Не зважаючи на теплу не зимову погоду у Львові (до плюс 10 градусів за Цельсієм), в рамках Різдвяного ярмарку у Львові, 2 січня стартував вже традиційний конкурс крижаних скульптур. Про це пише на своїй сторінці у Facebook Євгеній Кравс.
Просто неба на площі Ринок (західна сторона, під балконом міського голови) п’ятеро львівських митців творять видовищні скульптури з криги. Тематика цьогорічного конкурсу – «Силуети різдвяного міста», каже одна з організаторів та учасниць конкурсу відома львівська мисткиня Дарія Альошкіна. Фінал конкурсу ввечері 3-го січня: фігури ефектно освітять, вони слугуватимуть видовищним фотосектором у часі різдвяних міських святкувань.
Генеральний партнер Конкурсу крижаних скульптур – компанія STIHL: вона забезпечила конкурсантів професійним інструментом, а брили льоду заморозив партнер – торгова марка «Лімо». Організатор – компанія «Львівські ярмарки».
У новорічну ніч у пологових будинках Львова народилось 12 малюків. Першою у 2018 році народилась дівчинка.
У новорічну ніч, за даними які надали Львівському порталу медики, у Львові чергували два пологових відділення – на вулиці Мечникова та відділення 3-ї міської лікарні на Рапопорта. У пологовому відділенні на Мечникова народилось п’ятеро малюків – три дівчинки і два хлопчика. Першою народилась о 1.30 год. дівчинка.
У пологовому на Рапопорта у новорічну ніч народилось 4 хлопчики і 3 дівчинки. Один із хлопчиків народився о 23.45 31 грудня – за 15 хвилин до настання 2018 року. Решта малюків народились під ранок.
В п’ятницю, 5 січня 2018 року, в Львівській обласній бібліотеці для юнацтва (пл. Ринок, 9) львівська письменниця та журналістка, кандидат наук та редакторка Театру ім. М. Заньковецької запрошує всіх на своє казково-солодке свято.
Чому казкове? Бо презентуватиме напередодні Різдва другу збірку своїх, довгоочікуваних малечею, різдвяно-новорічних казок. А чому солодке? Бо авторка разом зі своєю командою готує дуже багато солодощів, напоїв та частувань для кожного, хто зголоситься до неї на гостину.
Якою буде її різдвяна книга і чи справді вона стане дарунком з нагоди різдвяних свят для всіх мешканців нашого міста, ми з’ясовувати безпосередньо в казкарки.
– Лесю, в період свят виходить багато святкових книг для дітей, чим ваша вирізнятиметься від них?
– Однозначно своїм наповненням. Бо кожен автор пишучи свої тексти відразу уявляє свого читача. В мене це – величезна кількість дітей, з якими мала нагоду познайомитися впродовж останніх 6-ти місяців, коли їздила на казкові читання з першою книгою. Саме завдяки цим дітям тираж моєї першої книги довелося перевидавати тричі! Тож я дуже сподіваюся, що моя святкова збірка «Магія Різдва» матиме так само багато дорослої та дитячої любові.
– В яку мить вирішили, що ваш проект матиме продовження?
– Після однієї з дитячих зустрічей у школі, де було 200 діток… До того ж дуже часто діти просили: «А підготуйте до Різдва якісь неймовірні історії! А ви маєте казку про Львів, яку ще ніхто й ніколи не читав?! А напишіть щось про… чарівні ліхтарі, левів, цирк, пряникові пригоди… А ви приїдете до нас завтра з новою книгою?…» Всі ці прохання підштовхнули мене до думки, що продовження має бути обов’язково, адже такими побажаннями неможливо знехтувати!
Ілюстрація до збірки казок Лесі Кічури “Добрі мамині казки. Магія Різдва”
– Площа Ринок на обкладинці збірки – це не випадково?
