Категорія: Львів

8-місячний Іванко із Закарпаття народився з критичною вадою серця, через яку задихався вже з перших днів життя. Аби врятувати малюка, спеціалісти дитячої лікарні святого Миколая Першого медичного об’єднання Львова провели унікальне надскладне кардіохірургічне втручання, пише пресслужба ЛМР.

Про те, що у сина вроджена вада серця, батьки дізналися лише на третю добу після його народження, коли малюк почав задихатися та стрімко синіти. Тоді хлопчика одразу забрали до реанімації і вже невдовзі терміново перевезли реанімобілем з Мукачівської лікарні до Львова.

У Львові фахівці лікарні святого Миколая поставили дитині точний діагноз: транспозиція магістральних судин, дефект міжшлуночкової перегородки та клапанний стеноз легеневої артерії. Простіше кажучи, анатомія серця Іванка була геть неправильною: все було не на своїх місцях, через що кров не могла нормально циркулювати та насичуватися киснем.

З такою важкою гіпоксією малюк довго би не прожив, однак для радикальної операції він був ще надто маленький і слабкий. Аби Іванко зміцнів і дожив до основного втручання з коригування вродженої вади, кардіохірурги встановили йому системно-легеневий шунт. Це дало змогу підвищити рівень насичення крові киснем та виграти час.

У 8-місячному віці Іванко повернувся до Львова для планового проведення основного втручання. Однак за день до операції у хлопчика виник гострий тромбоз шунта.

«Вже день доходив до кінця, коли мама покликала нас, бо дитині стало різко гірше. В цей момент малюк мав дуже виражений ціаноз — він стрімко синів та задихався. Дитину терміново перевели до реанімації, де анестезіологам вдалося стабілізувати стан, але стало зрозуміло, що чекати до ранку не можна. Хірургічну команду посеред ночі терміново викликали з дому», — розповіла кардіологиня Христина Качур.

Надскладне втручання, яке терміново треба було виконати Іванкові, називається Double Root Translocation (DRT). В Україні його виконує лише один спеціаліст — завідувач кардіохірургічного відділення лікарні святого Миколая Олександр Ячнік.

Суть втручання полягає у тому, щоб висікти обидва артеріальні клапани на спільній площадці та розвернути її на 180 градусів. Це дозволяє поставити клапан аорти на лівий шлуночок, а клапан легеневої артерії на правий — тобто так, як це і має бути. Водночас, аби створити правильний шлях для відтоку крові, потрібно було ще закрити дуже великий дефект між шлуночками, де бракувало близько 60% стінки.
Ця надважка операція тривала 12 годин. Кардіохірургам вдалося «перекроїти» серце Іванка та виправити помилку природи. Чому поміж інших методів було обрано один із найскладніших в дитячій кардіохірургії — пояснює сам Олександр Ячнік.

«По-перше, на відміну від попередніх методик, DRT дозволяє сформувати ідеально рівний вихід із лівого шлуночка. По-друге, оскільки аортальний клапан залишається на своєму місці, у майбутньому виключається ризик його патологічного розширення.

Але найголовнішим здобутком є те, що власний легеневий клапан дитини буде рости разом із нею. Це означає, що Іванку по мірі росту не доведеться проходити додаткові операції із заміни штучних клапанів», — каже кардіохірург Олександр Ячнік.

Зараз малюк почувається чудово, він став активнішим та має стовідсоткову сатурацію, тобто його серце добре качає кров, а легені повноцінно насичують її киснем.

Хірурги дитячої лікарні святого Миколая Першого медоб’єднання Львова видалили 6-річному хлопчику жовчний міхур лише через 1 прокол, від якого навіть і видимого сліду не залишилось. Зазвичай такі операції виконують через 4 розрізи, але львівські лікарі роблять це за інноваційною методикою. Про це пише пресслужба ЛМР.

Давид Гушул з Коломийщини всі 6 років свого життя мучився від камінців у жовчному міхурі. Хлопчик народився дуже передчасно — на 28-му тижні вагітності. А необхідна для порятунку малюка антибіотикотерапія дала важку побічну дію — у жовчному з’явилися камені.

Впродовж кількох років лікарі медикаментозно намагалися зупинити розвиток жовчнокам’яної хвороби, але стан хлопчика лише погіршувався. Зрештою, жовчний міхур вже був настільки заповнений камінням, що, практично, перестав функціонувати, перетворюючи життя дитини на суцільний біль.

