Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міськради оголосив тендер на будівництво велосипедної доріжки, що має з’єднати просп. В. Чорновола із вул. І. Мазепи. Відповідне оголошення розмістили у системі публічних закупівель Prozorro.
Майбутню велодоріжку прокладатимуть за таким маршрутом: просп. В. Чорновола (від вул. В. Липинського до вул. Варшавської) – вул. Варшавська (від просп. В. Чорновола до вул. Замарстинівської) – вул. Замарстинівська (від вул. Варшавської до вул. І. Мазепи). Цією велодоріжкою можна буде доїхати від Оперного театру до Брюхович.
Компанія-переможець має завершити всі роботи до 28 лютого 2020 року. При цьому вартість будівництва велосипедної доріжки не повинна перевищувати 37 729 415 гривень.
При спорудженні велодоріжки потрібно не лише прокласти спеціальне покриття, зробити розмітку, облаштувати світлофори та дорожні знаки. Переможець тендеру також повинен провести роботи з водовідведення, встановити вуличне освітлення та провести озеленення всієї території.
Як пояснив ZAXID.NET директор ЛКП «Інститут просторового розвитку», яке і розробляло проект, Олег Шмід, проектом передбачене не лише будівництво велодоріжок, а й ремонт тротуарів та будівництво кільця.
Схема кільця, яке облаштують на перехресту вул. Замарстинівської та Варшавської
“Проект «велодоріжка на Чорновола» – це умовна назва великого проекту, в якому вартість самої велодоріжки не більше третини. Насправді це великий проект, який охоплює всі тротуари, передбачає місця для паркування автомобілів, проектування платформ зупинок ГТ (громадського транспорту, – ред.), перепроектування більшості перехресть, взагалі повне будівництво кільцевої розв’язки на перехресті Замарстинівська–Варшавська. І проект охоплює, крім Чорновола, ще частину Варшавської і частину Замарстинівської”, – сказав Олег Шмід ZAXID.NET.
Схема велодоріжок на пр. Чорновола (на перехресті з вул. Панча та вул. Торф’яною)
Сам тендер відбудеться 25 лютого, свої пропозиції можна подавати включно до 22 лютого.
Нагадаємо, містобудівні умови та обмеження на облаштування велосипедної доріжки з просп. В. Чорновола до вул. І. Мазепи міськрада Львова видала у листопаді минулого року.
Загалом мережу велодоріжок у Львові прокладають вже вісім років поспіль. Протягом 2018 року у місті мали облаштувати понад 15 км велодоріжок. А до 2020 року міський голова Львова Андрій Садовий пообіцяв звести у місті 268 км велодоріжок.
Як повідомили у ЛКП «Львівелектротранс», сьогодні приблизно о 17.30 год на пр. Чорновола, в напрямку від центру, виникло сильне задимлення тролейбусного вагону № 13. Ніхто з пасажирів не постраждав.
Тролейбус буде доправлено в депо для обстеження і з’ясування причин задимлення. Затримки у русі тролейбусів на маршруті № 13 нема.
«Близько 17.30 год на пр. Чорновола, в напрямку від центру, виникло сильне задимлення у тролейбусному вагоні № 13. Водій тролейбуса спрацювала правильно і професійно: евакуювала людей, знеструмила тролейбус, з допомогою вогнегасника ліквідувала джерело задимлення. Ніхто з пасажирів не постраждав.
На місці події працює служба з безпеки руху ЛКП «Львівелектротранс». Тролейбусний вагон, у якому сталася пригода, буде доставлено в тролейбусне депо для проведення обстеження і з’ясування причин задимлення”, — повідомив Іван Бондар, речник ЛКП «Львівелектротранс».
За його словами, затримки у русі тролейбусів на маршруті № 13 нема.
Адміністрація ЛКП «Львівелектротранс» просить вибачення за незручності.
У п’ятницю, 8 лютого, близько 11:00 до патрульної поліції надійшов виклик про неправильно запаркований автомобіль на вулиці Гонти, пише 032.ua.
Як повідомили у прес-службі патрульної поліції у Львівській області, прибувши на місце інспектори виявили авто «Mercedes», що заблокувало рух трамваям.
Поліцейські прийняли рішення евакуювати транспортний засіб. 19-річний власник авто пояснив патрульним, що йому довелося запаркувати автомобіль так, адже в ньому закінчилося пальне.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, поліцейські встановили, що посвідчення водія власника «Mercedes» має ознаки підробленого документу. Зокрема, посвідчення закріплене за іншою особою та в стразовому полісі має виправлену дату.
