Приміщення чорної кам’яниці на площі Ринок відремонтують за 4,5 млн гривень

Приміщення чорної кам’яниці, що розташована на площі Ринок, 4, відремонтують. Про це йдеться на сайті публічних закупівель Prozorro.

Замовником ремонту є Львівський історичний музей. Оголошена вартість робіт становить 4 528 182,40 грн. За ці кошти до 31 липня підрядник має відремонтувати підлоги, стелі та стіни чотирьох поверхів, а також сходи і сходові клітки, облаштувати електромережу.

Переможця торгів мають оголосити 13 травня. Ремонтувати чорну кам’яницю претендують три компанії — ТОВ «Володар-Маркет», ТОВ «Львівбуд» та ТОВ «Група Рекон». Згідно з даними аналітичної системи YouControl, засновницею ТОВ «Володар-Маркет» є Надія Мелета. Ця компанія вже проводила реставрацію в Домініканському соборі, будинки на площі Міцкевича, 8 та вулиці Саксаганського, 11, балкони на вулиці Дорошенка, ремонтувала дах собору Святої Трійці.

Власником ТОВ «Львівбуд» є Тарас Ціж, основним видом діяльності є будівництво житлових і нежитлових будівель. ТОВ «Група Рекон» зареєстрована рік тому в Києві. Її засновниками є Сергій Глушко, Михайло Гніздець, Володимир Ковальчук та Ігор Попов.

Нагадаємо, що до кінця 2019 року також мають відреставрувати фасад кам’яниці. Львівський історичний музей виграв грант Посольського фонду США збереження культурної спадщини на 275 тисяч доларів.

Фото Євгена Кравса для ZAXID.NET

Спершу кам’яницю обстежила НДЦ «Рятівна археологічна служба», працівники якої знайшли у внутрішньому дворику кам’яниці фрагменти керамічного посуду, які датуються кінцем ХІІІ – XIV століття.

Довідково:

Ця кам’яниця одна з найвідоміших і найкращих зразків ренесансу в Україні. Існує декілька версій походження її кольору.

Чорна кам’яниця у Львові на площі Ринок, фото 2015 року © photo-lviv.in.ua

За однією з них вапняк, яким викладений фасад почорнів від часу та осадів попелу з коменів. Інша говорить про те, що протягом століть свинцеві білила, які наносилися як ґрунт для багатоколірності, під дією повітря і світла окислювались і відтак утворився чорний колір.

Ще одна, що чорний колір вдалося досягти завдяки зеленому горіхові, такий метод застосовувався у будівництві. Одностайності дослідники так і дійшли. Десь з середини XIX ст. кам’яницю почали періодично підфарбовувати в чорний колір. Звідси і її назва.

До спорудження сучасної будівлі на її місці знаходилась Кийовська (Кошнаровська) кам’яниця (збудована у 20-их рр. XVI ст.), названа так, через її власника, киянина Андрія.

У 1574 у Львів приїхав італієць Томазо Альберті. До 1588 року він викупив у нащадків Андрія всі частини старого будинку і отримав громадянство Львова. Але у 1589 році помер, залишивши все майно сину своєї сестри – Андреа Гарго. У цей час уже тривало будівництво нової кам’яниці.

Вигляд Чорної кам’яниці у 1900-1914 роках (фото з сайту karta.org.pl)

Історики вважають, що розпочав проект архітектор Петра Барбон, а продовжив у 1589 році Павло Римлянин. З майном до Андреа перейшли і обов’язки Альберті. Він мав добудувати криницю для містян у північно-східному куті площі Ринок. Фінансові справи у Андреа йшли не дуже добре і він у 1592 році позичає в аптекаря Яна Лоренцовича 1200 золотих.

Взамін процентів Андреа віддав йому в користування свою кам’яницю на 4 роки. А у 1596 році Лоренцович доплатив ще 4500 золотих і став повноцінним власником будинку. У цьому ж році архітектор Петро Красовський керує добудовою третього поверху.

