Категорія: Львів

Опубліковано

У Львові показали концепцію розвитку території між пл. Двірцевою та вул. Городоцькою

У Львові архітектори та фахівці розробили концепцію перетворення території між пл. Двірцевою та вул. Городоцькою у привабливий інвестиційно простір.

Концепція передбачає значне збільшення зелених насаджень, зелені зони на дахах будівель, облаштування підземних паркінгів, відкриття виставкових площ тощо.

Як зазначив мер міста Андрій Садовий, цей проект потребує узгоджених дій міста та Укрзалізниці, а також значних капіталовкладень. Але реалізація концепції дозволить створити нові робочі місця.

«Ми розробили концепцію, як має виглядати простір між вокзалом і вул Городоцькою. Це концептуально зовсім інше бачення, це такі приклади, як в Лондоні чи Парижі. Взагалі такі вокзальні простори часто є центрами, які притягують. Тут планується конгрес-центр, виставкові площі, нові магазини, хороші готелі. Думаю, тут буде створено декілька тисяч нових робочих місць. Тому інвестиції, які ми зробили, дадуть великий поштовх для нової праці та достатку для людей.

Але має бути розуміння міста та Укрзалізниці. Є перетікання власності, нерухомості та землі. З новим керівником Укрзалізниці ми будемо мати серйозну розмову, запросимо його до Львова, покажемо наші напрацювання. Тут важливо мати державницьку позицію, щоб все було зроблено правильно. Ми задали стандарти, які мають бути будівлі, яка має бути поверховість, функціонал. Залізниця має бути нашим партнером, бо ми тут інвестували більше сотні млн грн і далі будемо інвестувати, бо це лице міста”, — прокоментував Андрій Садовий.

Головний архітектор міста Антон Коломєйцев розповів, що напрацьована концепція враховує чимало потреб міста з розвитку цього мікрорайону.

«Зараз ми бачимо практично готову площу Двірцеву. Натомість виникають питання, які наступні проектні рішення будуть застосовані тут. Зараз ми маємо проект реконструкції вул. Чернівецької, з пішохідною алеєю в центрі, зі смугами для громадського транспорту, оновленим дорожнім покриттям, місцями для паркування, висадкою дерев. Однак чекаємо на дозвіл від ДАБІ. Поза тим, є також велика територія навколо Приміського вокзалу, є багато земель, які там належать або Укрзалізниці, або місту, або іншим землевласникам. Впродовж останніх місяців місто напрацювало концепцію розвитку цієї території. В її основі лежить принцип того, що Приміський вокзал буде перенесено ближче до Головного вокзалу. Тоді стане зручнішим сполучення між регіональними перевезеннями і буде покращено пішохідні зв’язки з автобусною станцією та іншими видами транспорту. Дуже важливо зберегти масштабність цієї історичної, але при тому внести сучасну архітектуру, сучасні підходи урбаністики. Тому тут передбачено багато громадських просторів, багато підземних паркінгів, щоб людина могла заїхати сюди буквально з перехрестя вул. Кульпарківської-Городоцької, навіть не їдучи по вул. Чернівецькій. Доїхати до підземного паркінгу, там припаркуватися, і не виходячи на вулицю, через Приміський вокзал зайти до Головного. Також передбачено можливість інших громадських функцій: конгрес-хол, бізнес-центр, передбачено квартали, у яких можуть бути розміщені готелі, для розвитку як туризму, так і бізнесу. Передбачено максимальну кількість озеленення. Також цей район має стати зразком екологічності, екологічного підходу. Пропонуються засоби акумулювання дощових вод і запобігання надмірного перегріву. Адже ми знаходимося поруч із Залізничним вокзалом, сортувальною станцією, і ці простори влітку перегріваються, що негативно позначається на міському кліматі. Тому пропонується висадити нові дерева, сформувати нові газони, озеленити дахи цих кварталів, і акумулювати воду, яка випадає у вигляді дощу, тобто не навантажувати каналізацію у цьому районі. Однак, для початку таких робіт потрібно виготовити всю документацію, узгодити детальний план території, погодити всі моменти із землекористувачами. Але комплексне бачення, як це має бути, у нас є», — розповів Антон Коломєйцев.

Опубліковано

«Карпати» йдуть на карантин: в клубі 26 хворих на коронавірус

Щонайменше на 2 тижні ФК “Карпати” вимушено йдуть на карантин у зв’язку зі спалахом коронавірусу серед гравців команди та персоналу.

