Мамографія у вихідний: львів’янок у вересні запрошують на обстеження

Для зручності містянок, зробити мамографію у Львові можна у вихідний день. Зокрема, щосуботи вересня. Із собою потрібно мати електронне скерування від сімейного лікаря, а також потрібно попередньо записатись за телефоном. Пише пресслужба ЛМР.

«Пропонуємо зробити скринінгову мамографію у вихідний день. Таке обстеження можна зробити у міській поліклініці чи лікарні у суботу, і для цього не потрібно відпрошуватися з роботи», – зазначають в управлінні охорони здоров’я Львівської міської ради.

Графік обстежень

Субота,  7 вересня:

– 6-та міська поліклініка (вул. Медової Печери, 1): 08:00-14:00, запис за тел.: 032-247-04-80;

Субота,  21 вересня:

– 5-та міська поліклініка (вул. Виговського, 32): 09:00-15:00, запис за тел.: 032-236-86-96;

– Друге медичне об’єднання (вул. Чупринки, 45): 09:00-15:00, запис за тел.: 067-150-16-17;

Субота,  28 вересня:

– 3-тя міська поліклініка (вул. Повітряна, 99): 09:00-14:30, запис за тел.: 032-267-00-25;

Щосуботи січня:

– Перше медичне об’єднання (вул. Мазепи, 2): 09:00-14:00, запис за тел.: 0800-333-003.

Вбивство під час Євро-2012: пасажир вбив таксиста і лише зараз отримав вирок

Городоцький районний суд Львівської області визнав винним 38-річного мешканця області Назара Дубенського в умисному вбивстві Ігоря Пака. Резонансний злочин стався ще 12 років тому, під час чемпіонату Євро-2012. Потерпілий тоді підпрацьовував таксистом і саме пасажир його застрелив, інформує Lviv.media.

Поліція працювала над розкриттям злочину понад 7 років, а суди тривали ще 4. І лише 30 серпня 2024 року злочинець отримав вирок.

Заховав труп та спалив машину. Резонансне вбивство сталося у червні 2012 року, під час чемпіонату Європи з футболу, який тоді проходив в Україні. З матеріалів справи відомо, що потерпілий 27-річний Ігор Пак, був працівником Львівського апеляційного господарського суду, однак під час Євро підробляв таксистом. Вночі на своєму Opel Astra він підібрав Назара Дубенського поблизу ТЦ “Магнус”, що у центрі Львова, і повіз до села Суховоля.

Під час поїздки між водієм та пасажиром виникла суперечка — виявилося, що у Дубенського не вистачає грошей, аби заплатити за поїздку. Попри те, водій таки довіз чоловіка додому, з надією, що той таки заплатить.

Однак приїхавши за адресою, пасажир Дубенський витягнув пістолет та вистрілив таксисту в голову. Вбивця замотав тіло поліетиленовим пакетом, після цього закопав. А машину Opel Astra злочинець спалив в лісосмузі поблизу Зимної Води.

Подали в розшук лише через 7 років. Останки тіла Ігоря Пака знайшли тільки через 7 років після вбивства. Після проведення експертиз, у січні 2019 року, слідчі оголосили у розшук підозрюваного у злочині. А затримати Дубенського вдалося лише у 2020 році на Київщині.

13 років тюрми. Досудове розслідування тривало ще 4 роки. Попри наявні докази, Назар Дубенський під час судового засідання своєї вини не визнав і відмовився давати показання. Однак на суді свідчили знайомі злочинця, які розповіли, як він в ніч вбивства телефонував та просив допомоги закопати тіло і спалити машину. Також прокурори покази відео із зізнанням вбивці у злочині.

Відтак суд визнав Назара Дубенського винним в умисному вбивстві. Йому призначили 13 років позбавлення волі. Строк відбування покарання рахують з моменту затримання вбивці. Тобто Дубенський проведе у в’язниці ще 9 років. Також з обвинуваченого зобовʼязані стягнути понад 2,2 млн грн за цивільні позови родичів жертви.

