Категорія: Львів

Опубліковано

Американський морський піхотинець без ноги приїхав до Львова на велосипеді, щоб допомогти військовим

Сьогодні до Львова на велосипеді приїхав 67-річний ветеран війни у США, морський піхотинець з ампутованою ногою Якоб Кепка, щоб зібрати кошти на протезування українських військових. Розпочав свою мандрівку канадець з польським корінням із Кракова і має доїхати аж до Києва, інформує пресслужба ЛМР.

Якоб Кепка — колишній солдат Корпусу морської піхоти США. Понад 20 років тому на війні він отримав поранення в ногу. Переніс 6 операцій, однак у 2016 році лікарі приняли рішення ампутувати кінцівку. Чоловік каже, що це змінило його життя на краще. Тепер він має протез, тож може їздити на велосипеді (близько 100 кілометрів щодня!), ходити в гори чи займатись скелелазанням.

фото Романа Балука для Львівської міської ради

Місія його приїзду в Україну – надихнути українців, які втратили кінцівки, та зібрати 100 тисяч на протези та навчання українських протезистів. Своєю експедицією Якоб Кепка хоче привернути увагу до потреб людей з ампутованими кінцівками та зібрати кошти, які дозволять їм краще функціонувати та інтегруватися в суспільство.

«Я приїхав по роботі до України 2 роки тому, був у Харкові 4 місяці. Одного дня я приїхав до Львова подивитись на місто і в центрі побачив молодого солдата, що нещодавно втратив ногу. Я не підійшов до нього. Мені через це було дуже соромно, адже я міг поговорити з ним, надихнути, дати поради, як жити повноцінне життя, не маючи однієї ноги. Мене це дуже турбувало, однак це стало поштовхом для проєкту HopeRaising Expedition», – розповів Якоб Кепка.

фото Романа Балука для Львівської міської ради

Чоловік їде близько 1200 км з Кракова до Києва. По дорозі він зупиняється у різних містах, спілкується з мешканцями, місцевою владою, громадськими й волонтерськими організаціями, розповідає про свою мету.

Цікаво, що неподалік Львова велосипедиста зустріли спортсмени з Дитячо-юнацької спортивної школи імені Георгія Прокопенка і супроводжували його до львівської Ратуші. Тут він зустрівся із першим заступником міського голови Львова Андрієм Москаленком, який подякував йому за його ініціативу і подарував пам’ятну монету із зображенням Короля Данила.

фото Романа Балука для Львівської міської ради

Якоб Кепка зупиниться у нашому місті на кілька днів, щоб відвідати різні медичні заклади та реабілітаційні центри, поспілкуватися з українськими військовими і ветеранами, надихнути їх.

Долучитися до збору коштів можна за посиланням: https://zrzutka.pl/pk77an

Опубліковано

Завтра Львів попрощається з шістьма захисниками України

У середу, 21 серпня, Львів попрощається з шістьма військовослужбовцями. Мирослав Мартинюк, Віталій Половенко, Едуард Сидоренко, Володимир Войтковський, Костянтин Покровський, Андрій Вербицький загинули від рук російських окупантів, захищаючи Україну. Мерія закликає мешканців долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.

Чин похорону захисників Мирослава Мартинюка, Віталія Половенка і Едуарда Сидоренка розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїнів на Личаківському кладовищі.

Чин похорону захисників Володимира Войтковського і Костянтина Покровського розпочнеться о 14:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, о 14:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїнів на Личаківському кладовищі.

Чин похорону захисника Андрія Вербицького розпочнеться о 14:00 у церкві свв. апп. Петра і Павла на вул. Лукасевича, 15 (Рясне). Поховають воїна на Ряснянському кладовищі.

Біографічні довідки захисників

Мирослав Мартинюк (09.12.1982-30.07.2024) Львівʼянин.

Навчався у Ліцеї №51 імені Івана Франка Львівської міської ради. Згодом здобув вищу юридичну освіту.

Впродовж певного часу працював слідчим в органах внутрішніх справ. Згодом підписав контракт із Державною прикордонною службою України. У вільний час обожнював активний відпочинок на природі, захоплювався автомобілями.

Проходив військову службу спершу у лавах 7-го прикордонного Карпатського загону. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації, після проходження навчань за кордоном, виконував бойові завдання із захисту суверенітету та незалежності держави у складі 3-го прикордонного Луганського загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України. Боровся із окупантами на території Донеччини, під час служби отримав звання «лейтенант».