Наступним відомим власником кам’яниці став чоловік Регіни Лоренцович – Мартин Анчевський. Він у 1638 році зайняв посаду бургомістра Львова. Був лікарем та секретарем Яна ІІІ Собеського. У 1677 р. він оздобив будинок скульптурами (серед яких св.. Мартин, якого вважав своїм покровителем та Діва Марія) та аттиком.

Чорна кам’яниця у Львові на площі Ринок, фото зима 1914 – 1915 рр.

У 1682 р. власником будинку стала донька Анчевського – Анна та її чоловік доктор Андрій Шимонович, який провів декілька років у турецькому полоні, як заручник від м. Львів, після облоги 1672 року.

Чорна кам’яниця у Львові на площі Ринок. Фото 1930 року

У 1732 року будинок переходить до львівського райця Францішека Вєшньовського, а в 1760 до вірменської родини Нікоровичів. Асесор трибуналу Домінік Нікорович у 1782 р. отримав шляхетство від австрійського цісаря. У власності його нащадків кам’яниця перебувала до 1911 року.

У 1884 році будинок було реставровано згідно проекту М. Фехтера та А. Піотровського. Був добудований четвертий поверх і перенесена ринва, яка йшла посеред фасаду будинку.

Чорна кам’яниця у Львові на площі Ринок. Фото А. Ленкевич, 1938 рік

У 1911 році будинок переходить у власність до доктора права Еміля Роїнського. Цього ж року проводять нову реставрацію за проектом Е. Жиховича. У 1926 році Роїнський продає будинок міській владі, яка розмістила в ньому один з відділів Історичного музею міста Львова.

Нову реконструкція та пристосування будинку до потреб музею проводять до 1929 року під керівництвом архітектора Л. Дайчака. В неділю 22 вересня 1929 року тут відкривають музейну експозицію. З того час кам’яниця не міняла свого власника і зараз там розташований відділ нової та новітньої історії історичного музею.

Аттик Чорної кам’яниці у Львові на площі Ринок, фото 2015 року © http://photo-lviv.in.ua

Стосовно архітектурних особливостей кам’яниці, то привертає увагу обрамлення вікон у вигляді виноградної лози, фриз з ангелами та рослинним орнаментом під вікнами другого поверху та аттик. На аттику поєднані стовпчики, обеліски і волюти. Він та скульптури виготовив Мартин Грабовський, приблизно у 1675-1677 рр.

На замковому камені порталу брами встановлений різьблений картуш з левом, що тримає меч – герб родини Анчевських. Над порталом – Божа Матір з дитиною, що є покровителькою жителів будинку, над середнім вікном першого поверху – Св. Мартин на коні, що відрізає мечем і дає жебракові шматок свого плаща– покровитель доктора Мартина Анчевського.

Над вікном справа – Св. Станіслав, який вважався одним з покровителів м. Львів. На капітелях бічних пілястрів можна побачити Св. Яна з Дуклі (львівський бернардинець, перший львівський святий) та Св. Луку – покровителя художників та лікарів.

*За матеріалами Фотографії старого Львова

У Львові у тестовому режимі запровадили електронні медичні картки

Львів — одне з перших міст в Україні, яке успішно впроваджує електронні послуги для мешканців, зокрема і в сфері медицини. Ще у 2013 році в міській дитячій клінічній лікарні запрацювала «електронна медична картка пацієнта», а впродовж 2015−2018 років у всіх поліклініках міста запровадили «електронну реєстратуру» — тобто запис на прийом до лікаря через інтернет.

Наступним кроком було підписання електронних декларацій. Тепер же в медичних закладах Львова, які надають первинну допомогу, успішно впроваджено «електронний рецепт» на ліки для пацієнта, та вже у тестовому режимі запрацював так званий перший сегмент «електронної медичної картки» — електронний облік за системою ІСРС-2.