«У нього постійно болів живіт, шлунок. Останнім часом то вже було через день, а то й кожного дня. Бували такі болі, що він аж бліднів. Два рази було таке, що ледь не відключався, коли камінчики ці починали рухатися. Він постійно пив спазмолітики. А якщо щось з’їсть, то тоді з’являлися болі і блювота жовчю», — розповідає мама Давида.

Через малий вік хлопчика місцеві лікарі радили почекати з операцією, але батьки більше не могли дивиться на страждання сина, а тому вирішили звернулися до львівських спеціалістів. Саме тут, у лікарні святого Миколая, хірурги застосовують найбільш щадний метод видалення жовчного міхура у дітей — лапароскопічний, всього через 1 прокол замість стандартних 3−4 розрізів.

«Чим менше проколів, тим менші ризики ускладнень і болю — це раз. Друге — естетика. На животику у дитини не залишається рубця, бо він ховається в пупок і його не видно після того, як загоїться вся рана. По-третє, після такої операції діти дуже швидко відновлюються, їх виписують з лікарні менш ніж за добу.

Якщо все пройшло вдало — діти навіть не мусять дотримуватись якоїсь спеціальної суворої дієти, а просто мають їсти здорову їжу. Загалом великих обмежень у таких дітей немає», — розповідає про переваги інноваційної методики медичний директор лікарні святого Миколая Олександр Калінчук.

Хірурги успішно видалили хлопчику жовчний міхур лише через один прокол, діаметром 1,5 см. А про важку хворобу хлопчику не нагадуватиме навіть шрам, адже він назавжди схований у пупку.

Сьогодні Давид нарешті насолоджується безтурботним дитинством, активно відвідує підготовчі заняття та з нетерпінням чекає на свій перший шкільний дзвінок.

Ще три роки тому життя 27-річної Ганни з Івано-Франківська повністю залежало від гемодіалізу. Сьогодні, попри всі ризики вагітності з пересадженою ниркою — а це високий тиск, загрози для життя дитини й операцію на сечоводі, жінка вже обіймає свою донечку. Це стало можливим завдяки злагодженій командній роботі львівських та івано-франківських лікарів.

Через запальне захворювання нирок — пієлонефрит, Ганна Виглінська з 14 років жила між лікарнями. Під час одного із загострень вона навіть тимчасово втратила зір. А у 20 років швидка забрала її з критичним тиском — 260/140. Тоді нирки дівчини остаточно відмовили, й почався новий етап у житті — гемодіаліз.

Чотири рази на тиждень по 4 години її кров від токсинів на надлишку рідини очищував спеціальний апарат. Свого коханого Василя Ганна зустріла у відділенні гемодіалізу Центральної міської клінічної лікарні Івано-Франківської міськради — він працював медбратом. Попри важку хворобу і невідомість, вони почали зустрічатися.

Ганна стала в лист очікування на трансплантацію. І вже за пів року, це було у грудні 2022-го, просто під час процедури їй повідомили — є донор. Василь цієї миті був поруч — якраз чергував. Обоє не могли повірити, що тепер у них з’явилася надія на повноцінне життя разом: без діалізу і прив’язки до лікарні.

Того ж дня івано-франківські трансплантологи успішно пересадили Ганні нирку від посмертного донора. Вже наступного року після операції закохані одружилися. А згодом наважилися здійснити спільну мрію про батьківство. Тож, коли на тесті з’явилися дві омріяні смужки, радість молодого подружжя була безмежною.

Аби вагітність минула безпечно для мами та дитини, Ганну консультували лікарі одразу двох міст. Вдома вагітна з пересадженою ниркою була під пильним супроводом акушер-гінекологинь Івано-Франківського обласного перинатального центру Ірини Купчак та Наталії Якимчук.

У Львові жінку консультували фахівці двох лікарень Першого медоб’єднання. Керівник Центру трансплантології Максим Овечко зі своєю командою коригував імуносупресивну терапію — препарати, які пацієнти з пересадженими органами приймають усе життя. А заступниця медичного директора з материнства і дитинства лікарні святого Миколая, акушер-гінекологиня Лідія Борисова контролювала аналізи та показники Ганни.

Вагітність була непростою. На 34-му тижні виникла загроза: плід почав тиснути на пересаджену нирку, відтік сечі зменшився, а рівень креатиніну — головного показника роботи органу, невпинно зростав. Ситуація ставала небезпечною і для матері, і для малюка. Це ускладнення відоме як «блок нирки» — одне з найчастіших та найнебезпечніших у пізні терміни вагітності після трансплантації.

