Львівський відеооператор Віктор Ольхов кілька років тому знімав весілля у ресторані на вулиці Липинського. Відео танцю «полька» залив на свій ютуб-канал. Сьогодні кількість переглядів сягнула позначку 1 мільйон, пише ЛМН.
«Я часто виставляю в ютуб якісь фрагменти з весіль. Вони за роки назбирують по кілька тисяч переглядів. Чому людей так зацікавила саме полька, і сам не зовсім розумію, – розповідає LMN Віктор Ольхов. – Звичайні люди, не якісь відомі особистості, не олігархи, танцюють звичний для весіль танець. Щоправда, танцюють жваво, із запалом. Ну і музиканти хороші – грають з драйвом. Думаю, люди сьогодні дуже потребують таких теплих, позитивних емоцій».
Віктор каже, на жаль, україномовний контент сьогодні не надто користується популярністю. Тому радіє, що його полька завоювала велику аудиторію.
«Я назвав це відео «Гурт «Релакс» полька». Знайомі радили перейменувати його російською. Я не погодився, тепер тішуся», – каже Віктор.
Вночі з суботи на неділю, 10 березня, внаслідок поривів вітру з двоповерхового будинку на вулиці Рибній, 5 зірвало дах.
Постраждалих внаслідок інциденту немає, однак пошкодженим виявився припаркований біля будинку автомобіль. Про інцидент на вулиці Рибній у неділю вранці повідомив адміністратор «Гарячої лінії міста Львова», передає Zaxid.net.
«Через пориви шквального вітру в двоповерховому будинку на на вулиці Рибна, 5 зірвало дах. При цьому було пошкоджено дах на двох сусідніх будинках, а також один поруч припаркований автомобіль. Ніхто з людей не постраждав», – йдеться у повідомленні на офіційній сторінці «Гарячої лінії Львова» у Facebook.
Водночас голова Галицької райадміністрації Львова Андрій Зозуля заявив, що зірвані елементи даху приберуть, а будинок наразі накриють тимчасовим покриттям. Вирішенням ситуації займається Галицька райадміністрація.
Орестові Кліщеві – 85 років. Він щороку з друзями тиждень живе серед гір. 2018-го знову підкорив Говерлу. А також побував у горах Норвегії – такий подарунок до ювілею зробили йому діти.
“Гори мене навчили свободи. Відколи вперше, 1952 року, я побував на Кавказі в альпіністському таборі, де ми піднімалися на вражаючі висоти, а потім 1955 року також вперше підкорив Говерлу, – без гір не уявляв своє життя. Нині вже й не пригадаю, скільки разів я здіймався на найвищу українську вершину, але понад десяток – гарантовано”, – розповідає пан Орест.
Про це інформує Національний університет Львівської політехніки, пише Дзеркало медіа.
“Відтоді я підкорював Кримські гори, а також вершини Німеччини й Австрії. Міста мене менше цікавили, хіба що музеї. А справжній відпочинок для мене починався саме в горах”.
Орест Кліщ спільно з товариством своїх однодумців – теж залюблених у гори – видали книжку «Нескорені. 40 років походів». Щороку їх збирається 10–15 осіб із різних куточків України – зі Львова, Стрия, Чернівець, Мукачева, Івано-Франківська, Києва й ходять по Карпатах.
“Одного разу не було компанії щоб йти в гори. І моя дружина побачила оголошення туристичного бюро, що планується підйом на Говерлу. Я пішов з ним- молодшими від мене років на тридцять людьми. На вершину піднявся рівно за 4 години. Якби йшов зі своїми товаришами, то можна було б відпочити, а тут треба було не відставати. Я був такий змучений”, – розказує мандрівник.
Та Орест Михайлович ще й поміж тим частенько буває в горах. Каже, що це йому додає сили. Більше того, взимку їздить у Славську на лижах, та з жалем зазначає, що нині лише на туристичних лижах і лише збоку на гірськолижній трасі. Колись любив швидкість і їздив на професійних лижах. Щоліта буває на озерах Волині. Каже, що це теж його стихія.
Із Львівською політехнікою життя Ореста Кліща тісно пов’язане. Він пропрацював сорок років (від 1963 року) на кафедрі теоретичної радіотехніки і радіовимірювань – був там інженером, асистентом, а згодом і старшим викладачем.
