Категорія: Львів

У Львові триває конфлікт щодо зведення тенісних кортів у частині парку 700-річчя. Чиновники міської ради намагаються переконати мешканців у важливості розвитку спортивної інфраструктури, однак жителі району категорично проти будь-якої забудови, інформує Lviv.Media.

Суперечки тривають вже кілька місяців, і за цей час ніхто із представників громадської організації, яка є ініціатором будівництва тенісних кортів, не виходив на комунікацію з громадою. Не з’явилися керівники ГО і на зустрічі, що відбулася 31 січня, коли чиновники ЛМР презентували мешканцям концепцію розміщення кортів на території парку.

На зустрічі із мешканцями начальник відділу інвестицій і проєктів Львівської міськради Олег Веклин заявив, що будівництво кортів ініціювала ГО «Тенісна академія Ю-Некст». LVIV.MEDIA поспілкувався із її керівником Остапом Ткачем.

За словами Остапа Ткача, ніхто з представників організації не прийшов на зустріч із громадою, бо вона відбувалася у робочий час. Керівник ГО «Тенісна академія Ю-Некст» не зміг чітко відповісти на питання щодо деталей та фінансування майбутнього спортивного об’єкта. Хоча, як запевняли чиновники мерії, саме ініціатори проєкту оцінили будівництво тенісних кортів у 35 мільйонів гривень.

«Ми — громадська організація. Ми тренуємо в теніс. Ми давно-давно тим займаємося. Хотіли, щоб воно розвивалося, тобто працювати, вчити, розвивати теніс у Львові. Нічого ми не вибирали взагалі (ділянку — ред.) Там, я розумію, якийсь проєкт. Потім має бути конкурс. Тобто взагалі, чи ми його зможемо виграти. Все ж не відомо», — сказав Остап Ткач.

Як розповів Ткач, після того, як навесні минулого року депутати погодили ухвалу про розвиток великого тенісу у Львові, академія надіслала до мерії листа зі своїми рекомендаціями, однак досі не отримала жодної офіційної відповіді. Він запевнив, що його ГО була лише ініціатором розвитку спортивної інфраструктури для занять великим тенісом, а ділянку під зведення кортів у парку 700-річчя визначили чиновники мерії. Окрім цього, Остап Ткач зазначив, що не бачив проєкту, який представники міськради презентували нещодавно мешканцям, тому що тенісна академія не брала участі у його розробці. За словами керівника ГО, наразі інвесторів для фінансування будівництва кортів немає, а чіткої відповіді на питання де планують взяти 35 млн грн на зведення об’єкта, він не надав.

«У нас є можливості. Є діти, які займаються, є батьки, і так далі. Ми знаємо, як це робити — це не проблема. Якщо до цього дійде, ми знайдемо спосіб залучити інвестиції спільними зусиллями. Головне, щоб нам дали таку можливість», — пояснив Остап Ткач.

До слова, на зустрічі із мешканцями нардепка Софія Федина натякнула про зацікавленість забудовників у цій території. Крім того, вона припустила, що за зведенням спортивного об’єкта може стояти один із депутатів міської ради, який активно просуває це питання на сесіях. Прізвище вона відмовилася називати. Водночас під час пленарних засідань Львівської міської ради, серед усіх депутатів найбільш активно бере участь в обговоренні цього питання депутат від політичної партії «ВАРТА» Юрій Мартинюк.

«Без тиску цієї ухвали б не було»: Садовий про рішення щодо кортів

Коли ухвалу про будівництво тенісних кортів у парку 700-річчя вдруге розглядали на сесії, 17 жовтня, міський голова Львова Андрій Садовий визнав, що попереднє рішення прийняли поспіхом, оскільки на нього тиснули колеги, які наполягали на підтримці проєкту. «Перепрошую, що ми голосували ухвалу, яка не була якісно підготовлена. Це був такий емоційний жест, хотілося швидко зробити добру справу. Деякі колеги тиснули, дуже сильно тиснули. Думаю, в кінцевому випадку ми вийдемо на нормальний варіант», — сказав Садовий під час сесії.