Про це пише Українська Правда.

“За результатами повторних ПЛР-тестувань команди, обслуговуючого персоналу та працівників клубу, мусимо констатувати спалах захворювання на COVID-19.

Сьогодні з лабораторії було отримано трохи менше половини позитивних результатів на наявність вірусу в карпатівців (загалом тестування пройшли 65 осіб). Усі інфіковані ознайомлені із результатами та перебувають в ізоляції під контролем медиків”.

Про ситуацію уже повідомили Українську асоціацію футболу та прем’єр-лігу.

Карантин у клубі запроваджено щонайменше на два тижні, повністю скасовано будь-які тренування.

За інформацією Sport Arena, у львівських “Карпатах” COVID-19 діагностували у 26 осіб. Відомо, що серед хворих є один з тренерів.

Водночас, журналіст “Футбольного формату” Олег Ящук повідомив, що з 26-ти інфікованих: 11 – футболісти, 15 – тренери і персонал.

Опубліковано

У Львові майже місяць не буде гарячої води

Із 15 червня у всіх районах Львова розпочинаються гідравлічні випробування, які триватимуть від трьох тижнів до місяця.

На цей період призупиняють подачу гарячої води, повідомляє ZAXID.NET.

Гідравлічні випробування проводяться щорічно після завершення опалювального сезону, однак цього року їх відклали через карантин і майже постійне перебування львів’ян вдома.

«Львівтеплоенерго» припинить подачу гарячої води з 15 червня до орієнтовно 13 липня:

  • у Сихівський житловий масив (пр. Червоної Калини, вул. Морозна, Сихівська, Зубрівська, Монастирського, Довженка, Хуторівка, Чукаріна, Хоткевича, Полуботка, Кавалерідзе, Антоненка-Давидовича, Коломийська, Кос-Анатольського, Трильовського, Вернадського, Антонича, Драгана, Скрипника, Освицька);
  • на вулиці Стрийська, Бондарська, Скорини, Гашека, Лазаренка, Сахарова, Куликівська, Єфремова, Гвардійська, Лукаша, Моршинська, Кастелівка, Вітовського, Наукова, Володимира Великого та прилеглих до них вулиць (Рубчака, Тролейбусна, Княгині Ольги, Симоненка, Пулюя, Бойчука, Кульпарківська та інші);
  • на вул. Шафарика, Вашингтона, Пасічна, Лисеницька, Китайська, Ярошинської, Дністерська, Раковського, Липова Алея, Зелена.
  • у мікрорайон «Новий Львів» (вул. Чмоли, Тернопільська, Ярославенка, Мишуги, Тіверська, Панаса Мирного, Запорізька, Героїв Крут, Литовська, Литвиненка, Угорська, Навроцького, Карбишева, Кам’янецька, Енергетична, Карманського).
  • у Шевченківський район на вулицях: Грінченка, Чигиринська, Мідна, Хмельницького, Мазепи, Миколайчука, Щурата, Дж. Леннона, Плугова, Студинського, Хвильового, Лінкольна, Тичини, Льняна, Інструментальна, Замарстинівська, Панча, Варшавська, Ю. Липи, пр. Чорновола, Під Голоском, Плужника, Масарика, Окуневського, Кошиця, Сосюри, Липинського, Джерельна, Сорочинська.

ЛКП «Залізничнетеплоенерго» не подаватиме гарячу воду з 15 червня до 26 червня за адресами:

  • вул. Виговського, 72; Сигнівка, 3, 5, 7, 9, 11, Любінська, 150−164 (парні), Патона, 2−35, П. Полтави, 34, Ряшівська, 7, 9, 13, 15, 27, Кричевського, 65 — від котельні на вул. Патона, 2а;
  • вул. Баштанна, 1, 3, Виговського, 1−37 (непарні), Гірника, 1, Городоцька, 241−249 (непарні), Головатого, 1−7, Караджича, 13, 14, 14а, 16, 29а, б, в, Любінська, 94−104 (парні), Мисливська, 15, 27, 29, Яворницького, 1а-11, Патона, 2/2, 2/3, 2/4, 2/5, 2/6, 2/7, 12) — від котельні на вул. Караджича, 11а;
  • вул. С. Петлюри, 2−53, Любінська, 89−107 (непарні), Виговського, 39−65 (непарні), Кульчицька, 1−16 В, Кульпарківська, 128−142 (парні), Чувашська, 29, Садова, 27а — від котельні на вул. С. Петлюри, 4а;
  • вул. Кульпарківська, 154−180 (парні), Виговського, 67−89 (непарні), Садова, 7, 9, 13, 15, С. Петлюри, 34 — від котельні на вул. Кульпарківська, 95а;
  • вул. Роксоляни, 33, Широка, 64−100 (парні), Суботівська, 2 — від котельні на вул. Широка, 79а;
  • вул. Сяйво, 11, 13, 15, 17, 19, 21, Широка, 29, 75, 77, Вигоди, 21, 36, 54, 56, 58, 60, 62, Ангарна, 18, Планерна, 12, Доробок, 48, Сластіона, 58, Низинна, 52, 60 — від котельні на вул. Сяйво, 17а;
  • вул. Роксоляни, 28, 51, 57, 59, 63, 65, 65а, Повітряна, 92, 94, 65, 88, 68, Сірка, 2, 25, Суботівська, 7, 9, 11, 8, 10, 12, Низинна, 2, 4, 5, Мундяка, 8, Калнишевського, 1, 2, 4, 4а, 6 — від котельні на вул. Роксоляни, 26а;
  • вул. Шевченка, 318−416 (парні), Річицька, 9 — від котельні на вул. Шевченка, 362а;
  • вул Біберовича, 9, 11,13а, Ожинова, 1, Порічкова, 15 — від котельні на вул. Ожинова, 5;
  • всі будинки на вул. Величковського — від котельні на вул. Величковського, 1.
Опубліковано

Мирослава Скорика поховають на Личаківському цвинтарі, попрощатись можна буде у Львові та Києві

Мирослава Скорика поховають у Львові на Личаківському цвинтарі. Попрощатися із відомим українським композитором Мирославом Скориком, який помер 1 червня, можна буде у Києві та Львові.

В середу в Києві об 11:30 в Патріаршому Соборі Воскресіння Христового УГКЦ (Лівобережна) відбудеться прощання з видатним композитором і музикознавцем, Героєм України, народним артистом України та колишнім художнім керівником Київської опери Мирославом Михайловичем Скориком.

Попрощатися з відомим композитором можна буде і у Львові. Прощання відбудеться в четвер в Соборі Св. Юра також об 11:30. Поховають Мирослава Скорика в п’ятницю на Личаківському цвинтарі

Раніше сьогодні президент України Володимир Зеленський сказав про смерть відомого композитора:

«Сьогодні Україна втратила генія нашого часу. Музиканта, композитора, творця й людину з великої літери.Я назавжди запам’ятаю, як на День Незалежності у 2019 році неймовірно звучав гімн України у його виконанні».

1 червня на 82-му році життя помер відомий український композитор і музикознавець, Герой України, народний артист України, лауреат премії імені Шевченка, володар кількох орденів за заслуги Мирослав Скорик. Він – автор багатьох камерно-інструментальних творів, кількох балетів та опери «Мойсей», міжнародну прем’єру якої профінансував Ватикан.

Найвідомішою композицією Мирослава Скорика є «Мелодія», яку називають духовним гімном України. Музика маестро звучить у понад 40 фільмах, серед яких, зокрема, картина Сергія Параджанова «Тіні забутих предків».

Твори композитора виконуються в США, Канаді, Австралії, Франції, Німеччині, Австрії, Польщі, Чехії, Словаччині, Росії, Грузії, Вірменії, країнах Прибалтики.

2004 року Мирославу Скорику присвоїли звання «Львів’янин року». Мирослав Скорик – герой України, народний артист України, лауреат премії ім. Тараса Шевченка, кандидат мистецтвознавства, співголова Спілки композиторів України в 2006—2010 роках, художній керівник Київської опери (2011-2016).

Опубліковано

Які авіакомпанії та рейси відновлять з аеропорту Львів

Буквально через пару тижнів українці зможуть полетіти з львівського летовища чи прилетіти додому. В Європі поступово відновлюють польоти всередині країн та готуються до відновлення міжнародних авіарейсів. А це означає, що рейси виконуватимуться й до та з України, однак не всі. Портал «У відпустку» поспілкувався із генеральною директоркою аеропорту «Львів» ім. Данила Галицького Тетяною Романовською. Вона розказала про дату можливого старту перельотів, які перевізники планують відновити рейси, і за якими маршрутами.