У Мирослава Мартинюка залишилися мама, дружина, двоє дітей, брат та дружина брата.

Віталій Половенко (05.09.1997-07.08.2024) Львівʼянин.

Навчався у Закладі загальної середньої освіти №87 Львівської міської ради імені Ірини Калинець. Здобув освіту у Середньому професійно-технічному училищі № 18 м. Львова (сьогодні – Державний навчальний заклад «Львівське вище професійне училище торгівлі та сфери послуг»). Після завершення навчання протягом певного періоду працював за спеціальністю.

Проходив військову службу в Полтаві. Впродовж 2018-2021 років виконував бойові завдання у зоні проведення операції Обʼєднаних сил у складі військ артилерії.

Повернувшись, працював у сфері кулінарії.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації спершу стояв на обороні Скнилівського аеродрому. Надалі боровся із загарбниками на Харківщині, Сумщині та Донеччині у лавах 46-ї окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

У Віталія Половенка залишилися дві бабусі, батьки та сестра.

Едуард Сидоренко (03.01.1985-14.08.2024) Уродженець селища Білогорівка Луганської області.

Навчався у Білогорівському ліцеї Сєвєродонецького району Луганської області. Здобув освіту у Лисичанському гірничо-індустріальному фаховому коледжі. Після завершення навчання працював шахтарем.

Із 2015 року виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції/операції Об’єднаних сил.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації родина Едуарда Сидоренка переїхала до Львова. Тут він захищав державу від загарбників. Виконував завдання із захисту незалежності та територіальної цілісності Батьківщини на Донеччині у лавах 111-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Схід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України. За сумлінне виконання обов’язку перед державою був нагороджений численними відзнаками.

У Едуарда Сидоренка залишилися дружина та троє дітей.

Володимир Войтковський (23.08.1988-15.08.2024) Уродженець міста Сокаль Львівської області. Згодом його родина переїхала на Харківщину.

Навчався у Комунальному закладі «Братеницька гімназія Харківської області. Після завершення навчання проходив військову службу у лавах внутрішніх військ.

Працював у сфері надання послуг з охорони власності, у вільний час захоплювався рибальством. За словами родини, був надзвичайно «спокійним, щирим та добрим».

У 2020 році родина Володимира Войтковського повернулася на Львівщину.

Із перших місяців повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем став на захист держави від окупантів. Боронив Україну у складі 704-го окремого полку радіаційного, хімічного, біологічного захисту Сухопутних військ Збройних Сил України. Брав участь у звільненні Херсонщини, боровся із окупантами на Донецькому напрямку. Попри отримане поранення, повернувся на фронт. За особисту мужність був нагороджений численними відзнаками.

У Володимира Войтковського залишилися батьки, дружина, донька та два брати.

Костянтин Покровський (19.01.1979-16.08.2024) Львів’янин.

Навчався у Середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 48 міста Львова. Одразу після закінчення навчання почав працювати на заводі телевізійної техніки «Електрон».

Впродовж останнього періоду займався ремонтом комп’ютерів та встановленням програмного забезпечення. Обожнював свою справу. Також захоплювався футболом, брав активну участь у футбольних змаганнях серед сусідів. За словами близьких, був дуже доброю та справедливою людиною.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації, попри звільнення з військової служби, за власним бажанням став на захист держави від загарбників. Боронив державу на Харківщині у складі мінометної батареї військової частини А4951. Користувався великою повагою серед своїх побратимів.

У Костянтина Покровського залишилися батьки та сестра.

Андрій Вербицький (29.09.1984-13.08.2024) Львів’янин.

Навчався у Ліцеї №94 Львівської міської ради. Закінчив Львівське професійно-технічне училище №12 (сьогодні – Державний навчальний заклад «Львівське вище професійне художнє училище»).

Працював у будівельній сфері, займався ремонтними роботами. У вільний час захоплювався рибальством, грибництвом, обожнював прогулянки в лісі. За словами родини, був “дуже впертим, рішучим та особливо цінував своїх близьких”.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на оборону держави від окупантів. Захищав суверенітет та незалежність України у лавах 3-ї батальйонно-тактичної групи 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Виконував завдання на Харківщині та Сумщині.

У Андрія Вербицького залишилися мама, дружина та троє дітей.

Опубліковано

У львівському розважальному центрі Leoland пояснили причини вибуху колби

Увечері 17 серпня у приміщенні львівського спортивно-розважального комплексу Leoland під час хімічного досліду, який проводив аніматор, вибухнула колба з сухим льодом. У центрі, 20 серпня, пояснили причини вибуху колби, пише Твоє Місто.