Тоді ж, під час обговорення питання, Юрій Мартинюк просив міського голову ретельно взяти під особистий контроль ситуацію щодо будівництва тенісних кортів. На що Андрій Садовий відповів, що саме «друзі Мартинюка» здійснювали тиск на нього.

«Ну якби мене не тиснули, то цієї ухвали б не було. Але мене ж тиснули, аж давили ваші друзі, тому і не підготували якісно ухвалу», — відповів мер Львова Юрію Мартинюку.

До слова, сам Мартинюк брав участь у виїзному огляді альтернативної ділянки разом із мером — про це Садовий також розповів на сесії.

Юрій Мартинюк є керівником ГО «Народна самооборона Львівщини», яка ще у 2019 році отримала дозвіл від Львівської міськради на відведення майже 1,3 га на вул. Стрийській, 195-Б для обслуговування тенісних кортів. Зараз на цій ділянці розташовані спортивні об’єкти організації, два тенісні корти та майданчик, які ГО отримала у 2016 році за договором дарування.

За цією ж адресою працює і ГО «Тенісна академія Ю-Некст», яка стала ініціатором проєкту будівництва кортів у парку 700-річчя. За даними аналітичної системи YouControl, ГО «Тенісна академія Ю-Некст» створена у Львові у 2020 році. Її власниками окрім Остапа Ткача є ще Юрій Боярінов та Сергій Рагозін. Академія працює на вул. Стрийській, 195-Б.

До слова, Юрій Мартинюк також є виконавчим директором Західноукраїнської асоціації забудовників. За даними аналітичної системи YouControl, засновниками асоціації є ТОВ “Житлово-будівельна компанія «Ваш Дім», Приватне підприємство «Житлово-будівельна компанія «РІЕЛ» та ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд зелених технологій «Грінвіль».

У коментарі LVIV.MEDIA Юрій Мартинюк спочатку запевнив, що не має жодного відношення до громадської організації, яка виступає ініціатором проєкту. Однак, згодом підтвердив, що ця академія здійснює свою діяльність на спортивному комплексі, яким опікується ГО «Народна самооборона Львівщини», керівником якої він є. Але, за його словами, ідея будівництва тенісних кортів у парку 700-річчя належить не йому і не спортсменам, а виконавчим органам міської влади.

«Є спортивний комплекс, який знаходиться у власності громадської організації. На території цього спортивного комплексу здійснюють свою діяльність і тренувальні процеси дитячо-юнацька спортивна школа, «Тенісна академія Ю-Некст», ряд приватних спортсменів і їхніх тренерських груп. Це є спортивний комплекс, яким ми, скажімо так, опікуємося, і я особисто ним опікуюсь. І на ньому здійснюють свою діяльність велика кількість спортсменів серед них і громадська організація «Тенісна академія Ю-Некст», — пояснив Мартинюк.

Підтримка спорту чи особисті інтереси?

Хоча Мартинюк заперечив лобіювання будь-яких приватних інтересів, але наголосив, що підтримує ідею будівництва тенісних кортів через гостру потребу міста в якісній спортивній інфраструктурі. Він зазначив, що у Львові бракує сучасних майданчиків, які функціонують цілий рік.

«Я завжди підтримую спортивні, соціальні і волонтерські ініціативи. Ба більше, свого часу саме я з колегами долучився до того, щоб у Львові відбувалися правильні процеси з розвитку спорту, зокрема і великого тенісу. З того часу я вже понад 5–6 років підтримую, у тому числі великий теніс, футбол, і допомагаю в розвитку цих видів спорту, наскільки ми можемо — як фінансово, так і соціально, так і популяризацією цих видів спорту», — додав Мартинюк.

На пряме запитання — чи має він особистий стосунок до діяльності академії, Мартинюк уник чіткої відповіді, обмежившись загальними коментарями про свою підтримку спортивних проєктів. Аналогічно, керівник академії Остап Ткач не зміг дати відповідь щодо участі Мартинюка у діяльності організації: «Що вас конкретно цікавить? Я щось не розумію про що ми з вами розмовляємо», — відповів Ткач.

Питання щодо будівництва тенісних кортів у парку 700-річчя залишається відкритим. Наразі немає чітких відповідей, хто фінансуватиме проєкт, як саме буде організовано конкурс для залучення інвестора та хто відповідатиме за подальшу експлуатацію об’єкта.