© city-adm.lviv.ua

«Ми говоримо про нові сервіси, базовані на електронній системі документообігу, яка впроваджується в медичних закладах Львова. Цей рік є важливим щодо зміни в медичній системі. Сьогодні ми розпочали новий етап — у міських закладах будуть електронна медична картка й електронний рецепт. Електронна система стає одним із ключових елементів — усе стає прозорішим, зрозумілішим і швидшим. Друга важлива можливість — електронний рецепт. Це робиться для того, аби люди витрачали мінімум часу на бюрократичні речі, а більше часу — на саме лікування. І наше управління охорони здоров’я зробило дуже велику роботу, щоб ці електронні сервіси працювали», — зазначив заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко.

Як розповів начальник управління охорони здоров’я Львівської міської ради Володимир Зуб, процес запровадження електронних сервісів у медичних закладах Львова розпочався ще з 2013 року, коли в міській дитячій клінічній лікарні впровадили електронну медичну картку пацієнта.

«Ми у Львові вже давно займаємося впровадженням електронного документообігу. І перше наше досягнення було в 2013 році, коли в міській дитячій клінічній лікарні ми запровадили електронну медичну картку — одну з перших в Україні, і вже тоді побачили її очевидні переваги: весь цикл пацієнта — від поступлення до виписки — фіксується в електронному документі. Надалі ми перейшли до поліклінік, і в 2015 році запровадили одну з перших в Україні електронних реєстратур у 4-тій поліклініці, і вже згодом — по всіх інших наших поліклініках. Тож тепер мешканець може записатися онлайн на прийом до лікаря на той день і годину, коли йому зручно. На сьогодні приблизно 20% містян користуються онлайн-записом, а всі інші — а це переважно люди старшого віку — безпосередньо записуються в реєстратурі.

Наступним кроком було запровадження електронних декларацій, і на сьогодні у Львові підписано понад 600 тисяч декларацій, що становить приблизно 80% від приписного населення міста.

Наступний крок — з 1 березня в усіх наших закладах в тестовому режимі запрацював так званий сегмент електронної медичної картки, де проводиться кодування звернення пацієнта в електронному документі — за системою ІСРС-2 — тобто ми входимо в міжнародні стандарти кодування причин звернень до лікаря. Це і вимога часу, і вимога Національної служби здоров’я України, тому що електронний документообіг — це вимога всієї реформи. Окрім того, ми пішли далі, не чекаємо вказівок -сьогодні вже у 5 установах з 10 запровадили розширену амбулаторну карту, і ми одні з перших, які це роблять”, — розповів начальник управління охорони здоров’я Львівської міської ради Володимир Зуб.

Також, у межах реформи, з 1 квітня запроваджено електронні рецепти. І за перший тиждень квітня у Львові виписано вже 5 тисяч рецептів, і з них отоварено — 1 тисячу рецептів. «Є установа, яка виписує рецепт, і є аптека, яка має його відпустити. Проблем з виписом рецептів нема. Єдине — виникали проблеми з аптеками, бо не у всіх були електронні цифрові підписи чи інтернет, але вже все налагоджується», — зазначив Володимир Зуб. Однак важливо розуміти, що електронний рецепт на ліки зможе отримати той, хто підписав декларацію зі своїм сімейним лікарем.

Зі слів Володимира Зуба, наступним кроком буде забезпечення електронної амбулаторної картки у всіх міських поліклініках.

«Це процес незворотній, і ми, як і весь світ, перейдемо на електронний документообіг. Паперові носії все одно будуть залишатися, як того вимагає сьогодні законодавство. Проте електронний формат — простіше, бо якщо ви зміните своє місце проживання чи зміните свого лікаря, система автоматично це перенесе до іншого лікаря. Якщо у вас станеться біда в іншому місті, то ви там можете звернутися до лікаря, давши свій код доступу, і лікар усю інформацію про вас можна отримати в той момент, коли потрібно. Весь світ доказав що це правильно, зручніше і якісніше», — акцентував Володимир Зуб.