Хоча в його життя Політехніка ввійшла ще раніше – бо ж тут навчався на радіотехнічному факультеті (тепер Інститут телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки). Досі з багатьма співробітниками підтримує дружні стосунки і пам’ятає про тих, хто вже відійшов.
В суботу, 8 березня, у 205-ту річницю від Дня народження українського генія Тараса Шевченка, у Львові перед входом в міську Ратушу відкрили виставку «Шевченко молодий».
15 портретів, з яких 4 — автопортрети, розповідають про яскраве й цікаве життя Тараса Шевченка, його історію успіху й боротьби.
«Всі знають, що довгий час тoталітарна система намагалась показувати Шевченка навіть через школи та університети дуже струдженим, зовсім іншим, ніж він був насправді — надихаючим, натхненним. Звичайно, що у нього були різні періоди і творчість кожного з них відрізняється крізь призму тих обставин, які він переживав. Сьогодні ми захотіли показати такого Шевченка, який надихає, який був дуже багатогранним, він і малював, і творив гарні твори. На площі Ринок протягом двох тижнів буде експонуватись 15 картин, з них 4 — це автопортрети. Це виставка крізь призму особистого переживання, про те, яким Шевченко себе бачив — надихаючим, який дає імпульси. Це різні елементи життя Шевченка і кожен у творчості Шевченка може знайти щось своє, є також елементи складних переживань, дуже великого піднесення. Ми дуже дякуємо двом інститутам, які нам надали ці картини», — розповів Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку.
«Погляньмо на Тараса юного, сильного і вольового. На Тараса, який зумів не тільки вирватися з кайданів рабства, але й прожити своє життя яскраво та цікаво, увійти у світову історію великим українським письменником і талановитим художником. Інший Шевченко — красивий, стильний, інтелігентний юнак, який мав добру освіту, чудово співав, малював і писав вірші.
Говорячи про Тараса Шевченка, склалося так, що типовим образом, який з’являється в нашій свідомості при звучанні цього імені, є старий чоловік у кожусі, смушевій шапці та з великими вусами. З одного боку, це образ, яким митець наблизив себе до улюбленого ліричного героя — Кобзаря. Але підсвідомо такий зовнішній імідж створює уявлення про Шевченка як винятково знедоленого, похмурого й суворого чоловіка. Розвіймо цей стереотип! Бо його життя — це насамперед історія успіху й боротьби, а не гірка страждальницька доля”, — зазначають в управлінні внутрішньої політики Львівської міської ради.
Матеріали для виставки надали: Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Національної академії наук України, Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України.
У суботу, 9 березня, до 205-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка у Львові встановили національний рекорд за наймасовіше бандурне виконання пісень на слова Кобзаря.
407 бандуристів з різних районів Львівщини одночасно виконали «Заповіт» та «Реве та стогне Дніпр широкий». Попередньо планувалося, що участь у встановленні рекорду візьмуть 350 бандуристів.
«У 2016 році у Херсоні встановили рекорд України, тоді зібралось 132 бандуристи. Сьогоднішній результат у Львові перевершив цей рекорд майже в три рази, кількість бандуристів і бандуристок – 407. Рекорд України встановлено», – зазначив представник Національного Реєстру Рекордів України Павло Горішевський.
Встановлення національного рекорду бандуристами, що виконували твори, покладені на поезію Т. Шевченка, відбулось на площі перед пам’ятником Тарасові Шевченку. Творчість Тараса Шевченка асоціюється з бандурою. Тому для відзначення такої дати — 205-ї річниці від дня народження, організатори зібрали бандуристів з усієї області — 407 кобзарів біля пам’ятника Шевченку у Львові одночасно виконали твори, покладені на поезію Тараса Григоровича. Музиканти дуже різні — від учнів молодших класів мистецьких шкіл до капели бандуристів «Карпати».
Це культурно-мистецьке дійство увійшло у «Книгу рекордів України».
Нагадаємо, у 205-ту річницю від Дня народження українського генія Тараса Шевченка, у Львові перед входом в міську Ратушу (пл. Ринок, 1) відкрили виставку «Шевченко молодий». 15 портретів, з яких 4 — автопортрети, розповідають про яскраве й цікаве життя Тараса Шевченка, його історію успіху й боротьби.