«Ми ретельно опитали команду, яка була на місці, та переглянули відео із камер нагляду. Запрошений аніматор вже не вперше проводив роботу із реквізитною термоколбою, і в той день він робив ті ж дії, що й завжди, а також попросив дітей відійти подалі від столу, на якому стояла колба», – написали у Leoland.

Адміністрація центру наголошує, що небезпечних хімічних речовин у колбі не було, в ній продукували пару від сухого льоду. Однак скляна посудина не витримала й тріснула.

«Ми зробили висновки із цього прикрого випадку, тому надалі припиняємо демонстрацію цієї складової у своїх шоупрограмах. Із родинами дітей, які потерпіли в інциденті, та із дорослим аніматором ми тримаємо постійний зв’язок. Вболіваємо за їхнє швидке відновлення. Додамо, що правоохоронці зараз перевіряють всі обставини цього прикрого випадку, ми з ними активно співпрацюємо та надаємо всю необхідну інформацію», – додали у Leoland.

Опубліковано

Шевченківський гай кличе на перший показ фільму «Яремчук: Незрівнянний світ краси» просто неба

24 серпня в Шевченківському гаю відбудеться спеціальний показ документальної драми про Назарія Яремчука. Це буде перший наймасштабніший показ фільму «Яремчук: Незрівнянний світ краси» просто неба.

В День Незалежності України в Музеї народної архітектури та побуту у Львові, на одній з галявин звучатиме український фанк від діджеїв, а на облаштованому просто неба кінотеатрі ввечері цього дня відбудеться спеціальний показ фільму, що вже завойовує глядацьку популярність по всій Україні — «Яремчук: Незрівнянний світ краси» режисера Артема Григоряна.

Документальна біографічна драма показує історію першої української попзірки Назарія Яремчука. Перемога на конкурсі «Пісня-71» з «Червоною рутою», загибель Володимира Івасюка, гастролі різними континентами, виступи в Чорнобилі — через спогади близьких, особисті щоденники та ексклюзивні хроніки фільм розповідає про його життя та шлях до міжнародної слави.

«Цією подією ми б хотіли нагадати українцям, що історія незалежності творилась і через культуру також, і тих персоналій, які долучились своєю діяльність до становлення української ідентичності ще будучи у лещатах радянської імперії», — коментують організатори.

Під час події також буде відбуватись благодійний збір.

Квитки на показ можна буде придбати у касі музею та онлайн на сайті музею в день події.

Опубліковано

Заразився в річці смертельною інфекцією: у Львові врятували підлітка з Вінниччини

Фахівці дитячої лікарні св. Миколая врятували 16-річного хлопця, у якого після купання в річці почали відмовляти нирки і печінка. Він заразився небезпечною інфекцією

Про це повідомили у медзакладі, передає “Еспресо.Захід“.

Данило Максимчук – із міста Ладижин, що на Вінниччині. В один із спекотних днів хлопець з друзями пішов купатися у звичне місце відпочинку для місцевих на річці Південний Буг. Увечері у нього раптово піднялася температура, яку важко було збити, а на ранок виникла ще й і блювота.

“Медики районної лікарні спершу подумали, що у Данила тепловий удар, бо ж тоді стояла неймовірна спека. Утім, за 2 дні лікування від перегріву стан підлітка лише погіршився, тож його скерували до обласного центру. Вже вінницькі лікарі з’ясували, що Данило підхопив смертельно небезпечну інфекцію – лептоспіроз”, – йдеться у повідомленні.

У підлітка стрімко почали відмовляти органи. Інфекція вразила нирки і вони геть перестали працювати, а також – печінку. Могли також відмовити органи серцево-судинної системи і тоді хлопець би загинув. Тож у такому вже загрозливому для життя стані Данила переправили з Вінниці до Львова, у лікарню св. Миколая.

“Оскільки в пацієнта була гостра ниркова недостатність, тобто сильне ураження нирок, лікуючи лептоспіроз, ми паралельно лікували і ниркову недостатність .Нам довелося під’єднати його до апарата для проведення гострого діалізу – “штучної нирки”. Данило дві доби безперервно перебував під апаратом, настільки сильною була інтоксикація. А вже потім ми виконували діаліз 3 рази на тиждень по 4 години. Щодо печінки, то її нам вдалося стабілізували медикаментозно”,– зазначила керівниця нефро-діалізного блоку Лілія Грицків.

