Категорія: Львів

Чоловік зі смертельною хворобою – цирозом, і найбільш рідкісною групою крові мав мінімальні шанси отримати донорський орган. Натомість доля подарувала йому аж дві такі можливості з різницею рівно в один місяць. Обидві пересадки печінки виконали спеціалісти Центру трансплантології Першого медоб’єднання Львова.

Проблеми з печінкою у 32-річного Остапа Толкача з Львівщини почалися майже 6 років тому. З’явилася жовтяниця. Рівень білірубіну зашкалював: понад 800, коли в нормі має бути до 21. Це критичний показник. Лікарі діагностували цироз печінки – незворотнє прогресуюче ураження органу. Єдиний можливий порятунок з таким діагнозом – це трансплантація.

Декілька років лікарям вдавалося підтримувати життя Остапа медикаментозно. Але торік печінка почала відмовляти. Ліки вже не допомагали. І влітку 2024 року, після кількох госпіталізацій з внутрішніми кровотечами, чоловік звернувся за порятунком до львівських трансплантологів.

Спеціалісти одразу поставили Остапа в чергу на донорський орган. Утім, шанси його отримати були примарними. Позаяк в пацієнта рідкісна група крові – IV “+”. Така ж має бути і в донора. Він з’явився неочікувано для всіх – уже за місяць, а Остап отримав шанс на порятунок.

Тож 13 серпня трансплантологи виконали пересадку печінки. Але, на жаль, в післяопераційному періоді сталися ускладнення у вигляді тромбозу печінкової артерії. Трансплантований орган вийшов з ладу, а Остапа знову поставили в лист очікування. І сталося диво! 13 вересня знову з’явився донор із рідкісною 4-ю групою крові.

«Це дійсно дивовижний збіг! Рівно за місяць від попередньої трансплантації з’явився ще один донор з такою самою групою крові. Ми з командою провели Остапу ретрансплантацію печінки. Тобто, повторно пересадили орган одній і тій самій людині. Складність другої поспіль трансплантації полягала в тому, що наш пацієнт переніс вже не одне втручання і утворилися певні спайкові процеси, які ускладнили нам роботу. Попри це, нам вдалося все зробити успішно», – розповідає про цей унікальний випадок лікар-трансплантолог Олег Гузій.

Для Центру трансплантології Першого медоб’єднання Львова ця операція стала першою успішною ретрансплантацією печінки.

Пацієнт Остап вперше за останні 6 років будує плани на майбутнє. Каже, що починає друге життя.

«Відчуваю знову енергію, зникла втома, з’явився апетит. Хочу повністю відновитися та повернутися до улюбленої роботи кухарем-кондитером», – каже чоловік.

Лікарі висловлюють співчуття та вдячність родинам донорів, які, попри біль втрати, ухвалили непросте рішення і подарували можливість жити таким пацієнтам, як Остап.

До слова, Центр трансплантології Першого медоб’єднання Львова лідирує в Україні за кількістю операцій. У 2024 році команда лікарів виконала 143 трансплантації, пересадивши 20 сердець, 104 нирки та 19 печінок. І це найбільша кількість трансплантацій в Україні за минулий рік.

У четвер, 23 січня, Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України розпочало розгляд справи за ознаками вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго». Про це повідомила пресслужба комітету.

Йдеться про наявність у діях підприємства ознак зловживання монопольним становищем на ринку послуг з постачання теплової енергії.

«Під час вивчення обставин, викладених у заяві суб’єкта господарювання, встановлено, що ЛМКП «Львівтеплоенрго» нараховувало з 16.10.2023 по 30.09.2024 року мешканцям будинку плату за послуги з абонентського обслуговування, які фактично не надавалися, та нараховувало плату мешканцям окремих квартир цього будинку за постійну складову тарифу за опалення.

У таких діях підприємства містяться ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з постачання теплової енергії, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживача, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку», – йдеться у повідомленні.

У зв’язку з цим відкрили справу про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Поліцейські повідомили про підозру посадовцям КНП ЛОР «Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр» за махінації під час закупівель. За версією слідства, посадовці онкоцентру закупили товари зі збитками у розмірі 1,7 млн грн, інформує Zaxid.net.

Як розповіли у четвер, 23 січня, у департаменті стратегічних розслідувань Нацполіції та обласній прокуратурі, головна медсестра та посадовиця, відповідальна за проведення закупівель, лобіювали та забезпечили перемогу в тендері певного підрядника, а той поставив товари за ціною, що значно вища від ринкової.

«Попри це, головна медсестра закладу підписала усі документи під час постачання продукції, а підрядник отримав на свої рахунки гроші. У наслідок протиправних дій сума завданих збитків становила майже 1,7 млн грн», – йдеться в повідомленні департаменту стратегічних розслідувань.