Прокуратурі остаточно не вдалось оскаржити ухвалу Львівської міськради, за якою на вул. Поповича, 6 зводитимуть п’ятиповерховий житловий будинок з підземним паркінгом. Про це «Твоєму місту» стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень, пише Твоє Місто.

У прокуратурі стверджують, що у цьому проєкті передбачено зведення п’ятиповерхового будинку, що суперечить Генплану Львова та унеможливлює таке у історичному ареалі міста.

Вже у вересні 2024 року Львівський окружний адмінсуд став на сторону міської ради, зазначивши, що в ході розгляду справи аргументи прокуратури не вдалось підтвердити. Зокрема йдеться про те, що наразі немає навіть проєктної документації, а позивач не зміг довести, що цим детальним планом вносять архітектурні зміни у межах історичного ареалу.

Окрім того, тоді суд призначив будівельну експертизу, аби встановити відповідність проєкту Генплану та законодавству. За її результатами резюмували, що будівництво не порушує вимог, а старий двоповерховий будинок перебуває у критичному стані та підлягає знесенню.

Вже у своїй апеляційній скарзі представники прокуратури вказали, що спірне ДПТ дає право на нове зведення 6-поверхового будинку у межах історичного ареалу, що також суперечить законодавству та Генплану.

Повторно дослідивши матеріали справи, у Восьмому апеляційному адмінсуді встановили, що доводи прокуратури насправді не мають підтвердження, а суд першої інстанції правильно виніс рішення.

Відтак апеляційну скаргу прокуратури не задовольнили, а рішення Львівського окружного адмінсуду залишили в силі. Постанова не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Зазначимо, що, згідно з містобудівною документацією, головним завданням ДПТ є будівництво нового житла на Поповича, 6 за ініціативи ОСББ «Грушевський». Цей двоповерховий будинок збудували у 1960-70 роках, а його стан оцінюють як незадовільний. До 2018 року серед засновників ОСББ «Грушевський» був теперішній депутат Львівської міської ради від «Європейської солідарності»Назарій Бербека та його бізнес-партнер Тарас Дідик. Утім Назарій Бербека заявив, що майно, яке є у межах цього детального плану, колись належало йому, але він продав його ще у 2018 році. Із жовтня 2020 року власниками є четверо осіб: Степанія Марчак, Микола та Лілія Князевичі та Георгій Пушинський.

Публікацію з фотографією зафарбованої таблички правоохоронці виявили 9 лютого під час моніторингу соціальних мереж. Про це інформує поліція Львівської області.

До вчинення порушення причетні двоє хлопців: 15-річний, який тимчасово проживає у Львові, та 18-річний мешканець Львівщини. Вони пояснили, що розфарбували табличку з хуліганських мотивів.

Поліцейські склали відносно обох адміністративні протоколи за ч. 173 (Дрібне хуліганство) Кодексу України про адміністративні правопорушення. Санкція статті передбачає покарання – штраф від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

Начальник Львівської ОВА звернувся у поліцію через шахраїв, які від його імені збирають гроші через фейковий акаунт у соцмережах. Максим Козицький закликав не піддаватись на обман.

За словами начальника ЛОВА, шахраї пишуть у соцмережах від його імені з підставного номера та просять гроші, передає Lviv.media.

“Офіційно заявляю: жодних фінансових зборів я не проводжу, а номер, з якого вам пишуть, мені не належить. З даною ситуацією я вже звернувся до правоохоронних органів. Будьте обережні та не піддавайтеся на обман”, — зазначив Максим Козицький.

Франківський районний суд Львова закрив кримінальне провадження та звільнив від відповідальності завідувачку стаціонарного відділення №1 Львівського обласного медичного центру превенції та терапії узалежнень Галину Одноріг та лікаря-нарколога того ж медзакладу Тараса Хому. Їх судили за статтею про неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило тяжкі наслідки для пацієнта. Про це йдеться в ухвалі, яку опублікували наприкінці січня в Єдиному державному реєстрі, пише Lviv.media

Як йдеться в ухвалі, у березні 2015 року Галина Одноріг, яка на той момент була лікарем-наркологом Львівського обласного державного клінічного наркологічного диспансеру, допустила смерть пацієнта, який лікувався від наркозалежності. Лікарка невчасно діагностувала у чоловіка захворювання легень внаслідок чого той помер. Судили у цій справі також Тараса Хому, який тоді був завідувачем стаціонарного відділення наркодиспансеру. Саме він призначив Галину Одноріг особистим лікарем померлого пацієнта.