Партитури для цього проекту написав композитор Іван Небесний. Бандуристами спільно співали Академічною хоровою капелою «Дударик» та солістами Петром Радейком, Назаром Савком та Назаром Лозинським.
Середньомісячна номінальна заробітна плата одного штатного працівника підприємств, установ та організацій Львова у IV кварталі 2018 року становила 9320 грн, що на 23,1% більше, ніж у ІV кварталі 2017 року.
Про це повідомили в ГУ статистики у Львівській області, пише westnews.info.
Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати працівникам на 1 лютого 2019 року становила 18,3 млн. грн. Порівняно з 1 січня 2019 року сума заборгованості зменшилась на 12,7% (на 2,7 млн. грн).
Із загальної суми заборгованості 72,2% припадало на економічно активні підприємства, 18,3% – на економічно неактивні, 9,5% – на підприємства-банкрути. На економічно активних підприємствах працівникам заборговано 13,2 млн.грн.
За видами економічної діяльності 84,4% (11,1 млн.грн) невиплаченої заробітної плати припало на промислові підприємства, 7,8% (1,0 млн.грн) – на організації, які зайняті професійною, науковою та технічною діяльністю.
На 1 лютого 2019 року заробітна плата не була вчасно виплачена 1514 працівникам.
Середній розмір боргу одному працівникові, якому несвоєчасно або не у повному обсязі виплачена заробітна плата, становив 8,7 тис.грн (в області – 10,8 тис.грн).
Львівське комунальне автотранспортне підприємство №1 запустило 8 березня нові 12-метрові автобуси №10, які курсують від ТРЦ King Cross Leopolis до Залізничного вокзалу.
Вони курсують курсуватимуть відповідно до паспорта маршруту. На маршруті курсують 10 автобусів у будні та 8 у вихідні.
Маршрут №10 проходить через вулиці Стрийську, Наукову, Кульпарківську, Городоцьку та сполучає два вокзали – залізничний і автовокзал.
Нагадаємо, що великогабаритні автобуси курсують за маршрутами №1а, 2а, 3а, 4а, 5а, 6а, 8а, 9, 16, 29, 45, 46, 47а. Найближчим часом великі автобуси МАЗ та «Електрон» планують запустити на маршрут №18.
До слова, із 5 березня ЛКП «Львівелектротранс» запускає експериментальний трамвайний маршрут, що курсуватиме від Залізничного вокзалу до вулиці Вернадського, а 7 березня від Академії Мистецтв до вулиці Миколайчука через Підзамче запустили трамвай №5. На маршруті працює 5 вагонів.
Недавно концерн «Електрон» став переможцем міжнародного тендеру, проведеного згідно процедур Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) на виготовлення 50 тролейбусів для Львова. Перші мають надійти за півроку після першого авансу, решта – впродовж 44 тижнів.
У планах міста – закупівля ще 100 нових автобусів, 10 трамваїв. Також тривають переговори щодо закупівлі електробусів.
Відомий український поет та письменник, громадський активіст Юрій Руф, який мешкає у Львові, на своїй сторінці у Facebook поділився історією, яка трапилася з ним напередодні. Інцидент стосувався мовних питань.
“Львів. Сихів. Кіоск. Мав необережність, повертаючись з роботи, придбати лаваш. У віконечку молода дівчина приймає замовлення. Протягую їй 50 гривень.
Воно: А у вас єсть чєтирє грівні?
Я: I don’t understаnd russian.
Воно: (скривившись) Что?
Я: I don’t understand russian!
Воно: (перекривлюється і дає решту).
Я: Вибачте, а з чого Ви взяли, що до мене потрібно звертатись російською?
Воно: (набичившись) А что такоє?
Я: Вам пояснити?
Воно: А что вам нєпанятна? Какая раздніца.
Я: Є різниця. Ви працюєте в сфері обслуговування і зобов’язані спілкуватись українською.
Її напарник: Залиште дівчину. Вона українка, приїхала… Вона не зобов’язана…
Я: Згідно законодавства..
Її напарник: Нічого вона Вам не зобов’язана згідно законодавства…
Я: Я повернусь і тобі на лоб приклею листок, щоб їй зручніше було прочитати свої обов’язки.
Тітонька напарниця: Лишіть дівчину! Яка Вам різниця.
Воно: Я прієхала із запарожскай області там нікто нє разгаваріваєт на украінскам….