Біля «Горіхового гаю» у Львові хочуть звести багатоповерхівку

На вул. Бойківській у Львові планують збудувати будинок змішаного використання з житловими одиницями у верхніх поверхах, об’єктами громадського обслуговування та вбудовано-прибудованими автостоянками. Відповідний містобудівний розрахунок розглянули на засіданні архітектурно-містобудівної ради 5 вересня, інформує «Твоє місто».

Ділянка, площею 0,189 га, розташована у зоні Ж-2 змішаної забудови. Станом на зараз на території є станція технічного обслуговування.

«Ділянка складна тим, що поруч вже є сформована забудова, у яку потрібно було вписати цей будинок», – зазначив архітектор Володимир Лаврін.

Площа забудови складає 681 м2, тобто 36%. Будинок сягатиме 6 поверхів та вмістить 36 квартир. На першому і підземному поверсі розмістять паркінг на 44 машиномісця в цілому.

Також у будинку буде спортивний комплекс на 1600 м2. Будинок буде забезпечений безбар’єрний доступом.

Водночас замовник будівництва обіцяє провести реконструкцію частини парку «Горіховий гай», влаштувавши дитячі майданчики та частину доріжок.

Зазначимо, що замовником будівництва є ТзОВ «Галком». За даними аналітичної системи YouControl, компанія зареєстрована у Львові з 1992 року. Її власниками є Роман Кузів та Василь Каралюс.

На Стільському городищі археологи виявили друге на Львівщині поселення трипільців

В історико-культурному заповіднику «Стільське городище» на Стрийщині археологи завершили другий сезон розкопок в селі Ілів біля печери культового призначення. Під час цьогорічних досліджень вдалося виявити поселення трипільців, а також з’ясувати, що у княжі часи дитинець мав оборонне призначення, де місцеве населення ховалося від нападу ворогів. Такі висновки спростовують радянську версію про те, що у цій місцевості люди були відсталими і ще довго сповідували язичництво. Про підсумки роботи ZAXID.NET розповів керівник археологічних досліджень, старший науковий співробітник Інституту українознавства ім. Крип’якевича Андрій Гавінський.

Цього року науковці досліджували п’ять розкопів загальною площею 220 м2 біля печери Рожаниця у селі Ілів. Це городище є багатошаровою пам’яткою, на якій ще раніше виявили об’єкти доби енеоліту (IV тис. років до н.е.), ранньозалізного часу (поч. І тис. років до н.е.) та княжої доби (Х-ХІІІ ст.).

Керівник досліджень розповів, що найбільшим науковим відкриттям цьогорічного сезону в Ілові є знахідка поселення трипільської культури. Торік там вперше знайшли кераміку пізнього етапу трипільської культури (кінець IV тис. до н. е). Цього року, крім кераміки, виявили багато сокир з опоки (стверділа глина), а також господарську яму того часу, що підтвердило, що вони тут жили.

Як наголошує науковець, це друге поселення трипільської культури у межах Львівщини. Схоже у 1980-х роках виявили на горі Жупан у Винниках. Ці знахідки змінюють погляди на розвиток пізнього енеоліту у верхів’ях Дністра на теренах заходу України.

«Дотепер було відомо, що представники трипільської культури не заходили на Львівщину. Єдине поселення пізнього трипілля ми мали у Винниках. Тоді науковці припускали, що вони могли мігрувати, десь переховуватися. Але виявляється, що ці теорії тепер вимагають перегляду. Відкриття в Ілові абсолютно змінює трактування культурних процесів, що відбувалися на теренах заходу України в пізньому енеоліті, і щонайменше на 300 років назад ми можемо посунути хронологію», – пояснив ZAXID.NET Андрій Гавінський.

Науковець наголошує, що кераміка пізнього етапу трипільців специфічна, вона відрізняється від класичних зразків трипільської культури, дещо деградує на фінальному етапі. Тому багато дослідників плутали її з добою бронзи чи ранньозалізним часом. «А виявляється, що це просто революція в енеоліті, бо ці пізні трипільці просунулися сюди і або витіснили західноєвропейські культури з цієї території, або їх вже тут не було. Що робили тут трипільці – це новий пласт для досліджень», – каже дослідник.