“Допустив злочинну недбалість, несумлінно ставлячись до покладених на нього службових обов`язків, призначивши Галину Одноріг особистим лікарем потерпілого та провівши з нею спільний первинний огляд пацієнта, не забезпечив належний контроль за станом та якістю подальшого лікування хворому підпорядкованим йому працівником”, — йдеться в ухвалі.

Обвинувачені своєї вини у кримінальному правопорушенні не визнали і подали клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності. Відтак суд задовольнив клопотання Галини Одноріг та Тараса Хоми і постановив звільнити їх від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Також суд закрив кримінальне провадження. До слова, цю ухвалу можна оскаржити.

Лікарка-анестезіологиня, яка відповідала за наркоз для 5-річного хлопчика під час стоматологічної операції у Львові, підробила сертифікат на роботу з дітьми. Їй оголосили підозру. Про це Львівському порталу повідомили у поліції Львівщини.

Йдеться про трагічний випадок, який стався у Львові з 5-річним Велесом Пашником у грудні 2023 року. Тоді його мама звернулась в одну з приватних стоматологічних клінік, аби полікувати дитині зуби.

За даними слідства, для знеболення анестезіологиня провела дитині загальну анестезію. Під час операції з видалення зубів та лікування карієсу, яку проводив лікар-стоматолог, у пацієнта критично знизився рівень сатурації, припинилось дихання та в подальшому – зупинилось серце. Анестезіологиня намагалась провести реанімаційні заходи, проте це не допомогло.

Потерпілого ушпиталили, він більше місяця перебував у глибокій комі. Проте врятувати життя дитини медики не змогли – за кілька тижнів хлопчик помер.

Як встановили правоохоронці, насправді лікарка-анестезіологиня не мала належної кваліфікації для роботи з дітьми. Вона підробила та подала в адміністрацію клініки відповідний сертифікат, внаслідок чого незаконно отримала дозвіл на лікування малолітніх пацієнтів.

Анестезіологині оголосили підозру за такими статтями Кримінального кодексу України:

• ч.2 ст.140 (неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником);
• ч.5 ст.27 – ч.3 ст.358 (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів, вчинене за попередньою змовою групою осіб);
• ч.4 ст.358 (використання завідомо підробленого документа);
• ст.138 (незаконна лікувальна діяльність).

Максимальне покарання, передбачене санкціями статей, – до п’яти років тюрми.

Розслідування триває.

Нагадаємо, через декілька місяців після смерті Велеса Пашника експертиза також встановила, що стоматологиня та анестезіологиня, які взялись лікувати дитину, не мали відповідної кваліфікації.

Додамо, що подібний випадок стався у Тернополі влітку 2023 року, тут після лікування зубів під загальним наркозом помер однорічний хлопчик.

Експертиза встановила, що попередньою причиною смерті дитини була гостра легенево-серцева недостатність. Підозри у цій справі оголосили і стоматологу, і лікарці-анастезіологині.

У березні 2025 року відбудуться вибори ректора НУ “Львівська політехніка”. Востаннє там змінювали очільника в 2007 році. Згідно з українським законодавством, чинний ректор Юрій Бобало не може більше очолювати виш, оскільки одній і тій же людині заборонено обіймати посаду ректора більше як два терміни, кожен з яких становить п’ять років.

Більше про вибори ректора Львівської політехніки — в матеріалі Суспільного.

Вибори ректора Національного університету “Львівська політехніка” заплановані на 12 березня 2025 року.

27 січня був останній день, коли можна було податися на посаду. Тож, як зазначили у пресслужбі університету, уже відомо і затверджено Міністерством освіти й науки України, що на голосування щодо обрання нового ректора університету винесено вісім кандидатур.

