У парку 700-річчя Львова відновили яблуневий сад

Учора, 17 жовтня, в рамках акції «Озеленення України» коштами компанії LА П’ЄЦ, яка виділила 100 тис. гривень, відновили яблуневий сад на південному схилі в парку 700-річчя Львова.

Про це повідомила начальниця управління екології та природних ресурсів ЛМР Олександра Сладкова.

«Коли я побачила карту Львова 1947 року, розглядаючи що там було в цьому районі, я побачила рівні ряди дерев. Але яким ж було моє здивування, коли переможці громадського бюджету з проектом парку 700-річчя сказали що це місце належить до парку і що там ще збереглося з 10 яблунь, і кілька з них досі живі. Ці кілька яблунь дозволили нам відчитати масштаб саду і посадити на такій самій відстані нові дерева. І звісно, живі старі яблуні збережено в рядах молодих нащадків», – йдеться у повідомленні.

фото Oleksandra Sladkova
фото Oleksandra Sladkova
фото Oleksandra Sladkova
фото Oleksandra Sladkova

Цього всього б не відбулося без активних мешканців району парку, що реалізували вже 5-й проект в парку, Львівського комунального підприємства «Зелений Львів» та «Elit Flora», які виростили ці яблуні.

Львівські письменники обурені заявою спілки письменників про підтримку «Слуги народу»

Голова Львівської обласної організації Національної спілки письменників України Ігор Гургула від імені спілки заявив про підтримку «Слуги народу» на місцевих виборах.

Заява спричинила скандал, оскільки кілька письменників відразу заявили, що заява зроблена без їхнього відома, пише ZAXID.NET.

У п’ятницю, 16 жовтня, львівський сайт «Гал-інфо» опублікував «звернення письменників Львівщини» за підписом голови львівського осередку НСПУ Ігоря Гургули про підтримку на місцевих виборах партії «Слуги народу».

«Ми, українські письменники, залишаємось чи не єдиним суспільним прошарком, якому сповна довіряють люди […] І ця заява йде від чистого серця та твердої переконаності у необхідності дати шанс молодому поколінню політиків та управлінців проявити себе сповна. Віддаючи свій голос за львівську команду «Слуг народу», ми голосуємо за щасливе майбутнє Вітчизни та процвітання Галичини!», – йдеться у заяві, за підписом голови Львівської обласної організації НСПУ Ігоря Гургули.

Цю заяву поширив кандидат у мери Львова від партії «Слуга народу» Тарас Кльофа, подякувавши письменникам за підтримку. До свого допису він також додав спільне фото з кількома членами спілки.

Після появи заяви у соцмережах відразу кілька членів НСПУ заявили, що заява є виключно особистою точкою зору Ігоря Гургули. Поетеса Любов Долик поширила відкритий лист до Тарас Кльофи, який підписали 14 членів обласної організації НСПУ.

«Шановний пане Тарасе! Ми, письменники, члени Львівської організації НСПУ офіційно заявляємо, що не погоджувалися висловлювати Вам, як кандидатові у мери від партії «Слуга народу», офіційну підтримку від імені усієї Львівської обласної організації НСПУ, – сказано, зокрема, у заяві львівських письменників. – Допис, який Ви опублікували на своїй сторінці з подякою львівським письменникам – НЕПРАВДА і перекручення інформації. Так, у приміщенні Спілки письменників відбулася зустріч з Вами, як з кандидатом у мери Львова. Підтримка Ігоря Гургули, голови Львівської організації НСПУ, не означає підтримку всієї письменницької спільноти. Кожен має право на власний вибір».

Ігор Гургула у розмові із ZAXID.NET визнав, що заява на підтримку «Слуги народу» є виключно його особистою позицією. За його словами, таким чином він хотів підтримати свого друга Олега Березу, який очолює обласну Службу автомобільних доріг та балотується у міську раду від «Слуги народу».

На уточнююче запитання, що заява зроблена від імені всіх членів НСПУ, Ігор Гургула відповів: «Оце так, тут я допустився помилки. Треба було написати «я, письменник». Я зараз готую доповнення. Вийшов стилістичний ляп».