– Звісно! Я дуже люблю своє місто. І хоча не є безпосередньо його мешканкою, працюю тут понад 15 років. Серце Львова – площа Ринок, полюбилася мені відразу, щойно я вперше потрапила сюди студенткою. Тут панує свій шарм, мелодика і атмосфера стародавнього міста, неквапний ритм життя. Мені захотілося написати казки про своє місто й для його мешканців – дорослих та малих. Тому обкладинка мала б відразу підказувати – чого очікувати на сторінках книги всередині. Тож просила свою партнерку – художницю-ілюстраторку з Кривого Рогу Каріну Чепелу, аби вона зобразила героїв казки «Майстерня Янголів» саме над зимовою площею Ринок. І їй це вдалося неймовірно гарно та впізнавано!
Не секрет, що дитина насамперед сприймає очима. Тож оформлення книги, візуалізація в малюнках задуму письменника – це перше й можливо головне, що привертає увагу дитини. А велика кількість розмальовок на сторінках ще й дозволяє малечі проявляти фантазію, ще на довше затримує книгу в руках, робить з неї такий дитячий щоденник, доброго друга. Це якраз те, що допомагає дітям полюбити читання.
Ілюстрація до збірки казок Лесі Кічури “Добрі мамині казки. Магія Різдва”
– Великий проект вимагає великих фінансів – як їх шукали?
– Це неймовірно, але ми написали 109 листів… Відгукнулося 3 осіб… Їхня допомога власне й стала фінансовим фундаментом проекту.
Приємно відзначити, що є люди, та компанії – які вже вдруге стають моїми партнерами. Це не може не тішити! Тож вкотре дякую Ігорю Процикевичу, і в його особі – компанії Уарнет. Також до співпраці в рамках підготовки «Магії Різдва» зголосилася Будівельна компанія «MS». І неначе диво, в останній день, коли друкарня вже чекала на макет обкладинки для друку – ми отримали листа від мережі магазинів Рукавичка (компанії Львівхолод). Тож лого цих партнерів також з’явиться на обкладинці нашої новорічної збірки.
– Що вас найбільше захоплює під час ваших казкових читань?
– Діти! Їхній багатий, не заштампований і різнобарвний світ, їхні незбагненні питання та пояснення («Он у вас баба Яга добра, бо в неї котик викупаний! – А звідки ти знаєш? – У нього хутро лискуче. А зла бабуся так би за котиком не доглядала.») Справжнє свято для мого серця – відвідини невеличких сільських шкіл та сільських бібліотек та Народних домів. Там іноді навчається всього 30-40 дітей, але вони такі зачаровані тим, що до них вперше (!) приїхала справжня, жива казкарка, що під час зустрічі здається навіть дихати перестають (усміхається).
– Як щодо мандрівок із вашим проектом іншими містами?
– Звісно «Магія Різдва» так само мандруватиме як і моя перша книга. Нас вже чекають у всіх місцях, де ми проводили зустрічі. Плануємо знову відвідати Івано-Франківськ, Чернівці, Червоноград, Стрий, Миколаїв, Жидачів, та й загалом усі райцентри Львівської області. Вже маємо запрошення у Тернопіль та Хмельницький. Тож хто ще хоче влаштувати свято для своєї малечі – зголошуйтесь. Усі дати та деталі читань буду узгоджувати та повідомляти на своїй сторінці у соцмережах.
– Знаємо, що саме перша презентація буде неймовірно казковою. Чого очікувати вашим гостям цього дня?
– Так, бо день народження книги – це дуже важлива подія. Це довгоочікувана візуалізація і матеріалізація задумів нашої дружньої команди. А це окрім художниці Каріни Чепели і верстальник Ігор Стахів (пам’ятаємо також поради його дружини дизайнерки Дарини Маковецької), і літературний редактор Марічка Наконечна, і працівники друкарні п. Миколи Гуменецького, які працювали незважаючи на свята. Це була дуже копітка, але приємна робота.
Святкувати будемо 5 січня (о 16,00), напередодні Різдва, в книжковому місці – в Львівській обласній бібліотеці для юнацтва на пл. Ринок, 9, де господинею є креативна Таня Пилипець.
Свято буде насамперед для дітей – із солодощами та подарунками.
Великим смачним тортом пригощатиме моя колега, професійний кондитер Наталія Іваницька. Подарункові сертифікати для розіграшу нам надала кав’ярня Kredens Cafe.