Сьогодні, 8 березня, приблизно об 11:00 у центрі Львова розпочався мітинг «Права жінок — права людини», організований Центром «Жіночі перспективи», передає Твоє Місто.
Учасники та учасниці акції вийшли під стіни ратуші з плакатами «Рівні умови праці для всіх», «Вставай за права жінок», «Говори! Не мовчи!», «Мама тeрпіли, а я не буду», «”Стoп!” — нacильствy щодо жінок» тощо. За словами організаторів, ситуація з правами жінок в Україні пoгіршується з кожним днем.
«Продемонструємо свою солідарність! Нагадаємо усім, що прaва жінок — це права людини, а не предмет мaніпуляцій для підвищення своїх пoлітичних рейтингів! А зобов’язання України за міжнародними договорами щодо зaхисту жінок від нacильства та диcкpимінації обов’язкові для виконання державою», — йдеться на сторінці події у Facebook.
Під час мітингу розповіли про історію Міжнародного жіночого дня та відмінності у його святкуванні, первісний зміст свята та чому жінки досі бoрються за свої права, говорили про політичні права жінок та їхню участь у прийнятті рішень. Частина учасниць розповіли свої історії, як через стать пopушувалися їхні права, зокрема відмовляли в прийнятті на роботу.
Як зауважила заступниця голови ГО Центр «Жіночі перспективи» Марта Чумало, під час мітингу волонтери та волонтерки збирають підписи щодо необхідності у Львові притyлку для жінок, які зазнали домашнього нacильcтвa.
Як інформує IA ZIK, окрім цього, на мітинг завітав чоловік у нестандартному костюмі – переодягнувся великим чорним пeнісом. Хлопця звати Денис, він розповів, що прийшов на подію зі своїми подругами-фeміністками і підтримує всі ідеї, виголошені на мiтингy, але у формі жарту вирішив привернути увагу до події.
За кілька метрів від проведення фeміністичної події, зібрався невеликий aнтимітинг: дівчата прийшли з плакатами «Наше свято – День матері», «Проти гeндерних квoт».
У лютому в дитячій міській лікарні Львова, що на вулиці Орлика, запрацювало унікальне обладнання, подароване канадськими лікарями за сприяння благодійного фонду SickKids Foundation. Про це повідомляє прес-служба ЛМР.
Ідеться про новітню нейромоніторингову систему «Video LTM», що коштує 1,36 млн грн. Доставлена у міську дитячу лікарню в грудні 2018 року, та введена в дію сервісною службою з Польщі у лютому 2019 року.
Аналогів такого обладнання в Україні немає, а в Польщі функціонує 3 аналогічних комплекси (з інформації сервісної служби), однак старшого покоління. Канадські меценати забезпечили гарантійне і післягарантійне обстеження обладнання.
«Аналогів системі в Україні немає. Завдяки такому апарату відбувається синхронна реєстрація запису електроенцефалограми та відеоспостереження поведінки пацієнта. Це дозволяє виявити співвідношення патологічної активності на енцефалограмі з клінічною картиною нападу. Окрім того, таке комплексне обстеження дає змогу визначити точну ділянку в мозку, з якої походять судоми, що є вкрай важливим для відбору пацієнтів, які підлягатимуть нейрохірургічному втручанню», – каже головний лікар дитячої лікарні Львова Дмитро Квіт.
Також система, за його словами, дозволяє визначити походження нападів – епілептичні чи ні. Пацієнти можуть перебувати на моніторингу від кількох годин до кількох діб, адже обладнання дозволяє вільно пересуватись відділенням і займатись дрібними повсякденними справами.
Обладнання привезли в лікарню з Канади ще в грудні, а в лютому воно почало працювати. Планується, що за рік система допоможе обстежити близько 100 пацієнтів, які потребують добового моніторингу, та 200-250 пацієнтів, яким потрібно менш тривале обстеження.
Співпраця між Sick Kids Hospital (Торонто, Канада) та Міською дитячою клінічною лікарнею Львова триває з грудня 2012 року. За час співпраці канадські лікарі спільно з лікарями-нейрохірургами МДКЛ провели 9 операційних втручань з надскладною нейрохірургічною патологією, які до цього часу в Західній Україні не проводились.
Нагадаємо, минулого року 31 травня Міській дитячій лікарні, що розташована на вул. П. Орлика, виповнилось 25 років.