Крім трипільців, в Ілові під час цьогорічних розкопок виявили близько 20 стаціонарних археологічних об’єктів, які датуються ХІІІ століттям. Це господарські ями, наземна стовпова конструкція та заглиблені житла із печами-кам’янками.

«Ми підозрювали, що функціональне призначення городища є оборона, захист місцевого населення від певної загрози. За два польові сезони нам максимально вдалося дослідити дитинець цієї пам’ятки. Він мав чітку систему забудови, яка була спланована по периметру, а центральна частина залишалася вільною. У культурному шарі, господарських ямах, закинутих хатах знайдено чимало характерного для того часу битого посуду, побутові речі та окремі предмети зброї – вістря стріл, наконечники списів», – розповів Андрій Гавінський.

Середньовічне городище ще до кінця не досліджене, за словами науковців, треба детальніше обстежити оборонні конструкції (вали, рови), житлові споруди, а також кам’яну вимостку, яка може бути фундаментом кам’яної вежі.

«Кам’яна вимостка висотою до метра, шириною 4 м розташована впритул до першого найбільшого внутрішнього валу. Раніше її вважали п’єдесталом для ідола. Але це дивно, бо зазвичай капища розміщували по центру, а воно врізається у вал. Ми припускаємо, що це була кам’яна основа дерев’яної вежі», – каже археолог.

Як зазначає обласний департамент архітектури, за підсумками розкопок провели польовий семінар «Ілівське городище у контексті давніх поселенських структур заходу України за доби середньовіччя», на якому науковці висловили думку про ймовірну хибність радянської історичної концепції: «Вони стверджували, що західні терени України були периферією, провінцією, де ще до ХІІІ ст. місцеве населення сповідувало багатобожжя й поклонялося ідолам. Вважалось, що пам’ятка в Ілові – це городище-святилище. Проте, за словами вчених, такі міркування виглядали щонайменше дивно, адже неподалік був Галич, де вже існували муровані храми, було розвинене християнство».

Торік науковці припускали, що знайдена споруда була громадським місцем біля язичницького капища. Але цьогоріч переконалися, що це класична забудова дитинця: господарські, житлові об’єкти, речі оборонного, захисного призначення. А стовпова конструкція виявилася звичайним накриттям над господарськими ямами, заглибленими пивничками. Вчені дослідили 2/3 дитинця і не знайшли жодних речей язичників. Але водночас не виявили і атрибутів християнства – ані натільних хрестиків, енколпіонів, які носили в той період. Хоча тут науковим відкриттям могли завадити чорні копачі. Археолог каже, що навіть під час їхніх досліджень, зловмисники підстерігали і шукали знахідки поміж роботою вчених.

Зараз городище в Ілові є одним із найбільш вивчених схожих пам’яток у регіоні верхнього Дністра. Останні 20-30 років такі городища ніхто не досліджував на великих площах. Вперше за час незалежності України археологічні розкопки в Ілові провели торік, а попередні – ще 1987 року.

У справі вбивства Фаріон в ході обшуків поліція знайшла заготовку для глушника до зброї

У справі вбивства професорки Львівської політехніки Ірини Фаріон в ході обшуків поліція знайшла заготовку для глушника до вогнепальної зброї.

Про це свідчать матеріали суду, передають Українськi Новини.

Після обшуків в одного із фігурантів справи слідчий поліції звернувся до суду із клопотанням про арешт вилученого глушника.

Обладнання для глушника було знайдене 14 серпня під час обшуку гаража, яким користується фігурнат.

Було знайдено заготовку для глушника, металеве сверло та металевий різець.

Суд своїм рішенням наклав арешт на це майно.

Підозрюваний у вбивстві Фаріон попередив адвоката, що не буде вчиняти самогубства

Підозрюваний у вбивстві мовознавиці Ірини Фаріон В’ячеслав Зінченко попередив свого адвоката, що не буде вчиняти самогубства. Він сказав це на випадок, якщо з ним «щось станеться» в ізоляторі тимчасового тримання. Про це його адвокат Ігор Сулима розповів в інтерв’ю «Українським новинам», пише Твоє Місто.

За його словами, Зінченко не скаржиться на умови в ізоляторі тимчасового тримання, куди його перевели із СІЗО. Хлопець багато читає історичну й психологічну літературу, яку бере в місцевій бібліотеці та просить передати від батьків.