Але оскільки на свято прийдуть і дорослі, то їх також треба розважити та почастувати. Бо в передріздвяний час весело, смачно та казково має бути усім! Для батьків та бабусь-дідусів буде смачна львівська кава. Частувати улюбленим напоєм їх буде Вадим Карпіков зі своєю компанією Аrt кейтерінг та ICoffee. До речі, мій колега та партнер приготує смачні та корисні напої й для діток.
Ми очікуємо багато гостей, тому й солодощами намагалися запаститися серйозно. Звернулися до своїх друзів, які вже пригощали нас під «Смачних читань» в Домі Франка влітку. Звісно – це компанія Степанків Кондитерські вироби. А ще нам вдалося знайшти ще одного нового солодкого партнера – це торгова марка Rozalini. Усі солодощі і напої для малечі будуть безкоштовними!
У час презентації та коли ми будемо робити автограф-сесію я дуже хотіла особливої музики. Справжньої, живої та святкової. Тож ми попросили свого колегу-скрипаля Богдана Дворника прикрасити наше свято живою музикою скрипки. Лунатимуть різдвяні та новорічні мелодії.
І хочу нагадати, що подарунки на святі роздаватиму не лише я, як казкова фея. До цього дня я також буду їх отримувати. Бо очікую озвучення своїх двох казок у подарунок, які професійно здійснює моя знайома Віра Пузенко, керівник відділу аудіореклами студії Foniya records. Упродовж останніх місяців кожна наша казкова зустріч в школі, бібліотеці чи садочку відбувалася з аудіо версіями казок, які Віра люб’язно озвучила з першої моєї книги.
– Чи відомі вже дати наступних презентацій?
– У січні відбудеться багато казкових читань на замовлення шкіл. Проте буде ще одне, особливе, у моїй друзів – 17 січня в бібліотеці на Мулярській, у проекті соціальної дії «Майстерня щастя», куратором якої є чудова Анастасія Введенська. Наприкінці листопада ми з Настею спільно провели масштабне свято для 70 діток! Дуже хотілося повторити цей формат у Новому році. Тож уже вирішили, що свято відбудеться в січні. Стежте за Настиною сторінкою (проект соціальної дії Майстерня щастя) та моїми повідомленнями у стрічці. Коли ми оголосимо подію, можна буде зареєструватися й прийти на казкове свято до цієї гарної бібліотеки.
– Ваші читачі це переважно діти, але як гадаєте – дорослим казки теж цікаві?
– Однозначно! Адже ми з вами потребуємо доброї казки іноді значно більше, аніж діти. Казки дають змогу повернутися в чарівний час дитинства, повірити, що все в житті налагодиться і добро таки переможе. А загалом, чимало моїх друзів радо погодилися написати відгуки на мої тексти. Тож ділюся з вами, аби й ви побачили, що дорослі теж люблять читати казки!
Наталка СТУДНЯ
«У приватній розмові я «подарував» Лесі слово «казкотворець», і це виявилось дуже адресним жестом, тому що Леся Кічура є вкрай відповідальним казкотворцем. Її тексти є притчевими, дидактичними, спонукальними до фантазування. Діти – істоти вимогливі й інтуїтивні, вони тонко прочитують не букви, а смисли, самі того не усвідомлюючи. І тут казки Лесі стають потрібним харчем для дитячої допитливості та стимулом для руху до зірок».
Остап ДРОЗДОВ журналіст, телеведучий
«Дивен світ казки. За один вечір можна стільки всього пізнати і зробити – набавитись у підстрибки з Янголами на хмаринках, надихатись ароматів ванілі та шоколаду у майстерні добрих справ, посидіти з великою родиною ельфів за святковим столом, разом із зайцями понадкушувати меблі в пряниковій хатинці.
Казки Лесі Кічури для дітей… і для тих, хто здатен дивитися і дивуватись, слухати і уявляти, вірити і мріяти.