«Вітаю Львів із тим, що повноцінно запускається рішення електронної медицини. Це дуже зручно, адже можна записуватися до лікаря через інтернет, а не чекати в живій черзі. Це перший крок до повноцінної електронної медицини, коли можна буде передавати аналізи, діагнози від лікаря до лікаря через інтернет. Це комфорт і для мешканців, і для лікарів. Також це означає, що всі ці заклади, які долучилися до Helsi, можуть уже виписувати електронні рецепти», — зазначила радниця міського голови Львова Яніка Мерило.

У понеділок у Львові призупинили опалювальний сезон

У Львові завершився опалювальний сезон.

Як повідомив заступник міського голови Львова з питань житлово-комунального господарства Сергій Бабак, з огляду на суттєве підвищення температури зовнішнього повітря, теплоносій до будинків впродовж минулого тижня подавався мінімально допустимих параметрів.

У такий же спосіб здійснювалась подача опалення і на вихідних. А з понеділка, 8 квітня, у Львові зупинили опалювальний сезон.

«З понеділка, 8 квітня, плануємо призупинити подачу опалення до житлових будинків. Опалення до лікарень, поліклінік, садочків здіснюватиметься на підставі листів-звернень від керівників закладів.

Також ми будемо постійно моніторити прогноз погоди і при пониженні температури зовнішнього повітря, подачу опалення до житлових будинків буде відновлено. Або ж навпаки — буде прийнято рішення про закінчення опалювального сезону”, — повідомив Сергій Бабак.

Де у Львові збирають речі для потребуючих. Локації

Навесні саме час перебрати вдома шафи та позбутися зайвого мотлоху. Але те, що вам вже не знадобиться, може принести користь іншим. Tvoemisto.tv розповідає, де у Львові збирають речі для потребуючих та як їх можна передати.

Центр обліку й нічного перебування бездомних громадян

Тут, на вулиці Кирилівській, 3а, приймають чоловічий та жіночий одяг. Найбільша потреба – у чоловічому взутті середніх розмірів та в чоловічому одязі. Також потрібна спідня білизна, шкарпетки. Речі можна приносити просто в центр, а детальніше уточнити потреби можна за телефонами: (032) 233-14-79 або (032) 233-10-49.

Спільнота взаємодопомоги «Оселя»

Спільнота «Емаус-Оселя» підтримує бездомних. Тут збирають від населення непотрібні речі – меблі, одяг, посуд, книги та інші речі домашнього вжитку. Головний осередок – у Винниках, на вулиці Франка, 69, а благодійна крамничка спільноти – там же на вулиці Франка, 53д, а «Майстерня добрих справ» – у Львові на вулиці Угорській, 2.

У Львові є багато контейнерів від «Оселі» для збору речей. У спільноті просять приносити до них речі, придатні для користування – чисті та цілі – за адресами:

вул. Валова, 18а (біля входу у Музей ідей);

пл. св. Юра, 5 (біля входу в Собор Святого Юра);

пл. Кропивницького, 1 (подвір’я Церкви свв. Ольги і Єлизавети);

пр-т Червоної Калини, 70 (біля входу у Церкву Різдва Пресвятої Богородиці);

вул. Широка, 81а (біля входу у Церкву Вознесіння);

вул. Джорджа Вашингтона, 12 – на розі з вул. Пасічна (Заправка ОККО);

вул. Ю. Липи, 12 (Заправка ОККО);

вул. Новознесенська, 34 (біля входу в Храм Пресвятої Богородиці – Володарки України);

вул. Городоцька, 319а (біля входу в Церкву Христового Воскресіння);

вул. Шевченка, 388-408, Рясне-1 (Капличка Св. Василія Великого).

Уточнити інформацію можна за телефонами: (032) 296-33-03, (096) 42-64-796, (093) 010-14-13.

Благодійний фонд «Карітас-Львів УГКЦ»

Карітас опікується дітьми з проблемних родин та дітьми, які живуть на вулиці. Організація допомагає людям похилого віку та проводить роботи з молоддю з інвалідністю. Тут збирають та видають гуманітарну допомогу на вулиці Лобачевського, 22 щопонеділка та щочетверга з 12:00 до 14:00. Є потреба в одязі, взутті, постілі та інвалідних візках.