В першу чергу, це будуть Wizz Air, Ryanair, SkyUp Airlines, LOT, Turkish Airlines, МАУ. Тобто ті авіалінії, які вже “набили руку” своїми польотами зі Львова в минулому. Міністр інфраструктури України Владислав Криклій раніше назвав 15 червня датою поновлення авіасполучення, тому у Львові чекають запуску рейсів у той день.

Першою компанією, яка ініціювала рейси є українська Windrose. Вона почне свою роботу з внутрішніх рейсів між Львовом і Києвом. В червні перевізник буде виконувати один переліт на день за цим маршрутом, а вже з липня – три. Все має відбутись успішно, якщо не погіршиться ситуація захворюваності в регіоні та країні в цілому. Авіакомпанія також чекає узгоджених програм від туроператорів щодо чартерних рейсів до Туреччини, Єгипту, Греції, Грузії. В авіації необхідно хоча б три-чотири тижні, щоб підготуватися до старту польотів.

Wizz Air почне виконувати перельоти за всіма своїми маршрутами з мінімальною частотою – двічі на тиждень. При цьому в авіакомпанії уточнюють, що вони будуть відновлювати рейси не відразу, а після отримання дозволів від тих країн, звідки вони виконували перельоти до нас раніше. Тобто їм треба буде отримати такі дозволи в Польщі, Німеччині, на Кіпрі тощо. Крім того, Wizz Air підтвердив старт перельотів з липня за п’ятьма нещодавно анонсованим маршрутами з двох або триразовою частотою на тиждень (до Біллунна, Данія, Таллінна, Естонія, Лісабона, Португалія), Гамбурга, Німеччина і Щецина у Польщі.

Ryanair наразі залишив зі Львова тільки три маршрути – до Лондона, Меммінгена і Будапешта. Лоукостер скасував перельоти до Варшави и Кракова до кінця жовтня, а до Познані і Дюссельдорф Веце взагалі призупинив можливість купівлі квитків у своїй системі онлайн-бронювання.

LOT має наміри відновити рейси з липня один раз на день за маршрутом Львів-Варшава. До епідемії це було тричі на тиждень.

Turkish Airlines чекає дозволу на рейси від влади Туреччини (і, до речі, 1 червня влада вже дозволила українцями літати до них з 1 липня). Раніше компанія виконувала до 10 разів на тиждень. Зараз авіакомпанія планує відновити перельоти з частотою 3-4 рази на тиждень.

Готовий відновити рейси інший турецький перевізник Pegasus Airlines. Але поки що вони не повідомили з якою частотою це зможуть зробити.

Також підтвердили свою готовність в Belavia. Спочатку замість щоденного рейсу ця авіакомпанія буде літати три або чотири рази на тиждень.

SkyUp Airlines наразі мовчить щодо своїх намірів. Як стверджує Романовська, компанія чекатиме, коли відновиться великий пасажиропотік, адже їхні літаки є доволі великим і вони очікують заповненості. Раніше в цій авіакомпанії планували розпочати у 2020 році рейси за маршрутом Львів-Одеса. Але поки теж невідомо чи залишаються ці наміри в силі.

У МАУ готові відновить перельоти пізніше. Також очікуємо від МАУ прийняття рішення щодо виконання декілька разів на тиждень внутрішніх перельотів зі Львова до Києва.

Крім того, поки що немає інформації щодо планів відновлення перельотів від Austrian Airlines і Lufthansa.

Щодо сполучення з Азербайджаном. Раніше літали авіакомпанії Azerbaijan Airlines і її дочірній перевізник Buta Airways. Наразі вони там вирішують коли відновлювати перельоти і яким перевізником.

У той же час цьогоріч до нас не буде виконувати рейси airBaltic. Також скасувала свої плани щодо Львова авіакомпанія Air Serbia.

Крім того, з 1 липня у Львові відкриє свою базу з одним літаком Wizz Air. Очікуємо, що поверне базу і SkyUp Airlines.

Авіакомпанії операційно готові відновити перельоти. Проте чекають, коли Україна та інші країни ухвалять необхідні рішення. Для старту нам ще треба отримати остаточний дозвіл від місцевої влади про те, що аеропорт Львова може відновити обслуговування рейсів. Відповідна комісія на рівні обласної влади буде приймати своє рішення на підставі рівня захворюваності Covid-19 у Львівській області.

Авіації необхідний час, щоб пасажири встигли придбати квитки. Тому зараз авіакомпанії заявляють про старт перельотів, як правило, на липень, а не червень.