Як стверджує адвокат, у камеру до його підзахисного також «підсаджують» людей, щоб ті начебто в нього щось розпитали. Водночас про погрози хлопець йому не розказував, однак попереджав, що не вчинятиме самогубства.

«Він, навпаки, написав, що “якщо зі мною щось станеться, то майте на увазі, я цього не робив”», — розповів Сулима.

За його словами, Зінченка обмежували в певних харчах, але «питання швидко розв’язувалися», тому він не голодує.

Перший з українців: львів’янин Павло Баль виграв бронзу Паралімпіади в шосейних перегонах

Львів’янин Павло Баль став бронзовим призером на Паралімпіаді в Парижі у шосейній гонці з гендбайку

Про це повідомили в управлінні спорту Львова, передає “Еспресо.Захід”.

Павло Баль – перший українець, який виграв медаль у шосейній гонці з гендбайку.

“Павло фінішував третім на дистанції 56,8 км у класі H5. Для Павла це були перші літні Паралімпійські Ігри. Павло виступив у паравелосипедному спорті на шосе у класі H5 – категорії спортсменів, які змагаються у сидячій позиції на гендбайках”. – зазначили в управлінні спорту.

У заїзді Павло Баль проїхав перший відрізок дистанції в 14,2 км третім з результатом 24:20 хвилини. На третьому відрізку дистанції в 42,6 км він опустився на четверту сходинку, але фінішував Павло на третьому місці у рейтингу, опинившись вище за Луїса Кошту з Португалії на 53 секунди.

Шосейна гонка, гендбайк (клас H5)

1. Мітч Валізе (Нідерланди) — 1:33:12 години

2. Луї Верно (Франція) — 1:34:27 години

Павло Баль (Україна) — 1:37:03 години

Як Україна виступає на Паралімпіаді

Українські паралімпійці мають в активі 14 золотих, 18 срібних та 22 бронзову нагороду. Наша збірна на 7-й позиції у медальному заліку.

Золоті медалі:

Олександр Комаров (плавання, 100 м, вільний стиль, клас S5), Оксана Зубковська (легка атлетика, стрибки у довжину, клас T12), Михайло Сербін (плавання, 100 м на спині, клас S11), Денис Остапченко (плавання, 50 м на спині, клас S3), Ігор Цвєтов (легка атлетика, біг на 100 м, клас Т35), Юрій Шенгур (плавання, 100 м на спині, клас S7), Юлія Шуляр (легка атлетика, біг на 400 м, клас Т12), Олександр Яровий (легка атлетика, штовхання ядра, клас F20), Наталія Кобзар (легка атлетика, біг на 400 м. Клас T37), Ярослав Денисенко (плавання, вільний стиль, 100 м, клас S12), Андрій Трусов (плавання, вільний стиль, 50 м, клас S7), Анна Стеценко, Марина Піддубна, Олексій Вірченко та Ярослав Денисенко (плавання, мікст естафета 4х100 м, вільний стиль), Анастасія Москаленко (штовхання ядра, клас F32), Марія Помазан (штовхання ядра, клас F35).

Срібні медалі:

Антон Коль (плавання, 100 м, спина, клас S1), Ірина Пойда (плавання, 200 м, вільний стиль, клас S5; 100 м, вільний стиль, клас S5), Владислав Білий (метання списа, клас F38), Наталія Кобзар (легка атлетика, біг на 200 м, клас T37), Володимир Пономаренко (легка атлетика, штовхання ядра, клас F12), Єгор Дементьєв (велотрек, індивідуальний персьют, 4000 м, клас С5), Анна Стеценко (плавання, 100 м, спина, клас S12), Роман Полянський (академічне веслування, парні одиночки, клас PR1), Андрій Трусов (плавання, 200 м, комплексний стиль, клас SM7; 400 м, вільний стиль, клас SM7; 100 м на спині, клас S7), Ілля Яременко (плавання, 50 м вільним стилем (клас S13), Данило Чуфаров (плавання, 200 м, комплексний стиль, клас S11), Ігор Німченко (плавання, 100 м батерфляєм, клас S10), Марія Шпатківська (легка атлетика, штовхання ядра, клас F46), Максим Веракса (плавання, вільний стиль, 100 м, клас S12), Анна Стеценко (плавання, вільний стиль, 100 м, клас S12).