Подружжя негайно вирушило до Львова, де трансплантологи оперативно встановили спеціальний стент у сечовід пересадженої нирки. Роботу органа вдалося відновити. Завдяки цьому Ганна змогла доносити вагітність.

А вже 22 лютого, на 38-му тижні вагітності, через підвищення тиску та зміни в аналізах, лікарі ухвалили рішення про кесарів розтин. Операцію виконали львівські спеціалісти пологового відділення дитячої лікарні святого Миколая на чолі з акушер-гінекологом Лідією Борисовою. У Ганни та Василя народилася здорова доношена дівчинка, вагою 3250 г. Батьки назвали донечку Юстинкою.

У селі Домажир стався порив на магістральному водопроводі. За попередньою інформацією ЛМКП «Львівводоканал», пошкодження могло виникнути після роботи приватної техніки на цій ділянці.

Ремонтні бригади підприємства вже виїхали на місце і приступили до ліквідації пошкодження. Відтак станом на зараз до частини будинків Львова вода подається з пониженим тиском.

Зокрема, воду з пониженим тиском отримують будинки за такими адресами:

вул. Агрусова, вул. Алмазна, вул. Ангарна, вул. Миколи Бажана, вул. Степана Бандери, вул. Дмитра Бандрівського, вул. Івана Біберовича, вул. Дмитра Бортнянського, вул. Братів Міхновських, вул. Брюховицька, вул. Бузинова, вул. Івана Величковського, вул. Остапа Вересая, вул. Вершницька, вул. Марка Вовчка, вул. Лева Ганкевича, вул. Генерала Олекси Алмазова, вул. Генерала Осипа Микитки, вул. Лева Геца, вул. Якова Гніздовського, вул. Івана Гушалевича, вул. Доробок, вул. Дорогичинська, вул. Дубовицька, вул. Ольги Дучимінської, вул. Василя Єрошенка, вул. Загородня, вул. Залізнична, вул. Золота, вул. Марка Каганця, вул. Петра Калнишевського, вул. Григорія Квітки-Основ’яненка, вул. Братів Дужих, вул. Федора Коріятовича, вул. Кузнярівка, вул. Ливарна, вул. Ловецька, вул. Лугова, вул. Ігнатія Лукасевича, вул. Михайла Лучкая, вул. Олександра Лушпинського, вул. Любачівська, вул. Малковицька, вул. Маршалківка, вул. Яна Матейка, вул. Лева Мацієвича, вул. Машиністів, вул. Мирна, вул. Моторна, вул. Рудольфа Моха, вул. На Чвертях, вул. Георгія Нарбута, вул. Нарцисова, вул. Немирівська, вул. Нестора Літописця, вул. Ожинова, вул. Євгена Озаркевича, вул. Озерна, вул. Євгена Олесницького, вул. Осикова, вул. Павлокомська, вул. Папоротна, вул. Сергія Параджанова, вул. Парова, вул. Підлісна, вул. Пілотів, вул. Сембратовичів, вул. Пикулицька, вул. Планерна, вул. Повітряна, вул. Порічкова, вул. Олександра Потебні, вул. Прилбицька, вул. Прихильна, вул. Пропелерна, вул. Професора Івана Ковалика, вул. Резедова, вул. Розлога, вул. Розсадна, вул. Роксоляни, вул. Ряснянська, вул. Світла, вул. Гетьмана Івана Сірка, вул. Скромна, вул. Опанаса Сластіона, вул. Надії Мудрої, вул. Осипа Сорохтея, вул. Сотника Василя Панаса, вул. Михайла Стельмаха, вул. Олени Степанівни, вул. Олекси Стороженка, вул. Суботівська, вул. Романа Сушка, вул. Сяйво, вул. Тісна, вул. Тростинна, вул. Тараса Трясила, вул. Івана Фещенка-Чопівського, вул. Ніла Хасевича, вул. Холмська, вул. Хорватська, вул. Чесанівська, вул. Георгія Чечета, вул. Дмитрія Чижевського, вул. Євгенія Чикаленка, вул. Івана Шараневича, вул. Тараса Шевченка, вул. Широка, вул. Юрія Яновського, вул. Ярославська, вул. Ясна, вул. Панаса Сотника бічна, вул. Річицька, вул. Городоцька, 44, 45, 50, 51, 52, 53, 54, 55а, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 65, 67, 68, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 93, 94, 95, 97, 98, 99, 100, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 109, 110, 111, 113, 115, 117, 119, 122, 123, 125, 131, 133, 134, 135, 136, 137, 138, 140, 141, 142, 143, 144, 145, 146, 147, 148, 149, 150, 151, вул. Левандівська, 30.

