінформації та токсичних наративів про військових і ТЦК, які активно поширюють poсiйські спецслужби, і які, на жаль, споживають українці”, — написав Максим Козицький.

В.о. голови Львівської обласної ради Юрій Холод також зазначив, що необхідно посилити відповідальність за напади на військовослужбовців, а також за протидію мобілізації.

“Так само давно необхідно посилити відповідальність за напади на військовослужбовців, працівників ТЦК та СП, а також за умисну протидію мобілізації. Жодне суспільство не може толерувати насильство проти тих, хто стоїть на захисті держави, на захисті кожного з нас. Закликаю правоохоронні та всі відповідальні органи чітко спрацювати у цій справі. Покарання нападника має бути максимальним і невідворотним”, — написав Юрій Холод.

Головний редактор розслідувального проєкту «Ісландія» Сергій Грішин опублікував згадку про Юрія, описуючи його як людину, яка завжди була на передовій, не лише в бойових діях, а й у мирному житті. Зокрема, Сергій Грішин зазначив, що Бондаренко був ветераном АТО, комісованим через важкі поранення, але не зупинився на цьому й повернувся до служби.

Журналіст відзначив прагнення Юрія допомагати іншим, навіть за межами своїх обов’язків: “Влітку 23-го невідомий з чату написав, що хоче віддати свій пікап, бо йому не треба. Ситуація виглядала дивною, але я почав спілкування. В підсумку, вже наступного дня я був у Львові. Юра віддав свій пікап L200 у відмінному стані”.

Також він зазначив, що навіть після важких поранень, ветеран продовжував підтримувати своїх побратимів, передаючи техніку на фронт і допомагаючи волонтерам.

Увечері 3 грудня цього року на перехресті вул. Єфремова–Японська у Львові під час виконання службових обов’язків був смертельно поранений військовослужбовець Галицько-Франківського РТЦК та СП.

За попередніми даними, під час заходів з оповіщення населення щодо мобілізації та перевірки обліково-реєстраційних документів 30-річний мешканець Львова наніс 37-річному військовослужбовцю, теж львів’янину, ножове поранення.

Нападник також вдарив в голову старшого солдата Василя Малюка та розпилив сльозогінний газ з балончика в обличчя ще двом військовослужбовцям.

Потерпілий військовослужбовець був ветераном, який брав участь у бойових діях в АТО.

Із критичним ушкодженням стегнової артерії його доставили до лікарні, однак врятувати життя не вдалося, вранці чоловік помер.

Завдяки злагодженим діям правоохоронних органів, вивчаючи камери відеозаписів, нападника встановлено та затримано в порядку ст. 208 КПК України.

На місці події вилучено ніж, яким завдано поранення.

За процесуального керівництва Франківської окружної прокуратури міста Львова розпочате кримінальне провадження за фактом умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження особі у зв’язку з її службовою діяльністю, що спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 та ч. 3 ст. 350 КК України).

Наразі вирішується питання про повідомлення чоловікові про підозру та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У Львівському ТЦК та СП зазначили, що поширення неправдивої інформації про ТЦК та СП лише сприяє ворожнечі в суспільстві, що веде до трагічних наслідків

“Поширення дезінформації про діяльність ТЦК та СП, викривлення їхніх повноважень та очорнення військових не залишаються без наслідків. Вони створюють атмосферу ворожості, у якій подібні трагедії стають можливими. Армія не може виграти війну, якщо всередині країни формується середовище у якому військові змушені боротися вже не лише з російським ворогом, а й із недовірою та агресією співгромадян”, — зазначили у ТЦК.

ПрАТ “Львівобленерго” відсудило у російської федерації понад 15,7 млн грн збитків через наслідки ракетної атаки, яка сталась 4 вересня 2024 року. Тоді росіяни ракетами влучили у два житлових будинки — загинули семеро людей. Крім того, вони знищили підстанцію енергокомпанії. Про це йдеться у рішенні Господарського суду, яке опублікували 2 грудня в Єдиному державному реєстрі, пише Lviv.media.

За даними справи, 4 вересня 2024 року російська армія масовано атакувала Львів ракетами та ударними безпілотниками. російській ракети влучили у два житлових будинки на вулицях Коновальця та Братів Міхновських. Внаслідок цього загинули семеро людей, серед них дитина, а також було ще 47 постраждалих.

Цілями атаки також тоді були енергообʼєкти. “В результаті цього, стратегічна крилата ракета влучила в електричну підстанцію у Львові, що призвело до повного знищення та руйнування, в тому числі ударною хвилею, не тільки приміщення підстанції, але й обладнання, яке було у ній”, — йдеться у рішенні.

Відтак “Львівобленерго” подало до суду позов, щоб стягнути з рф завдані збитки. Господарський суд повністю задовольнив позов і зобовʼязав стягнути з росії 15 млн 769 тис. грн збитків. Також з держави-агресора стягнуть 235 тис. грн судового збору. На рішення ще можна подати апеляцію.