На заяву Ігоря Гургули відреагував також голова Національної спілки письменників Михайло Сидоржевський. На своїй сторінці у Facebook він написав, що ніхто не має права виступати від імені НСПУ без рішень з’їзду.

Директор Львівської інфекційної лікарні: які ліки хворим з Covid-19 доводиться купувати за власні кошти

Директор Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні Сергій Федоренко розповів, чи забезпечує «ковідний» тариф, визначений Національною службою здоров’я України, безкоштовне лікування хворого з коронавірусною хворобою.

В інтерв’ю «Главкому» медик зазначив, що запаси та виділених коштів з усіх бюджетів вистачає для лікування хворих, але є випадки, коли пацієнт сам докуповує препарати.

«У нашій лікарні 95-97% всіх призначень, які отримують хворі на Covid-19, отримуються зі зведених коштів. Це кошти з обласного бюджету, це залишки з державної субвенції на медицину, яка була в першому кварталі, і тих надходжень, які ми отримуємо від НСЗУ.

Є, дійсно, певні випадки. Наприклад, звертається хворий, який має інсулінозалежну форму цукрового діабету. Цукровий діабет – надзвичайно важка хвороба. За її наявності має місце не тільки підвищення рівня цукру в крові, а й відбуваються зміни у нирках, ураження органів зору, суглобів, шлунково-кишкового тракту. Такий хворий повинен бути забезпечений інсуліном і іншими відповідними препаратами», – каже Федоренко.

Крім того, лікар розповів, які саме препарати докуповуються та оголосив їх ціну.

«Якщо, наприклад, треба «Пангрол», «Панзинорм», то в аптеці вони коштують до 500 грн за упаковку. Ціна «Гептралу» сягає кількох сотень гривень (в українських аптеках ціна за одну упаковку становить близько 1500 грн), ціна імпортного інсуліну також висока. У нас інфекційна лікарня, тобто вона не має іншого профілю, крім лікування інфекційних хворих.

Тому для забезпечення повноцінного комплексного лікування, враховуючи специфіку лікарні, ми рекомендуємо докупити хворим групу препаратів, які не пов’язані з патологію Covid-19. Якщо ж хворий отримує інсулін за кошт державного бюджету, тоді ця проблема знімається. Є значна кількість хворих, які не звертаються до сімейного лікаря, купують більшість препаратів за власні кошти і тому якийсь мінімум (препарати за межами «ковідного» пакету), це близько 3-4%, вони докуповують. Я чув про цю проблему, яку ви підняли у своєму запитанні, але мені особисто з цим не доводилося стикатися», – пояснив Федоренко.

Львівські лікарі швидкої допомоги вперше замінили клапан серця без відкритої операції

Львівські лікарі швидкої допомоги вперше замінили клапан серця без відкритої операції. Така операція у Львівській лікарні швидкої допомоги пройшла вперше. Про це йдеться в повідомленні лікарні.

Транскатетерну імплантацію аортального клапана провели 17 жовтня разом з професором з Польщі Мареком Григером.

“Це дуже важливо, бо таких пацієнтів є дуже багато і всюди в світі майже 90% пацієнтів, які потребують операції на клапані, вони отримують саме таку процедуру. Таких пацієнтів дуже багато, тому для нас важливо вперше отримати такий досвід разом з колегою, лікарем з Польщі”, – пояснив інтервенційний радіолог Віктор Сало.

https://www.facebook.com/emergencyhospitall/videos/1401388570252850

В інтервенційній операційній також працюють інтервенційні радіологи Віктор Сало, Дмитро Беш, кардіолог Василь Процько, рентген-лаборант Віктор Колісник, а також команда анестезіологічної (Христина Орлинська) та медсестринської служби (Алла Панцюк).

Мешканці вулиці Бандери викликали поліцію через нічний ремонт

Вночі у суботу, 17 жовтня, мешканці вулиці Бандери викликали поліцію через шум від проведення ремонту.

Підрядник почав працювати цілодобово, однак через скарги мешканців нічні роботи призупинять, пише ZAXID.NET.

Як повідомив Андрій Білий, заступник директора департаменту житлового господарства та інфраструктури, на вул. Бандери підрядник з 15 жовтня розпочав працювати у три зміни. Однак, враховуючи побажання мешканців та скарги, вночі 17 жовтня роботи призупинили та перевели на двозмінний графік.