Проект «Соціальна комора» від БФ Анни-Марії

Тут постійно збирають речі для родин, які опинились у складній ситуації. Приносити речі можна за адресою вулиця Княгині Ольги, 106 (заїзд з вул. В. Великого), Новий ЦУМ, службовий вхід (де ремонт ключів). Проте про свій візит треба обов’язково попередити за номерами 0 97 18 00 810 (Юрій Гупало), 0 97 78 85 577 (Христина Гупало), 0 98 91 59 140 (Центр допомоги), e-mail: bfannamaria2018@gmail.com.

Там, де живе надія

Цей благодійний фонд займається добрими справами на Сихові. Тут збирають речі для дорослих та дітей віком від 6 років. Приносити речі можна за адресою проспект Червоної Калини, 86 або телефонувати за номером 0938642621.

Канатна дорога на Високий замок коштуватиме майже 400 млн гривень

Львівська міська рада затвердила інвестиційний проект підвісної канатної дороги на Високий замок. За відповідну ухвалу проголосували під час пленарного засідання ЛМР 4 квітня, передає Твоє Місто.

За словами директорки юридичного департаменту Гелени Пайонкевич, початкова вартість будівництва становить 394,5 млн гривень. Згодом ЛКП «Зелений Львів» має оголосити конкурс на інвестора.

До інвестиційного проекту входить підвісна оглядова канатна дорога з музеями, станції та відповідний сервіс. Крім цього, зі скверу «На валах» мають прокласти пішохідний міст до Меморіалу героїв Небесної сотні через вулицю Кривоноса.

Також інвестор має провести благоустрій парків «Високий Замок» та «На Валах», облаштувати безбар’єрний доступ до канатної дороги для людей з інвалідністю та реконструювати частину спортивних та дитячих майданчиків у парку. Розробкою проекту займається архітектурна компанія «Укрдизайнгруп», а ініціатором виступила ГО «Львівська обласна організація “Реабілітація осіб з інвалідністю”». Про наміри будівництва місто вже повідомило Мінкульт та ЮНЕСКО.

Маршрут підвісної дороги прокладуть від північних терас парку «На Валах» до верхніх оглядових майданчиків. На перспективу також пропонують прокласти витяг із вулиці Хмельницького. Протяжність дороги – 524 м. Весь витяг матиме 17 кабін на 8 осіб.

Увести в експлуатацію канатну дорогу планують у першому кварталі 2021 року. Окупити вартість проекту очікують за 10 років.

Нагадаємо, у січні торік депутати погодили детальний план території у межах вулиць Кривоноса, Опришківською, залізничною колією, Хмельницького, Пильникарською, Ужгородською, Замковою, Пішою, Насипною, Підвальною, Винниченка, де й планують збудувати канатний витяг на Високий замок.

Із Парку культури демонтують атракціон, який пропрацював більше 30 років

Виконавчий комітет Львівської міської ради списав із балансу ЛКП «Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького» атракціон «Дзвіночок».

Відповідне рішення прийняли 5 квітня, передає кореспондент Львівського порталу.

«Дитячий атракціон «Дзвіночок» виготовили у 1986 році. Згідно з експертним висновком, він вже не підлягає ні ремонту, ні подальшій експлуатації. Взагалі граничний термін експлуатації атракціону становить 10 років, а зараз цей термін перевищений втричі», – наголосила директорка департаменту розвитку Львівської міськради Наталія Бунда.

Зазначимо, що атракціон «Дзвіночок» був доступний для дітей віком від 1 року. Тепер його демонтують і здадуть на металобрухт. Натомість у Парку культури встановлять новий атракціон «Летюча машина».

Наприкінці 2018 року атракціон «Сюрприз» також визнали непридатним для використання, тож мерія списала його з балансу Львівського центрального парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького.

Вже цієї суботи, 6 квітня, у Парку культури стартує сезон атракціонів. Там працюватимуть 12 каруселей.