Під час обшуків у фігурантів вилучили гроші, мобільні телефони, компʼютерну техніку, службову документацію, чорнові записи та інше.

На підставі зібраних доказів головній медичній сестрі та уповноваженій особі з публічних закупівель медичного центру оголосили підозру. Їхні дії кваліфікували як зловживання службовим становищем (ч. 2 ст. 364 ККУ). Правоохоронці не розголошують назву медзакладу. За інформацією ZAXID.NET, йдеться про Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр.

Також підозру повідомили і представниці підрядної організації за пособництво у заволодінні чужим майном (ч. 5 ст. 27, ч. 4, 5 ст. 191 ККУ).

Усім підозрюваним обрали запобіжні заходи – тримання під вартою із правом внесення 605 тис. грн застави, ще двом – застава 212 та 90 тис. грн. Крім того, двох службовців онкоцентру відсторонили від посади.

З ухвал, які оприлюднені у судовому реєстрі, відомо, що йдеться про закупівлю медичних матеріалів для онкоцентру, які провели у 2023 році (два тендери за березень на 1,7 млн грн та 4,1 млн грн та за грудень на 2,4 млн грн). Однією підозрюваних у цій справі є Оксана Ільницька.

Генеральним директором КНП ЛОР «Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр» із 28 серпня 2024 року є Олег Дуда, який також очолює фракцію «Європейської солідарності» у Львівській обласній раді. Після обшуків ZAXID.NET намагався сконтактуватись із Олегом Дудою, але він не відповідав на дзвінки.

Як повідомлялося, оперативники департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції спільно з обласною поліцією 16 січня провели обшуки у Львівському онкоцентрі.

Двійню хлопчиків, які передчасно зʼявилися на світ у новорічну ніч, виписали додому. Матвій та Тимофій стали першими дітьми, які народилися у Львові в 2025 році.

Про це повідомили у пресслужбі Першого ТМО Львова, пише Суспільне.

Військові зі Львівщини Оксана та Вадим познайомилися на службі. Про дітей мріяли відколи побралися, чотири роки тому, тож дуже зраділи вагітності. Згодом вони дізналися, що чекають на двійню. У новорічну ніч в Оксани неочікувано відійшли води та почалися пологи, це був 34-й тиждень вагітності. Подружжя відразу поїхало до Львова — у лікарню святої Анни, де жінка спостерігалася.

Першого січня о 03:55 шляхом кесаревого розтину народився перший хлопчик вагою 2600 грамів — Матвій. А через 2 хвилини зʼявився на світ його братик — Тимофій. Він важив 2250 грамів.

В Оксани під час операції почалася атонічна кровотеча. Проте лікарям вдалося зупинити її та стабілізувати стан жінки.

На наступний день після народження двійню перевели до дитячої лікарні святого Миколая. У Матвія через передчасне народження виникло апное — тимчасова зупинка дихання тривалістю понад 20 секунд. Малюк пробув у реанімації чотири доби. Тим часом Тимофія госпіталізували до відділення передчасно народжених дітей. Згодом туди перевели й Матвія. Обох через загрозу інфекції лікували антибіотиками. У дитячій лікарні новонароджені двійнята пробули 2 тижні. Родина вже повернулася додому.

Реабілітаційний центр Superhumans запрошує охочих здати кров для ветеранів та ветеранок російсько-української війни, які очікують на складні реконструктивні операції. Акція відбудеться у пʼятницю, 24 січня, у Львівському центрі крові на вул. Пекарській, 65. Про це повідомили на сторінках Superhumans center у соцмережах, пише Lviv.media.

Ви можете стати донором, якщо:

• є повнолітнім (18+);
• ваша вага не менше 70 кг для чоловіків і 60 кг – для жінок;
• не хворіли на вірусні або інфекційні гепатити, венеричні, онкохронічні, серцево-судинні, аутоімунні захворювання;
• не перенесли операцій або не наносили тату впродовж року;
• не маєте варикозних захворювань;
• не хворіли на застуду, COVID19 впродовж місяця;
• не вакцинувалися впродовж місяця.

Перед здачею не можна:

• 72 години вживати ліки, що містять аспірин та анальгетики;
• 48 годин вживати алкоголю;
• 24 години вживати жирної, гострої та копченої їжі, молочних продуктів та яєць;
• 2 години курити.

Також вранці обов’язково поснідати (каша на воді, солодкий чай, сухе печиво).

Львівська громада має одні з найкращих показників щодо кількості зелених зон на своїй території – це майже 1200 га зеленої території. Станом на 2025 рік це 41 парк та 135 скверів. Про це повідомив заступник міського голови з містобудування Любомир Зубач.