Бронзові медалі:

Анна Ґонтар (плавання, 50 м, вільний стиль, клас S6; 100 м, брас, клас SB5), Олександр Комаров (плавання, 200 м, вільний стиль, клас S5), Віктор Дідух, Ірина Шинкарьова (настільний теніс, мікст, парний турнір, клас XD17), Роман Данилюк (легка атлетика, штовхання ядра, клас F12), Ярослав Денисенко (плавання, 100 м, спина, клас S12), Анна Стеценко (плавання, 400 м, вільний стиль, клас S12), Антон Коль (плавання, 50 м, спина, клас S1), Євгеній Богодайко (плавання, 200 м, комплексний стиль, клас SM7; 100 м, брас, клас SB6), Марина Піддубна (плавання, 50 м, вільний стиль, клас S11), Артем Колінько (боча, клас BC4), Данило Чуфаров (плавання, 100 м, спина, клас S11), Данило Семенихін (плавання, 100 м, брас, клас SB5), Сергій Паламарчук (плавання, 50 м на спині, клас S3), Олексій Вірченко (плавання, 50 м вільним стилем, клас S13), Олександр Литвиненко (легка атлетика, стрибки в довжину, клас Т36), Зоя Овсій (легка атлетика, метання диска, клас F53), Оксана Ботурчук (легка атлетика, біг на 400 м, клас Т12), Максим Коваль (штовхання ядра, клас F20), Олена Федота-Ісаєва (фехтування на візках, шабля, категорія В), Павло Баль (шосейна гонка, гендбайк, клас H5).

Завтра Львів попрощається із двома захисниками, які загинули у бою з окупантами

Завтра, 6 вересня, львів’ян та гостей міста закликають долучитись до міських церемоній прощання із захисниками Володимиром Леонтьєвим та Іваном Талпою. Мерія просить утриматися від проведення розважальних заходів та святкувань у часі прощання з воїнами, пише ЛМР.

Прощання та чин похорону військовослужбовців Володимира Леонтьєва та Івана Талпи розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла у Львові, а об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.

Далі захисників поховають на Личаківському кладовищі.

Біографічні довідки захисників

Іван Талпа (20.05.1991 – 01.09.2024) Уродженець села Нові Бутори Одеської області.

Навчався у місцевій школі. Професійно-технічну освіту за спеціальністю «тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва» здобув у Державному професійно-технічному навчальному закладі «Фрунзівське професійно-технічне аграрне училище».

Закінчив Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Проходив строкову службу в місті Миколаєві.

Учасник Антитерористичної операції. У час важких боїв під Іловайськом отримав поранення. Згодом вступив до лав 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу оперативного командування «Південь» Сухопутних військ Збройних Сил України, в складі якої продовжив боронити державу в часи повномасштабного вторгнення. Виконував бойові завдання на Миколаївщині, Херсонщині та Донеччині.

Нагороджений медаллю «За мужність ІІІ ступеня».

За словами близьких, Іван був надзвичайно позитивним, бадьорим та усміхненим, захоплювався військовою справою, вів здоровий спосіб життя, був працьовитим, усім допомагав. Був люблячим батьком, дуже любив сина Артема, який був найголовнішим у його житті.

В Івана Талпи залишились дружина, син, мати, брат та сестра.

Володимир Леонтьєв (17.08.1999 – 02.09.2024) Львів’янин.

Навчався у Скнилівській гімназії імені Праведного Андрея Шептицького Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області. Професійну освіту здобув у Вищому професійному училищі №29 міста Львова.

Після завершення навчання працював барменом у закладах громадського харчування.

Проходив курси для пілотів дронів та дуже любив займатися цією справою. За словами близьких, Володимир бачив себе в армії, хотів бути військовим та присвятив цьому своє життя, завжди був усміхненим та веселим.

Під час повномасштабного російського вторгнення добровільно пішов боронити Україну до лав 67-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на всій лінії фронту.