Опубліковано

Помер український композитор Мирослав Скорик

1 червня на 82-му році життя помер видатний український композитор, львів’янин Мирослав Скорик. Причини смерті 81-річного композитора наразі не розголошують. Про це повідомила у Facebook ведуча Львівської обласної філармонії Ольга Лозинська, підтвердили родичі.

М. Скорик – один з найяскравіших представників сучасного покоління композиторів. Його музика, поєднуючи в собі яскравий національний колорит і сучасну музичну техніку, увійшла до репертуару багатьох українських і зарубіжних виконавців і колективів.

Герой України, народний артист і володар почесного звання «Львів’янин року» Мирослав Скорик народився 13 липня 1938 року у Львові, його батьки отримали освіту у Віденському університеті, а бабця була рідною сестрою оперної співачки Соломії Крушельницької.

У 1947 р. всю родину було репресовано та вивезено до Сибіру. Там майбутній композитор навчався гри на фортепіано в учениці Рахманінова, Валентини Канторової.

У 1955 році родині Скорика було дозволено повернутися до Львова. У 1955–1960 роках Мирослав Скорик студіював у Львівській державній консерваторії ім. Миколи Лисенка під керівництвом професорів Станіслава Людкевича (теорія музики), Романа Сімовича та Адама Солтиса (композиція). Уже тоді почав творити фортепіанні композиції. Його дипломною роботою стала кантата «Весна» на слова І. Франка.

З 1963 року Мирослав Скорик починає працювати викладачем Львівської консерваторії на кафедрі теорії музики і композиції. Цього ж року вступає до Спілки композиторів України.

У цей час особливу частину його творчості складають естрадні пісні «Не топчіть конвалій», «Зоряна ніч» та ін. У 1964 р. Скорик написав музику до культового фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», а з музики до фільму «Високий перевал» режисера Володимира Денисенка походить його знаменита «Мелодія».

Серед його творів – одноактний твір за віршем Івана Франка «Каменярі», «Карпатський концерт» (1973), Концерт для віолончелі та симфонічного оркестру (1983), балет «Повернення Баттерфляй», цикл прелюдій та фуг для фортепіано, «Диптих» для камерного оркестру, ще два фортепіанних і чотири скрипкових концерти та багато інших творів. У репертуарі Львівської опери – його опера «Мойсей».

Твори композитора виконуються в США, Канаді, Австралії, Франції, Німеччині, Австрії, Польщі, Чехії, Словаччині, Росії, Грузії, Вірменії, країнах Прибалтики.

2004 року Мирославу Скорику присвоїли звання «Львів’янин року». Мирослав Скорик – герой України, народний артист України, лауреат премії ім. Тараса Шевченка, кандидат мистецтвознавства, співголова Спілки композиторів України в 2006—2010 роках, художній керівник Київської опери (2011-2016).

Опубліковано

Біля польського консульства вишикувались величезна черга за візами

Біля Генконсульства Республіки Польщі у Львові вишикувались величезна черга за візами.

Люди у черзі не дотримувалися дистанції, багато з них були без масок. Про це на своїй сторінці повідомила журналістка Вікторія Балицька, передає Львівський портал.

Люди одягали маски лише при вході в установу, оскільки без цього їх би не впустили всередину.

«Люди впевнені, що коронавірусу нема і вони не захворіють… Одягають маску та рукавички лише перед входом в консульство. Інакше їх туди не впустять. Мені здається, що поліція чи нацгвардійці мали б слідкувати за дотриманням карантину в черзі: дистанція і маски. Але ж усім начхати. А тим часом на Львівщині щодня хтось помирає внаслідок захворювання на коронавірус…», – обурилася Вікторія Балицька.

Фото: Вікторія Балицька
Фото: Вікторія Балицька
Фото: Вікторія Балицька
Фото: Вікторія Балицька
Опубліковано

У Львові не послаблюватимуть карантин до 5 червня

У Львові не будуть послаблювати карантинні заходи до 5 червня. Відповідне рішення сьогодні, 1 червня, було прийняте на засіданні міської комісії ТЕБ і НС.

Тож 5 червня відбудеться наступне засідання міської комісії для прийняття відповідного рішення, зважаючи на показники захворюваності.