Пригадую – колись давно не могла відірватись від своїх улюблених казок, потім переповідала їх донечці. І не думала, що знову так сильно і щемливо переживу це дитинне зачудування казкою та світом добра. Пережила – з такою ж силою магії, віри в прекрасне, очікування на диво і поринання у дивен світ казки.
Казки Лесі Кічури перечитувала по кілька разів, бо вони не лише про крилатих помічників Миколая, звірів, ельфів, чи про нитки. Вони про добрі справи, гречні вчинки, про здійснення бажань, про вміння дякувати і дбати, про вміння слухати і радитись… Вони про те, що дозволяє нам любити і рости… Бути людьми і ще довго залишатися дітьми…»
Парасковія ДВОРЯНИН журналіст, викладач
«Як нам всім, заклопотаним буденністю дорослим, бракує: героїв, які попри все йдуть до своєї мети; ситуацій, де добро завжди перемагає зло; добрих звірів, ельфів, гномів та ангелів, які опікуються тими, хто потребує підтримки, тепла та допомоги.
Леся Кічура натхненно доводить: дива бувають, а казка існує доти, поки її розповідають і в неї вірять.
Ця збірка сторінка за сторінкою залучає нас у світ добра та дитячого безтурботного щастя.»
Людмила КАЛАБУХА бізнес-тренер, підприємець, мандрівниця, авторка 3-х бізнес-книг
«Одного разу я лікувала хлопчика із синдромом Дауна, а його мати була вдруге вагітна. Це була неймовірна жінка, яка мала багато любові, тепла, терпіння, радості при такій хворій дитині. Я відразу згадала казку «Як Бог немовлят роздавав» з першої збірки Лесі Кічури.
Читаючи тексти із «Магії Різдва», спостерігаючи за цікавими пригодами героїв я розуміла, що добрі справи творяться тут, на землі, руками небайдужих та чуйних людей.
Усі Лесині казки повчальні, легкі й чарівливі, тому їх хочеться перечитувати знову і знову.
Науково доведено, якщо мати читає казки із раннього віку дитини – це в подальшому покращує процеси пам’яті, мислення, уваги, висловлювання. Тож я переконана, що мої пацієнти, які читатимуть ці казкові історії, будуть не лише розумними, але й здоровими!»
Водійка львівського трамваю №3 Лідія Филипчук у новорічну ніч прикрасила салон електротранспорту святковими прикрасами. Про це пише Львівський портал.
Трамвай, водієм якого є Лідія Филпичук, був одним із декількох десятків, які курсували у новорічну ніч Львовом. Пані Лілія вирішили створити у салоні трамвая святкову атмосферу: прикрасила салон сніжинками, іграшками та гілками ялинки.
За півгодини до настання 2018 року у цьому трамваї зібралося чимало людей, частина з яких там і зустріла 2018-й.
Три львівські будівлі потрапили до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Про це повідомила у п’ятницю прес-служба Львівської міської ради, передає Zaxid.net.
Після чергового засідання експертної комісії пам’ятками архітектури місцевого значення визнали:
вілла «Ломниця» (вул. Ак. Сахарова, 62а),
монастирський комплекс Ордена Кармелітів босих (вул. Персенківка, 10 – вул. Стрийська, 45)
водогінну вежу у Стрийському парку (Стрийський парк, верхня тераса)
За словами начальниці управління охорони історичного середовища Лілілї Онищенко, документацію для внесення цих об’єктів культурної спадщини Львова до Держреєстру нерухомих пам’яток України, подали ще в 2015 році.
***
Віллу «Ломниця» на теперішній вулиці Сахарова збудував у 1920-х роках для себе та своєї родини відомий архітектор та інженер Станіслав Ревуцький.
Монастир кармелітів босих і костел Матері Божої Шкаплерної – колишній культовий комплекс на Персенківці, який почали зводити на початку 1930-х. Та завершенню будівельних робіт, а також повноцінній експлуатації монастиря завадила Друга світова війна. Після того, як кармеліти полишили Львів у 1946 році, приміщення монастиря перетворили на магазин і станцію технічного обслуговування. Згодом, його приміщення передали Львівському автобусному заводу.