На порушника винесли постанову і доставили в Галицький відділ поліції. У відділку хлопець зізнався, що придбав посвідчення водія за 7 тисяч гривень в інтернеті.
2019-ий у Львові буде приурочений до 100-річчя з дня смерті архітектора Івана Левинського. Про це під час брифінгу 7 лютого повідомили його ініціатори – Львівська обласна організація спілки архітекторів України та арт-центр Павла Гудімова «Я Галерея», передає кореспондент Tvoemisto.tv.
Також до події доєдналися ще 18 інституцій міста, зокрема департамент містобудування ЛМР, державний архів Львівської області, Інститут архітектури НУ ЛП, Академія мистецтв тощо.
«Усі їздять до Львова, але бачать його не зі сторони архітектурного ансамблю. Львів бачать розважальним і туристичним, але люди не розуміють, що величезна доля цього туристичного потенціалу сформована такими підприємцями, як Іван Левинський», – каже Павло Гудімов.
У межах Року Івана Левинського у Львові планують провести тематичні виставки, лекційні бесіди, маршрути, дитячі і міжнародні проекти. Кульмінацією проекту має стати міжнародна конференція у Відні.
«Іван Левинський для свого часу був надзвичайно сучасним. Ми маємо розширити знання про нього з середовища глибоких інтелектуалів до кола орієнтованих на культуру людей. Чи можемо ми сьогодні актуалізувати постать архітектора? Говорити про нього як про девелопера, урбаніста, мецената? Ми також маємо показати Івана Левинського Києву, Харкову, Дніпру і Одесі», – наголошує Павло Гудімов.
Відразу після брифінгу відбулася перша дискусія «Місто і будівничий. Сучасний погляд», під час якої партнери Року Івана Левинського мали спільно сформувати план дії в межах проекту.
Архітектор Іван Іванович Левинський (1851-1919) в молоді роки
Довідка:
Іван Левинський, одна з найцікавіших постатей в історії архітектури і містобудування Львова початку ХХ століття, народився 6 липня 1851 p. у галицькому містечку Долина поблизу Станіслава (сьогодні Івано-Франківськ). У 1875 p. закінчив Львівську Політехніку з відзнакою і незабаром відкрив своє власне архітектурне бюро, фірму будівничих матеріалів і керамічну студію. Від 1903 p. професор, викладав архітектуру на Львівській Політехніці.
Левинський був членом декількох товариств галицьких русинів – “Просвіти,” “Сільського господаря”, студентського товариства “Основа”, патроном освітянського робітничого товариства “Поступ”, членом ради Національного музею.
Депортований росіянами у 1914 p. до Києва разом з численними представниками польської інтеліґенції, Левинський заснував аґрономічно-технічне товариство “Праця” і з будував у Києві католицьку церкву в “гуцульському стилі”. По поверненню до Львова у 1918 p. невдовзі занедужав і помер наступного року.
Події листопада 1918 року, проголошення ЗУНР сповнюють І.Левинського новими ідеями і планами, але поразку українців в боях за Львів він переживає дуже болісно.
Не дивлячись на те, що І.Левинський відзначався рівними відносинами із своїми польськими колегами, у травні 1919 року заявив протест проти поневолення Польщею Західної України і відмовився присягнути на вірність польській державі. Його фірма стає об’єктом бойкоту, а сам професор перебуває в опалі.
Наприкінці травня 1919 року І.Левинського звільняють з посади професора кафедри. Все це його підриває здоров’я. Помер професор 4 липня 1919 р. від інфаркту, похований на Личаківському цвинтарі у Львові, поле №73.
Серед найвідоміших робіт автора – будинок акціонерного товариства «Дністер» на вулиці Руській, 20 (сучасна перша міська поліклініка), житловий будинок на вулиці Бандери, 6, адмін. корпус НЛТУУ на вул. Чупринки, 103, а його фірма була однією з будівельних компаній зі зведення нової будівлі головного залізничного вокзалу Львова у 1902 році.
Земляні, мулярські, каменярські роботи та бетонування під час будівництва львівського оперного театру доручено саме фірмі Івана Левинського.
Сучасна будівля готелю “Жорж”. Австрійські креслення були дещо видозмінені львівськими архітекторами Іваном Левинським та Юліаном Цибульським і 1899 року затверджені магістратом.
Він також проектував і будував лікарні і санаторії у Городенці, Коломиї, Тернополі, Ворохті, Заліщиках і Золочеві.