Фото ЛМР

«Для забезпечення мінімальної тривалості ремонтних робіт, з четверга підрядник перейшов на цілодобовий режим роботи. До того необхідно було провести всі підготовчі роботи. На жаль, сьогодні вночі близько 02:30 поліція зупинила роботу підрядника за викликом мешканців. Ми змушені будемо переглянути графік робіт, звісно, що це вплине на загальні терміни виконання робіт», – сказав Андрій Білий.

Нагадаємо, що 28 вересня частину вул. Бандери від вул. Чупринки до вул. Антоновича закрили на ремонт. Це перший із трьох етапів реконструкції вулиці: далі на ремонт закриють ділянку від Антоновича до Героїв УПА, а потім – від Героїв УПА до Городоцької.

У Львові на смітник викинули стару автентичну браму

Мешканці будинку на вул. Меретина, 8 у Львові демонтували та викинули на стару автентичну браму.

Про це на своїй сторінці у Фейсбуці повідомила архітекторка Христина Бадзян.

«Стара автентична, нікому не потрібна брама опинилася на смітнику, а її місце зайняла «сучасна мінімалістична» металева консерва. Викинутій брамі я наразі надала притулок – поселила у себе в гаражі», – написала Христина.

Фото Christina Badzyan

Жінка також іронічно додала:

«У людей немає грошей, а в під’їзд ходять бомжі, — скажуть одні. — Реставрація дуже дорога!».
«Та то старі ті двері були, відреставрувати неможливо», — скаже ще хтось.
Але мушу розчарувати і перших, і других. У нашому будинку на Гуцульській стояла аналогічна брама. Стара, похила, не зачинялася.

«За програмою співфінансування з неї зробили красуню. Ціна питання – 17 тисяч гривень з усіх мешканців, а решту – 40 тисяч – оплатило місто», – пише Христина Бадзян.

Фото Christina Badzyan

Нагадаємо, цьогоріч місто планує відреставрувати щонайменше 40 дверей в будинках, які розташовані в історичній частині міста. Усі роботи проводять місцеві реставратори по дереву та металу.

У Жовкві проходять зйомки історичного серіалу “Кава з кардамоном”

У Жовкві проходять зйомки історичного серіалу “Кава з кардамоном”. Події розгортаються у середині XIX століття.

Про це повідомили у Туристичному інформаційному центрі.

Це буде 10-ти серійна драматична історія, в центрі якої заборонене кохання одруженого польського шляхтича Адама та юної української сироти Жанни.

Серіал “Кава з кардамоном” знімають за романом львівської письменниці Наталії Гурницької “Мелодія кави у тональності кардамону”.

Головні ролі у серіалі виконають польський актор Павел Делонг та українська акторка Олена Лавренюк. Історія любові розгортається у 1840-1850 роках.

vzhovkvi.com
vzhovkvi.com
vzhovkvi.com
vzhovkvi.com
vzhovkvi.com

Раніше зйомки проходили у Львові.

https://www.instagram.com/p/CGQTW1QndwN/

Сьогодні Центр Довженка безкоштовно покаже фільм «Черкаси»

Сьогодні, 17 жовтня, львів’ян та гостей міста запрошують о 18.00 год на безкоштовний перегляд художнього фільму «Черкаси». Показ відбудеться у Центрі Довженка (пр. Червоної Калини, 81).

«Черкаси» — український художній фільм режисера Тимура Ященка про оборону однойменного морського тральщика, заблокованого російськими військами в бухті Донузлав у березні 2014 року під час анексії Криму.

Стрічка створена за підтримки Держкіно України від прокатника MMD UA.

У широкий прокат кінопрокатна версія стрічки вийшла 27 лютого 2020 року. На жаль, у зв’язку з COVID-19, не всі охочі мали змогу її переглянути. Центр Довженка пропонує переглянути фільм з дотриманням усіх карантин вимог та з вільним доступом до кіноконцертної зали.