Медикам вдалося врятувати підлітка. За його життя боролися майже місяць. Нині нирки та печінка хлопця працюють нормально, він майже повністю відновився. Данило вже повернувся до Вінниці, де завершить лікування.

Опубліковано

Від початку 2024 року понад 2 тисячі львів’ян повідомили про домашнє насильство

Станом на серпень 2024 року від мешканців Львівської громади надійшло 2051 повідомлення про домашнє насильство. Серед людей, які зазнали насильства, 80% — жінки, 16% — чоловіки, а 4% — діти.

Про це повідомили у пресслужбі Львівської міської ради, пише Суспільне.

Якщо людина є жертвою домашнього насильства або їй відомі такі випадки щодо родичів чи знайомих, варто повідомити:

  • оперативну лінію 102 (цілодобово)
  • урядову гарячу лінію із протидії домашньому насильству – 15 47
  • безкоштовну Національну “гарячу лінію” протидії домашньому насильству 0 800 500 33 53 (зі стаціонарних), 116 123 (з мобільних)
  • національну дитячу гарячу лінію 0 800 500 225 (зі стаціонарних), 116 111 (з мобільних).
  • чат-боти у месенджері Телеграм – @police_helpbot, @UDPLNPBOT, @Non_Violence_Bot.
  • “гарячу лінію” Львівської області 112
  • інформаційно-консультаційну лінію громадської організації “Центр “Жіночі перспективи”: 067 674 07 70;
  • “гарячу лінію” мобільної бригади соціально-психологічної допомоги людям, які перебувають у кризовій ситуації при Львівському міському центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді: 0 800 307 305 (дзвінки безкоштовні)
  • Львівський обласний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді: 032 261 09 42.

Також мешканцям нагадують, що на території Львівського району функціонує прихисток для жінок та жінок з дітьми, які стали жертвами домашнього насильства. Там можна отримати тимчасове безпечне проживання, психологічну допомогу та підтримку. Поселення відбувається через звернення до поліції або лінію мобільної бригади.

Опубліковано

За гроші швейцарських благодійників у львівському ліцеї облаштували спортивний майданчик

У ліцеї №28, що на вул. Тютюнників,2 у Львові, облаштували мультифункціональний спортивний майданчик. Зробили це за кошти благодійного фонду SMILE (Solidarität mit Lemberg) зі Швейцарії.

У ліцеї №28 ZAXID.NET розповіли, що раніше у них взагалі не було такого майданчика для занять спортом.

«У ліцеї №28 є волейбольна команда “Леопарди”, яка вже кілька років поспіль бере участь у шкільному турнірі і вони вже два роки підряд виграли цей турнір. Але умов для тренування не було, там є лише маленький спортивнйи зал на 70 м2, а не вулиці не було де тренуватися», – розповіла менеджерка проєкту SMILE-арена Галина Томків.

Мультифункціональний спортивний майданчик облаштували на території школи.

«Це була така галявина велика, закидана камінням, трава там росла. Оскільки вона була в дворі школи і пвідходила по розмірах, то вирішили на тому місці і зробити майданчик», – зазначила Галина Томків.

На мультифункціональному спортивному майданчику учні зможуть не лише тренуватися грі у волейбол, а й у футбол та баскетбол. Також там проводитимуть уроки фізкультури.

Благодійний фонд SMILE зі Швейцарії виділив на облаштування маданчика 1,3 млн грн. Це його перша співпраця із ліцеєм №28.

Роботи з облаштування майданчика розпочали наприкінці травня 2024 року. Вони тривали три місяці. Офіційно відкрити майданчик планують 5 вересня, тоді ж і влаштують перший волейбольний турнір. До участі запросили дев’ять команд зі львівських шкіл. Турнір ініціював також благолійний фонд SMILE. На вікриття приїде його голова – Йорк Нагель.

Зазначимо, у ліцеї №28 навчається 890 учнів. Це навчальний заклад із поглибленим вивченням німецької мови.

Опубліковано

Завтра громада Львова прощається з трьома захисниками

Завтра, 20 серпня, громада Львова прощається з трьома військовослужбовцями. Тарас Сало, Василь Великийчоловік та Михайло Левандовський захищали Україну від російських окупантів. Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.

Чин похорону захисників Тараса Сала і Василя Великийчоловіка розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Тараса Сала поховають на Личаківському кладовищі, а Василь Великийчоловік знайде вічний спочинок на Дублянському кладовищі.