У департаменті житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради уже організовують розвозку ємностей та резервуарів з водою у цьому районі, які прибрали на час сильних морозів. Точний перелік адрес, де вони будуть розміщені, повідомлять додатково.

ЛМКП «Львівводоканал просить вибачення за тимчасові незручності, пов’язані з аварійною ситуацією.

Як встановили правоохоронці, ввечері 21 лютого зловмисники приїхали на вулицю Левицького у Львові, де тимчасово проживав потерпілий – 17-річний мешканець Вінницької області, та запросили його сісти в свій автомобіль Lexus. В салоні вони натягнули підлітку на голову поліетиленовий пакет та доставили його у наперед підготовлене місце – житловий будинок, розташований в одному з сіл Львівського району.

Там фігуранти зв’язали викраденому руки та ноги пластиковими стяжками та будівельним скотчем, після чого оголосили вимогу – повернути їм борг у сумі 400 тисяч російських рублів. Оскільки хлопець борг не визнав та відмовився повертати кошти, вимагачі застосували до нього фізичне та психологічне насильство, а також погрожували вбивством. Так тривало до 23 лютого – доки поліцейські не встановили місце, де зловмисники утримували свою жертву.

До розкриття злочину були задіяні оперативники карного розшуку, вибухотехніки, кінологи та співробітники інших служб поліції Львівщини, а також оперативники кримінальної поліції та слідчі відділу поліції №3 Львівського районного управління поліції №2.

Звільнення викраденого хлопця та затримання зловмисників відбувалось за силової підтримки спецпризначенців та бійців КОРДу поліції Львівщини.

Особи зловмисників встановлені – ними виявились 49-річний мешканець Дніпропетровської області, 20-річний харків’янин, 23-річний житель Запоріжжя та 24-річний мешканець Львівщини. Усі вони затримані в порядку ст.208 Кримінального процесуального кодексу України.

Слідчі, за процесуального керівництва Пустомитівської окружної прокуратури, повідомили їм про підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.189 (Вимагання) Кримінального кодексу України та ч.2 ст.146 (Незаконне позбавлення волі або викрадення людини) Кримінального кодексу України. Максимальне покарання, що загрожує підозрюваним – позбавлення волі на строк до дванадцяти років із конфіскацією майна.

Досудове розслідування триває, суд обрав підозрюваним запобіжні заходи – тримання під вартою без визначення розміру застави.

Хірурги львівського Центру дитячої медицини врятували 3-річного хлопчика, який отримав тяжкий опік стравоходу, випивши побутову хімію. Лікування тривало протягом двох років. Як уточнили LVIV.MEDIA у медзакладі, дитина випила засіб для очиски побутової техніки від жиру.

Дитина потрапила до лікарні у вкрай важкому стані. Хлопчик не міг сам їсти, страждав від вираженого болю, слинотечі та блювання. Малечу негайно госпіталізували до відділення інтенсивної терапії.

“З огляду на тяжкість ураження та неможливість ентерального харчування, команда торакальних хірургів виконала оперативне втручання — накладання гастростоми. Це дозволило забезпечити повноцінне харчування без навантаження на уражений стравохід та стабілізувати загальний стан дитини”, — розповіли у лікарні.

Незабаром у хлопчика сформувався критичний стеноз стравоходу — значне звуження його просвіту, що повністю блокувало можливість приймати їжу через рот. Відтак медики вирішили провести серію балонних дилатацій стравоходу, тобто малоінвазивних ендоскопічних втручань, під час яких звужену ділянку поступово розширюють спеціальним балоном без виконання розрізів.

“Це була складна, тривала та поетапна робота, але завдяки злагодженим діям команди нам вдалося уникнути великої травматичної операції”, — зазначив керівник Клініки торакальної хірургії та реконструктивної урології у дітей лікарні “Охматдит” Центру дитячої медицини Олег Ленів.

Зараз маленький пацієнт їсть самостійно, активно росте і добре почувається.

Медики закликають батьків зберігати побутову хімію у недоступних місцях. У разі проковтування дитиною хімічної речовини або стороннього предмета — негайно звертайтеся до лікарні.