На посаду ректора претендують:

Рашкевич Юрій Михайлович — доктор технічних наук, професор кафедри інформаційних технологій видавничої справи Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій “Львівської політехніки”. Був заступником Міністра освіти і науки України (з червня 2017 року до вересня 2019 року). З 1991 по 2017 року — проректором з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків у “Львівській політехніці”.

Подольчак Назар Юрійович – директор Tech StartUp School, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри адміністративного та фінансового менеджменту Інституту адміністрування, державного управління та професійного розвитку “Львівської політехніки”. Почесний амбасадор Львова.

Березко Олександр Леонідович — кандидат технічних наук, доцент кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності Інституту гуманітарних та соціальних наук НУ “Львівська політехніка”, голова Ради молодих вчених.

Бліхарський Зіновій Ярославович — доктор технічних наук, професор кафедри будівельних конструкцій та мостів, керівник Інституту будівництва та інженерних систем. Лауреат Державної премії України в галузі архітектури за реставрацію та пристосування пам’ятки архітектури ХІV-XVІІІ століть.

Дідик Андрій Миколайович — науковець, підприємець, член Рахункової палати України з 2018 року, доцент кафедри “Економіка підприємств та інформаційних технологій” Львівського університету бізнесу та права (2016-2018 рр.). Був керівником багатьох структур, зокрема, начальником Головного управління Держкомзему у Львівській області.

Шаховська Наталія Богданівна — докторка технічних наук, професорка, засновниця кафедри систем штучного інтелекту та директорка Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій в університеті “Львівська політехніка”. Також працює гостьовою професоркою у закладах вищої освіти Польщі. Входить в топ найцитованіших науковців світу. У 2015 році балотувалася до Львівської міської ради від партії “Об’єднання “Самопоміч”, але невдало.

Матвійків Олег Михайлович — перший проректор університету, доктор технічних наук, професор кафедри систем автоматизованого проєктування Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій. Має багато наукових звань та великий арсенал наукових публікацій, який налічує понад сотню робіт.

Симак Дмитро Михайлович — доктор технічних наук, доцент, викладач кафедри цивільної безпеки та інженерії НУ “Львівська політехніка”. Веде активну політичну діяльність, зокрема двічі балотувався до Верховної Ради, але невдало.

Як наголосили у пресслужбі університету, участь у виборах ректора 12 березня візьмуть викладачі вишу та обрані представники з числа студентів. Точна кількість поки невідома.

Наразі діючим ректором університету, починаючи з 2007 року, є Юрій Бобало — вчений у галузі радіотехніки, доктор технічних наук, професор, заслужений працівник освіти України, а також лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. До того він був на посаді першого проректора університету.

Як відбуватимуться вибори ректора і коли стануть відомі переможці

Порядок виборів ректорів університетів регулюється законом України “Про вищу освіту”, Методичними рекомендаціями щодо особливостей виборчої системи та порядку обрання керівника закладу вищої освіти, які затверджені постановою кабінету Міністрів України.

Брати участь у виборах мають право: кожен науковий, науково-педагогічний та педагогічний штатний працівник закладу вищої освіти; представники з числа інших штатних працівників, які обираються відповідними працівниками шляхом проведення прямих таємних виборів; виборні представники з числа студентів (курсантів), які обираються студентами (курсантами) шляхом прямих таємних виборів. У разі коли в закладі вищої освіти немає студентів, виборні представники обираються з числа інших здобувачів вищої освіти.

Інформація про дату, час і місце проведення виборів виборча комісія НУ “Львівська політехніка” повинна оприлюднити не пізніше ніж за сім календарних днів до дати проведення виборів. Самі вибори ректора відбуватимуться шляхом таємного голосування, яке буде здійснюватись з 09:00 до 15:00 у кількох приміщеннях без перерви (у закладах вищої освіти та його відокремлених структурних підрозділах).

О 15:00 усі дільниці закриють і почнуть обраховувати бюлетені, підбивати підсумки по кожній дільниці та складати протоколи. Переможець повинен набрати 50+1 голос. У випадку, якщо ніхто з кандидатів не набере відповідної кількості голосів, через тиждень проведуть другий тур виборів.