Попри тривалу й дорогу процедуру, управління земельних ресурсів міста і надалі активно оформляє юридичні документи на парки і сквери у Львівській громаді. Така політика міста насамперед захищає зелені зони від можливих захоплень.

На початку 2024 року було створено великий парк з озером на вул. Липинського – Лінкольна. Його загальна площа – 3,6 га. На сьогодні на цей парк уже оформлено землекористування. Та прийнято ухвалу міської ради про передачу в користування.

Також торік було сформовано 10 земельних ділянок під сквери та прийнято ухвали про передачу їх в користування. Йдеться про майже 7 гектарів комунальної землі. Це сквери на вулицях Волошина, Городоцькій, біля цирку, Героїв УПА (біля буд. № 76), Клепарівській, на розі Каштанової та Ярошинської, на вулицях Тракт Глинянський (біля буд. № 139), Пластовій, Солом’янка, проспекті Червона Калина – вул. Сихівська – Зубрівська, а також у Брюховичах на вулиці Незалежності України.

Ще 11 земельних ділянок площею майже 10 га включено у перелік скверів та парків. Тобто роботу щодо їхнього оформлення розпочато. У цьому списку – 4 сквери у населених пунктах Львівської громади – у Гряді, Брюховичах, Дублянах та Рудно, де також надано дозвіл на відведення у місцевому парку на вулицях Грушевського-Огієнка-Озерній-Шептицького 3,67 га землі.

До слова, найбільше скверів зосереджено у Галицькому (37), Шевченківському (32) та Личаківському районах (23).

У Львові судитимуть ексначальника квартирно-експлуатаційного відділу (КЕВ) Анатолія Нанівського, якого підозрюють у незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації. За даними слідчих, колишній посадовець незаконно переоформив на родичів майно, куплене за нелегальні доходи, пише ZAXID.NET

Під час досудового розслідування слідчі з’ясували, що 52-річний експосадовець за час служби заробив понад 14 грн млн. Ці активи значно перевищують його законні доходи, а доказів їх законного набуття він не надав. За нелегальні доходи він придбав помешкання, земельні ділянки, автомобілі та інші цінності, які він оформлював на довірену особу.

У матеріалах справи вказано, що саме за хабарі за підряди на постачанні товарів для військових частин його донька у 2022 році купила права на квартиру площею 100 м2 у новобудові на вул. Лінкольна у Львові. Також слідство вважає, що Анатолій Нанівський використовує свого близького родича, військовослужбовця Романа Рудніцького, для оформлення частини придбаного на нелегальні доходи майна. Наприклад, у червні 2023 року донька Вероніка Нанівська уклала з Романом Рудніцьким договір про іпотеку, нібито позичивши йому 100 тис. доларів. Предметом іпотеки став будинок в Брюховичах площею 178,1 м2 та ділянка під ним площею 0,1 га. Якщо Рудніцький не віддасть борг, то будинок з землею офіційно перейде у власність Вероніки Нанівській.

Окрім того, цього року Роман Рудніцький став власником автомобіля BMW X3 вартістю 1,4 млн грн. Слідчі ДБР вважають, що цей автомобіль Анатолій Нанівський придбав для доньки й записав його на Рудніцького. Натомість він отримав від доньки експосадовця 3,6 млн грн позики. Наразі це майно арештоване.

19 липня 2024 року слідчі ДБР повідомили Анатолію Нанівському про підозру за ст. 368-5 та ч. 2 ст. 366-2 ККУ. 22 січня прокуратура повідомила, що завершила досудове розслідування та передала справу до суду.

Додамо, що Анатолій Нанівський очолював КЕВ Львова з осені 2022 року, до того він працював заступником керівника. Як вказано в його декларації, у 2023 році він отримав 523,9 тис. грн зарплати та ще 256,8 тис. грн пенсії. Його дружина Елла Нанівська працює у львівській школі, де у 2023 році заробила 207,3 тис. грн. 23-річна донька Вероніка Нанівська навчається у Львівському медичному університеті, де отримала 115,3 тис. грн стипендії, а також підробляє у лікарні швидкої медичної допомоги, де за минулий рік заробила 27,1 тис. грн.

Національна служба здоров’я Україна відкрила доступ до публічного документу, де вказані середні витрати на оплату праці усього персоналу та лікарів медзакладів, які уклали з ними угоду, за 2024 рік. Про це розповідає Твоє Місто.

Зазначимо, що розрахунок у відомостях НСЗУ показаний у ВОП – витратах на оплату праці, які міститять в собі заробітну плату за окладами і тарифами, премії, заохочення, компенсаційні виплати, оплати відпусток та іншого невідпрацьованого часу.