За словами директора Парку Олександра Молодого, запустять усі 12 каруселей. Вартість квитків цього року: дитячий — 20 грн, дорослий — 30 грн, а вхідний квиток на атракціон «Автодром» — 35 грн.

Графік роботи залишається незмінним — з 11.00 до 20.00 год. Вихідні дні — понеділок та вівторок.

Будівлю головного корпусу ЛАЗу демонтовують

4 квітня депутат Львівської міської ради Маркіян Лопачак повідомив, що на вулиці Стрийській почали розбирати будівлю головного корпусу ЛАЗу. Про це зі сесійної зали передає кореспондент Львівського порталу.

«Стало відомо про те, що на вул. Стрийській, 45 станом на сьогодні проводять будівельні роботи із демонтажу будівлі головного корпусу колишнього ЛАЗу. Проте немає жодної публічної інформації про дозволи на такі роботи, їхню безпечність та відповідність будівельним нормам і правилам. Тому ми вимагаємо пояснень», – наголосив Маркіян Лопачак.

Зазначимо, що у 2018 році міська рада Львова прийняла дві ухвали, якими зарезервувала для потреб міста весь комплекс ділянок колишнього автобусного заводу, а також передбачила проведення інвентаризації всіх об’єктів нерухомості на цих ділянках.

Фото: Інформаційний портал депутатів ЛМР

Своєю чергою міський голова Львова Андрій Садовий запевнив, що на місці колишнього заводу не зведуть чергове житло, а також дав доручення, аби Інспекція Держархбудконтролю м. Львова перевірила, що за роботи тривають на території ЛАЗу.

«Це є прекрасна територія, яка має бути зарезервована для громади міста на великі інфраструктурні проекти. Там мають бути створені робочі місця. І відразу хочу звернутись до всіх, хто має думку щодо будівництва там житла. Жодного житла там не буде. Там будуть виробничі площі, офісні приміщення, там мають бути ІТ-хаби, там має працювати інтелект, адже ми поруч маємо будівництва великого ІТ-парку. Треба системно опрацювати це питання, ДАБК має виїхати і розібратись», – заявив Андрій Садовий.

Нагадаємо, нещодавно мерія дозволила новоствореній київській фірмі збудувати житловий комплекс відразу біля самого ЛАЗу.

Біля стадіону «Скіф» збудують спорткомплекс із 50-метровим басейном

Львівський державний університет фізичної культури ім. І. Боберського спорудить спортивний комплекс на вул. Личаківській, 132. Відповідні містобудівні умови та обмеження сьогодні, 5 квітня, видав виконавчий комітет Львівської міської ради, передає кореспондент Львівського порталу.

Як розповів головний архітектор Львова Юліан Чаплінський, у майбутньому спортивному комплексі передбачене встановлення 50-метрового басейну. Для такого будівництва університет фізичної культури планує отримати субвенцію із держбюджету.

Генплан

 

План 3-го поверху та візуалізація

За попередніми даними, вартість будівництва становить 115 мільйонів гривень. На даху спортивного комплексу планують висадити дерева та облаштувати зони відпочинку.

Зводити спорткомплекс будуть поруч зі стадіоном «Скіф» на земельній ділянці площею майже 5 га, цільове призначення якої – для будівництва та обслуговування об’єктів фізичної культури та спорту. Категорія – землі рекреаційного призначення.

Також ділянка розташована у зоні Г-4, зоні культурних, спортивних та релігійних установ, а також входить у межі історичного ареалу Львова.

Своїм рішенням виконком дозволив забудувати земельну ділянку на 5%, а також встановив, що висота майбутнього спорткомплексу не повинна перевищувати 21 м.

Візуалізація
Візуалізація

У львівському парку культури планують побудувати готель Hilton

Половина будівлі повинна бути класичним готелем, а інша половина – апарт-готелем, пише Tvoemisto.tv.

На території львівського Парку культури імені Богдана Хмельницького планують збудувати готель міжнародної мережі Hilton. Про це під час засідання виконавчого комітету ЛМР 5 квітня повідомив міський голова Львова Андрій Садовий.