Нагороджений відзнакою «Учасник бойових дій».

У Володимира Леонтьєва залишились батьки, брат, дві бабусі та дідусь.

У Львові хочуть збудувати будинок із дитмайданчиками на даху

На вул. Ромашковій, 16 і 16а планують збудувати багатоквартирний житловий будинок із підземним паркінгом зі знесенням існуючих будівель. Відповідний містобудівний розрахунок розглянули на засіданні архітектурно-містобудівної ради 5 вересня, інформує «Твоє місто».

Ділянка, на якій зведуть будинок, розташована у зоні Ж-1 у Сихівському районі. Поряд є зблоковані будинки, а також багатоповерхівка.

Проєктований триповерховий житловий будинок міститиме 21 квартиру. У паркінгу передбачили 21 паркомісце для постійного зберігання. Відсоток забудови – 41%. У паркінгу буде укриття з окремими виходом.

На покрівлі даху передбачили технічний поверх для облаштування майданчиків, дах огородять для повноцінного використання. На даху розмістять дитячі майданчики і фізкультурний зал.

«Світова практика показує, що можна використовувати експлуатовану покрівлю повноцінно. Тому ми теж запланували так її використати», – зазначив архітектор Тарас Мартинюк.

Сусіди виступали проти багатоквартирних будинків великої поверховості, але щодо цієї забудови заперечень не було.

Зазначимо, що замовником будівництва є ТзОВ «Крила Серафима». За даними YouControl, компанія зареєстрована у 2021 році у Львові, її власницею є Галина Мелещенко.

Подаруй місту дерево: до 20 вересня триватиме прийом заявок на участь в осінній акції

Охочі посадити саджанець можуть вибрати локацію та вид дерева зі сформованого переліку, заповнити заявку, і після оплати долучитися до висадки. Онлайн-заявки приймають до 20 вересня 2024 року. Про це повідомляє ЛМР.

Управління екології Львівської міської ради спільно з районними адміністраціями та садівниками Львова напрацювали локації для висадок восени на вулицях, скверах та парках громади, де можна посадити дерева/кущі.

«Цієї осені пропонуємо для висадки дерев та кущів понад 656 лунок: 546 на вулицях та 108 у парках. Найбільше вільних лунок є у Сихівському районі. Тут є потреба у 99 деревах та 71 кущі», – зазначає Галина Микітчак, очільниця управління екології та природних ресурсів Львівської міської ради.

Відтак, охочі мають змогу обрати з переліку вид дерева чи куща, який готові купити, а також місце, в якому хотіли б висадити рослину.

Взяти участь в акції можуть юридичні, фізичні особи, громадяни України, які досягли 18 років та іноземці.

Благодійник, який зголошується за спеціальною формою, закуповує саджанець, а місто допомагає його привезти, посадити, встановити опори та забезпечити належний догляд.

Усі охочі можуть долучитися до акції, зробивши наступні кілька кроків:

  1. За посиланням у таблиці обрати точну адресу висадки і вид дерева/куща.

  2. Заповнити електронну форму за посиланням: https://docs.google.com/…/1KrcNDlR1m7bjvTHpmVui…/edit

  3. Після опрацювання заявки з вами сконтактують та повідомлять про наявність саджанців, їх вартість та нададуть рахунок на оплату в обраний вами розсадник.

  4. Для завершення процедури та забезпечення належного утримання і догляду за вашими деревами/кущами потрібно написати заяву до управління екології та природних ресурсів, згідно зразка нижче, до заяви додається квитанція про оплату.

  5. Вам повідомлять про день і час висадки дерева. Проводити висадку будуть спеціалісти з догляду та озеленення відповідного району чи парку та за вашої участі (за бажанням).

Для отримання додаткової інформації звертайтесь в управління екології та природних ресурсів за номером: +38 (032) 297-59-82 або на пошту – eko.lviv@ukr.net  чи в соцмережі.

Прийом онлайн-заявок на бронювання та висадку дерев і кущів триває до 20 вересня 2024 року.

Нагадаємо, що минулоріч за спонсорства мешканців у Львівській громаді висадили 369 дерев та кущів на загальну суму в понад 1,3 мільйона гривень.