Відтак, найвищий середній показник витрат на оплату праці торік був у Львівському онкологічному регіональному лікувально-діагностичному центрі. Однак найнижчий – у Львівській обласній психіатричній лікарні.

Що ж до розподілу за професійними категоріями, то у переліку лідирує Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр. Найнижчі ж показники витрат на оплату праці лікарів у Центрі дитячої медицини, середнього медперсоналу – у Львівській обласній клінічній психіатричній лікарні, молодшого медперсоналу – у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні.

Середні заробітні плати керівництва львівських медзакладів

• Середні ВОП у Першому територіальному медоб’єднанні Львова становили 30,3 тис. грн. Водночас цей показник саме у лікарів – 35,4 тис., середнього медперсоналу – 27,1 тис., молодшого медперсоналу – 17 тис.
• Середні ВОП у Львівському онкологічному регіональному лікувально-діагностичному центрі становили 38,5 тис. грн. Водночас цей показник саме у лікарів – 61,6 тис., середнього медперсоналу – 38,7 тис., молодшого медперсоналу – 24,7 тис.
• Середні ВОП у Львівському обласному клінічному перинатальному центрі становили 20,1 тис. грн. Водночас цей показник саме у лікарів – 22,4 тис., середнього медперсоналу – 19,6 тис., молодшого медперсоналу – 13,8 тис.
• Середні ВОП у Львівській обласній клінічній лікарні становили 15,5 тис. грн. Водночас цей показник саме у лікарів – 19,7 тис., середнього медперсоналу – 16,2 тис., молодшого медперсоналу – 10,1 тис.
• Середні ВОП у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні становили 15,7 тис. грн. Водночас цей показник саме у лікарів – 23,6 тис., середнього медперсоналу – 15,4 тис., молодшого медперсоналу – 8 тис.
• Середні ВОП у Львівському обласному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф становили 21 тис. грн. Водночас цей показник саме у лікарів – 26 тис., середнього медперсоналу – 21,3 тис., молодшого медперсоналу – 10,1 тис.
• Середні ВОП у Другому територіальному медоб’єднанні Львова становили 19,3 тис. грн. Водночас цей показник саме у лікарів – 25,6 тис., середнього медперсоналу – 18,4 тис., молодшого медперсоналу – 10,8 тис.
• Середні ВОП у Центрі дитячої медицини становили 16,3 тис. грн. Водночас цей показник саме у лікарів – 17 тис., середнього медперсоналу – 18,6 тис., молодшого медперсоналу – 9 тис.
• Середні ВОП у Львівській обласній клінічній психіатричній лікарні становили 13 тис. грн. Водночас цей показник саме у лікарів – 20,5  тис., середнього медперсоналу – 14 тис., молодшого медперсоналу – 8,4 тис.
• Середні ВОП у Львівському обласному госпіталі ветеранів війни та репресованих ім. Ю. Липи становили 14,6 тис. грн. Водночас цей показник саме у лікарів – 20 тис., середнього медперсоналу – 15,9 тис., молодшого медперсоналу – 9,1 тис.
• Середні ВОП у Львівському обласному клінічному лікувально-діагностичному кардіологічному центрі становили 14 тис. грн. Водночас цей показник саме у лікарів – 20 тис., середнього медперсоналу – 15,1 тис., молодшого медперсоналу – 8,3 тис.
• Середні ВОП у Львівському регіональному фтизіопульмонологічному клінічному лікувально-діагностичному центрі становили 16,7 тис. грн, Водночас цей показник саме у лікарів – 21,3 тис., середнього медперсоналу – 17,5 тис., молодшого медперсоналу – 11,1 тис.
• Середні ВОП у Львівському обласному клінічному діагностичному центрі – 15 тис. грн. Водночас цей показник саме у лікарів – 20,8 тис., середнього медперсоналу – 14,5 тис., молодшого медперсоналу – 8,7 тис.

Зазначимо, що розрахунок у відомостях НСЗУ показаний у ВОП – витратах на оплату праці, які міститять в собі заробітну плату за окладами і тарифами, премії, заохочення, компенсаційні виплати, оплати відпусток та іншого невідпрацьованого часу.

Додамо, що після медичної реформи, яка відбулась весною 2020 року, кожен заклад став самостійним розпорядником зароблених коштів. Саме від того, скільки грошей отримує лікарня в місяць та як їх розподіляє головний лікар, залежить зарплата всього персоналу. Це є наслідком медичної реформи, яка з 2018-го відбувалася на рівні сімейних амбулаторій та поліклінік, а згодом і на вторинному та третинному рівні.