Ідеться про територію колишнього музею історії військ Прикарпатського військового округу, який збудували ще у 1965 році на Лижв’ярській, 1.

«Забудовник обіцяв профінансувати приведення реконструкцію парку культури, оскільки йому самому вигідно, аби вид на парк був перфектний», – сказав Андрій Садовий.

Половина будівлі повинна бути класичним готелем, а інша половина – апарт-готелем. Його мають збудувати за міжнародними вимогами мережі.

Натомість очільниця департаменту розвитку ЛМР Наталія Бунда сказала, що наразі місто лише працює з пропозиціями забудовника.

За словами головного архітектора Львова Юліана Чаплінського, оскільки зараз напрацьовують проект Зеленої лінії із Сихова до центру Львова через парк культури та обирають варіант транспортної розв’язки на Стрийській, остаточного рішення щодо проекту готелю ще немає, оскільки його необхідно розглядати у комплексі.

Крім цього, за словами Андрія Садового, був проект підвісного швидкісного трамвая на опорах від автовокзалу до Цитаделі, який мав проходити повз ІТ-парк, академмістечко УКУ і проектований готель Hilton.

Додамо, що музей розташований на місці колишніх поховань. 20 вересня депутати ЛМР погодили продаж земельної ділянки на Лижв’ярській, 1 площею 1,06 га за 18,5 млн гривень для будівництва й обслуговування нежитлових приміщень. Землю придбало ТОВ «Апартготель». У 2016 році ця ж фірма отримала містобудівні умови та обмеження для проведення реконструкції будівлі з пристосуванням під готель із підземним паркінгом.

Згідно з даними системи Youcontrol, керівником ТОВ «Апартготель» є Роман Попко, а засновниками Ростислав Заремба і Степан Стойко. Роман Попко є співвласником мережі компаній Avalon, яким також частково володіє львівський бізнесмен і депутат ЛМР Григорій Козловський. Ростиславу Зарембі належать низка львівських будівельних компаній, серед яких ТОВ «Парк Готель», ТОВ «Арена Готель» та бізнес-партнером депутата ЛМР від БПП Петра Адамика, оскільки обидва є засновниками ФСК «Львів». Степан Сойко володіє у Львові інвестиційними компаніями.

Довідка

Hilton Hotels & Resorts – міжнародна мережа готелів і курортів, що належить корпорації Hilton Worldwide. Компанію заснував Конрад Гілтон у 1919 році. В Україні п’ятизірковий готель мережі відкрили лише в Києві на бульварі Тараса Шевченка.

У Парку культури відкривають сезон атракціонів: вартість квитків

У суботу, 6 квітня, у Парку культури та відпочинку ім. Б. Хмельницького розпочнеться сезон атракціонів, повідомляє прес-служба ЛМР.

Каруселі пройшли щорічне діагностичне експертне обстеження Західним експертно-технічним центром та Держгірхімпромнаглядом у Львівській області та отримали дозвіл на експлуатацію.

За словами директора Парку Олександра Молодого, запустять усі 12 каруселей. Вартість квитків цього року: дитячий — 20 грн, дорослий — 30 грн, а вхідний квиток на атракціон «Автодром» — 35 грн.

Графік роботи залишається незмінним — з 11.00 до 20.00 год. Вихідні дні — понеділок та вівторок.

Нагадаємо, на початку 2019 року ЛКП “Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького” замовив атракціон за 964 тис грн., котрий мають поставити впродовж цього року.

Як йдеться у закупівлі, атракціон має бути таким: закріплений на металевій платформі автомобіль, який рухається в одну і в протилежну сторону разом з платформою по металевих направляючих (двохвильовий трек). Автомобіль повинен мати яскравий вигляд та бути оснащений мигаючими світловими вогнями з усіх боків. Крім руху і розгойдування машина повинна обертатися на 360 градусів навколо своєї осі.

До речі, в неділю, 7 квітня, також відбудеться перший у році день відкритих дверей у ботанічному саду Львівського національного університету Франка.