У Львові обрали 9 нових почесних амбасадорів міста на 2020-2022 роки

У Львові відбулася шоста урочиста церемонія відзначення Почесних Амбасадорів міста. З 2014 року існування цієї програми Амбасадорами Львова стало 54 людини.

Сьогодні до їх чиста доєдналося ще 9 осіб, які готові використовувати свій авторитет та професійні знання задля промоції Львова як достойного місця для проведення заходів ділової гостинності.

Почесними Амбасадорами Львова 2020−2022 стали:

Валентина Чоп’як — завідувачка кафедри клінічної імунології та алергології, ЛНМУ імені Данила Галицького;

Мирослава Новосільська — кандидатка медичних наук, лікар дерматолог-онколог у клініці естетичної медицини Мирослави Новосільської;

Олег Яськів — проректор з науки, директор Центру Митрополита Андрея Шептицького УКУ;

Андрій Кузик — завідувач кафедри дитячої хірургії ЛНМУ імені Данила Галицького;

Назар Подольчак — директор Наукового парку НУ «Львівська політехніка»;

Григорій Кияк — лікар-терапевт кардіологічного відділення у Westphalz Klinikum, Кайзерслаутерн, Німеччина;

Ольга Муха — координаторка конгресів, комітетів і нових центрів PEN International (Лондон, Велика Британія);

Тарас Банах — професор кафедри алгебри, топології і основ математики ЛНУ ім. Івана Франка;

Юрій Головач — завідувач відділу статистичної теорії конденсованих систем, Інститут фізики конденсованих систем НАН України.

Напрямки співпраці з Амбасадорами стосуються:

  • залучення та проведення конференцій;
  • залучення до Львова світових експертів для наукових, бізнесових подій;
  • промоція Львова на міжнародних, національних подіях та у вузьких професійних середовищах;
  • розвиток та промоція сфер діяльності Амбасадорів

Як зазначають у Львівському конференц-бюро, сфера діяльності Почесних Амбасадорів надзвичайно різноманітна. Здебільшого, вони працюють у науковій, освітній, культурній, медичній, бізнесовій галузі. Чимало викладає в університетах і активно займається наукою. Їхні дослідження визнають у цілому світі, їх нагороджують науковими ступенями. Про них пишуть відомі українські та міжнародні видання.

Активна діяльність Почесних Амбасадорів долає всі кордони. Їхня праця широко відома за межами України. Як вузькопрофільні спеціалісти Амбасадори реалізували себе у міжнародних компаніях, університетах. Вони — учасники конференцій, часто виступають спікерами, дають свої лекції у різних куточках світу.

Почесні Амбасадори Львова є учасниками міжнародних, національних організацій, федерацій, асоціацій. Часто вони очолюють керівні позиції, чим представляють міста та країну на високому рівні. Завдяки їхній тісній співпраці з міжнародними колегами, вдається організувати чимало проектів, привезти світових експертів, залучити міжнародні конференцій, форуми, конгреси до Львова.

У інфекційній лікарні Львова пояснили, чому госпіталізують не всіх важкохворих на коронавірус

Директор Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні Сергій Федоренко розповів, чому їхня лікарня іноді відмовляє у шпиталізації окремих хворих на коронавірус.

В інтерв’ю «Главкому» медик зазначив, що навіть якщо у хворого гостра форма коронавірусу, то лікарня може відмовити у лікуванні.

Федоренко зауважив, що медики змінили підхід до переведення хворих з ускладненнями вірусу на апарати ШВЛ.

«Коли немає гострих показань для переведення хворого на апарат штучної вентиляції, підключаємо їх, аби вони дихали за допомогою концентраторів самостійно», – сказав він.

Він додав, що до інфекційної лікарні черг немає, іноді лікарі просять хворих лягати в інші медзаклади.

«Зокрема хворим після стентування, при інфарктах міокарда і супутньому діагнозі COVID-19, хворим після гострих порушень мозкового кровообігу… Рекомендуємо госпіталізацію таких хворих до багатопрофільних лікарень, які мають у своєму штаті профільні відділення: серцево-судинної хірургії, неврологічне відділення, відділення гемодіалізу тощо», – пояснив чоловік.

Медик переконаний, що у багатопрофільних лікарнях таким пацієнтам нададуть кваліфікованішу терапію.