Водонапірна вежа у Стрийському парку є одним з об’єктів Галицької крайової виставки, що відбулась у Львові в 1894 році. Вежа простоювала без практичного використання, допоки у 1976 році у ній не відкрили одноіменне кафе. Зараз у вежі також працює ресторан.
Загалом у Львові налічується близько 2400 пам’яток архітектури національного і місцевого значення, які мають відповідний охоронний статус. Для порівняння: це вдвічі більше, ніж, скажімо, у Києві.
Хода розпочалася від вулиці Винниченка й тривала центром Львова. Кінцева точка – пам’ятник Степану Бандері. Цьогоріч центром пройшлися сотні людей, а процесія розтягнулася на кількасот метрів. Орієнтовно участь в акції взяло до тисячі людей, адже під час ходи люди приєднувалися до процесії. Хода ненадовго заблокувала рух у центрі міста.
У столиці ж участь у марші взяли орієнтовно кілька тисяч людей, але це менше, аніж минулого року. Натомість, у Львові кількість учасників цього року була суттєво більшою, аніж рік тому.
Львів’яни вийшли на смолоскипну ходуЛьвів’яни вийшли на смолоскипну ходуЛьвів’яни вийшли на смолоскипну ходуЛьвів’яни вийшли на смолоскипну ходуЛьвів’яни вийшли на смолоскипну ходуЛьвів’яни вийшли на смолоскипну ходуЛьвів’яни вийшли на смолоскипну ходуЛьвів’яни вийшли на смолоскипну ходуЛьвів’яни вийшли на смолоскипну ходуЛьвів’яни вийшли на смолоскипну ходу
31 грудня біля Оперного театру відбувся драйвовий концерт та 3D мапінг-шоу.
Основні святкування та зустріч Нового 2018-го року відбулися на проспекті Свободи біля головної ялинки перед Оперою, пише на своїй сторінці у Facebook фотокореспондент Євгеній Кравс, передає Дивись.інфо.
«Тут зібралося понад 10 тисяч гостей для яких виступали драйвовий гурт «LIRWAK» та знаний етногурт «KURBASY», які поєднали народну музику, колядки та електронні імпровізації та мультимедійна проекція на тлі Оперного театру. Це було майже годинне музичне дійство, над яким вони працювали ще з осені», – йдеться в дописі.
Одночасно за сцену музикантам, які підготували нову оригінальну програму, слугував балкон театру.
Львівську оперу на Новий рік “розмалювали”Львівську оперу на Новий рік “розмалювали”Львівську оперу на Новий рік “розмалювали”Львівську оперу на Новий рік “розмалювали”Львівську оперу на Новий рік “розмалювали”
Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій області (з кількістю працюючих 10 і більше осіб) у листопаді 2017 року становила 6673 грн та збільшилася порівняно з відповідним місяцем 2016 року на 40,7%.
Про це інформує Головне управління статистики у Львівській області, передає Дивись.інфо.
У листопаді 2017 року найвищу зарплату отримали працівники фінансової та страхової діяльності (11,1 тис.грн), інформації та телекомунікацій (10,2 тис.грн), державного управління й оборони, обов’язкового соціального страхування (9,7 тис.грн), сільського, лісового та рибного господарства (8,7 тис.грн).
Реальна заробітна плата (з урахуванням індексу споживчих цін) у листопаді 2017 року порівняно з листопадом 2016 року зросла на 24,3%.
ЛКП «Львівелектротранс» розробило розклад руху трамваїв у новорічну ніч з 31 грудня 2017 року на 1 січня 2018 року, повідомляє Zaxid.net.
Згідно з оприлюдненим керівником служби руху ЛКП «Львівелектротранс» Володимиром Забавським розкладом, у новорічну ніч трамваї №3 (площа Соборна – Аквапарк) курсуватимуть з інтервалом 27 хвилин, №6 (Залізничний вокзал – вул. Миколайчука) – 35 хвилин, №8 (пл. Соборна – вул. Вернадського) – 18-19 хвилин.
Додамо, що трамваї в новорічну ніч у Львові курсують не вперше. Минулого року також курсували трамваї цих маршрутів.