У центрі Львова, на перехресті вулиць Сербської та Валової перед бернардинським монастирем, встановлять скульптуру «Об’явлення Діви Марії у Фатімі». Її виконавця оберуть на всеукраїнському архітектурному конкурсі.
Згідно з сьогоднішнім рішенням виконавчого комітету, оголосити Всеукраїнський відкритий архітектурний конкурс на кращу скульптурну композицію «Об’явлення Діви Марії у Фатімі» має управління охорони історичного середовища. Цим рішенням відповідне управління також визначили замовником капітального ремонту території між вул. Сербською, вул. Валовою та пл. Соборною.
Відтак, після того, як управління охорони історичного середовища розробить проект програми та умови архітектурного конкурсу, його мають винести на громадські слухання. Далі проект конкурсу має погодити виконком і лише опісля конкурс оголосять відкритим.
Напрацьовані умови конкурсу на затвердження виконавчому комітету мають подати до 1 квітня.
Водночас, департаменту фінансової політики доручили передбачити у бюджеті міста на 2019 рік кошти на організацію Всеукраїнського відкритого архітектурного конкурсу на кращу скульптурну композицію «Об’явлення Діви Марії у Фатімі» для розміщення у сквері на перехресті вулиць Сербської та Валової.
Під час ремонту скверу біля церкви святого Андрія управління охорони історичного середовища повинне враховувати результати архітектурного конкурсу.
У музей «Територія терору» передали 5 горельєфів демонтованих з аварійної стели Монументу Слави. Як повідомила директор музею Ольга Гончар, буде проведене дослідження цих елементів та визначено як в подальшому їх експонувати, інформує прес-служба міста.
Фото: Олександр Мазуренко / city-adm.lviv.ua
«Вчора ввечері нам передали останні горельєфи зі стели Монументу Слави. Тому з цього часу вони будуть зберігатися у нашому музеї. Ми проведемо дослідження цих елементів і продумаємо як цікавіше їх експонувати — зробити цікавий проект, дискусію чи ворк-шоп, дослідимо, які у світі є цікаві прецеденти таких проектів, запросимо цікавих спікерів до співпраці.
Фото: Олександр Мазуренко / city-adm.lviv.ua
Наш музей дуже радий, що місто доручило саме нам зберігати ці елементи. Є рішення № 163 Львівської міської ради про їх передачу нашому музею. Тому хочемо показати, що українські музеї мають не боятися приймати такі об’єкти, бути активними, створювати дискусії навколо таких об’єктів і досліджувати їх, адже вони мають мистецьку і історичну цінність”, — розповіла Ольга Гончар, директор музею «Територія терору»
Фото: Олександр Мазуренко / city-adm.lviv.ua
За її словами 5 горельєфів з Монументу Слави символізують головні роди військ: піхотинець, танкіст, артилерист, льотчик і матрос. Оскільки об’єкти великого розміру, то необхідно буде визначити місце, де можна їх експонувати, і щоб вони були захищені від погодних умов.
Фото: Олександр Мазуренко / city-adm.lviv.ua
«Це об’єкти висотою понад 4 метри і більше метра ширина. Матеріал, з якого ці горельєфи були зроблені, очевидно, бронза. Варто буде провести мистецтвознавчу експертизу, оскільки автори цих горельєфів досить відомі люди. Ця експертиза буде потрібна як майбутньому поколінню так і нашому музею», — відзначив Тарас Різун, головний зберігач фондів музею «Територія терору».
Нагадаємо, відповідно до розпорядження міського голови Львова № 202 від 17 травня 2017 р., розглянувши звернення Почесного громадянина міста Львова, письменника, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, учасника національного та правозахисного руху, політв’язня радянських таборів Ігоря Калинця, було створено робочу групу для розгляду пропозицій і вирішення питання експонування пам’ятника Монумент Слави на вул. Стрийській. Очолює робочу групу Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку.
Відбулося декілька засідань робочої групи. Під час одного з них було озвучено, що частина елементів конструкції пам’ятника Монумент Слави знаходиться в гостро аварійному стані.
Відтак 23 лютого 2018 року виконавчий комітет затвердив рішення «Про вжиття заходів з усунення аварійності Монумента бойової слави радянських збройних сил на вул. Стрийській», відповідно до якого Галицька районна адміністрація визначена замовником проведення першочергових протиаварійних робіт Монументу Слави. Мова йде про стелу, заввишки 30 метрів, де було виявлено гостроаварійні елементи.