«Сьогодні на засіданні міської комісії з питань ТЕБ і НС ми розглядали рішення обласної комісії з питань ТЕБ і НС, яка відбулася сьогодні о другій годині. І рішення міської комісії – аналогічне обласній. Тобто ми продовжуємо карантинні заходи і послаблення не буде до 5 червня. 5 червня відбудеться наступне засідання обласної комісії і міської комісії з питань ТЕБ і НС», — розповіла Галина Слічна, заступниця міського голови й керівниця оперативного штабу протидії COVID-19.

Нагадаємо, станом на сьогоднішній ранок у Львівській області та місту Львову коронавірусну інфекцію виявлено у 1700 осіб. З них 421 осіб одужало 56 — померло. Зараз у лікарні перебувають 154 особи, з них в реанімації – 6 осіб, на апараті ШВЛ — 2 особи.

Опубліковано

Мешканці сіл біля Львова заблокували більшість трас навколо міста

Сьогодні мешканці деяких сіл поблизу Львова перекрили шість трас навколо міста, вони протестують проти створення Львівської ОТГ у складі 18 міст та сіл. Про це повідомляє ZAXID.NET.

Протести відбуваються у Винниках, Малехові, Дублянах, Грибовичах, Чишках та Підрясному. Нечисленні групи людей ходять на пішохідних переходах,  блокуючи рух транспорту.

В патрульній поліції Львівщини повідомили, що близько 11:00 учасники акції перекрили трасу М-09 «Тернопіль – Львів – Рава-Руська» у селі Малехів. 30-40 осіб блокують рух транспорту, ходячи по пішохідному переходу.

Також відбувається перекриття дороги у м. Дубляни на під’їзді до Львова. Там близько 20-40 осіб перекрили дорогу, ходячи по пішохідному переходу.

Окрім того, близько 11:20 перекрили трасу Київ-Чоп у с. Чишки Пустомитівського району. Там також близько 20-40 осіб ходять на пішохідному переході, блокуючи рух.

На трасі Львів-Рава-Руська у селі Грибовичі відбувається перекриття дороги біля готелю «Варшава». Учасники акції – близько 50-60 осіб – ходять на пішохідному переході.

У Винниках перекривають вул. Галицьку. Близько 30-40 осіб ходять на пішохідному переході, періодично пропускаючи транспорт.

фото Igor Zinkevych

На трасі Львів-Краковець у селі Підрясне близько 70 осіб ходять на пішохідному переході. Періодично пропускають транспорт. Деякі автомобілі об’їжають місце перекриття через село Кожичі і виїжджають в Домажирі на головну дорогу.

Опубліковано

Андрій Садовий опублікував свою декларацію про доходи за 2019 рік

Міський голова Львова Андрій Садовий опублікував 31 травня на сайті НАЗК декларацію про доходи своєї родини у 2019 році. Такі декларації зобов’язані публікувати усі посадовці місцевого самоврядування і державних органів влади, повідомив ZAXID.NET. Дружина міського голови Львова, Катерина Кіт-Садова, заробила за минулий рік у сім разів більше, ніж її чоловік у кріслі міського голови Львова.

Андрій Садовий задекларував трохи більше мільйона гривень доходу за 2019 рік, отриманого як зарплата на посаді мера Львова. Сім’ї міського голови належить будинок площею 660 м2 у Львові разом з прибудинковою територією сукупною площею трохи більше 1000 м2. І будинок, і земля належать родині Садових з 2012 року.

У власності сім’ї є також два автомобілі – мінівен Mercedes-Benz Viano 2012 року і Škoda Kodiaq 2017 року, за другий автомобіль виплачують кредит.

Сукупний річний дохід дружини мера Катерини Кіт-Садової у 2019 році склав 7,1 млн грн, в тому числі 2,4 млн грн як зарплата у ПрАТ «ТРК Люкс» і майже 4,7 млн грн дивідендів від діяльності компанії. Нагадаємо, що Катерина Кіт-Садова є основним співвласником медіахолдингу ПрАТ «ТРК Люкс», куди входить 24 телеканал, радіостанції «Люкс» та «Максимум», а також низка онлайн-видань.

Як випливає з декларації Садового, станом на кінець 2019 року на рахунках у «ПриватБанку» і «УкрСибБанку» родина зберігала 2,4 млн грн. Його родина також володіє готівковими коштами 10 тис. доларів США і 150 тис. грн.

Додамо, що міському голові Львова Андрію Садовому належить торгова марка чи комерційне найменування “Знак “Самопоміч”, вартість якого за останньою грошовою оцінкою не визначена.

У минулорічній декларації Андрій Садовий не зафіксував жодного подарунка.