Чин похорону захисника Михайла Левандовського розпочнеться о 15:00 год в храмі свв. апп. Петра і Павла, що на вул. Лукасевича. Поховають воїна на Ряснянському кладовищі.

Біографічні довідки захисників

Василь Великийчоловік (10.02.1996-02.11.2023) Уродженець міста Дубляни.

Навчався у Дублянському опорному ліцеї імені Героя України Анатолія Жаловаги Львівської міської ради. Здобув освіту у Державному навчальному закладі «Львівське міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту».

Після завершення навчання працював водієм-експедитором. У вільний час захоплювався футболом та автомобілями. За словами родини, був «надзвичайно веселою людиною, справжньою душею компанії».

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від окупантів. Виконував бойові завдання на Харківщині у лавах 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України.

У захисника залишилися батьки, брат та хрещений син.

Михайло Левандовський (20.01.1974-20.07.2024) Уродженець села Бертишів Львівської області. Проживав у Львові.

Навчався у Ліцеї №94 Львівської міської ради. Здобув освіту у Вищому професійному училищі №63 міста Львова (сьогодні – Львівське вище професійне училище транспортних технологій та сервісу Національного транспортного університету).

Впродовж усього свого життя пропрацював у сфері перевезень: спершу був водієм у Комерційній виробничо-приватній фірмі «Будекстра», а згодом – у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ТОІ-ТОІ Системи санітарні». У вільний час захоплювався рибальством та грибництвом, був надзвичайно «відповідальною, доброю, працьовитою та дбайливою людиною, люблячим батьком та чоловіком».

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації доєднався до лав Збройних Сил України. Боровся із загарбниками на Запорізькому, Харківському та Донецькому напрямках у лавах 33-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ.

У Михайла Левандовського залишилися батьки, дружина, троє дітей та брат.

Тарас Сало (18.08.1991-18.08.2024) Львів’янин.

Навчався у Середній загальноосвітній школі № 99 міста Львова. У 2013 році закінчив Львівський державний університет безпеки життєдіяльності за спеціальністю «Організація перевезень і управління на транспорті».

Після завершення навчання вступив до складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Згодом Тарас Сало обійняв посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Червоноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області. Активно займався спортом, зокрема, кікбоксингом, брав участь у низці національних змагань. Був відданим уболівальником львівських «Карпат». За словами близьких, Тарас Сало був «людиною-воїном, надзвичайно рішучим і прагнув присвятити своє життя допомозі іншим».

У травні 2023 року став на захист держави від російських загарбників. Виконував бойові завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності держави на східному напрямку у складі полку управління поліції особливого призначення № 1 (штурмовий полк «Сафарі») Департаменту поліції особливого призначення «Об’єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють». Впродовж останнього часу обіймав посаду заступника командира взводу. Незважаючи на п’ять складних поранень, щоразу повертався на фронт до своїх побратимів.

У Тараса Сала залишилися бабуся, батьки, донька, дружина та сестра.

Опубліковано

У Львові під колесами поїзда загинув 15-річний скутерист

Сьогодні, 19 серпня, о 14.25, на залізничній станції «Рясна ІІ» на вул. Прилбицькій у Львові загинув підліток. Про це інформує Поліція Львівської області.

Від отриманих травм хлопець загинув на місці події. Він навчався в 92 школі, що неподалік.

Слідчі відділу розслідування злочинів у сфері транспорту поліції Львівщини відкрили кримінальне провадження за ч.3 ст.276 (Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання – позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років. Поліцейські встановлюють усі обставини події.

Станом на січень 2018 року пасажирські поїзди місцевого сполучення на станції не зупиняються.

Опубліковано

У Львові п’яний водій заснув у машині під час складення адмінматеріалів поліцією

У Львові патрульні виявили нетверезого 53-річого водія Ford Focus, який пошкодив два припарковані авто, а під час складення адмінматеріалів заснув просто у салоні машини. Про це 19 серпня повідомила патрульна поліція Львівщини.

За даними патрульних, випадок трапився на вул. Чигиринській. 53-річний водій Ford Focus пошкодив два припарковані автомобілі Daewoo Lanos та Peugeot 508. Патрульні були очевидцями ДТП.

53-річний водій був у сильному алкогольному сп’янінні. Перевірка на алкотестері показала результат 2,8 проміле, що у 14 разів перевищує допустиму норму алкоголю.

Поки патрульні оформляли усі необхідні адміністративні матеріали, водій заснув. На нього склали протокол за нетверезу їзду та вчинення ДТП.