Відповідно було замовлено дослідження у НУ «Львівська політехніка», щодо технічного стану ключових конструкцій пам’ятника.
21 січня 2019 року Галицька РА підписала угоду з ФОП Роман Хома на демонтаж гостроаварійної стели Монументу Слави. Підрядник провів монтаж риштування та розпочав роботи з демонтажу.
Запланований на 1 червня львівський концерт популярного співака Олега Винника перенесуть через матчі футбольної збірної України проти Сербії та Люксембурга.
За інформацією Tvoemisto.tv, адміністрація стадіону «Арена Львів» веде перемовини з менеджерами Олега Винника про зміну дати проведення концерту.
За словами в. о. директора стадіону Юрій Майбороди, окрім перенесення концерту розглядають також можливість зміни його формату: розташування сцени та місць для глядачів. Про скасування концерту мова не йде. Результати домовленостей обіцяють оприлюднити до неділі, 10 лютого.
“Ми маємо знайти рішення, щоб не нашкодити футболу. Загалом це робоча ситуація. Ми або оберемо іншу дату, або змінимо формат проведення, розташування сцени чи місця розміщення глядачів. Першочергово для нас – провести матчі збірної на найвищому рівні”, – каже Юрій Майборода.
Нагадаємо, що 5 лютого Федерація футболу України підтвердила проведення поєдинків відбіркового турніру Євро-2020 проти Сербії та Люксембургу саме на «Арені Львів».
Матчі мають відбутися 7 і 10 червня, тож проведення концерту Олега Винника 1 червня може негативно вплинути на стан газону на стадіоні. Від початку березня на «Арені Львів» розпочнеться встановлення сучасного газону гібридного типу.
Збірна України у Львові – дивовижна статистика матчів фартового міста. У 16 поєдинках “синьо-жовті” жодного разу не програли: 14 перемог і 2 нічиї. До того ж, ці мирові трапилися у товариських матчах, а всі офіційні зустрічі принесли по 3 очки, пише Football24.ua.
Збірна виступала у Львові на двох стадіонах. На “Україні” національна команда провела 6 матчів (4 офіційні і 2 товариські) і всі виграла із загальним рахунком 14:5.
З 2011 року “синьо-жовті” почали виступати на Арені Львів, яка підтвердила фартовий статус міста. За 10 матчів на цьому стадіоні збірна України занесла собі в актив 8 перемог і 2 нічиї з різницею голів 24:4. Тільки Чехії та Латвії вдалося уникнути поразок у Львові.
Середньовічний Львів, як відомо, був одним з центрів торгівлі та ремісництва. Значну роль в міському середовищі відігравали ремісники – зокрема, гончарі, як місцеві так і іноземці. Виріб одного з майстрів дійшов до наших днів практично неушкодженим.
Опис та історію знахідки археологи розмістили на сторінці Науково-дослідного центру “Рятівна археологічна служба” у Facebook, передає Гал-інфо
Мова йде про акваманіл (інша назва водолій), що був виявлений на вул. Сербській, 3. Нині будинок за цією адресою відомій громадськості і туристам як “фабрика шоколаду”. Він був знайдений в заповненні колодязя серед матеріалу XV-XVI ст.
Зазвичай акваманіл (лат. aquaemanalis, aqua — вода і manus — рука) – це був настільний рукомийник, який найчастіше виготовляли з глини або бронзи у вигляді фігурок реальних чи фантастичних звірів або птахів. Їх робили пустотілими, з розкритими пащами чи дзьобами для зливу води, за ручку використовувався хвіст. Посудина відома з античних часів, проте значного поширення набула в період Середньовіччя. Початково акваманіли використовувались в церковному вжитку і служили для омивання рук під час літургій, пізніше – стали предметами побуту в феодальних (шляхетських) колах, головним чином при бенкетах.
У нашому випадку – це керамічна посудина (15,4х15,2х10,3 см) у вигляді стилізованого “голуба”, виготовлена з глини та прикрашена орнаментом в стилі ритування. Голова птаха у формі носика для зливу, тулуб – кулеподібний, хвіст виконує роль ручки. Сама істота стоїть на чотирьох ніжках, що, до речі, є найбільш незрозумілим, як для птаха.
Серед аналогій трапляється значна кількість бронзових акваманілів, тоді як керамічних у вигляді звірів та птахів не так багато. Виготовив львівського водолія, скоріш за все, місцевий майстер, хоч не виключене і імпортне походження, адже Петровичівська кам’яниця з початку XVII ст належала міщанину вірменського походження.
